Педагогическое краеведение как средство подготовки будущих учителей начальных классов Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

принцитв роботи, бо творче самовираження повинно стати ведучою, найважлившою особливiстю сучасно! школи.

Л1ТЕРАТУРА

1. Баренбойм Л. Вопросы фортепианной педагогики и исполнительства: монография / Л. Баренбойм. - М.: Музыка, 1987. - 412 с.

2. Игумнов К. О творческом пути в исполнительском искусстве пианиста: из бесед с психологами / К. Игумнов // Вопросы фортепианного исполнительства: сборник статтей / гл. ред. В.Ю. Григорева. -М.: Музыка, 1989. - Вып. 3. - С. 9-17.

3. Ильин Е. П. Стиль деятельности: новые подходы и аспекты / Е. П. Ильин // Вопросы психологии / гл. ред. А.М. Матюшкин. - М.: Педагогика, 1998. - № 6. - С. 58-66.

4. Каган М. С., Эткинд А. М. Индивидуальность как обьективная и субьективная реальность / М. С. Каган, А. М. Эткинд // Вопросы психологии / гл. ред. А. М. Матюшкин. - М.: Педагогика, 1989. - № 4. - С. 5-15.

5. Лазаревська О. М. Психолопчш проблеми студента (на прикладi вчителя музики) / О. М. Лазаревська // Практична психолопя та сощальна робота / гол. ред. С. Д. Максименко. - К., 2002. - № 1. - С. 3-5.

6. Либерман Е.Я. Творческая робота пианиста с авторским текстом: монография / Е. Я. Либарман -М.: Музыка, 1988. - 236 с.

7. Нейгауз Г. Об искусстве фортепианной игры. Записки педагога: монография / Г. Нейгауз. - М.: Музыка, 1987. - 320 с.

8. Толочек В.А. Исследования индивидуального стиля деятельности / В. А. Толочек // Вопросы психологии / гл. ред. А.М. Матюшкин. - М.: Педагогика, 1991. - № 3. - С. 53-62.

УДК 378:908:370:182

В. В. МАТ1ЯШ

ПЕДАГОГ1ЧНЕ КРА6ЗНАВСТВО ЯК ЗАС1Б ПОДГОТОВКИ МАЙБУТН1Х УЧИТЕЛ1В ПОЧАТКОВИХ КЛАС1В

Визначено дефтщю «педагогiчне краезнавство». Обгрунтовано його специфк у становленш майбутнього вчителя початковоЧ школи. Охарактеризовано функцп та можливостi вузiвських навчальних дисциплт у педагогiчно-краезнавчiй тдготовц вчителя. Розкрито мету, завдання i змiст спецкурсу «Педагогiчне краезнавство».

Ключовi слова: nедагогiчне краезнавство, тдготовка, функцп.

В. В. МАТИЯШ

ПЕДАГОГИЧЕСКОЕ КРАЕВЕДЕНИЕ КАК СРЕДСТВО ПОДГОТОВКИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ НАЧАЛЬНЫХ КЛАССОВ

Определена дефиниция «педагогическое краеведение». Обоснована его специфика в становлении будущего специалиста начальной школы. Обоснованы функции и возможности учебных дисциплин в педагогическо-краеведческой подготовке учителя. Раскрыты цель, задачи и содержание спецкурса «Педагогическое краеведение».

Ключевые слова: педагогическое краеведение, подготовка, функции.

V. V. MATIYASH

PEDAGOGICAL REGIONAL ETHNOGRAPHY AS A MEANS OF TRAINING OF FUTURE PRIMARY SCHOOL TEACHERS

The definition of «pedagogical regional ethnography» is defined. The specific role of pedagogical regional ethnography in the training of future teacher of primary school have been grounded in the article. Functions and possibilities of university disciplines in the training of teachers of pedagogical regional ethnography are described. The purpose, objectives and content of «pedagogical regional ethnography» are revealed.

Keywords: pedagogical regional ethnography, training.

Нацюнальна доктрина розвитку освии Укра!ни в XXI ст. акцентуе увагу на вдосконаленнi якосл тдготовки майбутнiх фахiвцiв, !! iнтегруваннi, тдвищенш рiвня професiоналiзму, компетентностi, штелектуально! культури учителя. Тож, цiлком логiчно, що увагу i науковцiв, i педагопв сучасно! вищо! школи привертае рiзноманiття найбiльш результативних засобiв i технологш навчання студенлв.

Проблема використання краезнавчого матерiалу в пiдготовцi майбутнього вчителя пов'язана таким важливим теоретичним i практичним завданням, як оптимiзацiя навчально-виховного процесу у вищiй школ^ творчий розвиток учителя як професюнала.

Аналiз останнiх наукових дослiджень дозволяе вказати деяк напрямки у вивченш цього питания: пiдготовка майбутнiх учителiв до краезнавчо! роботи (Т. Мщенко, е. Павленко, В. Романько); оргашзащя краезнавчо! дiяльностi особистостi (М. Ахметзянова, Н. Котович, Д. Солдатенкова); методика збору краезнавчого матерiалу i його використання в навчальному процесi (I. Безкоровайний, Д. Кацюба, Н. Рубанова, М. Ямницький).

У зв'язку з цим природний iнтерес становить педагопчне краезнавство як один з найбшьш сприятливих, але, на жаль, найменш застосованих у вищiй педагогiчнiй школi засоб1в удосконалення профеайно! пiдготовки спещалюпв початкового навчання.

Мета статп - уточнити дефiнiцiю «педагопчне краезнавство» та висвилити авторський досвiд вивчення педагопчного краезнавства у процесi пiдготовцi майбутшх учителiв початкових класiв, визначити мету, завдання та змiст спецкурсу «Педагопчне краезнавство».

Узагальнюючи iснуючi в до^дженнях трактування дефшщп «педагогiчне краезнавство» (К. Абашаев, А. Х Актiев, А. Ламашев, А. Мар'!н, В. Овчиншкова й iн.) [1; 3; 5], ми дшшли висновку, що це - наука про закономiрностi навчання та виховання пiдростаючого поколiння на базi використання мiсцевого педагогiчного матерiалу, передового педагогiчного досвiду вчительських та освпянських керiвних кадрiв.

Предметом педагопчного краезнавства е мюцевий матерiал про дiяльнiсть конкретного навчального закладу школи, ушкальний досвiд педагопчно! дiяльностi шил, ввддшв освiти окремого регiону, а об'ектом до^дження - як1сно новi методологiчнi, теоретичнi i методичнi висновки i положення педагогiки. З'ясувавши сутшсть поняття «педагогiчне краезнавство» варто визначити його класифшацш. С. Пiскун пропонуе класифiкувати за мiсцем використання у рiзного типу навчальних закладах краезнавство в школi (початковiй, загальноосвiтнiй) та у вищт школi (унiверситетi, шституп) [3, с. 124].

Аналiз педагопчно! дiйсностi дае пiдстави стверджувати, що можливосп змiсту педагогiчного краезнавства та часу навчання, яке плануеться, на тдготовку студентiв достатнi, тобто це доступно будь-якому вузi, оск1льки за мшмальних затрат часу можна отримати максимальний ефект [1, 3].

Загальновизнано, що професшна пiдготовка починаеться з формування готовностi до певно! дiяльностi. Педагогiчно-краезнавча пiдготовка - це штегративна як1сть, яка мае так1 тдструктури: мотивацiйну, змiстову, процесуально-дiяльнiсну, як1 проявляються i реалiзуються в цiлiснiй система

Осмислюючи потенцiйнi можливосл педагогiчного краезнавства, виявлено його функци в:

• змщненш професшно! компетентностi майбутнiх учителiв. Педагогiчне краезнавство передбачае вивчення юторп розвитку педагопчно! думки, теорп i практики навчання та виховання в конкретному регюш, що сприяе збагаченню педагогiчних знань студентiв;

• удосконаленш професiйних умiнь та навичок. Педагопчно-краезнавча дiяльнiсть мае прямий вихiд на шшльну практику. Ознайомлюючись з мюцевим передовим педагогiчним досвiдом, творчими лабораторiями вчителiв, авторськими школами, майбутнi педагоги мають змогу тдвищити рiвень практично! тдготовки до фахово! дальности

• залученш до науково-навчально-дослiдно! роботи. До^джуючи певнi проблеми педагогiчного краезнавства, студенти зможуть придбати та закрiпити певш цiннi умiния: спостерiгати, знаходити i обробляти данi; зiставляти, класифiкувати, аналiзувати й синтезувати отриманi данi; бшьш правильно оцiнювати недолiки та устхи минулого й теперiшнього, в яких вiдображаеться педагогiчний досвiд, тощо.

Зазначимо ще два аспекти функцюнально1 ролi педагопчного краезнавства у становленш вчителя:

• розвиток творчого мислення. Вивчаючи досвiд мiсцевих учител1в, мaйбутнi фaхiвцi зможуть iнгерпретувaти досягнення науки на рiвнi власного сприйняття. Це дасть змогу вiдiйти вщ стандартв педагог^чно1 дiяльностi, творчо переосмислити й обрати iнтенсивний пiдхiд до ïï вдосконалення;

• виховання патрютичних почуттiв, любовi до професiï вчителя, aктивiзaцiя громад^^ дiяльностi в майбутшх педaгогiв. Ця функдiя посилюеться репональними ознаками педaгогiчного краезнавства.

Педaгогiчне краезнавство е не тшьки важливим компонентом системи професiйноï пiдготовки, а й оптимальним засобом тдготовка майбутнього вчителя початкових клаив до оргашзацп навчально-виховного процесу в школi.

Як зaсвiдчуе практика, з елементами педaгогiчного краезнавства студенти ознайомлюються при вивченнi вих дисдиплiн з першого до останнього року навчання у педaгогiчному вузг Безперечно, знaчнi потендiйнi можливосл щодо дього передусiм мають предмети педагопчного циклу. Проте aнaлiз змiсту дшчих у педaгогiчнiй вищiй школi навчальних програм з курсiв психолого-педaгогiчних, частково-дидактичних i суспiльних дисдиплiн дозволив визначити прицшьний вплив на педaгогiчно-крaезнaвчу обiзнaнiсть мaйбутнiх учителiв початкових клaсiв (див. рис. 1).

Мета спецкурсу «Педагопчне краезнавство» полягае в розкритп його можливостей як одного iз зaсобiв професiйноï пiдготовки мaйбутнiх вчителiв визначенш ролi педaгогiчного краезнавства в системi навчально-виховного процесу педaгогiчного вузу.

Основш завдання спецкурсу:

• розкрити систему педагопчно-краезнавчо1' дiяльностi вчителя, aктивiзувaти професшш iнтереси мaйбутнiх учителiв;

• систематизувати теоретичш знания студенив з основ педагопчно-краезнавчо1' дiяльностi вчителя початкових клаив, сприяючи пiдвищенню 1'хньо1' педaгогiчноï культури;

• удосконалити вмiния i навички мaйбутнiх учителiв, формуючи 1'хню практичну готовнiсть до гумaнiтaризaдiï початкового навчання засобами педагопчного краезнавства.

У структурi спецкурсу передбачеш рiзнi форми навчання: лекци, семiнaри, прaктичнi заняття, щдивщуальш, нaвчaльно-дослiднi i творчi завдання, написання реферaтiв, педагопчно-крaезнaвчi проекти.

Як показали результати експериментально1' роботи, такий пiдхiд дае змогу значно вдосконалити педaгогiчно-крaезнaвчi знання студентiв, сконцентрувати i систематизувати мaтерiaл, чим досягаеться активний вплив на формування фaхiвдя-педaгогa початкового навчання.

Основна увага акцентуеться на таких темах: «Педагопчне краезнавство як соцiaльно-педагопчне явище», «Вiдобрaження в педагопчному крaезнaвствi регiонaльноï своерiдностi початково1' освiти рiдного краю», «Педaгогiчне краезнавство як зашб збагачення творчого потенцiaлу сучасного фaхiвдя», «Сaмоосвiтия педaгогiчно-крaезнaвчa дiяльнiсть учителя: своерiднiсть завдань i змюту».

Вважаемо необхiдним конкретизувати змiст одше1' з них. Так, у занятт на тему «Вiдобрaження в педагопчному крaезнaвствi регiонaльноï своерiдностi початково1' освии рiдного краю», разом з шшими розглядаеться проблема екскурсiйно-крaезнaвчоï роботи вчителя. Вщомо, що шкiльнi екскурсiï е важливою формою навчально-виховно1' роботи у школ^ необхiдною умовою викладання багатьох навчальних дисциплш. Екскурсiï мають велике тзнавальне i виховне значення, розширюють, поглиблюють та узагальнюють знання учшв, одержaнi на уроках. Завдяки екскураям в учнiв накопичуються факти, ям не тшьки конкретизують одержaнi знання, а й стають джерелом нових знань. Загалом екскурсп сприяють вихованню любовi до рiдного краю, стають важливою ланкою в пiдготовцi учшв до життя, майбутньо!' практично!' дiяльностi.

к о

то О/

а

^

о Й л ж о

Со Ж

а

05

Л

а о

а Й

3

о* ж

о*

ж &

к о -к к

ж V

Й &

о

а а

н

V л

к 3

§

а о л

а 3

«

о

8

а о

о н о № СП

о

о

я

о £ я о

X

<П)

я н я

о

я

тз »

£

о и

й

о о н

Я р>

г> ы

я рэ ю

я

рз 1 О

2"

я

о

X

13 рз Я

н о 13

я л и

я ®

я я

5<

Я

о

я я я и

я

13

о

я

1' Загальна психолопя

Вжова [ педагопчна психолопя

Вступ до спещальноеп

1стор1я педагогики

Загальш основи педагопки

Дидактика

Теор1я виховання

Школознавство

Педмайстершсть

£ я я а я

о я о

о си тЗ

я о ш ра Я вг

г о ее

5.

я

о

и

я (с

Л

о

я я

аз

2 ¡0

О

П

2'

я

(а

О

В

13 ¡а

О

и «

Я

СГ

Основи науково-педагопчного дослщження

I''

Етнопедагопка

, Методика викладання укр. мови_

5

о*

н

о

вз

я

Я(

Методика викладання математики

Методика викладання природознавства

Методика ({нзичного виховання

яОснови муз.виховання

ы

о-

о" Я Я Я!

13

о д

л

о '<

р: и

я

о

Методика трудового навчання

1стор1я Украшсько'1 державносп

Украшська культура 1

проблеми 1 нацюналыюго вщродження

1стор1я рел1гп 1 вшьнодумства

о

X

о о

я

п>

й у

п о -1

л

Р> п

о

со

0

1

Я

Й рз Я н я

О

Г)

я

а' о4 Я

Проте, як показали результати спостереження, сьогодш в багатьох школах не надаеться нaлежноï уваги екскурсшнш робот! Екскурси проводяться епiзодично, охоплюють незначну частину школяр1в. Бiльшiсть проведених екскурсiй не мае серйозноï пiзнaвaльноï основи i часто е розважального характеру. Заслуговуе на увагу проблема приведення рiвня оргaнiзaдiï шкiльних програмних екскурсiй ввдповвдно до вимог, як1 висуваються перед цим видом склaдноï нaвчaльно-методичноï форми занять з учнями.

Однiею з головних причин такого стану слщ вважати недостатню пiдготовленiсть учител1в до оргашзацп шильних екскурсiй. Тому, ознайомлюючи студентов з екскурсiею, ïï ознаками, клaсифiкaдiею, п1дготовкою та методикою ïï проведення з учнями початкових клаав, ми не тшьки допомагаемо студентам одержати знання, як1 необхiдиi для оргашзацп шкiльноï' екскурсiйноï' роботи, а й надаемо рекомендaдiï щодо використання одержаних знань на прaктидi.

Оскшьки музейна робота теж е неввд'емною частиною педaгогiчно-крaезнaвчоï' дiяльностi, у прогрaмi спецкурсу передбачаеться розгляд проблеми оргашзацп шильного музею, змют якоï визначаеться розглядом наступних питань: шк1льний музей у системi нaвчaльно-виховноï роботи школи та його значения; особливосп оргашзацп шильного музею; планування його роботи; пошуково-дослщницька та експозидiйнa робота. Дiяльнiсть музеïв пов'язана iз суспiльними потребами, зокрема, використання хх як одного з нaйбiльш дiйових зaсобiв виховання пaтрiотизму, любовi до своеï земл! ïï людей. Як так1, що збирають, вивчають, систематизують i пропагують регiонaльнi пам'ятки iсторiï, природничi i речовi колекдiï, вiдомостi про людей свого краю, установи, музеï е ефективними засобами навчання, виховання, розвитку здiбностей особистостi. При цьому важливо пам'ятати, що з розвивaльноï i виховноï точки зору надзвичайно важливе значення мае не тшьки музей, а й процес його створення. Шкiльнi крaезнaвчi музеï' - це одна з нaйвaжливiших форм розвитку творчоï сaмодiяльностi i громaдськоï активносп школярiв у процесi збирання, обробки, оформлення i пропагування мiсцевих мaтерiaлiв, як1 мають освiтньо-виховнi i науково-шзнавальне значення.

Враховуючи систему теоретичних знань, отриманих студентами в процесi вивчення психолого-педaгогiчних i частково-дидактичних дисциплiн, ввдповвдних тем iз суспiльних дисциплiн, а також досв^ педaгогiчноï дiяльностi вчителiв початкових клaсiв, у прогрaмi спецкурсу були передбачеш питання методичного характеру.

Змют експериментaльноï роботи в процес вивчення спецкурсу, дае змогу зробити висновок про доцшьшсть його проведення на IV курс! Тодi е можливють ще в стiнaх педагопчного вузу перевiрити результaтивнiсть спецкурсу «Педагопчне краезнавство».

На осжш узагальнення досвщу фaкультетiБ п1дготовки вчител1в початкових клаав ПiБденноукрaï'нського державного педaгогiчного унiБерситету (м. Одеса) iм. К. Д. Ушинського та Тернопiльського нaцiонaльного педагойчного ушверситету iмеиi Володимира Гнатюка виокремлено теоретичну i практичну складову крaезнaвчоï' шдготовки студентв. На лекцях висвiтлюються теоретичш основи певноï проблеми, ïï стан в сучасних науково-педагопчних дослвдженнях, методика i педагопчш технологiï' гумaнiтaризaцiï' початкового навчання. Вступна лекщя розкривае напрямки i завдання спецкурсу. На семшарських заняттях мaйбутиi вчителi ознайомлюються з лиературою та нормативними документами, здшснювалася конкретизащя навчального мaтерiaлу. На заняттях студенти готують доповiдi та повщомлення, дають загальну оц1нку, вносять ввдповщш корективи, виконують рiзнi завдання, практикують огляди нaуковоï' преси.

Провiдною формою навчання iз спецкурсу е практичш заняття, як1 сприяють виробленню необхвдних гностичних, конструктивних, проектувальних, оргaнiзaцiйних i комушкативних умiнь та навичок гумаштаризацп початкового навчання.

Студенти високо ощнили значення спецкурсу. Наведемо нaйбiльш типовi судження студентiв щодо цього: Андрш В. «Спецкурс поглиблюе знання та уявлення про можливост1 мiсцевого педагопчного мaтерiaлу у вирiшеннi важливих завдань гумаштаризацп початкового навчання, озброюе конкретними способами педaгогiчно-крaезнaвчоï прaктичноï дiяльностi»; Нaтaлiя С.: «...значно розвивае iнтерес до педaгогiчно-крaезнaвчоï' дiяльностi»; Олена Р.: «...ознайомлюе з навчальним i виховним потенщалом регiону, творчими лaборaторiями вчителiв, дiяльнiстю педaгогiв-новaторiв, альтернативних шк1л» та ш.

Критерiем ефективностi впливу спецкурсу «Педагопчне краезнавство» на яисть пiдготовки студенпв е мiрa зaдоволеностi мaйбутнiх учителiв зазначеною дiяльнiстю [3]. Як

сввдчить досввд, високий р1вень оргашзацп тдготовки особистосп до певного виду д1яльност1 призводить ввдповвдно до високого ступеня задоволеност 11 результатами.

На заключному етат експериментально! роботи студентам було запропоновано вщповюти на так1 запитання: «Чи задоволет Ви змютом спецкурсу?», «Що цшного дав Вам спецкурс для педагогичного розвитку [ майбутньо! професшно! дальностт з гуматтаризаци початкового навчання засобами педагопчного краезнавства?». Використання шдексу задоволення дозволило визначити, що максимально задоволет його змютом 51,2% опитуваних, задоволен - 42,4%, незадоволет - 3,8%, максимально не задоволет 1,3 %, не визначилися - 1,3% студенпв.

На основ! цих даних нами був обчислений шдекс задоволеносп:

.. и а -ь 1 + + +

ян- 1+ т -г ад +■ е-ад + г-1+Ми _ ап- зд>5 - з - г + о _ + гад _ ют.д _ ? ^

Вищезазначене сввдчить про ефектившсть спецкурсу «Педагопчне краезнавство».

З метою визначення ступеня оволодшня педагопчно-краезнавчим матер1алом нами був визначений вербальний аспект компетентность Вш виводився з формули:

еь-— .

а ти,

де V тез. - обсяг педагопчного тезаурусу, а а тез. - довжина творчо! роботи студенпв. Наведемо кшьшст дат, що показують змши, як1 ввдбулися в професшному становленш представник1в р1зних груп тсля проведення експериментально! роботи. Так, анал1з творчих робп студенпв експериментальних груп показав, що середня довжина тексту творчо! роботи становила 908 смислових одиниць, контрольних груп - 401 смислову одиницю. Якщо обсяг тезаурусу педагопчних понять у творчих студенпв експериментальних груп становить 60 смислових одиниць, то в контрольних групах - 21 одиницю. Ввдповвдно коефщент педагопчно-краезнавчо! компетентносп СЬ в експериментальних групах - 0,066, у контрольних групах - 0,052. Р1зниця в коефщентах (0,014) е суттевою I св1дчить про значт позитивш змши в оволоданш педагопчно-краезнавчим матер1алом студентами експериментальних груп, а отже, про ефектившсть проведено! дослвдно-експериментально! роботи.

Отже, проведена дослщно-експериментальна робота дае тдстави стверджувати, що спецкурс «Педагопчне краезнавство» е важливим засобом у професшному становленш фах1вця.

Перспективи вивчення ще! проблеми вбачаемо у створенш наскр1зно! системи навчально-науково-дослщно! даяльносп майбутшх учител1в засобами педагопчного краезнавства.

Л1ТЕРАТУРА

1. Актиев А. Х. Развитие творческой индивидуальности студента средствами педагогического краеведения: автореф. Кандидата пед.наук. - Оренбург, 2004. - 20 с.

2. Кондрашова Л. В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися. - М.: Прометей, 1990. - 150 с.

3. Шскун С. А. Педагопчне краезнавство в оргашзацп навчально-виховного процесу вищо! школи // Вкник Житомирського державного ушверситету 1меш 1вана Франка. Сер1я: педагопка та психолопя. - 2007. - Вип. 36. - С. 123-126

4. Шскун С. А. Педагопчне краезнавство як феномен в сучаснш систем! освпи / Психолого-педагопчш проблеми сшьсько! школи. Зб1рник наукових праць Уманського державного педагопчного ушверситету 1меш Павла Тичини. - К.: Мшетум, 2006. - Вип. 17. - С. 18-22.

5. Роль педагогического краеведения в профессиональной подготовке учителя. - Алма-Ата: Мектеп, 1986. - 128 с

6. Романько В. И. Краеведение в системе вузовской подготовки учителя литературы: Дис...канд. пед. наук: 13.00.01. - К., 1992. - 163 с.