CC BY
136
HayKoBun BiCHUK ^BBiBctKoro HanjoHantHoro ymBepcmeTy BeTepuHapHoi MegnnnHn Ta 6ioTexHonorin iMem C.3. IxuntKoro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 631.22:628.8:636.4
Стан добробуту свиней у промисловому свинарсга
А.О. Решетник, В.В. Смоляк, С.В. Лайтер-Москалюк antonina.reshetn@mail.ru, Smolak2008@rambler.ru, laytermoskaluk@mail.ru
Подшъсъкий державний аграрно-технЫний утверситет, вул. Тараса Шевченка, 13, м. Кам'янецъ-Подшъсъкий, 32316, Укра'та
У статт1 проведено аналгз наукових даних та власних дослгдженъ щодо вивчення та обгрунтування умов, яю забезпе-чуютъ добробут, тдвищення продуктивностг та профилактику хвороб свиней у господарствах промислового типу на при-кладг СТОВ «Котелеве» Новоселицъкого району Чершвецъкоï областг. При впровадженш в практику вимог добробуту слгд виходити з точки зору принципу п'яти свобод. Незалежно вгд пори року, в технологгчних примгщеннях стабыъно тдтри-муютъ потргбш параметри температури, вологостг, газового складу та кратностг повтрообмту. Утримання свиней на безтдстилкових тдлогах з точки зору добробуту е негативним. На них обмежеш можливостг природноï поведгнки всгх вгкових груп свиней. А, головне, немае можливостг рити. В господарствг запровадили методику видыення стресочутливих свинок за коефщентом емоцшностг, з метою ïх подалъшоï реал1зацй в дргбнг фермерсъш господарства, ят не мгстятъ вели^ï кглъкостг стрес-факторгв. Постшно працюютъ над тим, як ттегрувати в технологгчний процес доповнення, якг дозволили б свинямреалгзовувати ïх етологгчш потреби. Вибираючи технологгю виробництва свинини, потргбно обов'язко-во брати до уваги питання добробуту тварин. Намагатисъ ттегрувати в сучаснг технологи можливостг для задоволення природних потреб свиней.
Ключовi слова: гтена, тварини, мгкроклтат, добробут, етолог1я, яюстъ продукцп, стрес, свинг, промислова техноло-
ггя
Состояние благополучия свиней в промышленном свиноводстве
А.О. Решетник, В.В. Смоляк, С.В. Лайтер-Москалюк antonina.reshetn@mail.ru, Smolak2008@rambler.ru, laytermoskaluk@mail.ru
Подолъский государственный аграрно-технический университет, ул. Тараса Шевченко, 13, г. Каменец-Подолъский, 32316, Украина
В статъе проведен анализ научных данных и собственных исследований по изучению и обоснование условий, обеспечивающих благосостояние, повышение производителъности и профилактику болезней свиней в хозяйствах промышленного типа на примере СООО «Котелево» Новоселицкого района Черновицкой области. При внедрении в практику требований благосостояния следует исходитъ из точки зрения принципа пяти свобод. Независимо от времени года, в технологических помещениях стабилъно поддерживают необходимые параметры температуры, влажности, газового состава и кратности воздухообмена. Содержание свиней на бесподстилочных полах с точки зрения благосостояния является отрицателъ-ным. На них ограничены возможности естественного поведения всех возрастных групп свиней. А, главное, нет возможности рытъ. В хозяйстве ввели методику выделения стресочутливих свинок по коэффициенту эмоционалъности, с целъю их далънейшей реализации в мелкие фермерские хозяйства, которые не содержат болъшого количества стресс-факторов. Постоянно работают над тем, как интегрироватъ в технологический процесс дополнения, которые позволили бы свинъям реализовыватъ их этологические необходимости. Выбирая технологию производства свинины, нужно обязателъно учиты-ватъ вопросы благосостояния животных. Пытатъся интегрироватъ в современные технологии возможности для удовлетворения естественных потребностей свиней.
Ключевые слова: гигиена, животные, микроклимат, благополучие, этология, качество продукции, стресс, свинъи, промышленная технология
Citation:
Reshetnyk A.A., Smoljak V.V., Layter-Moskalyuk S.V. (2016). State of pig welfare in industrial pig farming. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 4(72), 66-71.
State of pig welfare in industrial pig farming
A.A. Reshetnyk, V.V. Smoljak, S.V. Layter-Moskalyuk antonina.reshetn@mail.ru, Smolak2008@rambler.ru, laytermoskaluk@mail.ru
The article analyzes the scientific data and our own studies on the rationale and conditions to ensure the well-being, productivity and prevention of diseases of pigs in farms of industrial type on the example of JV «Koteleva» Novoselitsk district of Chernivtsi region. With the introduction of the practice of the welfare requirements should be based on the point of view of the principle of the five freedoms. Regardless of the season, in the rooms of stably maintain the required parameters of temperature, humidity, gas composition, and the ventilation rate. The content of the pigs on bespodstilochnyh floors in terms of welfare is negative. They are limited to the possibility of the natural behavior of all age groups ofpigs. And, most importantly, there is no way to dig. The economy entered the recovery procedure stresochutlivih pigs at a rate of emotion, with the purpose of their further implementation in small farms that do not contain a large number of stress factors. Constantly working on how to integrate technology into the supplements process that would allow the pigs to sell their ethological need. Choosing the technology of pork production, it is necessary to take into account the issues of animal welfare. Trying to integrate into modern technology features to meet the natural needs ofpigs.
Key words: hygiene, animals, microclimate, living conditions, welfare, education practices, production quality, stress.
Вступ
Проблеми гуманного ставлення до продуктивних тварин ще донедавна стосувалися лише економiчно розвинутих краш, де використовували штенсивш технологи у твариннищга, зокрема у свинарствг В умовах глобалiзацii свггово! економши питания доб-робуту тварин набирае актуальносп в усьому свт. Разом iз пвдписанням Угоди про асощацш з £С, Украша також мае тдтримати таку тенденцш та адаптувати вгтчизняне законодавство зпдно з мiжнародними вимогами. Розвиток мiжнародноi' нормативноi' бази щодо добробуту тварин знаходить пвдтримку багатьох важливих мiжнародних оргашза-цш, у тому числ Оргашзаци об'еднаних нацш (ООН), Свгтового банку (СБ), Свiтовоi оргашзацп торгiвлi (СОТ), Мiжнародного епiзоотичного бюро (МЕБ) тощо. Мiжнародна фiнансова корпорация Свiтового банку визнала пiдтримку добробуту продуктивних тварин одним iз важливих напрямiв програми Доброi Практики. З погляду Свiтового банку сприяння змь нам у ставленнi до добробуту тварин е важливою умовою пвдтримання сталостi бiзнесу й успiшного розвитку мiжнародноi спiвпрацi.
Матерiал та методи дослвджень
Методичним пiдходом та матерiалом був аналiз наукових даних та власних дослвджень щодо вивчен-ня та обгрунтування умов, якi забезпечують добробут, пiдвищення продуктивностi та профшактику хвороб свиней у господарствах промислового типу на прик-ладi СТОВ «Котелеве» Новоселицького району Чер-нiвецькоi областi.
Результати та Ух обговорення
Гiгiена тварин як наука спрямована на профшак-тику хвороб всього стада. Низка незаразних хвороб тварин пов'язаних розладами роботи шлунково-кишкового тракту, органiв дихання, порушенням обмiну речовин, ураженням кiнцiвок - обумовлеш порушенням правил гiгiени i санiтарii, технологii виробництва i на цш основi спостерiгаеться значний вщхвд поголiв'я, який досягае приблизно 25%
(Demchuk and Chornyj, 2011). У твариннищга збитки в1д незаразних хвороб спричиняються не пльки через зниження продуктивносл, а також через попршення якосп отримано! продукцй. Утримання тварин на промислових комплексах в умовах постшного впливу технолопчних стреав призводить до того, що саме стрес стае патогенетичною основою розвитку функць ональних розлад1в i незаразних захворювань. У шнце-вому шдсумку велик кошти витрачаються на прове-дення лiкувальних, а не профiлактичних заходiв (Demchuk and Reshetnyk, 2006).
Перспектива виходу укра!нсько! м'ясо-молочно! продукцй' на свгговий ринок - прямо пов'язана з до-триманням правил i законiв по захисту сшьськогоспо-дарських тварин, якi дiють в £врош та свiтi, дотри-манням !х добробуту. Добробут тварин включае в себе таш поняття як: задоволення фiзiологiчних, пси-хологiчних та сощальних потреб, вiдповiдного ото-чуючого середовища. При впровадженнi в практику вимог добробуту слщ виходити з точки зору принципу п'яти свобод: свобода вщ голоду i спраги, що пвдт-римуе хороше здоров'я i активнiсть; свобода ввд дискомфорту (забезпечення вщповщного середовища проживания, сховку, зручного мiсця для вщпочинку); свобода в1д болю, травм чи хвороби (превентивш заходи, рання дiагностика i лiкування); свобода в1д страху i страждання; свобода реалiзацii природно! поведiнки (врахування етолог^ свиней) (Demchuk et al., 2006; Demchuk et al., 2010).
Одним з господарств, де запроваджено промисло-ву технологш виробництва е сiльськогосподарське товариство з обмеженою ввдповщальшстю (СТОВ) «Котелеве» Новоселицького району Чершвецько! областi. СТОВ «Котелеве» було створено у 2004 рощ на базi спецiалiзованого господарства по вiдгодiвлi свиней, пiсля його приватизации В господарствi була проведена повна реконструкщя наявних виробничих примiщень та будiвництво нових. Станом на 1 ачня 2016 року в господарсга утримували 30440 голiв свиней, у т. ч. 3080 голiв основних свиноматок. Виро-бнича база на свинокомплека складаеться iз 11 тех-нолопчних примiщень, а саме: три примщення для утримання холостих свиноматок, !х осiменiния, ульт-развуково! дiагностики ваптносп, з родильним вiддi-ленням для проведення опоросiв, два — для дорощу-
вання поросят i шють примiщень — для вiдгодiвлi свиней. Щдприемство е одним з найбшьших спещаль зованих свинокомплексiв з виробництва свинини у Чершвецькш областi. Господарство працюе в даний час як тдприемство закритого типу з закшченим циклом виробництва.
Один ¡з суттевих чинник1в, яш впливають на ефек-тивнiсть виробництва, е рацюнальне використання кормiв. На шдприемсга запроваджено ресурсоощад-ну технолопю годiвлi свинопоголiв'я. Тут застосову-ють сухий концентратний тип годiвлi. Уа складовi рацiону годiвлi свиней господарство закуповуе на ринках Укра!ни та збертае у сучасних зерносховищах з регульованим мiкроклiматом. Комбiкорми виробля-ють у власному комбiкормовому цеху. Свиноматок годують iндивiдуально залежно ввд в^, фiзiологiчно-го стану та перюду поросностi. За такою самою схемою годують ремонтних свинок i кнурщв. 1нше сви-нопоголiв'я (поросята на дорощуванш, пiдсвинки та свиш на вiдгодiвлi) вволю годують комбшормами з використанням автоматичних годiвниць. З комбшор-
Фото 1. Iндивiдуальне утримання свиноматок I половини поросносп
VI
Фото 3 Дозована годiвля свиноматок ■ у комп1дентах
мового цеху комбшорми автотранспортом доставля-ють до рiзних технологiчних примiщень, розванта-жують у накопичувальнi бункери, з яких потiм пода-ють до годiвниць. Гнiй з усiх примщень видаляють пдрозмивом з подальшим перекачуванням його до вiдкритих лагун. Напувають свинопоголiв'я вволю з допомогою автоматичних ншельних напувалок водою, що надходить з артезiаиського колодязя у водо-напiрнi башти i через систему водопроводiв - до ви-робничих примiщень.
Незалежно ввд пори року, в технолопчних примь щеннях стабiльно пiдтримують потрiбнi параметри температури, вологосп, газового складу та кратносп повiтрообмiну (Demchuk and Reshetnyk, 2006). Збшь-шення обсягiв виробництва свинини теж значною мiрою досягнуто завдяки належиiй селекцшно-племiннiй роботi. Стльним наказом Мiнагрополiтики Укра'ни та УААН ввд 29 грудня 2005 року № 766/130 СТОВ «Котелеве» Новоселицького району Чершве-цько! областi присвоено статус племшного репродуктора з розведення свиней породи ландрас.
Фото 2. Групове утримання поросних свиноматок з використанням соломи
Фото 4. «Сховок» для поросят у виглядi тер-моплiвки бшя 1Ч-лампи
Фото 5. Поросята на дорощуваннк «iграшки» -дерев'янi бруски пщвшеш на ланцюгах
Фото 6. Свиш на вiдгодiвлi
BnxogaHH 3 MOKgnBocien TexHogorii, y rocnogapcr-Bi HaMararoTbca gorpHMyBainca BHMor go6poi cigbcb-KorocnogapcbKoi npaKTHKH. AgKe go6po6yT npn yrpn-MaHHi TBapHH BigHocnibca go piBna ix aganranii mogo yMOB cTBopeHHx grognHoro, npn aKnx TBapnHH He BigHy-BaroTb cTpaKgaHb. noKH Bug TBapHH 3Haxognibca b MeKax aganranii go yMOB cepegoBnma goTH ix goöpoöyT e rapaHTOBaHHH. Aganrania BKgroHae $yHKnii a6o $yH-KqioHagbHi MOKgnBocii opraHi3My. B 3aragbHOMy npo Hei MOKHa cygHTH 3a pe3ygbiyroHHMH noKa3HHKaMH: KHBa Maca, aneTHT, npnnManHa KopMy, po3bhtok, 6ygo-Ba Tiga, penpogyKTHBHi $yHKnii, crinKicib go 3axB0pro-BaHb. BaKgHBO BHKopHcTOByBaTH y np0MHcg0B0My cbh-HapcTBi crpecocrinKHx TBapHH. B yMOBax Bnpo6HnnTBa MOKgHBe npoBegeHHa HecKgagHoro TecryBanna 3 Meioro BH3HaneHHa crpecocrinKocTi cBHHen MeTogoM «BigKpn-Toro noga» gga BH3HaHeHna Koe$inienra eMoninHocri (Ke) (Demchuk and Reshetnyk, 2007).
OgHocTopoHHin Big6ip Ha BHcoKy npogyKTHBHicTb 3HHKye 3gaTHicTb opraHi3My y BHnagKy Heo6xigHocTi yTpHMyBaTH piBHOBary BHyTpimHboro cepegoBnma, noripmye po6oTy aganraninHnx MexaHi3MiB. CBHHi 3 BaHTaKeM bhcokoi reHeinHHoi npogyKTHBHocTi, oco6gn-bo 3 nocHgeHHMH nponecaMH cHHTe3y 6igKy b opraHi3Mi, BHcyBaroTb nigBnmeHi BHMorH go yrpnMaHna, age npH iHTeHcHBHHx TexHogoriax Bnpo6HnnTBa cbhhhhh, TBa-pHHH Hacro norpangaroTb b HeageKBaTHi yMOBH, aKi paHime iM HiKogH He 3ycrpiHagnca, i He BcinraroTb bh-po6hth Ta 3aKpinHTH b opraHi3Mi BignoBigHi 3axncm peaKnii Ha $aKTopn cepegoBnma. -Sk n0Ka3agn pe3ygb-TaTH Hamux gocgigKeHb y crpecocrinKHx cBHHOMaTOK 3 Ke 53,38 ± 5,33 6ygu BiporigHO BumuMH n0Ka3HHKH 6araT0ngigH0cTi, MogoHHocii, 36epeKeH0cri nopocaT nopiBHaHO i3 crpeconyTgHBHMH TBapnHaMH (Ke 19,01 ± 2,35) (Demchuk and Reshetnyk, 2007).
CTiHKicTb cBHHen go crpecy BngnBae Ha npogyKTHBHicTb cBHHen Ta aKicTb npogyKnii. M'aco, orpnMaHe Big cBHHen BupomeHHx npn npoMncgoBnx TexHogoriax Hacro Mae Bagn, mo 3HHKyroTb noro aKicTb: PSE, a6o DFD. PSE- cBHHHHa (6gige, M'aKe, BogaHncie) Ta DFD-M'aco (TeMHe, migbHe, cyxe). O6ngBi Bagn - HacgigoK nopymeHHa mBngKocii nicga3a6inHoro p03nagy rgiKO-reHy Ta yTBopeHHa MogoHHoi KncgoTH y M'a3ax. ^epe3 nigBHmeHy KncgoTHicib y M'a30Bnx BogoKHax npoxo-gHTb geHarypania 6igKiB, mo Bege go HH3bK0i BogoroyT-pnMyroHoi 3gaTH0cTi M'aca i nepexogy HepB0H0i nirMeH-Tanii b nageBy. CMaKOBi Ta TexHogoriHHi aKocTi TaKoro M'aca noripmyroTbca. TaKHM hhhom Bnma crpecoHyT-gHBicTb cBHHen 6yge HeraTHBHO Big6nBaincb Ha aKocTi M'aca Ta M'aconpogyKnii (Syrohman and Rasystjuk, 2004; Demchuk and Reshetnyk, 2008).
EiogoriHHoro 0cH0B0ro nigBnmeHna M'acHOi npogyK-THBHocTi e npucKopeHHa pocTy M'a30B0i TKaHHHH nopag i3 3HHKeHHaM BigKgagaHHa Knpy. CBHHi y gaHOMy roc-nogapcTBi gocararoTb nepeg3a6inH0i Macn y Bini 6 -6,5 MicaniB. Ha np0Ta3i Bcboro nepiogy BigrogiBgi 6igbm BucoKi npnpocrn cnocrepiragn cepeg cBHHen 3 bhcokhm Ke,. nepeg3a6inHa Maca crpecociinKnx cBHHen craHO-Buga 124,0 ± 3,26Kr, a crpecoHyignBux - 118,0 ± 3,79 Kr. Maca Tymi Ta nicga3a6inHHn BHxig M'aca 6ygn BiporigHO BHmHMH y crpecocrinKHx cBHHen (Demchuk and Reshetnyk, 2008).
3rigH0 npunHaTOi y rocnogapcTBi TexHogorii, xogoc-Ti cBHHOMaTKH Ta cBHHOMaTKH nicga ociMeHiHHa yrpn-MyroTbca b iHgHBigyagbHHx craHKax 38-42 go6n ($0-to 1). nicga nigTBepgKeHHa nopocHocTi, ix nepeBogaTb y rpynoBi cTaHKH 3 p03paxyHKy 2m2 Ha rogoBy, no 80 rogiB Ta g030BaH0ro rogiBgero y KOMnigenrax ($oto 3). 3 MeToro 3a6e3neHeHHa peagi3anii npnpogHoi noBegi-hkh cBHHen Ta npo$igaKTHKH KaHi6agi3My, 6iga 30H BignoHHHKy y cTaHKax po3Kgagaroib go6poaKicHy cogo-My y cneniagbHi acga, aKy cBHHOMaTKH po3cMHKyroTb, p03cyBaroHH no nigg03i ($oto 2). KoMn'roTepHi npo-rpaMH KOHTpogroroTb peKHM rogiBgi cBHHOMaTOK, ocKi-gbKH geaKi 3 hhx He 3pa3y 3axogaTb go ciannin «Compident» gga npnnnaTia KopMy. TaKnx TBapnH bh-aBgaroTb 3a gonoMororo cneniagbHoro gnciaHninHoro egeKTpoHHoro npncrporo i 3a6e3neHyroTb ix rogiBgro.
3a THKgeHb go onopocy cBHHOMaTOK nepeBogaTb y pogugbHe BiggigeHHa, po3gigeHe Ha OKpeMi i30gb0BaHi 6okch 3 aBT0H0MH0ro Benrnganiero Ta KaHagi3aniero. PogugbHi 6okch o6gagHaHi $iKc0BannMH cTaHKaMH gga yTpHMaHHa nigcncHnx cBHHOMaTOK. TyT bohh 3Haxo-gaTbca npoTaroM 5 THKniB. ^OKagbHun o6irpiB nopocaT 3a6e3neHyroTb gaMnn IK3-250, aKi BcTaHOBgeHi y cneni-agbHOMy «cxoBKy» - 3Bepxy MeTageBe HaKpnrra, a cne-pegy - TepMongiBKa ($oto 4). Ogpa3y nicga HapogKeH-na, gga 3ano6iraHna TpaBMyBaHna BHM'a cBHHOMaTOK, nopocaTaM cnngroroTb iKga, a xbocthkh KynipyroTb Tep-MiHHHM MeTogoM gga npo$igaKTHKH KaHi6agi3My. Ha TpeTro-n'aTy go6y nicga HapogKeHna KacTpyroTb Knyp-niB, 3 0gH0HacHHM BBegeHnaM H0B0Hap0gKeHHM nopo-caTaM 3agi30BMicHnx npenapaTiB. nopocaT BiggyHaroTb y Bini 28 gi6, cepegHboro khboio Macoro 6gn3bK0 7 Kr Ta nepeBogaTb y npnMimeHHa gga gopomyBaHna, ge bohh nepe6yBaroTb 7 THKniB, go gocarHeHna khboi Macn 2530 KigorpaMiB. nepmi 2-3 THKHi BiggyHeHHM nopocaTaM TaKOK 3a6e3neHyroTb goKagbHnn o6irpiB 3 gonoMororo gaMn IK3-250 ($oto 5). CBHHOMaTOK nicga BiggyHeHHa nopocaT nepeBogaTb y npnMimeHna 3 iHgnBigyagbHHM yTpnMaHHaM, gga ociMeHiHHa.
OcHOBa TexHogoriHHnx nponeciB — pnrMiHHicrb i nnKgn. Hea6naKe 3HaHeHna MaroTb HiTKe BHKOHaHna Bcix TexHogoriHHnx nponeciB Bnpo6HnnTBa Ta BncoKa opra-Hi3ania npani. y Bcix TexHogoriHHnx npnMimeHnax nocTinHO nigTpnMyroTb bhcokhh piBeHb BeTepnHapHO-caHiTapHOi KygbTypn Bnpo6HnnTBa, goTpnMyroTbca npnHnnny «Bce BigbHO — Bce 3annaT0». BegnKy yBary Ha nignpneMcTBi npngigaroTb po6oTi 3 grogbMH — 6e3-nocepegHiMH BHKOHaBnaMH TexHogoriHHnx nponeciB Bnpo6HnnTBa. ^egagi 6igbmoi aKTyagbHocTi Ha6npae b ycbOMy cBiTi npo6geMa 6e36ogicHoro BnpomyBanna cBHHen, TaK aK cnoKHBaHi xoHyTb icth «macgnBy» cbh-HHHy i npoTecTyroTb npoTH K0pcT0K0r0 noBogKeHna 3 TBapHHaMH.
npn go6po6yrnin xapaKiepncrnni rexHogorii Bnxogarb 3 $i3iogorinnnx ra ercgorinnnx norpe6 TBapHH. Po3rgagaroHH iHgnBigyagbHe yipnMaHHa xogocinx, nopocHnx Ta nig-chchhx cBHHOMaTOK y $iKcaninHnx hh 3aByKeHnx ciaH-Kax 3 tohkh 30py go6po6yiy, He MOKna OMHHyin ciany ix TepniHna, aKe TyT htko i TpnBago Bnciynae. KpiM rinognHaMii y hhx MOKyTb po3BHBainca ciepeoinnii -KycaHHa nepeKgagHHH, ygaBaHe KyBaHHa, npHnHaTTa HenpnpogHnx n03 Tomo. y cBHHOMaTOK, aKi npnnMaroib
позу «сидячо! собаки», виникають трiщини в лобковiй д!лянщ тазу, чи розвиток запальних процесiв родових шляхiв. В подальшому часто розвиваються симптоми ММА та ССС синдромiв (Demchuk, 2003; Demchuk et al., 2010). Виниклi стереотипп часто супроводжують-ся порушенням репродуктивних функцiй, що веде до передчасно! вибраковки значного вщсотка (до 30%) маток. Надзвичайно важливо забезпечити можливiсть фуражування при груповому утриманнi глибоко по-росних свиноматок, шляхом надання достатньо! кшь-костi солом'яно! пiдстилки, куди можна було б заки-дати гранульований корм. Адже в природних умовах 75% денного часу вони витрачають на пошук 1ж1 та дослвдження мiсцевостi, що при сучасних технологиях абсолютно виключаеться (Komlackij, 2005).
Гiподинамiя та безпвдстилкове утримання е одшею з причин захворюваностi кiнцiвок, наслщком чого може бути задушення свиноматками поросят. Залежу-вання маток перед родами стае причиною затягування родiв, а зввдси - зростання числа мертвонароджених поросят (Demchuk and Chornyj, 2011). Не можна при-меншувати значення обмеження в русi та вiдсутнiсть пвдстилки i для реал!заци прояву таких важливих iнстинктiв, як риття та вистелення гшзда перед родами (Koval'chykova and Koval'chyk, 1978; Komlackij, 2005).
Фото 7. Кусання перекладини пiдсисною свиноматкою
Улица 7
Коридор 13.Э
Бои; №9 Боне №10 12.8 12.8
БОЮ N91Т 20.8
Боне №12 20,3
Боне N913 22.6
I Боне NS14 20
Бо«с№15 19.5
| Бо*С № 16 20.4
Фото 8. 1нформащя щодо температурного режиму примщення для дорощуваннi поросят
Важливо чггко дотримуватись технологiчних тер-мiнiв утримання пвдсисних свиноматок в родильних боксах, осшльки збiльшення цих термiнiв негативно впливае на !х загальний стан та скорочуе термiни репродуктивного використання.
Дирекцiя, технологи та ветеринарнi спещалюти СТОВ «Котелеве» постiйно працюють над удоскона-
ленням промислового виробництва свинини в госпо-дарствi, пiдтримують тют стосунки з науковцями Львiвського нацюнального унiверситету ветеринарно! медицини та бютехнологш iменi С.З. Гжицького та Под!льського державного аграрно-технiчного ушвер-ситету. Ряд наукових дослщжень було проведено з метою оптим!заци параметрiв мiкроклiмату у вироб-ничих примiщеннях за рахунок удосконалення венти-ляцшно! системи. Ведеться постшний монiторинг за температурою у кожному примщенш, цi показники виводяться на монiтор комп'ютера (фото 8).
В господарствi запровадили методику видшення стресочутливих свинок за коефiцiентом емоцшносп, з метою !х подальшо! реал1зацп в дрiбнi фермерськ1 господарства, яш не мiстять велико! кiлькостi стрес-факторiв. Постiйно працюють над тим, як штегрувати в технологiчний процес доповнення, як1 дозволили б свиням реалiзовувати 1х етологiчнi потреби. Для сприяння прояву прово! поведiнки поросятам на до-рощуваннi пiдвiшують у станках невелик! дерев'яш колодки (фото 5). Надзвичайно важливо забезпечити можливють фуражування при груповому утриманш глибоко поросних свиноматок, шляхом надання достатньо! кшькосп солом'яно! пвдстилки, куди можна було б закидати гранульований корм.
Вибираючи технологш виробництва свинини, по-тр!бно обов'язково брати до уваги питання добробуту тварин. Вони повинш мати можливють виявити свою природну поведiнку, могти рухатися i гуляти, повер-татись, спiлкуватись належним чином з шшими тва-ринами, виявляти таку важливу поведiнку як фуражування (пошук корму), оправлятися в окремому мющ (Demchuk et al., 2006; Demchuk et al., 2010).
Висновки
У СТОВ «Котелеве» створен належнi саштарно-гiгiенiчнi умови утримання свиней вах технологiчних груп, але вони е недостатнi для забезпечення належ-ного добробуту та врахування етологiчних потреб.
У ветеринарних спещалюпв господарства сфор-мований свггоглядницький погляд на збереження здоров'я тварин шляхом профшактичного спрямуван-ня, а не лшування, вони працюють з суворим дотри-манням розроблених ветеринарно-саштарних та про-тиепiзоотичних заходiв.
Зважаючи на вимоги сьогодення, керiвники та фа-х!вщ господарства придшяють увагу питанням забезпечення добробуту тварин з точки зору п'яти свобод.
Тестування тварин на предмет стресостшкосп в умовах виробництва е доцшьним, оскшьки сильш, врiвноваженi, рухлив! типи свиней - найбшьш бажан для штенсивних технологш. Вони легше пристосову-ються до впливу р!зних стресових чинник1в, передба-чених у промисловому свинарствг
Бiблiографiчнi посилання
Demchuk, M.V. (2003). Suchasni promyslovi tehnologii' v tvarynnyctvi i i'h bioetychna ocinka. Mizhnarodnyj sympozium z bioetyky, prysvjachenyj V. R. Potteru. Tezy dopov., K.: (4-6. - 2003), 46-47 (in Ukrainian).
Demchuk, M.V., Reshetnyk, A.O. (2006). Mikroklimat ta efektyvnist' systemy ventyljacii' v rekonstrujovanyh prymishhennjah pry intensyvnij tehnologii' vyrobnyctva svynyny. Zbirnyk naukovyh prac' LNAVM im. S.Z. Gzhyc'kogo. 8, 1(28), 36-42 (in Ukrainian).
Demchuk, M.V., Reshetnyk, A.O., Banas, T.V., Bogachyk, O.G. (2006). Porivnjal'na dobrobutna ocinka suchasnyh intensyvnyh tehnologij vyrobnyctva svynyny. Naukovyj visnyk LNAVM imeni S. Z. G'zhyc'kogo. 8, 2(29), 48-55 (in Ukrainian).
Demchuk, M.V., Reshetnyk, A.O. (2007). Reproduktyvni jakosti svynomatok z riznym koeficijentom emocijnosti pry promyslovij tehnologii' vyrobnyctva svynyny. Naukovyj visnyk LNAVM im. S.Z. Gzhyc'kogo. 9, 1(32), 64-68 (in Ukrainian).
Demchuk, M.V., Kozenko, O.V., Dvyljuk, I.V., Stajennyj, O.V. (2008). Metodychni vkazivky z kursu «Zagal'na veterynarna profilaktyka», rozdil dobrobut tvaryn. M.V. Demchuk. LNUVM imeni S.Z. G'zhyc'kogo. (in Ukrainian).
Demchuk, M.V., Reshetnyk, A.O. (2008). Vidgodivel'ni ta m'jasni jakosti svynej z riznym Ke pry intensyvnij tehnologii' vyroshhuvannja svynyny / M.V.Demchuk, // Naukovyj visnyk LNAVM im. S.Z Gzhyc'kogo.-
T.10,№2 (37). -Ch.4. -L'viv.- 2008.-S.149-153. (in Ukrainian).
Demchuk, M.V., Reshetnyk, A.O., Koval'chuk, O.M., Golovan', A.O. (2010). Intensyvna tehnologija vyrobnyctva svynyny z vrahuvannjam dobrobutu svynej. Zbirnyk naukovyh prac' Harkivs'koi' derzh. zoovet. akademii' «Problemy zooinzhenerii' ta veterynarnoi' medycyny». 22(2), 390-397 (in Ukrainian).
Demchuk, M.V., Chornyj, M.V. (2011). Gigijena tvaryn ta i'i' konceptual'ni pryncypy profilaktyky hvorob. Zbirnyk naukovyh prac' Vinnyc'kogo nacional'nogo agrarnogo universytetu «Suchasni problemy gigijeny ta sanitarii' u tvarynnyctvi». Vinnycja. 8(48), 109-116 (in Ukrainian).
Koval'chykova, M., Koval'chyk, K. (1978). Adaptacyja y stress pry soderzhanyy y razvedenyy sel'skohozjajstvennyh zhyvotnyh. Pod red. y s predysl. E.N. Panova. Per. so slovac. G. N. Myroshnychenko. M.: Kolos (in Ukrainian).
Komlackij, V.I. (2005). Jetologija svinej. 2-e izd. - SPb.: Izdatel'stvo «Lan'» (in Russian).
Syrohman, I.V., Rasystjuk, T.M. (2004). Tovaroznavstvo m'jasa i m'jasnyh produktiv. Pidruchnyk.-K.: Centr navchal'noi' literatury (in Ukrainian).
Cmammn nadiuMxa do peda^ii 5.10.2016
