CC BY
37
УДК 621.928.9: 636.4
Демчук М.В., д. вет. наук, професор, Лье1еський нащональний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
1м. С. З. Гжицького, Богачик О.Г., представник ОЖР в Укрш'ш,® Решетник А.О., старший викладач, Подтьський держаений аграрнотехтчний ушеерситет, Бучко О.М., к. б. н., науковий ствробггник, 1нститут бюлогй' теарин УААН,
ДОБРОБУТНА ОЦ1НКА ТЕХНОЛОГ1Й ВИРОБНИЦТВА I СИСТЕМ
УТРИМАННЯ СВИНЕЙ
Проведено ан^з штенсивних технологш виробництва свинини i систем утримання свиней згщно з принципом п'яти свобод. Враховано фiзiологiчний стан оргашзму свиней рiзних технолопчних груп та сучасний пiдхiд до вивчення стресового впливу факторiв середовища.
Ключовi слова: системи утримання свиней, добробутна ощнка, iнтенс
При вивченш i оцiнцi добробуту свиней в умовах рiзних технологiй виробництва доцшьно дотримуватись наступних пiдходiв:
1. ан^зувати рiвень добробуту тварин з точки зору п'яти свобод;
2. вивчити мехашзм розвитку стресiв та здатшсть тварин до адаптацп;
3. розум^и клiнiко-фiзiологiчнi, етологiчнi та господарсько-економiчнi методи вивчення стресочутливостi та стресостшкост свиней;
4. придiляти належну увагу використанню бiохiмiчних, гематологiчних та iмуногенних методiв для вивчення реакци-вщповвд тварин на стрес з метою розробки плану загально! ветеринарно! профiлактики (ЗВП) щодо профiлактики стресiв та корекци технологiй утримання свиней [5, 12].
Ощнка стану здоров'я тварин, як результативного показника !х добробуту, базуеться на цшому арсеналi методiв ряду дисциплш та !х методик. Такою дисциплшою е гiгiена, яка займаеться детальним вивченням впливу на оргашзм факторiв оточуючого середовища. Тому, потрiбними можуть стати методи зоогiгiенiчного аналiзу (фiзичнi, хiмiчнi та бюлопчш) пов^ря, води i грунту, а значить рослин. Обов'язком е врахування повнощнност годiвлi тварин [11].
При впровадженш в практику вимог добробуту слщ виходити з точки зору принципу п'яти свобод [22]:
1. Свобода вщ голоду i спраги - постшний (вiльний) доступ до води i кормiв (годiвля), що тдтримують хороше здоров'я i активнiсть.
© Демчук М.В., Решетник А.О., Бучко О.М., Богачик О.Г., 2008
68
2. Свобода вщ дискомфорту - шляхом надання вщповщного середовища проживання, включаючи сховок та зручне мюце для сну i вiдпочинку.
3. Свобода вщ болю, травм чи хвороби - шляхом превентивних заходiв, ранньо! дiагностики i лiкування.
4. Свобода вщ страху i страждання - шляхом забезпечення вiдповiдних умов i стосункiв, що запобiгають ментальному стражданню, в т.ч. соцiальних (в груш собi подiбних).
5. Свобода прояву (реашзацп) природно! поведiнки - шляхом надання достатнього мюця, вщповщних умов i пристосувань, а також компанп собi подiбних.
Також слщ звернути увагу на свободу вибору !х середовища: чи можуть вони вшьно вийти назовнi та повернутися назад у примiщення, чи можуть !сти, пити та вiдпочивати, чухати спину чи валятися у багнющ. Тварини iндивiдуальнi i !х потреби можуть бути рiзними. Обмеження вибору може бути шкщливою для них [3].
Страждання виникають тiльки тод^ коли тварина зустрiчаeться з частими або несподiвано сильними чи тривалими стресами. Звiдси слiд говорити, i про необхiднiсть використання методiв етологп, так же як i спостереження та аналiзу основних проявiв поведшки тварини. А щоб визначити функщональний стан органiзму тварин, його оргашв i систем -потрiбно досконало володiти не лише фiзiологiчними, бiохiмiчними, клiнiчними i морфологiчними, а також i токсикологiчними методами дослiджень [6].
За походженням пiдроздiляють пристосувальнi реакци на iндивiдуальнi, популяцiйнi i видов^ що виникають протягом всього життя особин i пiдлягають положенню про врiвноваження (eднiсть) органiзму i середовища. Добробут при утриманш тварин вщноситься до !х рiвня адаптаци до умов створених людиною, при яких тварини не вiдчувають страждань. Поки вид тварин знаходиться в межах адаптацп до умов середовища доти !х добробут е гарантований.
Адаптацiя включае функци або функцiональнi можливостi оргашзму. В загальному про не! можна судити за результуючими показниками: жива маса, апетит, приймання корму, розвиток, будова тша, репродуктивнi функцil, стшюсть до захворювань. Процеси адаптацil в органiзмi тварин проходять постiйно. Особливо ч^ко вони проявляються в умовах промислових технологш [16]. Цьому сприяють фактори:
- висока концентрацiя поголiв'я в примiщеннi;
- вiдсутнiсть пасовищного (табiрного) утримання i моцiону;
- широке застосування (часте) вакцин, обробок;
- широке застосування бiостимуляторiв росту i фармакологiчних препаратiв;
- широке застосування антибютиюв.
69
Все це веде як до перенапруження природних адаптацшних можливостей, i тсля !х виснаження, в кнцевому результат, до порушення гомеостазу, виникнення i розвитку хвороб адаптаци [15].
Для нормального функщонування органiзму тварини необхщна певна температура i волопсть повiтря, його газовий склад, наявшсть органiчних i мiнеральних елементiв живлення, тобто оптимальне середовище.
Оптимально-кiлькiсне вираження кожного з факторiв середовища перебування органiзму, що забезпечують максимальне проявлення його генетично-запрограмованих життевих функцiй складае так звану зону оптимуму.
Можна попередити несприятливий вплив стресу на продуктившсть тварин з допомогою фармакологiчних засобiв, але вони не лiквiдують стресового стану оргашзму, лише сприяють кращш мобшзацп захисних сил. Стрес - це не патолопчний стан оргашзму. Фармаколопчш засоби з лiкувальною метою необхщно вводити лише до того часу поки спрацьовують адаптацшш мехашзми.
Стрес зменшуе можливiсть адаптацiйних реакцш - пригнiчуе iмуновiдпiрнiсть, включно з природною резистентшстю i реакцiею на кортизол та АКТГ [18].
Найбшьше свиней в кра1нах Свропейського Союзу вирощують при iнтенсивних технологiях. Бшьшють поросних свиноматок утримують в станках. Вони знаходяться там 16 тижшв ваптность Ц станки складаються з чотирьох стшок зроблених з металевих конструкцiй, е такими вузькими, що свиш можуть тiльки лежати i стояти, вино не можуть там навт повернутися. Ще бiльш жорстокими е промисловi технологи, якi передбачають прив'язний споаб утримання в станках. Це утримання передбачае фшсування свиноматок в станку за допомогою металевих конструкцш. Часто при безвигульних системах утримання свиш позбавлеш свiжого пов^ря i нормального освiтлення. Моцiон е практично неможливим. Такi умови е причиною розвитку стресу у тварин i виникнення багатьох захворювань. Найчастше свиш в таких умовах страждають вщ наступних причин: травми, постшний дискомфорт, переохолодження, сприйнятливiсть до захворювань сечостатево1 системи, кульгавiсть, запалення, ушкодження шкiри, внаслiдок постiйного впливу стресу - послаблення функцiонування iмунноl та шших систем органiзму, неприродна поведшка (виникнення стереотипiв) [12, 13].
Цд системи не тiльки е шкщливими для здоров'я, але й недопустимими з точки зору добробуту. Свропейська Комiсiя Наукового Ветеринарного Комiтету зробила висновок, що таю системи утримання повинш бути заборонеш. Головним аргументом на користь ще1 системи е смертшсть i травматизм поросят внаслщок придушення !х свиноматкою. Покращення добробуту цих тварин можна досягти, якщо звернути увагу на основнi перюди в !х утриманнi: добробут самих свиноматок, добробут новонароджених поросят, добробут поросят тсля народження [19].
70
При вшьному утриманш свиш проявляють сильний передродовий шстинкт побудови гшзда. В перiод 24-36 годин до родiв коли проявляеться цей шстинкт свиноматка починае збирати матерiал для гнiзда. Дослiдження показали, що за 20 годин передродово! дiяльностi свиноматки можуть долати вiдстань понад 30 км. Вчеш дослiдили, що неможливють виконання цього iнстинкту спричиняе стереотипну (нетипову) поведiнку свиноматок i супроводжуеться явними ознаками стресу. Внаслщок цього знижуеться видiлення гормону окситоцину, який, як вiдомо, стимулюе родову дiяльнiсть. Тому сам родовий процес тривае довше, шж звичайно i це часто призводить до народження мертвих поросят. Тому вважаеться, що немае велико! рiзницi в смертност поросят мiж вiльним утриманням i утриманням в станках в першi 24 години !х життя. Видаеться за велику перевагу те, що при утриманш в станках збереження поросят бшьше, але останш дослщження доводять, що надання достатнього простору, хорошо! тдстилки е кращими умовами для збереження приплоду шж станки. Крiм того треба вiдмiтити, що солома ввдграе дуже важливу роль у реалiзацil такого природного шстинкту як риття у свиней, i тому е дуже потрiбною для покращення !х добробуту. Що стосуеться поросят, тут е ще один важливий момент - це час вщлучення !х вiд свиноматки. Вивчення поведiнки свиней при вiльному утриманш показало, що природно поросят вщлучають в межах 9-12 тижневого в^. В тих господарствах де дiе промислова технолопя, поросят вiдлучають в 3-4 тижневому вщ. Це не е природно тому, що на 3-4 тиждень лактаци якраз i приходиться пiк молоковидiлення у свиноматок. Рано вщлучеш поросята також проявляють неприродну поведiнку i страждають вщ стресiв [2, 3].
В 1991 рощ Директивою £С (91/630/ЕЕС) було заборонено утримувати репродуктивних свиней в станках на прив'язi в крашах СС починаючи з 31 грудня 2005 року [23].
Стосовно свиней, яю вирощуються на м'ясо в крашах СС е багато проблем. Бшьшють свиней, яких забивають кожен рж в цих крашах, за життя утримуються в дуже поганих умовах [7].
Науковi дослiдження показують, що в природних умовах свиш витрачають 75% денного часу, шукаючи !жу i дослiджуючи мiсцевiсть. Н один з цих видiв дiяльностi не е можливим для цих тварин при штенсивних методах вирощування. Бiльшiсть цих свиней змушенi проводити свое коротке життя в примщеннях. Вони утримуються в групах, у нашвтемних примiщеннях, в переповнених кликах, без доступу свiжого повiтря i сонячного свiтла. Свинi не мають солом'яно! пiдстилки, змушенi проводити свое життя на холодному бетош або рештастш металевiй пiдлозi, що часто спричиняе захворювашсть на пневмонiю, кульгавють та iншi захворювання [7].
Правозахисники вiдзначають, що е жорстоким утримувати таких жвавих i "iнтелiгентних" тварин в таких поганих умовах. Коли молодi свиш утримуються в переповнених кттках шсля вiдлучення, ц1 жваш тварини в1д нудьги можуть кусати хвостi i проявляють iншi стереотипи. Бiльшiсть фермерiв вiдрiзають хвости чи припалюють розжареним залiзом, вони роблять це незважаючи на те, що такий
71
метод е заборонений одшею з Директив £С. В 1997 рощ в звт Наукового Ветеринарного Ком^ету було вiдмiчено, що цей метод iмовiрно е болючим i часто призводить до страждань внаслiдок довготривалого болю [22, 23].
Щоб запоб^и цьому, потрiбно припинити переповнення станюв, ранне вiдлучення та надавати тваринам достатньо солом'яно1 пiдстилки. Ввести в обов'язки виробниюв строго дотримуватись технолопчних вимог в яю вписанi ппешчш нормативи, санiтарнi правила i вимоги добробуту тварин. Сьогоднi цього вимагають законодавчi акти СС i ВНТП-АПК-02.05 i ДСТУ [11].
При добробутнш характеристик основних варiантiв технологи i систем ут-римання свиноматок виходять з фiзiологiчних, етологiчних потреб тварин. У систе-мах утримання свиноматок розрiзняють два методи iндивiдуальнi i груповi (Схема).
Iндивiдуальнi - характернi для промислових технологiй при утриманнi численних стад. Мотивами !х впровадження i розвитку в попереднi десятилiття були: можлившть спрощення i полегшення в т.ч. i для мехашзацп ряду важких технологiчних процесiв в т.ч. i проведення штучного осiменiння свиноматок, вигщшсть виконання зоотехнiчного i ветеринарного нагляду та контролю, повно1 мехашзацп i навiть iндивiдуалiзацil за вжом, масою, фiзiологiчним станом годiвлi i утримання свиноматок, що давало ютотш переваги в конкуренцп з груповим методом утримання.
Проте якщо виходити з вимог добробуту, то слщ визнати, що ця система не вщповщае етолопчним i фiзiологiчним вимогам, а значить, не е бюлопчно обгрунтованою. Саме в результатi цих порушень наступае потреба значного вщсотка вибракувань тварин основного стада. Розглядаючи iндивiдуальне утримання свиноматок на прив'яз^ або у фiксацiйних чи завужених (клiтках) станках з точки зору добробуту не можна оминути стану !х терпiння, яке тут ч^ко i тривало виступае (понад 4 тижш) у холостих при пщготовщ i проведеннi осiменiння. Не менше - в цеху опоросу i тдсисного вирощування поросят. Крiм гшодинами у них виникають ураження на шюр^ чи за лопатками, викликаш прив'яззю, розвиваються рiзноl етологи стереотипи. Приймаючи позу "сидячо1 собаки" у свиноматки, адже це не е для них фiзiологiчним, виникають трщини в лобковш дiлянцi тазу, або iншi пошкодження в дiлянках тазового вщд^, чи розвиток запальних процеав (в т.ч. iнфекцiйноl етiологil) родових шляхiв. В подальшому часто розвиваються симптоми ММА та ССС синдромiв [18, 22].
Виниклi стереотипи часто супроводжуються порушенням репродуктивних функцiй, що веде до передчасно1 вибраковки значного вщсотка (до 30%) маток. Гiподинамiя та безпщстилкове утримання викликае значну захворюванiсть кiнцiвок. Захворювання ратиць може привести до задушення свиноматками поросят. Залежування маток перед родами стае причиною затягування родiв, а звiдси - зростання числа неживих поросят.
Не можна применшувати значення обмеження в русi i для реалiзацil прояву таких важливих iнстинктiв, як риття i вистелення гнiзда перед родами та недолшв безпiдстилкового утримання. Велика кiлькiсть тварин в станках в свою чергу затрудняе рух, а виникаюча бшь постiйно обтяжуе лягання, вставання i унеможливлюе нормальне парування як кнурам так i свиноматкам [3, 6].
72
Схемя K.iacmlHKimiï технологш виробнищ^ i систем утpимaння свиней.
73
Альтернативою шдив^ального е система групового утримання свиноматок. Сьогодт вона вважаеться перспективною i для штенсивних технологш адже в нiй легко поеднуються вимоги добробуту з сучасними пщходами до мехашзаци виробничих процесiв, а значить технологш та економши. Цей напрямок виявився досить пластичним, адже в його межах можна легко (досягати) впровадження вдосконалень модиф^ючи i корегуючи систему згiдно з потребами тварин i реальною кон'юнктурою (попитом) ринку (наприклад на екологiчну продукщю). В цiй системi свиноматок утримують на пiдлогах з застосуванням пщстилки, або i без не!, в будiвлях закритого типу, але з виходом на вигул, згодовуванням кормiв груповим методом, або iндивiдуально [7].
Згщно з принципом п'яти свобод було проведено порiвняльну оцiнку чотирьох варiантiв iнтенсивних технологiй виробництва свинини в Укра!ш i крашах £С. Для прикладу добробутно! оцiнки можна пропонувати сучаснi технологи акцiонерного товариства закритого типу "Агро-Союз" Днiпропетровська область), приватне пщприемство "Колос" (Чернiвецька область), приватне фермерське господарство "Prowipor" (Португалiя) i навчально-виробничий комплекс сiльськогосподарського коледжу Jarngarden" (Швецiя) [19, 20].
Якщо за запропонованою нами 10-ти бальною системою оцiнки кожного функцiонального показника проаналiзувати данi одержанi в кожному iз чотирьох господарств, то застосоваш тут технологи слiд вiднести до: штенсивно! штегровано!, штенсивно! iз племшним репродуктором, штенсивно!, надштенсивно! (промислово!) [11].
Аналiзуючи технологи виробництва свинини у вищеназваних господарствах, можна зробити висновки, що навiть при сучасних технолопях можна враховувати питання добробуту при утриманш свиней. Так, холодний метод утримання свиней у ЗАТ «Агро-Союз» в ангарах на грунтово-пщанш пiдлозi з використанням глибоко! солом'яно! пщстилки передбачае однофазне вирощування поросят, яких вщлучають у 35 днiв. При цьому проводяться туровi опороси, як плануються на бiльш-менш теплi перюди року (квiтень i вересень). При такш системi - найнижча ймовiрнiсть технологiчних стресiв.
У ПП «Колос» передбачений трифазний метод вирощування поросят вщлучених у 28-денному вiцi. При цьому абсолютно виключене використання пщстилки. Для пщтримання температурного режиму застосовують водяний обiгрiв пiдлоги та обiгрiв атмосферного повiтря пiд час вентиляци з допомогою електрокалориферних установок. Обмежений рух свиноматок в першш половиш поросностi та на пiдсосi.
У фермерському господарствi " Prowipor " використовують найбiльш стресову технологiю: дуже рання вiдлучка (в 21-денному вщ) та трифазний метод вирощування поросят, висока щшьшсть тварин та вщсутшсть пiдстилки. Рух свиноматок абсолютно обмежений (у будь-якому фiзiологiчному станi вона утримуеться в iндивiдуальнiй клiтцi, не маючи змоги нав^ь повернутись).
74
Добробутна оцшка вар1ант1в ¡нтенснвннх технологш виробництва свинини _в господарствах УкраУни, Швецп i Португалп._
Технологiï (господарства) Функцюнальт складовi принципу п'яти свобод
Свобода вц голоду i спраги Свобода нормально: поведшки Свобода вц болю, травм : хвороби Свобода в1д страху стресу Свобода вц дискомфорту (догляд, обслуговування, стан гтени i саштари)
АТ "Агросоюз" (Дншропетровськ) 1нтенсивна штегрована технолопя, групове утримання свиней на глибокiй тдстилщ Вшьний доступ до концентровани х корм1в та води, опорос в шдишдуаль-них домиках Однофазна система вирощування поросят, вшьний вигул цшодобово на майданчиках по 20 голш Мшмальш вмiшування i 6ОЛЬОВ1 травми, незначна кшьюсть захворювань Мшмум стрес-факторiв, лише в окремi дт зимою низью температури Достатня солом'яна пiдстилка створюе комфортнi умови. Проблеми з використанням гною
Загальна оцшка: 46 10 10 8 8 10
Приватне тдприемство "Колос" (Чернiвцi) 1нтенсивна технолог1я, статус племрепродуктора Вiльний доступ до корм1в i води, свиноматки в перюд оаменшня в шдишдуальни х станках, опорос в шдишдуальни х домиках Вигул лише в окрем перюди перед оамешнням маток i поросятам в групових станках Зниження природнох резистентнос т оргашзму, захворюванн я вiдпучених поросят i маток тсля опоросу Стреси при технологiчни х перемщення х маток i вiдпучених поросят, транспортни й стрес поросят Локальний обiгрiв пiдлог без тдстилки, проблеми з вентилящею в реконструйовани х будгвлях, проблема iз збергганням р^ого гною
Загальна оцшка: 27 6 6 4 5 6
Jargarden (Швецiя) 1нтенсивна технолопя з безвигульною системою Фшсацшт станки для маток з поросятами, обмежений вигул матки тсля опоросу i поросят Обмежений рух i умови сощально1 поведшки Технологiчнi стреси, травми ! захворюванн я кшщвок, хвороби маток тсля опоросу Трьохфазна система вирощування поросят, бшь i стрес на бшьшосп ланок технологiчно го процесу Цементнi пiдлоги з локальним обггргвом, застосування пiдстилки у станках для опоросу, частина тдлог решiтчаста
Загальна оцшка: 19 3 3 4 4 5
Prowipor (Португал1я) Надiнтенсивна промислова технологiя Доступ до кормш за розпорядком дня, трьохфазна система вирощування поросят з раншм в1длученням Рух свиноматок 1 в1дгод1вельного молодняка обмежений Стреси на бшьшосп ланок технологiчно го процесу, хвороби кшщвок поросят! маток Стреси у маток ! ранньовiдлуч ених поросят Пiдлоги бетоннi, частково решггчасл, утримання без пiдстилки, видалення гною самосплавом
Загальна оцшка: 16 3 3 2 4 4
75
Навчально-виробничий комплекс " Jamgarden " також передбачае трифазний метод вирощування поросят, вiдлучених у 38 дшв. При груповому утриманнi поросних свиноматок, поросят на дорощуванш та свиней на вiдгодiвлi - передбачене використання солом'яно! пiдстилки. Пiдсиснi свиноматки мають можливють виходити на невеликий майданчик бiля клiтки. У станках тварин не фжсують, але !х рух обмежують, вiдгородивши мiсце для поросят.
Вибираючи технологiю виробництва свинини, потрiбно обов'язково брати до уваги питання добробуту тварин. Намагатись iнтегрувати в сучасш технологи можливостi для задоволення природних потреб свиней. Вони повиннi мати можлившть виявити свою природну поведшку, могти рухатися i гуляти, повертатись, спшкуватись належним чином з шшими тваринами, виявляти таку важливу поведшку як фуражування (пошук корму), оправлятися в окремому мiсцi [13, 22].
Лтература
1. Акiмов С.В. Методика вивчення емоцiйностi свиней методом "вщкритого поля" .- "Сучасш методики дослщжень у свинарствi" УААН Полтавська ДАА1С iм.О.В.Квасницького УААН. / Акiмов С.В., Бургу Ю.Г., Оксинюк А Н. Полтава 2005.- С. 69-72
2. Ангелов К., Драгоев П. Икономическа оценка на стресчувсвителността при сви-нете //Животновъдство.-1994,Т.48.-В.10.-С14-15.
3. Бажов Г.М. Биотехнология интенсивного свиноводства.- Бажов Г.М., Комлацкий В.И. М.:Росагропромиздат.-1989.-269с.
4. Барабой В.А. Стресс: природа, биологическая роль, исходы. - Киев. -Фитосоциоцентр. - 2006. - 424 с.
5. Голиков А.Н. Адаптация сельскохозяйственных животных /А.Н.Голиков.-М.: Агропромиздат, 1985.- 215с.
6. Демчук М.В. Сучасш промисловi технологи в тваринництвi i !х бюетична оцшка. М^жнародний симпозiум з бiоетики, присвяч. В.Р. Поттеру. Тези допов., К.: (4-6. 2003). - С. 46-47.
7. Демчук М.В. Порiвняльна добробутна оцшка сучасних штенсивних технологш виробництва свинини / Демчук М.В., Решетник А.О. Банас Т.В., Богачик О.Г. // Наук.вкник ЛНАВМ iм.С.З.Гжицького.-Том 8.- №2 (29).-Ч.4.-2006.-С.48-55.
8. Демчук М.В., Репродуктивш якостi свиноматок з рiзним коефiцiентом емоцiйностi при промисловiй технологи виробництва свинини./ М.В.Демчук, А.О.Решетник // Науковий вкник ЛНАВМ iм. С.З Гжицького.-Т.9,№1 (32). -Львiв.- 2007.-С.64-68.
9. Демчук М.В. Природна резистентшсть свиноматок з рiзними коефiцiентами емощйноси при iнтенсивнiй технологil виробництва / Демчук М.В., Решетник АО.// Наук.вiсник ЛНАВМ iм.С.З.Гжицького.-Том 9, №2 (33).-Ч.3.-2007.- С.152-155.
76
10. Демчук М.В. Показники системи кровi свиноматок з рiзним коефщентом емоцшност при штенсивнш технологи виробництва свинини / Демчук М.В., Решетник А.О.// Наук.вкник ЛНУВМ iм.С.З.Гжицького.-Том 9, №4 (35). -Ч.1.-2007.-С.49-54.
11. Демчук М.В., Козенко О.В., Двилюк 1.В., Богачик О.Г., Стаенний О.В. Методичш вказiвки з курсу "Загальна ветеринарна профшактика", роздiл "Добробут тварин". - Львiв, 2008. - 176 с.
12. Ковальчикова М. Адаптация и стресс при содержании и разведении сельскохозяйственных животных / М.Ковальчикова, К. Ковальчик .- Под ред. и с предисл. Е.Н Панова. Пер. со словац. Г.Н.Мирошниченко.-М.: Колос, 1978.-271с
13. Комлацкий В.И. Этология свиней. 2-е изд.-СПб.: Издательство «Лань».- 2005.-368с.
14. Коняхш О.П. Фiзiологiчна адаптащя тварин до неюшзуючо! радiацil. -Вшниця.-«Ппашс» .2007.-192с.
15. Меерсон Ф.З., Пшенникова М.Г. Адаптация к стресовым ситуациям и физическим нагрузкам. - М.: Медицина. - 1998. - 256 с.
16. Никитченко И.Н., Плященко С.И., Зеньков А.С. Адаптация, стрессы и продуктивность сельскохозяйственных животных. - Минск.: Ураджай. - 1986.200 с.
17. Решетник А.О., Демчук М.В. Вмют розеткоутворюючих кттин у кровi свиноматок з рiзним коефщентом емоцшносп в умовах промислового свинарства.- Вет. Бiотех-нологiя.- 1н-т здоров'я тварин. Кшв. - Науковi прайд НАУ.-Бюлет.№11.-2007-С.184-190.
18. Устинов Д.А. Стрес-факторы в промышленном животноводстве. - М.: Россельхозиздат, 1976. - 166 с.
19. Хайгер О. Содержание свиней без стресса. // Строительство в сельском хозяйстве. - Дюссельдорф, 1991. - №3.
20. Хегес Я. Альтернативы содержания свиней. // Немецкое птицеводство и свиноводство, 1997. - С. 41-45.
21. Шейко В.И. Показатели системы крови и эмоциональное состояние животных при использовании вилозена / В.И.Шейко, Д.Д.Жерносеков и Н.А.Гарская // 36Дрник наукових праць Луганського нацюн. агроушверситету. - Луганськ: «Елтон-2».-2004.-№43 (155).- С.72-75.
22. Animal Welfare Aspects of Good Agricultural Practice: pig production [електронний ресурс] -http:// www.gapaminalwelfare.org
23. Directiwe 91/630/ EEC.
Summary
Demchuk M.V. Lviv National University of Veterenary Medicine and Boitechnologies named after S.Z.Gzhytskyj;
Reshetnyk A.O. State Agrarian and Engineering University of Podillya, Kamyanets-Podilskyi;
Buchko O.M. Institute of Animal Biology of UAAS, Lviv;
Bohachyk O.G. Resident CIWF in Ukraine
77
WELFARE ESTIMATION OF PRODUCT TECHNOLOGY AND PIGS
HOUSING SYSTEMS
We defined that the best animal welfare potential for pigs has intensive integrated (with ecology, traditional and welfare demands) technology which give all possibilities to provide Five Freedoms . The most difficult to provide Five Freedoms demands in industrial and intensive technologies. Using of the Five Freedoms as basis for animal welfare evaluation can help to find some stockmanship and feeding problems. It provides possibility to evaluate physical and psychology health of pigs and make prophylaxis range of stereotypes and diseases caused by stress and lack of considering pigs natural needs. Five Freedoms can use for pigs welfare evaluation.
Cmammx nadiumna do peda^ii 20.08.2008
78
