CC BY
24УДК 633.521 https://doi.Org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145302
Сортов! особливосл формування структури врожаю
та врожайносл льону олшного
залежно в1*д норми виаву i ширини м1*жрядь
С. М. Каленська*, Т. А. Столярчук
Нац'ональнийуниверситет öiopecypcie i природокористування Укртни, вул. Героев Оборони, 15, м. Kuis, 03041, Украина, *e-mail: svitlana.kalenska@gmail.com
Мета. Встановити сортов1 особливосл' формування генеративних оргат'в, структурних компоненп'в рослин та врожайносл льону ол1Йного за р1зно'1 Щ1льност1 поав1в, що регулюеться шириною м1'жрядь та нормою виа'ву наа'ння. Методи. Польов1 досл1дження проводили впродовж 2016-2018 рр. у багатофакторному стацюнарному досл1д1 ка-федри рослинництва Нац1онального утверситету бюресурав 1 природокористування Укра'жи у ВП «Агроном1чна дослана станц1я» (Кт'вська обл.). Схема досл1ду: фактор С - сорт: 'Айсберг', 'Ё1рина'; фактор Ш - ширина м1жрядь: 12,5; 25 та 37,5 см; фактор Н - норма виаву: 4, 6, 8 1 10 млн наанин/га. Результати. Урожайтсть льону ол1Йного в середньому за роки досл1джень зм1нювалася в межах в1д 1,03 до 1,64 т/га залежно в1д сорту, ширини м1жрядь та норми виаву. Середня врожайнкть сорту 'Л1рина' становила 1,03-1,57 т/га, у розр1з1 рок1в досл1джень - 0,88-1,97 т/га. Найвищу врожайтсть сорт формуе за виаву 8 млн схожих наанин на гектар 1з шириною м1жрядь 25 та 12,5 см - 1,81 та 1,71 т/га в1дпов1дно, а за м1жряддя 37,5 см - 1,65 т/га. Оптимальною шириною м1жрядь для виаву вах норм наання сорту 'Ё1рина' е 25 см. Урожайтсть сорту 'Айсберг' у середньому зм1нювалася в1д 1,09 до 1,64 т/га, у розр1з1 рок1в -в1д 0,90 до 1,78 т/га. Найвищий урожай сорт формуе за виаву 6 млн наанин/га та ширини м1жрядь 25 см - 1,64 т/га. Загущення пос1в1в за виаву 8 та 10 млн наанин/га спричинюе зниження його врожайносл. У середньому за роки досл1джень мльмсть коробочок на рослин льону ол1йного зм1нювалася залежно в1д норми виаву та ширини м1жрядь. При цьому б1льше коробочок формувалося на рослинах сорту 'Ё1рина' (на 1,44-3,88 шт.) пор1вняно 1з сортом 'Айсберг', хоча останн1й вир1знявся б1льшою м1нливктю цього показника за вар1антами досл1ду. Маса 1000 нас1нин льону сорту 'Айсберг' залежно в1д вар1анта досл1ду зм1нювалася в межах в1д 7,31 до 7,58 г, у сорту 'Л1рина' - в1д 6,44 до 6,65 шт. Сорт 'Айсберг' за масою 1000 наанин переважав сорт 'Л1рина' на 0,56-1,02 г у 2016 р., на 0,56-1,25 г у 2017 р. та на 1,01-1,09 г у 2018 р. Висновки. Зм1на норми виаву та ширини м1жрядь зумовлюе м1нлив1сть у формувант структурних компоненлв урожайност1 - млькосп коробочок на рослин1, к1лькост1 зерен у коробочц1 та маси 1000 наанин, як1 виз-начають 1ндив1дуальну продуктивн1сть рослини. Найб1льша врожайнкть сорту 'Ё1рина' формуеться за виаву 6 та 8 млн схожих наанин на гектар з шириною м1жрядь 25 см. Сорт 'Айсберг' забезпечуе вищ1 врожа1 за норми 6 млн наанин/га та ширини м1жрядь 25 см, тод1 як загущення поав1в за вис1ву 8 та 10 млн наанин/га спричинюе зниження врожайносл.
Ключов1 слова: льон ол1'йний (Linum usitatissimum L. var. intermedia Vav et Ell.); сорт; структура врожаю; норма виа'ву; ширина мiжpядь.
Вступ
Сучасш. сорти льону олшного (Linum usitatissimum L. var. intermedia Vav et Ell.) здатш. формувати до 2 т/га i больше високояк1сного насшня. Величина i'x урожайностi значною мiрою залежить Biä елементiв сортово! агро-теxнiки, насамперед строкiв i способiв сiвби, норми висiву нас1жня, забезпеченост! рослин елементами живлення та ш. [1-4].
Усi зазначенi агротеxнiчнi прийоми покли-канi оптимiзувати умови росту й розвитку рослин льону в перюд вегетацй. Адже такi важливi характеристики посiву як ступiнь нижнього галуження, рмт стебла, утворення бутоюв i квiток, галуження суцвiття, фор-
Svitlana Kalenska
https://orcid.org/0000-0002-3392-837X Tetiana Stoliarchuk
https://orcid.org/0000-0001-9582-5379
мування коробочок i насшня, зрвдження сте-блостою залежать саме ввд конкуренцй' рослин за ресурси довылля.
Урожайнiсть насiння льону визначаеться не т1льки густотою стояння рослин, а й к1льш.с-тю коробочок i насiння в них. За оптимально! ш;iльностi посiвiв на рослинах льону олшного формуеться до 100-150 коробочок. Однак у ви-робничих поовах у середньому на однш рос-линi е 11-12 повноцшних коробочок [5-7].
Hадмiрне зниження густоти посву призво-дить до збйгьшення його забур'яненостi i не-рiвномiрного достигання коробочок. Kрiм того, можливий надлишковий вегетативний рiст рослин, адже за таких умов вони здатш ефек-тившше використовувати велику плошу живлення [8]. Загушення ж посiвiв зумовлюе ви-лягання рослин, зниження ¿х стiйкостi проти хвороб i зменшення врожаю насшня [9, 10].
Формування таких структурних показни-мв продуктивностi льону олшного як кЬть-
KicTb коробочок на рослиш, кшьмсть Haci-нин 3 одше'1 рослини, маса 1000 насшин на-пряму залежить вiд площi живлення. Однак, якщо маса 1000 насшин льону визначаеться насамперед генотипом рослини, тобто характеризуется високим коефiцieнтом успадко-вувaноcтi, то кiлькicть коробочок е показни-ком iç сильною модифшацшною мiнливicтю i уcпaдковувaнicть його низька. Це шдтвер-джуеться даними дослвджень як вiтчизняних, так i зaрубiжних учених [11-13].
Саме тому актуальним е доcлiдження сор-тово'1 реакци рослин льону олiйного на густоту стояння в рядку та ширину мiжрядь та пов'язаш з цим особливост диференщюван-ня та розвитку генеративних оргашв, форму-вання структурних компонентiв урожaйноcтi.
Мета дослгджень - встановити cортовi осо-бливоcтi формування генеративних оргaнiв, структурних компоненпв урожаю та вро-жайносп льону олiйного за рiзноï ш^льносп поciвiв, що регулюеться шириною мiжрядь та нормою виciву нaciння.
Материали та методика досл1*джень
Польовi дослвдження проводили впродовж 2016-2018 рр. у багатофакторному стацю-нарному доcлiдi кафедри рослинництва На-цiонaльного унiверcитету бюресурив i при-родокористування Украши (НУБШ) у ВП «Aгрономiчнa доcлiднa станщя» (с. Пшенич-не, Вacилькiвcький р-н, Кшвська обл.); лабо-рaторнi - у навчально-науковш лаборатори
«Аналггичш дослвдження в роcлинництвi» НУБiП Украши.
¥рунт доcлiдних дiлянок - чорнозем типо-вий малогумусний, грубопилувато-середньо-суглинковий зi вмicтом гумусу в орному шaрi 4,38-4,53%, рНсол 6,8-7,3.
Схема доcлiду: фактор С - сорт: 'Айсберг', 'Ларина'; фактор Ш - ширина мiжряддя: 12,5; 25 та 37,5 см; фактор H - норма вииву: 4, 6, 8 i 10 млн насшин/га. Щороку виивали базове нaciння, яке надавали установи-ори-гiнaтори через сво'1'х диcтриб'юторiв.
Площа дослвдно'1 дiлянки - 30 м2, облшо-во'1 - 25 м2, повторнicть - чотирикратна, роз-мщення вaрiaнтiв - поcлiдовне. Попередник - пшениця озима.
Результати досл1'джень
Шльмсть коробочок на роcлинi е одюею з основних структурних ознак, що визначають урожaйнicть льону олiйного. Упродовж рокiв доcлiджень формування цього показника значною мiрою залежало вiд погодних умов вегетацшного перiоду. Так, у 2016 р. у сорту 'ЛИрина' вш становив 12,0-17,8; у 2017 р. -10,1-16,3; у 2018 р. - 10,6-14,1 штук на рос-лину; у сорту 'Айсберг' - 8,00-17,0; 7,68-13,9; 7,67-12,9 штук на рослину ввдповвдно.
У середньому за роки дослвджень кль-ксть коробочок на рослиш льону олшного змшювалася залежно вiд норми вииву та ширини мiжрядь (рис. 1). При цьому, неза-лежно вщ вaрiaнту доcлiду, бiльше ¿х фор-
о \о о ср
20,0
15,0
10,0
£ 5,0
5
15,5
16,0
15,1
15,7
14,6
Сорт: □ Л1'рина ■ Айсберг
11,2 11,4
7,80
0,0 Ширина М1'жрядь
12,5 см
37,5 см
4 млн шт./га 6 млн шт./га 8 млн шт./га
Норма виа'ву нас1'ння
10 млн шт./га
Н1Р005: для будь-яких середт'х - 1,35; фактор «сорт» - 0,39; «норма виа'ву» - 0,55; «ширина М1'жрядь» - 0,48
Рис. 1. К1*льк1*сть коробочок на рослиш льону ол1*йного залежно В1*д норми виа'ву та ширини м1*жрядь,
(середне за 2016-2018 рр.)
мувалося на рослинах сорту 'Ларина' (на
I,44-3,88 шт.) пор1вняно 1з сортом 'Айсберг'. В1дзначено сшльну для обох сортав реакщю
щодо зменшення шлькост:! коробочок на рос-лиш за зб1льшення норми вис1ву та зростання 1х шлькост:! в раз1 зб1льшення ширини мЪк-рядь до 25 см. Зокрема, за ширини м1жрядь 12,5 см 1 норми висву 4 млн схожих насшин на гектар на рослин сорту Лрина' формува-лося 15,5 коробочки, а сорту 'Айсберг' -13,5 шт.; за вис1ву 6 млн насшин/га -
14.5 та 12,2 шт.; за вис1ву 8 млн насшин/га -
13.6 та 10,0 шт.; за вис1ву 10 млн насшин/га -
II,2 та 8,50 шт. в1дпов1дно. Таким чином, за с1вби льону олшного нормою 10 млн нас1-нин/га на рослиш формуеться 1стотно менше коробочок пор1вняно з шшими вар1антами. За ширини м1жряддя 25 та 37,5 см в обох сорт1в спостер1галася така ж морфологчна особлив1сть. Варто зауважити, що рослини сорту 'Айсберг' е чутлив1шими до загущен-ня пос1в1в 1 большою м1рою зменшують зак-ладання генеративних оргашв.
Розширення м1жрядь 1з 12,5 до 25 см за деяких норм вис1ву позитивно впливало на формування коробочок. Зокрема, за таких умов за норми вис1ву 4 млн насшин/га к1ль-к1сть коробочок на рослин в сорту 'Л1рина' зб1льшувалася з 15,5 до 16,0 шт., у сорту 'Айсберг' - з 13,5 до 14,6 шт.; за норми вис1ву 8 млн насшин/га - у сорту 'Л1рина' - з 13,6 до 14,6 шт., у сорту 'Айсберг' - з 10,0 до 10,9 шт.
Подальше зб1льшення ширини м1жрядь 1з 25 до 37,5 см зумовлювало зниження досл1-
джуваного показника: за норми вис1ву 4 млн насшин/га - з 16,0 до 15,1 шт. у сорту 'Л1ри-на' та з 14,6 до 12,6 шт. у сорту 'Айсберг'; за норми 6 млн насшин/га - з 15,7 до 14,5 та з 13,8 до 11,6 шт. за сортами в1дпов1дно.
Таке зниження можна пояснити большою щ^льшстю рослин на метр погонний рядка, посиленою конкуренцию м1ж ними та низь-кою здатшстю рослин льону олшного вико-ристовувати зб1льшену площу м1ж рядками.
Кшьшсть насшин у коробочщ значною ш,-рою залежала в1д погодних умов рошв досл1-джень. У 2016 та 2017 рр. цей показник змшю-вався в д1апазош в1д 6,97 до 7,11 шт. Зокрема, за вис1ву сорту 'Айсберг' нормою 4 млн нас1-нин/га за ширини м1жрядь 12,5 см у 2016 р. в однш коробочщ формувалося 7,79 насшин, у 2017 р. - 7,91 шт.; 6 млн насшин/га - 7,66 та 7,86 шт.; 8 млн насшин/га - 7,54 1 7,80 шт.; 10 млн насшин/га - 6,65 1 7,70 шт. в1дпов1дно.
У 2018 р. за сприятлившого забезпечення вологою та близьких до оптимальних температур повиря обнасшешсть коробочок льону олшного була большою. Найвищим цей по-казник був у сорту 'Айсберг' за вис1ву 4 млн насшин/га з шириною м1жрядь 25 см -8,43 шт., тод1 як у сорту 'Л1рина' - 7,81 шт. Найменшу к1льк1сть насшин у коробочщ за-ф1ксовано за норми вис1ву нас1ння 10 млн/га та ширин м1жрядь 37,5 см: 7,06 шт. у сорту 'Л1рина' та 6,45 шт. у сорту 'Айсберг'.
Проте, зважаючи на морфолог1чн особли-вост1 рослин льону формувати в коробочщ не больше 10 насшин, можна зробити висно-
8,50
о \о о
О >1
8,00
7,92
5 7,50
7,00
_о
6,50 Ширина М1'жрядь
Сорт: □ Л1'рина ■ Айсберг
7,77
,90
25 см
6 млн шт./га 8 млн шт./га
Норма виа'ву наа'ння
Н1Р005: для будь-яких середт'х - 0,49; фактор «сорт» - 0,14; «норма виа'ву» - 0,20; «ширина М1'жрядь» - 0,17
Рис. 2. К1*льк1*сть наа'нин у коробочц' сорп'в льону ол1*йного залежно В1'д норми виа'ву та ширини М1*жрядь
(середне за 2016-2018 рр.)
bok, B YC1 poKH npoBe^eHHa flocëlflœeHt peaëlça^a reHeTH^Horo noTeH^aëy npoflyK-thbhoctI pocëHH ça цнм noKa3HHK°M ôyëa Ha flOcHTB BHCOKOMy piBHl.
y cepe^HtOMy ça p°KH flocëlflœeHt êlët-kIctb HaclHHH y Kopoôo^l çMlHKBajiaca 3a-ëeœHO Blfl HopMH BHclây Ta mèpHHH Mlœpaflt He3Ha^H°ro MlpoK, ocoôëHBO b copTy 'ËlpHHa'. y copTy 'Ancôepr' mIh^hbIctb ^or° noêaçHH-Ka ça BaplaHTaMH flocëlfly ôyëa lcTOTHlmoK.
C°pT 'Ancôepr' Maéœe Ha Bclx BaplaHTax fl°c-ëlfly nepeBaœaB c°pT 'ËlpHHa' ça kI^bkIctk HaclHHH y Kop°6°^1. Bhhhtkom 6yB BaplaHT lç hopmok BHclây 10 MëH cxoœèx HaclHHH Ha reK-Tap Ta mèpHHOK» Mlœpaflt 37,5 cm, fle c°pT 'Ahc-ôepr' fle^o nocTynaBca copTy 'ËlpHHa' (pèc. 2).
OÔHaclHeHlcTt k°p°6otok b oôox copTlâ çMeHmyBaëaca çl çôlëtmeHHaM hopmh BHclây. 3°KpeMa, y copTy 'ËlpHHa' ça mèpHHH Mlœ-paflt 12,5 cm ^h noKaçHHK cTaHOBHB 7,31; 7,22; 7,16 Ta 7,01 mT. flëa H°pM BHclây 4, 6, 8 Ta 10 MëH HaclHHH/ra; y copTy 'Ancôepr' -8,04; 7,81; 7,56 Ta 7,07 mT. BlflnoBlflHO.
36lëtmeHHa mèpHHH Mlœpaflt lç 12,5 25 cm cnpèaëo ô°pMyBaHHK flemp ôlëtmoï KlëtKocTl HaclHHH y Kopoôo^Kax oôox copTlâ. 3a BHclây 4 MëH HaclHHH/ra kI^bkIctb HaclHHH çpocëa ç 7,31 7,34 mT. y copTy 'ËlpHHa' Ta ç 8,04 8,15 mT. y copTy 'Ancôepr'; ça BHclây 6 MëH HaclHHH/ra - ç 7,22 7,30 mT. Ta ç 7,81 7,92 mT. ça copTaMH BlflnoBlflHO. n°flaëtme çôlëtmeHHa mnpHHH Mlœpaflt 37,5 cm npHçBOflHëo çMeHmeHHa kîib-
koctI HaclHHH y Kop°6°^1: ça BHclây 4 MëH HaclHHH/ra ^n noêaçHHK cTaHOBHB 7,29 mT. y copTy 'ËlpHHa' Ta 8,00 mT. y copTy 'Ancôepr'; ça BHclây 6 MëH mTyê/ra - 7,15 Ta 7,77 mT. BlflnoBlflHO. HanMeHmoK oÔHaclHeHlcTt K°po-ôotok ôyëa ça BHclây 10 MëH HaclHHH/ra Ta mHpHHl Mlœpaflt 37,5 cm - 6,99 mT. y copTy 'ËlpHHa' Ta 6,90 mT. y copTy 'Ancôepr'.
Maca 1000 HaclHHH ëtOHy oëléHoro 'Ahc-ôepr' çaëeœHO Blfl BaplaHTa flocëlfly çMlHKBa-ëaca b Meœax Blfl 7,31 7,58 r; y copTy 'Ël-pHHa' - Blfl 6,44 6,65 mT. C°pT 'Ancôepr' ça MacoK 1000 HaclHHH nepeBaœaB c°pT 'ËlpHHa' Ha 0,56-1,02 r y 2016 p., Ha 0,56-1,25 r y 2017 p. Ta Ha 1,01-1,09 r y 2018 p. Hanôlëtma Maca 1000 HaclHHH ôyëa cô°pM°BaHa y 2017 p. coptom 'Ancôepr' ça BHclây 4 MëH HaclHHH/ra Ta mHpHHl Mlœpaflfla 25 Ta 37,5 cm - 7,49 r.
BcTaHOBëeHO çBopoTHy Kopeëa^ËHy çaëeœ-hIctb Mlœ MacoK 1000 HaclHHH Ta kI^bkIctk KopoôoTOK Ha pocëHHl. 3°KpeMa, y 2016 p. y copTy 'Ancôepr' ça hopmh BHclây 4 MëH HaclHHH/ra Ta mHpHHl Mlœpaflt 12,5 cm Ha pocëHHl cô°pMyBaë°ca 17,2 k°p°6otok, a Maca 1000 HaclHHH cTaHOBHëa 6,11 r; y 2017 Ta 2018 pp. ôyë° OTpHMaHO nofllÔHl peçyjitTaTH - 16,4 Ta 14,0 K°p°6°TiOK Ha pocëHHl ç MacoK 1000 HaclHHH 6,24 Ta 6,22 r BlflnoBlflHO. AiaëorraHy TeHfleH-ц1к çaôlêcoBaHO l Ha lHmHx BaplaHTax flocëlfly.
3l çôlëtmeHHaM hopmh BHclây cnocTeplraëoca nocTynoBe çMeHmeHHa MacH 1000 HaclHHH (pèc. 3). 361ëtmeHHa hopmh BHclây ç 4 10 MëH cxoœèx HaclHHH Ha reKTap ça mèpHHH Mlœpaflt
7,60
7,10
o o o
6,60
6,57
.g 6,10
5,60 -LUèpèHa Mi'œpnflb
7,50
7,54
7,58
6,62
12,5
CM
6,65
25
CM
7,45 7,48
6,55
6,58
7,52
6,61
7,42 7,45
7,49
6,51
6,53
6,56
Copi": □ ËipMHa ■ Aécôepr
7,31 7,34 7,37
6,44
37,5
CM
12,5
CM
25
CM
37,5
CM
12,5
CM
25
CM
37,5
CM
4 MëH WT./ra 6 MëH rnT./ra 8 MëH wr./ra
HopMa BMciBy HaciHHA
6,45
12,5
CM
6,47
25
CM
37,5
CM
10 MëH rnT./ra
HIP005: flëfl 6yflb-flKHx cepeflHÏx - 1,35; ô^KTop «copT» - 0,39; «HopMa BMCÏBy» - 0,55; «WHpHHa MÏœpaflb» - 0,48
Pmc. 3. Maca 1000 HaciHMH copTÏB ëbOHy oëiéHoro 3aëeœH0 Bi'fl HopMM BMCÏBy Ta rnup^HM Mi'œpnflb
(cepeflHe ça 2016-2018 pp.)
12,5 см призводило до зменшення цього по-казника на 0,19 г у сорту 'Ларина' та на 0,13 г у сорту 'Айсберг'; за ширини м1жрядь 25 см -на 0,20 та 0,17 г; за ширини м1жрядь 37,5 см - на 0,21 1 0,18 г в1дпов1дно. Таким чином, зменшення маси 1000 насшин з1 зб1льшенням норми вис1ву в1дбуваеться штенсивнше на ва-р1антах 1з ширшими м1жряддями.
Незначне шдвищення маси 1000 насшин спостерпалося з1 зб1льшенням ширини м1ж-рядь у межах норми виову. Так, у сорту Лри-на' розширення м1жрядь до 25 см сприяло зб1льшенню маси 1000 насшин на 0,03-0,04 г, до 37,5 см - ще на 0,03-0,04 г. Б1льш1 прироста цього показника з1 зб1льшенням ширини м1жрядь спостерпалися за нижчих норм вис1-ву. Особливо чггко це проявилося в сорту 'Айсберг', де за норми вис1ву 4 млн насшин/га та ширин м1жрядь 12,5 та 25 см прирост маси 1000 насшин становив 0,05 г; 6 млн/га - 0,03 г; 8 млн/га - 0,02 г; 10 млн/га - 0,01 г. За ширини м1жрядь 37,5 см, поргвняно з м1жряддям 12,5 см, 1 вис1в1 4 млн нас./га маса 1000 насшин зб1льшувалася на 0,08 г; 6 млн/га - на 0,06 г; 8 млн/га - на 0,05 г; 10 млн/га - на 0,03 г.
Незважаючи на нижчу врожайшсть рослин за ширини м1жрядь 37,5 см, цей вар1ант е пер-
спективним для отримання виповнешшого на-сшня, що мае особливо важливе значення шд час вирощування насшневого матер1алу.
Урожайнсть сорт1в льону олшного за вирощування в умовах швшчно! частини Правобережного Л1состепу змшюеться в1д 1,03 до 1,64 т/га залежно в1д сортових особливос-тей, норми вис1ву, ширини м1жрядь та по-годних умов вегетацшного перюду. Середня врожайшсть сорту Лрина' становила 1,031,57 т/га, а в розр1з1 рок1в досл1джень - 0,881,97 т/га. Найвищу врожайшсть цього сорту отримано за вис1ву 8 млн схожих насшин на гектар 1з шириною м1жрядь 25 та 12,5 см -1,81 та 1,71 т/га в1дпов1дно, а за м1жряддя 37,5 см - 1,65 т/га (таблиця).
За вис1ву 10 млн насшин/га врожайтсть культури незначною м1рою залежала в1д ширини м1жряддя. Найнижч1 врожа! отримано за вис1ву 4 млн насшин/га - 1,06; 1,09 та 1,03 т/га за ширини м1жрядь 12,5; 25 та 37,5 см в1дпов1дно. Таким чином, можна стверджувати, що сорт 'Л1рина' погано вит-римуе зр1джений стеблостш 1 позитивно ре-агуе на загущення пос1в1в. Щодо ширини м1жрядь, то за вс1х норм вис1ву нас1ння най-б1льша врожайнсть формувалася за шири-
Таблиця
Урожайт'сть наст'ння сорп'в льону ол!*йного залежно В1*д норми вис!*ву та ширини М1*жрядь, т/га (2016-2018 рр.)
Сорт - Норма вис'ву нас'ння, Ширина м'жрядь, см - Р1к досл'дження Середне
фактор С млн шт./га - фактор Н фактор Ш 2016 2017 2018
12,5 1,21 0,94 1,04 1,06
4 25,0 1,24 0,99 1,05 1,09
37,5 1,17 0,88 1,03 1,03
12,5 1,55 1,30 1,43 1,42
6 25 1,64 1,32 1,50 1,49
Л1'рина 37,5 1,54 1,11 1,42 1,36
12,5 1,87 1,49 1,76 1,71
8 25,0 1,97 1,60 1,85 1,81
37,5 1,85 1,38 1,72 1,65
12,5 1,68 1,29 1,68 1,55
10 25 1,73 1,31 1,68 1,57
37,5 1,63 1,29 1,62 1,51
12,5 1,36 1,06 1,08 1,17
4 25 1,49 1,17 1,21 1,29
37,5 1,32 0,92 1,09 1,11
12,5 1,47 1,32 1,45 1,41
6 25,0 1,78 1,50 1,64 1,64
Айсберг 37,5 1,54 1,17 1,47 1,39
12,5 1,50 1,33 1,41 1,42
8 25 1,75 1,44 1,57 1,59
37,5 1,10 1,19 1,39 1,23
12,5 1,28 1,21 1,29 1,26
10 25,0 1,19 1,31 1,36 1,29
37,5 0,90 1,20 1,18 1,09
Н1Р005: для будь-яких середн'х «сорт» 0,19 0,05
«норма виаву» 0,08
«ширина м1жрядь» 0,07
hh Mlœpaflfla 25 cm. 3âyœeHHa MlœpaflB 12,5 cm çyMOBëKBaëo çHHœeHHa BpoœaËHocTl, a ça ïx çôlëtmeHHa 37,5 cm ô°pMyBaBca HaËMeHfflHH ypoœaË y poçplçl H°pM BHclBy.
ypoœanHlcTt copTy 'AËcôepr' y cepeflHBOMy ça p°KH npoBefleHHa flocëlflœeHB çMlHKBaëaca Blfl 1,09 1,64 T/ra, y poçplçl p°k1b - Blfl 0,90 1,78 T/ra. HaHBHù°K B°Ha ôyëa ça BHclBy 6 MëH HaclHHH/ra Ta mèpHHH MlœpaflB 25 cm - 1,64 T/ra. 3aryrn;eHHa ïocIbIb Ha BaplaHTax BHclBy 8 Ta 10 MëH HaclHHH/ra çyMOBëKBaëo çHHœeHHa BpoœaËHocTl. 3a çMeHmeHHa Ta çôlëtmeHHa mèpHHH MlœpaflB y Meœax H°p-mh BHclBy TaKoœ cnocTeplraëoca çHHœeHHa npoflyKTHBHocTl copTy.
flëa oôox flocëlflœyBaHHx copTlâ clâôa H°p-mok 4 MëH HaclHHH/ra çyMOBëKe ô°pMyBaHHa çplflœeHHx ïocibib, mp cyTTEBO çHHœye koh-KypeHTHy çflaTHlcTt pocëHH ëBOHy ù°fl° ôyp'aHlâ 1 npèçBOflHTB çHa^Horo çHHœeHHa BpoœaéHocTl. 3a TaKHx yM°B TaKoœ cnocTepl-raeTBca aochtb nlçHe noêpHTTa pocëHHaMH noBepxHl tpyHTy 1 HenpoflyKTHBHe bhkophc-TaHHa Boëorè.
Aiaëlç ^acTOK y^acTl ôaKToplâ y ô°pMy-BaHHl BpoœaéHocTl ëBOHy oëlËHoro cbI^^htb, ù° HanôlëBmHM ôyB BïëHB ôaKTopy «HopMa BHclBy» (H) - 40% (pèc. 4).
CyTTEBHn BïëHB TaKoœ MaKTB «noroflil yMOBH» (ôaKTop n) Ta BçaeMOflla ôaKToplâ «copT» Ta «HopMa BHclBy» (CxH) - n° 17%, «mèpHHa MlœpaflB» (ôaKTop 0) - 8% Ta «copT» (ÔaKTop C) - 5%.
Bmchobkm
ypoœaéHlcTB copTlâ ëBOHy oëlËHoro ça bh-p°ùyBaHHa b yMOBax nlBHl^HOï ^acTHHH npa-Bo6epeœHoro ËlcocTeny b cepeflHBOMy ça p°KH flocëlflœeHB çMlHKBaëaca Blfl 1,03 1,64 T/ra çaëeœHO Blfl flocëlflœyBaHHx ^hhhhkib.
CepeflHa BpoœaËHlcTB copTy 'ËlpHHa' cTaHO-BHëa 1,03-1,57 T/ra, y poçplçl p°k1b flocël-flœeHB - 0,88-1,97 T/ra. HaËBHùy BpoœaË-hIctb ^°r° copTy OTpHMaHO ça BHclBy 8 MëH cxoœèx HaclHHH Ha reKTap lç mèpHHOK Mlœ-paflB 25 Ta 12,5 cm - 1,81 Ta 1,71 T/ra Blflno-BlflHO, a ça Mlœpaflfla 37,5 cm - 1,65 T/ra. 3a BHclBy 10 MëH HaclHHH/ra BpoœaËHlcTB KyëB-TypH HeçHa^HOK MlpoK çaëeœaëa Blfl mèpHHH Mlœpaflfla. HaËHHœ^l Bpoœaï OTpHMaHO ça BHclBy 4 MëH HaclHHH/ra - 1,06; 1,09 Ta 1,03 T/ra ça mèpHHH MlœpaflB 12,5; 25 Ta 37,5 cm Blfl-
nOBlflHO.
CopT 'ËlpHHa' noraHO BHTpHMye çplflœeHHË cTe6ë°cTlË 1 noçHTHBHO pearye Ha çarym;eHHa ïocIbIb. 3a Bclx H°pM BHclBy HaclHHa HaË-61ëBmy Ë°r° BpoœaËHlcTB OTpHMaHO ça mèpHHH Mlœpaflfla 25 cm. 3âyœeHHa MlœpaflB 12,5 cm çyMOBëKBaëo çHHœeHHa BpoœaË-hoctI, a ça ïx çôlëBmeHHa 37,5 cm ô°pMy-BaBca HaËMeHmHË ypoœaË y poçplçl Bclx H°pM BHclBy.
ypoœaËHlcTB copTy 'AËcôepr' y cepeflHBO-My çMlHKBaaaca Blfl 1,09 1,64 T/ra, y p°ç-plçl p°k1b - Blfl 0,90 1,78 T/ra. HaËBH-ùhë ypoœaË copT ô°pMye ça BHclBy 6 MëH
HopMa BèciBy* 0èpèHa Miœpnflb - 1%
0èpèHa Miœpnflb - 1%
BçaeMOAifi ôaêTopiâ - 0%
CopT (C) - 5%
CopT* HopMa BèciBy - 17%
HopMa BèciBy (H) - 40%
ÏoroflHi yMoBè (Ï) - 17%
LUèpèHa Miœpnflb (0) - 8% Pmc. 4. HacTêa ynacTÏ ôaêTopÏB y ôopMyBaHHÏ BpoœaéHocTÏ ëboHy oëiéHoro
насшин/га та ширинн м1жрядь 25 см -1,64 т/га. Загущення nociBiB за вис1ву 8 та 10 млн насшин/га спричинюе зниження врoжайнocтi.
Ciвба нормою 4 млн насшин/га зумовлюе формування зрiджениx nociвiв обох coртiв, що суттево знижуе конкурентну здатнicть рослин льону щодо бур'яшв i призводить до значного зниження врожайностъ
Використана литература
1. Flax: The genus Linum / A. D. Muir, N. D. Westcott (eds). London, UK : Taylor & Francis, 2003. 308 p.
2. Guo R., Zhou J., Hao W. P. et al. Germination, growth, chlorophyll fluorescence and ionic balance in Linseed seedlings subjected to Saline and Alkaline stresses. Plant Prod. Sci. 2014. Vol. 17, Iss. 1. P. 20-31. doi: 10.1626/pps.17.20
3. Каленська С., Рахметов Д., Каленський В. та i'h. Енергетичт' рослинт' ресурси. Каунас, 2010. 93 с.
4. Nakamoto T., Horimoto S. Yield and Yield Components of Autumn-sown Linseed (Linum usitatissimum L.) Variety Lirina. Japan. J. Crop Sci. 2016. Vol. 85, Iss. 4. P. 421-426. doi: 10.1626/jcs.85.421
5. Hocking P. J., Pinkerton A. Response of growth and yield components of linseed to the onset or relief of nitrogen stress at several stages of crop development. Field Crops Res. 1991. Vol. 27, Iss. 1-2. P. 83-102. doi: 10.1016/0378-4290(91)90024-P
6. Stevenson F. C., Wright A. T. Seeding rate and row spacing affect flax yields and weed interference. Can. J. Plant Sci. 1996. Vol. 76, Iss. 3. P. 537-544. doi: 10.4141/cjps96-098
7. Lafond G. P., Irvine B., Johnston A. M. et al. Impact of agronomic factors on seed yield formation and quality in flax. Can. J. Plant Sci. 2008. Vol. 88, Iss. 3. P. 485-500. doi: 10.4141/ CJPS07112
8. Шпаар Д. Березкин А., Гинапп К. и др. Посевной и посадочный материал сельскохозяйственных культур : в 2 т. Т. 1 / под ред. Д. Шпаара. 2-е изд., дораб. и доп. Москва : ДЛВ АГР0ДЕЛ0, 2010. 238 с.
9. Delesa A., Choferie A. Response of linseed (Linum utitassimum L.) to seed rates and seeding methods in South-Eastern higlands of Ethiopia. J. Glob. Innov. Agric. Soc. Sci. 2015. Vol. 3, Iss. 2-3. P. 58-62. doi: 10.17957/JGIASS/3.2-3.713
10. Ят'шевський Л. I., Маф'йчук В. М. Вплив елемент'в технологи вирощування на врожайт'сть наст'ння сорт'в льону ол1'йного. Plant Var. Stud. Prot. 2014. № 1. С. 31-33. doi: 10.21498/2518-1017.1(22).2014.56586
11. Махова Т. В., Поляков 0. I. Врожайт'сть льону ол1'йного в умовах т'вденного Степу УкраТни в залежносп втд строк'в ст'вби та норм вис'ву. Наук.-техн. бюл. 1н-ту ол]'йних культур НААН. 2012. Вип. 17. С. 116-120.
12. Оккерт А. В. Вплив норм вис'ву на формування продуктивной льону ол1'йного сорту Водограй. Наук.-техн. бюл. 1н-ту олйних культур НААН. 2013. Вип. 18. С. 118-121.
13. El-Borhamy A. M. A. Effect of seeding rates and nitrogen fertilizer levels on yields and yield components of two new flax
cultivars. J. Agric. Res. Kafr El-Sheikh Univ. 2016. Vol. 42, Iss. 2. P. 183-195. doi: 10.21608/JSAS.2016.2884
References
1. Muir, A. D., & Westcott, N. D. (Eds.). (2008). Flax: The genus Linum. London, UK: Taylor & Francis.
2. Guo, R., Zhou, J., Hao, W. P., Gu, F. X., Liu, Q., Li, H. R., Xia, X., & Mao, L. (2014). Germination, growth, chlorophyll fluorescence and ionic balance in Linseed seedlings subjected to Saline and Alkaline stresses. Plant Prod. Sci., 17(1), 20-31. doi: 10.1626/pps.17.20
3. Kalenska, S., Rakhmetov, D., Kalenskyi, V., Yunyk, A., Kachura, Ye., Novytska, N., Makarevichene, V., & Sendzhikene, E. (2010). Enerhetychni roslynni resursy [Energy plant resources]. Kaunas: N.p. [in Ukrainian]
4. Nakamoto, T., & Horimoto, S. (2016). Yield and Yield Components of Autumn-sown Linseed (Linum usitatissimum L.) Variety Lirina. Japan. J. Crop Sci., 85(4), 421-426. doi: 10.1626/jcs.85.421
5. Hocking, P. J., & Pinkerton, A. (1991). Response of growth and yield components of linseed to the onset or relief of nitrogen stress at several stages of crop development. Field Crops Res., 27(1-2), 83-102. doi: 10.1016/0378-4290(91)90024-P
6. Stevenson, F. C., & Wright, A. T. (1996). Seeding rate and row spacing affect flax yields and weed interference. Can. J. Plant Sci., 76(3), 537-544. doi: 10.4141/cjps96-098
7. Lafond, G. P., Irvine, B., Johnston, A. M., May, W. E., McAndrew, D. W., Shirtliffe, S. J., & Stevenson, F. C. (2008). Impact of agronomic factors on seed yield formation and quality in flax. Can. J. Plant Sci., 88(3), 485-500. doi: 10.4141/CJPS07112
8. Shpaar, D., Berezkin, A., Ginapp, Kh., Grib, S., Zakharenko, A., Kalenskaya, S., ... Erbe, G. (2010). Posevnoy i posadochnyy material sel'skokhozyaystvennykh kul'tur [Seed and planting material of agricultural crops]. (Vol. 1). D. Shpaar (Ed.). (2nd ed.). Moscow: DLV AGRODELO. [in Russian]
9. Delesa, A., & Choferie, A. (2015). Response of linseed (Linum utitassimum L.) to seed rates and seeding methods in SouthEastern higlands of Ethiopia. J. Glob. Innov. Agric. Soc. Sci., 3(2-3), 58-62. doi: 10.17957/JGIASS/3.2-3.713
10. Yanishevskyi, L. I., & Matsiichuk, V. M. (2015). Influence of the cultivation technology elements on the seed yield of oil flax varieties. Plant Var. Stud. Prot., 1, 31-33. doi: 10.21498/2518-1017.1(22).2014.56586
11. Makhova, T. V., & Poliakov, 0. I. (2012). Yield of the oil flax under conditions of southern Steppe of Ukraine depending on sowing terms and seed rates. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu oliinykh kultur NAAN [Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Oilseed Crops NAAS], 17, 116-120. [in Ukrainian]
12. Okkert, A. V. (2013). Influence of sowing norms on the formation of productivity of flax of oilseed varieties Vodograi. Naukovo-tekhnichnyi biuleten Instytutu oliinykh kultur NAAN [Scientific and Technical Bulletin of the Institute of Oilseed Crops NAAS], 18, 118-121. [in Ukrainian]
13. El-Borhamy, A. M. A. (2016). Effect of seeding rates and nitrogen fertilizer levels on yields and yield components of two new flax cultivars. J. Agric. Res. Kafr El-Sheikh Univ., 42(2), 183-195. doi: 10.21608/JSAS.2016.2884
УДК 633.521
Каленская С. M.*, Столярчук Т. А. Сортовые особенности формирования структуры урожая и урожайности льна масличного в зависимости от нормы высева и ширины междурядий // Plant Varieties Studying and Protection. 2018. Т. 14, № 3. С. 302-310. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145302
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины, ул. Героев Обороны, 15, г. Киев, 03041, Украина, *e-mail: svitlana.kalenska@gmail.com
Цель. Установить сортовые особенности формиро- плотности посевов, регулируемой шириной междурядий вания генеративных органов, структурных компонентов и нормой высева семян. Методы. Полевые исследования растений и урожайности льна масличного при различной проводили в течение 2016-2018 гг. в многофакторном
стационарном опыте кафедры растениеводства Национального университета биоресурсов и природопользования Украины в ОП «Агрономическая опытная станция» (Киевская обл.). Схема опыта: фактор С - сорт: 'Айсберг', 'Л1'рина'; фактор Ш - ширина междурядий: 12,5; 25 и 37,5 см; фактор Н - норма высева: 4, 6, 8 и 10 млн семян/га. Результаты. Урожайность льна масличного в среднем за годы исследований изменялась в пределах от 1,03 до 1,64 т/га в зависимости от сорта, ширины междурядий и нормы высева. Средняя урожайность сорта 'Л1'рина' составляла 1,03-1,57 т/га, в разрезе лет исследований - 0,88-1,97 т/га. Наивысшую урожайность сорт формирует при высеве 8 млн всхожих семян на гектар с шириной междурядий 25 и 12,5 см - 1,81 и 1,71 т/га соответственно, а при междурядье 37,5 см - 1,65 т/га. Оптимальной шириной междурядий для высева всех норм семян сорта 'Л1'рина' является 25 см. Урожайность сорта 'Айсберг' в среднем менялась от 1,09 до 1,64 т/га, в разрезе лет - от 0,90 до 1,78 т/га. Наивысший урожай сорт формирует при высеве 6 млн семян/га и ширине междурядий 25 см - 1,64 т/га. Загущение посевов при высеве 8 и 10 млн семян/га вызывает снижение его урожайности. В среднем за годы исследований количество коробочек на растении льна масличного изменялось в зависимости
от нормы высева и ширины междурядий. При этом больше коробочек формировалось на растениях сорта 'Л1'рина' (на 1,44-3,88 шт.) по сравнению с сортом 'Айсберг', хотя последний отличался большей изменчивостью этого показателя по вариантам опыта. Масса 1000 семян льна сорта 'Айсберг' изменялась в зависимости от вариантов опыта в пределах от 7,31 до 7,58 г, у сорта 'Л1'рина' - от 6,44 до 6,65 шт. Сорт 'Айсберг' по массе 1000 семян преобладал над сортом 'Л1'рина' на 0,56-1,02 г в 2016 г., на 0,561,25 г в 2017 г. и на 1,01-1,09 г в 2018 г. Выводы. Изменение нормы высева и ширины междурядий вызывает изменчивость в формировании структурных компонентов урожайности - количества коробочек на растении, количества зерен в коробочке и массы 1000 семян, которые определяют индивидуальную продуктивность растения. Наибольшая урожайность сорта ТИрина' формируется при высеве 6 и 8 млн всхожих семян на гектар с шириной междурядий 25 см. Сорт 'Айсберг' обеспечивает высокие урожаи при норме 6 млн семян/га и ширине междурядий 25 см, тогда как загущение посевов при высеве 8 и 10 млн семян/га приводит к снижению урожайности.
Ключевые слова:лен масличный (Linum usitatissimum L. var. intermedia Vav et Ell.); сорт; структура урожая; норма высева; ширина междурядий.
UDC 633.521
Kalenska, S. M.*, & Stoliarchuk, T. A. (2018). Varietal features of oil linseed yield formation depending on sowing rate and inter-row spacing in the conditions of Right-bank Forest-Steppe zone of Ukraine. Plant Varieties Studying and Protection, 14(3), 302-310. https://doi.org/10.21498/2518-1017.14.3.2018.145302
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, 15 Heroiv Oborony St., Kyiv, 03041, Ukraine, *e-mail: svitlana.kalenska@gmail.com
Purpose. To establish the varietal features of the generative organs and plant morphological parts development; oil linseed yield formation during the cultivation with different sowing density, which is regulated by the width between the rows (row spacing) and sowing rate. Methods. Field research was carried out along 2016-2018 in the multifactorial stationary experiment at the National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine, separate subdivision "Agronomic Research Station" (Kyiv Oblast). Scheme of the experiment: factor V - variety: 'Aisberh', 'Liryna'; factor W - width between the rows: 12.5, 25 and 37.5 cm; factor S - sowing rate: 4, 6, 8 and 10 million seeds/ha. Results. The oil linseed yield on average (over the years of research) varied from 1.03 to 1.64 t/ha, depending on the variety, row spacing and sowing rates. On average, (reference) yield of the 'Liryna' variety is 1.03-1.57 t/ha, and in terms of experimental years - 0.88-1.97 t/ha. 'Liryna' forms the highest yield with the sowing rate in 8 million seeds/ha with the width between the rows in 25 or 12.5 cm - 1.81 and 1.71 t/ha correspondently, and 1.65 t/ha with the width between the rows 37.5 cm. The optimum width of the row spacing for 'Liryna' variety and for all sowing rates is 25 cm. The 'Aisberh' linseed yield varied from 1.09 to 1.64 t/ha, and in terms of experimental years - from 0.90 to 1.78 t/ha. 'Aisberh' forms the highest yield with the sowing rate in 6 million seeds/ha and 25 cm of row spacing - 1.64 t/ha. The variants with in-
creased sowing density with rates in 8 and 10 million seeds/ha lead to yield decreasing. Anyway, over the years of research, the number of boxes on the one flax plant changed depending on the sowing rate and row spacing. At the same time, more boxes were formed on the plants of 'Liryna' variety (1.44-3.88 pp.) in comparison with 'Aisberh' variety, although the last one was more variable on this indicator within the experimental variants. The weight of 1000 seeds of 'Aisberh' variety, depending on the variant of the experiment, varied from 7.31 to 7.58 g and of the variety 'Liryna' - from 6.44 to 6.65 g. 'Aisberh' variety in the weight of 1000 seeds exceeded 'Liryna' variety by 0,56-1,02 g in 2016, by 0,56-1,25 g in 2017 and by 1,01-1,09 g in 2018. Conclusions. Changing the sowing rate and row spacing causes variability of the yield components formation - the number of boxes per plant, the number of grains in the box and the weight of 1000 seeds, which determine the individual productivity of the plant. The highest yield of the 'Liryna' variety is formed by sowing 6 and 8 million similar seeds per hectare with the row spacing in 25 cm. The 'Aisberh' variety provides higher yield at the sowing rate in 6 million seed per hectare and 25 cm of row spacing, while the sow thickening to 8 and 10 million seeds per hectare leads to yield decreasing.
Keywords: oil linseed yield; flax (Linum usitatissimum L. var. intermedia Vav et Ell.); variety; crop structure; sowing rate; row spacing.
Hadiurnna/ Received 07.09.2018 Погоджено до друку/ Accepted 24.09.2018
