CC BY
24
УДК630*5:630*945.4 С.А. Третякова'-м. Кишите; Г.Г1. Jfconnwi/,
д-р с.-г. наук—м. Рибнщи; A.I1. АИщенко3 - м. Яргара
COPTOBI ПР01ЧИСЛ0В1 ПЛАНТАЦП ГОР1ХА ГРЕЦЬКОГО I ФУНДУКА В ДЕРЖЛ1СФОНД1 МОЛДОВИ
Розглялаються питания отримання iiiinuix гоюд1в ropixa грецького i фундука, як1 ха-рактсризуються збалансопаним bmictom жпрт, (lijiKin. пуглсводш i впамшт.
S.A. Tretiakova, G.P. Leontiak, A. P. Mischenko
Sorted industrial plantations of a Greek nut and filbert in Goslesfond of
Moldova
The questions of reception of valuable fruits of a nut грецкого and filbert are consid-ered(examined) which are characterized by balance structure жыра, squirrel, carbohydrates and vitamins.
Баюшська сортова промислова планташя гор1хопл!дних — крупна сортова промислова плантащя гор1хоплщних порщу держгнсфонд1 Молдови. Основна мета и створення — отримання цшних плод1в ropixa грецького i фундука, ям харак-теризуються збалансованим bmictom жир1в, бшюв, вуглевод1в i вггамЫв i € у зв'я-зку з цим важливим компонентом оптимального ращону харчування людини. Ви-дкпет з листмв i зелених плодш ropixa грецького речовини мають Л1карсью влас-тивост!. Високими еколопчними i протиерозшними якостями вщр!зляються посадки ropixa грецького.
Баюшська плантащя е складовою частиною Яргаринського л1сгоспу, роз-ташованого у швденному степному репош Молдови. У nicrocni накопичено бага-тий досв1д люорозведення в умовах сухого степу, а тому чисш i по вирощуваншо насаджень ropixa грецького. До 1968 р. вони створювались за люовнм типом.
Доашдження МолдовеькоУ л1совоТ дослщно'Г станцм Кишиневського ci;ib-ськогосподарського ¡нституту (В.М. Жадан), а також рекомендаци вщомих в Мо-лдов1 вчених I. Команича, I. Цуркана, В. Шапи та in. вдаграли важливу роль з переводу культивування ropixoanuuinx на сортову промислову основу.
У 1970 р. ¡нститутом "Союзппролкгосп" розроблено проект створення промислово'Г плантацн гор!хоплщних порщ на плоиц коло 500 га. Проектом пе-редбачалось отримання 3i BcieV onoiyi плантацн 400 тонн ropixie на pin. У 19711983 pp. були посаджеш та ¡снують у Tenepiuinift час сади ropixa грецького на плонц 326 га, переважно привитим i селекцшним посадковим матер1алом.
Для вирощування посадкового MaTepiany створено базисний лковий роз-садник площею 60 га, примикаючий до плантацн. При закладанш плантацн на площ! 150 га в якост1 ущкпьнювача i у протиерозшних шлях введен! фундук (окультурена форма лщини), лвдина, кизил, калина, чорна смородина, ям через 10-15 poKie були викорчуваш i залишений тГльки грецький ropix.
У 1982 р. з 70 га плантацн, як\ вступили у стадш плодоношения було заготовлено 8 тонн сухих чистих плод1в грецького ropixa i 1 тонна фундука. У 1983 р. загот1вля ropixa грецького склала у цих планташях 13 тонн, а фундука - 1,6 тонн. Максимальш загот1вл1 ropixie не перевищували 50 тонн на piK.
1 1нституг досл1джень i проектування
2 РнбнИЦЬКИЙ Л1СГОСП
* Яргаринський л!Сгосп
78 Збфннк iiayKOBO-TcxfiiMiinx ираць
Вщомосп про обл1К оч1куваного врожаю 1 про фактичш заготовки гор1ха грецького за 1996-2001 рр. приводяться у табл.1 (в чисельнику - вшомосп про обл1к очшуваного врожаю, у знаменнику — фактична запгпвля).
Табл. 1. Оч1куваний врожай (чиселъник) загот!вл1 (лишенных) горЬса грецького по
Яргаринському лгсгоспу
Порода Площа, га К-ть ро-слин на ВС1Й плоин Об'еми, у кг по роках |
1996 1997 1998 1999 2000 2001
Гор1х грепький 326 21155 1350 1300 19838 16705 14927 20640 4421 6008 39300 16851 15205
В окрем! роки частина гор1ха грецького заготовлювалась у зеленому ви-гляд1 для промисловоУ переробки, що суттево знижувало запгпвлю товарних пло-д1в. Кшьмсть вирощеного посадкового матерку гор1ха грецького за 19962001 рр. приводиться у табл. 2.
Табл. 2. Вирощування посадкового материалу, Яргаринський лкгосп
Порода Кшьмсть, шт. Роки
1996 1997 1998 1999 2000 2001
Гор1х грецький Слянш 8600 4800 19000 26000 - 20000
Саджанш - - 5500 5600 6100 10000
В перюд до 1985 р. спешашстами люгоспу разом ¡з вченими краТни проведено дослщження \ практична робота по розробщ технологи промислового виро-щування гор1хошидних, поставлен! доел щи по вивченню еколопчноУ адаптащУ, продуктивное™ 1 товарносп цшних перспективних сорт1в 1 форм гор^а грецького \ фундука, оргашзовано Ух вегетативне розмноження. Велика увага придшялась питаниям агротехшки, внесенню добрив, вм1сту Грунту, формуванню крон, захис-ту вщхвороб \ шкщниюв, мехашзацп збору, переробщ плод1в.
Плантащя стала широко вщомою у близькому 1 дальньому заруб1жж1, при-ваблювала увагу вчених гор1ховод1в багатьох краУн. ПриУжджаючи для ознайом-лення з доевщом молдавських л1с1вниюв, вчеж 1 практики привозили з собою не-велику млькють орипнальних сорт1в гор1ха грецького, наприклад, китицеподШ-них форм професора П. Гана, ям знайшли м1сце у колекцшних дшянках на Баюш-сьюй плантацн. У К1нц1 грудня 1971 р. л1ешники Молдови отримали у дарунок в1д болгарських лютниюв дв1 тисяч1 штук привитих саджаншв гор1ха грецького, ра-йонованих для БолгарГУ сортш: Шейново, Дряновсм, Онвенсю, Пловд1вск1 та ¡н.
У вересш 1983 р. в Яргаринському люгосш було проведено Всесоюзний семшар по проблемах сортового промислового гор1х1вництва у держлюфондк Центр видшяе значш матер!ально-техшчш засоби призначенням на розвиток промислового горшвництва у державному люовому фонд1 Молдови. Знаходить пщ-тримку ¡дея промислового розведення гор!хошндних \ в уряд1 Молдови. До 1983 р. в Яргаринському л1сгосш побудована центральна садиба, зрошувальний розсадник, станщя заправки для приготування розчишв отрутох1м1кат1в для обро-бки гор1хосада, вертол1тна площадка, склад для збер1гання отрутох!м1кат1в, дв1 гор1хосушарки емшетю по 50 тонн кожна. Лкгосп оснащуеться необхщною тех-шкою для механ1зац1У робгг по вирощуванню гор1хошидних культур. МолдНД! плодтництва розробляе 1 впроваджуе машини для струшування гор1ха грецького
1. Лкоис ш садоио-шфь-опе гисполарп ко 79
(типу ВСО-25, РУЖ ¡м. Браду). Для очистки ropixie вщ навколошндника застосо-вуеться гор1хоочисна машина 00м-0,5, продуктившсть якоУ 500 кг/год.
У 1983 р. Яргаринськии Л1Сгоеп став учасником ВДНГ СРСР: срЮною i бронзового медаллю в1дзначеш заслуги у створенш сортовоУ культури гор1хлопл1-дних Г. Секриеру i I. Бутук, свщоцтвом учасника ВДНХ вщм^ено С.Седову, po6i-тник MiRFiicrocny МРСР, дипломами i грошовими прем1ями трупа MexaimaTopiß i робочих л1сгоепу.
Коротко викладемо оеновш особливое™ технологи створення та експлуа-тацГУ промисловоУ плантацн ropixa грецького. Планташю закладено на площах, зайнятих ратше малощнними насадженнями бшоУ акацп та ¡нших порщ. ДГпянки розташоваш на пор1вняно похилих схилах, крутизною 4-10 переважно niBHi4Hnx i захщних експозицш. Грунти - чорноземи звичайш. Тривалкть безморозного пе-рюду — 189 дшв. Середньоршна температура пов1тря +9,6 °С, абсолютний максимум +40°С, абсолютний MiniMyM -31°С. Середньор1чна юлькють опадт 440 мм. У цЬому кл1мат сприятливий для зростання ropixa грецького та фундука.
Основною особливютю вирощування ropixa грецького на илантащУ е вико-ристання при його закладанш виеоковрожайних районованих copTiB i пристосова-них до умов Молдови перспективних форм; створення маточно-черенкових план-тацш i вирощування привитого посадкового матер1алу найбЫьш цшних сортов i форм для закладки планташ'У, що прискорюе вступ у стад)ю плодоношения, гпд-вищуе врожайнють i товарш якост1 плод1в.
У теперншпй час розм1щення дерев ropixa грецького на плантацн шеля проведения розрщжень залежно вщ умов зростання доведено до 8x16 м, 16х 16 м, 18x18 м. Висота штамб1в ropixa грецького повинна бути не менше 1,8-2 м для за-безпечення мехашзацм poöiT i повного агротехжчного комплексу по догляду за рослинами. Необхщно щор!чно проводити осшне перекопування м1жрядь з метою накопичення вологи у rpyHTi, винищення бур'яшв, хвороб i шкщниюв. В останш роки цей захщ не завжди проводиться, що е одшею з причин низькоУ врожайнос™ ropixa на плантацн.
Для боротьби з марсонюзом рекомендусться викоршююче обприекування дерев ropixa грецького 4 %-им розчином бордоськоУ рщини ранньою весною до розпускання бруньок, а з середини травня при необхщнос™ 1-2 обприекування 1 %-им розчином з ¡нтервалом обробок 2-3 тижш.
Сорти i псрспективш формы: на промисловш плантацн представлен! ра-йонован! сорти, а також перспективш форми грецького ropixa, як! вщрвняються доброю продуктившстю, ЗИМОСТШМСТЮ, вщносною спйюстю до грибних захво-рювань, високими товарними якостями плод!в. НайбЫьша млькгсть дкпянок за-кладена перспективними формами ropixa грецького, вйибраними В.Жаданом i розмноженими на розсаднику Яргаринського л1сгоспу. На плоии 2,9 га зроетають районоваш сорти I. Цуркана, досить багато площ зайнято болгарськими сортами, яю в Молдов1 недостатньо CTiflKi до марсоим.
У молдавських форм ropixa грецького BMicT б1лка (за даними В.Жадана, 1969 р, табл. 3) коливаеться вщ 14,3 до 18,5 % i по цьому показнику вони не усту-пають щнним сортам i формам видшеним на Кавказу в Болгарп i Румунп. За якю-тю плод1в ui форми не поступаються, i нав1ть значно переважають районоваш для Молдови сорти I.Цуркана, особливо етапоиш за процентом виходу ядра, який ста-
£0 Збфник науково-техшчних пряць
новить у сорпв "КостюженськиП", "Коржеуцький" I "Скшоськии" - 51) %, у сорпв "Кишишвський" - 49 %, "Каларашський" -51%.
Проведен! В. Жаданом дослщження по бюлош цвтння грецького гор1ха показали, шо цвтння у форми В-46 протандричне, а у решти вказаних у таблиц! форм: Х-8, К-63, В-40, 0-8, В-45, Х-0, Я-233 - протопшчне. Форма В-46 рекомен-дусться як запилювач до основних форм гор1ха при закладщ промислових сад1в: В-40, Х-8, К-63 суттевоТ рЬнищ у зав'язуванш плод1в м1ж протипшчними 1 проти-андричними деревами не спостер1гаеться.
Наб1р хромосом у ВС1Х дослщжуваних форм гор1ха грецького виявився ди-пло1дним 2п=32. Навпъ у форм М-12 1 М-14, яю В1др1зняються виключно крупни-ми плодами вагою до 32 грам1в, наб1р хромосом виявився також диплоТдним. Сдинт з видшених перспективних форм горЫа грецького В-45 властиве китецеве плодоношения по 5-8 штук плод1в.
Люонасшнев1 1 маточно-черенков1 дшянки (ЛНУ) гор1ха закладено на те-риторн Баюшсько'1 плантаци 1 входять в п площу. Таких дглянок три. ЛНУ №1, площею 2,8 га закладено в 1971 р. привитими саджанцями, отриманими у дарунок вщ болгарських лювнимв. Сорти Шейново, Дряновський, Славенський, Плов-дивський та ¡н.
Табл. 3. Характеристика перспективних форм гор1ха грецького, в!д!браних
В. Жаданом (КСХИ i Молдавська ЛДС)
Форми ropixa грецького BiK, роюв у piK вщбору Врожай, кг/дер Сер. маса плода Вихщ ядра, % Вм1ст в ядри %
Жирт Бшюв Вуглево/ив
Х-8 40 25-70 9-11 52-55 65 18 4
К-63 45 30-40 10-12 54-56 65 16 4
В-40 45 60 11 55-57 62 15 6
В-46 80 60 9-10 54 62-66 16-18 5
0-8 30 35 10-11 55 70 16 6
В-45 35 60 11-13 56-57 65 16 6
Х-0 30 30 9 52 67 16 5
Я-233 12 7 11 58 65 16-17 5
ЛНУ №2, площею 2,9 га закладено в 1975 р. посадкою привитих саджанщв районованих для Молдови сортт: Коржеуцький (К-21), Костюженський, Киши-невський (1-33), Скшоський, Каларашський. Закладка була проведена при безпо-середнш учасп автора copTie I. Цуркана.
ЛСУ №3, площею 25,6 га закладено в 1975 р. шд контролем В.Жадана посадкою привитих саджанщв ropixa грецького перспективними кращими формами, видшеними KCXI i Молдовською ЛОС. Основна мета цю маточноТ та люонасш-hcboi дглянки - заптвля прившного матер1алу для вирощування привитих саджанщв, заготовка плод1в ropix для вирощування у люових розсадниках Ыянщв i саджанщв покрашено! якотт, а також продовження наукових дослщжень по сор-товивченню.
Bei три колекщйш дшянки багато рокт були джерелом отримання сорто-вих прившних черенк!в для вирощування привитих саджанщв ropixa грецького. У 80-Ti роки значну к1льк1сть привою (порядку 50-100 тис.) передано МолдНД1 пло-fliBHuuTBa (1. Цуркану) в обмш на привив саджанщ. Окрш того, вони служили базою для запупвл1 покращеного насшня i затверджеш наказом шеля ix атестацп i паспортизаци як об'екти, ям входять у склад постшноУ лконасшневоУ бази.
I.Jlicouc ia ca;ioBu-nupk-uue lociiojidpCLuo 81
У 2000 p. Bci площ! посадок ropixa грецького на Баюшськ1й плантаци, включаючи маточн1, л1сонасшнев1 i колекцшш дшянки на плопи 31,3 га, яю е на-щональним багатством кршнн, булн здаш в оренду на 20 рокт €вропейському вищшенню американськоТ компатУ "Food Pro International" без виключення у встановленому порядку цих об'ект1в ¡3 складу постжноУ люонасншевоУ бази.
Здача в оренду об'ек-пв, необхщиих для продовження наукових дослщжень в облаем гор1х1вництва, практично сшвпала за часом з1 створенням 1нституту л1-сових досл1джень. Але об'екти, як1 мають науково-досл1дне значения, створен! л1-Ывниками протягом трьох десятилпъ для лковоУ науки втрачеж, принайми!, на 20 рок1в - такий строк оренди.
На заюнчення розглянемо питания перспективи вирощування фундука у держл1сфонду Молдав1Т. Фундуком називають окультурену форму лшшни. Фундук е найцшшшою гор1хошндною рослиною, який розводиться заради гор!х1в. Маючи потужну кореневу систему \ довговшшсть, рослини фундука добре зрос-тають на схилах, запоб1гаючи ерозп грунту. Плоди фундука приваблюють бага-тьох птахш 1 зв1р1в.
Дослщжсння, проведеш в 1972-1983 рр. Кишиневським альськогоеподар-ським ¡нститутом (В.1. Жадан), а також майже 30-р1чний досвщ вирощування фундука на дослщно-колекцшних I сортових промислових плантащях Яргаринсько-го, едииецького, Бендерського та ¡нших л1сгоств на плоии коло 200 га дозволя-ють зробити висновок про те, що грунтово-юиматичш умови Молдови е сприят-ливими для вирощування щеУ форми л1щини. Промислова культура фундука тут е економ1чно дощльною при умов! виконання всього комплексу агротехшчних за-ход1в, спрямованих на створення оптимальних умов для росту ! розвитку рослин, у першу чергу за рахунок заходш, спрямованих на максимальне накопичення ! збереження грунтовоУ вологи, правильного шдбору, адаптованого до кпсцевих умов сортименту. 1ндикатором оптимальних заход1в \ оптимальних доз внесения добрив е отримання однолп-шх приросте довжиною 4-6 см. Фундук, як \ лщина, надае перевагу схилам швшчних, швшчно-схщних 1 захщних експозишй, ставлять больше вимог до вологосп 1 м1сцерозташування Грунту, шж до п родючостк
82 Збфннк науково-техшчинх пряць
Краиц строки посадки — шзня осшь. Для отримання високих врожаУв мае велике значения правильне формування куща, який повинен складатися з 5-12 р1-вном1рно розташованих (по колу) стовбурщв. Найбшыш врожаУ купи дають у вщ! 15-30 роюв, пот1м Ух поступово омолоджують.
Зб1р урожаю проводиться вручну разом з плюскою 31 середини серпня до вересня мюяця залежно вщ сорту. 31браш горюй з плюскою пом1щають у спеща-льш гор1хосушарки шаром до 15 см, де вони досушуються до 12-14% вологосп, пот1м пакуються у м!шки. Чистий прибуток в1д реашзащУ гор1х1в фундука в Ярга-ринському люгосш становив в 1998 р. 17,1 тис. леУв, а в 2000 р. - 14,4 тис. леУв. Ваповий зб1р в 1999 р. становив 12,5 тонн.
/Псгосп мае маточно-черенков1 1 л1сонасшнев1 плантацп фундука на плоиц 31,3 га, де е можливють запгпши вегетативного посадкового матер1алу у вигляд1 кореневих вщприск!в "в1ддирок" у кглькоспт до 100-200 тис. штук найщншших сортш Черкеський - 2, Адигейський, Атаз-баба.
Усшшно пройшли перев1рку часом 1 можуть бути рекомендован! для ви-рощування в умовах Молдови на промислових плантащях сорти: Черкеський-2, Адигейський, Ата-баба I Панахеський, а також сорти селекци Ф.А.Павленко (УкрНДШГа). Необхщно продовжити вивчення сорт1в заруб1жноУ селекщУ адап-тованих до мюцевих умов Молдови, а також мюцевих форм лщини з плодами ви-сокоУ якоеп, на баз1 селекци яких у перспектив! може бути створений районова-ний для р!зноман!тних грунтово-юйматичних зон Молдови асортимент фундука.
Найбшьш сприятливими для вирощування плантащй фундука в Молдов! можна вважати меж! ареалу лщини у вах типах св1жих д!бров з дуба черешчато-го ! дуба скельного, а також у зон! Придшстров'я.
УДК 630*15 Асист. П. Б. Хоецький, канд. с.-г. наук— УкрДЛТУ
ПРО М1ГРАЦП ЗУБРА НА РОСОХАЦЬКИХ ПОЛОНИНАХ
Проаншизовано причини Mirpauii зубрiв в Завадювському nicHimTBi ИПП "Скол1всь-KI Бескиди". Сл ежкуванням встановлено живлення iDipiв ожиною, вербою (плки, кора), малиною, юробиною i вшьхою. Першочерговим завданням по збереженню зубрш в НПП "Сколшсыа Бескиди" е встановлення чисельнос™ i сташального поширенням 3BipiB.
Р. В. Khojetsky - USUFWT Migration of Bison bonasus L. on the Rosokhach Polonyns
The migration causes of Bison bonasus in Zavadkiv Forestry of NNP "Skoliv Beskyds" are analyzed. It have been revealed the feeding of animals by Rubus caensins, Salix caprea (branch, bark), Rubus idaeus, Sorbus aucuparia and Alnus incana. To fix the number and statical spreading of animals is the top-priority task for the preservation of Bison bonasus in NNP "Skoliv Beskyds".
Зубр (Bison bonasus L.) e одним !з найбшьших мисливських 3Bipie фауни УкраУни. У минулому звичайний i багаточисельний вид. Внаслщок господарсько-го освоения земель, ¡нтенсивного полювання (в XVI-XVII ст.) чисельшсть 3y6pie pi3KO зменшилась. До початку XVIII ст. збереглася прсько-карпатська форма виду, останнього зубра добуто в Карпатах у 1762 р. [3].
Реаюпматизащя зубра в Карпатах розпочата в 1965 р. Весною 1965 р. у Скол!вськ1 Бескиди, мисливське господарство "Майдан" було завезено 10 особин
1. Лк'оие 1 л садоьо-иаркоис господирсгви 83
