CC BY
13
Краип строки посадки — шзня осшь. Для отримання високих врожаУв мае велике значения правильие формування куща, який повинен складатися з 5-12 р1-вном1рно розташованих (по колу) стовбурщв. Найбшыш врожаУ купи дають у В1Ц1 15-30 роюв, пот!м Ух иоступово омолоджують.
Зб1р урожаю проводиться вручну разом з плюскою 31 середини серпня до вересня мюяця залежно вщ сорту. 31браш горюй з плюскою пом1щають у спеша-льш гор1хосушарки шаром до 15 см, де вони досушуються до 12-14% вологосп, пот1м пакуються у М1шки. Чистий прибуток в1д реашзаш'У гор1х1в фундука в Ярга-ринському люгосш становив в 1998 р. 17,1 тис. леУв, а в 2000 р. - 14,4 тис. леУв. Ваповий зб1р в 1999 р. становив 12,5 тонн.
/Псгосп мае маточно-черенков1 1 л1сонасшнев1 плантацп фундука на плои» 31,3 га, де е можливють запгпвл1 вегетативного посадкового матер1алу у вигляд1 кореневих вщприсюв "в1ддирок" у кьлькоспч до 100-200 тис. штук найцшшших сортш Черкеський - 2, Адигейський, Атаз-баба.
Усшшно пройшли перев1рку часом 1 можуть бути рекомендован! для ви-рощування в умовах Молдови на промислових плантащях сорти: Черкеський-2, Адигейський, Ата-баба I Панахеський, а також сорти селекци Ф.А.Павленко (УкрНДШГа). Необхщно продовжити вивчення сорт1в заруб1жноУ селекщУ адап-тованих до мюцевих умов Молдови, а також мюцевих форм лщини з плодами ви-сокоУ якоеп, на баз1 селекци яких у перспектив! може бути створений районова-ний для р1зномаштних грунтово-юпматичних зон Молдови асортимент фундука.
Найбшьш сприятливими для вирощування плантацш фундука в Молдов1 можна вважати меж1 ареалу л1щини у вах типах св1жих д1бров з дуба черешчато-го I дуба скельного, а також у зош Придшстров'я.
УДК 630*15 Асист. П.Б. Хоецький, канд. с.-г. наук— УкрДЛГУ
ПРО М1ГРАЦП ЗУБРА НА РОСОХАЦЬКИХ ПОЛОНИНАХ
Проаншизовано причини Mirpauii зубрiв в Завадктському л1сництв1 ИПП "Скол1всь-KI Бескиди". Стежкуванням встановлено живлення iDipiв ожиною, вербою (плки, кора), малиною, юробиною i вшьхою. Першочерговим завданням по збереженню зубрш в НПП "Сколшсыа Бескиди" е встановлення чисельноспч i сташального поширенням 3BipiB.
Р. В. Khojetsky - USUFWT Migration of Bison bonasus L. on the Rosokhach Polonyns
The migration causes of Bison bonasus in Zavadkiv Forestry of NNP "Skoliv Beskyds" are analyzed. It have been revealed the feeding of animals by Rubus caensins, Salix caprea (branch, bark), Rubus idaeus, Sorbus aucuparia and Alnus incana. To fix the number and statical spreading of animals is the top-priority task for the preservation of Bison bonasus in NNP "Skoliv Beskyds".
Зубр (Bison bonasus L.) e одним ¡з найбшьших мисливських 3Bipie фауни УкраУни. У минулому звичайний i багаточисельний вид. В наел ¡док господарсько-го освоения земель, ¡нтенсивного полювання (в XVI-XVII ст.) чисельшсть 3y6pie pi3KO зменшилась. До початку XVIII ст. збереглася прсько-карпатська форма виду, останнього зубра добуто в Карпатах у 1762 р. [3].
РеаюнматизацЫ зубра в Карпатах розпочата в 1965 р. Весною 1965 р. у Скол1вськ1 Бескиди, мисливське господарство "Майдан" було завезено 10 особин
1. Лк'оие 1 л садоьо-паркоис господине гни S3
Украшський державний лкотехшчний ушверситет
(4 самшв, Ь самок). Систематичных спостерсжень за процесом реаклшатизацп не проводилося |1,2]. Дотепер залишаються невивченими багато питань жнттсд|'яль-носп виду у прських умовах: особлнвосп живлеиня, розмноження, еколопчпа структура популяцп, сташальне поширсння та ¡н.
Нами в 2000-2002 рр. дослщжувались м1грацп зубр1в у район! Росохацьких Полонии, пов'язаних 31 змшою погодних умов. Росохацьк1 Полонини - прський хребет натериторп национального природного парку "Скол1вськ1 Бескиди" та шв-жчно-захиноУ частини Турк1вського ДЛГ. Протяжьмсть хребта з швденного сходу на швшчний захщ становить понад 15 км (рис.). Найби1ыш вершини хребта: Ви-сокий Верх (1176 м), Менчкп (1085 м). ГПвденш схили хребта - полонини (межа люу пролягае, здебьлыиого, за 100-150 м до вершин), твшчш схили - покрик люом до вершин. Бшя шдшжжя хребта, паралельно, розташоваш значно менип (до 800 м) покрик л ¡сом вершини - Кичери. Залежно в1д села, яке поблизу розташоване, Ух на-зивають: Завадювсью Кичери, Росохацьк1 Кичери, Митянська Кичера 1 т.п.
ГПд час циклошв, ям зимою характеризуются сшгопадами, деколи знач-ними, переважають твденш впри. Вони утворюють на гпвшчнж сторож хребта високий сжговий покрив. На вершинах хребта, на його швшчннх схилах, утво-рюються значж замети, ям створюють небезпеку сходження сжгу \ стають важ-копрохщними. Так, зимою 1999-2000 рр. раптово випав сжг 1 зубри не встигли м1-грувати, змушеж були зимувати у кварталах 52, 53 Майданського люництва. Тут була оргажзована тдгод1вля. Ресструвалися шдходи зубрт до сша, год1вниць.
ГПвденш схили хребта, внаслщок здування сжгу в1тром характеризуються незначним сжговим покривом. Антициклони супроводжуються сонячною погодою, холодними в!трами жвшчного напрямку. ГПвденж схили, захшцеж в1д в1тру хребтом, прогр1ваються краше, нш швжчж, температура на швденних схилах
вища, менший сжговий покрив.
—--
.д-А'
гх^^ггт?
ШШъШ
ШР
шш
ш
шел«*
шш
ртмш
т.
|М> чос.
Рис. Схема розташування хребта Росохацъш Полонини: I - Завадмвська Кичера №1, 2 - Завадк^вська Кичера №2; 3 — Росохацька Кичера №1; 4 - Кич^рка. 5 — Росохацька Кичера №2; 6 - Митянська Кичера.
84
Збфник на)к'ово-техшчннх пращ.
Таким чином, для зубр!в зимою сприятлив1 умови (менший сшговий по-крив, доступшсть корм1в вища, вища температура повггря) створюються саме на твденних схилах хребта. Тому, пщ час сшгопад1в, а деколи навпъ при першому сшгопад1, зубри переходять на швденш схили.
Зимою 2000-2001 рр. перший сшг випав 9 ачня 2001 р. У цей же день за-ресстровано перехщ зубр1в через хребет з швшчних схшив на швденш з кварталу 7 у квартал 14 Завадювського лкництва. На цш дьпянщ хребет невисокий, з швш-чноУ сторони лю безпосередньо прилягае до вершини 1 поодиною дерева розташо-ваш на вершит, а з швденноУ сторони лю найближче шдхбдить до хребта. Все це створюе сприятлив1 умови для непомтюго 1 легкого переходу.
У попередш зими, а також зимою 2001-2002 р., саме у цьому М1сщ реест-рувалися переходи зубр1в з швшчних схилш хребта на швденш. Сшговий покрив у ачш 2001 р. на швденних схилах був незначний - близько 10 см, температура пов1тря перебувала у межах 3-10 °С, спостер1гапося танення сшгу. Внаслщок вщ-вщування люу жителями довколишшх сш з метою вивозу ежа з полонини, рубан-ня люу та ш., зрю фактор турбування. Тому вже до 25.01. зубри перейшли знову на швшчш схили хребта, де був вщеутнш фактор турбування, наявний незначний сшговий покрив - коло 15 см. 25 ачня виявлено лежанки 5 зубр1в (4 дороши, 1 мапя) на сшожат1 Таб1р. Стежкуванням маршруту (кв. 7, 15, 16, 24, 17) встановле-но, що зубри здшенювали незначш переходи, вщетань вщ лежанки до лежанки ста-новила приблизно 200-300 м. На наступний день (26.01.) зубри були виявлеш безпосередньо у р1зновжовому буковому л¡С1 з домшкою ялини, на вщеташ 200-300 м В1д сшожатк Значш наброди на маршруп перем1щення евщчили, що зв1р1 живилися в основному ожиною. Оно, складене у ст1жки, на с1ножат1 вони не поТдапи.
Перший сшг у 2001 р. випав 10 листопада. Зубри перейшли хребет у мль-кост1 4 особин (3 старшого вжу, 1 молодий бичок-самець) до 20 листопада. Цього дня Ух було зареестровано в 42 квартал! Завадмвського люництва. До 2.12.01. вони подолапи шлях вщ ЗавадювськоУ Кичери №2 до МитянськоУ Кичери. 4-6 грудня зубри перебувапи на Росохацькш Кичер1 №2. Ранком, 7 грудня, вони виявлеш на Кичер1 № 2.
Стежкуванням на маршрут! вщ РосохацькоТ Кичери №2 до ЗавадювськоУ Кичери №2 виявлено живлення зубр1в ожиною (переважаюче), бузиною, вербою (плки, кора), малиною, горобиною \ вшьхою. Зареестровано шдход1в до корму: ожина - 19 (безпосередньо поТдш - 43); бузина - 3 (7); верба - 5 (9); клен - 1 (1); чорниш - 1 (1); вербова кора - 1 (1).
На маршрут! зареестровано 6 ялин 1 одну ялицю, нижш гшки яких були об-ламань Обламаш, ймовфно, головою, рогами, оск1льки поУдш на плках, як1 лежали безпосередньо б1пя дерева, не виявилось, а на стовбурах залишилася шерсть. Одна ялина на висот! коло 1,5 м була зламана. Загальна и висота 2,5 м, д1аметр - 8 см.
3 метою збереження зубр1в в НПП першочерговим завданням е встанов-лення чиселъносп та стащального розм1щення зв1р1в протягом року. У весняно-осшшй перюд зубри, слщи Ух життедюльносп (поУди, лежки, екскременти, слщи) зареестроваш в упддях Майданського, Корчинського, Бутивлянського люництв. Випадки реестрацп за перюд з травня по листопад 2000 року в упддях Майданського люництва подано у табл.
1. Лк-нье 1» садоно-иаркоье госполарсшо §5
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Табл. Ресстрац'ш слШв життсдЫлыюспп зубров в Майданському .и'снпцтш'
Дата
Квартал
Урочище
Слщи життсгияльносн
22.06.
40
Золотий попк
Три зубри перейшли ¡з 42 в 40 квартал
13.07.
70
Слобода
Слщи. Чиселмпсть не встановлена
22.07.
23
Глинний
Слщи
29.07.
33
Семешв
Слщи 5 зубр1в
2.08.
76
Погар
Перехщ зубра з Майданського в _Зубрицьке люництво_
4.08.
33-34
Семешв
Слщи
11.08.
34
Семешв
Слщи
19.08.
65-66
Золоти Й 110ТЖ
Слщи
26.08.
47
Качашв
Слщи 2 зубр1в
10.09.
48
Вшьх1в
Слщи 2 зубр1в
16.09.
48
Вшьх1в
Слщи 3 зубр1в
24.09.
34
Семешв
Слщи одного зубра
14.10.
60
Золоти й попк
Слщи 4 зубр1в
21.10.
56-57
Вшьх1в
Слщи 2 зубр1в
Не вЫ зубри зджснюють зимов1 мцрацп пов'язаш з1 змшою погодних умов. В урочиий Семешв (Майданське л1сництво) старий бик зимував протягом 1993-1997 рр. С вщомосп про зимування зубра старшого В1ку в урочной Золотий потж. За матер1алами анкето-опитового облжу в упддях Завадк1вського лгсництва в 1995 р. зареестровано до 30 зубр!в (с свщчення про 45 гол ¡в). Приблизно в 19961997 рр. в урочной Вшьхш (Майданське л-во) зареестровано 14 гол1в: серед них 3 теляти, молодняк вжом 2-4 роки — 2 особини. У 1999 р. у серпньжовтш у квартшп 51-52 (ур. Пщкропивник) Зубрицького люництва (Турювський ДЛГ) зареестровано стадо в 13 гол1в, а в 2000 р. восени у цьому урочной — 10 зубр1в. Станом на 1.02.2002 р. у межах НПП зареестровано 10 гтипв, з яких 4-8 особин в останш роки постшно перебувають у насадженнях Завадювського люництва. У середин! 90-х роюв в упддях люництва П1ор1чно зимувало коло 16-30 особин. Протягом 19931995 рр. безпосередньо в околицях села Росохач постшно трималося 6-7 зубрт.
Таким чином, у весняно-осшнж перюд зубри трапляються в основному в упддях Майданського, Завадмвського люництв, частково переходять в упдця Бу-тивлянського, Зубрицького люництв. У зимовий перюд основними сташями проживания зубр1в е упдця Завадювського люництва, швденш схили хребта Росоха-цью Полонини. Провщним фактором м1грацш зв1р£в е погодш умови.
Лггература
1. Кондаренко В .Д., Коцаба Р.П., Хосцький П.Б. Зубри у захщному рспош Украшн// Материалы международной конференции. Чтения памяти А.А. Браунера. - Одесса: АстроПрннт. 2000. -С. 120-126.
2. Зубр. Морфология, систематика, эволюция, экология// Под ред. Соколова В.Е. — М.: Наука, 1979.-495 с.
3. Нахлнк Андрош. Про Трансшьванського зубра//Л ¡сове господарство, .псова, паперова 1 деревообробна промнслов1сгь. - Льшв: Свгг, 1992, вип. 23. - С. 22-27.
86
Збфннк науко«о-техн1чннх л рань
