CC BY
61Зміст рекреаційно-оздоровчої роботи у літніх дитячих колоніях України наприкінці XIX - з початку XX ст.
Приходько Г. І.
Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого
Анотації:
Розглядається досвід діяльності перших в Україні форм організованого відпочинку й оздоровлення дітей у літній сезон - приміських дач-колоній. Аналізується зміст рекреаційно-оздоровчої роботи з дітьми. При проведенні дослідження використовувалися архівні матеріали, періодичні та інші друковані видання досліджуваного періоду. Показано особливості змісту рекреаційно-оздоровчої роботи, форм і засобів фізичного розвитку дітей. Фізичне виховання дітей у перших дачах-колоніях здійснювалося у таких організаційних формах: заняття гімнастичними вправами, рухливими іграми, купання, прогулянки, фізична праця.
Ключові слова:
рекреаційний, оздоровчий, колонії, організаційний, форми, засоби, фізичний.
Приходько А.И. Содержание рекреационно-оздоровительной работы в летних детских колониях Украины в конце XIX - в начале XX в. Рассматривается опыт деятельности первых в Украине форм организованного отдыха и оздоровления детей в летний сезон - пригородных дач-колоний. Анализируется содержание рекреационнооздоровительной работы с детьми. При проведении исследования использовались архивные материалы, периодические и другие печатные издания исследуемого периода. Показаны особенности содержания рекреационно-оздоровительной работы, формы и средства физического развития детей. Физическое воспитание детей в первых дачах-колониях осуществлялось в таких организационных формах: занятия гимнастическими упражнениями и подвижными играми, купание, прогулки, физическая работа.
рекреационный, оздоровительный, колонии, организационный, формы, средства, физический.
Prikhodko A. I. The maintenance of recreational improving work in summer children’s colonies of Ukraine in the end of XIX - in beginning XX. Experience of activity of the first in Ukraine forms of the organized rest and making healthy of children is examined in a summer season - suburban residences-colo-nies. Maintenance of recreational health work is analysed with children. During the leadthrough of research the archived materials, periodic and other printing editions of the probed period, were used. The features of maintenance are rotined to recreational - health-improving works, forms and facilities of physical development of children. Physical education of children in the first residences-colonies was carried out in such organizational forms: engaged in physical drills and mobile games, bathing, walks, physical work.
recreational, health-improvement,
colonies, organizational, forms, facilities, physical.
Вступ.
Організація рекреаційно-оздоровчої роботи з дітьми є однією з актуальних соціально-педагогічних проблем особливо зараз, коли стан здоров’я і фізичного розвитку підростаючого покоління являє собою загрозу для майбутнього української держави. Найбільш оптимальним часом для комплексної реалізації цих завдань є шкільні канікули. З цією метою ще більше ста років тому в Україні стали створюватися перші заміські дитячі дачі-колонії - прообрази сучасних оздоровчих таборів.
Різні аспекти організації оздоровлення і відпочинку дітей в умовах оздоровчих таборів розглядалися в працях цілої плеяди науковці радянського періоду, а також дослідженнях останніх років Я. Н. Кашуби (2006), А. Є. Соколової (2007), Л. Є. Пундик (1999),
О. П. Яковлевої (2002), Г. І. Шуткі (2002) та ін. Але досі поза увагою науковців залишаються історичні аспекти цієї проблеми, зокрема зміст рекреаційно-оздоровчої роботи у літніх дитячих колоніях України наприкінці XIX - з початку ХХ ст.
Дослідження проведено згідно плану НДР кафедри фізичного виховання НЮАУ імені Ярослава Мудрого та кафедри загальної педагогіки ХНПУ ім. Г. С. Сковороди.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження - на підставі вивчення історіографічних джерел проаналізувати зміст рекреаційно-оздоровчої роботи з дітьми, що проводилася у перших літніх колоніях Україні на етапі їхнього зародження та становлення (кінець XIX - початок XX ст.).
При проведенні дослідження використовувалися архівні матеріали, періодичні та інші друковані видання досліджуваного періоду, які відображають досвід діяльності перших літніх дитячих колоній.
© Приходько Г. І., 2010
Результати дослідження.
Дослідженням встановлено, що завдання організації оздоровлення та раціонального відпочинку учнівської молоді в Україні уперше висунули представники другої хвилі громадсько-педагогічного руху, тобто в 90-і рр. XIX ст. - в період найвищого підйому громадської активності в різних сферах суспільного життя країни. Громадськість, будучи серйозно стурбованою проблемами, які існували у системі освіти, соціальними проблемами країни в цілому й їх негативним впливом на здоров’я підростаючого покоління, виступила з ініціативою створення літніх оздоровчих дач-колоній для учнів міських шкіл, які належали до самих соціально незахищених кіл суспільства. Окрім того, висунення цього почину було пов’язане з пасивністю органів державної влади Росії відносно цієї проблеми: незважаючи на введення такої практичної міри, як обов’язковий урок гімнастики в середні чоловічі навчальні заклади, проблема в цілому не вирішувалась: урок розглядався владою переважно лише як форма підготовки молоді до військової служби, що, у свою чергу, визначало відповідні засоби і методи навчання і виховання.
Перші літні колонії для відпочинку і оздоровлення учнів міських шкіл (у першоджерелах зустрічаються терміни “шкільні колонії", “шкільні дачі-колонії“) почали відкриватися на території України в 90-і рр. XIX ст. у містах Катеринослав (1893 р.), Одеса (1895 р.), Київ (1896 р.) Житомир (1897 р.), Єли-саветград (1897 р.), Xарків (1897 р.), Ялта (1900 р.), Слов’янськ (1900 р.), Миколаїв (1902 р.), Xерсон (1911 р.) та ін. За статистичним даними [19], до 1910 р. у найбільш великих містах України функціонувало: у м. Одеса - 7 літніх колоній на 2200 дітей, засновниками яких були 6 громадських установ; у м. Київ - 3 колонії на 650 дітей, відкритих трьома установами; у
м. Xаркові - трьома установами організовано 4 колонії на 250 дітей. З кожним роком географія і чисельність таких колоній зростала.
Ініціатива створення літніх дитячих колоній належала представникам передової частини української громади, видним діячам громадського руху, серед яких
І. М. Радецький, Б. А. Краєвський, філолог, учень і дослідник спадщини А. А. Потебні В. І. Xарциєв та ін., а також різним громадським установам: товариствам сприяння фізичному розвитку дітей, регіональним відділенням “Російського товариства охорони народного здравія", “Товариству поширення освіти серед євреїв" (м. Одеса), товариствам грамотності тощо. Причому, як свідчать результати дослідження, якщо у перші роки ініціаторами відкриття колоній були переважно медичні та педагогічні товариства (“Одеське товариства сприяння фізичному вихованню дітей", ‘Херсонське товариство сприяння фізичному вихованню дітей“ та ін.), то у подальшому в цих осередках почали спеціально створюватись окремі структурні підрозділи, а також самостійні інституції, головним завданням діяльності яких була організація оздоровлення школярів у період канікул.
Дослідження змісту роботи колоній у різних регіонах України, що функціонували наприкінці XIX - з поч. XX ст., показало, що головною метою їхнього заснування було сприяння оздоровленню дітей шкільного віку за допомогою створення умов для раціонального активного відпочинку: забезпечення перебування дітей у сприятливій для укріплення здоров’я обстановці заміського життя в природних умовах; організація правильного режиму дня; забезпечення повноцінного харчування; регулярний лікарський догляд; включення в спосіб життя колонії широкого спектра різноманітних виховних справ, серед яких, переважали б заходи з фізичного виховання дітей. Поряд із цим, до кола виховних завдань колонії входило: формування у дітей навичок самообслуговування, залучення дітей до суспільно корисної праці, ознайомлення з нормами співжиття (організація чергування по колонії тощо), прищеплювання дбайливого відношення до суспільного майна тощо.
Чітке дотримання режиму дня було одним з провідних принципів організації роботи перших літніх дитячих колоній. Типовий розпорядок дня (на прикладі досвіду Колонії Xарківського товариства поширення у народі грамотності) включав:
7.00 - підйом;
8.00 - сніданок;
9.00 - 12.00 - рухливі ігри, гімнастичні вправи, купання;
12.00 - 13.00 - обід;
13.00 - 14.00 - особистий час;
14.00 - рухливі ігри, купання;
17.00 - полуденок;
20.00 - вечеря;
21.00 - відбій [19, 20].
Увесь вільний час колоністів протягом дня звичайно був зайнятий доглядом за приміщеннями колонії, садом і двором, прогулянками, виховними бесідами, читанням книг, рукоділлям, співом, іграми та фізич-
ними вправами. У деяких колоніях хлопчики допомагали в розсадниках лісництв тощо.
Слід підкреслити, що особливу увагу в літніх колоніях досліджуваного періоду приділялося організації харчування дітей. Xарчування, організоване на принципах раціональності, збалансованості та режимнос-ті, на думку засновників колоній, повинне було прямо сприяти укріпленню здоров’я та покращенню фізичному розвитку дітей, які у повсякденному житті, переважно, голодували. У зв’язку з цим, варто звернути увагу на те, що згідно першоджерел [4, 8, 11, 18, 21], середня вартість утримання одного колоніста протягом зміни в різних колоніях значною мірою коливалася: у лікувальних колоніях воно складало понад 50 руб., у звичайних сільських - близько 20 руб. Основну частку цих витрат становили витрати саме на харчування дітей.
Вивчення звітної документації колоній [4, 5, 6, 8, 16] показало, що режим харчування колоністів включав 4-х разовий прийом їжі: сніданок, що складався з кави з молоком і білим хлібом; обід із двох блюд з обов’язковим включенням у раціон м’яса; полуденок
- кава, чай або молоко; вечеря - суп із круп або каша. У середньому продовольчий добовий раціон одного колоніста складався з м’яса - 1/2 фунта, хліба чорного
- 1 фунт, хліба білого - 1 фунт, молока - 2-4 склянки, яєць тощо. В ягідний сезон харчовий раціон дітей поповнювався різноманітними фруктами і ягодами за рахунок підтримки місцевого населення. У святкові дні, завдяки турботі піклувальників колонії, діти одержували кондитерські вироби.
Необхідно зазначити, що харчовий раціон колоністі значно перевищував встановлені наукою того часу норми. Таке збільшення, на наш погляд, цілком очевидно, пояснювалося тим, що контингент дітей, що відпочивав в колоніях, складався із представників самих соціально незахищених груп населення, у яких, згідно висновків лікарів, спостерігалося суттєві проблеми у стані здоров’я, відставання фізичного розвитку і показників маси тіла тощо.
Варто підкреслити, що впровадження у спосіб життя дітей різних засобів фізичного виховання було провідною ідеєю, якою керувалися ініціатори створення такої громадської інституції, як літня дитяча колонія. Саме забезпечення оптимального поєднання засобів оздоровлення й фізичного розвитку, а саме можливостей природи, гігієнічних факторів і різноманітних фізичних вправ, на думку, педагогів і лікарів, сприятиме вирішенню завдань, поставлених перед літньою колонією. У зв’язку із цим, усе життя дітей у колонії проходило у природних умовах на свіжому повітрі, і лише в непогожу - у закритому приміщенні.
Дослідження показало, що у процесі організації фізичного виховання колоністів засновниками перших в Україні літніх дитячих колоній використовувався системний комплексний підхід. Так, воно здійснювалося шляхом сполучення таких організаційних форм, як заняття гімнастичними вправами й рухливими іграми, купання, прогулянки, фізична праця. Немаловажну роль серед форм виховних занять з дітьми займав хоровий спів, який у досліджуваний період уважався не
менш діючим, чим традиційні, засобом фізичного розвитку людини, що благотворно впливає на розвиток органів дихання.
Слід зазначити, що найбільша частина часу в розпорядку дня колоністів приділялася організованим формам рухової активності з використанням фізичних вправ та ігор. Із цією метою в усіх колоніях досліджуваного періоду обладнувалися майданчики, на яких встановлювалося спеціальне обладнання: гімнастичні снаряди (кільця, трапеції, сходи, паралельні бруси, жердини для лазіння, канати), гойдалки, “гігантські кроки", бар’єри для стрибків тощо. Крім цього для забезпечення занять колоністів придбався інвентар для ігор, м’ячі, скакалки, обручі тощо. Під керівництвом вихователя колоністи виконували гімнастичні вправи на снарядах, загальнорозвиваючі вправи, стройові вправи, або, так звану, “солдатську гімнастику". Для дівчинок у колоніях звичайно проводилися заняття шведською гімнастикою. Якщо була можливість, заняття фізичними вправами проводилися з музичним супроводом.
У процесі фізичного виховання колоністів широко використалися різноманітні рухливі ігри. Організовуючі їх, вихователі колоній ретельно підходили до їхнього підбору. При цьому ураховувалися, перш за все, фізичний розвиток дітей, стан здоров’я, рівень фізичної підготовленості. Виходячи з того, що контингент колоністів становили діти з ослабленим здоров’ям і відставанням у фізичному розвитку, перевага при їх підборі віддавалася нескладним рухливим іграм, що виключали великі фізичні навантаження та тривалу напругу. У зв’язку із цим, гри, як для дівчинок, так і для хлопчиків, насамперед, були спрямовані на виховання спритності.
Так, у дітей у період, що вивчався, популярністю користувалися рухливі ігри з великим м’ячем: розділившись на дві команди вихованці кидали м’яча в нерухливу й рухливу цілі, перекидали його через шнур (за аналогією із сучасним волейболом або піонербо-лом), катали його по землі (з елементами футболу), а також, грали у так звані, “рекреаційні" ігри з м’ячем: “Жмурки з м’ячем", “Перегони м’ячів", “Свічі з м’ячем" тощо.
Окрім того, підвищений інтерес серед дітей викликали рухливі ігри без предметів (“Сіті та риби", “День і ніч", “Удвох - нудно, утрьох - тісно", “Зайці в городі", “П’ятнашки", “Шуліки й ворони", “Класи" та ін.), ігри із предметами (“Серсо", “Крокет", “Лапта", “Городки", “Більбоке", “Кеглі" та ін.), ігри-забави (“Перегони картоплі" та ін.) й естафети з побутовими предметами (ложки з дерев’яним яйцем, кружки з водою, кружки на підносах та ін.), будівництво земляних укріплень. Причому якщо з’являлася можливість, при організації ігор перевага віддавалася спільним іграм дівчинок і хлопчиків (у колоніях змішаного типу або при спільних заходах прилеглих колоній для хлопчиків і дівчинок).
Проте, як відзначалося у звітах колоній [2], дітей потрібно було спеціально навчати спільний ігрової діяльності. Це пояснювалося тим, що переважна більшість колоністів, незважаючи на дитячий вік, у
повсякденному житті фактично не мала досвіду ігрової діяльності, або він був дуже обмеженим. Із цією метою вихователі ознайомлювали дітей із правилами конкретної гри, демонстрували її хід, самі включалися в гру виступаючи в ролі керівника, учасника або судді. Гра повторювалася таку кількість разів, поки діти не навчаться грати самостійно. Задля стимулювання інтересу до ігрової діяльності керівниками використовувалися різноманітні методи та прийоми активізації дітей, зокрема, елементи змагального методу. Залучаючи вихованців колонії до ігор, вони прагнули створити умови для розвитку у дітей почуття колективізму, солідарності, згоди, уміння діяти, поступаючись власними інтересами тощо.
Обов’язковою формою фізичного виховання в перших літніх колоніях були купання в природних водоймищах. Вони проводилися 1-2 рази на день: у першій і у другій половині дня, перед “вечірнім чаєм" (полуденком). Іноді купання проводилися замість зарядки, перед сніданком. Тривалість одного сеансу купання залежала від стану здоров’я дітей: 8-20 хв. - для дітей, що не мали медичних протипоказань; 3-5 хв. -для дітей з ослабленим здоров’ям під спостереженням лікаря, наприклад, для тих, хто переніс малярію. З дітьми, яким купання за станом здоров’я було тимчасово заборонене, проводилися такі гігієнічні заходи, як ранкові та вечірні обтирання водою. У колоніях, що відкривалися на узбережжі Чорного й Азовського морів, однієї з основних форм оздоровлення дітей були морські купання [3, 5, 6, 7, 9, 13, 16, 22].
Під час купання вихователі, якщо дозволяв особистий досвід, проводили заняття з навчання колоністів плаванню. По можливості плавати навчали різними способами з використанням спеціальних засобів і без них. Рекомендувалося проводити такі заняття в групі, що не перевищувала 20 осіб. Як показало дослідження, не в усіх колоніях плаванню навчали дівчинок. Це було пов’язано з тим, що жінки-виховательки далеко не завжди самі володіли вміннями та навичками плавання. У колоніях дозволялося організовувати купання й навчання плаванню тільки в спеціально відведених і обладнаних місцях, оснащених рятувальними засобами. Дітям категорично заборонялося купатися самостійно [2]. Слід звернути увагу, що у літніх колоніях м. Одеси, окрім купання, організовувалося катання колоністів на човнах, а для хлопчиків проводились уроки гребли [3, 5, 6-8, 10-15].
Одними з найпоширеніших виховних заходів у перших колоніях були прогулянки. Якщо дозволяли погодні умови, вони проводилися щодня ранком або після обіду, протягом 2-3 годин. Під керівництвом вихователів колоністи ходили у найближчі околиці, у мальовничі місця, у ліс, у сусідні села. На привалах для дітей вихователі організовували рухливі ігри, хоровий спів. Якщо неподалік від колонії розміщалася аналогічна колонія, то найчастіше саме вона була кінцевою метою прогулянки. Там влаштовувалися спільні ігри, спів, танці й інші розважальні заходи. Часто замість прогулянки для дітей організовувався рибний лов або збір грибів. Іноді проводилися віддалені прогулянки протягом цілого дня.
Необхідно звернути увагу на те, що засоби фізичного розвитку дітей активно використалися педагогами при організації та проведенні різних виховних заходів колоній: дитячих ранків, свят, урочистого закриття зміни. Існують приклади (Колонія Xарків-ського товариства поширення у народі грамотності), коли для засновників колоній, благодійників та інших поважних осіб у колоніях організовувались показові рухливі ігри дітей.
Прилучення дітей до суспільно корисної фізичної праці входило в зміст виховної роботи колоній і вирішувало, з одного боку, завдання підготовки молодого покоління до життя й суспільно корисної діяльності, з іншого, - сприяння фізичному розвитку дітей. Як показало дослідження, широко розповсюдженою практикою вже у тій час було встановлення серед колоністів щоденного чергування по колонії. Діти допомагали співробітникам колонії заготовлювати дрова, щодня ходили за водою, підносили продукти харчування, надавали елементарну допомогу в готуванні їжі, займалися прибиранням приміщень, провітрюванням на свіжому повітрі постільних речей, садовими та городніми роботами, риболовлею, збирання території колонії. Найчастіше, за рекомендацією педагогів, діти брали участь у посильних селянських роботах: допомагали сільським жителям згрібати сіно, в’язати снопи, обкопувати, полоти та поливати городи тощо. Xлопчики залучалися до робіт у плодово-ягідних розплідниках, місцевих лісництвах. На думку педагогів, така робота сприятиме не тільки здоровому моціону, але й ознайомленню з веденням сільського господарства, прищеплюванню поваги до селянської праці, зближенню із селянським станом. При цьому, персонал колонії, залучаючи дітей до праці, чітко керувався принципом доцільності й “сумірності праці із силами та станом здоров’я" дітей. Найчастіше фізична праця в колоніях здійснювалася в ігровій формі.
Висновки.
1. Перші дитячі заміські дачі-колонії стали створюватися в Україні починаючи з кінця XIX ст. як установи оздоровчо-виховного призначення для дітей найбідніших, самих соціально незахищених кіл суспільства, з метою сприяння оздоровленню дітей шкільного віку за допомогою створення умов для раціонального активного відпочинку: забезпечення перебування у сприятливій для укріплення здоров’я дітей обстановці заміського життя в природних умовах; організація правильного режиму дня; забезпечення повноцінного харчування; лікарський догляд; включення в спосіб життя колонії широкого спектра різноманітних виховних справ, серед яких, переважали заходи з фізичного виховання дітей.
2. Фізичне виховання дітей у перших дачах-колоніях України здійснювалося у таких організаційних форм, як заняття гімнастичними вправами й рухливими іграми, купання, прогулянки, фізична праця, хоровий спів.
Подальше дослідження планується у напрямку виявлення особливостей діяльності громадських установ України з вирішення завдань фізичного виховання учнівської молоді.
Література
1. Детская колония для детей солдат и рабочих в Ахтырском уезде Xарьковской губернии // Известия Xарьковского совета рабочих и солдатских депутатов. - 1917. - № 59 (17-З0 мая).
2. Краевский Б. А. О занятиях и играх детей в летних колониях Xарьковского общества грамотности / Б. А. Краевский. - СПб : Тип. П. П. Сойкина, 19G1. - 11 с.
3. Летние колонии для учеников начальных еврейских учебных заведений г. Одессы // Русская школа. - 1898. - № 7-8. -С. З4З-З44.
4. О проведении летней оздоровительной компании. Доклад, диаграммы (19G7 г.) / ДAXО : Ф. 2GG, оп. 1, ед. хр. З15. - 4З л.
5. Общество санаторных колоний и других гигиено-диетических учреждений для лечения и воспитания слабых здоровьем учащихся неимущего еврейского населения г. Одессы: отчет о деятельности за 19G8 г. - Одесса : Тип. М. Шпенцера, 19G9. - 94 с.
6. Общество санаторных колоний и других гигиено-диетических учреждений для лечения и воспитания слабых здоровьем учащихся неимущего еврейского населения г. Одессы: отчет о деятельности за 19G9-191G. - Одесса : Тип. М. Шпенцера, 1911. -2GG с.
7. Общество санаторных колоний и других гигиено-диэтических учреждений для лечения и воспитания слабых здоровьем учащихся неимущего еврейского населения г. Одессы: отчет о деятельности за 1911 г. - Одесса : Тип. М. Шпенцера, 1912. -124 с.
8. Общество санаторных колоний и других гигиено-диэтических учреждений для лечения и воспитания слабых здоровьем учащихся неимущего еврейского населения г. Одессы: отчет о деятельности за 1912, 191З, 1914, 1915, 191б г. - Одесса : Тип. М. Шпенцера, 191б. - 1З5 с.
9. Отчет детской летней колонии для слабых детей ^ерсонское общество содействия физическому воспитанию детей] за 1911 год. - Xерсон : Паровая типография преем. О. Д. Xодулиной, 1911. - 2G с.
1G. Отчет о детской летней колонии Одесского общества содействия физического воспитания детей на Большом Фонтане с 4 июня по 1 сентября 1895 г. - Одесса : Тип. “Одесского Листка", 1895. - 59 с.
11. Отчет о детской летней колонии Одесского общества содействия физического воспитания детей на Большом Фонтане с 4 июня по 1 сентября 1895 г. - Одесса: Тип. “Одесского Листка", 1895. - 59 с.
12. Отчет о деятельности Одесского общества содействия физического воспитания детей за 1895 год. - Одесса : Тип. “Одесского Листка", 189б. - 1б с.
13. Отчет о деятельности Одесского общества содействия физического воспитания детей за 19G1 год. - Одесса : “Славянская" тип. Н. Xрисогелос, 19G2. - 94 с.
14. Отчет о деятельности Одесского общества содействия физического воспитания детей и состоящего при нем Отдела защиты детей от жестокого с ними обращения и вредной их эксплуатации за 1898 год. - Одесса : Тип. Г. М. Левинсона, 1899. - 4З с.
15. Отчет о деятельности Одесского общества содействия физического воспитания детей за 1899 год. - Одесса : Тип. Г. М. Левинсона, 19GG. - 4б с.
16. Отчет о деятельности Xерсонского общества содействия физическому воспитанию детей за 1912 год (XVI-й год существования общества). - Xерсон : Паровая типография преемн. О. Д. Xодулиной, 191З. - 30 с.
17. Переписка об организации школьных летних колоний в Ахтырском уезде (1917 г.) / ДAXО : Ф. 2GG, оп. 1, ед. хр. 5G1. - Л. 1-8.
18. Переписка по делам о летних школьных колониях (1912 г.) / ДAXО : Ф. 45, оп. 1G, ед. хр. 12б. - 14 л.
19. Приходько А. И. Истоки становления оздоровительной работы с учащимися в период каникул в Украине (конец X!X - начало XX в.) / А. И. Приходько // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2GG7. -№ 1. - С. 11З-118.
2G. Приходько Г. І. Досвід фінансування діяльності комітету літніх шкільних колоній “Xарківського товариства поширення в народі грамотності" (кінець XIX - початок XX ст.) / Г. І. Приходько // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт. - 2GG7. - № 44. - С. 16-2G.
21. Селиванов А. Житомирская детская санатория / А. Селиванов // Вестник благотворительности. - 1898. - № 8. - С. 82-8З.
22. Спепанюк С. Історико-педагогічні аспекти діяльності „Товариства сприяння фізичному розвитку дітей в м. Xерсоні / С. Сте-панюк // Молода спортивна наука України. - 2GG1. - Т.1. - С. 2З-2б.
Надійшла до редакції 29.06.2010р.
Приходько Анна Ивановна [email protected]
