CC BY
54РУХЛИВО-ПІЗНАВАЛЬНІ ІГРИ ЯК ЕФЕКТИВНИЙ КОМПОНЕНТ ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ В ДІЯЛЬНОСТІ ЦЕНТРІВ «СПОРТ ДЛЯ ВСІХ» У ШКОЛАХ
Макущенко І.В.
Слов’янський державний педагогічний університет Центр фізичного здоров’я населення „Спорт для всіх”(м. Донецьк, Єнакієве)
Анотація. У статті розглянуто доцільність застосування методу навчання у русі на принципах ігрової діяльності в навчальній та позакласній роботі як ефективного компоненту в діяльності центрів „Спорт для всіх” у школах. До основних методичних складнощів в організації занять і уроків слід віднести зниження психомоторної активності дітей. Розширення рухової активності та впровадження у процес навчання нових рекреаційних технологій сприятиме не тільки збереженню психосоматичного потенціалу дитини та й гармонізує його подальший розвиток.
Ключові слова: рух „Спорт для всіх”, діти дошкільного та молодшого шкільного віку, інтеграція, рухові і пізнавальні процеси.
Аннотация. Макущенко И.В. Подвижно - познавательные игры как эффективный компонент физического воспитания в деятельности центров „Спорт для всех” в школе. В статье рассматривается целесообразность применения метода обучения в движении на принципах игровой деятельности в учебной и внеклассной работе как эффективного компонента в деятельности центров «Спорт для всех» в школе К основной методической сложности в организации занятий и уроков следует отнести снижение психомоторной активности детей. Расширение двигательной активности и внедрение в процесс обучения новых рекреационных технологий будет оказывать содействие сохранению психосоматическогопотенциала ребенка и гармонизирует его дальнейшее развитие.
Ключевые слова: движение «Спорт для всех», дети дошкольного и младшего школьного возраста, интеграция, двигательные и познавательные процессы.
Annotation. Makushchenko I.V. Motor-cognitive games as an effective component of physical training in the centers' work «Sports for all» in schools. The reasonability of applying the method of training in the movement on principles of game activity in class and extracurricular work as an effective component of centers' work «Sports for all» at school is examined in the article. To the basic methodical complexity in architecture of occupations and lessons it is necessary to refer decrease of psychomotor activity of children. Dilating of a motor performance and introduction in process of learning of new recreational technologies will assist conservation of psychosomatic potential of the child and harmonizes his further development.
Key words: movement „ Sports for all”, eldest pre-scholars and junior scholars, integration, motor and cognitive processes.
Вступ.
Кількість захворювань серед школярів за останні роки набуває високих темпів зростання. Поруч із спадковими, екологічними та соціальними чинниками, які провокують захворювання, значне місце займають надмірні психоемоційні напруження, що пов’язане з умовами повсякденного життя та навчання. Здоровий спосіб життя, у ієрархії цінностей сучасної людини, поки що не займає провідного місця в нашому суспільстві.
Проблема зміцнення та збереження здоров’я дітей на сьогодні, як ніколи, актуальна З впевненістю слід зауважити, що вчитель у змозі зробити для здоров’я школяра більше, ніж лікар. На сучасному етапі актуальним стає завдання забезпечення якості шкільної освіти без втрат здоров’я учнів.
При всій багатогранності підходів до збереження та укріплення здоров’я школярів (харчування, екологія, психологія, гігієна, профілактична медицина тощо) слід констатувати високу значимість фактору рухової активності.
Аналіз останніх досліджень та публікацій, результати багатьох медико-педагогічних експертиз свідчать про край небезпечну ситуацію із здоров’ям школярів. Зростання багатьох хронічних захворювань найчастіше пов’язують з недостатністю рухової активності дитини в режимі традиційно організованої форми навчально-виховного процесу [1, 2, 3]. Багатьма науковими дослідженнями підтверджено той факт, що загальна рухова активність дітей зі вступом до школи знижується в декілька разів [4, 5].
Система існуючої, традиційно організованої шкільної освіти, не сприяє в достатній мірі активізації рухової активності дитини, що призводить до зниження життєвого тонусу та передчасної втоми. Лише одні уроки фізичного виховання у школі не можуть повністю компенсуватидефіцит рухової активності [7, В, 9].
Останнім часом все частіше проголошуються вимоги щодо перегляду та докорінної зміни програм, засобів і методів у вихованні культуриздоров’я школярів [б].
Робота виконана за планом НДР Слов’янського державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашої роботи є аналіз та обґрунтуванняефективності рекреаційних технологій «навчання в русі» (оздоровчих рухливо-пізнавальних ігор) як доцільного компоненту в розвитку руху „Спорт для всіх” у загальноосвітніх навчально-виховних закладах.
Результати дослідження.
Г оловним принципом реалізації пропонуємих рекреаційних технологій «навчання в русі» є розширення рухової активності школяра за рахунок дидактичних прийомів моделювання пізнавальної діяльності із застосуванням ігрових ситуацій під час проведення оздоровчих рухливо-пізнавальних ігор (ОРПІ), валео-естафет, конкурсів вікторин зі здорового способу життя, в тому числі й у центрах «Спорт для всіх».
Існуючий стан системи шкільного навчання слід охарактеризувати тенденціями щодо зниження активності учнів у навчальній діяльності, уповільненням темпів психічного і фізичного розвитку, погіршенням стану здоров’я дітей. Традиційне застосування засобів передачі інформації, організації уроків призвело до того, що діти в процесі навчання знаходяться у стані хронічного відчуття пригніченості.
Результати проведеного нами дослідження дозволяють стверджувати що уповільнення розвитку й різні дисфункції частіше відмічались у групі школярів, де навчання проходило в режимі традиційних підходів (в стані психомоторної “скованості’). Серед дітей, де навчання було організовано в режимі сенсорно-моторного збагачення, коли у навчально-виховний процес були застосовані рекреаційні технології «навчання в русі» (оздоровчі рухливо-пізнавальні ігри), частіше змінювалось м’язово-тонічне напруження, відмічається суттєве підвищення сомато-функціонального стану.
У запропонованому нами комплексу методів (оздоровчі рухливо-пізнавальні ігри, валео-естафети, конкурси та вікторини зі здорового способу життя, валеологія в малюнках), розумовий розвиток дітей органічно інтегрується з руховою активністю. За змістом і формою організації даний підхід доволі лаконічний, виразний, доступний Його використання сприяє розширенню кругозору уточненню уявлень про навколишній світ, про себе, про організм людини, стан її здоров’я. Мета методу - навчати за допомогою гри на фоні вкрай необхідної для розвитку дитини рухової активності.
Основою дослідження було вивчення на методичному педагогічному, експериментальному рівнях ефективності дії методу «навчання в русі» як способу інтеграції рухових і пізнавальних процесів у дітей.
Апробація ефективності та впровадження результатів дослідження здійснювались під час 7-річного експерименту з формування здорового способу життя учнів на базі ЗОШ № 8 (у складі навчально-виховного комплексу “Школа — позашкільні заклади’), ЗОШ № 9, дитячих садків №№ 56, 62, 4, м. Єнакієве Донецької області.
Реалізація експериментальної програми забезпечувалась вирішенням наступних завдань:
1. Підбір, систематизація, вивчення й аналіз літературних джерел з проблеми дослідження
2. Визначення рівня розвитку рухової та пізнавальної сфер у кількісних і якісних показниках.
3. Порівняльний аналіз змін, що відбуваються в організмі у дітей під впливом методу «навчання в русі» (ОРПІ).
4. Розробка технології, практичних і методичних рекомендацій щодо організації та впровадження методу (ОРПІ) в навчально-виховний процес.
Дослідження проводилось поетапно:
I етап — вивчення літературних джерел, визначення актуальності теми, добір методів дослідження (вересень 1999 - травень 2002);
II етап — дослідження темпів розвитку пізнавальних і рухових процесів у дітей молодшої вікової групи під впливом експериментальної методики (вересень 2002 - грудень 2003);
III етап — порівняльний аналіз результатів дослідження (січень 2004- лютий 2004);
IV етап — розробка практичних рекомендацій, здійснення теоретичних узагальнень і висновків, апробація основних положень ( березень 2004 - травень 2005).
V етап — впровадження оздоровчих рухливо-пізнавальних ігор у структуру оздоровчо-рухової частини уроків валеології Вивчення валеологічного аспекту впливу ОРПІ на розвиток опорно-рухового апарату (вересень 2005 — квітень 2006).
У дослідженні брали участь 4 групи дітей: дві - дошкільники старшої групи дитячого садка та дві - учні 1-х класів ЗОШ (молодшої вікової групи 5,5 - 6 років). Дві групи (по 15 осіб) - одна з дитячого садка , інша зі школи - експериментальні, на заняттях і уроках яких систематично застосовувався метод ОРПІ. В контрольних групах заняття проводились з використанням традиційних методів і форм навчання.
Експериментальні дані свідчать, що показники рівня розвитку пізнавальної діяльності в експериментальних групах зросли (у дошкільників - з 7 до 12 - 34%, у школярів - з 5 до 12 - 47%) , а в контрольних — змінились недостовірно значимо, або за деякими ознаками залишились без змін.
Під час дослідження впливу ОРПІ на розвиток психофізичних (табл. 1, 2) та пізнавальних функцій (табл.
3, 4) дітей були отримані результати які свідчать про позитивну динаміку розвитку психофізичних функцій і спостерігаються в обох експериментальних групах. Так у дошкільників показники зросли з 4 до 10, що становить в середньому 40% (Р<0,01), у школярів — з 6 до 11 — 33% (Р<0,05). В контрольних групах збільшення показників відбувалось менш високими темпами і становило в середньому у дошкільників — з 4 до 6 — 14% (Р>0,05), у школярів — з 5 до 6 — 7% (Р>0,05).
Таблиця 1.
Показники розвитку психофізичних функцій дошкільників за період дослідження
Г рупи Початкові показники Кінцеві показники Приріст
(у.о.) (у.о.) показників,
І рівень (вище середнього) ІІ рівень (нижче середнього) І рівень (вище середнього) ІІ рівень (нижче середнього) %
Експериментальна 4,22 11,23 10,66 5,09 40,0
Контрольна 4,54 11,10 6,33 9,34 14,3
Таблиця 2.
Показники розвитку психофізичних функцій школярів за період дослідження
Г рупи Початкові показники (у.о.) Кінцеві показники (у.о.) Приріст показників, %
І рівень (вище середнього) ІІ рівень (нижче середнього) І рівень (вище середнього) ІІ рівень (нижче середнього)
Експериментальна 6,66 9,12 11,44 4,44 33,3
Контрольна 5,59 10,00 6,03 5,34 7,25
Аналізуючи дані, що характеризують динаміку розвитку пізнавальної діяльності дітей, слід зазначити наступне. Так, показники в експериментальних групах зросли в середньому у дошкільників — з 7 до 12, що становить 34% (Р<0,05), а у школярів — з 5 до 12, що становить в середньому 47% підвищення результатів (Р<0,01). В контрольних групах змінення показників було недостовірно значимим.
Таблиця 3.
Показники розвитку пізнавальної діяльності дошкільників за період дослідження
Г рупи Початкові показники (у.о.) Кінцеві показники (у.о.) Приріст показників, %
І рівень (вище середнього) ІІ рівень (нижче середнього) І рівень (вище середнього) ІІ рівень (нижче середнього)
Експериментальна 7,07 8,41 12,02 3,05 34,0
Контрольна 6,35 9,33 6,99 9,34 0,99
Таблиця 4.
Показники розвитку пізнавальної діяльності школярів за період дослідження
Г рупи Початкові показники (у.о.) Кінцеві показники (у.о.) Приріст показників, %
І рівень (вище середнього) ІІ рівень (нижче середнього) І рівень (вище середнього) ІІ рівень (нижче середнього)
Експериментальна 5,55 10,11 12,22 3,04 47,0
Контрольна 4,29 11,09 4,63 11,03 1,11
Аналіз даних дослідження показав, що показники експериментальних груп дошкільників і школярів достовірно зросли порівняно з результатами контрольних груп майже за всіма параметрами.
Отже дослідженням встановлено, що метод «навчання в русі» ОРПІ може бути одним з варіантів не лише реалізації потреби в русі, але й ефективним засобом збагачення знаннями, навичками, вміннями. Різноманітні ігрові дії в процесі ОРПІ розвивають вправність, швидкість, координацію рухів, позитивно впливають на емоційний стан дитини.
Висновки.
Аналізуючи отримані дані слід зазначити, що повільні темпи інтеграції рухових і пізнавальних процесів у розвитку дітей та учнів тісно пов’язані ще з недостатньо ефективно діючою традиційною організацією навчально-виховного процесу. До основних методичних складнощів в організації занять і уроків слід віднести
зниження психомоторної активності дітей у зв’язку з низьким рівнем мотивації, що супроводжується як правило, надмірним психоемоційним та нервово-м’язовим перенапруженням.
ОРПІ слід вважати достатньо дієвим способом активізації та інтеграції рухливо-пізнавальних процесів. Головне - це чіткий взаємозв’язок між пізнавальною і руховою активністю дітей. Мета такої організації -навчати в русі, через вкрай необхідну дитині рухову активність. Дійсно, навчання в русі є одним із сучасних способів інтеграції рухливо-пізнавальних процесів. Використання ОРПІ сприяє позитивній динаміці розвитку пізнавальних здібностей, психофізіологічних функцій, активізації рухливо-пізнавальних процесів у дітей молодшого шкільного віку.
Розширення рухової активності та впровадження у процес навчання нових рекреаційних технологій, обґрунтованих рухових режимів сенсорно-моторного збагачення, сприятиме не тільки збереженню психосоматичногопотенціалу дитини та й гармонізує його подальший розвиток
Організація навчального процесу з застосуванням запропонованих технологій дозволяє збільшити педагогічну щільність рухової активності до 80-90% від загального часу, і тим самим, не тільки задовольнити істотні потреби дітей в рухах, а й сприяти руховому вдосконаленню.
Перспективами подальших розвідок у даному напрямі вважаємо можливість застосування комплексного підходу щодо розробки та втілення нових рекреаційних форм оздоровчої фізичної ку льтури режимів сенсорномоторного збагачення(ОРПІ) у навчальній та позашкільній роботі, що буде конструктивно сприяти розвитку руху „Спорт для всіх” в загальноосвітніх школах.
Література
1. Апанасенко Г.Л. Валеология: первые итоги и ближайшие перспективы //Теория и практика физической культуры - 2001. - № б. - С. 3 - 5.
2. Булич Э.Г. Современные достижения науки о здоровье //Теория и практика физической культуры - 2004. -№ 1. - С. б2 - б3.
3. Вильчковский Э. С. Физическое воспитание дошкольниковв семье. К: Радянська школа, 19В1. — С. 5б -74.
4. Григоренко В.Г., Пристинский В.Н. Психолого-педагогические и медико-биологические факторы оптимизации физического воспитания школьников и студентов: Учебное пособие. - Славянск: СГПИ, 2001. - 89 с.
5. Макущенко І.В., Пристинська Т.М. Оздоровчі рухливо-пізнавальні ігри як ефективний метод інтеграції інтелектуальних і рухових процесів /Ігровий метод у фізичному вихованні оздоровчої і реабілітаційної спрямованості: Практичний посібник /За заг. ред. доцента В.М. Пристинського - Донецьк; Слов’янськ: Дон ІЗТ, 200б. - С. 50 - 53.
6. Наказ Міністерства освіти і науки України від 21.07.2003 р. № 4Вб «Про систему організації фізкультурно оздоровчої та спортивної роботи дошкільних, загальноосвітніх, професійно-технічних та позашкільних навчальних закладів». - http ://www .mon.gov .ua/
7. Носко М.О. Теоретичні та методичні основи формування рухової функції у молоді під час занять фізичною культуроюта спортом: Дис. ... док. пед. наук: 13.00.09. - К., 2003. - 430 с.
В. Приступа Є., Слімаковський О., Лук’янченко М. Українські народні рухливі ігри, розваги та забави:
методологія, теорія і практика. - Дрогобич: Вимір, 1999. - 449 с.
9. Чічігіна О.В. Етапи формування рухово-творчих здібностей у дітей старшого дошкільного віку в системі
фізичного виховання //Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наук монографія за ред. проф. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 200б. - № 10. - С. 7б - 79.
Надійшла до редакції 10.02.200В р.
