CC BY
47
5. Льовочюна А. М. Еколопчна психологiя: навч. посiбник / А. М. Льовочкша. - К.: Мшешум, 2003. - 120 с.
6. Новi iнформацiйнi технологи в освт [Електронний ресурс] - Режим доступу: Шр://И;-tehnolog.com/statti/novi-informatsiyni-tehnologiyi-v-osviti/.
7. Оргашзацшно-педагопчш умови створення освiтнього iнформацiйного середовища [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://osvita.ua/school/ lessons_summary/psychology/31893/.
8. Панова А.Н. Образовательная среда как одно из условий развития личности / А.Н. Панова. [Электронный ресурс] -Режим доступа: www.t21.rgups.ru/doc2011/11/12.doc.
9. Сократ. Електронна система [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://socrates.vsau.org/index.php/uk/2013-05-16-08-32-52/2013-05-22-15-52-59.
10. Ставицька I. В. 1нформацшно-комушкацшш технологи в освт / I. В. Ставицька [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://confesp.fl.kpiua/ru/node/1103.
11. Технологии дистанционного обучения / А. Д. Иванников, А.Н. Тихонов // Высшее образование в России. - 2004. - № 3. - С. 21-29.
12. Ясвин В. Образовательная середа: от моделирования к проектированию / В. А. Ясвин. - М.: Смысл, 2001. - 365 с.
УДК 811.111(07)+378.147
I. З. СЕМЕРЯК
ЗМ1СТ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО НАВЧАННЯ МАЙБУТН1Х ПРОГРАМ1СТ1В З ФОРМУВАННЯ УМ1НЬ 1НШОМОВНОГО СП1ЛКУВАННЯ В УМОВАХ КОМФОРТНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА
Розглянуто проблему формування умть тшомовного стлкування в умовах комфортного навчального середовища. Проаналiзовано особливостi створення i функщонування одного з рiзновидiв вiртуального навчального середовища. Детально охарактеризовано змiст експериментального навчання майбуттх nрограмiстiв щодо формування умть тшомовного спыкування в умовах комфортного навчального середовища, оргатзованого на базi кафедри тоземних мов для природничих факультетiв Львiвського нащональногоутверситету iменi 1вана Франка.
Ключовi слова: умтня тшомовного стлкування, комфортне навчальне середовище, вiртуальне навчальне середовище, експериментальне навчання.
И. З. СЕМЕРЯК
СОДЕРЖАНИЕ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ОБУЧЕНИЯ БУДУЩИХ ПРОГРАМИСТОВ ПО ФОРМИРОВАНИЮ УМЕНИЙ ИНОЯЗЫЧНОГО ОБЩЕНИЯ В УСЛОВИЯХ КОМФОРТНОЙ УЧЕБНОЙ СРЕДЫ
Рассмотрена проблема формирования умений иноязычного общения в условиях комфортной учебной среды. Осуществлен анализ особенностей создания и функционирования одной из разновидностей виртуальной учебной среды. Дана характеристика содержания экспериментального обучения будущих программистов по формированию умений иноязычного общения в условиях комфортной учебной среды, организованной на базе кафедры иностранных языков для естественных факультетов Львовского национального университета имени Ивана Франко.
Ключевые слова: умение иноязычного общения, комфортная учебная среда, виртуальная учебная среда, экспериментальное обучение.
I. Z. SEMERIAK
THE CONTENT OF EXPERIMENTAL TEACHING OF FUTURE PROGRAMMERS IN FORMING FOREIGN LANGUAGE COMMUNICATION SKILLS WITHIN COMFORTABLE LEARNING ENVIRONMENT
The problem of foreign language communicative skills building in the conditions of a comfortable learning environment has been considered. Specific features of virtual learning environment construction and operation have been analysed. The content of experimental learning for future programmers with the focus on building their foreign language communicative skills in the conditions of a comfortable learning environment, organised on the basis of the Department of Foreign Languages for Sciences, Lviv National Ivan Franko University, has been characterised in detail.
Keywords: foreign language communicative skills, comfortable learning environment, virtual learning environment, experimental learning.
Нишшш сощально-пол^ичш умови розвитку нашо! держави, процес всесвиньо! глобалiзацii, невпинне зростання ролi технологш - щ чинники модершзацп вичизняно! системи освии означають як новi можливостi, так i сучаснi виклики для вищо! школи Укра!ни. З одного боку, широко вивчаеться та адаптуеться кращий закордонний досвiд, апробуються ефективнi методики навчання, про що, зокрема, свiдчить пiдписання Болонсько! конвенцп, а з iншого --певш культурнi та особливо фiнансово-економiчнi особливоси нашо! держави створюють значнi перешкоди й суттево обмежують можливостi для впровадження новiтнiх технологiй навчання.
Вiртуальне навчальне середовище, створене на основi електронних платформ типу OLAT чи Moodle, вже стало повсякденною реалiею всiх европейських унiверситетiв. В Укра!ш, натомiсть, к1льк1сть унiверситетiв, що вже встановили електронну навчальну платформу, е невеликою, серед них - Харювський нацюнальний унiверситет iменi В. Н. Каразша та Нацiональний унiверситет «Киево-Могилянська академгя».
Проблемi створення i функцюнування вiртуального навчального середовища присвяченi науковi розвiдки таких науковщв, як К. Алдрiч, Р. Гуревич, Е. 1рала, В. Кухаренко, Г. Матжо, П. Торрес, О. Шестопал, В. ШШтова та iн.
Бiльшiсть учених-методистiв ототожнюють вiртуальне навчальне середовище з комп'ютерним та телекомушкацшним середовищем, що виконуе функцп освiтнього характеру. Науковцi А. Окада, В. Кухаренко, В. Любченко, С. Феррю, В. Штанько та iншi трактують його як програмне забезпечення для створення й функцюнування дистанцшно! системи освiти, вiртуальних навчальних закладiв. 1снуе кiлька публiкацiй-результатiв проекту «Мiжнародне дослiдження викладання та навчання» (Teaching and Learning International Survey), проведеного Оргашзащею економiчного спiвробiтництва та розвитку (ОЕСР) [14]. Пiдвищення штересу щодо зростання ефективностi навчання пояснюеться тим, що «у багатьох кра!нах освiта ще не стала iндустрiею знання, бо далеко не завжди вибiр практик та методик базуеться на попередньому дослiдженнi !х ефективностт» [10, с. 3].
Однак комплексна проблема формування умiнь iншомовного спшкування в усiх видах мовленнево! дгяльносп майбутнiх програмiстiв за умов комфортного навчального середовища, створеного засобами штернет-комушкацш, дои не стала предметом окремих наукових розвщок.
Мета статп - проаналiзувати змiст експериментального навчання щодо формування умшь iншомовного спiлкування майбутшх програмiстiв засобами iнтернет-комунiкацiй.
Трактування вiртуального навчального середовища згаданими вище науковцями зводиться до його розумiння як навчального середовища, створення й функцюнування якого забезпечуеться техшчними засобами i телекомунiкацiйними мережами, серед них штернетом, а саме: гiпертекстовi сторiнки, електронна пошта, групи новин, чат, аудю- та вiдеоконференцii. Як вдало зазначено на сайп одного з проекпв ОЕСР «Навчальнi середовище 21 столтя», наш час змiнив розумiння суп поняття «середовище», що не обов'язково е фiзичним простором, в якому перебувае учень чи студент; у сучасному свiтi розвинутих технологiй цей проспр може бути вiртуальним. Таким чином, вiртуальне навчальне середовище в сучасному розумшш - це система тдтримки, що органiзовуе умови для найефектившшого навчання людини: система,
яка вщповвдае шдив^альним навчальним потребам кожного студента та тдтримуе позитивш взаемини мiж людьми, необхiднi для ефективного навчання [7].
Основними елементами навчального середовища е контекст, ресурси, шструменти та тдтримка [11, p. 117]. У англомовнш лiтературi це поняття передаеться лексемою scaffolding, що означае використання певних концептуальних, матерiальних та мовних iнструментiв та технологш для пiдтримки процесу навчання студента [9, p. 12].
Сучасна парадигма розвитку вичизняно1 системи осв^и акцентуе на вагомiй ролi учаснишв процесу навчання - студентiв i викладачiв. Вiдповiдно вiдбуваються змiни щодо структури навчального середовища. Як зазначають учасники дослiдницькоï групи ОЕСР, це «структури, iнструменти та громади (групи), що надихають студенпв та осв^ян до набуття знань та навичок, яких вимагае вiд нас 21 столтя» [7]. Вiдтак, базуючись на дослщженнях науковщв i враховуючи згадаш аспекти навчального середовища, у контексп нашого дослiдження трактуемо його як взаемодш факторiв матерiального та вiртуального характеру з людським фактором у всш ïx рiзноманiтностi, причому ïx взаемовплив мае комплексний характер.
Заслуговуе на увагу розумiння функдiй сучасного навчального середовища. На вiдмiну ввд прив'язаностi до навчального процесу, завдання комфортного навчального середовища, на думку сучасних педагопв, полягають у розвитку особистосп студентiв не лише в навчальному, а й у сощальному, емоцiйно-психологiчному та iнших аспектах [10; 7].
Таке розумшня навчального середовища ввдкривае новi горизонти для педагога як щодо ефективного здобуття дiевих знань так i формування на ïx основi вiдповiдних умiнь i навичок, так i стосовно вибудовування сприятливоï соцiальноï ти емоцiйно-псиxологiчноï атмосфери.
В умовах украшського сьогодення чи не найважлившим обмежуючим фактором е загальний недостатнiй рiвень фiнансування освгга. Однак попри обмеженi матерiально-фiнансовi можливостi для створення вiртуального навчального середовища, все ж юнуе багато шляxiв створення комфортного середовища для навчання студенпв iз залученням наявних ресурсш. Нами здiйснено спробу створити комфортне вiртуальне навчальне середовище, що ввдтворюе академiчне життя сформованоï для вивчення iноземноï мови групи студенпв першого курсу факультету прикладно1' математики спещальносп «Програмування» Львiвського нацiонального ушверситету iменi 1вана Франка. Тривало експериментальне навчання впродовж другого семестру 2012-2013 навчального року.
У xодi педагопчного експерименту ми акцентували на забезпеченш комфортно!' атмосфери з метою досягнення максимальноï ефективност навчання, пiдвищеннi мотивацп студентiв, а отже, розвитку в них умшь iншомовноï комунiкацiï. Оргашзацшна форма експериментального навчання це - серiя iнтернет-чатiв студентiв згаданоï академiчноï групи й викладача англiйськоï мови, у процес проведення яких останнш виконував ролi модератора та фасилтатора, а студенти були активними учасниками навчального процесу. На початковому етат експериментального навчання було встановлено, що рiвень володшня студентами англiйською мовою як шоземною вiдповiдае В1 зпдно iз Загальноевропейськими рекомендацiями щодо володшня мовою, тобто е «середшм» [2; 12]. Проводилася серiя iнтернет-чатiв у сощальнш мережi «Скайп».
Контекст впровадження курсу iнтернет-комунiкацiï був наступним. Викладання дисциплiни «Англiйська мова» студентам спещальносп «Програмування» тривае чотири семестри iз трьома годинами англiйськоï мови в тиждень. В унiверситетi дiе кредитно-модульна система оцiнювання знань i умшь студенпв. Упродовж одного семестру студенти мають змогу отримати максимум 50 балiв. Залiк чи юпит з вiдповiдноï дисциплiни також ощнюеться 50-ма балами, тобто сумарно максимум балiв за семестр - 100. Бали, що вдаодяться для ощнювання складових аспектiв роботи студента протягом семестру, розподаляються так: 10 балiв - курс iнтернет-комунiкацiï, 5 балiв - формування дiевиx знань з граматики, 15 балiв - робота з тдручником (що передбачае формування як рецептивних, так i продуктивних комунiкативниx умiнь), 20 балiв - модульне оцiнювання.
Студенти мали достатнш словниковий запас та знання граматики, щоб граматично й стилiстично коректно оформити власне висловлювання. Все ж на даному рiвнi волод1ння шоземною мовою вони ще не диференщювали репстри спiлкування, тому власне метою
експериментального навчання було визначено розвиток умшь iншомовного (англомовного) стлкування на основi розумiння регiстрiв мови.
Основними завданнями iнтегрованого курсу штернет-комушкацп були: розвиток умiнь спiлкування, створення умов для подолання комунiкативного бар'ера, розвиток розумшня регiстрiв мови та, як вже згадувалося, створення умов, в яких студенти можуть спшкуватися неформально. Вiдсутнiсть у студентiв сформованих умшь та досв^ спiлкування шоземною мовою, дискомфорт при спiлкуваннi, страх стлкування (усного чи письмового), щею мовою небажання чи боязнь висловлювати суб'ектну позицiю - ось головш чинники актуальностi запровадження експериментального навчання. Акцентування на неформальному регiстрi мови було спрямовано на створення дружнього i партнерського середовища, в якому можна поспiлкуватись на цiкавi та актуальш теми, вiльно вибирати позищю та манеру висловлювання. Перелiченi аспекти визначено нами як умови створення комфортного вiртуального навчального середовища.
Ще одшею обов'язковою умовою створення i належного функцiонування комфортного вiртуального навчального середовища е формулювання i прийняття вама учасниками чатово! групи правил етикету спiлкування. Оск1льки спiлкування е неформальним, то правила його етикету значно вiдрiзняються вiд таких загальноприйнятих правил стлкування у чатових групах, на яких наголошують В. Шей [13] та А. Адамс [8]. Визначеш i прийнят1 учасниками нашо! навчально! групи правила етикету спiлкування включали: 1) можливють спiлкування винятково англшською мовою; 2) можливiсть критикувати думку особи, але не саму особу; 3) негативну оцiнку раптово! i вдаерто! змiни теми обговорення; 4) заохочення використання мультимедiйного контенту i графiчних засобiв; 5) можливiсть вживання неформально!' лексики та сленгу, крiм нецензурно! лексики; 6) обрання ведучого обговорення, обов'язком якого е не лише курувати процес, а й залучати менш активних учасник1в навчального процесу, в алфавiтному порядку за списком учаснишв експериментального навчання; 7) обговорення i затвердження чiтких критерпв оцiнювання висловлювань учасник1в навчально! групи (актившсть, використання мультимедiйного контенту, граматична, лексична, орфографiчна, фонологiчна та штонацшна коректнiсть, повнота розкриття теми).
Перед початком експериментального навчання були чико обумовлеш правила використання графiчних засобiв. Загальновiдомим фактом е те, що програмюти мають свою «азбуку Морзе» - лтетк, який не мае загальноприйнятих правил використання. Ввдтак, доцшьним е обговорення та вибiр «абетки» лiтспiку та смайлиюв (графiчних, формату .gif, .jpg чи .bmp та клавiатурних). Таким чином, формулюеться ще одне правило етикету письмово! комушкацп: 8) використання знакiв лише попередньо обговорено! «абетки».
Змют експериментального навчання полягав в поетапному виконаннi уама учасниками навчально! групи наступних крошв:
• викладач представляе в загально основну думку наступного iнтернет -обговорення. Почергово тдготовка до iнтернет-зустрiчi може бути або самостшною, або мати форму виконання завдань викладача (прочитати текст, подивитись вiдео, послухати тсню i т. д.);
• у визначений час ва студенти i викладач заходять у Скайп та ввдкривають дiалогове вiкно чату ввдповвдно! групи друзiв. Викладач пропонуе остаточно сформульовану тему обговорення, наприклад: якщо попередньо висловленою головною iдеею обговорення була "Emotional and psychological differences between men and women", то уточнена тема обговорення може звучати: "Men are worse gossips than women. Do you agree or disagree?";
• викладач починае дискусш, висловивши свою точку зору, час ввд часу впродовж обговорення задае студентам питання, що активiзуе дискусш;
• роль викладача - спостертати за ходом дискусп, втручатися лише за необхiдностi, оцшити роботу кожного учасника;
• способи ощнювання роботи студенпв залежать вiд останнiх, педагопчно! та методично! позицiï викладача, та шших факторiв, як-от: кiлькостi занять, шлькосп студентiв у групi, рiвня володiння студентами iноземною мовою тощо. За даними проведеного експериментального навчання виявлено два найефективнiшi способи ощнювання: спостереження за ходом дискусiï та фшсування усiх помилок студентiв - орфографiчних, граматичних та лексичних (у письмовш формi). У процесi дискусп чи одразу пiсля не! легше оцiнити вклад кожного студента у
розвиток дискусiï та повноту розкриття ним теми обговорення. Такий спосiб оцiнювання варто використовувати на початку курсу, щоб виробити у студенпв критичний пiдxiд до власного навчання та подати 1м основт термiни метамови навчання; крiм того, вш ефективний зi студентами, що володшть iноземною мовою на рiвнi «нижчий середнього» та «середнiй» i вщчувають певнi труднощ як в усному, так i письмовому спшкувант. Ще одним способом оцiнювання роботи студенпв може бути пошук i виправлення самими студентами помилок у роздрукшках дискусiï. Цей спосiб ощнювання можна практикувати на подальших етапах проведення серiï iнтернет-обговорень, зi студентами, рiвень володiння мовою яких «середнш», «вищий середнього» та «просунутий» в чатовш групi злагоджено реалiзуеться штерактивна чи трансакцiйна модель комунiкацiï.
Висновки про ефективнiсть серiï iнтернет-чатiв можемо зробити на основi порiвняльного аналiзу рiвня сформованостi комунiкативниx умiнь студенпв до та тсля ïx проведення; анкетування, проведеного на початку та тсля завершення iнтернет-чатiв; усного обговорення ефективносп навчання в умовах комфортного вiртуального навчального середовища.
Як свiдчить досвiд, основними чинниками, що сприяють створенню комфортного навчального середовища, е неформальтсть спiлкування, часто - ефект «дружнього спiлкування», використання звичного i зручного каналу стлкування (комп'ютера), бшьша свобода висловлювання i, як результат, розкупсть у висловленнi власн^ позици. Перелiченi чинники вiдiграють особливу роль при вивченш мови, адже сутшсть комунiкативноï компетенцiï полягае у використанш мови для задоволення власних потреб шляхом стлкування. Звернемо увагу на зручтсть спiлкування. В ïï досягненш надзвичайно важливу роль вiдiграе використання комп'ютерiв, тобто того, що е повсякденною реалiею життя (середовищем, в якому майбутнi програмiсти проводять велику кшьшсть часу). Комп'ютернi теxнологiï дають змогу створити комфортне вiртуальне навчальне середовище i почуватись у нш зручно.
Окремо варто згадати емоцшшсть спiлкування. Вона забезпечуеться дистанцiюванням учаснишв одне ввд одного, що, як би парадоксально це не звучало, призводить до вшьтшого та емоцштшого спiлкування та використанням емотиконiв. Вплив цих чинникiв неможливо переоцiнити: згадаемо трашду Маслоу, вiдповiдно до якй потреба у комфортi та безпещ е основою для реалiзацiï вах iншиx потреб людини [3, с. 45].
Група факторiв iншоï природи ще тiснiше пов'язана з власне педагопчним аспектом створення навчального середовища та його впливу на студенпв. Це мультисенсоршсть та iнтерактивнiсть, що характеризують стлкування i ввдповвдно процес навчання в курсi. Обидвi риси сприяють кращому засвоенню iнформацiï та ефективтшому розвитку умiнь та компетенцш.
Мультисенсорнiсть, завдяки тому, що задiянi рiзнi канали сприйняття шформаци, призводить до взаемного тдсилення ефекту подразнишв рiзноï' природи та подiбного чи пов'язаного змюту при ïx одночаснш дiï на органи сприйняття людини i подальшому опрадюваннi людським мозком [1, с. 13]. Ця риса широко характеризуе комуткащю на просторах штернету, тобто студенти ратше самi здогадаються, що в спiлкуваннi можна використовувати малюнки, пiснi, музику чи коротк вiдео. Якщо ж m, то викладач може нагадати хм про таку можливiсть.
Iнтерактивнiсть - це «можливiсть чи здатнiсть взаемодiяти або знаходитися в режимi дiалогу iз людиною чи комп'ютером» [4, с. 638]. Проте таке визначення потребуе розширення або пояснення щоб розкрити даапазон педагогiчниx можливостей штерактивносп. По-перше, iнтерактивнiсть передбачае спiлкування, елемент психолопчного контакту, взаемодiï, тобто сприяе розвитку дружнix вiдносин у грут. По-друге, в процесi взаемодiï студенти використовують мову, реалiзуючи одне iз «золотих» правил: хочеш вивчити мову - стлкуйся нею. По-трете, студенти змушет використовувати рiзносенсорну iнформацiю, яку сприймають, таким чином максимально ефективно ïï запам'ятовуючи. Шарештi, навчання в умовах комфортного вiртуального навчального середовища тдвищуе мотиващю студентiв до вивчення мови; для них це можливють неформально поспiлкуватися з iншими учасниками групи у звичному та зручному режимi, паралельно вивчаючи мову.
Отже, розробка та iмплементацiя серiï штернет-обговорень, з урахуванням усix перелiчениx вище чинникш позитивного впливу на процес навчання студенпв, е одним iз
ефективних cnoco6iB створення комфортного вiртуальноro навчального середовища, забезпечення умов для вивчення шоземно! мови й розвитку комушкативних умiнь студентiв.
Проблема формування комушкативних умшь майбутшх програмюпв в умовах комфортного навчального середовища не обмежуеться органiзацiйними та змютовими особливостями iнтернет-обговорень. Перспективи подальших до^джень у цьому напрямку -створення й функцюнування ефективних навчальних платформ, конструювання вiртуальних навчальних середовищ ВШЗ, вплив психологiчних чинник1в на ефективтсть навчання студентiв.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абаньшина А. С., Курликова Л. В. Мультисенсорний метод як заЫб формування мовно! компетенцп та стшко! мотивацп школяр1в до вивчення англшсько! мови / А. С. Абаньшина, Л. В. Курликова // Матерiали II М1жнародно! конференци «Сучасш пiдходи до навчання iноземноl мови: шляхи штеграцп школи та ВШЗ». - Харкiв, 2013. - С. 13-14.
2. Жовшрук З. та ш. Шавчальна програма рiвневого вивчення англшсько! та шмецько! мов для студентiв природничих факультета унiверситету / З. Жовнiрук, Г. 1саева, Ш. Микитенко, М. Ратич, Л. Тимчишин, М. Федина, Т. Яхонтова. - Львiв, 2010. - 46 с.
3. Маслоу А. Г. Мотивация и личность / А. Г. Маслоу. - СПб.: Евразия, 1999. - 478 с.
4. Мойсеюк Ш. С. Педагопка: навч. поЫбник. - 5-е вид., доп. i перероб. / Ш. С. Мойсеюк. - К., 2007. -656 с.
5. Осв^а i навчання. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.ukma.edu.ua/
6. Харювський нацюнальний унгверситет iменi В. Ш. Каразiна. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.univer.kharkov.ua/
7. 21st Century Learning Environments. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.oecd.org/edu/country-studies/21stcenturylearningenvironments.htm
8. Adams A. Rules for Web-conferencing / A. Adams. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://web-conferencing-services.toptenreviews.com/web-conference-etiquette.html
9. Bruner J. S. The relevance of education / J. S. Bruner. - New York: Norton, 1973. - 176 p.
10. Creating Effective Teaching and Learning Environments. First Results from TALIS. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.oecd.org/education/school/43023606
11. Hannafin M. Open Learning Environments: Foundations, methods and models / M. Hannafin, S. Land, K. Oliver // Instructional design theories and model: A New Paradigm of Instructional Theory / Ed. By Reigeluth C. M. - Mahwah, NJ: Lawrence Erlbaum Associates. - 1999. - P. 115-140.
12. Reference Level Descriptions (RLD) - Council of Europe. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.coe.int/t/dg4/linguistic/cadrel_en.asp
13. Shea V. Netiquette / V. Shea. [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://albion.com/bookNetiquette
14. The Organisation for Economic Cooperation and Development (OECD). [Електронний ресурс]. -Режим доступу: http://www.oecd.org.
