CC BY
67
правильшсть на лексичному, граматичному i фонетичному рiвнях, змiстову, логiко-структурну i функцiонально-комунiкативну цiлiснiсть, плавнiсть.
Зазначенi етапи формування й розвитку вмiнь монолопчного мовлення забезпечують градацiю мовних i змiстовно-смислових труднощ1в, як1 виникають тд час оволодiння монологiчним мовленням з використанням Iнтернет-ресурсiв. Таку поетапну оргашзащю навчання монологiчного мовлення можна покласти в основу розробки комплексу вправ, що е перспективою нашого подальшого дослiдження.
Л1ТЕРАТУРА
1. Андрушко С. Я. Методика обучения устноречевой коммуникативной деятельности на ситуационной основе в группах углубленного изучения английского языка (филологический факультет университета): дис ... канд. пед. наук: 13.00.02 / С. Я. Андрушко - Одесса, 1990. - 217 с.
2. Баташов Н. А. Совершенствование устной монологической речи студентов 3 курса языкового факультета на основе системно-функциональной организации учебно-речевого материала (английский язык): автореф. дис ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. А. Баташов- Ленинград, 1988. - 16 с.
3. Бжоско Е. Г. Обучение устной речи на продвинутом этапе (на материале английского языка в пединституте): дис ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Е. Г. Бжоско - Минск, 1988. - 173 с.
4. Выготский Л. С. Лекции по психологи / Выготский Л. С. - СПб.: Союз, 1999. - 144 с.
5. Зимняя И. А. Психологические аспекты обучения говорению на иностранном языке / И. А. Зимняя- М.: Просвещение, 1978. - 159 с.
6. Кршова О. В. Методика тдготовки мапстранлв створювати професшно орiентованi проекти на основi н1мецькомовних текстав: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Юршова Ольга Володимирiвна - Ки1в, 2008. - 24 с.
7. Личко Л. Я. Формування у майбутшх менеджерiв-економiстiв англомовно! професшно спрямовано! компетенцп в говоршш : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Л. Я. Личко -Ки!в, 2009. - 23 с.
8. Мусницкая Е. В. Контроль в обучении иностранным языкам: Книга для учителя / Е. В. Мусницкая- М.: Дом педагогики, 1996. - 192 с.
9. Петровська Ю. В. Методика оргашзацп автономного навчання англшсько! мови студенлв техшчних спещальностей: дис. ... канд. пед. наук : 13.00.02 / Петровська Юлiя Валерпвна - Ки!в, 2010. - 195 с.
10. Програма з англшсько! мови для професшного спшкування / Г. в. Бакаева, О. А. Борисенко, I. I. Зуенок та ш. - К.: Леши; 2005. - 119 с.
11. Словарь методических терминов (теория и практика преподавания языков) / под ред. Э. Г. Азимова, А. Н. Щукина. - СПб.: Златоуст, 1999. - 472 с.
12. Соловьева Н. Д. Индивидуализированное обучение устной иноязычной монологической речи по специальности в неязыковом вузе (2 этап, английский язык): дис ... канд. пед. наук: 13.00.02 / Н. Д. Соловьева - К., 1990. - 253 с.
13. Теоретические основы методики обучения иностранным языкам в средней школе / под ред. А. А. Миролюбова. - М.: Педагогика, 1981. - 456 с.
14. Шатилов С. Ф. Методика обучения немецкому языку в средней школе. - 2-е изд. / С. Ф. Шатилов- М.: Просвещение, 1986. - 223 с.
УДК 8Г373.45+371.322.7
В. Г. ТЕРЕЩУК
ОРГАН1ЗАЦ1Я ПРОЦЕСУ ЗАПАМ'ЯТОВУВАННЯ НОВОГО ЛЕКСИЧНОГО МАТЕР1АЛУ НА ОСНОВ1 В1РТУАЛЬНОГО НАВЧАЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА
Показано особливостi процесу запам 'ятовування нових лексичних одиниць. Обгрунтовано ефективтсть використання засобiв вiртуального середовища для навчання тшомовноI лексики. Розкрито суть поняття «вiртуальне навчальне середовище», визначено його основт характеристики, значимi у контекстi формування тшомовноI лексичноЧ компетенцп.
Ключовi слова: вiртуальне навчальне середовище, вiртуальна реальтсть, мимовтьне запам'ятовування, довтьне запам'ятовування, самообраз, гратуальна вiртуальна реальтсть.
В. Г. ТЕРЕЩУК
ОРГАНИЗАЦИЯ ПРОЦЕССА ЗАПОМИНАНИЯ НОВОГО ЛЕКСИЧЕСКОГО МАТЕРИАЛА НА ОСНОВЕ ВИРТУАЛЬНОЙ УЧЕБНОЙ СРЕДЫ
Показаны особенности процесса запоминания новых лексических единиц. Обоснована эффективность использования средств виртуальной среды для обучения иноязычной лексики. Раскрыта сущность понятия «виртуальная учебная среда», определены ее основные характеристики, существенные при формировании иноязычной лексической компетенции.
Ключевые слова: виртуальная учебная среда, виртуальная реальность, непроизвольное запоминание, произвольное запоминание, самообраз, гратуальная виртуальная реальность.
V. G. TERESHCHUK
THE ORGANISATION OF MEMORISING PROCESS OF NEW FOREIGN LANGUAGE LEXICAL MATERIAL BY MEANS OF VIRTUAL LEARNING
ENVIRONMENT
In the article the peculiarities of memorization of new lexical items are revealed, the efficiency of using virtual learning environment in order to teach foreign vocabulary is substantiated. The concept of virtual reality and its main characteristics which are relevant in the context of foreign language lexical competence formation are defined.
Keywords: virtual learning environment, virtual reality, involuntary memory, voluntary memory, self-image, gratual virtual reality.
Можливють використання свиового шформацшного простору та здшснения шшомовного спшкування забезпечуеться формуванням у студенпв насамперед англомовно! лексично! компетенцп. Яшсть засвоення нових лексичних одиниць (ЛО) залежить ввд !х устшного введения у довготривалу пам'ять i ввд навчального середовища, в якому ввдбуваеться процес запам'ятовування лексичного матерiалу.
В зв'язку з цим метою статп е визначення основних закономiрностей надшного засвоення шшомовно! лексики та до^джения впливу вiртуального навчального середовища (ВНС) на процес запам'ятовування шшомовних слв.
Основш завдания публшацп: проаналiзувати специфiку процесу запам'ятовування; визначити основнi характеристики i суть ВНС; виявити переваги використання засобш ВНС у процесi засвоення шшомовно! лексики.
До^джениям проблеми формування шшомовно! лексично! компетенцi! займалися чимало науковщв, зокрема: I. Баценко, I. Берман, В. Борщовецька, В. Бухбшдер, Ю. Гнаткевич, В. Кондратьева, Р. Мш'яр-Белоручев, Ю. Семенчук, О. Соловова, О. Шамов, С. Шатiлов,
B. Шмвдт, В. Аллен, M. Маккарл, I. Натiон та iн. Вчеш дослiджують особливостi формування лексично! компетенцп в рiзних видах мовленнево! дiяльностi, визначають критерi! вiдбору лексичного мшмуму, аналiзують особливостi функдiонувания пам'ят1, врахування яких, на !хню думку, забезпечить стшке засвоення лексичного матерiалу.
Проблемi навчания iноземно! мови за допомогою штучно створеного навчального середовища присвячено науковi розвiдки I. Костiково!, Н. Майер, О. Москалець, О. Палш,
C. Радецько!, О. Синекоп, I. Чiрви, Т. Яхнюк. У !х працях висвiтлено питания використання комп'ютерних програм з метою iндивiдуалiзацi! та автоматизацп навчания, реалiзацi! навчальних потенцшних можливостей студенпв.
Однiею з умов пришвидшення та покращения запам'ятовування лексичного матерiалу е збiльшения рiвия та обсягу оперативно! одиницi сприйияття [4, с. 74]. Отже, новий матерiал треба подавати не у виглядi окремих ЛО, а у виглядi лексичних блокш (словосполучень, колокацiй та ш.), що зумовить збiльшения обсягу пам'яп, прискорить сприйияття iнформацi! та формулювання думки iноземною мовою, а також сприятиме розвитку механiзмiв прогнозування.
Утримання велико! кiлькостi лексичного матерiалу в пам'яп е можливим лише за його системно! оргашзацп [13, с. 11] та частого повторения через певш промiжки часу [14, с. 24].
Ю. Гнаткевич визначае п'ять принципш повторения лексики [4, с. 206-207], з яких ми, з урахуванням специф1ки нашого досл1джения, вид1ляемо:
- принцип практично! спрямованостц
- принцип системносп повторення;
- принцип диференцшного тдходу до повторення лексики (врахування конкретного виду мовленнево! д1яльност1);
- принцип вар1ативност1 повторення (забезпечення р!зномаштносп способ1в подання лексики).
Реал1зац1я вищезазначених принцитв, на нашу думку, можлива за використання ВНС, яке вщграе вагому роль у створенш можливосп для студенпв не лише неодноразово повторювати ЛО, не втрачаючи при цьому штерес, а й систематизувати сво! знання за допомогою представлених у ВНС схем, таблиць, майндмешв, ситуацш з «ядровою» [4, с. 62] лексикою тощо.
Разом з тим не лише багаторазове повторення може слугувати запоб1жним засобом забування ЛО. Викладач повинен також враховувати обсяг оперативно! пам'яп студента, що охоплюе 5-9 шшомовних сл1в. Перевищення визначено! дози запам'ятовування може призвести до неяшсного засвоення ЛО на занята, а також виникнення «ретроактивно! штерференци шсля введення у пам'ять студента наступно! лексично! дози» [4, с. 183]. Шд поняттям «ретроактивна штерференщя» розумшть негативний вплив вивчення чергово! порцл шшомовних сл1в на попередньо засвоеш ЛО. Р1зновидом iнтерфереицi! е «ефект краю: початок та кшець iнформацiйного ряду запам'ятовуеться (та ввдтворюеться) краще, нiж середина, що пояснюеться дiею проактивно! та ретроактивно! штерференци» [1, с. 101]. Ввдповвдно з метою ефективного засвоення усього шформацшного ряду виникае потреба в штенсифшаци уваги студенпв на тш шшомовнш лексицi, що пiдлягае проактивнiй i ретроактивнiй iнтерференцi!.
Залежно вiд способу запам'ятовування розрiзняють довiльну та мимовшьну пам'ять. Дослiдження П. Гальперiна, В. Давидова, Д. Сльконша, Л. Пушкарьова та багатьох iнших науковцiв виявили, що мимовiльне запам'ятовування (характеризуеться ввдсутшстю цiльових установок щодо запам'ятовування шформаци) пiд час оволодiння iноземною мовою е ефектившшим за довiльне (характеризуеться постановкою мети запам'ятати що-небудь).
Разом з тим можемо спостернати, що навчання iншомовно! лексики вiдбуваеться iз залученням саме довiльно! уваги студенпв, що супроводжуеться довiльним запам'ятовуванням матерiалу. Причиною цього е засвоення ЛО в умовах, що не моделюють реальшсть, а отже, не створюють можливосп для !х мимовiльного запам'ятовування. Так, А. Алхазiшвiлi зазначае: тд час заняття студент завжди усввдомлюе, що його навчають, сприймае викладача передуем не як людину-спiврозмовника, а як модератора навчального процесу, ставиться до вивчення шоземно! мови як до навчального предмета [2, с. 75]. Усввдомлення студентом навчального процесу як такого перешкоджае засвоенню ним нового матерiалу в умовах, наближених до природних, загальмовуе процес мимовшьного запам'ятовування, а отже, зменшуе швидшсть i як1сть оволодiння iнформацiею. Тому виникае потреба у створенш навчального середовища, зокрема вiртуального, яке б максимально наближувало студента до природних («латентних») умов засвоення лексики [2, с. 36] та забезпечувало «фонове» усввдомлення [2, с. 41] навчального процесу.
Пропонуючи ВНС як ефективний допомiжний зааб для покращення протiкання процесу запам'ятовування нових ЛО, необхвдно визначати його сутшсть. Пiд вiртуальним середовищем розумшть «вiртуальну реальнiсть, що створюеться техшчними засобами» [5, с. 21]. М. Свдокимова характеризуе комп'ютерну вiртуальну реальшсть як «штерактивне середовище з графiчними, акустичними, пластичними та iншими властивостями, в яке користувач занурюються в ролi глядача або творця» [11, с. 35]. На !! думку, поняття «вiртуальна реальнiсть» включае три складов^ текстову, мультимедiйну i сенсорно-занурювальну вiртуальнi реальностi [10, с. 54]. Автор визначае вiртуальну реальнiсть як «сенсорне та психiчне занурення, що створюе ефект когштивно! присутност1» [10, с. 55].
Зпдно з твердженням Е. Сарафанюка, ефект занурення «полягае у тому, що користувач перестае вiдчувати себе зовнiшнiм спостерiгачем» [7, с. 43]. Ввдповвдно розробка ВНС з метою навчання шшомовно! лексики повинна бути орiентована не лише на максимальну активiзацiю
мисленневих процесiв студентiв пiд час виконання навчальних завдань, а й на забезпечення умов для самостшного конструювання ними «власно! реальности» (створення майндмепiв, афiш, iнструкцiй, модифiкування текспв й iн.), що дасть змогу студентовi вiдчути себе не спостер^ачем, а демiургом, дiячем, а отже, психологiчно, емоцiйно та пiдсвiдомо зануритись у навчальну ситуацiю. Доведено, що «при повному заглибленш у ввдтворювану дiяльнiсть можливiсть воскресити в пам'яп отриману iнформацiю значно зростае» [5, с. 48]. О. Шестопал зазначае, що «рiвень запам'ятовування навчального матерiалу через одночасне використання зображення, звуку та тексту зростае на 30-40 ввдсотшв» [8, с. 8]. Ц даш ще раз доводять доцшьшсть використання ВНС з метою розвитку у студентiв вмiння швидко здшснювати виклик необхiдних ЛО з пам'ял та зберiгати засвоений лексичний матерiал у пам'ятi протягом тривалого часу.
З метою максимального використання уих можливих способiв i технiк ефективност процесу запам'ятовування треба враховувати асощативну природу пам'ятi. Так, Ю. Гнаткевич пiд знанням слова розумiе вербально-асощативну навичку. На його думку, проведення додаткових асоцiацiй мiж формою слова та його значенням полегшуе процес запам'ятовування ново! ЛО [4, с. 192]. I. Натюн, зокрема, видшяе «технiку ключового слова», що полягае у створенш неординарно! асощаци мiж формою та значенням ЛО. Як приклад автор подае англшське слово «parrot» - «папуга», яке носш iндонезiйсько! мови мае на меп запам'ятати. Студент шукае звуковий вдаоввдник слову «parrot» в рiднiй мовi - «parit», що означае «канава», зютавляе два значення i формуе в уявi вiдповiдний ментальний образ - папуга в канавi (перевернутий головою вниз). На думку вченого, чим бшьше незвичний образ в уяв^ тим краще запам'ятовуеться слово [12, с. 166].
У контекст нашого дослiдження можемо говорити про здатшсть вiртуально! реальност породжувати ментальш образи в уявi студентiв (за допомогою аудю- та вiдеоматерiалiв, наочносп тощо) i завдяки цьому формувати мiцнi асоцiативнi зв'язки мiж формою та значенням шшомовних слiв. Погоджуючись з твердженням М. Свдокимово! стосовно природи вiртуально! реальностi, котру вона визначае не як <^ртуальшсть тшесну чи таку, яку можна збагнути розумом, а як чуттево-образну» [11, с. 33], вважаемо, що змютове наповнення ВНС повинне бути спрямоване на створення та автоматизацiю асощативних зв'язюв, а також на появу у студенпв емоцiй щодо об'екта вивчення.
Iншi перспективи застосування вiртуально! реальностi у навчальному процесi демонструе психолог М. Носов, стверджуючи, що за допомогою комп'ютерних технологiй можна створити iлюзорний свiт, який людина буде сприймати i переживати як дшсний [10, с. 28]. Такого ефекту, на його думку, можна досягти завдяки здшсненню впливу на псих^ людини. Дослiдник подае, зокрема, поняття «самообразу», пiд яким мае на увазi «психiчне табло, на якому вiдображуються психiчнi процеси людини» [10, с. 29]. Зпдно з його теорiею, вiдчуття, що виникають в самообразi вiд образу (зовшшнього об'екта), е вiртуальними. Отже, завдання викладача полягае у поданнi образу так, щоб вш стимулював виникнення вiдчуттiв у самообразi (психiцi) студента. Власне ВНС може слугувати мехашзмом впливу на психiку студента, що зумовить сприйняття та засвоення нових ЛО на бшьш глибокому псимчному рiвнi. М. Носов акцентуе увагу на тому, що створення вiртуально! реальностi дае педагогу не лише можливють працювати в нових навчальних середовищах, а й породжувати у студенпв вiртуальнi образи, а отже, виходити на новий рiвень !х свiдомостi пiд час засвоення шформацп [10, с. 29].
С. Асадуллшова пiдходить до визначення природи вiртуально! реальностi з позицi! почуттiв (позитивних i негативних) людини. Вона заперечуе iснування нейтрально! вiртуально! реальност1, натомють видiляе гратуальнi (позитивнi) та негратуальш (негативнi) вiртуальнi реальност1 i визначае там !х ознаки, як емоцшна забарвленiсть, гратуальнiсть, змiна самообразу студенпв у позитивний бiк [3, с. 60].
У контекст! навчання шшомовно! лексики розробка ВНС повинна включати установку на створення саме гратуально! вiртуально! реальностi, тобто позитивного навчального середовища. Ми переконаш, що формування позитивного психолопчного клiмату сприятиме тривалосп зосередження, емоцiйнiй активностi студентiв, реалiзацi! !х потенцiйних можливостей, тощо.
Результати багатьох наукових до^джень демонструють психотерапевтичну дiю комп'ютера у процес вивчення iноземно! мови. Так, на думку Б. Хвостиченка, «комп'ютер знижуе рiвень тривоги студента та усувае психоемоцшну напругу» [10, с. 39]. Використання комп' ютера та створеного ним ВНС для навчання лексики е, на нашу думку, особливо ефективним на «стереотипно-ситуативному етат» [9, с. 143], тобто тд час тренувань у вживаннi ЛО. На цьому етапi лексичнi навички студентiв ще не сформованi, що робить !х вкрай вразливими до суб'ективно! критики з боку викладача та одногрупник1в у разi неправильного виконання завдань. Завдяки комп'ютерно-опосередкованому навчанню формуеться психологiчно-сприятлива атмосфера: у студента зникае боязнь допустити помилку, з'являеться можливють неодноразових спроб правильно виконати завдання, забезпечуеться конфiденцiйнiсть його результапв та об'ективне оцiнювания, !х самоощнювання.
Беручи до уваги функцi! та природу ВНС, можемо виокремити наступш його характеристики в процес навчання iншомовно! лексики: iмерсивнiсть, генеративнiсть, повторювашсть та iнтерактивнiсть.
Завдяки iмерсивнiй властивосп ВНС студент не змушений докладати зусиль, аби заглиблюватись у навчальний процес. Мимовiльне занурення зумовлюе природнш перебiг процесу запам'ятовування, а також тдвишуе пiзнавальний iнтерес до об'екта вивчення та мотивуе до подальшого самовдосконалення.
Генеративна характеристика виявляеться у здатносп ВНС породжувати в уявi студентiв ментальнi образи, завдяки яким встановлюеться асоцiативний зв'язок мiж формою та значенням слiв, i вiртуальнi образи, що зумовлюють глибок внутрiшнi переживання i, як наслвдок, мiцно закарбовуються в пам'ятi.
ВНС надае можливють студенту неодноразово виконувати одне i те ж завдання, тому одшею з основних його характеристик е повторювашсть.
1нтерактивнють ВНС «виявляеться у можливосп активно! двоспрямовано! взаемодi! iз штучним середовищем» [7, с. 47]. На основi текстово-графiчних, аудiовiзуальних та iнших комп'ютерних засобiв конструюеться платформа, що активiзуе взаемодш користувача з об'ектами ВНС.
Таким чином, базуючись на психолопчних i методичних дослiджениях науковцiв, нами визначено основш фактори, що сприяють яшсному запам'ятовуванню нового лексичного матерiалу, зокрема:
• презентащя ЛО у зв'язку з iншими словами;
• системна оргашзащя ЛО;
• повторення лексичного матерiалу (особливо тих ЛО, ям пiддаються проактивнiй i ретроактивнiй штерференци);
• «порцiйне» навчання iншомовних ЛО.
Обгрунтовано ефективнiсть навчання iншомовно! лексики засобами ВНС, що полягае у зануренш студенпв у навчальний процес, розвитку асоцiативно! пам'ял та емоцшно! активностi, створеннi вiдчуття психологiчно! безпеки. Крiм того, здiйснення аналiзу природи ВНС дало нам змогу визначити так його ключовi характеристики, як iмерсивнiсть, генеративнiсть, повторюванiсть, iнтерактивнiсть.
Перспективи нашого подальшого дослiджения впливу ВНС на формування лексично! компетенцi! полягають у практичнш розробцi ВНС з метою навчання шшомовно! лексики.
Л1ТЕРАТУРА
1. Агафонов А. Ю. Психология мнемических явлений: учеб. пособие / А. Агафонов, Е. Волчек. -Самара: Универс-групп, 2005. - 120 с.
2. Алхазишвили А. А. Основы овладения устной иностранной речью / А. А. Алхазишвили. - М.: Просвещение, 1988. - 126 с.
3. Асадулина С. Х. Теория и практика разрешения виртуального конфликта: практико-ориентированная монография / С. Х. Асадулина [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ifap.ru/library/book464.pdf
4. Гнаткевич Ю. В. Навчання лексичного аспекту чужоземно! мови у вищих навчальних закладах / Ю. В. Гнаткевич. - К.: Просвгта, 1999. - 317 с.
5. Кухаренко В. М. Дистанцшне навчання: навч.-метод. посiбник / В. М. Кухаренко. - К.: ТОВ «Редакцш «Комп'ютер», 2007. - 128 с.
6. Носов Н. А. Виртуальная психология / Н. А. Носов. - М.: Аграф, 2000. - 432 с.
7. Сарафанюк Е. I. Педагопчш умови тдвищення якост загальновшськово! пiдготовки курсантiв вищих вiйськових навчальних закладiв з використанням вiртуального моделювання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Е. I. Сарафанюк. - Одеса, 2005. - 221 с.
8. Шестопал О. В. Формування професшних знань майбутшх учителш шоземно! мови засобами мультимедiа : автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / О. В. Шестопал. - Вшниця, 2011. - 20 с.
9. Шмвдт В. В. Етапи формування шшомовно! лексично! компетенцп студента немовних спецiальностей / В. В. Шмвдт [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://lib.chdu.edu.ua/pdf/naukpraci/pedagogika/2009/108-95-26.pdf
10. Образование и виртуальность - 2000: сб. науч. трудов 4-й Международной конференции Украинской ассоциации дистанционного образования / под общ. ред. В. А. Гребенюка и В. В. Семенца. - Харьков-Севастополь: УАДО, 2000. - 262 с.
11. Образование и виртуальность - 2006: сб. науч. трудов 10-й Международной конференции Украинской ассоциации дистанционного образования / под общ. ред. В. А. Гребенюка, Д. Р. Киншука, В. В. Семенца. - Харьков-Ялта: УАДО, 2006. - 464 с.
12. Nation I. S. P. Teaching and learning vocabulary / I. S. P. Nation. - Boston: Heinle & Heinle, 1990. - 275 p.
13. Singleton D. Vocabluary learning strategies and foreign language acquisition: second language acquisition 27/ David Singleton. - Visnja Pavicic Takac, 2008. - VIII + 197 p.
14. Thornbury S. How to teach vocabulary / S. Thornbury. - Harlow: Longman, 2002. - 185 p.
УДК 81'243
Н. П. ЖОВТЮК
ПСИХОЛШГВ1СТИЧШ АСПЕКТИ ФОРМУВАННЯ ЛЕКСИЧНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 У ПРОЦЕС1 НАВЧАННЯ АНГЛ1ЙСЬКО1 МОВИ П1СЛЯ
Н1МЕЦЬКО1
Обгрунтовано специфк навчання друго! тоземно! мови в умовах трилiнгвiзму. Розглянуто класифiкацiю лексичних одиниць за рiвнем складностi. Висвiтлено психолiнгвiстичнi аспекти формування лексичноi компетентностi у процеci навчання англшськоi мови тсля тмецькоi.
Ключовi слова: навчання, пcихолiнгвicтика, ттерференщя, перенос, багатомовтсть, англшська
мова.
Н. П. ЖОВТЮК
ПСИХОЛИНГВИСТИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ФОРМИРОВАНИЯ ЛЕКСИЧЕСКОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ В ПРОЦЕССЕ ОБУЧЕНИЯ АНГЛИЙСКОМУ ЯЗЫКУ ПОСЛЕ НЕМЕЦКОГО
Обоснована специфика обучения второму иностранному языку в условиях трилингвизма. Рассмотрена классификация лексических единиц за уровнем сложности. Осветлены психолингвистические аспекты формирования лексической компетентности в процессе обучения английскому языку после немецкого.
Ключевые слова: обучение, психолингвистика, интерференция, перенос, многоязычие, английский
язык.
N. Р. ZHOVTYUK
PSYCHOLINGUISTIC ASPECTS OF FORMING LEXICAL COMPETENCE IN TEACHING ENGLISH AS A SECOND FOREIGN LANGUAGE AFTER GERMAN
The peculiarities of teaching the second language in the conditions of multilingualism have been founded. Psycholinguistic aspects of forming lexical competence in teaching English as a second foreign language after German have been shown.
