CC BY
17
УДК 332.012.33:332.021.8:631.11
Доманський А.Я., к.с.-г.н., доцент ® Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С. З. Гжицького
ТОВАРИСТВО "С1ЛЬСЬКИЙ ГОСПОДАР": СТАНОВЛЕННЯ I
ДШЛЬШСТЬ
Розглядаються передумоеи еиникнення та дгяльтсть тоеаристеа "Стьський господар" е перш1й полоеиш XIX столття та актуальшсть його роботи як громадськог оргатзацИ е даний час.
Ключо^^ слова: громадська оргашзащя, громадська агроном1я, украгнське село, селяни, осета, земля, ем1грац1я, стьськогосподарська продукщя, аграрна реформа, кооперац1я.
Постановка проблеми. Аналiз аграрних реформ, яю вщбувалися на Свропейському континент в останш два сторiччя показуе, що вони е найбшьш складними для суспiльства. Особливо якщо вони пов'язанi iз земельною власшстю. В крашах захвдно1 Свропи, яю ми називаемо розвинутими такi реформи проходили один раз на одне чи декшька столт напiвеволюцiйним шляхом. Украшський народ за пiвтора столття пережив чотири аграрних реформи, а на схвднш Укрш'ш навiть п'ять:
I - це звшьнення селян iз крiпацтва в 1848р.- в Галичиш i в 1861р.- в Росшськш iмперil, в яку входила Украша;
II - столипiнська реформа 1906-1914рр.;
III - експропрiацiя помщицьких земель пiд час революцп 1917 року;
IV - колективiзацiя селянських господарств юнця 20-х - поч. 30-х роюв на Схiднiй Укрш'ш i 40-х р.- в Захщних областях Украши;
V - аграрна реформа. Початок 1990р.- по даний час.
Додамо до цього, що через украшсью землi прокотилась громадянська i двi свiтовi вiйни та голодомор, що спричинились до винищення найбiльш фахового працездатного людського ресурсу i майна. Селянство нi одше! iз цивiлiзованих кра!н свiту не проходило такого "Дантового пекла" в свош "хреснш дорозГ'.
Кожна iз аграрних реформ несе iз собою складнощi т.зв. перехiдного перiоду. Вони залежать вiд того, в якш мiрi реформа пов'язана iз змшою суспiльного ладу i суспiльних вщносин, як вона торкаеться життя вах iнших станiв суспiльства i сфер дiяльностi, змiни форм власностi, щеологп, сощально-економiчних умов. 1з цього погляду остання аграрна реформа е чи не найскладшшою. Опрiч вищеназваних факторiв вона проходить в умовах глобалiзацil та взаемоштеграцп на тлi найновiших бiо- та агротехнологiчних досягнень, зокрема генно! шженери. Творцем цього всього, першопричиною
® Доманський А.Я., 2009
78
аграрного розвитку е людина, господар, менеджер, власник чи просто найнятий пращвник.
Якщо 50 чи 100 роюв тому назад для забезпечення продовольством населення кра!ни потрiбно було защяти 30-40 i бiльше ввдсотюв населення, то в сучасних умовах в розвинутих кра!нах iз цим завданням справляються 2-4% населення, тобто роль особи зросла в десять i бшьше разiв. Громадськi оргашзаци вiдiграють все бiльшу роль в аграрному, а, значить i в суспшьному, соцiально-економiчному поступi. Дiяльнiсть товариства "Сшьський господар" якраз i може бути прикладом дiяльностi громадсько! оргашзаци.
Анал1з досл1джень 1 публ1кац1й. Дiяльнiсть товариства "Сiльський господар" в достатнш мiрi вiдображена в працях С.Храпливого, С.Олесницького, К.Мацiевського, 1.Витановича, М.Холевчука i багатьох iнших авторiв, якi були не просто стороншми аналiтиками, а були самi iдеологами, творцями, провщниками та органiзаторами дiяльностi товариства. Вони писали шдручники для навчання i статтi для журналiв, порадники, лисивки. Вони були самi упорядниками i видавцями, органiзаторами семiнарiв i виставок. Вражае дiяльнiсть директора товариства д-ра шж. С.Храпливого. За 11 роюв iз 1929 по 1939рр. вш зробив 524 публжаци, в середньому майже 48 публiкацiй в рж, а в 1931 роцi було зроблено 102 публжаци, в 1932 роцi - 86, в 1933р. - 50, в 1934р. -86 публшацш [3]. 1з сучасних публшацш про товариство "Сiльський господар", яю з'явились в незалежнiй Укрш'ш слiд видiлити працi С. Злупка, Л. Реви-Родюново!.
Мета дослвдження. Метою наших дослiджень е вивчення передумов створення товариства "Сiльський господар" та основних напрямiв його дiяльностi в свiтлi тогочасних та сучасних пол^ичних, соцiально-економiчних, господарських умов з проекщею на майбутнiй розвиток аграрного сектору i нородного господарства Укра!ни.
Виклад основного матер1алу.
Передумови виникнення товариства.
Торкаючись передумов створення товариства довгол^нш його директор д-р. Свген Храпливий в статт "Сорок л^ працi Краевого Господарського товариства "Сшьський господар" (1899-1939) писав: "Весна народiв" 1848р., що сво!м вiльним подихом принесла селянству знесення панщини пробудила живi сили народiв Австро-угорсько! монархи. В^ка укра!нського народу, що зб^ом iсторичних подiй опинилась в рамках ще! держави теж жадала сво!х прав."(Вiдмiтимо, що украшщ Галичини достойно i вдячно оцiнили цей шторичний Акт - про що свщчать символiчнi хрести, що i посьогодш зустрiчаються в селах Галичини)." 1з знесенням панщини не прийшли радюш часи для нашого селянства, бо ж землi селяни не дктали даром, а мусiли платити десятки роюв за не! вiдплату"- вщзначае автор. Селяни платили з кожного моргу землi (1 морг = 0,5755га) по 12 золотих ринських (зл.р.). Держава вщмовилась вiд общянки вiдшкодувати помiщикам вартiсть iндемнiзацiйних платежiв (викуп пiдданських обов'язкiв), а вони становили 27 % вщ уах прямих податкiв. В 1875 рощ викупш борги селян Галичини
79
становили бия 10 млн.зл.р. а за другу половину XIX ст. щ борги зросли у 19 р^в. Борги держави (100 млн.зл.р.) селяни повинш були сплачувати до 1943 року. Цього не сталося через розпад Австро-Угорсько! iмперil [7].
Через вщсутшсть грошей селяни не мали змоги придбати машини та швентар для обробiтку землi. Оргашзащя дешевого дрiбного кредиту для селян не набула поширення. Довготермiновi шотечш позики з високими вiдсотками (12 %) сприяли зростанню боржникiв, яю, не маючи можливостi сплатити позику грошима, вiддавали землю. Як зазначав С.Храпливий "наше селянство у бшьшост не розумшо як треба жити вшьному, самостiйному господаревь. .А тут хитрi пани пiдставили селянству корчми. В середньому на село припадали 4 корми [3]. "Селяни масово пропивали власш господарства, бщнши, сходили на жебрачу торбу, а поруч багатши з народньо! нужди новi багати, очевидно не -укра1нщ...не було зрозумшня, що господарство i земля - це верстат пращ i зароб^ку, що господарства не можна в безкшечшсть дiлити, що вс дiти не можуть душитися на одному батьювському господарствь..Велика скрута i нужда виганяли наших людей з рщного краю, а тих, що лишалися - здавали знову на ласку зароб^ку на панських ланах".
Малi дiлянки землi, черезсмужжя, наявшсть малих дiлянок в декiлькох мюцях були бiдою селянства.
Таблиця 1
Сощально-економпчна типолоНя сшьського господарства Галичини
в 1902р.[3].
Типи господарств Розмiри, в га Кшькють господарств
абсолютна у вщсотках
Бщняцью: А) карликовi Б) дрiбнi До 2 279054 42,69
2-5 243317 37,22
Середняцькi 5-10 95234 14,57
Багацькi 10-100 32003 4,90
Помiщицькi Понад 100 4084 0,62
В 1890-1913 рр. iз захщно-украшських земель емiгрувало 700-800 тис. оаб, на сезоннi роботи до Пруси щорiчно ви1зджало 75 тис. оаб.
Соцiальнi та економiчнi негаразди супроводжувалися нацiональним гнiтом. У Вщенському парламентi в 1879-1891рр. iз 353 мандатiв для Галичини було видшено 63 мандати, з яких представництво в рiзнi каденцп мали лише вщ 3 до 7 украшщв. А в Крайовому сеймi кiлькiсть укра1нських послiв становила 813 %. Зауважимо, що за переписом 1910 року в Схщнш Галичиш, що займала 55,3 тис.кв.км. (8,1 % вщ усiх земель Австро-Угорсько1 монархil) проживало украlнцiв 3791 тис. оаб або 71,4 %, поляюв- 14,4 %, евре1в - 12,3 %, шмщв- 1%i 0,9 % представниюв iнших народiв. Украшщ не мали впливу на пол^ичне життя кра1ни. Мовою офiцiйного спшкування, як правило, була польська. В Тернопшьському повiтi укра1нську мову вживали 48,1 %, польську -51,4%,шмецьку - 0,4 %. В Сташславському повiтi - вiдповiдно 57,5; 39.6 i 2,5 %
80
вщ усього населення. Лише в Снятинському, Калушському, Косовському пов^ах украшську мову вживали бiльше 80 % населення. Близьким до ще1 цифри був Яворiвський повiт.
Таблиця 2
Населення повтв 1 вживання ними мови
(ча Г|'1|ИГ|И11ИШ|И паинмн Ю1Пп \
Пов^и, центри Населення, чол. Вживають мову, %
Украшську Польську Шмецьку Iншi
Бiбрка 88492 69,1 30,1 0,8 -
Бережани 104751 58,9 40,9 0,2 -
Долина 113298 74,9 21,4 3,7 -
Городок 79296 62,7 35,9 2,1 -
Ярослав 149576 32,0 66,8 0,6 0,6
Яворiв 86270 78,3 20,6 1,1 -
Калуш 97387 81,2 17,2 1,6 -
Косiв 85765 84,1 15,1 0,8 -
Печенiжин 46783 87,8 12,1 0,1 -
Станiславiв 1511411 57,5 39,6 2,5 0,4
Тернопiль 141604 48,1 51,4 0,4 -
Жидачiв 83229 74,7 22,4 2,9 -
Снятин 88628 80,5 17,4 2,1 -
* Центральний архiв у Львовi, Справа №302, №1. Зб. 313
Перша колиска товариства.
Всякий гшт i негаразди в певний час викликае спротив, бажання захистити себе, вiдстояти свою справу. Вже бшя 60-х роюв XIX столiття в окремих селах виникають громадськi комори (шпихлiри) для порятунку найбiднiших вiд голоду в переджнив'1, позичковi каси, церковнi крамнищ, органiзовуються громадськi пасовища. У 1868 рощ повстае "Просв^а"- мати украшських товариств.
Не применшуючи ролi вах регiонiв чи земель в суспшьно-пол^ичному та економiчному вiдродженнi в основi якого лежить укра1нство в другу половину XIX стол^тя - початок ХХстол^тя мусимо вiдзначити особливу роль швшчно-схщного регiону Галичини iз центром в м. Олесько з околицями (нишшш Буський, Бродiвський, Золочiвський райони), а трохи тзшше -центрально- твденний з центром у м. Стрию, охоплюючи Дрогобиччину. Нiщо з шчого не виникае. Зерно правди, ютини, акумульоване в якiйсь суспшьнш чи господарськiй дiяльностi через роки, десятил^тя або й столiття сходить i пiдживлене активними, жертовними дiяннями наступних поколiнь розвиваеться й дае дорщний урожай. Перший регiон дав Марюяна Шашкевича - зачинателя укра1нсько1 мови в Захiднiй Укра1ш, другий - 1вана Франка - великого громадського дiяча, енциклопедиста, письменника, поета, мислителя, що утвердив цю мову як мову державницьку, мову осв^и, культури, економiки, права, мову вах державних iнститутiв, а також Степана Бандеру, великого
81
украшця, прапороносця збройно1 боротьби Украши за свою незалежшсть. За спогадами отця Володимира Кепича, Олеського декана в 1994-1998 роках, дослщника життя цього краю мштечко Олесько славилося не тiльки сво1 далеким минулим (Олеський замок - свiдчення цього), але й багатьма великими починаннями в ближчi часи. В Олеську з 1725 роцi при Успенськш церквi дiяло братство члени якого були зобов'язаш вiдзначатися прикладним християнським життям, тклуватися про свiй храм, допомагати вдовицям та сиротам, вщроджувати в народi найпершi християнськi щнност одна з яких: "Завжди дбайте про добро один для одного й для вЫх"(1 ап. Павла до Солуням. 5.15) була основоположною в дiяльностi майбутнього товариства.
Декан Успенсько1 церкви О.Левицький, який душпастирював в нш з 1895 по 1945 рж зумiв згуртувати навколо себе украшських священникiв. При його активнш участi в 1898 рощ був заснований чоловiчий монастир, а також жшоче товариство св. Ольги. Товариство дбало про навчання жшок i дiвчат новим методом ведення господарства, несло просв^ в народ, навчало основ саштарно-ппешчно1 культури.
В Олеську, що мало магдебурзьке право в рiзнi часи дiяли до 5 ремшничих цехiв. Цеховики були згуртоваш в рiзнi товариства i були прикладом для селян в справi оргашзацп виробництва i збуту продукци.
Духовенство в той час виступало чи не единим нечисленним суспшьним прошарком, провiдним двигуном у справi прищеплення народу не тшьки християнських духовних цiнностей, але й основ осв^и, культури, поширення нов^шх методiв господарювання. Сiльськi священники наочно були знайомi iз селянським буттям, його клопотами, були самi частиною його плои, бо часто для виживання попри церковних служiнь мусши займатися мало вдячною селянською господаркою.
Саме священники Олещини i Бродiвщини стали шщаторами товариства "Сiльський господар" i творцями його першого статуту. Це були отщ Юлiан Душкевич з Дуб'ю(один з головних iнiцiаторiв створення товариства), його брат О.Тома Душкевич з Цдшок (поим перший голова "Сшьського господаря") а також отщ Теофшь Гутковський з Ясенова, Вжтор Цебровський з Куив, Григорiй Купчинський з Кадлубиськ, Юлiан Дорожинський з Висоцька. До пщписання статуту вони долучили 5 селян. Два рази влада повертала статут на доопрацювання. В и часи почало свою дiяльнiсть городничо-садiвничо-пасiчне товариство пiд головуванням вщомого польського дiяча Т.Цесельського, а украшське товариство виступало як альтернатива украшським нацiональним спрямуванням. I все ж 14 лютого 1899 року товариство було зареестроване з осередком в м. Олесько. В Львiвському юторичному архiвi збер^аеться документ - звернення iнiцiаторiв та засновникiв товариства "Сшьський господар" в числi яких значиться О.Левицький вщ 7 лютого 1899р. до сшьських господарiв. Ось окремi витяги з нього (мовою оригшалу) "Земля наша богата пребагата^Вона збагачувала всiх, хто лиш ступив на ню ногою, лиш бщний остався коршний народ, котрий по кожнш вiйнi мусив зачинати свое буття наново...в iнших краях селянський стан тшиться добробутом i повагою, в нас
82
наш стан селянський зубожiв i пщупав. I не лиш хлоп-^бороб, но тдупав також i шляхтич-властитель великих обшарв (маеткiв-автор), пiдупав i священник, котрий також мусить шукати джерело свого доходу в земль..
Ми звикли вщбирати заплату(iз земл>автор) за нашi труди лиш самим збiжжям, що думаемо, що земля не вмiе i не зможе шшим способом нам платити.. .Колись земля наша була гейби одним садом, не було обшстя, даби хоч i курна низенька хата не тонула в зеленому саду. А днесь - маемо цш села, де немае аш одно1 овочево1 деревини. Лиш по деяких селах гонить в^ер помiж останки старих садiв та обломуе недоломки старих яблунь та порохнявих груш. За давшх часiв наш селянин оплачував податки не грiшми, а медом та воском -а днесь коли вш хоче ложку меду на лшарство то мусить його купити в жида та купить такий мед, що в ньому все е, лиш меду нема...
До нашого краю спроваджують гендлярi з чужих кра1в всяю овоч^ та не лиш виноград, цитрини, помаранч^ а яблукi i грушки, сливи сирi i сушенi та повидла приходять до нас цшими вагонами; ба навт цибулю спроваджують до нас з далекого замор'я.Ми, маючи таку хорошу i родючу землю повиннi вивозити овочi i iншi продукти за границю та горнути за них грошь..
Як занедбано в нас огородництво вкажемо на доказ те, що львiвськi трактирники спроваджують хрш з Угори (Угорщини - авт.), а опрки з Кракова, бо в нас i свого годi дiстати, а коли достанеш, то такого гатунку, що хiба лиш для найподлейших шинюв...
Коли хлiб не зародить, а бульба хибне( падае урожайшсть-автор) так маемо голод, а тодi витягаемо руку по допомогу та крутимося за позичкою. Но допомога не порятуе, а позичка, хоч би й безпроцентна руйнуе. Но нам шукати помочi в собi самих, щоб И мати зовам готову та не чужу, а свою. Вiзьмiмо на увагу нашi дрiбненьки господарства - хоч би i чотири морги, а тепер i таких небагато. Чи можливо такому господарю надiятись на те, щоб i в добрих л^ах вiдложити якийсь грiш, коли вш спускаеся на саме збiжжя?"
Господарство наше мусить бути так уряджене (влаштоване-авт.), щоб землю визискувати на всi способи, а iменно, щоб при самому хлiборобствi була можливiсть вести iншi галузк огородництво, садiвництво, паачництво...не дасть бо нива доходу - дасть город; не дасть город, то надiя е на сад, а в кшщ i паЫка хоч би маленька не останеться тобi так, щоб ти не мав за не1 зиску...
Але нема кому в нас вказати народовi цю дорогу.Отже треба гуртом взятися за дшо...Треба нам злучитися (об'еднатися-авт.) в товариство, котре буде мати за задачу тдносити ршьництво, добирати раси (породи-авт.) худоби, пiдносити замилування до садiвництва i вчити плекати (ростити-авт.) садовину i огородництво, добирати благородш гатунки (сорти-авт.) дерев, овочевих i доброго насiння, множити пасiку i вчитися коло не1 ходити, ширити книжки для пiднесення всiх галузей сiльського господарства, посередничати при закупiвлi машин i знарядь господарських, вчити всього, що могло би тднести дохщ господаря i зменшити його видатки.Не особисто1 користi, але добра народу хочемо..."
83
Д^ в зверненш повщомляеться про заплановаш загальш збори 23 березня 1899р.i порядок денний.
В цьому зверненнi вражае його актуальнiсть i програма дiяльностi товариства. Картина юнуючого стану села мов би вщзеркалюе сьогодення, а не буття 110^чно! давностi. В призначене число (23.03.1998р.) на вiче було майже 200 оЫб з Олеська, Сасова, Бшого Каменя, Пiдгорець, iнших навколишнiх си. На вiче були виголошенi три реферати: о.Томи Душкевича про садiвництво, о.Юлiана Дуткевича про пасiчництво та о.Вжтора Цебровського про стан сшьського господарства та способи його розвитку, а отже була виголошена програма дiяльностi товариства. Пiсля вiча при читальш "Просвiти" вiдбулися першi оргашзацшш збори "Сiльського господаря". Членами товариства стали 55 оЫб рiзного стану: 12 священниюв, 3 вчителi, 1 суддя, 1 редактор, 1 землевласник, 3 придставники церковних братств, 3 представники читалень "Просв^и", 21 селянин i 8 мщан. Було обрано головою товариства Т.Душкевича, його заступником Д.Максимовича, касиром О.Левицького. В налагодженш роботи товариства як громадсько1 оргашзаци велику роль, особливо на перших станах його роботи, ввдграли видатш громадсько-полiтичнi дiячi, посли до Галицького сейму О. Барвшський та К.Левицький, головний видiл (управа) "Просв^и" на чолi з Ю. Романчиком, дiячi "Просвiти", якi виступали по селах з рефератами. Про один з них газета "Дшо" 5.03.1900р. писала ".Реферат п. Короля (мандрiвного вчителя "Просв^и"-авт.) трактував господарство як науку.. .акщя "Просвiти" е неощненною".
Тiсна спiвпраця товариства "Сiльський господар" з "Просвiтою" давала сво! плоди.Але мета товариства була значно ширшою i багатограннiшою, нiж у "Просв^и", в якiй головним напрямом було просв^ництво i пробудження нащонально! свщомоси, мови, культури. Поряд iз цим, безперечно величезно! ваги напрямом дiяльностi товариство поставило за мету оргашзацшно-економiчне перетворення укра!нського села. I хоч в 1906 рощ в "Просвт" була утворена господарсько-промислова комiсiя i були прихильники входження в не! товариства "Сшьський господар" на правах секци останне зберегло свою самостшшсть. В 1904 рощ був змшений статут товариства i воно з локального стало крайовим iз центром у Львовi та правом створювати фши на територи Галичини. Проте дiяльнiсть товариства не знаходила активного поширення за межами Бродiвського та Золочiвського повiтiв. Бракувало фiнансiв. Члени правлiння одночасно працювали в iнших установах. Працiвники товариства часто не мали професiйноl сшьськогосподарсько! освiти. Не було чiткостi в оргашзацшних, програмних формах дiяльностi товариства.
Розкв^ дiяльностi товариства.
В 1909 рощ пройшла друга реоргашзащя товариства. 1з двоступеневого (центральний провiд - фши) воно стало триступеневим (центральний провiд -фiлil - гуртки в селах).До керма товариства прийшов С.Олесницький, визначний галицько-укра!нський полiтик, економшт,адвокат, публiцист, журналiст, редактор, видавець, перекладач, блискучий промовець, один iз найавторитетшших депутатiв Галицького сейму й австршсько! Державно! Ради,
84
чшьний дiяч Укра1нсько1 нащонал-демократично1 парти та Загально1 Укра1нсько1 Ради у Вщш.
Перед кермуванням "Сiльським господарем" вш очолював Стрийську "Просвiту". Стрийщина стала плацдармом розгортання ново1 дiяльностi товариства. Як пiдкреслюе в сво1х дослiдженнях Лариса Рева-Родiонова саме С. Олесницький запропонував перебудувати "Сiльського господаря" у мщну, свiдому сво1х станових i нацiональних iнтересiв корпорацiю украшського селянства, яка б захищала та вщстоювала основнi вимоги укра1нського селянства, боролася за власну укра1нську аграрну полiтику в рамках Австро-Угорсько1 держави, сприяла радикальнiй органiзацiйно-технологiчнiй перебудовi селянських господарств, отримувала державну допомогу за прикладом польських товариств. Крайове товариство "Сшьський господар" стало становою селянською оргашзащею, яка поеднувала працю на пщнесення господарсько1 культури села з обороною його хлiборобських штереав перед центральною i крайовою владою. Товариство росте кiлькiсно i перед вибухом I св^ово1 вiйни налiчувало 1355 кружкiв в яких було 32445 члешв. Свiтова вiйна, а поим i смерть С.Олесницького у 1917 рощ дещо пригальмували дiяльнiсть товариства. Пiсля нього очолювали товариство в шостас голови професор Роман Залозецький, 1ван Кивелюк, Михайло Луцький, шженер Юлiан Павликовський, отець Тит Войнаровський, Мирон Луцький. Виконавчою структурою товариства була дирекщя. Першим директором товариства був Василь Струк, пiсля нього - шженер Микола Творидло, третiм - шженер, доктор Свген Храпливий, що тсля двох рокiв в 1930 рощ став провщником дирекци i був ним до кiнця аж до лшвщацп товариства бiльшовицькою владою. Помiчниками С.Храпливого на посадi директорiв, що курували певнi напрями роботи були шженер д-р М.Холевчук та шженер Антш Романенко. Саме Храпливий надав новий iмпульс роботi товариства, яке на кшець 1938 року охоплювало 159927 членiв, в тому чи^ 60 фiлiй, 2009 гуртюв, 2254 кооперативи.
При товариствi "Сiльський господар" дiяла Головна органiзацiйна секцiя в яку входили керiвники громадських оргашзацш, що дiяли в тiсному зв'язку з Управою товариства.
В 1932 роцi в Головну органiзацiйну секцiю входили вщ:
Ревiзiйного Союзу укра1нських кооперативiв:iнж. Юлiан Павликовський
"Центросоюзу":Остап Луцький, iнж. Микола Творидло
"Маслосоюзу": iнж. Андрiй Палш
"Центробанку": Омелян Саевич
"Народно1 торгiвлi": д-р Олександр Бариляк
Земельного банку шотечного: Володимир Сшгалевич
Головного товариства: "Просвiта": Семен Магаляс
"Рщно1 школи": iнж. 1ван Лучшин
"Союзу Украшок": Марiя Струтинська
"Украшського техшчного товариства": iнж. Гриць Йовик.
85
В дiяльностi товариства дуже важливою подiею стало те, що, змшивши статут, в 1929 рощ воно добилося вщ влади права проводити свою дiяльнiсть не лише в Схщнш Галичиш, але i в межах цшо! держави. Почалася оргашзацшна праця на Волинi, Полiссi i Холмщинi, були заснованi фши в Луцьку i Крем'янцi, жваво йшла оргашзацшна i просвiтницька робота у Берест над Бугом, Холмi, Остроз^ Рiвному, Дубнi, Володимир-Волинському, Ковелi, Костополь Найкраще була поставлена робота Луцько! фши. Про це пише С.Храпливий i про це розповiдав автору цих рядкiв старший рiдний брат Олександр, що возив лiтературу зi Львова на Волинь i був своерщним зв'язковим мiж централлю у Львовi та Волинськими органiзацiями, а тсля закриття офiцiйною владою фши у Луцьку в 1937 рощ поширював натвлегально лiтературу на Горохiвщинi, Млинiвщини та iнших Пiвденно-Схiдних районах Волиш.
Крiм згаданих вже засновниюв i дiячiв товариства велику подвижницьку роботу в нiй проводили А.Глодзшський, I Лисий, К.Кахникевич, В.Кучера, А.Терпиляк, А.Корнеля, Г.Тершаковець, А.Жук, Й.Раковський, Г.Кузьма, О.Гарасевич, О.Захаревич, М.Каплистий, Ю.Павликовський i багато iнших.
Оцiнюючи дiяльнiсть товариства "Сшьський господар" в першiй половин XX столiття, особливо в 20-30 роки можна стверджувати, що не тшьки в украшськш ютори, але навт у европейськiй i св^овш навряд чи можна знайти аналог громадсько! оргашзаци з таким колом штереав, всестороннiм охопленням всiх сфер життя та дiяльностi абсолютно! бшьшост сiльського населення цiлого краю, що за територiею i кiлькiстю сшьського населення був бiльший вiд таких европейських кра!н як Бельгiя i Нiдерланди. У 1900р. у промисловост Галичини було зайнято лише 4,3 %, серед украшщв - 1,4 % самодiяльного населення.
Поставивши за мету оргашзувати агрономiчну допомогу укра!нським селянам для вдосконалення аграрно! культури та реформувати сшьськогосподарське виробництво в iндустрiально-ринковiй економiцi, створити нацiональну сiльськогосподарську осв^ та дослiдну справу, сприяти господарськш самодiяльностi населення, !х об'еднанню в мюцевих товариствах i кооперативах, налагоджувати переробку i збут сiльськогосподарсько! продукци товариство успiшно реалiзовувало цю грандюзну i дерзновенну мету. В рамках статп важко перелiчити весь спектр дiяння товариства, але назвемо головш напрями дiяльностi. Це е:
- оргашзащя гурткiв товариства як осередюв агрономiчно! дiяльностi. Це була нова за формою i змiстом всеохоплююча громадська або народна агрономiя.
- Допомога селянам в розв'язанш земельних питань, проведеннi мелiорацi!.
- Запровадження нових технологiчних прийомiв у сшьськогосподарському виробництвi.
- Створення агросервiсних структур, оргашзащя спшок для спiльного користування машинами.
- Постачання засобiв виробництва.
86
- Збут продукци селянських господарств.
- Страхування худоби, ветеринарна допомога.
- Впровадження господарського обл^ та оргашзацшних плашв.
- Поширення сшьськогосподарських знань через бесiди, читання лекцш, проведення консультацiй, видання та поширення фахово1 лiтератури, видавничу дiяльнiсть.
- Формування нового сiльського господаря його навчання через оргашзащю спецiальних курав для молодi пiд назвою "хпборобський вишкiл молодi", секцiй господинь через який пройшли тисячi юнакiв та дiвчат.
- Органiзацiя показових дослщних дiлянок, показових тваринницьких примiщень, агро- та зоотехшчних прийомiв.
- Оргашзащя виставок, екскурсiй, конкурсiв господарств та шших мiроприемств.
З дiяльнiстю товариства повязана дiяльнiсть таких потужних формувань як "Маслосоюз", "Центросоюз" i шших.
Комерцшно-збутова дiяльнiсть товариства проходило тд лозунгом "Свiй до свого по свое". Окреслена дiяльнiсть товариства охоплюе майже всю повноту повноважень i функцiю сьогоднiшнього мiнiстерства аграрно1 пол^ики. Недаремно С.Храпливий був запрошений на посаду мшштра сiльського господарства в украшський уряд, що повстав в червш 1941 року,але був розпущений нiмцями i репресований. С.Храпливий спасся тим, що не до1хав до Львова i почувши про дiяння новоявлених "визволителiв" вернувся з дороги.
В 1998 рощ за шщативою Львiвського фонду св.Володимира та його керiвника п.1горя Матушевського при активнiй участ викладачiв Львiвського унiверситету ветеринарно1 медицини та бютехнологш iм.С.З.Гжицького пiд керiвництвом його ректора академiка УААН професора Кравщва Р.Й. дiяльнiсть товариства було вщновлено.
Головою товариства було обрано ствзасновника товариства доцента унiверситету Ац^я Доманського, заступником- фермера iз Пустомиивського району Василя Попроцького. В зв'язку iз ви1здом автора цих рядюв на тривалий час за кордоном в 2000 рощ головою товариства був обраний професор ушверситету Степан Хомин, заступником- Доманський А.. Степан Хомин був на цш громадськш посадi аж до недавна коли через невилжовну хворобу 12.01.09р. життя його обiрвалося. Свiтла йому пам'ять! 25 березня 2009 року головою товариства обрано член-кор.УААН д-ра Григорiя Седша, директором товариства - Андрiя Доманського.
Звичайно, в нових суспшьно-пол^ичних умовах незалежно1 Укра1ни при наявноси цiлоl сiтки навчально-освiтнiх та наукових закладiв, органiзацiйно-управлiнських структур, дорадчих служб виникають новi завдання i проблеми, розв'язаннi посильний внесок повинне дати вщроджене товариство.
Висновки.
1. Товариство "Сшьський господар" виникло як украшська громадська органiзацiя, обов'язком яко1 було пiднесення укра1нського селянства на вищий
87
господарський суспшьно-пол^ичний piBeHb, пщвищення фахового piBHH сшьських господарiв, !х духовного i патрiотичного виховання, особливо молодь
2. Товариство "Сшьський господар" було виявом самооргашзацп та господарсько! самодiяльностi украшського села, органiзатором реформування селянських господарств, шститутом господарського самоуправлiння, коопераци та агропромислова - штеграцп, шструментом захисту прав украшських селян.
Л1тература
1.Аграрна реформа в Укра1ш. Внесок церкви. Матерiали конференций Львiв, '^чада",1999.- 72с.
2. Витанович 1лля. Iсторiя украшського кооперативного руху. ТУК-товариство украшсько! коопераци. Нью-Йорк,1964.- 624с.
3. Злупко С. На чатах рщно! землi: Свген Храпливий- учений, оргашзатор, патрiот.- Львiв: ЛНУ iм. 1вана Франка, 1999.- 184с.+12 вкл.
4. Крайове господарське товариство "Сшьський господар" у Львова 1899-1944 (за ред. П.Дубрiвного) УВАН у США. Нью-Йорк, 1970.- 600с.
5. Мащевич К. Агрономiя громадська (суспiльна). Сiльськогосподарська енциклопедiя. У 3-х томах. Зшиток 1( за ред. С.Храпливого.- Львiв, 1939-с.23-24
6. Радиш Стефанiя. Головна секщя господинь т-ва "Сiльс. госп." у Львова В кн.: Крайове господарське товариство "Сшьський господар" у Львов^ 1899-1944 (за ред. Павла Дубрiвного) Нью-Йорк, 1970. с.126-133.
7. Рева-Родюнова Лариса. Украшське товариство "Сiльський господар". 1899-1944рр. Iсторiя. Досвiд. - Тернопшь: Пiдручники i посiбники, 2000- 368с.
8. Сшьськогосподарська енциклопедiя. Зшиток 1. Сшьський господар (Гол. Ред. С.Храпливий) Львiв, 1939р.
9. Храпливий Свген. Як працювати у хлiборобському вишколi молодi. Друге вид., Кракiв, 1940.-137с.
10. Храпливий Свген. Шляхи пращ нашо! суспшьно! агрономи. Львiв, Б-ка "Сiльського господаря", 1931.- 35с.
11. Храпливий Свген. За хлiборобську справу. Б-ка "Сшьського господаря". ч. 90. Львiв, 1932.- 245с.
12. Центральний архiв у Львовi. Справа №302, №1. Зб. 313.
Summary Domanskyi A.J.
Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z.Gzhytskyj
SOCIETY IS THE "RURAL OWNER": BECOMING AND ACTIVITY
Pre-conditions of origin and activity of society are consider the "Rural owner" in the first of XIX century and actuality of its work as public organization presently.
Key words: Public organization, Ukraining village, pleasants, emigration, agricultural product, agrarian reform.
Стаття надшшла до редакцИ 17.04.2009
88
