CC BY
19
KpiM того, встановлеш оптимальнi гiдродинамiчнi умови, як становлять Re=9000-12000.
Л1тература
1. Яворський В.Т., Знак З.О., Гелеш А.Б. Отримання стабшзовано'1 пол1мерно'1 cip-ки кислотним розкладом натpiю тiоcульфату// Вюник ДУ "Львiвcька полiтехнiкам: Х^я, тех-нологiя речовин та "х застосування. - Львiв: вид-во ДУ "ЛП" - 1999, № 361. - С. 11-15.
2. Зеновш Знак, Андрш Гелеш, Сергш Гуглич. Отримання полiмеpноi арки кислотним розкладом тюсульфату натрш// Шоста наукова конфеpенцiя "Львiвcькi хiмiчнi читан-ня - 97". - Львiв: вид-во НУ "ЛП". - 1997. - С. 190.
3. Гелеш А.Б., Яворський В.Т., Знак З.О. Залежнють деяких показниюв отримання полiмеpноi cipки з Na2S2O3 вщ концентрацп кислоти// Вicник НУ "Львiвcька полiтехнiка": Xi-мiя, технология речовин та ix застосування. - Львiв: вид-во НУ "ЛП". - 2001, № 426. -С.183-186.
4. Гелеш А.Б., Яворський В.Т., Знак З.О. Кристашзацшш явища при отриманш по-лiмеpноi cipки з вдащних тiоcульфатниx pозчинiв// Вicник РДТУ: З6. наук. праць. - Рiвне: вид-во РДТУ. - 2001, № 1(8). - С. 137-143._
УДК330.83 Доц. О. С. Вербова, канд. економ. наук - RbeiecbKa КА
НАЦЮНАЛЬНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ РУХ У ЗАХ1ДН1Й УКРА1Н1 ДРУГО1 ПОЛОВИНИ Х1Х - ПЕРШО1 ПОЛОВИНИ ХХ СТОЛГГЬ: СПРОБА ДЕФ1НЩП
Вперше в сучаснш украшськш icтоpико-економiчнiй науцi запроваджено тер-мiн нацiональний господарський рух у Захщнш Укрш'ш друго" половини XIX - пер-шо'1 половини XX стшть для позначення формування економiчниx пiдвалин укра'ш-ства як явища шституцшного, яке е наcлiдком формування усього спектру громадсь-ких шституцш (вiд полiтичниx паpтiй аж до академiчниx установ).
Doc. O.S. Verbova - Commercial Academy of L'viv
The national economical movement in the west Ukraine at the second half of 19 - first half 20 centuries: the attempt of the definition
In the article the author at first in modern Ukrainian history -economical movement in the West Ukraine at the second half - first half of 20 centuries for denoting of forming the economical foundation of Ukrainian nation as the institutional phenomena which is consequence of forming all variety civical institutiones (from political parties to academical organization).
Складний процес пошуку щентично" концепци формування ринково" системи економжи у сучаснш Украшськш держав! актуаизував проблему ic-торичного досвщу становлення нацюнального господарського руху у Захщнш УкраАт друго" половини XIX - першо" половини XX столггь. Фшософ1я модерних ринкових перетворень передбачае шституцшну взаемопов'язашсть нацюнального, сощального та економ1чного чинниюв у феномеш нацюналь-но" господарсько" самощентифжаци. Недооцшка та 1гнорування хоча 6 одного 1з цих фактор1в, як показуе бшьш як десяташтнш досвщ нашо" незалеж-носл, призводить до гальмування реформ та деформаци "хньо" суп.
У сучаснш украшськш 1сторико-економ1чнш наущ спостер1гаеться зростання штересу до вивчення юторичних витоюв нацюнального госпо-
дарського руху в ринкових умовах. Щораз бшьше з'являеться робiт, присвя-чених украшському господарському руху, якi дослщжують проблеми як те-ори, так i реально! практики його здiйснення. Водночас прогалиною у дослщ-женш нацiонального господарського життя залишаеться глибокий та всебiч-ний аналiз шституцшного феномена нацiонального господарського руху у Захщнш Укра!ш друго! половини Х1Х - першо! половини ХХ столпъ, що сприятиме усвiдомленню ще! величезно! господарсько! потенци, яка характерна для украшства та шляхiв 11 реалiзащl у сучасних умовах.
Термш нацiональний господарський рух у Захщнш Укра1ш друго! половини Х1Х - першо! половини ХХ столггь у сучаснш украшськш юторико-економiчнiй науцi ми запроваджуемо вперше для позначення формування економiчних пiдвалин украшства як явища iнституцiйного, яке е наслщком формування усього спектру громадських шституцш (вiд полiтичних партiй аж до академiчних установ (НТШ)). Розгортання цього руху вщбувалося у шдневшьних умовах чужих держав - спочатку Австро-Угорщини, а згодом мiжвоенноl Польшд, що посилювало солiдаристськi засади цього руху та його виразний нащональний характер. Розгортання нащонального господарського руху розглядалося його провiдниками у контекст нащонально! самощентифь екаци украшщв краю. Один iз чiльних репрезентантiв цього руху, його теоретик та оргашзатор, директор Крайового товариства "Сшьський господар" Свген Храпливий у передмовi до свого дослiдження "Сiльське господарство галицько-волинських земель" писав: "Обов'язком кожного свщомого украшця е знати юторда нашого народу, пiзнати нашу рщну, украшську землю, И культуру, природу, надбання вiкiв, бути свщомим того, хто ми й чого хочемо. Та, ^м того, дуже важна рiч, а то й потрiбна - пiзнати й господарство наших земель, бо куди ми не рушимося, куди не тдемо, то все бiльше доходимо до переконання, що, не знаючи господарських умов нашого краю, ми не можемо поправити на-шого життя, не можемо направити його так, щоб нам краще жилося" [1].
Iнституцiйне становлення нащонального господарського руху у Захщ-нш Укра!ш впродовж 1848-1939 рр. у шдневшьних умовах Австро-Угорщини та мiжвоенноl польсько! держави становить одну iз найцiннiших складових iсторичного досвщу витворення нащонально! моделi ринкових вщносин. Ук-рашська полiтична елiта краю зумша осягнути нагальну необхiднiсть опану-вання украшцями економiчноl сфери, без чого неможливо було б уявити собi нацiонального самозбереження у тих умовах та й перспективи майбутнього державотворення.
Декшька столпъ iноземного поневолення захщноукрашських земель призвели до тотального витюнення украшщв iз шдприемницько! сфери. Ха-рактеризуючи цю проблему можна вслщ за Миколою Поршем (вислiди якого хоча i стосувалися шдросшсько! Украши та у такому контекстi, на нашу думку, вщдзеркалювали й тогочасну захщноукрашську ситуацiю) констатувати, що дiяльнiсть буржуази, яка з'явилася в Укра!ш, можна характеризувати як штернащональне хижацтво. Особливо цинiчно виставлялася едина мета -здобути зиск, не прикриваючись якимось лiберальним культурництвом або нащональним сентименталiзмом, як то бувае там, де буржуазiя виростае на
мiсцевому Грунт!. Особи, як вкладали свш капiтал в укра!нську iндустрiю (в уЫх регiонах Укра!ни), були вщрваш вгд народних мас, котрГ були переваж-но джерелом поповнення робочо! сили [2]. Наслщком цього стала деукрашь защя наших мют та економГчне гноблення автохтонного населення. На перелом! XIX Г XX ст. у житл украшщв Галичини Г Буковини сталися велик! змь ни. Тут проходить прискорений розвиток суспшьних Г нащональних сил. Ру-шГем цього процесу була штелГгенщя, передуЫм адвокати - вихованщ наро-довських громад. Поруч Гз ними дГяла нова генеращя духовенства. ВзагалГ священик у Галичиш завжди був невтомним пращвником на народнш нив! -дорадником, учителем Г провщником. Сшьсью параф!! закладали читальш, шпихлГри (зерновГ склади), позичковГ каси, крамнищ, осередки товариства "Сшьський господар", Народш доми. Громадську працю священиюв шдтри-мував митрополит Андрей Шептицький, який у своему посланш 1904 р., зок-рема, писав: "Ршуче фальшивим е напрям занедбування сторони суспшьно-економГчно!. Церква тих речей довгочасних Г матерГальних не занедбуе... Священик, що навГть на жадання парафГян не хоче утворити читальш, скле-пику, шпихлГра господарського... е противний, не вщповщае своему становищу." [3]. КрГм адвокатГв, священиюв, а також учителГв, виростало нове по-колшня вщданих, свщомих Г талановитих провщниюв селян. Пройшовши школу пращ у сел!, кооператив! тощо, вони обшмали керГвш посади у повт. Так зростали лави галицьких громадських дГячГв, довкола яких гуртувалася нащонально свщома укра!нська громада. Щ дГячГ поставили собГ чгтке прак-тичне завдання - створити на баз! "Просвгга" суцшьну мережу економГчно-просвгтшх оргашзацш та отримати для них допомогу з державного бюджету. "Просвгга" стала справжшм центром укра!нського життя. До першо! свгтово! вшни товариство мало в Галичиш 77 фшш, 2944 сшьсью читальш, 509 домГв-читалень, 2364 бГблютеки. Члешв читалень налГчувалося 197 035 [4]. При читальнях дГяли аматорсью театральш гуртки, хори, оркестри, а також спортив-т товариства "СГч" та "Сокш". За безпосередньою участю "Просвгга" виник-ла густа мережа агрономГчних гуртюв товариства "Сшьський господар". Пщ дахом "Просвгга" юнували сотш крамниць, кооперативГв, позичкових кас.
Таким чином, економГчна оргашзащя укра!нщв у Галичиш, що !! створила нова генеращя громадських провщниюв, поступово набирала чимдалГ досконалГших форм. Супроводив щ вагомГ змши бурхливий розвиток поль тично! дГяльностГ: вимоги подшу Галичини на укра!нську Г польську частини та прилучення укра!нсько! частини до Буковини, щоб у цей споЫб створити суцшьний укра!нський край, права таемного Г прямого голосування; заклик до соборного еднання галицьких Г росшських украшщв у поривГ до державно! самостшность
На захщноукра!нських землях (головно у Галичиш), котрГ шсля подь лу Польщд наприюнщ ХУШ ст. потрапляють до складу Австршсько! Гмпери Габсбурпв в умовах конституцшно!, парламентсько! монархи та дарованих нею вщносних лГберально-демократичних свобод, громадянське суспшьство формуеться бшьш-менш за тГею самою моделлю що й в шших кра!нах Цен-трально-Схщно Свропи. Наприюнщ Х1Х - на початку ХХ ст. у Галичиш вже
юнуе практично весь спектр iнституцiй громадянського суспшьства: моло-дiжнi, жiночi, спортивш, релiгiйнi, культурно-освiтнi i навiть науковi (НТШ) оргашзацн кредитiвки й кооперативи, професшш спiлки, незалежна преса ^ зрештою, повноцiннi полiтичнi партн. У мiжвоенний перiод цi шституцн збе-реглися пiд авторитарним польським режимом i лише у 1939 р. були знищеш тоталiтарною радянською владою.
Поразка у загальноукра!нських визвольних змаганнях висвплила одну iз засадничих причин втрати державност - вiдсутнiсть украшського урбаш-зованого населення. Усвiдомлення цього захщною гiлкою украшсько! елiти стало поштовхом до нащонально! господарсько! самооргашзованост^ яка знайшла свою реалiзацiю в украшськш кооперацн та в оргашзованому при-ватницькому русi. Нацiональне господарський рух, що за словами сучасниюв був найбiльшим здобутком захiдного укра!нства друго! половини Х1Х - пер-шо! половинi ХХ ст., став оргашзованою силою, сконсолiдованою Ревiзiйним Союзом Укра!нських Кооператив РСУК) та Союзом Укра!нських Купцiв i Промисловцiв (СУК1П), котра розпочала нацiотворчий процес формування на етшчних украшських землях середнього класу власникiв, як основи нащ-онального самовизначення.
Успiшний розвиток цього процесу пояснювався насамперед тим, що його очолили непереЫчш особистостi, якi добре розумши, що формування економiчного фундаменту наци дiалектично взаемопов'язане iз колосальною роботою у царинi вiдродження таких ментально характерних для украшщв рис як шдприемливють, ощадливiсть, прагнення до особисто! свободи й доб-робуту. Ця робота велась енергшно й планомiрно завдяки розгортанню дiяль-ностi галузевих секцiй i територiальних фiлiй станових оргашзацш нащо-нально! кооперацн та приватного тдприемництва, що не тшьки зумiла об'еднати розрiзненi осередки захщноукрашського пiдприемництва, але й сприяла опануванню щораз нових сфер торгiвлi, промислового виробництва й фшансово-кредитно! дiяльностi, в яких домшували чужинцi. Iдеологiчною та фахово-просвггницькою трибуною захщноукрашсько! кооперацн та при-ватництва були щотижневе видання РСУКу "Господарсько-кооперативний часопис", щомiсячний журнал "Кооперативна республжа" та пресовий орган приватниюв "Торговля i Промисл", як варто вiднести до найкращих зразюв украшсько! економiчноl преси [5].
Глибока закореншсть процесу творення захщноукрашських еконо-мiчних iнституцiй у широке нащональне тло господарського та полiтичного самозбереження та еволюцн у несприятливих шдневшьних умовах полягала у тому, що вони стали результатом зусиль уЫх громадських кштин укра!н-ства краю. Об'еднаш iдеею господарського патрiотизму, вони шдтримували матерiально й морально нащональну культуру й освiту, жертвуючи на це сво! кошти та беручи безпосередньо активну участь у громадсько-культурному житп краю та знаходили взаемну тдтримку у середовишд цього ушкального громадянського суспiльства.
Поборюючи дискримiнацiйну полпику чужих держав та антиукра-!нську налаштованiсть мюцево! влади, провiдники украшського господарсь-
кого руху прагнули максимально зреалГзувати основи европейського парламентаризму, задеклароваш Австро-Угорщиною та Польщею. На противагу полГтищ укра!ножерства росшського самодержавства та сталшського геноциду, що чинився на Великш Укра!ш у перюд панування росшсько! Гмпери та бшьшовицько! окупаци, Захщна Укра!на, максимально використовуючи об-межеш можливост европейського конституцшного ладу (австро-угорського та польського взГрця), спромоглася закласти шдвалини громадянського суспшьст-ва, духовш та господарськ основи майбутнього державотворення, що, на жаль, були зруйноваш радянським тоталГтаризмом, починаючи з вересня 1939 р.
Посттоталп,арш трансформаци економжи у нашш держав! вщбува-ються в умовах Ггнорування Гсторичних надбань нащонального господарського руху, як нездатна усвщомити посткомушстична номенклатурна та гос-подарська квазьелиа Це зумовлюе космополГтичний та номенклатурно-кла-новий характер нашого державництва Г загострюе проблему необхГдност по-лГтико-економГчно! структурованост державно! влади та суспшьства в цшо-му. Така структуровашсть передбачае, на нашу думку, формування ново! нащонально! полггако-господарсько! елгти, виховано! на засадах укра!нського нащонального шдприемництва та модерного свГтового досвщу ринково! трансформаци суспшьства.
Нагальною е також потреба формування засад приватно! Гшщативи та громадянського суспшьства, ноЫем та гарантом яких, як вщомо, е домшуван-ня верстви дрГбних та середшх власниюв. Власне витворення потужного нащонального середнього стану служить запорукою стабшьностГ та джерелом економГчного, сощального й духовного поступу кожно! цившзовано! державно! спшьноти. Визначальна роль у цьому процес належить шституту приватно! власностГ, який породжуе приватну Гшщативу, змшюе полГтичне й економГчне мислення людини - громадянина, витворюе нов! стандарти пове-дшки у сфер! виробничо! та шдприемницько! дГяльностг
Об'ективно зважуючи глибину тоталггарно! деформаци, наслщком яко! е суперечливий перебГг новгтнього державотворення та штеграци Укра-!ни у цившзовану спшьноту, можемо з упевнешстю констатувати гостру не-обхщшсть нащонально! господарсько! самощентифшацп, яка поеднуе у собГ не тшьки свГтовий досвщ, але й вщродження як на рГвш ментальностГ, так Г на рГвш традицш громадського сшвжиття, нащонального господарського досвГду. Як показуе досвщ перехщних суспшьств та виразно демонструе су-часний стан укра!нського сощуму, шститущональш (чи, точшше, квазинсти-тущальш) змши, як е випдними для певно! групи штерешв (так зв. постра-дянських олГгархГчних клашв), не мають ефекту у масштабах вЫе! економжи, усього суспшьства.
Лггература
1. Храпливий Свген. Сшьське господарство галицько-волинських земель. - Льв1в: Накладом фонду "УчГтеся брати мо!". - 1936, ч. 20. - С. 1.
2. Гермайзе Й. Нариси з ютори революцшного руху на Украшг - К., ^1926. - С. 5 -6.
3. Витанович I. 1стор1я укра!нського кооперативного руху. - Нью-Йорк: вид. ТУК, 1964. - С. 135.
4. Гунчак Т. Укра'ша: перша половина XX столлтя. Нариси под^ично'1 icropiï. - К.: Либiдь, 1993. - С. 54.
5. Вербова О. EKOHOMi4Ha ютсря: Навч. поciбник. - Львiв: ЛА мПiрамiдам. - 2002. -С. 244-256.
УДК 330.342:167. Здобувач В.М. Чаус - nwiecbm КА
СОЩАЛЬНО-ПСИХОЛОГ1ЧН1 НАСЛ1ДКИ РОЗПОД1ЛУ ПРАВ ВЛАСНОСТ1 В АКЩ1ОНЕРНИХ ТОВАРИСТВАХ ТА ФОРМУВАННЯ ЕФЕКТИВНОГО ВЛАСНИКА
Проаналiзовано сощально-психолопчш аспекти розподiлу прав влаcноcтi в ак-цiонерних товариствах. Закцентовано увагу на важливоcтi корпоративного управлш-ня для пiдвищення конкурентоcпроможноcтi та економiчноï ефективноcтi таких то-вариств.
Competitor V.M. Tchaus - Commercial Academy of Lviv
Social-psychological consequences an distribution rights property in joint-stock associations and forming efficacy owner
It is analyses a social-psychological aspects an distribution rights property in joint-stock associations. In this paper accents into the importance of corporative management for arising the competition ability and efficacy an economical such associations.
Враховуючи останш дослщження вчених у галуз1 функцюнування ак-цiонерноï власносп, вггчизняну та заруб1жну практику, можна стверджувати, що саме акцюнерна власшсть е тим мехашзмом, який мае резервш можли-вост шдняти на щабель вище мотивацда людини до пращ та ефектившсть функцюнування ще1' форми власность Так, А. Берл1 та Г. Miro у робот "Су-часна корпоращя та приватна власшсть" (1932) обгрунтували щею розвитку акцюнерного кашталу, що, на ïхню думку, призведе до усуспшьнення вироб-ництва i надасть йому колективного характеру. Г. Miro пропонував проект економiчноï реформи: через акцюнування шдкорити корпорацiï служшню ш-тересам суспшьства. Головними ознаками "колективного каппашзму" вчений вважав дифузш акцюнерного кашталу i притаманне корпоращям вщдшення управлшня й контролю над виробництвом вщ власност на каштал. Г. Мшз вважав, що менеджери корпорацш у свош управлшськш даяльносп мають керува-тися особистим штересом, але одночасно i служити штересам суспшьства, щоб зберегти свободу пiдприeмництва i спрямувати ïï у русло суспшьних iнтереciв.
Найбiльш важливою проблемою функцюнування акцюнерних това-риств та шдприемств iз змiшаною формою влаcноcтi у сучасних умовах стае проблема корпоративного управлшня. У широкому розумшт корпоративне управлшня, на наш погляд, можна визначити як систему форм, методiв управлшня, наукових пiдходiв, за допомогою яких спрямовують та контролю-ють дiяльнicть акцiонерного товариства. У рамках корпоративного управлшня визначаеться, яким чином швестори здшснюють контроль за дiяльнicтю менеджерiв, яку вщповщальшсть несуть менеджери перед iнвеcторами за результата дiяльноcтi товариства. Належна система корпоративного управлiння
