CC BY
6УДК 351.863 +338.246.87
SOCIAL CONDITION OF CRIMINALIZATION OF SOCIALLY DANGEROUS ACTIONS THAT AFFECT THE SAFE FUNCTIONING OF CRITICAL INFRASTRUCTURE OBJECTS
Yermenchuk O.
Doctor of law, Associate professor of the department of OIA Dnipropetrovsk State University of Internal Affairs of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine
СОЦ1АЛЬНА ОБУМОВЛЕН1СТЬ КРИМШАЛВАЦП СУСПШЬНО НЕБЕЗПЕЧНИХ Д1ЯНЬ, ЩО СТАВЛЯТЬ П1Д ЗАГРОЗУ БЕЗПЕЧНЕ ФУНКЦ1ОНУВАННЯ ОБ'СКТ1В КРИТИЧНО1
1НФРАСТРУКТУРИ
Срменчук О.П.
кандидат юридичних наук, доцент кафедри ОРД Днтропетровського державного ymiверситету внутрштх справ МВС Украти
Abstract
The article analyzes the feasibility of criminalizing socially dangerous activities that jeopardize the safe functioning of critical infrastructure facilities and determines the feasibility of providing a criminal law norm in which to establish criminal liability for intentional damage or destruction of critical infrastructure objects, creating threats to their security and resilience.
Анотащя
В статп проаналiзованi питання доцшьносп кримiналiзацii сустльно небезпечних дшнь, що ставлять шд загрозу безпечне функцюнування об'екпв критичноi' шфраструктури та визначено дощльшсть перед-бачити кримiнально-правову норму, в якш встановити кримiнальну вiдповiдальнiсть за умисне пошкод-ження або руйнування об'eктiв критичноi iнфраструктури, створення загроз для ix безпеки i стшкосп.
Keywords: Critical infrastructure, protection of critical infrastructure, national security, incept definition, criminalization.
Ключовi слова: Критична шфраструктура, безпека критичноi iнфраструктури, нацiональна безпека, визначення поняття, кримiналiзацiя.
У будь-якш краiнi, у тому числi й в Укра!т, iснують певнi об'екти, що мають важливе значення для забезпечення сталого функцiонування суспшь-ства. Таи об'екти вiдносяться до об'екпв нацю-нальноi iнфраструктури та можуть об'еднувати в собi державнi та приватш пiдприемства, оргашзацп та установи, а також !х власнiсть та результати дiяльностi, що е складовими единого механiзму функцiонування держави и економiки та суспшь-ства. Лише надзвичайно важливi об'екти нацюнально! iнфраструктури можуть визначатися критичною шфраструктурою. Об'екти критично! ш-фраструктури впливають на стан захищеностi нацюнально! безпеки Укра!ни взагалi та безпеку певного регюну зокрема.
Свiтовi тенденци до посилення загроз природного та техногенного характеру, пвдвищення рiвня терористичних загроз, збiльшення кiлькостi та шдвищення складностi кiбератак, а також пошкод-ження iнфраструктурних об'ектiв у схвдних та пiвденних регiонах внаслвдок збройно! агреси щодо Укра!ни зумовили актуалiзацiю питання захисту систем, об'екпв i ресурсiв, якi е критично важли-вими для функцiонування сустльства, сощально-економiчного розвитку держави та забезпечення нацюнально! безпеки [1].
Захист критично! шфраструктури поеднуе три основт напрями, як! охоплюють захист ввд загроз у сферi державно! безпеки; захист ввд кiберзагроз та захист в!д надзвичайних ситуацiй. Забезпечення
безпеки та стшкосп фiзичноi та кiбер-критичноi ш-фраструктури сприяе мiнiмiзацii насладив ввд дii загроз та сприяе ii швидкому вiдновленню.
На сьогодш вiдсутня окрема кримшально-пра-вова норма, яка передбачае кримшальну ввдповщальшсть за дiяння, що ставлять щд загрозу безпечне функцiонування об'ектiв критично! ш-фраструктури. Аналiз норм Кримшального кодексу Укра!ни [2] дае пвдстави стверджувати про те, що формально щ дii можуть спiвпадати з ознаками зло-чинiв, вiдповiдальнiсть за яш передбаченi ст. 113 («Диверая»), ст. 194 («Умисне знищення або пош-кодження майна»), ст. 194-1 («Умисне пошкод-ження об'ектiв електроенергетики»), ст. 277 («Пошкодження шляxiв сполучення i транспортних засобiв») та ст. 360 («Умисне пошкодження лшш зв'язку») цього Кодексу. Однак для ефективного захисту уах об'ектiв критично! шфраструктури, за-значений перелiк слщ продовжувати та удоско-налювати. У зв'язку з цим постае питання щодо до-щльносп кримiналiзацii сустльно небезпечних дгянь, що ставлять гад загрозу безпечне функцiонування об'ектiв критично! шфраструктури, та передбачення кримiнальноi вщповщаль-ностi в окремiй кримшально-правовш нормi.
Слiд зазначити, що фах!вцями в галузi кри-мiнального права поза увагою залишилися про-блеми щодо кримiнальноi вiдповiдальностi за ди, що ставлять пiд загрозу безпечне функцюнування об'екпв критично! шфраструктури. Тому метою
нашого дослвдження е з'ясувати доцшьшсть кри-мшал1заци цих суспшьно небезпечних д1янь та пвдстави тако! кримшал1заци.
Для з'ясування сощально! обумовленосп кри-мшал1заци суспшьно небезпечних д1янь, що став-лять пвд загрозу безпечне функцюнування об'екпв критично! шфраструктури, необхвдно визначити пвдстави кримшал1заци певного д1яння, тобто визначити об'ективну необхщшсть кримшально-правово! охорони тих чи шших цшностей (потребу в кримшально-правовш норм1).
Шд кримшал1защею розумшть процес 1 результат визнання д1яння злочинним та кри-мшально-караним. Процес кримшал1заци полягае у з'ясуванш доцшьносп та можливосп встановлення кримшально! вщповвдальносп за те чи шше д1яння, у виданш кримшальних закошв, а також в законо-давчому закршленш позитивно! вщповщ на це питания, тобто прийнятп ввдповщного закону. Результат кримшал1заци являе собою сукупшсть кри-мшально-правових норм, як1 мютять перел1к злочишв та передбачених за них покарань, а також шдстав та умов притягнення винних до кримшаль-но! ввдповщальносп та звшьнення ввд не! [3, с. 197].
У теорп кримшального права юнують р1зш точки зору на пвдстави кримшал1заци д1янь, зо-крема вид1ляють так1 пвдстави, як: 1) сощальш (сус-пшьна небезпека, сшврозм1ршсть позитивних 1 негативних насладив кримшал1зацп, кримшально-полггична адекватшсть кримшал1зацп), сощально-психолопчш та системно-правов1 (лопчна узгод-женють 1з системою права в цшому) [4, с. 70-76]; 2) об'ективш та суб'ективш (стушнь суспшьно! небез-пеки, поширешсть посягання, неможливють бо-ротьби 1з ним менш репресивними методами, а також усввдомлення об'ективно! необхвдносп сус-пшьства у кримшал1заци злочинних д1янь, певний р1вень суспшьно! правосввдомосп) [5, с. 68-74]; 3) запод1яння д1янням ютотно! шкоди сустльним ввдносинам, антигромадська ор1ентац1я особи, д1яння поширене 1 становить загрозу для суспшь-ства, некримшальш заходи виявилися неефектив-ними, суспшьна сввдомють здатна сприйняти це д1яння як злочин, кримшальна ввдповвдальшсть ввдповвдае розвитку сусшльства 1 принципам кримшального права [6, с. 34] та ш
У зв'язку з цим, з метою з'ясування дощль-носп кримшал1зацп суспшьно небезпечних д1янь, що ставлять пвд загрозу безпечне функцюнування об'екпв критично! шфраструктури, виникае необ-хвдшсть проанал1зувати пвдстави кримшал1заци д1янь, для встановлення кримшально! ввдповвдаль-носп за вчинення цих дш.
Таким чином, на нашу думку, необхвдшсть кримшал1зацп суспшьно небезпечних д1янь, що ставлять пвд загрозу безпечне функцюнування об'екпв критично! шфраструктури, зумовлюеться насамперед наявшстю таких пвдстав: 1) значна стушнь суспшьно! небезпечносп цього д1яння; 2) тенденцп до поширення цих дш; 3) необхвдшсть кримшально-правово! гарант!! охорони об'екпв критично! 1нфраструктури; 4) неможливють в су-часних умовах розвитку сусшльства протид1яти
цим суспшьно небезпечним д1ям без застосування заход1в крим1нально-правового реагування.
Кр1м того, для правильного використання кри-м1нально-правових заход1в регулювання суспшь-ного життя поряд з подставами необх1дно врахо-вувати 1 принципи кримшал1зацп. У теорп кри-м1нального права вид1ляють дв1 групи принцип1в крим1нал1зац1! д1яння: 1) сощально-психолопчш принципи, що забезпечують сощальну адекватн1сть крим1нал1зац1!, !! припустим1сть з точки зору основ-них характеристик сощальних систем 1 процес1в суспшьного розвитку, ввдповвдносп кримшально-правово! норми р1вню, характеру суспшьно! сввдо-мосп та стану громадсько! думки; 2) системно-пра-вов1 принципи, що визначають вимоги внутршньо! лог1чно! несуперечливост1 м1ж нормами кримшаль-ного права й шших галузей права. Т1льки за умови послвдовного застосування принцип1в кри-мшал1зацп до конкретних д1янь можна мати до-статне обгрунтування для введення ново! або скасу-вання чинно! кримшально-правово! норми [7, с. 49].
Перед тим, як розглянути суспшьну небез-печшсть д1янь, що ставлять пвд загрозу безпечне функцюнування об'екпв критично! шфраструк-тури, слад визначитися, що е об'ектами критично! шфраструктури та як1 д1яння ввдносяться до тих, що ставлять тд загрозу безпечне функц1онування цих об'екпв?
Категор1я «критична 1нфраструктура» е похщною в1д категор1! «нац1ональна 1нфраструк-тура». П1д «нац1ональною 1нфраструктурою» вба-чаеться взаемопов'язана система державного управл1ння та об'екпв шфраструктури, що е основою функцюнування держави !! економ1ки та сус-п1льства, а тд «критичною 1нфраструктурою» - система надзвичайно важливих матер1альних та нема-тер1альних об'ект1в нац1онально! 1нфраструктури (а також !х власн1сть та результати д1яльносп), що забезпечують !! стале функц1онування, руйнац1я або пошкодження яких (наявними загрозами) може призвести до людських жертв 1 значних матер1аль-них збитк1в з найсерйозшшими негативними насл1дками для життед1яльност1 держави й суспшьства !х сощально-економ1чного розвитку та нац1о-нально! безпеки [8, с. 20-23].
На сьогодш 1снуе Порядок формування пере-лшу 1нформац1йно-телекомун1кац1йних систем об'ект1в критично! шфраструктури держави, за-тверджений постановою Кабшету М1н1стр1в Укра!ни в1д 23 серпня 2016 р. № 563, де визначено, що до об'екпв критично! шфраструктури вщносять шдприемства та установи (незалежно в1д форми власност1) таких галузей, як енергетика, х1м1чна промисловють, транспорт, банки та ф1нанси, шфор-мац1йн1 технолог!! та телекомун1кац1! (електронш комун1кац1!), продовольство, охорона здоров'я, ко-мунальне господарство, що е стратепчно важли-вими для функц1онування економ1ки 1 безпеки держави, сусшльства та населення [9]. П1д час ро-зробки Порядку формування перелшу об'ект1в критично! 1нформац1йно! 1нфраструктури, внесення об'ект1в критично! 1нформац1йно! 1нфраструктури
до державного реестру об'екпв критично! шфра-структури, його формування та забезпечення функцюнування було запропоновано включати до об'ектiв критично! iнформацiйно! шфраструктури об'екти критично! iнфраструктури, як1: провадять д1яльшстъ та надають послуги в галузях енерге-тики, х!м!чно! промисловосп, транспорту, шфор-мацiйно-комунiкацiйних технологiй, електронних комунiкацiй; надають послуги у сферах життезабез-печення населения, зокрема у сферах централ!зова-ного водопостачання, водовщведення, постачання електрично! енергi! i газу, виробництва продукпв харчування, альсъкого господарства, охорони здо-ров'я; е комунальними, аварiйними та рятувалъ-ними службами, службами екстрено! допомоги населенню; включеш до перел1ку пiдприемств, що мають стратегiчне значення для економiки i без-пеки держави; е об'ектами потенцшно небезпечних технологiй i виробництв [10].
Таким чином, на сьогодш в Украiнi вщсутнш чггкий перелж об'ектiв критично! iнфраструктури, а також мехашзм визначення критерi!в вiднесения об'екпв нацiоналъно! iнфраструктури до критично! шфраструктури, порядку !х паспортизацi! та кате-горизацi!, потребуе розробки ефективний мехашзм захисту. Одним !з шлях1в виршення цiе! проблеми е прийняття Закону Укра!ни «Про критичну шфра-структуру та !! захист», як основного регулятивного акту у сферi та удосконалення правового забезпечення охорони таких об'екпв, прав i свобод лю-дини i громадянина, безпеки в!д злочинних пося-ганъ та запоб^ання злочинам.
У кримiналъному законодавствi Укра!ни юну-ютъ норми, як передбачаютъ кримiнальну вiдповiдалънiстъ за вчинення д!янъ, що ставлятъ шд загрозу безпечне функцiонуваиня окремих вид!в об'екпв критично! шфраструктури. Так, ст. 194-1 КК Укра!ни передбачае кримiналъну вщповщаль-нютъ за умисне пошкодження об'екпв електрое-нергетики, тобто умисне пошкодження або руй-нування об'ектiв електроенергетики, якщо щ ди призвели або могли призвести до порушення нор-малъно! роботи цих об'екпв, або спричинило небез-пеку для життя людей. Квалiфiкуючими ознаками цъого злочину е вчинення повторно або за попе-реднъою змовою групою оаб, або загальнонебез-печним способом, а також вчинення дш, якщо вони спричинили загибель людей або шш! тяжк1 наслвдки.
Вщповвдно до ст. 277 КК Укра!ни кримiналъно караними е д1яння, яш охоплюютъ умисне руй-нування або пошкодження шлях1в сполучення, спо-руд на них, рухомого складу або суден, засобiв зв'язку чи сигналiзацii, а також шш! ди, спрямоваш на приведення зазначених предмепв у непридатний для експлуатацп стан, якщо це спричинило чи могло спричинити аварш по!зда, судна або порушило нормальну роботу транспорту, або створило небезпеку для життя людей чи настання шших тяжких насладив. Квал!ф!куючими ознаками цъого злочину е вчинення цъого д1яння, якщо вони спричинили потерпшому середнъо! тяжкосп чи тяжк1
тшесш ушкодження або завдали велико! матер!алъ-но! шкоди, а також якщо вони спричинили загибель людей.
У ст. 360 КК Укра!ни встановлена кримшальна ввдповщальшстъ за умисне пошкодження лшш зв'язку, тобто умисне пошкодження кабельно!, радюрелейно!, повггряно! лшп зв'язку, проводо-вого мовлення або споруд чи обладнання, як! вхо-дять до !х складу, якщо воно спричинило тимчасове припинення зв'язку.
У зв'язку з цим вважаемо, що до д!янь, яш ставлятъ шд загрозу безпечне функцiонуваиня об'екпв критично! шфраструктури, слщ ввднести умисне пошкодження або руйнування цих об'екпв. При цьому, автори одного !з виданъ Науково-прак-тичного коментаря до Кримшального кодексу Укра!ни, коментуючи норму ст. 194-1, визначають пошкодження об'екпв електроенергетики як попр-шення !х якосп, ютотне обмеження можливосп !х експлуатацп за призначенням, доведення до непри-датносп на певний час, зменшення ефективносп !х функцiонуваиия або припинення останнъого (при цъому обов'язкового виведення таких об'екпв з ладу не передбачаеться). А пвд руйнуванням об'екпв електроенергетики розумшть повне виведення !х !з ладу, розвалювання, розтрощення, розо-рення, доведення до цшковито! непридатносп для щльового використання, припинення ф!зичного iснуваиия взагал! Фактично поняття «руйнування» е юридичним синошмом поняття «знищення», але при руйнуванш ди винного спрямоваш передуам не на маленьш предмети, а на бшьш велик! за обся-гом, вагою, територ!ею розташування об'екти - монолита споруди, каскади буд!вель, численне обладнання, системи комушкацш, установки з вогнеза-хисним чи шшим покриттям, комплексш агрегати, розгалужеш мереж! тощо [11, с. 442].
На наш погляд, сусшльна небезпечн!стъ д!янь, що ставлятъ п!д загрозу безпечне функцюнування об'екпв критично! шфраструктури, полягае у тому, що щ д1яння посягають на право власност! та нацю-нальну безпеку, можуть порушити нормальний ритм життя сусп!лъства ! держави, вносить еле-менти дезоргашзацп у д1ялъшстъ об'ект!в критично! шфраструктури, ставити шд загрозу настання або завдавати значно! економ!чно! шкоди держав!, довшллю, життю та здоров'ю людей, а також спри-чинення !нших негативних наслщшв природнъого або техногенного характеру, а також викликати каскадш ефекти.
В сучасних умовах розвитку сусп!льства про-тид1яти цим сусшльно небезпечним д1ям без за-стосування заход!в крим!налъно-правового реагу-вання неможливо. 1снування зазначено! кри-мшально-правово! норми забезпечитъ належну охорону власност!, змусить певну частину грома-дян кра!ни утриматися в!д протиправно! поведшки п!д загрозою крим!налъно! караносп. Кр!м того, кримшал!зац1я цих д!й е необхвдним, особливо за сучасних умов «пбридно! в!йни» та вщповвдае юну-ючим тенденц!ям у практиц! зарубгжних кра!н.
Враховуючи зазначене, а також те, що щ дшння мають тенденщю до поширення, не е пооди-нокими та випадковими, можна зробити висновок, що сусшльна небезпечнiсть дiянь, що ставлять пщ загрозу безпечне функцюнування об'ектiв критично! шфраструктури, мае достатнiй рiвень для кри-мiналiзацi! таких дiй.
Потреба сусшльства в ефективному захистi власностi ввд злочинних посягань, зокрема вщ дiянь, що ставлять пщ загрозу безпечне функцюнування об'екпв критично! шфраструк-тури, е соцiально обумовленою, оск1льки вони у су-купностi становлять загрозу для нацюнально! без-пеки Укра!ни.
У разi кримiналiзацп дiяння, що ставлять пвд загрозу безпечне функцюнування об'екпв критично! iнфраструктури, слад вщмежовувати його вщ диверси, кримшальна вiдповiдальнiсть за яке пе-редбачено ст. 113 КК Укра!ни. Дивераею визна-чено вчинення з метою ослаблення держави вибухiв, пiдпалiв або шших дiй, спрямованих на масове знищення людей, запод1яння тiлесних ушкоджень чи iншо! шкоди !хньому здоров'ю, на зруйнування або пошкодження об'екпв, яш мають важливе народногосподарське чи оборонне зна-чення, а також вчинення з пею самою метою дш, спрямованих на радiоактивне забруднення, масове отруення, поширення епiдемiй, ешзоотш чи епiфiтотiй. При цьому слад враховувати, що дп, що шдпадають пщ ознаки диверсi!, посягають на внутршню безпеку держави, !! економiчнi основи; об'ективно вiдображаеться лише у здшсненш вибух1в, пiдпалiв та шших суспшьно небезпечних дiй; дй' винних спрямоваш на завдання пе! чи шшо! шкоди (зруйнування або пошкодження об'екпв, яш мають важливе народногосподарське чи оборонне значення, масове отруення тощо); метою здiйснення цих дш е ослаблення держави, пщрив !! економiчно! безпеки та обороноздатностi, де-стабiлiзацiя дiяльностi державних органiв або сус-пiльно-полiтично! обстановки.
Таким чином, пропонуемо у ст.194-1 роздiлу VI «Злочини проти власносп» Особливо! частини КК Укра!ни передбачити кримiнально-правову норму, в якш встановити кримiнальну вщповщаль-нiсть за умисне пошкодження або руйнування об'ектiв критично! iнфраструктури, створення за-гроз для !х безпеки i стiйкостi, а вiдповiдно чинну редакцiю ст. 194-1 та ст.ст. 277, 360 КК Укра!ни виключити. У зв'язку з цим пропонуемо ст. 194-1 КК Укра!ни викласти в так1й редакци:
Стаття 194-1. Умисне пошкодження, руйнування або шша дiяльнiсть, що створюе загрозу без-печному функцiонуванню об'ектiв критично! ш-фраструктури
1. Умисне пошкодження, руйнування або шша д1яльшсть, що створюе загрозу безпечному функщ-онуванню об'ектiв критично! iнфраструктури, якщо вони призвели або могли призвести до пору-шення нормально! роботи цих об'екпв, або спричи-нили небезпеку для життя людей чи настання iнших тяжких наслщшв, -караеться ........
2. Ti сам дп, вчиненi повторно або за поперед-ньою змовою групою оciб, або загальнонебезпеч-ним способом, -
караються.......
3. Дй', передбaченi частинами першою або другою ще! cтaттi, якщо вони спричинили загибель людей або iншi тяжи наслщки, - караються.
В подальших доcлiдженнях доцiльно науково обгрунтувати визначення пiдcлiдноcтi зазначеного кримiнaльного правопорушення. Осшльки уповно-важеними на його розслщування, на думку автора, cлiд вважати слщч; органи Нaцiонaльно! полiцi! (що стосуеться загроз Ф;зичного знищення, руйнування тощо, кртм тероризму та диверciй), а також оргaнiв безпеки (у рaзi виявлення д1янь, що створю-ють загрозу безпечному функщонуванню об'ектiв критично! iнфрacтруктури, умисному зниженш !х стшкосп та можуть спричинити загрози держaвнiй безпецi).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Про схвалення Концепцй' створення державно! системи захисту критично! шфраструктури: розпорядження Кaбiнету Мшютр;в Укра!ни ввд
06.12.2017 № 1009-р.
2. Кримшальний кодекс Укра!ни ввд 5 квггня 2001 р. BidoMocmi Верховно'! Ради Украши. 2001. № 25-26. Ст.131 (з наступними змiнaми та доповнен-нями).
3. Кудрявцев В.Н. Основания уголовно-правового запрета: криминализация и декриминализация. Москва: Наука, 1982. 304 с.
4. Злобин Г.А. Основания и принципы уголовно-правового запрета. Советское государство и право. 1980. №1. С. 70-76.
5. Дагель П.С. Условия установления уголовной наказуемости. Правоведение. 1975. №4. С. 6774.
6. Кригер Г.А., Кузнецова Н.Ф. Проблемы социальной обусловленности уголовного закона. Москва: Наука, 1977. 152 с.
7. Гуторова Н.О. Кримшально-правова охо-рона державних фшанав Укра!ни: монограф. Харшв: Нац. ун-т внутр. справ, 2001. 384 с.
8. Срменчук О.П. Основш шдходи до ор-гашзащ! захисту критично! шфраструктури в кра!нах Свропи: досвщ для Укра!ни: монограф. Дншро: Дншроп. держ. ун-т внутр. справ, 2018. 180 с.
9. Про затвердження Порядку формування перелшу шформацшно-телекомушкацшних систем об'ектiв критично! iнфрacтруктури держави: постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни ввд 23.08.2016 № 563. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/563-2016-%D0%BF.
10. Лист Державно! служби cпецiaльного зв'язку та захисту шформащ! Укра!ни ввд
25.05.2018 № 05/02-1643 «Щодо погодження проекту постанови КМУ».
11. Науково-практичний коментар Кримшаль-ного кодексу Укра!ни. За заг. ред. О.М. Джуж1, А.В. Савченка, В.В. Чернея. Бюлетень законодав-ства i юридично! практики Украши. 2015. № 7-10. 1064 с.
