CC BY
92
Науковий вкиик НЛТУ Укра'1'ни. - 2009. - Вип. 19.4
Головними принципами майнового оподаткування е:
• платоспроможтсть. Принцип горизонтально! справедливоси передбачае, що з осiб з однаковим майном повинт утримуватисъ пропорцiйно рiвнi суми по-датюв, а принцип вертикально! справедливости грунтуетъся на прогресивно-му оподаткуваннi залежно вiд вартост майна;
• нейтральтсть щодо впливу на економiчну поведiнку суб'екпв господарю-вання;
• фшкальна доцiлънiстъ - витрати на адмшстрування податку не повиннi пе-ревищувати надходжень вiд нього.
Для захисту малозабезпечених громадян досить часто запрова-джуеться неоподатковуваний мшмум. Ще одшею особливютю податку е те, що вш здебшьшого е мюцевим, тобто право визначати ставки оподаткування надано органам мюцевого самоврядування.
Отже, податки ресурсно-майново! групи е найпоширешшими у розви-нених захщних крашах i становлять вагому частину фшансово! основи дохо-д1в бюджетiв ушх рiвнiв. Вибiр податково! стратеги в Укршт повинен грун-туватися на комбшованому пiдходi, який передбачае використання прогре-сивних методiв i фюкального досвiду щодо майнового оподаткування з ура-хування специфiки нацюнально! економжи.
Лiтература
1. Заяц Н.Е. Теория налогов : учебник [для студ. ВУЗов]. - М. : Изд-во БГЭУ, 2002. -
220 с.
2. Калшюк Н. Податок на нерухомють - джерело бюджетних доход1в // Вюник УАДУ при Президент! Украши. - 2003. - № 1. - С. 141-150.
3. Кучерявенко Н.П. Основы налогового права. - Харьков : Вид-во "Константа",
1996. - 320 с.
4. Перов А.В. Налоги и налогообложение : учебн. пособие / Перов А.В., Толкуш-кин А.В. - М. : Юрайт-М, 2002. - 555 с.
5. Черник Д.Г. Налоги в рыночной экономике. - М. : Изд-во "Финансы" ЮНИТИ,
1997. - 383 с.
УДК 330.332 Доц. Н.Г. Мщенко; студ. С.В. Мизгала - Rbeiecbm КА
СОБ1ВАРТ1СТЬ ПРОДУКЦ11 ЯК ЕКОНОМ1ЧНА КАТЕГОР1Я ТА II М1СЦЕ СЕРЕД ВИТРАТ П1ДПРИСМСТВА
Розглянуто витрати тдприемства, ixm види та класифшащя витрат. Проаналь зовано поняття собiвартостi продукцп тдприемства, ii види i положення. Встановле-но, що собiвартiсть продукцп - це грошовий еквiвалент, сплачений за товари та пос-луги, яю повиннi принести поточнi чи майбутш вигоди для оргатзацп. Собiвартiсть продукцп вiдображае рiвень витрат пiдприемства на ii виробництво та комплексно характеризуе ефектившсть використання ним усiх ресурав, органiзацiйний та тех-нiчний рiвень виробничого процесу, рiвень продуктивностi пращ.
Assoc. prof. N.G. Micenko; stud. S.V. Myzgala -L'viv commercial academy
An unit cost as economic category and its place is among the charges of enterprise
It is considered charges of enterprise, their kinds and classification of charges. The concept of unit of enterprise cost, its kinds and positions, is analysed. It is set that unit cost -
4. Економпка, планування i управлшня r^y3i
129
it a money equivalent, prepaid for commodities and services which must bring current or future benefits for organization. An unit cost is represented by the level of charges of enterprise on its production and complex characterizes efficiency of the use of them all resources, organizational and technical level of production process, level of the labour productivity.
У процес свое! дiяльностi шдприемство здшснюе MaTepianbHi та гро-шовi витрати. Витратами, на думку Ю.С. Цал-Цалко, визначають або змен-шення активiв, або збшьшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного кашталу пiдприемства [3, с. 37]. Залежно вiд ролi, яку вони вщгра-ють у процесi вщтворення, !х подiляють на три групи:
1. Витрати, пов'язат з основною д1яльтстю тдприемства. Це витрати на виробництво або реатзащю продукци, так зват поточт витрати, яш вщ-шкодовують за рахунок виручки вщ реал1зац1! продукци (послуг).
2. Витрати, пов'язат з швестицшною д1яльн1стю, тобто на розширення та оновлення виробництва. Одноразов! витрати на просте та розширене вщ-творення основних фондов, прирют об^ових кошт1в i формування допо-м1жно! робочо! сили для нового виробництва. Джерелами фшансування цих витрат е амортизацiйнi вiдрахування, прибуток, ем^я цiнних папе-рiв, кредити тощо.
3. Витрати на сощальний розвиток колективу (сощально-культурт, оздо-ровч^ житлово-побутовi та iншi потреби). Щ витрати не пов'язанi з про-цесом виробництва, а тому джерелом !хнього фiнансування е прибуток. В. А. Одун вважае, що витрати - це обсяг спожитих виробничих чин-
ниюв (матерiальних, фiнансових, трудових ресурЫв), потрiбних для здiйснення пiдприемством господарсько! дiяльностi, спрямовано! на отри-мання прибутку та максимiзацiю добробуту власниюв у грошовому виразi [2, с. 329]. Проте, на думку С.В. Мних , витратами е зменшення економiчно! ви-годи внаслiдок вибуття активiв, або збiльшення зобов'язань, як призводять до зменшення власного кашталу, якщо !х можна справедливо оцшити.
1.М. Бойчук стверджуе, що для досягнення свое! основно! мети - мак-симiзацi! прибутку - шдприемство повинно вщшкодувати певну суму витрат. Щ витрати спрямовують на формування та використання уЫх видiв ресурЫв. Вони мають рiзне спрямування, але найбiльш загальним i принциповим е по-дiл !х на швестицшш та операцiйнi витрати, пов'язанi з безпосередшм вико-нанням пiдприемства свое! основно! функци - виготовлення продукци. Опе-рацiйнi витрати - це витрати його основно! дiяльностi, пов'язано! з виробниц-твом i реалiзацiею продукци, яка забезпечуе основну частину його доходу.
Варто вирiзняти витрати загальш й на одиницю продукци. Загальш витрати - це витрати на весь обсяг продукци за певний перюд. Ця сума зале-жить вщ тривалостi перiоду i кiлькостi виготовлено! продукци. Витрати на одиницю продукци обчислюються як середш за певний перюд, якщо продук-щю виготовляють постiйно або серiями.
Пiд час планування, облiку та аналiзу витрати класифiкують за певни-ми ознаками. Основними з них е стушнь однаковостi витрат, споЫб обчис-лення на окремi рiзновиди продукцi!, зв'язок з обсягом виробництв.
За ступенем однаковост витрати подшяють на елементнi й комплексна Елементнi витрати однаковi за складом, мають единий економiчний змiст
130
Збiрник науково-технiчних праць
Шуковий вкник НЛТУ yKpa'1'ни. - 2009. - Вип. 19.4
i e пepвинними. До ниx нaлeжaть мaтepiaльнi витpaти, оплaтa пpaцi, вiдpaxу-вaння нa cоцiaльнi потpeби, aмоpтизaцiйнi вiдpaxувaння, iншi витpaти. Ком-плeкcнi витpaти piзнi зa cклaдом, оxоплюють кшьга eлeмeнтiв витpaт. ïx ^у-пують зa eкономiчним пpизнaчeнням пiд 4ac кaлькулювaння тa оpгaнiзaцiï внутpiшнього eкономiчного упpaвлiння.
3a cпоcобом обчиcлeння m окpeмi piзновиди пpодукцiï витpaти подшя-ють нa пpямi й те^ямь Пpямi витpaти бeзпоcepeдньо пов'язaнi з виготовлeн-ням пeвного piзновиду пpодукцiï i можуть бути обчиcлeнi m ïï одиницю ^я-мо. Heпpямi витpaти нe можнa бeзпоcepeдньо обчтелити нa окpeмi piзновиди пpодукцiï, бо вони пов'язaнi з виготовлeнням piзниx виpобiв (зapплaтa обcлу-говуючого й упpaвлiнcького пepcонaлу, утpимaння i eкcплуaтaцiя будов, ото-pуд, мaшин тощо). Подш витpaт нa пpямi тa нeпpямi зaлeжить вiд piвня cne^-aлiзaцiï виpобництвa, його оpгaнiзaцiйноï cтpуктуpи, ноpмувaння i облiку. 3pоcтaння 4acrra пpямиx витpaт у зaгaльнiй cумi пiдвищуe точнicть обчиоген-ня cобiвapтоcтi одиницi пpодукцiï, змiцнюe eкономiчнi ошови упpaвлiння.
3aлeжно вiд зв'язку з обcягом виpобництвa витpaти подiляютьcя та поcтiйнi й змiннi. Поcтiйнi витpaти e функцieю чacу, a те обcягу пpодукцiï. ïxня зaгaльнa cумa нe зaлeжить вiд кiлькоcтi виготовлeноï пpодукцiï в пeвниx мeжax. До постынта нaлeжaть витpaти нa утpимaння i eкcплуaтaцiю будов i cпоpуд, оpгaнiзaцiю виpобництвa, упpaвлiння. Ha пpaктицi до гpупи по^ тiйниx вiдноcять тaкож витpaти, якi нeicтотно змiнюютьcя внacлiдок змiни обcягу виpобництвa, тому ïx нaзивaють умовно-поcтiйними. Змiннi витpaти -цe витpaти, зaгaльнa cумa якиx зa пeвний 4ac зaлeжить вiд обcягу виготовлe-но!" пpодукцiï. Тому ïx можнa pоздiлити та пpопоpцiйнi тa поpцiйнi.
Пiдпpиeмcтво здiйcнюe бaгaто piзномaнiтниx витpaт гpошовиx, мaтe-piaльниx, тpудовиx pecуpciв, пов'язaниx iз piзними видaми його дiяльноcтi: опepaцiйною, фiнaнcовою тa iнвecтицiйною. Цe потpiбно для зaбeзпeчeння cтaбiльного функцiонувaння пiдпpиeмcтвa, змiцнeння його конкуpeнтноï по-зици нa pинку.
Haйбiльшу чacтку з-помiж уcix витpaт пiдпpиeмcтвa мaють опepaцiйнi витpaти, тобто витpaти пов'язaнi з ошовною дiяльнicтю пiдпpиeмcтвa тa оте-paцiями, що ïï зaбeзпeчують. Ц витpaти фоpмують cобiвapтicть пpодукцiï, яку воно виготовляe.
Cобiвapтicть пpодукцiï - ^ гpошовий виpaз зaтpaт пiдпpиeмcтвa нa виpобництво i peaлiзaцiю пpодукцiï. Cобiвapтicть пpодукцiï xapaктepизуe eфeктивнicть в^ого пpоцecу виpобництвa нa пiдпpиeмcтвi, оекшьки_в нiй вь добpaжaють: piвeнь оpгaнiзaцiï виpобничого пpоцecу; тexнiчний piвeнь; ^о-дуктивнicть пpaцi тa iншe. М. Чумaчeнко ввaжae, що виpобництво тa peaлiзa-цiя пpодукцiï потpeбують тpудовиx, мaтepiaльниx i гpошовиx витpaт.
Ha думку C.B. Cтeпaнeнкa, cобiвapтicть - ^ один з оcновниx погазни-кiв pоботи пiдпpиeмcтвa, що викоpиcтовують для визнaчeння потpeби в обь говиx коштax, плaнувaння пpибутку, визнaчeння eкономiчноï eфeктивноcтi окpeмиx оpгaнiзaцiйно-тexнiчниx зaxодiв i виpобництвa зaгaлом, для внут-piшньозaводcького плaнувaння; a тaкож для фоpмувaння цiн [1, c. 201].
Поняття cобiвapтоcтi пpодукцiï бaзуeтьcя та двоx положeнняx:
4. EKOHOMiKa, плaнувaння i упрaвлiння r&ttyîi
1З1
• це затрати на виробництво продукци, здшснюват на тдприемствц
• вс затрати, що мштяться у соб1вартост1, виражет в однш, загальнш для вс1х форм1.
Перша характеристика служить для ч1ткого обстеження, кола затрат, що мютяться у соб1вартост1 продукци. Друга характеристика спричинена тим, що затрати на виробництво продукцп здшснюються в багатьох формах.
Отже, дослщжуючи думки деяких вчених, ми дшшли висновку, що соб1варт1сть продукцп - це грошовий екв1валент, сплачений за товари та пос-луги, як повинш принести поточш чи майбутш вигоди для оргатзацп. Собь вартють продукцп вщображае р1вень витрат тдприемства на ii виробництво та комплексно характеризуе ефектившсть використання ним уЫх ресуршв, оргашзацшний та техшчний р1вень виробничого процесу, р1вень продуктив-ност пращ.
Лггература
1. Економ1ка : навч. поабник [для загальноосвiтнiх навч. закладiв] / за ред. С.В. Степа-ненка. - 2-ге вид. [доп.]. - К. : КНЕ1, 2001. - 306 с.
2. Сщун В.А., Пономарьова Ю.В. Економiка тдприемства : навч. поабник. - К. : Центр навч. лгг-ри, 2003. - 436 с.
3. Цал-Цалко Ю.С. Витрати пiдприемства : навч. поабник. - К. : Центр навч. л^-ри, 2002. - 655 с.
УДК 330.332 (441) Доц. 1.Н. Карпунь, канд. екон. наук - Львiвський
Д1 новтн1х технологш та управлтня M. В. Чорновола
ДЕРЖАВНЕ РОЗУМ1ННЯ 1НОЗЕМНОГО 1НВЕСТУВАННЯ
В ЕКОНОМ1КУ УКРА1НИ
Розглянуто основнi ознаки розвитку св^ового господарства, якi характеризуют масштабне розгортання процесiв глобалiзацii, динамiчно впливають на систему мiжнародних економiчних вiдносин, трансформують напрями i визначають тенденцп розвитку нацiональних економш. Встановлено, що найуразливiшою рисою глобаль зацп е ii фiнансова складова - потужна фшансова еднiсть та взаемозалежшсть фшан-сово-економiчних систем краш свiту. Прямi iноземнi швестицп - одне з найяскравь ших явищ св^ово'1' економiки. Особливо найбiльш важливими е не поточш коротко-термiновi iнвестицiйнi програми, а довготермiновi, розраховаш на вирiшення страте-гiчно значущих завдань лiбералiзацii економiки.
Ключов1 слова: швестицп, лiберизацiя економiки, державна стратепя, експер-тна оцiнка, державна пол^ика, iноземнi швестицп, фiнансова криза, ризики, невиз-наченiсть.
Assoc. prof. I.N. Karpun - Lviv state institute newest technologies
and controlling named after V. Chornovil
Public under standing of foreign investment in Ukrainian economy
Today, one of the world economy main features is all large-scale deployment of globalization dynamic processes that do significant impact on the international economic relations system, transforming areas and determining trends in the national economies development. The most vulnerable feature of globalization is the financial component strong financial unity and interdependence of financial-economic systems in the world. Foreign direct investment - one of the most striking phenomena of the world economic. Especially
132
Збiрник науково-техшчних праць
