CC BY
16
7. Сакс Дж. Д., Ларрен Б.Ф. Макроекономка. Глобальний подход. - М.: Дело, 1996. -
848 с.
8. Закон УкраТни "Про нащональний банк Украши" № 679-XIV вiд 20.05.1999/ Законодавчi i нормативнi акти банювсько!' дiяльностi. - 1999, вип. 7. - С. 3-23.
9. Гальчинський А. Макроекономiчнi та монетарнi шструменти полiтики зростання. -Вiсник НБУ. - 2004, № 8. - С. 6-8.
10. Дзюблюк О. Проблеми забезпечення ефективностi функцiонування банювсько!' системи// Вiсник НБУ. - 2005, № 3. - С. 30-31._
УДК 658.012.2:658.589:621(477.7) Асист Ю.В. Малиновський -
НУ "Львiвська полiтехнiка"
РЕЗУЛЬТАТИВШСТЬ СТРАТЕГ1ЧНОГО ПЛАНУВАННЯ ШНОВАЦШНО1 Д1ЯЛЬНОСТ1 МАШИНОБУД1ВНИХ ШДПРИСМСТВ ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ
За допомогою методу експертних ощнок проаналiзовано результативнiсть стратегiчного планування шновадшно!' дiяльностi машинобудiвних пiдприeмств За-хщного регiону. Дослiдження здiйснено у розрiзi таких показникiв, як кiлькiсть роз-роблених i своечасно виконаних плашв вiдповiдно до обрано'1 стратеги розвитку ш-новадшно!' дiяльностi, часток шновацшно!' продукцп у загальному обсязi виробниц-тва продукцп машинобудiвними пiдприемствами, часток реалiзацii шновацшно'1 продукцп на експорт у загальному обсязi реалiзацii шновацшно!' продукцп, часток при-бутку у структурi цiни шновацшно'1 продукцп, змiна часток власного капiталу маши-нобудiвних пiдприемств у структурi валюти балансу внаслiдок реалiзацii шнова-цшних проектiв тощо.
Assist. Yu. V. Malynovsky-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Effectiveness of the strategic planning of innovative activity of mashinebuilding enterprises of western region
By the method of expert estimations effectiveness of the strategic planning of innovative activity of machine-building enterprises of the Western region is analyzed. Research is conducted in the cut of such indexes, as an amount of the developed and in good time executed plans in accordance with select strategy of development of innovative activity, particles of innovative products in a general production of goods volume by machine-building enterprises, particles of realization of innovative products on an export in the general volume of realization of innovative products, particles of income in the pattern of prices of innovative products, change of stakes of property asset of machine-building enterprises in the structure of currency of balance as a result of realization of innovative projects and others like that.
В умовах загострення конкуренци, актив1зування глобашзацшних процеЫв, зростання вимог до енергоощадност машинобуд1вно1" продукцп та ii вщповщност еколопчним вимогам актуальш завдання кер1вниюв машино-буд1вних шдприемств полягають у рацюнашзаци управлшських дш щодо формування i реашзаци стратепчних плашв шновацшного розвитку. Для роз-робки обгрунтованих рекомендацш щодо виконання цього завдання доцшьно проанашзувати результатившсть стратепчного планування шновацшно1" дь яльност машинобуд1вних шдприемств.
Протягом 2006-2007 рр. методом експертного опитування було отри-мано шформащю про фактичш i планов1 значення показниюв машинобуд1в-
них шдприемств Захiдного регiону, якi виступали суб'ектами шновацшно! дь яльностi з 2002 р. до 2006 р. включно. Експерти давали шформащю про таю машинобудiвнi шдприемства, як ВАТ "Пневматика", Зу1вський енергомеха-нiчний завод, ВАТ "Агротепломаш", ВАТ "Барточ", ВАТ "1ршавський "Рем-верстат", ВАТ "Мотор Оч", ВАТ "Запорiзький абразивний комбшат", ВАТ "Гiдросила", ВАТ "Дрогобицький долотний завод", ТзОВ УН "Вебасто-Елек-трон", ЗАТ "Львiвський завод комунального транспорту", ВАТ "Львiвсiль-маш", ВАТ "Первомайський завод "Фрегат", ВАТ "Одеський завод радiаль-носвердлильних верстатiв", ЗАТ "Завод "Техноприлад", АТ "Сумське вироб-ничо-господарське об'еднання iм. М.В. Фрунзе", ДП "Завод iм. Малишева", НВО "Електротяжмаш", ЗАТ "Завод крупних електричних машин", ВАТ "Черкаський автобус", ВАТ "Чершпвавтодеталь". Результати анкетування респондентiв вiдображено у табл. 1-8.
Табл. 1. Ктьшсть розроблених i своечасно виконаних плашв вiдповiдно до обра-ноИ стратегИрозвитку шновацшнсн дiяльностi машинобудiвних шдприемств
Роки Кшьшсть платв п1дприемств Ввдхилення
Розроблено Виконано
Довгостроков1 плани
2002 142 74 -68
2003 98 62 -36
2004 101 23 -78
2005 153 48 -105
2006 111 67 -44
Середньостроков1 плани
2002 456 247 -209
2003 654 351 -303
2004 478 216 -262
2005 652 601 -51
2006 321 107 -214
Короткостроков1 плани
2002 912 803 -109
2003 843 704 -139
2004 645 601 -44
2005 1245 956 -289
2006 1063 985 -78
Примггка: у таблиц наведено зведену шформащю про короткостроков1, се-редньостроков1 1 довгостроков1 плани шновацшного розвитку машинобуд1вних п1д-приемств.
За даними респондент протягом 2002-2006 рр. спостер^али тенден-цiю до несвоечасного виконання плашв на машинобудiвних пiдприемствах, що займались iнновацiйною дiяльнiстю. Це значною мiрою засвiдчуе неефек-тивнiсть стратепчного планування iнновацiйноl дiяльностi машинобудiвних шдприемств. Як видно з табл. 1, для суб'екпв шновацшно! дiяльностi най-бiльш проблематичним е своечасно i повнiстю реалiзувати довгостроковi плани. Отримаш статистичнi данi показали, що протягом аналiзованого перi-оду практично половина з них залишилась нереалiзованою або реалiзованою пiсля коригування планiв та збшьшення термiну 1х виконання. Ознайомлення iз матерiалами машинобудiвних пiдприемств дае змогу стверджувати, що вщ-
сутнiсть досвiду у прогнозуваннi цiн на сировину i матерiали i рiвня попиту на шновацшну продукцда е одшею iз найвагомiших причин неповноти i нес-воечасност виконання довгострокових i середньострокових планiв шнова-цшно1 дiяльностi пiдприемств.
Найрезультативнiшими виявились короткостроковi плати машинобу-дiвних пiдприемств. Бiльшiсть з них виконувались своечасно i у повному об-сязi. Серед причин невиконання короткострокових планiв експерти назива-ють брак досвiду у реашзаци iнновацiйних проектiв, та низький рiвень трудо-во! дисциплiни.
У табл. 2 наведено шформацда про частку шновацшно! продукци у загальному обсязi виготовлення продукци аналiзованими машинобудiвними шдприемствами.
Табл. 2. Частка шновацшно'1 продукци у загальному обсязi виробництва
продукци машинобудiвними шдприемствами, %
Роки Частка шновадшнох продукци В1дхилення
за планом фактично
2002 9 9 0
2003 9 8 -1
2004 12 9 -3
2005 16 14 -2
2006 18 14 -4
Примггки: значения показниюв заокруглено до цшого числа.
Внаслщок експертного дослiдження виявлено, що протягом 20022006 рр. частка шновацшно! продукци у загальному обсязi продукци досль джуваних машинобудiвних пiдприемств не перевищувала 14 %. У 2006 р. по-рiвняно iз 2002 р. вона зросла на 5 %, що в цшому е позитивним явищем. Проте, порiвнюючи фактичне значення цього показника iз запланованим ба-чимо, що шдприемства планували у 2006 р. збшьшити частку шновацшно1 продукци порiвняно iз 2002 р. з 9 % до 18 %. Зростання значення цього показника, за винятком 2003 р., планувалось щорiчно. Попри це, практично кожного року, фактичш значення показника були меншими вщ запланова-них, що засвщчуе недостатньо високий рiвень стратегiчного планування ш-новацiйноl дiяльностi проаналiзованих машинобудiвних пiдприемств.
Щодо частки шновацшно1 продукци у загальному обсязi реалiзацil продукци машинобудiвними пiдприемствами, то, як видно з табл. 3, протягом 2002 р. та 2006 р. фактичш значення показниюв вщповщали запланованим, що е позитивним явищем. Своею чергою, протягом 2003-2005 рр. фактичш частки шновацшно1 продукци у загальному обсязi реалiзацil продукци маши-нобудiвними шдприемствами були меншi за плановi. За даними респондента, це сталося через певне попршення якостi шновацшно1 продукци, яку у результатi забракували замовники. Причиною зниження якостi шновацшно1 продукци була замiна окремих матерiалiв !х близькими замiнниками через шдвищення ринкових цiн на матерiали, як використовувались ранiше.
Табл. 3. Частка шновацшно'1'продукци у загальному обсязipeалiзацiï продукци _машинобудiвними мдприемствами, %_
Роки Чacткa iнновaцiйноï пpодукцiï Bi^raenna
зa плaном фaктично
2002 9 9 0
2003 S 7 -2
2004 9 б -3
2005 14 12 -2
200б 14 14 0
Це, певною мipою, зумовило тaкож поpушeння повноти i cвоeчacноcтi виконaння плaнiв iз peaлiзaцiï iнновaцiйноï пpодукцiï m eкcпоpт (тaбл. 4). Пpотягом 2002-2004 pp. мaшинобудiвнi шдпpиeмcтвa плaнувaли 100 % обcя-гу виpоблeноï iнновaцiйноï пpодукцiï peaлiзовувaти нa eкcпоpт, ^оте, як видно з тaбл. 4, щоpiчно плaн не вдaвaлоcь викотати нa 7-S %. Щодо нacтуп-них pокiв, то у 2005 p. мaшинобудiвнi шдпpиeмcтвa плaнувaли зменшити чacтку peaлiзaцiï iнновaцiйноï пpодукцiï та eкcпоpт у зaгaльному обcязi pe-aлiзaцiï iнновaцiйноï пpодукцiï до S4 % тa 7б % вщповщно. Пpотe, як вияви-лоcь шв^ь пpи icтотному знижeннi зaплaновaного зшчення цього покaзникa, фaктично плaни зaлишилиcь виконaними лише нa 91 % у 2005 p. тa m 77 % у 200б p. Це, безумовно, негативт тeндeнцiя, яга зacвiдчуe бpaк доcвiду кepiв-ниюв ^д^^мотв в упpaвлiннi зовнiшньоeкономiчною дiяльнicтю, a тaкож втpaту шдпpиeмcтвaми позицш нa зовнiшнix pинкax чepeз зниження якоел пpодукцiï, нeвiдповiднicть якоcтi щш.
Табл. 4. Часткаpeалiзацiï шновацшно'1'продукци на e^nopmу загальному
обсязi peалiзацiï шновацшно'1' продукци, %
Роки 4acraa peaлiзaцiï п| pодукцiï fía eкcпоpт
зa плaном фaктично
2002 100 93 -7
2003 100 92 -S
2004 100 92 -S
2005 S4 91 +7
200б 7б 77 +1
З ^иводу ще1" ^облеми, pecпондeнти зaзнaчили, що пpотягом 2005-200б pp. зpic обcяг peaлiзaцiï пpодукцiï нa внутpiшньому pинку. Цей фaкт фa-xiвцi пояcнюють aктивiзувaнням peклaмноï дiяльноcтi мaшинобудiвниx шд-пpиeмcтв. 3a ïx пpогнозaми чacткa iнновaцiйноï пpодукцiï, якa peaлiзовувaти-мeтьcя нa e^^p^ нaйближчими pокaми знижувaтимeтьcя, нaтомicть зpоcтa-тиме чacткa iнновaцiйноï пpодукцiï, яга peaлiзовувaтимeтьcя в Укpaïнi.
Сepeд погазниюв, якi xapaктepизують peзультaтивнicть cтpaтeгiчного плaнувaння iнновaцiйноï дiяльноcтi мaшинобудiвниx шдпpиeмcтв, видшено тaкож чacтку пpибутку у cтpуктуpi цiни iнновaцiйноï пpодукцiï доcлiджувa-нж шдпpиeмcтв. Як видно з тaбл. 5 пpотягом 2002-200б pp. фaктично у ce-peдньому знaчeння цього погазнига змiнювaлиcь вiд 1S % до 23 %. Пщ-пpиeмcтвa плaнувaли зaбeзпeчити чacтку пpибутку у cтpуктуpi цiни iнновa-цiйноï пpодукцiï нa piвнi 2б % у 200б p., пpотe плaн зaлишивcя не виконaним
на 3 %. Лише у 2002 р. та 2004 р. фактичш значення цього показника вщповь дали запланованим. Ознайомлення з позищею респондентiв з цього приводу показало, що формування плану частки прибутку у структурi щни встанов-лювалась вiдповiдно до фактичного попиту на шновацшну продукщю на момент складання плашв.
Табл. 5. Частка прибутку у структурi цши шновацшнсн продукци, %
Роки Частка прибутку у щт В1дхилення
за планом фактично
2002 18 18 0
2003 18 19 + 1
2004 22 22 0
2005 24 23 -1
2006 26 23 -3
Примггка: у середньому на одне тдприемство.
Надалi змiни попиту у бш його збiльшення або зменшення ставало визначальним фактором при фактичному щноутворенш на iнновацiйну продукщю. З огляду на це, серед причин виявлених вщхилень фактичних зна-чень показникiв вiд запланованих слщ видiлити нездатнiсть фахiвцiв маши-нобудiвних пiдприемств обгрунтовано прогнозувати рiвень попиту i адекватно оцiнити поточну ринкову кон'юнктуру.
Внаслiдок експертного дослщження виявлено, що протягом аналiзова-ного перюду суб'екти шновацшно! дiяльностi у середньому планували змiну частки власного кашталу в структурi валюти балансу вщ 46 % до 54 %, що в щлому мало б забезпечити досить високий рiвень платоспроможност маши-нобудiвних пiдприемств, тобто 1х фiнансову стiйкiсть. Проте на практищ ви-явилось, що значення цього показника у 2006 р. знизилось порiвняно iз 2002 р. аж на 19 %. З позици результативност стратегiчного планування це негативне явище, оскiльки: по-перше, машинобудiвнi пiдприемства стали менш фiнансово незалежними вiд кредиторiв; по-друге, протягом 20042006 рр. 1м постiйно не вдавалось реалiзувати заплановане на 9 %, 13 % та 19 % вщповщно. Проте, з позици швестицшно! привабливост машинобудiв-них шдприемств, та з позици 1х розвитку виявлена тенденщя засвiдчуе, що структура активiв пiдприемств i практика формування витрат е ращональни-ми, а рiвень показникiв рентабельностi дае змогу перекривати рiвень вщсот-кiв за використовуваш кредити.
Зiставивши данi табл. 6 i 7, бачимо, що дослщжуваним пiдприемствам протягом 2002-2006 рр. вдалось ютотно диверсифiкувати джерела фшансу-вання шновацшно! дiяльностi. Так, у 2002 р. у середньому на одне тдприемство припадало чотири джерела фшансування шновацшно! дiяльностi, а у 2006 р. вже вiсiм джерел. Це позитивна тенденщя, яка засвщчуе покра-щення фшансово! стшкосп дослiджуваних пiдприемств, зниження ризико-вост формування 1х активiв. Щодо стану виконання плашв iз диверсифжаци джерел фшансування шновацшно! дiяльностi, то, як видно з табл. 7, протягом 2002-2003 рр. фактичш значення показниюв були меншими за !х плановi значення, проте протягом 2004-2006 рр. керiвникам машинобудiвних шд-
приемств вдалось досягнути запланованого рiвня диверсифжацй, навiть пере-вищити його у 2005 р. Ознайомившись iз матерiалами пiдприемств. ми вияв-или, що диверсифiкувати джерела фiнансування вiдповiдно до сформованих плашв вдалось у перюд зростання попиту на iнновацiйну продукщю на вгг-чизняному ринку.
Табл. 6. Змта частки власного катталу машинобудiвних мдприемств
у структурi валюти балансу внасл'кдокреалiзацiiшновацшних проектiв, %
Роки Змша частки власного катталу Ввдхилення
за планом фактично
2002 54 54 0
2003 54 56 +2
2004 46 37 -9
2005 48 35 -13
2006 54 35 -19
Табл. 7. Джерела фшансування розробки i реалiзацii шновацшних проектiв
Роки Джерела фшансування Ввдхилення
за планом фактично
2002 5 4 -1
2003 7 4 -3
2004 8 8 0
2005 6 8 +2
2006 8 8 0
Примггки: у середньому на одне тдприемство.
Керiвники шдприемства, стверджують, що до 2004 р. 1хт намiри ди-версифiкувати джерела фшансування шновацшно1 дiяльностi шляхом отри-мання бшьшо! кiлькостi кредитiв у банювських установах виявлялись в основному безусшшними. Серед причин цього факту керiвники машинобудiвних пiдприемств називають високий ризик кредитування експортних контрактiв.
Одним iз показникiв, який засвiдчуе результатившсть стратегiчного планування шновацшно1 дiяльностi видшено величину економй на витратах машинобудiвними пiдприемствами внаслiдок ре^зацй iнновацiйних проек-тiв. Як видно з табл. 8, дослщжуваш пiдприемства планувати протягом 20022006 рр. збiльшити економш на умовно-постiйних та умовно-змiнних витратах з 7 % до 12 %, проте виконати це завдання вдалось лише частково. Протягом 2004-2006 рр. було досягнуто 11 % рiвня економй. Практично щорiчно фактичне значення цього показника не вдавалось забезпечити на запланова-ному рiвнi, зокрема у 2002 р. на 2 %, у 2005 р. та у 2006 р. на 1 % щороку. Респонденти стверджують, що причинами цього факту е вщсутшсть системи заходiв, не спрямованих на забезпечення економй. В основному отримання економй було наслщком радше випадкового, шж системного ощнювання ринково! кон'юнктури i ухвалення внаслiдок цього рiшень щодо перегляду закушвельних цiн, асортименту i номенклатури сировини та матерiалiв тощо. Фахiвцi стверджують, що виправити ситуацiю можна шляхом розроблення i послiдовноl реалiзацil системи заходiв, спрямованих на зниження собiвартос-тi виробництва i реалiзацil iнновацiйноl продукцil.
Табл. S. Отримання машинобудiвними тдприемствами економи на витратах _внасл'кдокpeалiзацiïшновацшних пpоeктiв, %_
Рoки Отpимaння eкoнoмiï та витpaтax пiдпpиeмcтвaми Вiдxилeння
3a плaнoм фaктичнo
2002 l 5 -2
2003 l l 0
2004 9 11 +2
2005 12 11 -1
2006 12 11 -1
Тaким чишм, внacлiдoк e^nepraoro дocлiджeння дoxoдимo тaкиx
виcнoвкiв:
• пpoтягoм 2002-2006 pp. cпocтepiгaлacя тeндeнцiя дo нecвoeчacнoгo виштан-ня плaнiв нa мaшинoбyдiвниx пiдпpиeмcтвax, щo зaймaлиcь iннoвaцiйнoю дь яльтсгю. Пpoтягoм aнaлiзoвaнoгo пepioдy пpaктичнo пoлoвинa з ниx з8ли-шилacь нepeaлiзoвaнoю aбo peaлiзoвaнoю пicля кopигyвaння плaнiв тa збшь-шeння тepмiнy ïx викoнaння;
• чacткa iннoвaцiйнoï ^o^Kuti' y зaгaльнoмy oбcязi пpoдyкцiï дocлiджyвaниx мaшинoбyдiвниx пiдпpиeмcтв нe пepeвишyвaлa 14 %. У 2006 p.. пopiвнянo i3 2002 p., вoнa 3po^a нa 5 %, шo в ц^му e пoзитивним явишeм. Пpoтe, ^aK-тичнo кoжнoгo poкy, фaктичнi знaчeння пoкaзникa 6УЛИ мeншими вщ 3araa-нoвaниx, шo зacвiдчye нeдocтaтньo виcoкий piвeнь cтpaтeгiчнoгo плaнyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi пpoaнaлiзoвaниx мaшинoбyдiвниx пiдпpиeмcтв;
• пpoтягoм 2002 тa 2006 pp. фaктичнi знaчeння чacтки iннoвaцiйнoï ^o^Kuri' y зaгaльнoмy oбcязi peaлiзoвaнoï ûpo.nyKuiï мaшинoбyдiвними пiдпpиeмcтвaми вiдпoвiдaли зaплaнoвaним, m,o e пoзитивним явишeм;
• пpoтягoм 2002-2004 pp. пiдпpиeмcтвa плaнyвaли 100 % oбcягy виpoблeнoï ш-нoвaцiйнoï пpoдyкцiï peaлiзoвyвaти нa eкcпopт, пpoтe шopiчнo плaн нe вдaвa-лocь викoнaти нa l-8 %. ffl^o нacтyпниx poкiв, тo нaвiть ^и icтoтнoмy зни-жeннi зaплaнoвaнoгo знaчeння цьoгo пoкaзникa, фaктичнo плaни зоишилжь викoнaними лишe нa 91 % y 2005 p. тa та ll % y 2006 p.;
• пpoтягoм 2002-2006 pp. фaктичнo y cepeдньoмy чacткa пpибyткy y cтpyктypi щн нa iннoвaцiйнy ^O^KUTO змiнювaлacь вiд 18 % дo 23 %. Мaшинoбyдiвнi пiдпpиeмcтвa плaнyвaли зaбeзпeчити чacткy пpибyткy y cтpyктypi щни шго-вaцiйнoï пpoдyкцiï та piвнi 26 % y 2006 p., пpoтe плaн зaлишивcя ж вишта-ним нa 3 %. Лишe y 2002 p. тa 2004 p. фaктичнi знaчeння щюго пoкaзникa вiдпoвiдaли зaплaнoвaним;
• пpoтягoм aнaлiзoвaнoгo пepioдy cyб'eкти iннoвaцiйнoï дiяльнocтi y cepeдньo-му плaнyвaли змшу чacтки влacнoгo кaпiтaлy в cipyKrypi вaлюти бaлaнcy вiд 46 % дo 54 %, шo в ц^му мaлo б зaбeзпeчити дocить виcoкий piвeнь maTOc-пpoмoжнocтi мaшинoбyдiвниx пiдпpиeмcтв, тобто ïx фiнaнcoвy спйшеть. Пpoтe нa пpaктицi виявилocь, m,o знaчeння цьoгo пoкaзникa у 2006 p. знизи-лocь пopiвнянo i3 2002 p. нa 19 %. У 2002 p. у cepeдньoмy та oднe тд-пpиeмcтвo пpипaдaлo чoтиpи джepeлa фiнaнcyвaння iннoвaцiйнoï дiяльнocтi, a у 2006 p. вжe вiciм джepeл;
• пpoтягoм 2004-2006 pp. кepiвникaм мaшинoбyдiвниx ^д^^мотв вдaлocь дocягнyти зaплaнoвaнoгo piвня дивepcифiкaцiï джepeл фiнaнcyвaння iннoвa-цiйнoï дiяльнocтi, ocкiльки бiльшicть cyб'eктiв iннoвaцiйнoï дшльгосп aKrn-вiзyвaли peaлiзaцiю iннoвaцiйнoï ^o^Kuri' нa внyтpiшньoмy pинкy;
• досл1джуват машинобудiвнi тдприемства планували протягом 20022006 рр. збiльшити економш на умовно-постiйних та умовно-зм1нних витра-тах з 7 % до 12 %, проте виконати це завдання вдалось лише частково. Протягом 2004-2006 рр. було досягнуто 11 % р1вня економй". Практично щорiчно фактичне значения цього показника не вдавалось забезпечити на запланова-ному рiвнi, зокрема у 2002 р. на 2 %, у 2005 р. та у 2006 р. на 1 % щороку.
Результатившсть стратепчного планування дослщжуваних машинобу-дiвних шдприемств ми аналiзyвали на пiдставi анкетного опитування керiв-ниюв шдприемств, тому висновки, сформyльованi вище, стосуються лише тих шдприемств, як дослiджyвались. Керiвники опитаних шдприемств, вва-жають, що надана ними шформащя е конфiденцiйною i може бути викорис-тана конкурентами та окремими шдроздшами органами державного управ-лшня проти них, тому iнформацiя залучалась на умовах нерозголошення назв шдприемств, 1'хшх адрес i мiсця реестрацй.
УДК332.135:339.5 Асист. О.Н. Слободян -НЛТУ Украши, м. Львiв
ЕКОНОМ1ЧНА ОЦ1НКА НАСЛ1ДК1В ПРИеДНАННЯ УКРА1НИ ДО СВГГОВО1 ОРГАНВАЦП ТОРГ1ВЛ1
Обгрунтовано об'ективну необхвднють приеднання Украши до Св1тово! оргаш-заци торпвл1 та проанал1зовано позитивш i негативы наслвдки.
Ключов1 слова: св1това оргашзащя торпвл1, св1това економ1ка, швестицп.
Assist. O.N. Slobodyan - NUFWT of Ukraine, L'viv
Economic assessment of the consequences of Ukraine's joining the World
Trade Organization
There has been substantiated the objective necessity of Ukraine's joining the World. Trade Organization also, analyzed here are positive and negative consequences of this.
Keywords: World Trade Organization, World economy, investments.
В останш роки помггно пожвавились стосунки Украши з мiждержавни-ми економiчними оргашзащями, орiентованих, о^м шших завдань, на спосте-реження за свгговим економiчним розвитком. Провщною серед органiзацiй у питаннях регулювання та сприяння розвитку мiжиародноi торгiвлi е Свiтова органiзацiя торгiвлi (СОТ). Приеднання Украши до СОТ являеться важливим вектором штеграцй нашо1" держави до ввропейсько! спiльноти, оскiльки Укра-1на не зможе стати повноправним членом GC, залишаючись поза рамками СОТ.
На сьогодш Укра1на подолала рекордно довгий (чотирнадцятирiчний) вступний процес, нарощуючи таким чином додатковi вимоги до себе як з боку старих, так i з боку нових члешв СОТ, оскшьки ршення в СОТ ухвалю-ються одностайно: жодне рiшення не ухвалюеться, доки всi не погодяться з ним. Протягом всього вступного процесу побутували рiзнi оцiнки можливих наслщюв приеднання до цього впливового мiжнародного клубу. Часто запек-лi противники СОТ критикували li через те, начебто вона нав'язуе урядам свою полггику, спричиняе безробiття, збiльшyе розрив мiж багатими i бщни-ми, i що це взагалi недемократична оргашзащя. Численнi критики набуття
