CC BY
37
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616-071+616-036.22+616.12-008.331.1+613.955 УРБАСЬ О.В.
ДВНЗ «1ваноФранювський нацональний медичний унверситет»
СКРИННГОВА EniAEMiOAOriHHA ХАРАКТЕРИСТИКА APTEPiAAbHOrO ТИСКУ У nonYAflUiT 0KOAflPiB MiCTA
iBAHO-OPAHKiBCbKA
Резюме. Наведет результати епiдемiологiчного до^дження, що було проведене у 1352 школярiв 12—17 poKie м. Твано-Франшвська. Отримаш показники систолiчного i дiастолiчного тиску та межi коливань його нормальних значень у дтей piзних вково-статевих груп. Визначено, що частота випад^в тдвище-ного аpтеpiальнoгo тиску в популяци шкoляpiв 12—17ротв м. Твано-Франшвська (90-95-й перцентиль) становила у хлопчишв 30,39%, у дiвчатoк — 14,68 %.
Ключовi слова: аpтеpiальний тиск, аpтеpiальна гтертензЬя, шкoляpi, епiдемioлoгiя.
Частота аpтepiальнoI гшертензи (АГ) останшм часом мае тенденщю до зростання. Пдвищення apTepianbHora тиску (АТ) усе частше виявляеться у молодому вшд i у шкoляpiв.
На вщмшу вщ дорослого населення, у якого АГ вражае великий вщсоток популяци, у дитячому ввд ця патолопя зустpiчaеться вщносно нечасто [5, 8]. За даними масових дослщжень, проведених остан-шми роками у piзних кра'шах свиу, АГ серед дiтeй i пщлигав спoстepiгaеться залежно вщ вiку i обраних критерив у 2,4—18 % [1].
Вapiaцiя в показниках поширеност АГ в дитя-чих i пiдлiткoвих пoпуляцiях наведених дoслiджeнь показуе головним чином прийняту методолопю ощнки АТ: кpитepiй нopмaльнoстi пoкaзникiв АТ, вж, кiлькiсть вiзитiв i юльюсть вимipювaнь пiд час кожного вiзиту, тpивaлiсть проспективного досль дження [7].
У бгльшосп захщноевропейських i американ-ських дослщжень упродовж багатьох роюв засто-совуеться единий пiдхiд до ощнки АТ у дггей i пщ-лiткiв, що базуеться на oснoвi пpoпoзицiй робочо'1 групи (експерти Нащонального iнституту серця, лeгeнiв i кpoвi) 1987 року [6]. Поширешсть АГ серед дiтeй i щдлггюв у бiльшoстi цих дoслiджeнь стано-вить 1—3 % [4]. Даний piвeнь пoшиpeнoстi залиша-еться постшним [3] нaвiть iз новими нормативними показниками АТ, наведеними Working Group Report у 1996 рощ [9].
Упродовж перших двох десятилиъ життя, а точ-шше до 18^чного вiку, АГ визначаеться як стан,
при якому середш значения систолiчного (САТ) i/або дiастолiчиого АТ (ДАТ) розраховаш на ocHOBi трьох або бгльше пoказиикiв окремих вимiрюваиь, що стаиовлять > 95-го перцеитиля криво! розподглу АТ у популяци для вщповщного BiKy, cтатi та зрос-ту [2]. Проте дiагиoз АГ у дггей i пiдлiткiв може бути визиачеиий тшьки пicля того, як шдвищення АТ пiдтверджеие тд час трьох окремих послщовних Bi-зитiв до лiкаря.
Статистичио 5 % дггей матимуть АТ, що переви-щуе 95-й перцентиль при проведенш вимiрюваиия АТ на одному вГзип. Проте рiвеиь АТ мае тенденщю до иoрмалiзацil при повторних вимiрюваииях завдя-ки феномену акомодаци (дГти пристосовуються до процедури вимiрювання АТ) i регреси до середньо! величини (статистична змiиа) [8]. Таким чином, ю-тинна пoширеиicть АГ тсля вимГрГв пщ час повторних вГзитш буде нижчою за 5 %.
Мета досЛдження: визначення пoказиикiв сис-толГчного i дiаcтoлiчиoгo АТ та меж коливання його значень у школярГв 12—17 роив м. 1вано-Франюв-ська, а також поширеносп пiдвищеиoгo АТ серед дь тей рГзних вiкoвo-cтатевих груп при першому вГзитГ.
Адреса для листування з автором: Урбась Ольга Володим^вна E-mail: [email protected]
© Урбась О.В., 2015 © «Здоров'я дитини», 2015 © Заславський О.Ю., 2015
Матер1ал i методи
Обстежена репрезентативна n^B^ipKa — 1352 школярi м. 1вано-Франювська вжом 12—17 роюв (743 дiвчинки та 609 хлопчикiв).
Артерiальний тиск вимiрювали в стандартних умовах:
— у першш половинi дня, не рашше н1ж через 1 годину тсля урокiв фiзкультури або контрольних робiт;
— пiсля 5-хвилинного вщпочинку, у положеннi сидячи, тричi на правш (для правшi) та лiвiй (для лiвшi) руцi в далянщ передньолжтьово! ямки;
— з точшстю, що вщповщае 1 подiлцi шкали (2 мм) ртутного сфiгмоманометра;
— i3 використанням компресшно! манжетки 13 х 26 см. Систолiчний АТ визначали за I фазою то-шв Короткова, дiастолiчний АТ — за V фазою (по-вне зникнення тонiв).
За межу нормального коливання артерiального тиску приймали значення САТ i ДАТ, що не потра-пляють у верхнi 10 перцентилiв вiдповiдного розпо-дiлу. Значення мж 90-м та 95-м перцентилями вва-жали показниками високого нормального АТ.
Результати та Тх обговорення
Середнi значення показникiв АТ наведет в табл. 1, де констатовано, що систолiчний i дiастолiч-ний АТ збшьшувались з вiком майже у всiх статевих групах школярiв.
У дiвчаток 12—17 рокiв меж САТ становили вiд 111,6 до 117,4 мм рт.ст. з незначною варiабельнiс-тю у рiзнi вiковi перiоди. Бшьш стабiльнi показ-ники САТ у вжовш градацп були в 13—14 роюв — 116,5 мм рт.ст. У 17 роюв рiвень САТ був нижчим (114,60 ± 1,87 мм рт.ст.), шж у 16 рокiв. Найвищий середнш показник САТ констатувався у дiвчаток 16 рокiв — 117,4 ± 0,9 мм рт.ст.
Таким чином, збшьшення САТ у дiвчаток 12—17 роюв знаходилось в межах 5,8 мм рт.ст., при цьому найбшьший прирют спостерiгався у 16 роюв.
Прирiст показникiв САТ у хлопчиюв е бшьш ста-бшьним та пов'язаний з вжом. Так, у перюд вiд 12 до 15 роюв рiвень САТ у хлопщв збшьшився на 8,9 мм рт.ст. (у середньому до 119,3 мм рт.ст.). У 16 роюв констатуеться тдвищення САТ на 9,5 мм рт.ст. до 128,90 ± 1,44 мм рт.ст. та залишаеться стабшьним у 17 роюв (126,00 ± 5,68 мм рт.ст.).
Пiд час порiвняльного аналiзу вжово! динамiки САТ виявлеш розбiжностi залежно вщ статк у хлоп-чикiв АТ з вжом зростав постiйно, i лише у 17 роюв процес дещо стабiлiзувався, у дiвчаток максимальнi значення спостер^ались в 16 рокiв, а поим вщ^ча-лося навiть незначне зниження АТ.
Виявлено менш виражене порiвняно з САТ шд-вищення середнiх показникiв ДАТ у хлопчиюв та да-вчаток пiсля 12 роюв. У хлопчикiв найбiльший при-рiст ДАТ вiдзначався в 14 та 17 роюв; у дiвчаток — у 12 рокiв. При порiвняльному аналiзi рiвнiв ДАТ за статтю iстотних розбiжностей не виявлено. У 16 i 17 роюв показники ДАТ у хлопчикiв були вищими, нiж у дiвчаток, i становили 70,4 та 70,7 мм рт.ст. проти 68,6 та 68,7 мм рт.ст. Вщзначались деяю вщмшносп у вiковiй динамiцi ДАТ залежно вщ статi: у хлопчи-юв показники зростали до 16 роюв, у дiвчаток — до 15 роюв.
Тенденцiя до пгдвищення САТ i ДАТ i рiзниця у вжовш динамiцi простежувалась i на рiвнях перцен-тильного розподiлу (табл. 2, 3).
При аналiзi даних САТ виявлено, що у дiвчаток до 14 роюв констатувалось рiвномiрне збiльшен-ня показника в межах нормальних перцентильних значень, а у 15 роюв цей прирiст був значшшим. У хлопчикiв збгльшення САТ за перцентильними да-ними спостерiгалось у 12 i 14—15 рокiв. Найбшьший прирiст ДАТ у дiвчаток припав на 13 i 15 роюв, а у хлопчикiв — на 13 роюв.
Отриманi результати свщчать про те, що при ощнщ АТ у школярiв необхiдно керуватись не тшь-ки вiком, але i статтю. Для оцiнки АТ, о^м визна-чення середнього значення САТ та ДАТ, велике
Таблиця 1. Середн piBHi артер1ального тиску в популяцИ школяр1в 12-17 роюв м. 1вано-Франк1вська,
мм рт.ст.
BiK, роки Стать САТ ДАТ
M ± m ±8 M ± m ±8
12 Дiвчатка 111,60 ± 1,06 11,8 67,00 ± 0,79 8,9
Хлопчики 114,00 ± 1,18 12,3 67,0 ± 0,8 8,3
13 Дiвчатка 116,60 ± 1,06 13,3 67,80 ± 0,64 8,1
Хлопчики 118,90 ± 1,08 13,7 66,30 ± 0,65 8,3
14 Дiвчатка 116,50 ± 0,86 11,6 67,80 ± 0,64 8,1
Хлопчики 121,70 ± 1,07 13,0 67,90 ± 0,77 9,4
15 Дiвчатка 114,60 ± 0,97 10,5 69,80 ± 0,69 7,5
Хлопчики 122,90 ± 1,25 12,4 68,3 ± 0,9 8,9
16 Дiвчатка 117,40 ± 0,9 10,5 68,60 ± 0,67 7,8
Хлопчики 128,90 ± 1,44 12,8 70,40 ± 0,84 7,5
17 Дiвчатка 114,60 ± 1,87 9,9 68,70 ± 1,52 8,0
Хлопчики 126,00 ± 5,68 22,0 70,70 ± 2,44 9,7
значення мае аналiз його перцентильного розпо-дiлу.
На основi аналiзу перцентильного розподшу рiв-нiв АТ було визначено меж нормального, шдвище-ного та зниженого АТ в популяци школярiв 12—17 рокiв м. 1вано-Франювська. Так, частота випадкiв зниженого АТ у дiвчаток становила 13,05 %, у хлоп-чикiв — 9,08 %. У вжовш градаци ткове зниження АТ у дiвчаток констатовано у 16 роюв, а у хлопчи-кiв — у 13—14 роюв.
Частота випадкiв пiдвищеного САТ в популяци школярiв 12—17 роюв м. Iвано-Франкiвська (90-95-й перцентиль) була вищою у хлопчикiв i становила 30,39 %, у дiвчаток — 14,68 %. У хлоп-чикiв критичний вiк щодо тдвищення АТ — 13 рокiв, а у дiвчаток — 14 роюв. З дано! групи кшь-юсть дiтей, в яких рiвень АТ знаходився в межах вище ввд 95-го перцентиля, становила: хлопчи-
юв — 17,91 %, дiвчаток — 8,35 %. Для вжово! градацп характерним було ткове тдвищення САТ у дiвчаток у вод 13—14 роюв, а у хлопчиюв — у 13 роюв. Таким чином, епщемюлопчне дослiдження дозволило встановити сучаст нормативи АТ для популяци дггей 12—17 рокiв м. 1вано-Франювська та визначити вiдмiнностi в поширеност артерь ально! гшертензи.
Висновки
1. Вiковi i статевi вiдмiнностi в рiвнях артерiаль-ного тиску у пщлигав на вплив на них ^матичних, метеорологiчних, етнiчних, мiкросоцiальних та ш-ших факторiв зумовлюють необхщшсть викорис-тання отриманих нормативiв артерiального тиску для дiтей i щдлгтв нашого регiону.
2. Частота випадюв пiдвищеного артерiально-го тиску в популяци школярiв 12—17 рокiв м. 1ва-
Таблиця 2. Розподл д1вчаток 12-17 poKiB за р1внем перцентильного розподлу артер1ального тиску
(n = 74)
BiK, роки АТ Межi перцентилiв/aбсолютнa кшьшсть (%)
5-й 10-й 25-й 50-й 75-й 90-й 95-й
12 САТ 6 (0,81) 7 (0,94) 40 (5,38) 34 (4,58) 31 (4,17) 10 (1,35) 12 (1,62)
ДАТ 6 (0,81) 3 (0,4) 20 (2,69) 31 (4,17) 45 (6,06) 18 (2,42) 17 (2,29)
13 САТ 4 (0,54) 7 (0,94) 28 (3,77) 27 (3,63) 39 (5,25) 6 (0,81) 20 (2,69)
ДАТ 4 (0,54) 4 (0,54) 29 (3,9) 50 (6,73) 21 (2,83) 3 (0,4) 20 (2,69)
14 САТ 4 (0,54) 18 (2,42) 31 (4,17) 28 (3,77) 34 (4,58) 11 (1,48) 17 (2,29)
ДАТ 5 (0,67) 12 (1,62) 36 (4,85) 22 (2,96) 38 (5,11) 11 (1,48) 19 (2,56)
15 САТ 3 (0,4) 17 (2,29) 51 (6,86) 34 (4,58) 41 (5,52) 15 (2,02) 3 (0,4)
ДАТ - 9 (1,21) 35 (4,71) 25 (3,36) 71 (9,52) 9 (1,21) 15 (2,02)
16 САТ 7 (0,94) 16 (2,15) 26 (3,5) 20 (2,69) 54 (7,27) 5 (0,67) 10 (1,35)
ДАТ 3 (0,4) 15 (2,02) 28 (3,77) 56 (7,54) 25 (3,36) 4 (0,54) 7 (0,94)
17 САТ 2 (0,27) 6 (0,81) 5 (0,67) 4 (0,54) 10 (1,35) - -
ДАТ - 4 (0,54) 9 (1,21) 9 (1,21) 3 (0,4) 1 (0,13) 1 (0,13)
BiK, роки АТ Межi перцентилiв/aбсолютнa кшьмсть (%)
5-й 10-й 25-й 50-й 75-й 90-й 95-й
12 САТ 4 (0,66) 2 (0,33) 27 (4,43) 26 (4,27) 26 (4,27) 17 (2,79) 18 (2,96)
ДАТ 1 (0,16) 1 (0,16) 18 (2,96) 31 (5,09) 33 (5,42) 17 (2,79) 19 (3,12)
13 САТ 4 (0,66) 13 (2,13) 2 (0,33) 17 (2,79) 25 (4,11) 25 (4,11) 26 (4,27)
ДАТ 7 (1,15) 4 (0,66) 22 (3,61) 40 (6,57) 39 (6,4) 6 (0,99) 13 (2,13)
14 САТ 7 (1,15) 10 (1,64) 12 (1,97) 35 (5,75) 24 (3,94) 13 (2,13) 28 (4,6)
ДАТ 2 (0,33) 18 (2,96) 25 (4,11) 22 (3,61) 35 (5,75) 18 (2,96) 9 (1,48)
15 САТ 4 (0,66) 6 (0,99) 20 (3,28) 41 (6,73) 24 (3,94) 9 (1,48) 17 (2,79)
ДАТ 2 (0,33) 27 (4,43) 35 (5,75) 25 (4,11) 18 (2,96) 11 (1,81) 3 (0,49)
16 САТ - 5 (0,82) 14 (2,3) 24 (3,94) 20 (3,28) 9 (1,48) 16 (2,63)
ДАТ - 8 (1,31) 27 (4,43) 22 (3,61) 16 (2,63) 7 (1,15) 8 (1,31)
17 САТ - - 5 (0,82) 4 (0,66) 4 (0,66) 3 (0,49) 4 (0,66)
ДАТ 3 (0,49) 2 (0,33) 4 (0,66) 4 (0,66) 5 (0,82) 2 (0,33) -
Таблиця 3. Розподл хлопчиюв 12-17 роюв за р1внем перцентильного розподлу артер1ального тиску
(n = 609)
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
нo-Фpанкiвська (90-95-й перцентиль) становила у хлопчиюв 30,39 %, у дiвчaтoк — 14,68 %.
3. Пдвищений apтepiaльний тиск у межах вище вщ 95-го перцентиля виявлено у 13,1 % шкoляpiв, у тому чи^ у 17,91 % хлoпчикiв, 8,35 % дiвчaтoк.
Список л1тератури
1. Александров А.А., Розанов В.Б. Профилактика сердечнососудистых заболеваний с детства: подходы, успехи, трудности // Кардиология. — 1995. — № 7. — С. 4-8.
2. Майданник В.Г., Хайтович М.В. Артергальна гтертензгя у дтей: д1агностика та лкування // Внутршня медицина. — 2008. — № 3(9). — С. 13-20.
3. Adrogue H.E., Sinaiko A.R. Prevalence of hypertension in junior high school-aged children: effect of new recommendations in the 1996 Updated Task Force Report // Am. J. Hypertens. — 2001. — V. 14. — P. 412-414.
4. Flynn J.T. What's New in Pediatric Hypertension? // Current Hypertension Reports. — 2001. — V. 3. — P. 503-510.
5. Norwood V.F. Hypertension//Pediatrics in Review. — 2002. — V. 23. — P. 197-209.
6. Report of the Second Task Force on Blood Pressure Control in Children — 1987. Task Force on Blood Pressure Control in Children: National Heart, Lung, and Blood Institute, Bethesda, Maryland // Pediatrics. — 1987. — V 79. — P. 1-25.
7. Salgado C.M., Carvalhaes J.T.A. Arterial hypertension in childhood // J. Pediatr. (Rio J.). — 2003. — V. 79(Suppl. 1). — P. S115-S124.
8. Vogt B.A. Hypertension in children and adolescents: definition, pathophysiology, risk factors, and long-term sequelae // Curr. Ther. Res. Clin. Exp. — 2001. — V 62. — P. 283-297.
9. Update on the 1987 Task Force Report on High Blood Pressure in children and Adolescents: A Working Group Report from the National High Blood Pressure Education Program // Pediatrics. — 1996. — V. 98. — P. 649-658.
OTpuMaHO 24.12.14 ■
Урбась О.В.
ГВУЗ «Ивано-Франковский национальный медицинский университет»»
СКРИНИНГОВАЯ ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА АРТЕРИАЛЬНОГО ДАВЛЕНИЯ В ПОПУЛЯЦИИ ШКОЛЬНИКОВ ГОРОДА ИВАНО-ФРАНКОВСКА
Резюме. Представлены результаты эпидемиологического исследования, проведенного у 1352 школьников 12—17 лет г. Ивано-Франковска. Получены результаты систолического и диастолического давления, а также границы колебаний его нормальных показателей у детей разных возрастно-половых групп. Определено, что распространенность случаев повышенного артериального давления в популяции школьников 12—17 лет г. Ивано-Франковска (90-95-й перцентиль) составляет у мальчиков 30,39 %, у девочек — 14,68 %.
Ключевые слова: артериальное давление, артериальная гипертензия, школьники, эпидемиология.
Urbas O.V.
State Higher Educational Institution «Ivano-Frankivsk National Medical University», Ivano-Frankivsk, Ukraine
SCREENING EPIDEMIOLOGICAL CHARACTERISTICS OF BLOOD PRESSURE IN SCHOOLCHILDREN FROM IVANO-FRANKIVSK
Summary. The article presents the results of the epidemiological study carried out in the group of 1352 schoolchildren aged 12—17 years from Ivano-Frankivsk. Parameters of systolic and diastolic blood pressure and the ranges of fluctuations of its normal values were obtained in children of different age and sex groups. It is found that the incidence of high blood pressure episodes in schoolchildren aged 12—17 years from Ivano-Frankivsk (90—95 percentile) was 30.39 % in the boys and 14.68 % in the girls.
Key words: blood pressure, hypertension, schoolchildren, epidemiology.
