CC BY
9
Клшнна педштрт
УДК 616-053.2(075.8)
ГОРЛЕНКО О.М, АЕБРЕЦЕН1О.В., МАЛЬОВАНИКН.Г. Ужгородський нацюнальний унверситет
анад|3 стану здоров'я школяра
при артер1адьн1й г!пертенз!Т
Резюме. Проведено анамнестичне та клтжо-лабораторне обстеження тдлттв 13—15ротв, мешканщв смт Великий Березний Закарпатсько'1 областi. Шдвищений АТвыявлено у 5,3 ± 0,5% тдлтшв. Визначет основт факториризикурозвитку первинно'1 артерiальноiгтертензи у школярiв-пiдлiткiв. Ключовi слова: первинна артерiальна гiпертензiя, артерiальний тиск, фiзичний розвиток, функцюналь-ний стан.
Вступ
Проспективне спостереження за розвитком дити-ни е дiагностичним ключем до своечасного виршен-ня питання про показання до поглибленого обстеження з метою профшактики первинно! aртерiaльноl гшертензп (ПАГ) та виявлення aртерiaльноl гшертензп (АГ) на раншх фазах розвитку. Данi ешдемю-лопчних дослiджень свiдчать про те, що поширенiсть серцево-судинних захворювань у населення, у тому чи^ й серед дггей та пiдлiткiв, невпинно зростае, що пов'язано зi зростанням значення факторiв ризику, таких як наявшсть ендогенно! штоксикацп при рiзних хрошчних захворюваннях дитячого вiку, порушень харчування, у тому чи^ економiчно зумовленого, стан невротизацп та психосощально1 депривацп [6, 9].
1з визначених критерпв здоров'я — анамнестичнi данi, фiзичний розвиток, нервово-психiчний розвиток, резистентшсть органiзму до гострих захворювань, рiвень функцiонального стану органiзму [2, 7], першi як анамнестичнi та бюлопчш характеристики е малозмiнними характеристиками, на яю важко впли-нути, але можна використовувати для прогнозуван-ня можливого виникнення та перебпу АГ [3, 4]. Таю фактори, як резистентшсть до гострих захворювань, функцюнальний стан оргашзму, становлять певний штерес для планування лiкувально-профiлактичних заходiв з метою запобiгання прогресуванню та стабшзацп АГ, появi ускладнень.
Матер1али та методи
Було обстежено 78 дггей смт Великий Березний Закарпатсько! област (59 дiвчат та 19 хлопщв, або 75,60 ± 1,25 % та 24,40 ± 0,67 % вщповщно), середнiй вiк становив 14,68 ± 0,84 року) з попередньо встанов-леним дiагнозом первинно! артерiальноl гшертензп. Контрольну групу становив 31 школяр (15 хлопщв, 16 дiвчат, або 48,40 ± 1,23 % та 51,60 ± 1,89 % вщповщно),
56
середнiй вк: — 13,06 ± 0,18 року, практично здоров^ з референтними показниками АТ. Об'ектом дослщження для виявлення факторiв ризику були 50 юнаюв вiком 13—16 рокiв з АГ та випадкова пiдвибiрка зi школярiв того ж вiку з референтними рiвнями артерiального ти-ску.
Вивчалися анамнестичш данi, фiзичний розвиток (оцшка за емпiричними формулами та визначен-ня рiвня вiдхилення за центильними критерiями), нервово-псих^чний розвиток, резистентнiсть, функцюнальний стан оргашзму, наявшсть уроджених вад розвитку, хрошчних захворювань.
Було проведене комплексне ктшко-лабораторне та шструментальне обстеження, що включало загальноклшчш обстеження (загальний аналiз кровi, загальний аналiз сечi), бiохiмiчне обстеження венозно1 кровi (визначення рiвня загального бiлка, загального бiлiрубiну, бета-лiпопротеiдiв, холестерину, креатиншу, сечовини), коагулограма. Прово-дився мошторинг артерiального тиску (систолiчного та дiастолiчного) та частоти серцевих скорочень (ЧСС). З шструментальних методiв проводили електрокардюграфш та ехокардiографiю.
Результати досл1дження та Тх обговорення
Дaнi епiдемiологiчних дослщжень свiдчать про те, що поширешсть серцево-судинних захворювань пов'язана з рiвнем фaкторiв ризику серед рiзних груп населення [6, 7]. Це бюлопчш характеристики, яы не можна змшити, та фактори, що пiддaються корекцп. Остaннi становлять iнтерес для можливо1 профшакти-ки АГ, а перша група фaкторiв може використовувати-ся для прогнозування виникнення та прогресування захворювання [9, 6, 11].
Прогнозування первинно1 aртерiaльноl гшертензп в дитячому вщ, профiлaктичнi заходи, що проводяться
своечасно i правильно, та адекватне л^вання мають велике значення для запобтання стабiлiзацií та про-гресуванню захворювання, формуванню його тяжких ускладнень у дорослих [7, 8].
За допомогою анкети оцшювали фактори ризику (спадкову схильшсть, соцiально-економiчний статус сiмей, спошб життя: режим дня, шкiдливi звички, вжи-вання кухонноí солi, рухова активнiсть та iн.).
При дослщжент було встановлено, що з втэм май-же в обох статевих групах школярiв середнi значення систолiчного та дiастолiчного тиску пiдвищувалися.
За даними ан^зу розподiлу рiвнiв АТ встановлена частота випадюв пiдвищеного АТ в популяцп школярiв, що становила 5,3 ± 0,5 % (6,0 ± 0,8 % у хлопчиюв i 4,7 ± 0,7 % у дiвчаток, р > 0,05). У дослщжуваного контингенту АТ становив у дiвчаток 123/80 мм рт.ст., у хлопчиков — 125/82 мм рт.ст. (1-ша стадiя гшертензп).
Згiдно з формулою: ДТ = 100 + 6(п — 4), де п — вiк дитини в роках, ДТ — довжина тша. У вiцi 15 роив: ДТ = 100 + 6(15 - 4) = 100 + 66 = 166 см. ДТ » 170,46 ± 8,12, причому: ДТ дiвчини = 166,27 ± ± 7,15 см, ДТ хлопця = 173,19 ± 8,33 см. Зрют серед-ньостатистичного шдлггка знаходиться в межах 155— 185 см. При оцшщ фiзичного розвитку за центильними iнтервалами у хлопчиюв — 3-тя зона, у дiвчаток — 3-тя зона, що вщповщае нормальному фiзичному розвитку.
Трепм критерiем здоров'я дитини е нервово-психiчний розвиток. Були розглянутi таю параме-три:
1. Емоцiйний статус: позитивний — 58,33 ± 4,18 %, негативний — 0, нестшкий — 16,67 ± 0,71 %, малоемоцшний — 25,00 ± 0,68 %.
2. Настрш: життерадiсний — 51,13 ± 3,77 %, спокiйний — 18,17 ± 0,49 %, збудливий — 30,70 ± 1,43 %, депресивний — 0, вщчуття страху — 0.
3. Вегетативний статус.
Сон — повшьне засинання — 31,64 ± 0,82 %. Характер сну: глибокий — 41,67 ± 4,16 %, неглибо-кий — 25,43 ± 1,96 %, споюйний — 32,90 ± 1,52 %, неспокiйний — 0.
Тривалють сну: короткий — 43,48 ± 2,61 %, три-валий — 56,52 ± 3,71 %. Апетит: задовiльний — 89,73 ± 4,19 %, тдвищений — 0, незадовшьний — 10,27 ± 0,62 %
Характер бадьоростк активний — 89,73 ± 4,19 %, пасивний — 10,27 ± 0,62 %.
Бол^ не пов'язанi з визначеними захворювання-ми: у серцi — 14,29 ± 0,73 %, у черевнш порожнинi — 14,29 ± 0,73 %, у юстках — 21,43 ± 1,16 %, у м'язах — 0, головний бшь — 49,99 ± 3,07 %, метеопатп — 0.
Пiтливiсть: загальна — 12,36 ± 0,71 %, рук — 34,16 ± 1,70 %, шг — 44,50 ± 1,28 %, щд час хвилюван-ня — 8,98 ± 0,72 %.
Психомоторна стабшьшсть: енурез — 0, нiктурiя — 12,36 ± 0,69 %.
Взаемовщносини з дорослими дгтьми: позитивнi — 11,16 ± 0,39 %, негативш — 0 %, вiдсутнi — 0 %, iнiцiативнi — 39,73 ± 4,36 %, вщповщш — 49,11 ± 3,70 %.
4. Негативнi звички: пдвищена моторна дiяль-нiсть — 0 %, облизування губiв — 12,31 ± 0,82 %, смок-
тання пальця — 0 %, гризшня шгпв — 12,31 ± 0,82 %, морщення лоба, носа — 23,17 ± 0,79 %, наявшсть не-рвових тикiв — 0 %, часте моргання — 0 %.
Четвертий критерш стану здоров'я — резистент-шсть оргашзму до гострих захворювань. При наших до-слiдженнях у дiвчат — 1—2 рази, у хлопщв — 2—3 рази.
За результатами дослГдження, проведеного серед школярiв для визначення факторiв ризику виникнення та прогресування ПАГ, виявлено, що обтяжену спад-ковiсть по батькiвськiй лшп мали 29,1 %, по материн-сьюй — 31,7 % дiтей iз ПАГ. У контрольнiй rрупi дГтей з референтним артерiальним тиском щ показники були значно нижчими (вГдповГдно 4,8 та 7,9 %, р1, 2 < 0,001).
Також розглядалися фактори сощально-економГч-ного статусу шмей: вищу освiту та середню спещальну освiту мають 37,1 % батьюв та 35,1 % матерiв дгтей iз ПАГ, у здорових хлопчиюв — 48,4 % батькiв та 45,1 % матерiв (р1 > 0,05). Отримаш данi свiдчать про бшьш низький соцiально-економiчний статус шмей, у яких проживають дГти з ПАГ порГвняно з шм'ями здорових однолгтюв.
При визначеннi поширеностi шкГдливих звичок у шм'ях виявлено, що серед батьюв здорових дiтей бшь-ше поширене палiння (51,3 % — серед батьюв, 8,1 % — серед матерiв проти 32,2 та 3,7 % — в1дпов1дно серед батьюв та матерiв дгтей Гз АГ, р1, 2 < 0,05). Вживання алкоголю серед батьюв (7,3 % батьюв та 1,4 % матерГв), у здорових — 3,6 % батьюв, 0,3 % матерГв (р1, 2 < 0,01). Ц даш можна розцшювати як суб'ективш, оск1льки ГдентифГкацГя не проводилася, але рГзниця мГж дослГ-джуваними групами суттева.
Вивчення шкГдливих звичок серед школярГв вказу-вало на високу поширешсть палГння серед обох груп. Не палили лише 18,3 % дгтей Гз ПАГ та 14,7 % здорових. Вживання алкоголю спостерГгалося у 18,5 % дгтей Гз ПАГ та 29,3 % здорових (р1, 2 > 0,01). У дослГджува-ного контингенту мало мюце й надмГрне споживання кухонно! солГ. «Зменшити вживання сол^» — з таким закликом звернулася АдмГнГстрацГя харчових стан-дартГв (Food Standards Agency). Як вГдомо, вживання солГ у великГй к1лькостГ тдвищуе ризик виникнення артерГально! гГпертензГ!, яка е причиною шсульту i захворювань серця. Зггдно з дослгдженнями CASH, за рахунок зменшення вживання солГ до 6 г на день може бути попереджено близько 70 000 шсульпв i серцевих нападГв, бГльше половини яких е фатальними. Серед нашого контингенту досолювали !жу 41,2 % дГтей Гз ПАГ. Щодо фГзично! активностГ отримано такГ ре-зультати: наш контингент Гз сшьсько! мГсцевостГ, тому бГльше половини дГтей Гз ПАГ (69,4 %) мали достатню рухову актившсть протягом дня, надмГрнГ фГзичнГ на-вантаження спостерГгалися у 21,4 % школярГв. Отже, при проведеннГ анамнестичного аналГзу були виявленГ вГрогГднГ вГдмшностГ мГж школярами, хворими на ПАГ, та школярами з групи контролю, а саме: за обтяженою спадковютю щодо серцево-судинних захворювань, со-цГально-економГчними умовами.
РГвень функцГонального стану оргашзму е п'ятим критерГем здоров'я. ДослГджено загальний аналГз пе-риферично! кровГ (табл. 1).
Клтт'чна педтатр!я
6(33) • 2011
Таблиця 1. Загальний анал'з кров1 школяр1в щослщжуваного контингенту, M ± m
Параметри Хлопцi (n = 19) Дiвчата (n = 59)
ШОЕ (мм/год) 7,22 ± 1,22 8,34 ± 1,15
Гемоглобш (г/л) 141,24 ± 7,15 139,61 ± 6,47
Еритроцити (1012 г/л) 4,25 ± 0,61 4,21 ± 0,37
Лейкоцити (109 г/л) 7,25 ± 0,92 6,88 ± 0,97
Паличкоядерн (%) 1,71 ± 0,17 1,59 ± 0,12
Сегментоядерн (%) 61,16 ± 1,16 60,49 ± 0,57
Еозинофiли (%) 2,21 ± 0,28 1,93 ± 0,15
Лiмфоцити (%) 29,47 ± 0,93 30,90 ± 0,54
Моноцити (%) 6,68 ± 0,18 6,44 ± 0,13
Таблиця 2. Дан бюх1м1чного обстеження венозноï кров! досл 'щжуваного контингенту, М ± m
Показник Дослiдна група (n = 39) Контрольна група (n = 21)
Загальний бктрубЫ (ммоль/л) 10,04 ± 0,54 11,46 ± 0,49
Загальний бток (г/л) 66,19 ± 0,48 65,42 ± 0,83
Сечовина (ммоль/л) 4,55 ± 0,14 4,51 ± 0,10
КреатинЫ (ммоль/л) 80,05 ± 1,87 80,00 ± 1,20
АлАТ (ммоль/л) 0,42 ± 0,03 0,40 ± 0,02
АсАТ(ммоль/л) 0,26 ± 0,02 0,25 ± 0,01
Холестерин (ммоль/л) 3,75 ± 0,11 3,22 ± 0,10*
Р-лтопроте'щи, од. 35,32 ± 1,55 34,85 ± 1,04
Ca (моль/л) 2,19 ± 0,05 2,18 ± 0,02
Примтка: * — р < 0,001.
Таблиця 3. Показники частоти серцевих скоро-чень та артер'ального тиску школяр1в, M ± m
Показники Хлопц (n = 19) Дiвчата (n = 59)
ЧСС (уд/хв) 72,42 ± 1,71 73,27 ± 0,93
САТ (мм рт.ст.) 125, 37 ± 1,14 121,86 ± 0,74*
ДАТ (мм рт.ст.) 76,16 ± 1,21 73,51 ± 0,95
Параметри загального аналiзу периферично! KpoBi знаходяться в межах референтних pîbhîb згщно з вiковим цензом [2].
Також було проведене бiохiмiчне обстеження дитячо-го контингенту, що наведено в табл. 2.
Також визначалися показники артерiального тиску (систолiчного — САТ, дiастолiчного — ДАТ) у школярiв (табл. 2).
Артерiальний тиск вимiрювали в стандартних умовах: зранку або в першiй половинi дня, шсля 5-хвилинного вщпочинку, у положенш сидячи, тричi на правiй рущ. Систолiчний АТ визначали за I фазою тошв Короткова, дiастолiчний АТ — за V фазою (повне зникнення тошв).
Даш САТ i ДАТ порiвнювали iз таблицями, реко-мендованими Мiжнародною педiатричною асоцiацieю боротьби з артерiальною гiпертензieю (Provided courtesy of the International Pediatric Hypertension Association (2006)).
Як видно з табл. 3, САТ у давчат був вiрогiдно менший, шж у хлопцiв, показники ДАТ та ЧСС не вщр!знялись.
Вивчення корелятивних зв'язюв мхж САТ та ДАТ з одного боку та ЧСС — з шшого показало, що у груш давчат ^АТ-ЧСС = 0,34 (р = 0,008), ЯДАТ-ЧСС = 0,66 (р < 0,001), у той
: 0,77 (р < 0,001), R,
■ДАТ-ЧСС
0,66
Примтка: * — p < 0,05.
час як у хлопщв ЯСАТ ЧСС : (р = 0,15).
Було дослщжено рiвень значень пульсу на початку i наприюнщ робочого дня залежно в!д дня тижня.
Вимiрювання значень пульсу школяр!в вхкоом 13—16 рок1в проводили у листопад! 2010 року (4 тижш) до уроюв, шсля урок1в.
При аналiзi вимiрювання пульсу у школяр!в виявлено постiйне пщвищення р!вня вранц до урок1в з! знижен-ням значень шсля урок1в, а також при порХвнянн цифр за понедток i п'ятницю вщзначаеться зниження цифрових р!вшв пульсу.
Було проведене електрокардюграф!чне обстеження пщлнюв. Дан! наведен! в табл. 4.
Як видно з табл. 4, статистично значимих вщмшнос-тей показниюв ЕКГ у школяр!в дослщно! та контрольно! груп не виявлено.
Сл!д вщмггити дещо пщвищен показники коагулогра-ми, а саме активований час, р!вень ф!бриногену та зниже-ний протромбшовий шдекс у пщлнюв дослщно! групи, що свщчить про тенденцш до гшеркоагуляцй при ПАГ.
Таблиця 4. Показники електрокардограми п'щл'ик'/в, M ± m
Група RR, с PQ, с QRS, с QT, с aQRS
Дослщна (n = 78) 0,80 ± 0,02 0,12 ± 0,04 0,090 ± 0,002 0,35 ± 0,04 66,38 ± 4,52
Контрольна(n = 31) 0,76 ± 0,02 0,12 ± 0,04 0,090 ± 0,002 0,35 ± 0,03 68,23 ± 3,98
Таблиця 5. Показники коагулограми, M ± m
Показники коагулограми Дослщна група (n = 22) Контрольна група(n =15)
Гематокрит (35-45 %) 42,64 ± 0,96 41,24 ± 0,84
Активований час(50-70 с) 76,18 ± 4,17 75,11 ± 3,12
ПротромбЫовий шдекс (80-95) 74,45 ± 2,50 85,01 ± 1,99**
Фiбриноген (7-12 мг) 17,82 ± 1,29 13,78 ± 1,65*
Рекальцифiкацiя (40-60 %) 51,09 ± 1,46 52,11 ± 1,25
Прим'пки: * — р < 0,05; ** — р < 0,001. 58 -
(^^рвбёши
Висновки
1. У популяцй школярiв смт Великий Березний пiдвищений АТ виявлено у 5,3 ± 0,5 % (6,0 ± 0,8 % у хлопчиюв i 4,7 ± 0,7 % у дiвчаток, р < 0,05). У дослгджуваного контингенту АТ становив у дiвчаток 123/80 мм рт.ст. та у хлопчиюв 125/82 мм рт.ст. (1-ша стадiя гшертензй).
2. Показники артерiального тиску у хлопщв 13—15 роюв дослiджуваноï групи статистично вiрогiдно вищi, нiж у дiвчат (125,37 ± 1,14 проти 121,86 ± 0,74, р < 0,05).
3. У дгтей встановлена поширешсть основних факторiв ризику виникнення та прогресування ПАГ, таких як обтяжена спадковють щодо серцево-судин-них захворювань, невисокий соцiально-економiчний статус шмей, порушення режиму дня, недостатня або надмiрна фiзична активнiсть, палшня, вживання алко-гольних напо'1в, надмiрне вживання кухонно'! солГ та ш.
Список л1тератури
1. Богмат Л.Ф., Пономарьова Л.1. 1нститут охорони здоров'я дтей та тдлттвАМНУкраши, м. Хартв//Артериальная гипертензия. — 2009. — 2(4).
2. Данилова Л.А. Анализы крови и мочи. — 2-е изд., перераб. и доп.). — Санкт-Петербург, 2000. — 128с.
3. Диагностика и профилактика ранних отклонений в состоянии здоровья детей (справочное пособие для педиатров) /
Горленко О.М., Аебрецени О.В., МалеваникН.Г. Ужгоролский национальный университет
АНАЛИЗ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ ШКОЛЬНИКА ПРИ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИИ
Резюме. Проведено анамнестическое и клинико-лабо-раторное обследование подростков 13—15 лет, жителей пгт Великий Березный Закарпатской области. Повышенное АД обнаружено у 5,3 ± 0,5 % подростков. Определены основные факторы риска развития первичной артериальной гипертензии у школьников-подростков.
Ключевые слова: первичная артериальная гипертензия, артериальное давление, физическое развитие, функциональное состояние.
Под ред. В.А. Доскина и М.Н. Рахмановой. — Москва: Врачебная практика, 1993. — 105 с.
4. Кальченко Е.Н. Профилактика гипертонической болезни //Врачебная практика. — 1997. — № 2—3. — С. 18-21.
5. Коваленко В.М., Свищенко Е.П., Смирнова И.П. Задачи терапевтической службы по выполнению Национальной программы профилактики и лечения артериальной гипертензии в Украине// Укр. кардюл. журн. — 1999. — № 4. — С. 5-8.
6. Константинов В.В., Жуковский Г. С., Тимофееева Т.Н., Капустина А.В., Шестов Д.Б., Алексеев В.П. Распространенность артериальной гипертонии и ее связь со смертностью и факторами риска среди мужского населения в городах разных регионов//Кардтлояя. — 2001. — № 4. — С. 39-43.
7. Мальцев С.Б. Эпидемиология артериальной гипертензии: Артериальная гипертензия. — СПб., 2001. — С. 189-192.
8. Майданник В.Г. Порушення дилатацшно¡' ланки регуляци кровообщ у дтей з артерiальною гтертензкю. Матерiали III Нащонального конгресу ревматологiв Украши (Днтропетровськ, 23—26 жовтня 2001р.) // Ревматологiчний журнал. — 2001, до-даток. — С. 74—75.
9. Москаленко В.Ф., Коваленко В.М. Основт напрямки реалiзацli Нащонально1 програми профыактики та л^вання артерiальноi гтертензи в Украж // Укр. кардол. журн. — 2000. — № 5-6. — С. 6-9.
10. Оганов Р.Г. Профилактическая кардиология: от гипотез к практике//Кардологы. — 1999. — № 2. — С. 4-10.
11. Леонтьева И.В., Агапитов Л.И. Метод суточного мони-торирования артериального давления в диагностике артериальной гипертензии у детей // Российский вестник перинатологии и педиатрии. — 2000. — № 2. — С. 32-38.
Отримано 16.06.11 □
Gorlenko O.M., DebretseniO.B., MalyovanykN.G. Uzhgorod National University, Ukraine
ANALYSIS OF HYPERTENSIVE SCHOOLBOY'S STATE OF HEALTH
Summary. There has been performed anamnestic and clinical and laboratory examination among the adolescents aged 13—15 years old living in urban village Velyky Berezny, Zakarpatsky Region. Enhanced blood pressure was found in 5.3 ± 0.5 % of adolescents. There have been identified the risk factors of primary arterial hypertension in teenager adolescents.
Key words: primary arterial hypertension, blood pressure, physical development, functional status.
