CC BY
14
iv^^T/ребёнка
КлУчна гастроентеролопя / Clinical Gastroenterology
УДК 616.12-008.331.1-02:[616.33/.342-002+616.379-008.64]-053.2-056-527
DOI: 10.22141/2224-0551.14.0.2019.165530
Нечитайло Ю.М., М'хеева Т.М., Пдмурняк О.Я., Ковтюк Н.1.
Вищий державний навчальний заклад Укра!ни «Буковинський державний медичний унверситет», м. Чернвцi, Укра/на
Особливост системного кровооб1гу у д1тей i3 д1етозалежними захворюваннями
For cite: Zdorov'e rebenka. 2019;14(Suppl 1):S109-S113. doi: 10.22141/2224-0551.14.0.2019.165530
Резюме. Актуальтсть. Основну групу дieтозалежнuх захворювань становлять гастроентерологiчна пато-логiя, ожиртня, метаболiчний синдром та цукровий dia6em. Одним i3 npoeidHux MexaHi3Mie у перебгу цих eudie патологН e дисбаланс вегетативног сфери, що супроводжуеться порушеннями системного кровообиу, включа-ючи регуляцт артерiального тиску. Мета. Аналiз особливостей харчування та оцтка стану артерiального тиску в дтей i3 дieтозалежнuмu захворюваннями. Mamepiam та методи. Обстежено 142 дитини шкшь-ного вжу, ят перебували на стацюнарному лжувант з приводу: хротчного гастродуоденту (перша група — 90 дтей); ендокринног патологН — гiпоталамiчнuй синдром з ожиртням (друга група — 21 дитина); цукрового дiабету (третя група — 31 дитина). Особлuвостi режиму та яксть харчування вивчалися за спещально роз-робленою анкетою. Стан системного кровообиу визначали за допомогою офсного вuмiрювання артерiального тиску та добового монторингу артерiального тиску. Отримат результати обстеження дтей оброблялися за допомогою програми «Статистика 6.0». Результати. Аналiз харчування дтей встановив суттеву незба-лансоватсть i значну рiзнuцю у частотi прийому школярами гжи Згiдно з ощнкою рiвня артерiального тиску у дтей за перцентильними таблицями, спостеркаеться вiрогiдно бшьша кшьккть виявлених передгтертензш та гтертензт у оаб другог i третьог груп порiвняно з першою групою. У цих дтей вiдзначаeться варiабельнiсть показнитв добового монторингу артерiального тиску, що можуть бути пов'язат з дисбалансом вегетативног нервовог системи. Висновки. Незбалансоване харчування сприяе розвитку дieтозалежнuх захворювань. Змти з боку системного кровообгу в обстежених дтей пов'язат з особливостями вегетативногрегуляцп як ендокринног, так i травног системи, що вказуe на nоeднанi патогенетичт мехатзми розвитку патологН обох систем. Ключовi слова: дiтu; артерiальна гinертензiя; хротчт гастродуоденти; цукровий дiабет; ожиртня
Вступ
Яюсне харчування людини е основою збереження та шдтримки високого р1вня здоров'я. Дгга залиша-ються найбтьш чутливою до д1етичних погршностей категор1ею населення. Яюсть !х харчування мае про-грамуючий характер, з одного боку створюючи довго-тривал1 змши у процесах росту та розвитку дитячого оргашзму, а з шшого — закладаючи патогенетичш ме-хашзми виникнення соматично! патологН у подальш1 роки [1]. 1снуе низка захворювань, в основ1 яких по-рушення д1етичних принцишв провокуе появу хвороби або е провщним ланцюгом у и прогресуванш. Основну групу д1етозалежних захворювань становить гастроен-
© «Здоров'я дитини» / «Здоровье ребенка» / «Child's Health» («¿dorov'e rebenka»), 2019 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
теролопчна патолопя. Захворювання оргашв травлен-ня в Укра!ш пошдають друге мюце у CTpyKTypi дитячо! соматично! патологй'. У цш rpyni значну частину становлять хрошчш гастродуодешти [1]. Продовжуе зрос-тати кшьысть ендокринних захворювань, пов'язаних з нерацюнальним харчуванням, — ожиршня, метабо-лiчний синдром, цукровий дiабет (ЦД). Незважаючи на вагомi досягнення у вивченш патогенетичних ме-ханiзмiв i сучасних схем дiагностики та лiкyвання цих захворювань, впровадження у педiатричнy практику медичних протоколiв та мiжнародних рекомендацш, показники захворюваностi дiтей продовжують зроста-ти [2].
Для кореспонденци: Мвксва Тетяна МиколаТвна, кандидат медичних наук, асистент кафедри педетри, неонатологи та перинатально!" медицини, Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Буковинський державний медичний ушверситет», пл. Театральна, 2, м. Чершвц, 58002, УкраТна; е-mail: tmikhieieva@gmail.com, контактний тел.: +38 (099) 0993577. For correspondence: Mikhieieva T.N., PhD., Assistent of the Department of Pediatrics, neonatology and perinatal medicine, Bukovinian State Medical University, Teatralna sq., 2, Chernivtsi, 58002, Ukraine; е-mail: tmikhieieva@gmail.com; contact phone: +38 (099) 0993577.
Одним iз провiдних механiзмiв перебiгу цих ввддв патологи е дисбаланс вегетативно! сфери, що супрово-джуеться порушеннями системного кровообiгу, спри-чинюе суттевi змiни у дiяльностi серцево-судинно! системи, включаючи регуляцiю артерiального тиску (АТ) [3—5]. Артерiальна гiпертензiя (АГ) — одна з най-поширенiших проблем медицини, зокрема, i сучасно! педiатрií [6]. I! поширенiсть у дггей та пiдлiткiв прогре-сивно збтьшуеться щороку [7, 8]. Так, ниш на частку есенщально! АГ у дггей та шдлптав припадае 10—35 %, а вторинно! — 65—90 % [4].
Провтну роль у формуванш артерiальноí перед-гiпертензií чи гшертензи вiдiграють фактори ризи-ку цього захворювання [7, 9]. Серед найбтьш частих чинниив, якi призводять до виникнення та розвитку АГ у дггей, слт вiдзначити ендокринш порушення (зокрема, метаболiчний синдром, цукровий дiабет), наявнiсть надмiрноí' маси тта (НМТ) i деяю хронiчнi захворювання травно! системи [10—13]. Кореляцiя мiж масою тiла i рiвнем АТ пряма, значна i стiйка [14—16]. Взаемозв'язок ожиршня з АГ тдтверджено Фремш-гемським дослiдженням, в якому було доведено, що майже 70 % випадив уперше виявлено! АГ асоцшовано зi збiльшенням маси тта або ожирiнням [16, 17]. Ведомо, що пiдвищений АТ у птштюв iз надмiрною масою тта/ожиршням виявляеться у 1,5—7,5 раза частше, нiж серед дiтей iз нормальною масою тта [16]. Хоча вважаеться, що захворювання гастродуоденально! зони не пов'язаш з пiдвищенням АТ, але нашi попереднi до-слiдження з добовим мониторингом АТ (ДМАТ) вказу-ють на значний вiдсоток пащентав iз цiею патологiею з пдвищеним АТ.
Отже, виникае доцiльнiсть обстеження серцево-су-динно! системи у дггей iз хронiчною гастродуоденаль-ною патолопею та ендокринними захворюваннями.
Мета дослщження: проаналiзувати особливостi харчування та оцшити стан артерiального тиску у дггей iз хронiчними гастродуоденiтами, цукровим дiабетом та ожирiнням.
Матерiали та методи
Обстежено 142 дитини шильного вшу обох статей (середнш вiк дггей — 13,2 ± 0,68 року). Дгти перебува-ли на стацюнарному лiкуваннi у рiзних вiддiленнях з приводу хрошчних гастродуоденiтiв (перша група — 90 дiтей) та ендокринно! патологи через riпоталамiчний синдром з ожиршням (друга група — 21 дитина) та цукровим дiабетом (третя група — 31 дитина). У дггей першо! групи за нозолопчною структурою переважа-ли хронiчнi поверхневi гастродуоденiти — у 34 (37,8 %) дггей, хрошчш гiперпластичнi гастродуодешти — у 26 (28,9 %), хрошчш ерозивш гастродуоденiти — у 30 (33,3 %) пащенпв.
Для обстеження дггей використанк кпiнiчнi, ан-тропометричнi, лабораторнi, iнструментальнi та ста-тистичнi методи. За спещальною анкетою вивчалися особливостi режиму та якост харчування. Функцiо-нальний стан серцево-судинно! системи визначали за допомогою тонометри та ДМАТ. Офюне вимiрювання АТ проводилося осцилометричним методом, тиск ви-
значався тричi з штервалом 2—3 хвилини на плечовш артери лiвоí' руки за допомогою автоматичного тонометра (Мюга№, Швейцарiя) з манжетами рiзного розмь ру вiдповiдно до вшу дитини. Результати оцшювалися за перцентильними номограмами вiдносно вiку, статi та зросту. За пдвищений АТ брали показники вiд 90-го до 95-го перцентиля, за гiпертензiю брали показники АТ вище 95-го перцентиля. Для ДМАТ застосовував-ся комплекс кардюмошторування «Ритм 2000» (НТО «Бета», Укра!на) та монiтор «Ризингмед» (RisingME, Китай), у режимi вимiрювання АТ кожш 30 хвилин у денний час та 60 хвилин у шчний. За допомогою про-грамного забезпечення розробниыв оцшювали кть-кiснi параметри: максимальш та мiнiмальнi значення АТ, середньоденш та середньонiчнi значення систолiч-ного (САТ) та дiастолiчного (ДАТ) АТ з показниками !х варiабельностi, частоту серцевих скорочень (ЧСС). Розраховувався шдекс нiчного зниження АТ, за яким дггей розподтили на дипперiв (10—20 %), нон-дипперiв (0—10 %), овер-дипперiв (понад 20 %) та найт-пiкерiв iз нiчним пiдвищенням АТ. Результати оброблялися статистично параметричними та непараметричними методами за допомогою програми «Статистика 6.0», для твердження про вiрогiднiсть рiзницi враховувалася загальноприйнята в медико-бiологiчних дослiдженнях величина рiвня ймовiрностi (р) — р < 0,05.
Результати
За антропометричними вимiрюваннями показники зросту знаходились у центральних перцентильних коридорах, у той час як у маш тта спостерiгався зсув у бiк надлишкових показниюв. Усiм дiтям розраховували шдекс маси тта (1МТ). Середнiй 1МТ у дiтей становив 22,1 ± 0,41 кг/м2 (11,7—30,7 кг/м2) i вiрогiдно рiзнився мiж групами. У дггей першо! групи 1МТ дорiвнював 19,8 ± 0,31 кг/м2, друго! — 24,4 ± 1,55 кг/м2, третьо! — 21,0 ± 0,59 кг/м2 (р < 0,05). Проаналiзувавши частот-ний розподiл показника 1МТ за перцентильними коридорами з визначенням /-шдексу в обох групах, ми отримали данi, наведенi в табл. 1.
Анал1з харчування дггей встановив достатнш кало-раж денно! гш, але суттеву незбалансованiсть i значну рiзницю у частотi споживання школярами продуктiв харчування. Основу рацюну школярiв становили зла-ковi продукти та овочi, але якщо у груш овочiв втки-нути блюда з картопт, то частота вживання продуктiв цiеí' групи зразу значно знижуеться — щоденно овочi присутш у рацiонi тiльки у 29,3 % дггей. Впадае в очi низький рiвень щоденного вживання рибних, м'ясних та молочних продуктав. У той же час кондитерсьи ви-роби становлять значну частину харчового кошика да-тей. Режиму харчування в середньому дотримуються 67,0 % дггей, бтьше — пацiенти з ЦД i найменше — з ожиршням. 61,7 % харчуються не менше трьох разiв на день, а 12,5 % мають 4—5 прийомiв гш.
При проведенш офiсного вимiрювання АТ отрима-но такi результати: у дггей першо! групи середнш САТ дорiвнював 117,2 ± 0,80 мм рт.ст., ДАТ — 64,8 ± 1,04 мм рт.ст.; у дггей друго! групи артер1альний тиск був вь рогiдно вищим порiвняно з першою групою: САТ —
134,7 ± 2,45 мм рт.ст., ДАТ — 81,7 ± 2,52 мм рт.ст.; у дiтей третьо! групи САТ становив 124,0 ± 3,26 мм рт.ст., ДАТ — 74,7 ± 2,26 мм рт.ст., що BiporuHO вiдрiзнялося вiд обох шших груп.
Специфiка оцiнки значень АТ у дггей пов'язана i3 залежшстю ноpмативiв вiд статi, вiку та зросту особи. Для визначення наявност та piвня аpтеpiальноi гшертензп в обстежених дiтей проведено оцшку АТ за перцентильними таблицями. Ми видтили дiтей i3 пiдвищеним аpтеpiальним тиском, розподтив-ши lx за ступенем гшертензп: дiтей iз piвнем САТ i/або ДАТ у межах 90-95-го перцентиля розцшюва-ли як ошб iз пеpедгiпеpтензiю, а з показниками САТ i/або ДАТ вище 95-го перцентиля — як з аpтеpiаль-ною гiпеpтензieю. Поpiвняння ктькосп дiтей з цими показниками у групах наведеш на рис. 1.
За допомогою коpеляцiйного аналiзу ми втзначили наявнiсть зв'язюв мiж тдвищеним piвнем АТ i масою
тта--г = 0,58 (р < 0,05) та мiж шдвищеним piвнем
АТ та iндексом маси тта--г = 0,72 (р < 0,05). Дггам, у
яких виявлено птвищений piвень АТ, додатково проведено добовий мониторинг аpтеpiального тиску (табл. 2).
Спостериалися коpеляцiйнi зв'язки мiж 1МТ та piвнями показниюв САТ (САТ середньодобовим —г = 0,77; p = 0,006, САТ середньоденним —г = 0,77; p = 0,006, САТ середньошчним —г = 0,73; p = 0,01); ДАТ середньошчним (г = 0,75; p = 0,008), АТ середньодобовим (г = 0,64; p = 0,04), АТ середньошчним (г = 0,76; p = 0,006).
Обговорення
Осктьки рiвень 1МТ е одним iз факторiв ризику пiдвищення АТ, усiм обстеженим обраховано та про-аналiзовано цей шдекс. За умов наявностi у дитини його понад 24,5 кг/м2 розвиток АГ шдвищуеться у 2,5 раза [18]. Збтьшення середнього показника 1МТ у да-тей друго! i третьо! груп пов'язане з вiрогiдно бiльшим вiдсотком дiтей у перцентильних коридорах вище вiд середнього та високого показника. Отримаш нами даш збiгаються з результатами дослтжень 1.Д. Савво [19].
Вiдомо, що ожиршня i ЦД також е факторами ризику АГ у дггей. Анал1зуючи результати оцшки рiвня АТ в обстежених дiтей, можна помiтити вiрогiдно бiльшу кiлькiсть виявлених передгшертензш та гiпертензiй у
Рисунок 1. Кльксть д 'ией ¡з артер1альною передппертенз1ею та ппертензieю у групах пор'вняння
Таблиця 1. Розподл дтей за Z-ндексом 1МТ
Z-шдекс перцентильних коридорiв Група
Перша, n (%) Друга, n (%) Третя, n (%)
-3 6 (6,6) - 3(9,7)
-2 8 (8,8) - 2 (6,5)
-1 9 (10,0) 1 (4,8) 6 (19,4)
0 40 (44,4) 2 (9,5) 9 (29,0)
1 13 (14,4) 7 (33,3)* 5 (16,1)
2 10 (11,1) 7 (33,3)* 5 (16,1)
3 4 (4,4) 4 (19,1) 1 (3,2)
Примтка: * — p < 0,05.
Таблиця 2. Показники добового монторування артер'ального тиску в обстежених дтей
Показник ДМАТ Група
Перша Друга Третя
САТ середньодобовий 122,5 ± 7,0 134,1 ± 7,0* 116,1 ± 1,4
САТ середньоденний 126,1 ± 7,1 146,5 ± 7,9* 118,6 ± 3,1
САТ середньошчний 120,4 ± 6,5 128,6 ± 6,5* 112,4 ± 1,6
ДАТ середньодобовий 73,1 ± 3,8 78,9 ± 5,3 67,9 ± 1,8
ДАТ середньоденний 74,4 ± 3,2 88,3 ± 5,8* 67,6 ± 1,2
ДАТ середньошчний 66,8 ± 6,1 75,9 ± 5,0 68,5 ± 1,7
ПАТ середньодобовий 62,1 ± 2,6 56,5 ± 2,9 47,7 ± 1,6
ПАТ середньоденний 62,5 ± 3,0 55,2 ± 3,2 51,5 ± 1,5
ПАТ середньошчний 59,6 ± 0,3 52,3 ± 2,2 44,6 ± 1,3
Примтка: * — p < 0,05.
oci6 друго! i третьо! груп пор1вняно з першою групою. Отриманi данi збiгаються з результатами дослiджень В.Г. Майданника [11].
У дггей, в яких встановлено шдвищення рiвня АТ, спостернаеться варiабельнiсть показнитв ДМАТ. Ви-явленi змiни ДМАТ можуть бути пов'язаш з дисбалансом вегетативно!' нервово! системи, що призводить до змш рiвня АТ [20].
Отже, зважаючи на вищевказанi результати, можна припустити, що встановленi особливостi системного кровообну, скорiше за все, пов'язаш з фоновим дисбалансом вегетативно! нервово! системи, що е як при хрошчнш гастродуоденальнш, так i при ендокриннш патологй'.
Висновки
1. Незбалансоване харчування та порушення режиму вживання !ш у дггей сприяе розвитку таких дiето-залежних захворювань, як хрошчш гастродуоденiти, ожиршня, метаболiчний синдром та цукровий дiабет.
2. Поеднаний перебiг дiетозалежних захворювань зумовлений сптьнютю багатьох факторiв, зокрема станом системного кровообну та вегетативною регуля-цiею.
3. Змши з боку системного кровообну в обстежених дггей пов'язаш з особливостями вегетативно! регуляцй' як ендокринно!, так i травно! системи, що вказуе на поеднаш патогенетичнi механiзми в розвитку патологй' обох систем.
Конфлжт ÎHTepecÎB. Автори заявляють про вщсут-шсть конфлшту штерешв при шдготовщ дано! стагтi.
References
1. Beketova GV. Chronic gastroduodenitis in children and adolescents: epidemiology, etiology, pathogenesis, diagnosis (part I). Dy-tiachyi likar. 2012;(19):20-24. (in Ukrainian).
2. Malfertheiner P, MegraudF, OMorain CA, et al. Management of Helicobacter pylori infection--the Maastricht IV/Florence Consensus Report. Gut. 2012May;61(5):646-64. doi: 10.1136/gutjnl-2012-302084.
3. Bobrova VI, Koshova AO, Vorobienko YuI. Age features of the clinical course of chronic gastroduodenal pathology in children. Perina-tologiya ipediatriya. 2013;(54):73-77. (inRusssian).
4. Majdannyk VG, Hajtovych MV. Primary arterial hypertension in adolescents: problematic issues and prospects. Pediatrija, akusherstvo ta ginekologija. 2012;(4):90-91. (in Ukrainian).
5. Agapitov LI, Bereznitskaia VV, Bolbikov VV, et al., authors; Belozerov IuM, editor. Clinical Cardiology. Vol 5. In: Tsaregorodtsev AD, Tabolin VA, editors. Rukovodstvo po farmakoterapii zabolevanii detskogo vozrasta [Guidelines for the pharmacotherapy of childhood diseases]. Moscow: Medpraktika-M; 2004. 177-201 pp. (in Russian).
6. Ivanov DD, Ivanova TD. Hypertension in children. Cardiorenal syndrome. Sovremennayapediatriya. 2011;(36):160-162. (inRussian).
7. Liang Y, Mi J. Pubertal hypertension is a strong predictor for the risk of adult hypertension. Biomed Environ Sci. 2011 Oct;24(5):459-66. doi: 10.3967/0895-3988.2011.05.002.
8. Saha I, Paul B, Mukherjee A, Biswas R, Dasgupta A. Validity of the WHO criteria for adolescent hypertension. East Afr J Public Health. 2011 Jun;8(2):135-7.
9. Chiolero A. The quest for blood pressure reference values in children. J Hypertens. 2014 Mar;32(3):477-9. doi: 10.1097/ HJH.0000000000000109.
10. Davis CL. Undetected hypertension and prehypertension in children with diabetes need attention. JPediatr. 2010 Aug;157(2):182-4. doi: 10.1016/j.jpeds.2010.04.022.
11. Maydannyk VG, Haytovych NV, Pavlyshyn GA, Ivanko AG, Nechytaylo YuN, Ocheretko VV. Prevalence of overweight and high blood pressure among schoolchildren in different regions of Ukraine. International Journal of Pediatrics, Obstetrics and Gynecology. 2013;3(1):33-39. (in Ukrainian).
12. Trushkina IV, Leontyeva IV. The cardiovascular system in children with obesity and arterial hypertension. Rossiyskiy Vestnik Peri-natologii i Pediatrii. 2011;56(6):47-56. (in Russian).
13. Kharchenko N, Anokhina G. Obesity: Why is a lung at first sight so difficult to treat? Medicx Anti-Aging. 2011;(1):6-8. (in Russian).
14. Bancalari R, Díaz C, Martínez-Aguayo A, et al. Prevalence of hypertension in school age children and its association with obesity. Rev Med Chil. 2011 Jul;139(7):872-9. doi: /S0034-98872011000700007. (in Spanish).
15. Tsymbalista OL, Bobrykovych OS. Risk factors of metabolic syndrome manifestations development in older school age children. 2011;1:104-107. Sovremennaya pediatriya. 2011;(36):160-162. (in Russian).
16. Kovacs VA, Gabor A, Fajcsak Z, M artos E. Role of waist circumference in predicting the risk of high blood pressure in children. Int J Pediatr Obes. 2010Apr;5(2):143-50. doi: 10.3109/17477160903111771.
17. Luma GB, Spiotta RT. Hypertension in children and adolescents. Am Fam Physician. 2006May 1;73(9):1558-68.
18. Budreiko OA, Chumak SO, Nikitina LD. Formation of vascular disorders and microcir? Culation disturbances in childern and adolescents with obesity. Perinatologiya i pediatriya. 2012;(50):107-109. (in Russian).
19. Savvo ID. Risk factors in the formation of dyslipidemia in adolescents with hypertension and obesity. Ukrainian Journal of Pediatric Endocrinology. 2014;2:90-91. (in Ukrainian).
20. Marushko JuV, Gyshhak TV. Daily monitoring of blood pressure is a modern method of controlling hypertension in children. Dytiachyi likar. 2011;(12):5-7. (in Ukrainian).
OTpuMaHO 24.03.2019 ■
Нeчитайлo Ю.Н., Mихeeвa Т.Н., ПидмypнякО.Я., KoвтюкН.И.
ВГУЗ Укpaины «Бyкoвинcкий гocyдapcтвeнный мeдицинcкий yнивepcитeт», г. Чepнoвцы, Укpaинa
Особенности системного кровообращения у детей с диетозависимыми заболеваниями
Резюме. Актуальность. Основную группу диетозависимых заболеваний составляют гастроэнтерологическая патология, ожирение, метаболический синдром и сахарный диабет. Одним из ведущих механизмов в течении этих видов патологии является дисбаланс вегетативной сферы, сопровождающийся нарушениями системного кровообращения, включая регуляцию артериального давления. Цель. Анализ особенностей питания и оценка состояния артериального давления у детей с диетозависимыми заболеваниями. Материалы и методы. Обследованы 142 ребенка школьного возраста, находивших-
ся на стационарном лечении по поводу: хронического гастро-дуоденита (первая группа — 90 детей), эндокринной патологии — гипоталамический синдром с ожирением (вторая группа — 21 ребенок), сахарного диабета (третья группа — 31 ребенок). Особенности режима и качество питания изучались по специально разработанной анкете. Состояние системного кровообращения изучали при помощи офисного измерения и суточного мониторинга артериального давления. Полученные результаты обследования детей обрабатывались с помощью программы «Статистика 6.0». Результаты. Анализ пита-
ния детей установил существенную несбалансированность и значительную разницу в частоте потребления школьниками пищи. Согласно оценке уровня артериального давления у детей с помощью перцентильных таблиц, наблюдается достоверно большее количество выявленных предгипертензий и гипертензий у лиц во второй и третьей группах по сравнению с первой группой. У этих детей отмечается вариабельность показателей суточного мониторинга артериального давления, которые могут быть связаны с дисбалансом веге-
тативной нервной системы. Выводы. Несбалансированное питание способствует развитию диетозависимых заболеваний. Изменения со стороны системного кровообращения у обследованных детей связаны с особенностями вегетативной регуляции как эндокринной, так и пищеварительной системы, что указывает на сочетанные патогенетические механизмы развития патологии обеих систем.
Ключевые слова: дети; артериальная гипертензия; хронические гастродуодениты; сахарный диабет; ожирение
Yu.N. Nechytailo, T.N. Mikhiеieva, O.Ya. Pidmurniak, N.I. Kovtyuk
State High Educational Institution "Bukovinian State Medical University", Chernivtsi, Ukraine
Systemic circulation in children with diet-related diseases
Abstract. Background. The basic group of diet-related diseases is gastroenterological pathology, obesity, metabolic syndrome and diabetes mellitus. One of the leading mechanisms in the course of these pathologies is an imbalance in the autonomic system, which is accompanied by disorders of the systemic circulation, including blood pressure regulation. The purpose of the study was to analyze the characteristics of nutrition and to assess the blood pressure in children with diet-related diseases. Materials and methods. One-hundred and two school-age children who were hospitalized in various departments for chronic gastroduodenitis (the first group — 90 children) and endocrine pathology — the hypothalamic obesity syndrome (the second group — 21 children) and diabetes (the third group — 31 children) were examined. Features of the regime and quality of food were studied on a specially designed questionnaire. The status of systemic circulation was determined using an office measurement of blood pressure and daily blood pressure monitoring. The results of the children examination were processed using
Statistics 6.0. Results. Analysis of the nutrition of children has revealed a significant imbalance and a significant difference in a frequency of food consumption among schoolchildren. Having evaluated the level of blood pressure in children according to the reciprocal tables, a significantly larger number of detected pre-hypertension and hypertension cases in individuals in the 2nd and 3rd groups are observed compared with the 1st group. These children have variability in daily blood pressure monitoring, which may be associated with an imbalance of the autonomic nervous system. Conclusions. Imbalanced nutrition contributes to the development of such diet-related diseases. Changes in the systemic circulation in the examined children are associated with the peculiarities of the autonomic regulation of the endocrine and digestive systems, which indicates the combined pathogenetic mechanisms of the development of the pathology of both systems. Keywords: children; arterial hypertension; chronic gastroduodenitis; diabetes mellitus; obesity
