CC BY
75
УДК 739.1(477.81)"9/12"(045)
Ю. М. Школьченко, Ю. С. Сабадаш
СКАРБИ Х-Х111 ст. З Р1ВНЕНЩИНИ У КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ ЮВЕЛ1РНОГО МИСТЕЦТВА КИ1ВСЬКО1 РУС1
У статт1 досл1джен1 особливост1 розвитку ювел1рного мистецтва у Кигвськт Рус1 на приклад1 унтальних знах1док 197111975рок1в - Торговицького I Дорогобузького скарб1в Х-Х111 ст. на Р1вненщин1. Здтснений анал1з розвитку ювел1рного мистецтва у Кшвськт Рус1 на приклад1 вмгсту Торговицького I Дорогобузького скарб1в Х-Х111 ст. на Р1вненщин1 та його м1сця у розвитку декоративно-ужиткового мистецтва Руси-Украгни.
Визначено, що розвиток ювел1рного мистецтва у Кигвськт Рус1 значною м1рою шюструють скарби, знайден за останш сорок рок1в в Украш на землях Швденно-Зах1дно1 Рус1 (сучасна територ1я зах1дних областей Украгни) до складу яких входили ж1ноч1 та чолов1ч1 прикраси - вироби 1з дорогоцтних метал1в.
Наголошено, що за чаЫв Кигвськог Рус1 ювелгрне мистецтво з використанням художнього металу досягло високог майстерност1 I вишуканост1, як1 знайшли свое продовження у р1зноман1тних формах традицтного I сучасного украгнського декоративно-ужиткового мистецтва.
Клю^о^^ слова: Кигвська Русь, П1вденно-Зах1дн1 землг Рус1, ювелгрне мистецтво, художнт метал, Торговицький I Дорогобузький скарби, вм1ст скарб1в, датування вмгсту скарб1в, декоративно-ужиткове мистецтво РуЫ-Укра'гни.
Ки!вська Русь була кра!ною високорозвиненого ремесла - гончарного, металообробки, ювелiрного. Так, у Х ст. ювелiрна техшка майс^в Кшвсько! Рус була дуже складною, а вироби користувалися великим попитом на световому ринку того часу. Багато прикрас виконаш в характернш техшщ зерш: на вироби нанесений вiзерунок, що складасться з безлiчi золотих, або срiбних кульок. Застосовувалася також скань: на металеву поверхню вiзерунок наносили тонким дротом, а промiжки заповнювали рiзнокольоровою емаллю. Такий вигляд мали дорогощнш ювелiрнi вироби, виконаш в техшщ перегородчасто! емал^ характерш саме для ювелiрного мистецтва Кшвсько! Русь Як зазначав Р. Орлов «Ювелiрне мистецтво посщало провщне мюце в культурi Кшвсько! Рус Х-Ш ст. Вироби з художнього металу за сво!м рiвнем не поступалися шшим видам давньоруського мистецтва» [15].
Метою роботи е дослщження особливостей розвитку ювелiрного мистецтва у Кшвськш Рус на прикладi ушкальних знахщок 1971 i 1975 роюв - Торговицького i Дорогобузького скарбiв Х-ХШ ст. на Рiвненщинi. Нещодавно автори статп вже торкались питань щодо вивчення скарбiв чаав Кшвсько! Русi1 та оскiльки ця проблематика викликала значний штерес у колег, ^ нас вона продовжуе цiкавити), було прийнято рiшення здшснити бiльш грунтовне дослiдження скарбiв Х-ХШ ст. Тому, розширюючи попередню тему, у пропонованш публшацп, автори спробують детально проаналiзувати вмiст вище означених скарбiв, описати технологiю виготовлення речей з художнього металу, знайти 1хш аналоги серед шших давньоруських пам'яток у
1 Сабадаш Ю., Икольченко Ю. Особливостi ювелiрного мистецтва Кшвсько! Рус (скарби Х-ХШ ст. з Рiвненщини) // Вiсник Державно! академГ! керiвних кадрiв культури
i мистецтв : наук. журнал. - 2018. - № 1. - С. 88-91
контекст розвитку декоративно-ужиткового мистецтва Руси-Украши. Визначити датування вмiсту скарбiв та проаналiзувати верси щодо причин, мюця i часу 1хнього утаемничення.
Дослiдження давньоруського ювелiрного мистецтва розпочалося у другш половинi Х1Х ст. Прикладом слугують працi В. Антоновича, А. Арциховського, М. Бiляшiвського, Д. Блiфельда, В. Довженка, В. Гончарова, Б. Грекова, М. Каргера, В. Хвойки. З цього перюду вивчалися i технологи художнього металу.
У наш час тсля оприлюднення праць вггчизняних i зарубiжних науковцiв Г. 1вакша, А. Коновалова Г. Корзухшо'1, М. Кучери, М. Кучiнка, О. Мощ, Р. Орлова, П. Пеняка, Г. Песковой Т. Пушкшо'1, Б. Рибакова, Н. Риндшо'1, М. Сагайдака, Б. Тимощука, П. Толочка, Р. Чайки за останш тридцять роюв з'явилося чимало дослiджень з рiзних проблем ювелiрного мистецтва Х1-ХШ ст., огляд яких зроблено Н. Снюсовою, Ю. Нiкольченком, Д. Месем, Б. Прищепою, Ю. Сабадаш, Т. Сарачевою та iншими за наступними напрямами: письмовi джерела, сировинна база, шструментарш, технологiя виробництва, методика дослiджень скарбiв з виробами iз художнього металу, ювелiрне мистецтво у контекстi розвитку декоративно-ужиткового мистецтва Руси-Украши. У сьогоденш новi знахiдки не залишають цю проблему поза увагою украшських археолопв, iсторикiв, етнографiв, мистецтвознавцiв.
На думку Д. Меся (Нацюнальний технiчний ушверситет Украши «Кшвський полiтехнiчний шститут»), у X ст., з прийняттям християнства Кшвську Русь було втягнуто в могутнш життевий потiк захiдноевропейського та вiзантiйського свiту, в сферу християнсько'1 культури. З'явився новий тип виробiв та прикрас - багатi, часто оздоблеш перлами, виготовленi з коштовних металiв. Технiка художнього металу, якою володiли у цей перiод, була - кування, карбування, чеканка, зернь, лиття за восковою моделлю та в кам'янш формi, емалювання, чернення та ш. [9].
У Кшвськш Русi було багато передумов та аспекпв щодо розвитку ювелiрного мистецтва. Свропейський феномен «дружинно'1 культури», який залучав все найкраще з рiзних частин тогочасного свiту, вимагав ново'1 моди, нових виробiв художнього металу. З'являеться мюцеве виробництво прикрас нових титв, що яскраво пiдтверджуеться знахщками Х-ХШ ст. у Киевi [24, с. 338-339]. Разом з тим, окремi особливосп виробiв з кольорових металiв вказують на 1хш прототипи зi Сходу.
Прикраси з дружинних поховань виготовлялися майстрами, яю розвивали здобутки двох шкш. В них вщчутш впливи юламсько'1 торевтики, а окремi рослиннi мотиви суто схщного походження, iншi - звiринi, нагадують витвори скандинавського мистецтва [19].
У X-XШ ст. набувають поширення жiночi прикраси у виглядi скроневих кшець, що виготовлялися iз срiбла i золота. Спiльними прикрасами для жшок i чоловiкiв були тринамистиннi сережки, браслети, персш та шийнi гривни.
Розвиток ювелiрного мистецтва у Кшвськш Рус значною мiрою iлюструють знахщки скарбiв, до складу яких входили жiночi i чоловiчi прикраси - вироби iз дорогоцiнних металiв Х-ХШ ст. Не е винятком i землi Пiвденно-Захщно'1 Русi (сучасна територiя захiдних областей Укра'1'ни) де знаходяться численш пам'ятки - селища, укршлеш гради-городища, могильники [9].
Високо розвинуте ремесло повнютю забезпечувало потреби руського населення цього регюну в уах дiлянках багатогранного господарства i культури, а значна кiлькiсть рiзних прикрас iз бронзи, срiбла i золота, якi виявленi у лгшписних Галичi, Плiснеську, Звенигородi, Пересопницi, Дорогобуж^ або походили з багатьох городищ, селищ, випадкових знахщок, скарбiв свщчать про високий рiвень розвитку ювелiрного мистецтва на територ11 Галицько'1 i Волинсько'1 земель у Х-ХШ ст. [11, с. 183-190; 18, с.
138-140]. Разом з тим, ушкальний рiвень технiки та технологи, широка спецiалiзацiя, професiоналiзм майстрiв-ювелiрiв були притаманш всiм давньоруським землям [13].
Серед ушкальних пам'яток цього типу, виявлених за останш сорок роюв в Украшу видiляються два скарби з Рiвненщини: випадково знайдений 25 березня 1971 року учнями Торговицько'1 середньо'1 школи Млинiвського району i переданий до Рiвненського краезнавчого музею (РКМ) вчителем ютори М. Тимошенком [21, с. 8081] та вщкритий у 1975 роцi у житш 3-А ХШ ст. пщ час археологiчного дослiдження городища лгтописного мiста Дорогобуж у с. Дорогобуж Гощанського району археолопчною експедицiею РКМ пщ керiвництвом Ю. Нiкольченка [13, с. 82-83].
Матерiали щодо Торговицького i Дорогобузького скарбiв перiодично з'являлися на сторшках наукових часописiв, проте настав час для грунтовного аналiзу його вмiсту у контекстi розвитку ювелiрного мистецтва у Кшвськш Руа, особливо з використанням художнього металу.
У квита 1971 р. мiсце знахiдки Торговицького скарбу було обстежене начальником археолопчно'1 експедицп РКМ Ю. Нiкольченком. З'ясовано, що вш походив з давньоруського городища, розташованого за захiдною околицею села Торговиця, на правому березi 1кви, неподалiк вiд 11 злиття зi Стиром у мiсцевостi Замок.
Влгтку 1971 року городище було частково дослщжене вище означеною експедищею. Пiд час розкопок на площi 200 кв. м. стверджено наявнють культурного шару Х-ХШ ст. Виявлено натвземлянку розмiром 3х4 м., господарсью ями. Крiм керамiчного матерiалу, знайдеш залiзнi предмети, вироби з кютки, шифернi пряслиця [12]. Асортимент знахщок з культурного шару не виходить за рамки речових комплекав, виявлених дослщниками невеликих давньоруських мисових городищ басейшв Прип'ятi, Стиру, Горинi.
Скарб був випадково знайдений в обвал майже повнютю зруйновано'].' внутршньо'].' частиш оборонного валу на пiвнiчному високому схилi Торговицького городища над рiчкою, у протилежному боцi вiд в'!зду. Жодних ознак посудини, або шшого матерiалу, в якому могли знаходитися реч^ не виявлено. Разом з тим, своею ушкальнютю i незвичайною декоративнютю вiдзначаеться безпосередньо сам вмют скарбу. Вiн складався з 22-х срiбних предметiв ювелiрного виробництва: семи шийних гривен, трьох браслетв, трьох скроневих кiлець, трьох перснiв, п'яти сережок, луннищ. До складу скарбу увшшли також срiбна монетна гривна, фрагмент срiбноi монетно'].' гривни та п'ять намистин з бурштину [14, с. 274-278]. Вироби iз срiбла виготовлеш з металу 916 проби.
1. Гривна 1: дiаметром 14, 3см., в перетиш - 1,8 см., порожниста, плетена з п'яти скручених разом парних дротв. Наконечники чотиригранш бшя основи, сплющенi на кшцях до платiвок. Замок складаеться з гачка, що утворений в кшщ одше! пластини i отвору на кшщ шшо'!. Наконечники декороваш з зовнiшнього боку пунсонним орнаментом. На мющ з'еднання дротiв з наконечниками та нижче на 2 см. поверхня гривни скручена тонкими дротинками. Вага гривни 135 г.
2. Гривна 2: дiаметром 15,6 см., в перетиш - 1,9 см., порожниста, плетена з трьох скручених разом парних дротив. Наконечники конусш, овальш бшя основи. Замок - з двох гачюв, закручених у сшраль на кшцях. Вага - 167 г.
3. Гривна 3: дiаметром 16,5 см., в перетиш - 2 см., порожниста, плетена з шести парних дротв. Наконечники сплощеш, закручеш на кшцях у трубочки. Пластини декороваш пунсонним орнаментом: двома горизонтальними рядами крапок; всередиш пластин розташований орнамент з зигзагоподiбних крапок. Вага - 207 г.
4. Гривна 4: дiаметром 18 см., в перетиш - 2 см., порожниста, плетена з чотирьох парних дротв. Наконечники сплощеш, закручеш на кшцях у трубочки. Пластини
декороваш пунсонним орнаментом: двома горизонтальними рядами крапок; в середиш пластин розташований орнамент з двох рядiв зигзагоподiбних крапок. Вага - 442 г.
5. Гривна 5: дiаметром 17 см., в перетиш - 1,9 см., порожниста, плетена з п'яти парних дротсв. Наконечники сплощеш, закручеш на кiнцях у трубочки. Вага - 267 г.
6. Гривна 6: дiаметром 16,2 см., в перетиш - 1,9 см., порожниста, плетена з трьох дротсв. Наконечники сплощеш, закручеш на кшцях у трубочки. Пластини декороваш пунсонним орнаментом у виглядi двох рядiв зигзагоподiбних крапок. Вага - 216 г.
7. Гривна 7: дiаметром 17,3 см., в перетиш - 2 см., порожниста, плетена з п'яти парних дротсв. Наконечники сплощеш, закручеш на кшцях у трубочки. Вага - 247 г.
Характерною рисою вах пласких наконечниюв гривен iз замком з трубочок - це пробит в пластинах отвори, що вказуе на ще один споаб кршлення за допомогою тонко! мотузки.
8. Браслет 1: дiаметром 8,5 см., в перетиш - 1,7 см., плетений з шести дротв. Наконечники мигдалеподiбнi iз рубчиками по краю, трьома нашвкульками, а також з гравiрованим мотивом нашвкрина, що називають мотивом б^унця лози. Вага - 96 г.
9. Браслет 2: дiаметром 7,0 см., в перетиш - 1,5 см., плетений iз товстого дроту. Наконечники мигдалеподiбнi з рубчиками по краю, з трьома нашвкульками, з мотивом вписаних одна в одну краплеподiбних ф^ур. Вага - 62 г.
10. Браслет 3: обруч, дiаметром 7,5 см., в перетиш - 1,5 см., плетений з товстого дроту. Вага - 60 г.
Особливютю браслетв 1 i 2 е окреме виготовлення наконечниюв та 1хнш монтаж з плетивом за допомогою пайки.
11. Три дротяних скроневих кшьця дiаметром 15, 15 i 20 мм. мають кшщ, яю не заходять один на другий. Один кшець розплющений i завитий у вушко.
12. Два персш виготовленi з плетених дротв, кожний розплющений на кшцях. Один перстень виготовлений з одного дроту з кшцями, що заходять один на другий.
13. Сережки так званого «волинського» типу складаються з дротяного кшьця, декорованого срiбними намистинами та бахромою. Одна сережка прикрашена звисаючою з кшьця шдвюкою. Ця пщвюка вщлита з восково! модель Поверхня пщвюки прикрашена орнаментом, що iмiтуе зернь. Двi iншi сережки представленi лише фрагментами.
14. Одна намистина уявляе собою цилшдр дiаметром 13 мм. з тонкого мщного дроту, вкритий кульками зернi (140 шт.), нитка просмикувалась ^зь намистину.
15. Друга намистина представлена фрагментом !! верхньо! частини. Вона складаеться з тонко!, злегка витягнуто! сфери, вкрито! кульками зернi (134 шт.) У верхнш частинi сфери припаяна трубочка, на якш закрiплене кшьце з срiбного дроту дiаметром 2 см.
16. Лунниця розмiром 21х32 мм. вкрита кульками зернi, яка утворюе зигзагоподiбний геометричний орнамент. У верхнш частиш припаяна трубочка для кршлення, декорована кульками зерш, розташованими вертикально. Всього на поверхнi луннищ розмiщено 564 кульки срiбла. У верхнш частиш луннищ та по краях розмщеш (по три) гшзда для крiплення, ймовiрно, коштовного камшня.
17. Монетна гривна та фрагмент гривни вщносяться до «новгородського» типу. Довжина повного виробу 17,2 см., вага - 193 г. На однш боковш поверхш нанесенi два поглиблених дшення. Фрагмент гривни мае довжину 4,5 см., вагу - 57 г.
18. П'ять бурштинових намистин мають форму многогранниюв. Вони виготовлеш з червоного бурштину. Отвiр для нитки розмiщений по довжиш i в усiх випадках не сшвпадае з центром виробiв. Довжина намистин вiд 13 до 9 мм., дiаметр - вщ 7 до 11 мм.
Тип виробiв Торговицького скарбу повнютю вiдповiдае складу переважноi бшьшосп давньоруських скарбiв Х-ХШ ст. Лунниця по часу виготовлення е найбшьш ранньою рiччю. Г. Корзухiна не без тдстав вважае, що аналопчш лунницi, вкритi кульками зернi, з'являються на Руа, зокрема на Волиш, з друго! половини Х ст. [4, с. 23].
Лунниця, вкрита зерню та зернеш намистини у складi Торговицького скарбу -явище не випадкове. 1х неможливо вилучити з комплексу зернених прикрас волинсько! традици. На територи Захiдноi Волиш в 1883 р. у селi Борщiвка на Рiвненщинi знайдений скарб Х1-Х11 ст., до складу якого увшшли двi срiбнi лунницi, вкрит зерню, а в 1898 р. на швшч вiд села Пересопниця ^вненський район, Рiвненська область) в кургаш виявлено поховання ювелiра, в якому знаходились шструменти для виготовлення зерневого убору [4, с. 85; 11, с. 188].
Намистини, вкрит зерню, мають великий ареал поширення. Вони побутують у дреговичiв, аверян, волинян, уличiв [22, с. 114; 14; 25, с. 418-419; 6, с. 182-191].
Гривни та браслети, плетеш з дроту, характерш для скарбiв Х1 ст., яю походять з Волиш та Кшвщини. Вони просто переважають у скарбах. Аналопчш реч^ в т.ч. гривни з гачком походять з Пиляви на Росав^ Мирошвки, 1сковшини, Кiкового, Козлина, Бегеш, Бужиська, Городища. Цi вироби Г. Корзухша, М. Кучiнко i Р. Орлов, вiдносять до традицшних прикрас «племшно'].'» верхiвки [4, с. 63; 5, с. 101].
Замки гривен: один - з двох гачюв, один - з гачком i отвором для зчеплення з'являються в Х ст. i е типовими для Х1 ст.; п'ять - iз замками, що складалися з двох трубочок з'являються в кшщ Х1 - рубежi Х11 ст.
Г. Корзухiна вiднесла формування типу витого браслета з мигдалеподiбними наконечниками до друго! половини Х1 ст., що максимально поширюються в ХП-ХШ ст. Наконечники двох браслетв Торговицького скарбу аналогiчнi наконечникам двох браслетв Городищенського скарбу з Волинсько! областi, якi М. Кучiнко i Р. Орлов аргументовано датують Х1 ст. [5, с. 101-103].
Проте, на думку Т. Макарово:!, вит браслети датуються Х11 ст. [8; с. 37]. А Коваленко, дослщжуючи майстерню ювелiра на дитинцi лгтописного Любеча, вважае, що такi вироби доживають до середини ХШ ст. Вони присутнi у скарбi ХШ ст. на Чернiгiвському дитинцi та шших скарбах» [3, с. 139; 2, с. 22; 4, табл. XL, XLII, LХП].
Дротянi скроневi кiльця з розплющеними i закрученими у вушко краями знаходять переважно на територи Галицько-Волинського князiвства та в землях швденних слов'ян [22, с. 100, 205; 20, с. 51]. Перюд 1хнього iснування коливаеться з кшця Х1 до першоi половини ХШ ст. На городищi бiля села Городище Шепет1вського району Хмельницькоi областi дротянi скроневi кшьця входили до складу тринадцяти скарбiв [16, с. 16-23]. Вiдомi вони за матерiалами дослiдження Райковецького городища [1, табл. ХХ, 18]. Аналопчш вироби знайдеш в шарi ХII-першоi половини ХШ ст. пiд час дослщження лiтописного Дорогобужа [13, с. 66, 149, мал. 35, 1-11].
Побутування скроневих дротяних кшець по часу сшвпадае з шшими речами, що були типовими для Х11 - першоi половини ХШ ст. i мали вплив на формування парадного металевого убору знатноi жшки. Всього в скарбах Пiвденно-Захiдноi Русi Х11-ХШ ст., переважно на Волиш, знайдено понад 250 зразюв скроневих кшець iз загнутими кшцями [10, с. 15].
Сережки «волинського» типу, прикрашенi орнаментом, що iмiтуе зернь, характернi для ливарноi продукци давньоруських сiльських ювелiрiв. Найбiльш часто вони зус^чаються у скарбах i похованнях Х-першоi половини Х1 ст. [4, с. 59].
Монетш гривни «новгородського» типу I. Спаський пропонуе датувати по розмiру
зливка. Зливки Х1 ст. - довп i прям1 На початку Х11 ст. !х змiнюють короткi, злегка горбатi палички [23, с. 64]. У нашому випадку - артефакти Х1 ст.
Причина, що призвела до необхщносп надшно утаемничити Торговицький скарб, закопавши його безпосередньо в оборонний вал, що оточував град, могла бути пов'язана з подiями 1149 р., коли вшська Юрiя Довгорукого та його брата В'ячеслава рушили походом на Луцьк. У грудш 1149 р. сини Юрiя Ростислав i Андрш, якi разом з половцями брали участь у походу стояли поблизу волинського мюта Муравиця [7, с. 227]. Городище лгшписно! Муравицi знаходиться на вщсташ 35 км. на твдень вiд Луцька, а Торговицьке городище - на вщсташ 16 км. на твшчному заходi вщ нього. Можливо, вiйськова загроза i спонукала заможного мешканця Торговицi надшно утаемничити коштовш речi. Разом з тим, враховуючи хронолопчш рамки побутування окремих речей, аналоги яких сягають середини ХШ ст., поява Торговицького скарбу може бути пов'язана з шшими драматичними подiями в юторп Волинських земель Ки!всько! Русi.
Дорогобузький скарб складався виключно iз срiбних жiночих прикрас: двох пiдвiсок iз конiчним верхом, двох колтiв та ланцюжюв до !хнього пiдвiшування, сережок «ки!вського типу» та пластинчастого персня [18, с. 29].
Увесь асортимент скарбу складався з привозних ювелiрних виробiв. До вмюту скарбу увшшли:
1. Двi пiдвiски з пустотшим конiчним верхом, висотою 3 см., прикрашен зерню. На вершинi конуса е вушко, ^зь яке просунуте дротяне кшьце. До кошчно! основи прикршлеш 7 дротяних ажурних ланцюжюв довжиною 10 - 10,5 см.
2. Колт з обнизкою з пустотших кульок, нанизаних на дргл Щиток колта мае опуклу центральну частину i широю плоскi «поля» навколо не!. У центрi щитка орнамент, що утворюе плетиво, виконаний зубчастим штампом. Центральна частина щитка iз зворотнього боку пошкоджена, орнаментальне зображення не збереглося. У верхнш частиш колта е 4 петельки для кршлення рухомо! дротяно! дужки.
3. Обнизка з 13 кульок, нанизаних на дргт, вщ iншого колта.
4. Два ланцюжки, кожен з яких складаеться з 9-ти пустотших натвсфер, скршлених за допомогою шарнiрiв. Кiнець кожного шаршра завершуеться ажурним ланцюжком iз дроту з кшьцем на кiнцi. Довжина кожного ланцюжка 20,5 см., дiаметр натвсфери - 1,3 см.
5. Двi сережки «ки!вського типу», кожна з трьома ажурними намистинами, прикрашеними сканню i зерню. Намистини першо! сережки мають ромбовидш щитки, одна намистина пошкоджена. Дiаметр сережок 3 см., дiаметр намиста 1,5 см.
6. Перстень пластинчастий, масивний, широкосерединний, пластина скручена у твтора оберти.
Усi вироби iз скарбу виготовленi з металу одше! проби (916). Це так звана «жшоча кузнь». Близькi за техшкою виконання пiдвiски з конiчним верхом, вiдомi iз скарбiв, знайдених бшя с. Крести Тульсько! областi у Старш Рязанi, на городищi Вщин Рогочевського району Гомельсько! областi [4, Табл. 1Х, 2]. Фрагменти тако! подвiски входили до складу скарбу iз Мирополя Житомирсько! областi [16, Табл. ХУЛ, 2]. Двi пщвюки з ланцюжками, але з верхом шшо! форми, були в скарбi з городища бiля с. Городище Деражнянського району Хмельницько! областi [26].
Конструктивно близью колти входили до складу скарбiв з городищ бшя сш Городище Деражнянського та Шепетвського райошв Хмельницько! областi, з летописного Звягеля бiля Новоград-Волинського на Житомирщиш [26]. Такi колти вiдомi iз скарбiв у Киевi та в Середньому Подншров'!, але бшьшють (понад 20 екз.) типологiчно близьких колтв походять iз Чернiгово-Сiверсько! i Муромо-Рязансько!
землi [4, с. 138-142,144-145].
Сережки кшвського типу з трьома намистинами з Дорогобузького скарбу подiбнi до сережок iз кшвських скарбiв з с. Городище Деражнянського району на ХмельниччЫ [26].
Бiльшiсть речей виконано в техшщ, характернiй для парадного металевого убору кшця ХП-40-х рр. ХШ ст. 1х могли виготовити у майстернях Киева, чи у Волинських землях, за взiрцями, привезеними iз Середнього Подншров'я.
Скарб 1975 року з Дорогобужа, на нашу думку, потрапив у землю в зв'язку з татаро-монгольським погромом мюта взимку 1240-1241 роюв. Це пщтверджуеться датуванням фрагментв горщиюв - першою половиною ХШ ст., виявлених у житш 3-А, поруч з мюцем утаемничення скарбу [18, с. 28-29, рис. 14].
На прикладi Торговицького та Дорогобузького скарбiв можна стверджувати, що ювелiрне мистецтво на землях Пiвденно-Захiдноi Русi (мiське i сiльське) продукувало, в основному, т ж самi види прикрас з художнього металу, характерних i для шших територiй Русi. Проте актуальним у царинi розвитку мiсцевоi ювелiрноi справи е питання, чи виготовлялись срiбнi прикраси на мiсцi, а якщо так, то яю саме види. «Для виршення цього питання важливими е знахщки ливарських форм i шаблонiв для виробництва прикрас у рядi мiсцевостей Прикарпаття i Волинi (стародавнi Галич, Плiснеськ, а також Городниця на Днiстрi, Зеленче, Пересопниця та шшГ)» [11, с. 188]. Це в першу чергу стосуеться сережок «волинського» типу i лунниць. Пщ час дослiдження лгтописного Дорогобужа на дитинцi були знайдеш два бронзовi i один залiзний пiнцети для мiсцевого виготовлення ювелiрних прикрас [18, с. 139].
Але певна частина ювелiрних виробiв потрапляла у Пiвденно-Захiдну Русь шляхом торговельно-обмшних зв'язкiв з Киевом, Чершговом, Новгородом та iншими мiстами.
На нашу думку, предмети особистого убору та iншi коштовносп, якi увшшли до вмiсту Торговицького i Дорогобузького скарбiв, нагромаджувались поступово, збiльшувалась кшькють однотипних прикрас: гривен, браслетiв, скроневих кшець, сережок. Можливо, цi речi переходили у спадщину i пов'язаш мiж собою «генеалогiчно».
Пiдтверджуеться думка Г. корзухшо! про поступове збирання коштовних речей. З нею повнютю погоджуються М. Кучшко i С. Орлов, дослщжуючи Городищенський скарб у 1983 р. А сощальна належнють Торговицького i Дорогобузького скарбiв визначаеться його вмютом: набором традицiйних прикрас з художнього металу для мiсцевоi знать
Вироби ювелiрного мистецтва Руа, аналогiчнi вмiсту вище означених скарбiв з Рiвненщини, вiдзначалися високим техшчним i технологiчним рiвнем, користувалися попитом не лише на внутршньому, а й зовшшньому ринку. На думку академша П. Толочка речi, що вийшли iз ювелiрних майстерень давньоруських мют i селиш XXIII ст., зчаста зус^чаються пiд час археолопчних розкопок майже в уах европейських краiнах [24, с. 335-340]. Це пщтверджуеться повщомленням ХП ст. шмецького вченого-монаха Теофiла, пресвiтера Гельмерсгаузенського монастиря, добре обiзнаного щодо розвитку ремесла у середньовiчнiй Свропi й Азп. У своему трактатi «Про рiзнi ремесла» вiн вiдзначив, що Русь у ювелiрнiй справi, тсля Вiзантii, не поступалася Аравii, Имеччиш, Iталii i Францii.
Особливостi ювелiрного мистецтва, за певним стилем окремих виробiв, формувалися на великому евро-азшському просторi, завдячуючи тiсним торговельним зв'язкам давньоруськоi держави [19]. Прикладом слугуе Вiзантiя, яка у Х1 ст. передала Руа власний досвiд створення виробiв художнього металу, особливо прикрас,
декорованих емаллю.
Найвищого розвитку ювелiрна справа у Кшвськш Pyci досягае Х11-ХШ ст. коли у виробах Í3 золота i срiбла жiночого i чоловiчого убору «проступае бiльша впорядкованiсть, краса вiдчyваеться як оргашзованють ритму, а благородна вишуканють i yрочистiсть поеднуються з багатою творчою фантазiею i вигадливютю» [9].
Отже, можемо стверджувати, що за чаав Кшвсько'' Pyсi ювелiрне мистецтво з використанням художнього металу досягли високо'' майстерносп i вишyканостi, яю знайшла свое продовження у рiзноманiтних формах традицiйного i сучасного укра'нського декоративно-ужиткового мистецтва, що, в свою чергу, робить тему дослiдження актуальною i перспективною.
Список використаноУ л1тератури
1. Гончаров В. К. Райковецкое городище / В. К. Гончаров. - Киев : Изд-во Акад. наук Украинской ССР, 1950. - 217 ; Goncharov V. K. Raykovetskoe gorodishche / V. K. Goncharov. - Kiev : Izd-vo Akad. nauk Ukrainskoy SSR, 1950. - 217 s.
2. Коваленко В. П. К исторической топографии Черниговского детинца / В. П. Коваленко // Проблемы археологии Южной Руси : матер. ист.-археол. семинара "Чернигов и его округа в IX-ХШ вв.", г. Чернигов, 26-28 сент. 1988 г. - Киев, 1990. -С. 15-23 ; Kovalenko V. P. K istoricheskoy topografii Chernigovskogo detintsa / V. P. Kovalenko // Problemy arkheologii Yuzhnoy Rusi : mater. ist.-arkheol. seminara "Chernigov i ego okruga v IX-XIII vv.", g. Chernigov, 26-28 sent. 1988 g. - Kiev, 1990. -S. 15-23
3. Коваленко В. П. Майстерня ювелiра XIII ст. на дитинщ Любеча / В. П. Коваленко // Старожитносп Рус - Укра'ни. - Ки'в : Ки'вська Академiя €вробiзнесy, 1994. - С. 132-140 ; Коваленко В. П. Майстерня ювелiра XIII ст. на дитинщ Любеча / В. П. Коваленко // Старожитносп Рус - Укра'ни. - Ки'в : Ки'вська Академiя eвробiзнесy, 1994. - С. 132-140.
4. Корзухина Г. Ф. Русские клады IX-XIII вв. / Г. Ф. Корзухина. - Москва ; Ленинград : Изд-во Акад. наук СССР, 1954. - 156 с. ; Korzukhina G. F. Russkie klady IX-XIII vv. / G. F. Korzukhina. - Moskva ; Leningrad : Izd-vo Akad. nauk SSSR, 1954. - 156 s.
5. Кучшко М. М. Городищенський скарб з Волиш / М. М. Кучшко, Р. С. Орлов // Археолопя. - 1989. - № 2. - С. 95-106 ; Kuchinko M. M. Horodyshchenskyi skarb z Volyni / M. M. Kuchinko, R. S. Orlov // Arkheolohiia. - 1989. - № 2. - S. 95-106.
6. Лшка-Геппенер Н. Копи'вський скарб / Н. Лшка-Геппенер // Археолопя. -1948. - Т. II. - С. 182-191 ; Linka-Heppener N. Kopyivskyi skarb / N. Linka-Heppener // Arkheolohiia. - 1948. - T. II. - S. 182-191.
7. Лггопис руський / пер. з давньорус. Л. С. Махновця; вщп.ред О. В. Мишанич. -Ки'в : Дншро, 1989. - 591 с. ; Litopys ruskyi / per. z davnorus. L. Ye. Makhnovtsia; vidp.red O. V. Myshanych. - Kyiv : Dnipro, 1989. - 591 s.
8. Макарова Т. И. Черневое дело Древней Руси / Т. И. Макарова. - Москва : Наука, 1986. - 156 с. ; Makarova T. I. Chernevoe delo Drevney Rusi / T. I. Makarova. -Moskva : Nauka, 1986. - 156 s.
9. Месь Д. С. Ювелiрнi прикраси Ки'всько'' Рус [Електронний Ресурс]. - Режим доступу : http://www.rusnauka.com/8_NTSB_2015/Istoria/2_184835.doc.htm ; Mes D. S. Yuvelirni prykrasy Kyivskoi Rusi [Elektronnyi Resurs]. - Rezhym dostupu : http://www.rusnauka.com/8_NTSB_2015/Istoria/2_184835. doc.htm
10. Михайлова Р. Д. Художня культура Швденно-Захщно'' Рус X - першо'' половини XIV ст. (За матерiалами декоративно-прикладного мистецтва) : автореф.... дис. ... канд. ют. наук : спец. 07.00.06 / Рада Дмитрiвна Михайлова; !нститут археологи
НАН Укра'ни. - Кшв, 1994. - 24 c. ; Mykhailova R. D. Khudozhnia kultura Pivdenno-Zakhidnoi Rusi X - pershoi polovyny XIV st. (Za materialamy dekoratyvno-prykladnoho mystetstva) : avtoref.... dys. ... kand. ist. nauk : spets. 07.00.06 / Rada Dmytrivna Mykhailova; Instytut arkheolohii NAN Ukrainy. - Kyiv, 1994. - 24 c.
11. Населення Прикарпаття i Волинi за добу розкладу первюнообщинного ладу та в давньоруський час / ред. колепя: I. К. Свешшков, М. Ю. Смiшко, О. П. Черниш. В. В. Аулiх. - Кшв : Наукова думка, 1976. - 222 с. ; Naselennia Prykarpattia i Volyni za dobu rozkladu pervisnoobshchynnoho ladu ta v davnoruskyi chas / red. kolehiia: I. K. Svieshnikov, M. Yu. Smishko, O. P. Chernysh. V. V. Aulikh. - Kyiv : Naukova dumka, 1976. - 222 s.
12. Нкольченко Ю. М. Унiкальна знахiдка учшв / Ю. М. Нiкольченко // Iсторiя Укра'ни: Маловiдомi iмена, поди, факти : зб. ст. - Кшв-Донецьк : Рщний Край, 2001. -Вип. 18. - С. 295-300 ; Nikolchenko Yu. M. Unikalna znakhidka uchniv / Yu. M. Nikolchenko // Istoriia Ukrainy: Malovidomi imena, podii, fakty : zb. st. - Kyiv-Donetsk : Ridnyi Krai, 2001. - Vyp. 18. - S. 295-300
13. Икольченко Ю. М. Культура населення Погориння Х-ХШ столiть за матерiалами лiтописного Дорогобужа / Ю. М. Нiкольченко. - Рiвне : Евен, 1998. -325 с. ; Nikolchenko Yu. M. Kultura naselennia Pohorynnia Х-ХШ stolit za materialamy litopysnoho Dorohobuzha / Yu. M. Nikolchenko. - Rivne : Even, 1998. - 325 s.
14. Икольченко Ю. М. Скарб з Торговищ як шформацшне джерело розвитку ювелiрного мистецтва Квденно-Захщно! Рус Х-ХШ ст. // Укра'на у свгговому iсторичному просторi : зб. матер. Всеукр. наук.-практ. конф., м. Марiуполь, 21 квiтня 2017 р. - Марiуполь : МДУ, 2017. - С. 274-278 ; Nikolchenko Yu. M. Skarb z Torhovytsi yak informatsiine dzherelo rozvytku yuvelirnoho mystetstva Pivdenno-Zakhidnoi Rusi Х-ХШ st. // Ukraina u svitovomu istorychnomu prostori : zb. mater. Vseukr. nauk. -prakt. konf., m. Mariupol, 21 kvitnia 2017 r. - Mariupol : MDU, 2017. - S. 274-278
15. Орлов Р. С. Прикладне мистецтво: церковне i народне [Електронний ресурс] / Р.С. Орлов // Iсторiя украшсько! культури. - Кшв, 2001. - Т. 1, Роздш 9 : Кшвська Русь. — Режим доступу : http://litopys.org.ua/istkult/ikult14.htm ; Orlov R. S. Prykladne mystetstvo: tserkovne i narodne [Elektronnyi resurs] / R.S. Orlov // Istoriia ukrainskoi kultury. - Kyiv, 2001. - T. 1, Rozdil 9 : Kyivska Rus. — Rezhym dostupu : http://litopys.org.ua/istkult/ikult 14.htm
16. Пюкова Г. А. Скарби стародавнього 1зяславля / Г. А. Пюкова // Археолопя. -1988. - Вип. 61. - С. 16-35 ; Piskova H. A. Skarby starodavnoho Iziaslavlia / H. A. Piskova // Arkheolohiia. - 1988. - Vyp. 61. - S. 16-35
17. Пеняк П. С. Оргашзащя ювелiрного виробництва Древньо'1 Рус / П. С. Пеняк // Ювелирное дело на Украине. - Киев, 1991. - С. 28-36 ; Peniak P. S. Orhanizatsiia yuvelirnoho vyrobnytstva Drevnoi Rusi / P. S. Peniak // Yuvelirnoe delo na Ukraine. - Kiev, 1991. - S. 28-36.
18. Прищепа Б. А. Дорогобуж на Гориш у Х-ХШ ст. / Б. А. Прищепа. - Рiвне : ПП ДМ, 2011. - 250 с. ; Pryshchepa B. A. Dorohobuzh na Horyni u Х-ХШ st. / B. A. Pryshchepa. - Rivne : PP DM, 2011. - 250 s.
19. Розквгг культури Давньо'1 Русь Ювелiрне мистецтво [Електронний pесурс]. -Режим доступу: allbest.ru ; Rozkvit kultury Davnoi Rusi. Yuvelirne mystetstvo. [Elektronnyi pesurs]. - Rezhym dostupu: allbest.ru
20. Русанова И. П. Языческие святилища древних славян / И. П. Русанова, Б. А. Тимощук. - Москва : Наука 1993. - 144 с. ; Rusanova I. P. Yazycheskie svyatilishcha drevnikh slavyan / I. P. Rusanova, B. A. Timoshchuk. - Moskva : Nauka 1993. - 144 s.
21. Свешшков I. К. Довщник з археологи Укра'ни. Ровенська область
/ I. К. Свешшков, Ю. М. Нiкольченко. - Кшв : Наукова думка, 1982. - 115 с. ; Sveshnikov. I. K. Dovidnyk z arkheolohii Ukrainy. Rovenska oblast / I. K. Svieshnikov, Yu. M. Nikolchenko. - Kyiv : Naukova dumka, 1982. - 115 s.
22. Седов В. В. Восточные славяне в VI-ХШ в. в. / В. В. Седов. - Москва : Наука, 1982. - 328 с. - (Археология СССР с древнейших времен до средневековья в 20-ти т.) ; Sedov V. V. Vostochnye slavyane v VI-XIII v. / V. V. Sedov. - Moskva : Nauka, 1982. -328 s. - (Arkheologiya SSSR s drevneyshikh vremen do srednevekovya v 20-ti t.).
23. Спасский И. Г. Русская монетная система : ист.-нумизм. очерк / И. Г. Спасский. - 4-е изд., доп. - Ленинград : Аврора, 1970. - 256 с. ; Spasskiy I. G. Russkaya monetnaya sistema : ist.-numizm. ocherk / I. G. Spasskiy. - 4-e izd., dop. -Leningrad : Avrora, 1970. - 256 s.
24. Толочко П. Кшвська Русь / П. Толочко. - Кшв : Абрис, 1996. - 360 с. ; Tolochko P. Kyivska Rus / P. Tolochko. - Kyiv : Abrys, 1996. - 360 s.
25. Чайка Р. М. Работы Волынско-Днестровской экспедиции / Р. М. Чайка, В. В. Зварич // Археологические открытия 1978 г. - Москва : Наука, 1979. - С. 417419 ; Chayka R. M. Raboty Volynsko-Dnestrovskoy ekspeditsii / R. M. Chayka, V. V. Zvarich // Arkheologicheskie otkrytiya 1978 g. - Moskva : Nauka, 1979. - S. 417-419.
26. Якубовський В. I. Давньоруський скарб з Городища Хмельницько'1 обласл / В. I Якубовський // Археолопя. - 1975. - Вип. 16. - С. 87-104 ; Yakubovskyi V. I. Davnoruskyi skarb z Horodyshcha Khmelnytskoi oblasti / V. I Yakubovskyi // Arkheolohiia. - 1975. - Vyp. 16. - S. 87-104
Стаття надшшла до редакци 02.05.2018
Ju. Nikolchenko, Ju. Sabadash TREASURES OF THE X-XIII CENTURIES FROM RIVNE REGION IN THE CONTEXT OF THE DEVELOPMENT OF JEWELERY ART OF KIEVAN RUS'
The aim of article is to analyze the peculiarities of the development of jewellery art in Kievan Rus' by the example of the unique discoveries from 1971-1975 - Torgovitsky and Dorobuzkiy treasures of the X-XIII centuries in the region of Rivne. The authors analyzed the substance of treasures, thoroughly described the technologies of production from art metal; the authors found their analogies among their Old Russian memos in the context of the development of decorative and everyday art items of Rus' - Ukraine. The authors defined the date of the substance of the treasures and analyzed the versions as for the reasons, place and time of their saving. The methodology of the research is in the usage of the historical, cultural, systematized, chronological, classified, terminological, comparative, statistic and generalized methods. The defined methods allow the authors to depict the peculiarities of the development of the jewellery art in Kievan Rus' by the example of Torgovitsky and Dorobuzkiy treasures of the X-XIII centuries in Rivne region. The topicality is specified by the wide usage of the historical, cultural methods.
Conclusions. The jewellery art took an important place in the culture of Kievan Rus' of the X-XIII centuries. The wares from art metal didn't yield to analogical samples from West Europe, Byzantium and East. The development of the jewellery art in Kievan Rus' noticeably illustrates the discoveries of the treasures, to which the women's and men's jewelleries belong. They were from precious stones. The territory of the south-west Rus' (the modern territory of the west regions of Ukraine) has a lot of memos of the X-XIII centuries: countries, fortified cities and burials.
Among the unique memos of this type that were discovered for the last period in Ukraine there two treasures of the Old Rus' from Rivne region can be singled out:
- accidentally found by the pupils of the Torgovitskaya secondary school of Mlinivskiy district on the 25th of March, 1971, and contributed to the museum of local history in Rivne. It consisted of seven neck grivnas, three bracelets, three temporal rings, three signet rings, five earrings, and moonlike jewellery for women. The stuff of the treasure included also a silver coin grivna, the fragment of a silver grivna coin andfive beads from the amber.
- discovered in 1975 in the building 3-A of the XIII century in the period of archaeological research of the annalistic city Dorogobush in the country Dorogobush Gorosganskiy region by the archaeological expedition of the museum of the local history in Rivne. It consisted purely of silver women's jewelleries: two pendants with ultimate top, two colts and chains for their hanging, earrings of "Kyivskiy type " and a lamellate signet ring.
The wares of the jewellery art from other lands of Kievan Rus', which are analogical to the substance of Torgovitskiy and Dorogobuzkiy treasures, differed with high artistic level and were in popular demand not only within the domestic but also the foreign market. According to a famous Ukrainian archaeologist and historian, academician P. Tolochka, things that came out from jewellery workshops of Old Rus' cities and countries of the X-XIII centuries, are often met during archaeological excavations practically in all European countries.
It's possible to affirm that from the times of Kievan Rus' the jewellery with the usage of the art metal reached its mastery and sophistication, which found its continuation in different forms of traditional and modern Ukrainian decorative and everyday art that in its turn makes the problem topical and perspective.
Key words: art metal, dating of the substance of the treasures, decorative and everyday art of Rus' - Ukraine, jewellery art, Kievan Rus', the south-west territories of Rus', substance of the treasures, Torgovitskiy and Dorogobuzkiy treasures.
УДК 004.92:77(045)
О. А. Сивак, В. I. Мирошник
РАСТРОВА ГРАФ1КА В ОБРОБЦ1 ФОТОГРАФП
У cmammi аналiзуються pacmpoei графiчнi редактори як засоби редагування фотографт не професюнальними користувачами (користувачами-аматорами). Проводиться порiвняльний аналiз роботи графiчний редакторiв растрових об'eктiв, що знаходятьсяу вшьному доступ в 1нтернет-ресурсах, зокрема «The GIMP», «Adobe Photoshop», «Paint.NET», «PhotoInstrument».
Клю^о^^ слова: культура, графта, растрова графта, графiчнi редактори, «The GIMP», «Adobe Photoshop», «Paint.NET», «PhotoInstrument».
Культура, у загальному ceHci, - це все, що зробила людина. Вона вщграе важливу роль у розвитку людства. Культуру можна простежити у bcíx сферах життя населення, невщ'емним е вiзуальна культура i фотографiя. Фотографiя - це не тшьки зшмок, на якому вщбито мить, це мистецтво, яке потребуе наявнють сукупносп рiзноманiтних науково-техшчних засобiв i технологий, яю мають на мет реестращю одиничних довготривалих зображень об'екпв за допомогою свила.
В останнш час в мережi 1нтернет з'явилась велика кшькють прикладних програм, що забезпечують створення та редагування фотографш. Вони е рiзних категорш: як для професюнала, так i для початмвця, платш та безоплатш, з потужними та типовими
