CC BY
33
УДК:378.016:159.9
DOI: 10.15587/2313-8416.2016.64455
СИТУАЦ1Я НЕВИЗНАЧЕНОСТ1 ПЕРЕХ1ДНОГО ПЕР1ОДУ РОЗВИТКУ СУСП1ЛЬСТВА ЯК ПСИХОЛОГ1ЧНА УМОВА ФОРМУВАННЯ ПРОФЕС1ЙНО1 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ПСИХОЛОГА
© Н. В. Перегончук
У cmammi розглянуто психологiчнi особливостi ситуацИ Heeu3Ha4eHocmi. Розкрито суть та основт структуры складовi ситуацИ невuзначеностi (когнтивний, емоцшний i вольовий компоненти). Розкрито змкт толерантностi до невuзначеностi як здатностi витримувати емоцшну напругу кризових, про-блемних ситуацт. Визначено роль ситуацИ невuзначеностi у розвитку особuстостi майбутнього психолога та реалгзацИ ix творчого потенцiалу. Розглянуто сuтуацiю невuзначеностi як одну iз можливих умов формування професiйноi компетентностi майбутнього психолога в умовах сучасного дuнамiчного сустльства
Ключовi слова: сuтуацiя невuзначеностi, професшна компетенттсть, толерантнiсть до невизначено-стi, ттолерантнкть до невuзначеностi
The article deals with the psychological characteristics of uncertainty. The essence and main structural components of uncertainty (cognitive, emotional and volitional components) are described. The nature of tolerance to uncertainty is described as the ability to withstand the emotional stress of crisis, problem situations. The role of uncertainty in the future development of the personality psychologist and realization of their creative potential is determined. Uncertainty is considered as one of the possible conditions ofprofessional competence formation of future psychologists in today's dynamic society
Keywords: uncertainty situation, professional competence, tolerance to uncertainty, intolerance to uncertainty
ПСИХОЛОГШШ НАУКИ
1. Вступ
В умовах сьогодення висуваються нов1 вимоги до якосл психолопчно! шдготовки фах1вщв, здатних ефективно працювати в умовах сошальних трансфо-рмацш, коли шдсилюеться вплив на людину р1зних стресогенних фактор1в, таких, як збшьшення темпу сучасного життя та обсягу отримано! шформацп, в1р-туал1защя сустльства, змши у сощальному житп, зростання невизначеносп як у професшному середо-вищ1, так i в повсякденному житп.
Ситуащя невизначеносп стае типовою ситуащ-ею професшно! дiяльностi представнишв рiзних про-фесш - менеджерiв, педагопв i психолопв. В системi профеайно! освiти психолопв на сьогодш ввдбува-ються штеграцшш процеси та змiни, саме вони i ви-значають вимоги до подготовки майбутнього фахiвця здатного дiяти в таких динамiчних i невизначених умовах. Профет психолога е особливим видом дiяль-носп, що тдпадае пвд вплив фактору невизначеностi з одного боку, зовшшнього середовища (штеграцшш процеси в системi вищо! освгги), а з iншого - внутрш-нього, пов'язаних iз особистiстю майбутнього фах1вця. Саме тому постае необхвднють формування в майбутнього психолога толерантност до невизначеностi з
метою прийняття ситуацiй такого типу та вибiр конс-труктивних стратегiй реагування на них.
2. Лiтературний огляд
Проблемою взаемодо особистостi з ситуащею невизначенiстю займалися так1 дослвдники Л. Б. Шней-дер [1]; питання невизначеностi у професiйнiй дiяль-носп психолога вивчали Р. Кочюнас [2]. Вивченню толерантностi до невизначеностi стали придшяти увагу лише в останш десять рок1в (Е. Г. Луковицька [3], П. В. Лушин [4]).
Незважаючи на великий iнтерес до проблеми невизначеностi в li рiзних аспектах, маловивченими е питання впливу ситуацш невизначеностi на формування професшно! компетентносп майбутнього психолога недостатньо дослщжена i здатнiсть студентами-психологами використовувати ситуаци невизначеносп як умови для формування професшно! компетентности що i зумовило актуальшсть даного дос-лiдження. Недослвдженою е також проблема визна-чення змiсту толерантностi до невизначеностi як ш-тегрально! характеристики особистостi, що дозволяе приймати ситуаци такого типу та вибирати конструк-тивнi шляхи реагування.
3. Мета дослщження
Теоретично проанатзувати психолопчш особ-ливосп ситуацш невизначеносп та !х вплив на фор-мування професшно! компетентносп майбутшх пси-холопв та емшрично дослвдити толерантшсть до невизначеносп, як професшно важливу як1сть майбут-нього фах1вця.
4. Досл1дження проблеми ситуацй невизна-ченост1 та 11 впливу на формування професшно! компетентносп майбутнього психолога
Модершзашя системи освпи 1 включения И в Болонський процес потребуе на сьогодш шдготовки конкурентоздатного, компетентного, сошально активного спешалюта. В сучасному освпньому простор! все частше пвдшмаються питання навчання 1 розвит-ку спешалюта-психолога. Вар!атившсть шдготовки не завжди ввдповщае вимогам, що висуваються до професшно! д!яльносп психолога та вщповвдае запи-ту сучасного суспшьства. Протир1ччя, як1 виникають в систем! освгги та в суспшьста загалом досить часто породжують негативш переживання 1 ввдчуття невизначеносп.
У роботах дослвднишв видшено ряд характеристик невизначених ситуацш, до найбшьш пошире-них та головних з яких, можна вщнести новизну, су-перечливють, складшсть [5]; велика кшьшсть можли-востей, вибор1в 1 ршень; непередбачувашсть - неможливють прогнозування розвитку, неввдомють ймов!рносп поди, сприймаеться як ввдсутшсть при-чинно-наслщкових законом1рностей; неконтрольова-шсть - суб'ективну неможливють керувати розвит-ком подш, протистояти неспод1ванкам, передбачити !х [6]. Доведено також, що невизначенють виникае внаслщок неможливосп категоризувати ситуацш через вщсутнють шформацп [3].
В роботах Е. Г. Луковицько! акцент робиться на когштивному компонент! невизначеносп [3], автор вказуе на ситуацш невизначеносп як умову для актив1зацп псих1чних мехашзм!в людини. З точки зо-ру прояву емоцш людиною, представники когштив-ного напрямку вказують на те, що ситуац1я невизначеносп супроводжуеться негативними емоц1ями (страх, ненависть, тривога, вщраза) р1зно! штенсив-носп 1 тривалосп, а передумовами И виникнення е дефщит шформацп.
На думку А. Н. Подд'якова негативш емоцшш стани в умовах невизначеносп «вщображають прин-ципову неможливють знаходження единого обгрун-тованого, самого правильного з1 вах точок зору ви-бору: вибору единого ушверсального шдходу, едино! цш, едино! гшотези, единого методу, единого крите-рш оцшки результату» [7].
1нш1 дослщники [8] звертають увагу на те, що при деяких обставинах може навиъ приносити задо-волення, так як жив! системи намагаються потрап-ляти в ситуацш невизначеносп, щоб пережити по-зитивш емоцп. Бшьше того, широкого розповсю-дження такий шдх1д набувае в мистецтв1 - лперату-р1, музиш, архитектур!, живописи де ситуашя невизначеносп вдаграе центральну роль в естетичних переживаннях 1 е неввд'емною складовою творчого
процесу. При чому, С. В. Хорошавша пiдкреслюe: «Якщо невизначенiсть - це погано i тривожно, а ви-значенють - це злагода i комфорт, то чому так при-ваблюе здивування, насолода новизною, нащя, ба-жання, пульсацiя життя?» [9].
З точки зору вольових параметрiв ситуацiя не-визначеностi пов'язана суб'ективним контролем по-дй' 3i сторони людини. Чим бiльше неоднозначна си-туацiя, тим менше вона сприймаеться як шдконтро-льна суб'екту.
В той же час багато дослiдникiв [4, 10], вказують на невизначенють, як на умову розвитку особис-тостi та реалiзацiю !! творчого потенцiалу.
Так, Под'яков А. Н. [7] вказуе на те, що невизначешсть шформативна, бо розширяе багато потен-цшних можливостей; вона е джерелом творчосп, ввд-криттiв i винаходiв нового, невщомого, орипнально-го. Ю. М. Лотман тдкреслював, що в культурi юну-ють спецiальнi механiзми збшьшення невизначеностi для пвдвищення !! творчого потенщалу творцiв [10].
П. В. Лушин [4] пропонуе розглядати ситуацй' невизначеносп як перехвдш стани, що спонукають людину переживати позитивнi емоцп в нових не-структурованих, неоднозначних ситуа^х, сприйма-ючи !х не як загрозу, а як таш, що кидають виклик. Ситуацiя невизначеносп передбачае, що в момент вибору не можливо зрозумгги, який iз варiантiв буде результативнiший. В цшому, при цiлiсному поглядi на свою життеву ситуацш можна побачити, що вс варiанти рiвнозначнi. А здатнють витримувати на-пруження кризових, проблемних ситуацiй, автор ви-значае як толерантшсть до невизначеносп.
А. I. Гусев розглядае ситуацй' невизначеносп як резерв рiзноманiтних шляхiв розвитку особистосп та становлення ново! iдентичностi. А феномен толе-рантностi до невизначеносп вказуе, що вш тiсно по-в'язаний з актуальними проблемами сучасносп, оскь льки всезростаючi потоки необхвдно! шформацп та стрiмке прискорення темпу життя породили проблему глобально! невизначеносп людського юнування. З одного боку, як би не намагалася людина наздогнати вимоги часу, навиъ озбро!вшись найсучаснiшими те-хнологiями, вона змушена дiяти в ситуацй' зовшш-ньо! iнформацiйно! невизначеносп. З шшого боку, прагнення мчати «в ногу з часом» невблаганно на-штовхуеться на фiзiологiчнi бар'ери граничних можливостей людського оргашзму, породжуючи адикцй i залежностi як реакцш на внутрiшню смислову невизначешсть щентичносп особистостi [5].
При взаемодп особистостi iз ситуацiею невизначеносп деструктивш емоцiйно-поведiнковi реак-ци досить часто е наслiдком «невмшого поводження» особистостi iз невизначенiстю. Невмшня поводитись мае рiзнi прояви: нетершння, слабка здатнiсть до очi-куваного моменту, що вiдповiдае сприятливим об-ставинам життедiяльностi, намагання втекти вщ не-передбачуваностi, замiнити !! детермшовашстю на-вiть з погiршеними параметрами життедiяльностi, вi-дмовляючись вiд вибраних ранiше цiлей i смислiв.
Проте Ю. М. Лотман [10], пвдтверджуючи думку про переживання негативних емоцш, зазначае, що саме вивщ свое! поведiнки за рамки модел^ роб-
gaHu aKmeHr Ha HecyrreBOMy, crae ogHHMH i3 ochobhhx yMOB BH^HBaHHa i nepeMoru, a 3garHicrb go KOHcrpyK-rHBHoi* aKTHBHocri b yMoBax HeBH3HaHeHocri gonoMarae ih bh®hth.
KoHcrpyKTHBHa aKTHBHicrb b curyamii HeBH3Ha-HeHocri - He 3aB®gu noB'a3aHa i3 nogogaHHaM a6o 3HH®eHHHM HeBH3HaneHocri. HaaBHicrb curyamii HeBH-3HaneHocri gocurb Hacro He nepemKog®ae cy6'eKry b gocarHeHHi migeH i nigBumeHHi aganramii go mBugKo3-MiHHHx yMoB. 3 mboro cgigye, mo Mo®guBo He 3aB®gu norpi6Ho gogaru hh po3BiroBaru curyamiro HeBH3Hane-Hocri, a HaBnaKH 3 noBaroro craBuruca i 6e3 norpe6u He nopymyBaru rapMomro 6yrra. Bapro 3BepHyru yBary i Ha toh $aKr, mo iHogi cy6'eKry norpi6Ho npunuHHru 6ygb aKi gii gga nogogaHHa HeBH3HaHeHocri ra BHKopu-craru BHHiKyBagbHy crpareriro a6o 3a BucgoBoM n. B. HymuHa [4] B3aru raHM-ayr, raK aK He Bci curyamii He-BH3HaneHocri Mo®Ha nogogaru. I rogi KoHcrpyKTHBHHM cnoco6oM npuHHarra curyamii HeBH3HaneHocri 6yge npoaBgaruca Ha $om 3oBHimHboi nacuBHocri. og-hhm Ba^guBHM acneKroM e i toh $aKr, mo aKoro 6 ncu-xogoriHHo 3pigoro He 6yga 6 groguHa, BHKgroHuru cury-amiro HeBH3HaneHocri ra BunagKoBocreH y ^urri npocro He Mo^guBo. HeBrpynaHHa Mo®e 6yru oco6guBoro $o-pMoro KoHcrpyKTHBHoi aKTHBHocri, raK aK Mo®e 3acre-perrH Big Heo6gyMaHux KpoKiB. CaMe roMy, yrpuMaHHa Big HagMipHoi aKTHBHocri npu3Bogurb go peagi3amii BHyrpimHix noreHmiH groguHH, a raKo® Bcrynarorb b cugy 3aKoHH caMoopraHi3amii ^yHKmioHyBaHHa pi3Hux cucreM [11].
HeBH3HaneHicrb npoaBgaerbca i b npo^eciftmä giagbHocri MaH6yrHboro ncuxogora, raK aK BucoBye BHMoru go rogepaHTHocri go HeBH3HaHeHocri cy6'eKra npo^eciHHoi giagbHocri, 3garHocri go HagcuryaruBHoi aKTHBHocri, MeHragbHoi rHyHKocri, nonyrra ryMopy, eMomiHHoi criHKocri, HaBHHKaM caMoperygamii romo. MaH6yrHiH ncuxogor b nepiog npo^eciÖHoi nigroroBKH cruKaeTbca, 3 ogHoro 6oKy 3 HeogHo3HaHHicrro, HeBH3Ha-HeHicrro xapaKrepucruK cy6'eKra aK KoMnoHeHra 6yrra, MiHguBicrro 6ararbox ncuxogoriHHux ^eHoMemB, ncuxi-hhoi peagbHocri b migoMy, a 3 iHmoro 6oKy - 3 Merogo-goriHHoro HeBH3HaneHicrro c^epu ncuxogoriHHoi HayKH i npaKTHKH, noginapagurMagbHicrro ncuxogorii [12].
BpaxoByroHH ocHoBHi HanpaMKH po6oru Maft6y-THboro ncuxogora rpe6a 3Ba®Hru i Ha re, mo ncuxogor b nepcneKTHBi 6yge npamroBaru 3 HeBH3HaneHicrro BHy-rpimHboro cBiry KgieHra. Ha gyMKy P. KonroHaca «6a-raro grogeH He3arumHo nonyBarorb ce6e b curyamiax, b aKux He Bucranae crpyKrypu, acHocri, HirKocri. OgHaK ogHiero i3 nepegyMoB craHoBgeHHa oco6ucrocri e npo-maHHa groguHH i3 3bhhhhmh, BigoMHMH i3 BgacHoro go-cBigy cxeMaMH i agropurMaMH po6oru i Bcryn Ha «He-3HaöoMy repuropiro» [2], ncuxogory Heo6xigHa BneB-HeHicrb b co6i i b curyamii HeBH3HaneHocri. BneBHe-Hicrb b cboih iHTymii i ageKBarHocri nonyrriB, nepeKo-HaHicrb b npaBugbHocri npuHHarux pimeHb i 3garHicrb go pu3HKy - Bci mi aKocri gonoMararorb BurpuMyBaru Hanpyry, mo BHHHKae npu curyamii HeBH3HaHeHocri.
KpiM roro, BHacgigoK orpuMaHHa hoboi iH^op-Mamii i gocBigy b npomeci HaBHaHHa ra b pe3ygbrari rpaHc^opMamii igeHruHHocri Mo®guBa aKryagi3amia BHyrpimHboi oco6HcricHoi HeBH3HaneHocri crygeHriB.
^k 3a3Hanae B. n. 3iHHeHKo [12], cKgagHomaM 3oBHim-Hboro cBiry noBHHHa nporucroaru Henpocro cKgag-Hicrb, a 3Bepx cKgagHicrb BHyrpimHboro cBiry Maft6yr-Hboro $axiBma. npuHHarra curyamiH HeBH3HaneHocri aK yMoBH ^opMyBaHHa npo^eciÖHoi KoMnereHTHocri, 3ga-THicrb go Bu6opy KoHcrpyKTHBHux crpareriH Buxogy Mo®Ha BuoKpeMHTH i b aKocri nepegyMoB ycnimHoi MaH6yrHboi npo^eciÖHoi giagbHocri.
CaMe roMy rogepaHTHicrb go HeBH3HaneHocri, aK npo^eciÖHo Ba®guBy aKicrb Maö6yrHboro, ncuxogora cgig po3noHHHaru ^opMyBaru me nig Hac By3iBcbKoi nigroroBKH.
Ha gyMKy r. CoggaroBoi, rogepaHTHicrb e iHrer-pagbHoro xapaKrepucruKoro iHguBiga, mo BH3Hanae horo 3garHicrb y npo6geMHux ra KprooBux curyamiax aK-thbho B3aeMogiaru 3 oronyronuM cepegoBumeM i3 Me-roro BigHoBgeHHa BgacHoi HepBoBo-ncuxiHHoi piBHoBa-ru, ycnimHoi aganramii, 3ano6iraHHa KoH^poHramii ra po3BHTKy no3HTHBHux B3aeMoBigHocuH i3 cepegoBH-meM, 3 ypaxyBaHHaM Horo rogoBHHM 3aBgaHHaM npaK-ruHHoi giagbHocri ncuxogora e ^opMyBaHHa rogepaHTHocri b Me®ax ycboro giana3oHy ncuxogoriHHoi criHKocri, noHHHaroHH Big HepBoBo-ncuxiHHoi h 3aKiHHyroHH criHKicrro go erHoKygbrypHux, comiagbHux, cBirorgag-hhx ra iHmux po3xog®eHb [13].
TogepaHTHicrb go HeBH3HaneHocri - me KoMnge-KcHe noHarra, aKe o6'egHye KoHmenmii rogepaHTHocri i HeBH3HaneHocri ra Mae pag runoBux o3HaK: 3garHicrb giaru HaBirb Kogu HeBigoMi Bci $aKru i Mo®guBi Hac-gigKu; BMiHHa npamroBaru b yMoBax ge^imury iH^op-Mamii ra Hacy; Mo®guBicrb groguHH BignyBaru no3uru-BHi eMomii b hobhx, HecrpyKrypoBaHux, HeogHo3HaHHux curyamiax, cnpuHMaronu ix He aK 3arpo3guBi, a aK raKi, mo Micrarb BHKguK gga nogagbmoro pyxy.
TaKHM hhhom, rogepaHTHicrb go HeBH3HaneHocri po3rgagaeTbca KoMngeKcHo - i aK reHgeHmia cnpuHHar-ra, i aK KorHiruBHa xapaKrepucruKa oco6ucrocri, i aK peaKmia Ha HeBH3HaneHicrb.
B y3aragbHeHoMy Burgagi gga rogepaHTHoi go HeBH3HaneHocri oco6ucrocri xapaKrepHHMH e: norar go HeBH3HaneHux curyamift; nonyrra KoM^opry y MoMeHT nepe6yBaHHa y HeBH3HaneHiä curyamii; cnpuHMaHHa HeBH3HaneHux curyamiH aK 6a®aHux; 3garHicrb npuH-Maru curyamiro HeBH3HaneHocri nepe^HBaronu eMomiH-He ra HepBoBe Hanpy®eHHa; 3garHicrb onuparucb Big-cyrHocri 3B'a3Ky ra goriKH iH^opMamii b curyamii HeBH-3HaneHocri; Mo®guBicrb ageKBarHo npuHMaru HeBigoMe ra cnpuHMaru HoBi, He3HaftoMi ra pu3HKoBaHi curyamii aK cruMygroroni; roroBHicrb npucrocyBarucb go HeBH-3HaneHoi curyamii hh igei [14].
TogepaHTHicrb go HeBH3HaneHocri xapaKrepu3y-erbca iHguBigyagbHoro cBoepigHicrro i pi3Horo Miporo cnpuHHarguBocri gga oco6ucrocri. ^ga ocBoeHHa HeBH-3HaneHocri Haft6igbm cnpHHHargHBHM e goMiHyBaHHa KorHiruBHoro i noBegiHKoBoro KoMnoHemy. goMiHyBaHHa KorHiruBHoro KoMnoHeHry npoaBgaeTbca b rHyHKocri MucgeHHa, BigKpurocri HoBoMy, 3garHocri crpyKrypyBa-th i npegcraBgaru Mo®guBi Buxogu i3 cnryamii. goMiHyBaHHa noBegiHKoBoro KoMnoHeHry npoaBgaeTbca b nocu-geHHi KoHrpogro 3a curyamiero i b 3agyneHHi go Hei iH-mux grogeH. goMiHyBaHHa a^eKruBHoro KoMnoHeHry gga 6igbmocri grogeH npoaBgaerbca b raKHx eMomiHHux
переживаниях як стрес, депрейя, тривога, апапя i для меншосп людей - в емоцшному шдйом!, насолодг
Таким чином, проблемою невизначеносп за-ймаються багато дослвднишв, б!льшють i3 них роб-лять акцент на вивченш фактор!в, яш впливають на сприйняття невизначеносп та емоцшних переживань в залежносп ввд особливостей И сприйняття.
Пгдсумовуючи результати теоретичного аналь зу можна констатувати той факт, що невизначенють безперечно мае спонукальну силу для особистосп. Толерантшсть до невизначеносп е невщ'емною складовою всього освггнього простору. Ситуацй по-милок, криз, стагнацш i шших явищ, яш досить часто сприймаються як негативш, так чи шакше виступа-ють складовою частиною процесу самооргашзацй або переходу на новий виток розвитку, стаб1льносп майбутнього фах1вця. Формування професшно! компетентносп майбутнього психолога в умовах ситуацй невизначеносп досить часто мае нелшшний i непе-редбачуваний характер. Проте саме так умови спо-нукають майбутнього фах1вця до пошуку.
5. Амробащя результапв дослiдження
Для вивчення р!вшв прояву толерантносп до невизначеносп було проведене дослщження. У дос-лщженш взяли участь студенти психологи Вшниць-кого державного педагопчного ушверситету !м. Ми-хайла Коцюбинського. Загальна к1льк1сть опитаних 65 студенпв психолопв. Методики, яш були обраш зпдно з поставленими задачами для емшричного до-слщження - опитувальник Баднера TAS в адаптацй Солдатово! А. Г. [15] змют методики полягае в досль дженш толерантносп до невизначеносп як здатносп розглядати невизначеш ситуацй як бажанш, чи через iнтолераитнiсть, здатнють розглядати ситуацш невизначеносп, як загрозу. Методика мютить три шкали: «новизна», «складнють», «невиршенють». MAT-50 (Measurement Ambiguity Tolerance - 50) [15] - опитувальник спрямований на дослщження штолерантнос-тi до невизначеносп, як «тенденцгя до сприйняття невизначено! iнформацii як рiзновид психологiчного дискомфорту або загрози».
За результатами дослвдження, проведення опи-тувальника Баднера TAS адаптацй Солдатово! А. Г. за загальним показником р!вня сформованосп було виявлено, що б!льшост! студент!в д!агностуеться ни-зький (35,4 %) i середн!й (49,2 %) р!вень толерантносп до невизначеносп. Толерантшсть до невизначеносп д!агностовано тшьки у (15,4 %) студенпв.
За опитувальником MAT-50 (Measurement Ambiguity Tolerance - 50) д!агностовано так! результати: високий р!вень у 10,8 %, середнш р!вень у 46,2 %, низький у 43 % опитаних.
Отримаш дан! переконливо засв!дчують, що бшьшють студент!в психолог!в мають середн!й та низький р!вень сформованост! толераитностi, а значить !м властива штолерантнють до невизначеност!. Iнтолераитний до невизначеност! майбутнш фах!вець психолог мае високий р!вень тривожност! до ситуацй невизначеност! або навиъ до умов загрози ii виник-нення, нав!ть, якщо ця невизначен!сть означае розви-ток i позитивн! зм!ни в майбутньому. Так особистос-т! схильн! до жорстко! регламентацй вс!х сфер життя,
в тому числ! ставлення ! системи придбання досввду, знань, ум!нь, навичок, значить, в ситуац!! невизначеност! вони не бачать конструктивних стратегш виходу та шляхов власного професшного самовдосконалення, що може перешкоджати !х усп!шн!й майбутн!й профе-сшнш д!яльност!. Проте висок! показники за шкалою «новизна» можуть вказувати на те, що опиташ розгля-дають ситуац!ю невизначеност! як джерело винаходав нового, неведомого, ориг!нального у !х майбутн!й профес!йн!й д!яльност!.
Натом!сть, студенти-психологи, в яких даагнос-товано високий р!вень толерантносп до невизначенос-п розглядають будь-яку невизначену ситуац1ю як мо-жлив!сть вибору, розвитку, отримання нового досввду, не вгдчувають деструктивно! тривоги в невизначених ситуац!я, здатш впевнено та активно д!яти в них.
Узагальнюючи результати дослвдження, можна констатувати, що невизначенють у дослвджуваних студенпв асоцшеться !з невпевнен!стю ! досить часто викликае негативн! переживання та реакцй, ! т!льки не велика частина опитаних студент!в психолопв став-ляться до ситуац!! невизначеност! не як до загрози, а до тако!, що кидае виклик. Враховуючи актуальн!сть дано! теми, варто зауважити про недостатн!сть стихийного розвитку толерантносп до невизначеност! ! необ-хвдносп ц!леспрямованого його формування в умовах вуз!вського навчання майбутнього психолога.
6. Висновки
Формування професшно!' компетентносп в умовах перехвдного перюду розвитку Укра!ни харак-теризуеться швидкою зм!нн!стю ! невизначен!стю. В контекст! всезростаючо! складност! сучасного св!ту, що характеризуеться динам!кою ! невизначен!стю, здатнють до прийняття ситуац!! невизначеност! та конструктивного способу виходу !з такого типу ситуаций, мае не тшьки професшне формування професшно компетентного фах1вця, але ! особист!сне значення -усп!шна адаптац!я до умов сучасного суспшьства, тд-вищення р!вня псих!чного ! ф!зичного здоров'я, осо-бист!сне зростання, самоактал!зац!я.
Отриман! результати шдкреслюють актуаль-н1сть проблеми, необхвднють продовження дослвджень у вибраному напрямку та розробку практичних реко-мендац!й щодо профеайно! пгдготовки майбутн!х психологов в умовах ситуац!! невизначеност!.
Литература
1. Шнейдер, Л. Б. Профессиональная идентичность: теория, эксперимент, тренинг [Текст] / Л. Б. Шнейдер. -Воронеж: МОДЕК, 2004. - 600 с.
2. Кочюнас, Р. Основы психологического консультирования [Текст] / Р. Кочюнас. - М.: Академический проект, 1999. - С. 78.
3. Луковицкая, Е. Г. Социально-психологическое значение толерантности к неопределенности [Текст]: авто-реф. дис. ... канд. псих. наук / Е. Г. Луковицкая. - СПб., 1998. - 36 с.
4. Лушин, П. В. Экологическая помощь в переходной период: экофасилитация [Текст]: монография / П. В. Лушин. - Киев, 2013. - 296 с.
5. Гусев, А. И. К проблеме измерения толерантности к неопределенности [Текст] / А. И. Гусев // Практична психологш та социальна робота. - 2007. - № 1. - С. 25-32.
6. Белинская, Е. П. Совладание как социально-психологическая проблема [Текст] / Е. П. Белинская // Психологические исследования: электрон. журн. - 2009. -№ 1 (3).
7. Поддьяков, А. Н. Неопределенность в решении комплексных проблем [Текст] / А. Н. Поддьяков; ред. А. К. Болотова // Человек в ситуации неопределенности. - М.: Гос. ун-т -Высшая школа экономики, 2007. - С. 177-193.
8. Галин, А. Л. Психологические особенности творческого поведения [Текст] / А. Л. Галин. - Новосибирск: НГУ, 2001. - 346 с.
9. Хорошавина, С. Г. Концепции современного естествознания: курс лекций [Текст] / С. Г. Хорошавина. -Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. - 480 с.
10. Лотман, Ю. М. Механизмы культуры. Т. 3 [Текст] / Ю. М. Лотман. - Таллинн: Александра, 1993. -С. 327-344.
11. Кондрашихша, О. А. Характерные признаки, уровни и формы конструктивной активности в условиях неопределености [Текст] / О. А Кодрашихина // Перспективы науки и образования. - 2014. - № 2 (8). - С. 158-162.
12. Зинченко, В. П. Толерантность к неопределенности: новость или психологическая традиция? [Текст] /
B. П. Зинченко // Вопросы психологии. - 2007. - № 6. -
C. 3-20.
13. Солдатова, Г. У. Практическая психология толерантности, или как сделать так, чтобы зазвучали лучшие струны человеческой души? [Текст] / Г. У. Солдатова // Век толерантности. Научно-публицистический вестник. -2003. - Вып. 6. - С. 60-78.
14. Нестерова, Н. В. Многообразие подходов к пониманию толерантности [Текст] / Н. В. Нестерова // Прикладная психология и психоанализ. - 2006. - № 4. - С. 39-43.
15. Психодиагностика толерантности личности [Текст] / под ред. Г. У. Солдатовой, Л. А. Шайгеровой. -М.: Смысл, 2008. - 172 с.
References
1. Shneyder, L. B. (2004). Professyonalnaia ydentych-nost: teoryia, эksperyment, trenynh [Profesiyna identychnist': teoriya, eksperyment, treninh]. Voronezh: MODEK, 600.
2. Kochyunas, R. (1999). Osnovyi psihologicheskogo kon-sultirovaniya [Fundamentals of psychological counseling]. Moscow: Academic Project, 78.
3. Lukovitskaya, E. G. (1998). Sotsialno-psiholo-gicheskoe znachenie tolerantnosti k neopredelennosti [Socio-
psychological value of tolerance to uncertainty], Stankt-Petersburg, 36,
4, Looshin, P, V, (2013), Ekologicheskaya pomosch v perehodnoy period: ekofasilitatsiya [Environmental aid in the transition period: ekofasilitatsiya], Kyiv, 296,
5, Gusev, A, I, (2007), K probleme izmereniya toler-antnosti k neopredelennosti [To measure the problem of tolerance to uncertainty], Practicality psihologiya that sotsialna robot, 1, 25-32,
6, Belinskaya, E, P, (2009), Sovladanie kak sotsi-alno-psihologicheskaya problema [Coping as a social and psychological problem], Psychological research: electron, zh,, 1 (3),
7, Poddiakov, A, N,; Bolotova, A, K, (Ed,) (2007), Neopredelennost v reshenii kompleksnyih problem [The uncertainty in the solution of complex problems], Moscow: Gos, un-t - Vysshaja shkola jekonomiki, 177-193,
8, Galin, A, L, (2001), Psihologicheskie osobennosti tvorcheskogo povedeniya [Psychological characteristics of creative behavior], Novosibirsk, 346,
9, Khoroshavina, S, G, (2005), Kontseptsii sovre-mennogo estestvoznaniya: kurs lektsiy, Rostov-na-Donu: Feniks, 480,
10, Lotman, Y, (1993), Mehanizmyi Kulturyi [Mechanisms of culture], Vol, 3, Tallinn: Alexander, 327-344,
11, Kondrashihina, O, A, (2014), Harakternyie priznaki, urovni i formyi konstruktivnoy aktivnosti v uslovi-yah neopredelenosti [Characteristic features, levels and forms of constructive activity in the conditions of uncertainty], Prospects of science and education, 2 (8), 158-162,
12, Zinchenko, V, P, (2007), Tolerantnost k neopredelennosti: novost ili psihologicheskaya traditsiya? [Uncertainty avoidance: news or psychological tradition?], Questions of psychology, 6, 3-20,
13, Soldatov, H, W, (2003), Prakticheskaya psi-hologiya tolerantnosti, ili kak sdelat tak, chtobyi zazvuchali luchshie strunyi chelovecheskoy dushi? [Practical Psychology tolerance, or how to make the best sounded strings of the human soul?], Century tolerance, Scientific and journalistic Gazette, 6, 60-78,
14, Nesterov, N, V, (2006), Mnogoobrazie podhodov k ponimaniyu tolerantnosti [Variety of approaches to the understanding of tolerance], Applied psychology and psychoanalysis, 4, 39-43,
15, Soldatova, G, U,, Shaygerovoy, L, A, (Eds,) (2008), Psycho tolerance personality, Moscow: Meaning, 172,
Рекомендовано до публгкацИ' д-р псих. наук Паламарчук О. М.
Дата надходженнярукопису 17.02.2016
Перегончук Наталiя Васи, мвиа, кандидат психолопчних наук, доцент, кафедра психологи, Вшннцький державний педагопчний ушверситет iM. Михайла Коцюбинського, вул. Острозького, 32, м. Вшниця, Украша, 21100
E-mail: natasha777999@mail.ru
