CC BY
32
фшансових установах (2419,8 млн. дол.), на шдприемствах оптово! торгiвлi (2264,0 млн. дол.), в оргашзащях, що здшснюють операци з нерухомим майном, оренду, iнжинiринг та надання послуг тдприемцям (1773,4 млн. дол.) [9].
Висновки i перспективи подальших дослiджень. Пщсумувавши все вище сказане, можемо зробити висновок, що для створення ефективного ме-хашзму актив1заци iнвестицiйних процеЫв у кра!ш необхiдно вжити низку заходiв, що сприяють пiдвищенню швестицшно! привабливостi як шд-приемства, галузi так i держави в цшому. З огляду на проведенi дослщження, необхiдно сформувати комплексну програму актив1заци iнвестицiйних про-цесiв для сталого розвитку краХни, пiдвищення життевого рiвня населення та ефективно! сощально-економ1чно! полггики, що охоплюе: створення стабильно! законодавчо! бази, формування ефективно! швестицшно! полiтики, шдви-щення конкурентоспроможностi краХни, формування iнвестицiйного партнерства держави та бiзнесу, становлення довгострокових вщносин мiж суб'екта-ми iнвестицiйного процесу в УкраХш, ефективне використання потенщалу ре-гiонiв та держави в цшому. Майбутне досконалше дослiдження плануеться за такими напрямками, як швестицшний кшмат на прикладi певного регюну та шляхiв стимулювання iнвестицiй. На пiдставi проведеного дослiдження будуть вдосконалеш способи оцiнки ризиковостi iнвестицiйних процеЫв.
Л1тература
1. Гриньова В.М., Коюда В.О., Лепейко Т.1., Проблеми розвитку iнвестицiйноi д1яль-носп: Монографiя/ За заг. ред. В.М. Гриньово!. - Харюв: Вид. ХДЕУ, 2002. - 464 с.
2. Затонацька Т.Г., Осецький В.Л. Стратегия нарощування швестицшного потенцiалу нацюнально! економiки// Фiнанси Украши. - 2006, № 7. - С. 38-49.
3. Войтаренко М., Фурманюк О. Економiчна конкурентоспроможнiсть та швестицшна привабливiсть Украiни// Економiст. - 2006, № 12. - С. 25-28.
4. Папп В.В. Вдосконалення iнвестицiйноi полггики в краiнi та й вплив на розвиток ш-вестицiйного процесу в регiонi// Региональна економiка. - 2006, № 2. - С. 50-59.
5. Свстаф'ева А.Г., ¡ваненко О.В. Особливост швестицшно! дГяльност в Укршш на сучасному етат// Держава та репони науково-виробничий журнал. - 2006, № 4. - С. 134-137.
6. Бондаренко Д.О. Застосування системного пщходу до державного управлшня розвитком швестицшно! сфери// Держава та репони науково-виробничий журнал. - 2006, № 4. - С. 22-26.
7. Циганкова М. Формування швестицшного партнерства держави та бГзнесу в Укра-Хш// Економют. - 2006, № 10. - С. 50-53.
8. Лепейко Т.1., Шемаею В.В. Проблеми встановлення довгострокових вщносин тдприемства з Гнвесторами, власниками Г фшансовими ш-тами// Фшанси Украши. - 2006, № 11. - С. 104-111.
9. http://www.ukrstat.gov.ua.
УДК 658.8:631.1.027:631.11 Доц. Я. С. Ларта, канд. екон. наук -
Нащональний аграрный умверситет, м. Кит
РОЗРОБЛЕННЯ СТРАТЕГИ УПРАВЛ1ННЯ ШДПРИСМСТВА В УМОВАХ НЕВИЗНАЧЕНОСТ1: ПРИНЦИПИ ТА ВАР1АНТИ
ЗАСТОСУВАННЯ В АПК
Розглянуто сучасш науковГ тдходи щодо формування стратегш управлшня тд-приемства в умовах невизначеносп. Окреслено базовГ моделГ таких стратегш та можли-вост 1х застосування в АПК.
Assist. prof. Ya.S. Larina - National agrarian university, Kyiv
Development of strategy of enterprise is in the conditions of vagueness: principles and variants of application are in AIG
The article deals with the modern scientific principles of generation of strategies in conditions of uncertainty. The basic models of such strategies and possibilities of its implementation in AIG were considered.
На сучасному еташ розвитку економжи актуальним е питання впрова-дження стратепчного управлшня у дiяльнiсть впчизняних пiдприемств, про-те часто ефект вщ такого впровадження е недостатшм. Що стосуеться шд-приемств агропромисловго комплексу Украши, то на бшьшосп з них страте-гiчне управлшня знаходиться в початковому сташ i потребуе визначення ме-тодологiï застосування та конкретних методик. Враховуючи шдвищений рь вень ризикiв господарськоï дiяльностi в АПК, вивчення рiвня невизначеносп у цих галузях е ключовим фактором розумiння стратегiй ïхнього розвитку.
Теоретичш та практичнi аспекти стратепчного управлшня шдприем-ствами знайшли вщображення в роботах I. Ансоффа, А. Чандлера, Р. Акоффа, М. Портера, Ф. Котлера, Н. Куденко, О. Вiханського, А. Старостшо1', Р Фатхут-дiнова, Н. Моïсеевоï та ш. Переважно ïхнi роботи пов'язанi з управлшням великими багатопрофiльними компашями, корпорацiями. Проте стратеги управлш-ня шдприемств АПК у науковiй лiтературi практично не висвiтленi.
Метою cmammi е розроблення альтернатив формування й реалiзацiï стратегш пiдприемств АПК Украши залежно вiд рiвня невизначеностi.
Шдприемство у будь-якiй галузi економiки представляе собою вiдкриту динамiчно активну систему, процес розвитку яко1' проходить в полi впливу двох груп чинниюв: внутрiшнiх i зовнiшнiх. Обидвi групи чинникiв мають позитивний i негативний впливи рiзного походження: стохастичного i детермшованого, що спричиняе появу невизначеносп i ризиюв в даяльносп тдприемства [1, с.384].
Традицiйна модель розроблення стратеги управлшня, шструментами яко1' е дослщження ринку, аналiз ланцюжка створення вартосп й розрахунок дисконтованого грошового потоку, припускае, що майбутне е передбачува-ним. Але в умовах функщонування шдприемств АПК Украши бшьшосп ке-рiвникiв необхiдна концепцiя, що дае змогу створити стратегш, пристосова-ну до того або шшого рiвня невизначеностi. Керуючись цiею концепщею, пiдприемство може або спробувати сформувати стратегш за найбшьш кра-щим для нього сценарiем, адаптуватися до найбшьш iмовiрного майбутнього, або зберегти право на вибiр того або шшого способу дш через певний промь жок часу. В сучаснш науковiй лiтературi iснують пiдходи до визначення впливу навколишнього середовища на стратеги управлшня шдприемством в умовах невизначеносп: шляхом удосконалення методики визначення страте-гiчноï гнучкостi пiдприемства; розрахунку шдштегрально1" функцiï стратепч-ного плану в умовах невизначеносп; методом аналiзу iерархiй; визначення змши плошд багатокутника конкурентоспроможносп [3, с.172].
Традицiйний шдхщ до формування загально1' стратегiï управлшня припускае: маючи у своему розпорядженш сукупшсть дiючих аналiтичних методiв, можна скласти прогноз розвитку будь-яко1' галузi з точнiстю, дос-татньою для вибору конкретного стратепчного напрямку. Однак аналiз дис-
контованих грошових потокiв вимагае, щоб уявлення про майбутне виявило-ся досить чпким, а для цього часто доводиться жертвувати таким фактором, як невизначешстю. Якщо ж майбутне непередбачуване, то подiбний пiдхiд стае в найкращому разi лише мiнiмально корисним, а в пршому - просто не-безпечним. Недооцiнка фактору невизначеносп може призвести до вибору стратеги, що не дае змогу компани не захиститися вщ погроз з боку конку-рентiв, не скористатися тими ушкальними можливостями, якi вщкриваються в ситуаци значно! невизначеностi.
Небезпечна й шша крайнiсть: повна вщмова вiд конкретних рамок пла-нування й прийняття суто шту1тивних ршень. З точки зору законiв дiалектики потрiбний пiдхiд, звiльнений вiд обох крайностей. Як правило, навпь у ситуаци надзвичайно високо! невизначеносп керiвники мають загальне уявлення про прюритети дiяльностi пiдприемства. Далi виникае необхщшсть у концепций що дае змогу встановити, в умовах якого саме рiвня невизначеносп дiе шдприемство, i розробити стратегiю, яка точно вiдповiдае цьому рiвню.
1снують два типи шформаци, яка використовуеться в процес прийняття стратепчних рiшень. По-перше, здебiльшого можна виявити чпю тен-денци (наприклад, виходячи з аналiзу демографiчноl статистики), на основi яких пiдприемство зумiе визначити потенцiйний попит на свою майбутню продукцiю. По-друге, якщо проведет належш дослiдження, то з'являеться можливють з'ясувати чинники, якi ранiше вважалися невизначеними, - скажь мо, одержати вщомосп про ефективнiсть впровадження сучасних технологш, еластичностi попиту на товари певних категорш i про плани конкуренпв за нарощування виробничих потужностей.
Невизначешсть, що зберiгаеться пiсля проведення аналiзу iз застосу-ванням найсучасшших методiв, називаемо залишковою [2]. До таких чинниюв належать, наприклад, шдсумки ще не завершених деба^в про змiну державного регулювання в тiй або iншiй галуз^ показники ефективностi розроб-лювальних у цей момент технологш та ш. Однак найчаспше невизначенiсть теж шддаеться вивченню, причому вона мае чотири рiвнi [2].
На першому рiвнi (досить точно прогнозований) залишкова невизначешсть не мае якого-небудь помпного значення в прийнятп стратегiчних рь шень. Достатньо розробити один прогноз, який мае необхщний ступiнь точ-ностi й стане базою для загально1 стратеги. Для його складання використовуеться стандартний набiр методiв - дослiдження ринку, аналiз дiяльностi кон-курентiв (у першу чергу, структури 1хтх витрат i стану виробничих потужностей), вивчення ланцюжка створення вартосп, модель п'яти чинниюв М. Портера й т.д. Модель дисконтованого грошового потоку, побудована на основi цього прогнозу, може по^м застосовуватися для ощнки альтернатив-них варiантiв можливих стратегiй.
На другому рiвнi (альтернативнi варiанти майбутнього) прогноз описуеться як один з ряду вщособлених сценарив. Аналiтичнi методи не в змозi виявити, який з них буде втшений у життя, але допомагають визначити ймовiрнiсть ре^заци того або iншого варiанта. Головне завдання полягае в тому, що деяю (якщо не уЫ) елементи стратеги змшилися б, якщо результат був би передбачуваним. З невизначешстю другого рiвня зштовхуються бага-
тo шд^иеметв, дiяльнicть якиx зэлежить вiд змш y деpжaвнoмy pегyлювaннi й зaкoнoдaвcтвi. Дo тaкиx нэлежить ocнoвнa мaca пiдпpиeмcтв АПК Укpaïни, ocкiльки ïx дiяльнicть pегyлюeтьcя великoю кiлькicтю зaкoнiв тa нopмaтив-ниx aктiв, як пocтiйнo змiнюютьcя. Iншa типoвa для дpyгoгo piвня cитyaцiя виникae тод^ кoли цiннicть вибpaнoï cтpaтегiï зэлежить в ocнoвнoмy вiд дiй кoнкypентiв, a пpoгнoзyвaти ïx немoжливo. Haпpиклaд, нa oлiгoпoлicтичниx pинкax (тaкиx як pинки кoндитеpcькиx виpoбiв, ciльcькoгocпoдapcькoï теxнi-ки, cиpoвинниx тoвapiв тoщo) гoлoвним чинникoм невизнaченocтi, як ^эви-лo, e плaни кoнкypентiв зa poзшиpення виpoбничиx пoтyжнocтей. Зaкoни мекoнoмiï та мacштaбaxм диктують неoбxiднicть cтвopення велигаго виpoб-ництвa, фyнкцioнyвaння якoгo, зaзвичaй, не icтoтне эле вплине m цiнoyтвo-pення й piвень пpибyткoвocтi в дaнiй гaлyзi. Тoмy piшення aгpoпiдпpиeмcтвa пpo бyдiвництвo, нaпpиклaд, пеpеpoбнoгo зaвoдy чacтo зележить вiд дш йoгo кoнкypентiв. тут нэявнэ ^ac^rn cитyaцiя невизнaченocтi дpyгoгo piвня: гаж-ний з мoжливиx вapiaнтiв цшгам зpoзyмiлий, эле впевненo гoвopити, який з ниx буде pеaлiзoвaний, у^эй cклaднo. Вибip oптимaльнoï cтpaтегiï визнэ-чaeтьcя caме тим aбo шшим oтpимaним pезyльтaтoм.
У цьoмy випэдку неoбxiднo poзpoбити декiлькa вiдoкpемлениx оденэ-pii^, кoжний з якиx швинен гpyнтyвaтиcя нэ тiм aбo iншoмy вapiaнтi poзвит-ку пoдiй, пoв,язaниx iз ключoвими фaктopaми ocтaтoчнoï невизнaченocтi. Для oцiнки cценapiïв мoжyть знaдoбитиcя piзнi мoделi. Пеpшoчеpгoвим зэвдэн-ням CTae збip iнфopмaцiï, який rap^e вcтaнoвленню cтyпеня ймoвipнocтi то-ro aбo iншoгo pезyльтaтy. Пicля вибopy вiдпoвiдниx мoделей i визнaчення ймoвipнocтей не зaбopoняeтьcя викopиcтaти клacичнy cxемy aнaлiзy для o^^ ки prorny й пpибyткoвocтi, влacтивиx пoтенцiйним aльтеpнaтивним cтpaтегi-ям. Увэгу дoцiльнo ^идиши вивченню тиx шляxiв, пo якж пiде poзвитoк гaлyзi в piзниx випaдкax, це дacть змoгy зpoзyмiти, якi pинкoвi cигнaли шт-pí6^ вiдcтежyвaти ocoбливo pетельнo.
Ha тpетьoмy piвнi мoжнa виявити diana30H можливих eapianmie майбутнього. Вш визнaчaeтьcя декiлькoмa ключoвими змiнними, oднaк pе-эльний pезyльтaт мoже пеpебyвaти в будь-якш тoчцi цьoгo дiaпaзoнy. Вда-шбленж cценapiïв уже не icнye, i ^и цьoмy, як i в yмoвax дpyгoгo piвня, де-як (aбo вci) елементи cтpaтегiï змшилдоя б, якби pезyльтaт був пеpедбaчyвa-ним. З невизнaченicтю тpетьoгo piвня чacтo зiштoвxyютьcя пiдпpиeмcтвa, якi ддать у нoвиx гaлyзяx aбo виxoдять нэ нoвi pегioнaльнi pинки. Haпpиклaд, yкpaïнcьке aгpapне пiдпpиeмcтвo, яке зaймaeтьcя виpoщyвaнням oвoчiв i фpyктiв, ^иймэе piшення пpoте, чи вapтo дому пoчинaти oпеpaцiï нэ зaкop-дoннoмy pинкy. Haвiть квaлiфiкoвaне дocлiдження pинкy дэе лише oднy xa-paктеpиcтикy - дiaпaзoн мoжливoгo oxoплення ^гавель^!' ayдитopiï (^эже-мo, вiд 10 дo 25 %). Пpи цьoмy жoднoгo чiткoгo cценapiю в з^^чента межax не icнye, тoмy oцiнити oбcяг пoтенцiйнoгo пoпитy нaдзвичaйнo вэжга. Пoдiб-нi пpoблеми пocтaють i пеpед пiдпpиeмcтвaми, якi дiють у виcoкoтеxнoлoгiч-ниx гaлyзяx, тaкиx як зэготовлення oблaднaння для пеpеpoбниx гэлузей АПК aбo зacoбiв зaxиcтy pocлин. Виpiшyючи, чи iнвеcтyвaти зacoби в шву теxнo-лoгiю, вoни, як пpaвилo, мэють у cвoeмy poзпopядженнi лише iнфopмaцiю
246
Збiрник нayкoвo-тeхнiчних прaць
про широкий спектр можливих витрат i результата. Для розрахунку ж при-бутковостi iнвестицiй потрiбнi конкретнi цифри.
На третьому рiвнi невизначеностi необхщно виявити ряд сценарiïв, аль-тернативш варiанти яких описують майбутне, а попм зосередитися на вщсте-женш ринкових сигналiв, якi вказують, у напрямi якого з цих варiантiв йтиме розвиток. Однак розробити чпю змiстовнi сценари на даному рiвнi невизначе-ностi не так просто. "Природш" дискретнi сценари, як описують двi крайнi точки дiапазону, створити неважко, але вони рiдко застосовуються для вибору конкретного стратепчного ршення. Пошук же вiдправних точок усередиш дь апазону, якi стануть основою для розгортання альтернативних сценарив, - це мистецтво. Правда, i тут юнуе кшька загальних правил. По-перше, треба обме-жити кiлькiсть прийнятих для подальшого розроблення сценарiïв, оскшьки бiльш нiж чотири-п'ять варiантiв затрудняють прийняття ефективного рiшення. По-друге, необхщно уникати створення зайвих сценарив, чий вплив на вибiр стратегiï управлшня не е единим. По-трете, потрiбно скласти комплекс сценарь 1'в, що дае досить iмовiрний спектр результатов (тобто не обов'язково прагнути до опису всього дiапазону). Така сукупшсть варiантiв дасть змогу менеджерам ощнити ступiнь стабiльностi дiючих стратегiй, виявити серед учасниюв ринку кандидатiв у переможщ й аутсайдери, визначити (хоча б приблизно) ризик ре-алiзацiï стратегiï, нацiленоï на збереження статусу шдприемства або ринку.
На четвертому рiвнi (повна непередбачуванютъ) невизначенiсть нас-тiльки багатоманiтна, що будь-якi характеристики вщповщного середовища практично не тддаються прогнозуванню. Не можна визначити m вiдособленi сценарiï, нi дiапазон можливих результапв, нi тi змiннi, вщ яких залежить майбутне (а iнодi навiть виявити 1'х неможливо). Ситуаци невизначеносп четвертого рiвня виникають досить рщко i згодом змщаються убiк однiеï iз трьох перших. Складно розробляти стратегш в умовах невизначеносп четвертого рiвня, i це шдкреслюе перехiдний характер тако1' ситуаци. З ростом полпично1" й законодавчо1' стабiльностi невизначенiсть на ринку агропромислово1' продук-цiï в мiру розвитку галузi буде поступово мiгрувати на третш та другий рiвень.
Ситуацшний аналiз на четвертому рiвнi мае переважно яюсний, а не кшьюсний характер. I все-таки необхiдно уникати спокуси дiяти винятково на основi iнтуïцiï. Навпаки, менеджери повиннi систематизувати як вiдомi 1'м вiдомостi, так i ri, яю в принциш можна одержати. Навiть якщо аналiз сукуп-но1' iнформацiï не дасть змогу дати змютовний прогноз можливих (не говоря-чи вже про ймовiрнi) варiантiв, то менеджери складуть загальне уявлення про майбутне. Вони зумшть виявити якусь пiдмножину змшних, визначальний основний напрямок розвитку ринку, а також деяю iндикатори, здатш сигналi-зувати про позитивнi або негативш змiни цих змiнних.
В умовах невизначеносй пiдприемство може зайняти одну iз трьох стратегiчних позицш i використати три види дш для реалiзацiï обрано1' страте-riï. СтратегЫш позици: формувальна, адаптивна й збер^альна право на участь у ipi. По сутi, позицiя визначае призначення стратеги, пов'язане з сього-денням i майбутшм станами галузь Пiдприемства, якi обрали формувальну стратегш, прагнуть змшити структуру галузi вщповщно до власно!" концепцiï.
Сэмэ cтpaтегiя пoлягae в cтвopеннi нoвиx pинкoвиx мoжливocтей - шляxoм pa-дикaльнoï pеopгaнiзaцiï cтaбiльниx гэлузей з пеpшим piвнем невизнaченocтi aбo зэ дoпoмoгoю вcтaнoвлення кoнтpoлю нэд poзвиткoм pинкy в гaлyзяx з бiльше вишкими piвнями невизнaченocтi. Пpиxильники aдaптивнoï cтpaтегiï, нэвпэки, пpиймaють i нинiшню, i мэйбутню cтpyктypy гaлyзi як дэне. Вoни лише pеaгyють нэ нaдaвaнi pинкoм мoжливocтi. Тpетя дозищя - збеpеження ^a-вэ нэ yчacть у rpi - пpедcтaвляe coбoю ocoбливy фopмy aдaптивнoï cтpaтегiï, викopиcтoвyвaнy тiльки нэ дpyгoмy, тpетьoмy й четвеpтoмy piвняx невизнэче-Вoнa пoлягae в здiйcненнi швеетицш кpoк зэ кpoкoм з метою дocягнен-ня пpивiлейoвaнoгo пoлoження (нaпpиклaд, зэ paxyнoк дocтyпy дo yнiкaльнoï iнфopмaцiï, нaявнocтi cпpиятливoï cтpyктypи витpaт, ocoбливиx взэемин мiж пocтaчaльникaми й зaмoвникaми). Тэке пoлoження дacть змoгy дoчекaтиcя зниження piвня невизнaченocтi, a до^м вибpaти ту aбo шшу cтpaтегiю. В yмo-вax невизнaченocтi для pеaлiзaцiï cтpaтегiï ocoбливo вaжливi тaкi тpи види дiй.
Вишю cтaвки - це взятi нэ cебе пiдпpиeмcтвoм знaчнi зoбoв,язaння у виглядi великиx кaпiтaлoвклaдень aбo ^гаитанм iншиx фipм. Пpи oдниx вэ-piaнтax poзвиткy пoдiй вoни здэтш пpинеcти бiльшi пpибyтки, a ^и iншиx -знaчнi збитки. Тэк зaxoди, як пpaвилo, здiйcнюютьcя тд чac pеaлiзaцiï фop-мyвaльнoï cтpaтегiï, тoдi як у paмкax aдaптивнoï cтpaтегiï й збеpеження пpaвa нэ yчacть у rpi вoни не викopиcтaютьcя.
Oпцioни нaцiленi нэ мaкcимiзaцiю пpибyткiв пpи втiленнi caмиx rap^ ятливиx cценapiïв i нэ мiнiмiзaцiю збиткiв - пpи pеaлiзaцiï в^эй ^rap^ra^ виx. Клacичнi пpиклaди oпцioнiв: вигoтoвлення пpoбнoï пapтiï тoвapy пеpед пoчaткoм пoвнoмacштaбнoгo виpoбництвa; вклэдення oбмежениx кoштiв (з метoю мiнiмiзaцiï prorny) у cпiльнi пiдпpиeмcтвa, щo зaймaютьcя збyтoм пpoдyкцiï нэ нoвoмy pинкy; пpидбaння лiцензiï нэ aльтеpнaтивнy теxнoлoгiю, якэ мoже виявитиcя бiльше ефективдою, нiж зacтocoвyвaнa в цей чэ^ Haйчacтiше oпцioнaми кopиcтyютьcя кoмпaнiï, як дoтpимyютьcя cтpaтегiï збеpеження пpaвa нэ yчacть у rpi. Hеpiдкo дo цьoгo виду дiй вдaютьcя i ri, xтo вибpaв фopмyвaльнy cтpaтегiю, - aбo для cтвopення нoвoгo pинкy, щo xapa^ теpизyeтьcя вишгаю невизнaченicтю, aбo для мiнiмiзaцiï prorny).
I нapештi, зaxoди, якi пpинocять вигoдy у випэдку pеaлiзaцiï будь-я^го cценapiю (ïxня cyть пoвнicтю вщшвщэе нaзвi). Це мoжyть бути зaxoди, cпpямo-вaнi нэ cкopoчення витpaт, збopi вaжливoï для пеpемoги в кoнкypентнiй 6o-poтьбi iнфopмaцiï, нaгpoмaдженнi нoвиx знэнь i нaвичoк. Однэк в yмoвax знэч-нoï ^виз^че^^! безпpoгpaшними xoдaми мoжyть cтaти i тэга piшення, як iнвеcтицiï в poзшиpення виpoбничиx пoтyжнocтей i вжщ нэ нoвi pинки.
Кoмпaнiя, якэ взялэ нэ oзбpoeння фopмyвaльнy ^^этег^ з метoю дo-кopiннoï змши гaлyзевoï cтpyктypи й пoвoдження учэшиюв pинкy, збiльшye (як для ^бе, тэк i для cвoïx кoнкypентiв) зaлишкoвy невизнaченicть pинкy - у iншoмy випэдку вiн зaлишивcя б пеpедбaчyвaним. Викopиcтoвyючи фopмy-вэльну cтpaтегiю зэ нaявнocтi пеpшoгo piвня невизнaченocтi, пiдпpиeмcтвa нaмaгaютьcя пiдвищити цей piвень. Нэвпэки, пpи icнyвaннi дpyгoгo, тpетьoгo aбo четвеpтoгo piвня невизнaченocтi вoни (зэ дoпoмoгoю вcе тieï ж cтpaтегiï) пpaгнyть знизити йoгo, cтвopивши мпopядoк зaмicть xaocy". В yмoвax дpyгoгo
рiвня формувальна стратегiя нацiлена на те, щоб збiльшити ймовiрнiсть розвитку галузi за сприятливим для конкретно:' фiрми сценарiем. Так, у каштало-мiстких галузях (наприклад, електроннiй промисловостях) використання по-дiбноï стратегiï повинно стримувати прагнення конкурента до нарощування виробничих потужностей, а отже, запобшати виникнення надлишку останнiх, що призводить до зниження рiвня галузевоï прибутковосп. Таким чином, можна або попередити конкурента, - задiявши додатковi потужност задовго до пiдвищення попиту, або консолщувати галузь за допомогою проведення злиття та поглинання. Керуючись такими шдикаторами, менеджери будуть вiдслiдковувати еволюцш ринку й модифiкувати використовувану стратегш в мiру надходження додатковоï шформаци. Крiм того, вони зможуть визначити тенденци подальшого розвитку ринку за допомогою таких дш: вивчення ютори подiбних ринкiв в умовах невизначеносп четвертого рiвня, виявлення ключових характеристик переможцiв i аутсайдерiв у подiбних ситуацiях, уточнення особливостей стратегш, що застосовувалися ними. Нарештi, хоча кшьюсний вимiр ризику й прибутковосп, характерних для рiзних варiантiв стратеги, провести не вдасться, однак потрiбно скласти загальне уявлення про те, якш iнформацiï можна довiряти в процес прийняття iнвестицiйних рь шень. Реалютичшсть цього уявлення буде ощнюватися за допомогою випере-джувальних ринкових iндикаторiв i аналiзу аналогiчних ситуацш.
При першому рiвнi невизначеностi у передбачуваному бiзнесi-середо-вищi бiльшiсть шдприемств дотримуються адаптивноï стратегiï. У цьому ви-падку метою аналiзу е складання прогнозу майбутнього стану галуз^ а стра-тегiчнi рiшення полягають у виборi ринкових сегментiв i засобiв конкурен-тноï боротьби. Якщо аналiз пророблений досить ретельно, то побудована на його основi стратепя складаеться iз серiï безпрограшних ходiв. У ситуацiях першого рiвня невизначеносп адаптивш стратегiï зовсiм не обов'язково е покроковими. Наприклад, до шновацшних, що тдвищують вартiсть компа-ни, адаптивних стратегiй належать тi, як передбачають створення та шдтри-мання бренду. Вдалi адаптивнi стратегiï першого рiвня дають змогу створити варпсть за рахунок удосконалювання продукцiï, або полшшення застосову-ваних бiзнес-процесiв: у цьому випадку яких-небудь революцшних зрушень не вщбуваеться. На першому рiвнi невизначеностi можна використати й фор-мувальну стратегiю, однак таке трапляеться нечасто, тому що це пов'язане з певними труднощам. Однак менеджерам варто бути готовими в будь-який момент змшити навпь найкращу формувальну стратегш на адаптивну.
При наявносп третього рiвня невизначеностi формувальна стратепя змь нюеться. Якщо в умовах другого рiвня вона нацiлена на шдвищення ймовiрностi втшення конкретного варiанта розвитку подш, то в цьому випадку - на додання ринку загального iмпульсу до розвитку випдного для пiдприемства напрямку (оск1льки третш рiвень невизначеност^ дае змогу виявити лише дiапазон можливих результата). Найпоширешшою е позицiя збереження права на участь в ipi.
Ситуаци четвертого рiвня (як1 характеризуються максимальним ступе-нем невизначеностi) можуть забезпечити компашям, що обрали формувальну стратегш, бшьше високу прибутковiсть i менший ризик, шж ситуацiï другого й третього рiвнiв. Вони е, за своеï природою, перехiдними i, як правило, виника-
ють у pезyльтaтi великиx теxнoлoгiчниx i мaкpoекoнoмiчниx зpyшень aбo змiн в зaкoнoдaвcтвi. У циx yмoвax жoден yчacник гaлyзевoгo pинкy не знae, яшю пoвиннa бути oптимaльнa cтpaтегiя. Poль пiдпpиeмcтвa, яке пpийнялo фopмy-вэльну cтpaтегiю, пoлягae в т^м, щрб дэти зэгвльне уявлення npo мaйбyтнe (у тoмy чиcлi npo cтpyктypy гaлyзi й нaйбiльш пеpcпективнi теxнoлoгiчнi cтaндap-ти), щo буде cлyжити opieнтиpoм для iншиx yчacникiв pинкy й cnpияти ^ocy-вэнню Ta^i дo бiльше cтaбiльнoï й cпpиятливoï cитyaцiï. Щoб дoмoгтиcя ycm-xy, зacтocoвyючи фopмyвaльнy cтpaтегiю в yмoвax тpетьoгo aбo четвеpтoгo piв-ня невизнaченocтi, знaчнi витpaти не e oбoв,язкoвими. Oдним з шляxiв e дoвipa iншиx yчacникiв pинкy, тобто cтaти визнэним центpoм кoopдинaцiï здiйcнювa-ниx cтpaтегiй вiдnoвiднo дo випддого для cебе вapiaнтoм poзвиткy.
В yмoвax четвеpтoгo piвня невизнaченocтi чacтo зacтocoвyeтьcя CTpa-тегiя збеpеження ^эвэ нэ yчacть у гpi, oднaк це мoже виявитиcя небезпеч-ним. дoтpимyвaтиcя тaкиx зaгaльниx ^эвил. Пo-nеpше, noтpiбнo
npaгнyти дo збшьшення "плечэ вэжеля" npи ycтaнoвленнi cniввiднoшення мiж влacними й зэлученими фшэншвими pеcypcaми. Тэк, npи cтвopеннi плaцдapмy для виxoдy нэ мiжнapoдний pинoк (зacтocyвaння onцioнy в paмкax збеpеження npaвa нэ yчacть в ipi) кoмnaнiя мoже aбo cтвopити в Epaim влэ^ ний niдpoздiл (щр зaжaдae cеpйoзниx видaткiв, нaвiть якщр фiлiя буде неве-ликэ), aбo opгaнiзyвaти cniльне виpoбництвo з мicцевoю фipмoю (дешевше). Вiдnoвiднo, npи шшж oднaкoвиx cклaдoвиx кpaще вибpaти ocтaннiй вapiaнт. Пo-дpyге, кoмnaнiï вapтo уникэти тoгo, щoб чеpез недбaйливicть не oпинити-cя в межax oднieï cтpaтегiчнoï noзицiï. Тэк, onцioни довинш nеpеoцiнювaтиcя в мipy npoяcнення гoлoвниx чинникiв невизнaченocтi. Пoтpiбнo, щoб це вщ-бyвaлocя не piдше чим paз у niвpoкy, эдже crnya^ï четвеpтoгo piвня e nеpе-xiдними й бiльшicть iз ниx дocить швидкo тpaнcфopмyeтьcя в cитyaцiï тpетьoгo aбo дpyгoгo piвня. Склaднicть кеpyвaння onцioнaми в yмoвax чет-веpтoгo piвня невизнaченocтi чacтo npивoдить дo змiни noзицiï й nеpеxoдy дo aдanтивнoï cтpaтегiï. Як i нэ тpетьoмy piвнi, ocтaння знaxoдить втшення в ш-веcтицiяx, щo зэбезпечують opгaнiзaцiйнy бэзу для вiльнoгo вибopy нэ pиcть тoгo aбo iншoгo нanpямy poзвиткy.
Bиcнoвки. Oпиcaний у poбoтi niдxiд зaбезnечye мoжливicть cиcтемa-тичнoгo ocмиcлення невизнaченocтi ^и фopмyвaннi cтpaтегiй. Вiн дae змoгy oцiнити, якi aнaлiтичнi iнcтpyменти мoжyть бути викopиcтaнi для npийняття piшень в yмoвax piзниx piвнiв ^в^^че^ет^ Для niдnpиeмcтв АПК Укpaïни нaйчacтiше влacтивi дpyгий, тpетiй тэ четвеpтий piвнi невизнaченocтi. Це мae ^инцидове знэчення npи фopмyвaннi cтpaтегiй ^д^^мотв АПК тэ poзpoб-леннi одетеми зaxoдiв для ïï фopмyвaння.
Лiтeрaтyрa
1. Гoрбeнкo O.B. Hевизнaченicть фyнкцioнyвaння пiдпpиeмcтв як oб'eкт дocлiдження тэ oптимiзaцiï// Hayкoвo-теxнiчний зб.: Вicник НТУ. - 2003, № 8. - С. 384-386.
2. ^ртни X., Кврклвид Д., Bигeри П. Стpaтегия в ycлoвияx неoпpеделеннocти// мВеc-тник McKinsey", 2002, № 1.
3. Сoлoмянюк H.M. Oцiнкa впливу умев невизнaченocтi та poзpoбкy cтpaтегiчниx плэ-нiв// Eкoнoмiкa: пpoблеми тес^и тэ пpaктики. - 2004, т. 1, Випуж 197. - С. 170-174.
