CC BY
16
УДК 631.164.23:332.1
О. В. ГльТна,
маг1стр державног служби, Луганський м1ський центр зайнятост1
регюнальне формування розвитку 1нвестиц1ино1 стратеги
шдприемницьких структур
Постановка проблеми. Останнiм часом в еко-номiцi Украши сталися iстотнi змiни, пов'язанi, у першу чергу, з трансформащею полгтичного й макроеко -номiчного свгтогляду.
З одного боку, послаблення централiзащl призве-ло до посилення ролi регiонiв, поглиблення 1х юри-дично! i полгтично1 самостiйностi, а це, у свою чергу, призвело до тдвищення економiчноl незалежност окремих регюшв.
З iншого боку, зростання каттатв тдприемниць-ких структур, як за рахунок юридичного розподiлу прав власнишв i керiвникiв можуть залучати додат-ковi неафiлiйованi капiтали, збiльшуe фiнансовi мож-ливост з iнвестування досить великих проектов i переходу ввд короткострокових спекуляцiй до довгост-рокових прямих iнвестицiй.
Двi щ обставини разом визначають середньост-рокову стратепю розвитку впчизняно1 економiки. Рег-iони цщком стають об'ектами швестування, бо отриму-ють можливiсть застосовувати ринковi й правовi меха-нзми стимулювання швестицш, а тдприемницью струк-тури, що мають у своему розпорядженн фiнансовий потенцiал, мають можливють проведення довгостроко -вих операщй на певних територiях, отримуючи в парт-нери регiони в особi регюнально1 влади.
Таким чином, стае актуальним завдання форму-вання регюнально1 iнвестицiйноl стратеги тдприем-ницьких структур.
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. Ос-кшьки тдприемницью структури проводять операцп на фiнансовому ринку, здшснюючи рiзнi фiнансовi операций !х можна вважати суб'ектами фшансового ринку регiону. У рамках фшансово1 дiяльностi суб'екпв фiнансового ринку неодмшно виникають два важливi завдання:
1. Завдання залучення ресурсiв для здшснення господарсько1 дiяльностi.
Ресурси, що залучаються, складаються з [1; 3; 5]:
• акцюнерного капiталу (ресурав, що отриму-ються на вiдносно невизначений термiн з умовою вип-лати винагороди iнвесторовi у виглядi дивiдендiв);
• позикового катталу (ресурив, що отримують-ся у спецiалiзованих кредитно-фiнансових iнститутах на основi термшовосп, зворотност i платности);
• кредиторськш заборгованостi (ресурсiв, що отримуються у партнерiв по бiзнесу й держави у виг-лядi вiдстрочень платежiв i авансiв);
• реiнвестованого прибутку i фондiв (ресурсiв, що отримуються в результатi устшно1 комерцшно1
дiяльностi самого господарюючого суб'екта, аморти-защйних вiдрахувань).
Таким чином, iнвестицiйна привабливють господарюючого суб'екта — це сукупнють характеристик, що дозволяе iнвесторовi оцiнити, наскшьки той або шший об'ект iнвестицiй привабливiший за iнших. У результатi виникае завдання полшшення iнвестиц-шно1 привабливостi тдприемства як в короткостро-ковому, так i в довгостроковому перiодi. У зв'язку з цим, вищому керiвництву пiдприемства необидно сформувати кредитну стратепю, основним завдан-ням яко! стала б оптишзащя показникiв iнвестицiйноl привабливост.
З iншого боку, у безпосередньому зв'язку з першим завданням перед тдприемницькими структурами незмшно виникае друге.
2. Завдання розподшу отриманих ресурсiв (шве-стування).
1нвестици подляються на [10]:
• реальн (ресурси прямують у виробничi процеси);
• фiнансовi (ресурси прямують на придбання фiнансових iнструментiв: емюшних i похвдних коштов-них паперiв, баншвських депозипв);
• iнтелектуальнi швестици (тдготовка фах1вщв на курсах, передача досв^, вкладення в розробку тех-нологiй).
Для оцiнки iнвестицiйних можливостей необхвд-но дослiджувати кредитоспроможнiсть, яка е сукуп-нiстю характеристик, що дозволяють оцiнити iнвести-цшний потенцiал тдприемницько1 структури.
Iнвестицiйну привабливють i кредитоспро-можнiсть тдприемств можна представити основними складовими !х фшансового потенщалу [6; 8; 9].
Оскшьки обсяг iнвестицiйних ресурсiв суб'екта обмежений, а потенцiйнi об'екти iнвестицiй мають рiзну iнвестицiйну привабливiсть, сустльству необхвдно оптимально розподiляти сво! iнвестицiйнi ресурси. У зв'язку з цим виникае необхвднють формування шве-стицшно1 стратеги тдприемницько1 структури.
Iiнвестицiйна i кредита стратеги складають фшан-сову стратепю тдприемницько1 структури [4; 7].
Стратепя е детальним усебiчним комплексним планом, призначеним для того, щоб забезпечити здшснення мюп тдприемницько1 структури i досяг-нення И цiлей [2].
Мета статт — аналiз процесу формування iнвестицiйноl стратеги тдприемства на регюнально-му рiвнi.
Виклад основного матерiалу дослiдження.
О. В. ¡лига
Рис 1. Необхщшстъ розробки iнвеcтицiйноï cTpaTeriï
Рoзpoбкa фiнaнcoвoï cтpaтегiï Гpyнтyeтъcя нa cyRyn-носп фiнaнcoвиx фyнкцiй пiдpoздiлiв пiдпpиeмcтвa.
npo^c poзpoбки cтpaтегiï мicтить декiлъкa етamв :
1. Oцiнкa дoвгocтpoкoвиx пеpcпектив.
2. Пpoгнoз poзвиткy.
3. Уcвiдoмлення мети.
4. Анaлiз cилъниx i cлaбкиx cтopiн.
5. Узaгaлънення cтpaтегiчниx aлътеpнaтив.
6. Рoзpoбкa кpитеpiïв om-M^a^L
У. bh6íp oптимaлънoï cтpaтегiï.
В. Плaнyвaння зaxoдiв.
Пicля poзpoбки ^льно'' фiнaнcoвoï cтpaтегiï пiдпpиeмнидькoï cтpyктypи cпецiaлънi пiдpoздiли ввдпо-вiднo до ciparen' ïï, a тaкoж вiдпoвiднo до ст^ну ф^н-coвoгo pHKEy poзpoбляютъ iнвеcтицiйнy i кpедитнy dpa-тегп пiдпpиeмницькoï cтpyктypи. Тaкий пiдxiд дозволяе, з одного 6оку, «диpектyвaти» дальнютъ пiдpoздiлiв, тобто нaпpaвити piзнi acпекти дальност! пiдпpиeмниць-ко' cipyRrypH в едине pycлo вiдпoвiднo до ïï мюи, a з iншoгo 6оку, гнyчкa i пpoдyмaнa фiнaнcoвa cтpaтегiя дозволяе вищому менеджментy пiдпpиeмнидькoï CT^pyR-xypH плaнyвaти poзвитoк шшж нaпpямiв дальность
Iнвеcтидiйний пpoцеc пiдпpиeмницъкoï ^^y^y-pn бyдyeтъcя нa ocнoвi iнвеcтидiйнoï cтpaтегiï', що poз-poбляeтьcя з викopиcтaнням piзниx фiнaнcoвo-екoнo-мiчниx метoдiв, як в cy^n^di cклaдaють шуково-
фiнaнcoвy метoдoлoгiю фopмyвaння ^вести^йно'' cтpaтегiï пiдпpиeмницькoï cтpyктypи.
Тaким чином, iнвеcтицiйнa cтpaтегiя гад^ием-ницько'' cтpyктypи poзpoбляeтъcя вiдпoвiднo до цшей ïï фyнкцioнyвaння, y зв'язку з цим yci iнвеcтидiï пoвиннi poзглядaтиcя як один з ocнoвниx cпocoбiв дocягнення головно'' мети пiдпpиeмнидъкoï cтpyктypи фиа 1).
Oпиc iнвеcтицiйнoï cтpaтегiï' як i будь-якого бaгa-тoгpaннoгo поняття не вичеpпyerъcя лише пpocтим виз-нaченням. Iнвеcтицiйнa cтpaтегiя, Ra тшу думку, е cтpyк-TУpoвaнoю c^rn^cTO декiлъкox взaeмoзв'язaниx ac-пекпв, тaкиx як шститущйний, екожмчний, нopмaтив-но-птвовий, iнфopмaцiйнo-aнaлiтичний тa iншi (pиc. 2).
Ц acnекти е взaeмoзв'язaними, ïx cтpyктypизa-цiя i poзnoдiл пpiopитетiв мiж ними, нa нaш погляд, дозволяе мaти чiтке уявлення npo poзpoбкy й pеaлi-зaцiю cтpaтегiï niдnpиeмницькoï cтpyктypи, i топ-ме-неджеpaм неoбxiднo пpидiляти цим acnектaм дocить cеpйoзнy yвaгy.
Нanpями iнфopмaцiйнoгo oбмiнy вкaзyютъ нa ти-noвi i^opm^™ пpи poзpoбцi й pеaлiзaцiï iнвеcтицiйнoï cтpaтегiï, зв'язуючи acnекти в едине цше. Iнфopмa-цшний oбмiн дозволяе пoгoджyвaти тpивaлicтъ, етanи й умови iнвеcтицiй в paмкax npийнятoï cтpaтегiï mдnpиeмницъкoï cтpyктypи.
Iнcтитyцioнaлъним acnектoм iнвеcтицiйнoï dpa-тегiï е cyкynнicтъ тaкиx ocнoвниx cклaдoвиx чacтин як види iнвеcтидiй, iнвеcтидiйний nopтфелъ, pизики. У paмкax iнcтитyцioнaлънoгo acnектy видiляютъcя oc-нoвнi кеpoвaнi niдcиcтеми, що юнують в гад^ием-ницькиx iнвеcтидiяx фиа 3).
Нopмaтивнo-пpaвoвий acnект iнвеcтицiйнoï cipa-тегiï cклaдaeтъcя з тaкиx ocнoвниx чacтин: no-nеpше, зaкoнoдaвчi тa iншi нopмaтивнo-пpaвoвi aкти деpжa-ви, що cтвopюють юpидичнy ocнoвy й фopмyють фicкaлънy cеpедy, y paмкax якиx niдnpиeмницъкa cтpyктypa фopмye iнвеcтидiйнy cтpaтегiю й здiйcнюe iнвеcтицiйний npoцеc; no^pyre, oблiкoвa noлiтикa niдnpиeмнидъкoï cтpyктypи, внутрши pегyлюючi до-кументи, як дозволяють зaбезnечyвaти единий шве^ тидiйний npo^c в paмкax ïï niдpoздiлiв.
Екoнoмiчний acnект — cyкynнicтъ екoнoмiчниx
Iнвеcтицiйнa cтpaтегiя
■4........- нaпpaвлення iнфopмaцiйнoгo oбмiнy
Риc. 2. Система imecm^taoï cTpaTeriï пiдпpиeмницькоï cтpуктуpи
O. В. ¡лига
Рис. 3. Структур iнcтитуцiонaльного acпекту швестицшно'! cтрaтеriï
чaстин iнвестицiйнoï стpaтегiï, дo якиx нaлежить: си-стемa екoнoмiчниx пoкaзникiв для oцiнки швести-цiйнoï стpaтегiï, yпpaвлiння, фiнaнсyвaння швести-цiйнoгo пpoцесy У paMRax екoнoмiчнoгo aспектy ви-дшяються oснoвнi метoди, кpитеpiï й цш iнвеcтицiй-нoï стpaтегiï (pис. 4).
Iнфopмaцiйнo-aнaлiтичний aспект iнвестицiйнoï стpaтегiï e системoю o6po6ek iнфopмaцiï (COI), щo склaдaeться з тaкиx чaстин: пiдсистемa збopy i copтy-вaння iнфopмaцiï, пiдсистемa збеpiгaння iнфopмaцiï, пiдсистемa тшуку, пiдсистемa aнaлiзy iнфopмaцiï. COI e бaзисoм oпеpaтивнoгo iнфopмaцiйнoгo oбмiнy в paM-xax iнвестицiйнoï стpaтегiï, дoзвoляe oпеpaтивнo pеa-гyвaти нa змши в юpидичниx oснoвax i фiскaльнiй сеpедi, пpoгнoзyвaти екoнoмiчнi пеpспективи pинкiв i плaнyвaти змiни в межax iнcтитyцiйнoгo aспектy й кo -pектyвaти oснoвнi чaстини екoнoмiчнoгo acTOray шве-cтицiйнoï cтpaтегiï.
Тaким чидам, iнвеcтицiйнa cтpaтегiя — eдинa виcoкoiнтегpoвaнa cиcтемa, щo cклaдaeтьcя з piзниx acпектiв, неpoзpивнo зв'язaниx мiж coбoю для дocяг-нення гoлoвнoï мети пiдпpиeмницькoï cтpyктypи.
Рoзглянемo детaльнiше ocнoвнi етaпи pеaлiзaцiï iнвеcтицiйнoï cтpaтегiï пiдпpиeмницькoï cтpyктypи в pегioнi. Iнвеcтицiйнa cтpaтегiя пiдпpиeмницькoï dpy^-тypи в pегioнi нaбyвae вигляду пocлiдoвнocтi зaxoдiв ^ис. 5), здiйcнювaниx для тдвищення екoнoмiчнoï poлi пiдпpиeмницькoï cтpyктypи в oбpaнoмy pегioнi. Пpoцедypa вибopy pегioнy, a тaкoж нaпpями ^есту-вaння e суттю pегioнaльнoï iнвеcтицiйнoï cтpaтегiï пiдпpиeмницькoï cтpyктypи.
Пеpш зa все, веджвуда дo мiciï mдпpиeмниць-кoï структури poзглядaютьcя й aнaлiзyютьcя ocнoвнi cтpaтегiчнi пpiopитети ïï poзвиткy. Дo cтpaтегiчниx ripio-pитетiв poзвиткy, нa шшу думку, нaлежaть тaкi, як:
• poзвитoк нoвиx нaпpямiв дiяльнocтi;
• ocвoeння нoвиx титв пpoдyктiв;
• зaвoювaння нoвиx pинкiв збуту.
Будь-який з oбpaниx пpiopитетiв poзвиткy вклю-
чae aнaлiз iнвеcтицiйниx yмoв pегioнiв, ocкiльки й да-вий ш^ям дiяльнocтi, i виpoбництвo нoвoгo типу ^o-дукпв, i opгaнiзaцiя дилеpcькoï меpежi в нoвoмy pин-ку збуту пoв'язaнi з вивченням yмoв в pегioнax для cклaдaння пoвнoгo нaбopy aльтеpнaтив.
У pезyльтaтi aнaлiзy pегioни мoжyть paнжиpyвa-тися зa ступенем зaдoвoлення cтpaтегiчниx iнтеpеciв пiдпpиeмницькoï cтpyктypи. Нaпpиклaд, pегioн, у яшму e yмoви для cтвopення виpoбництвa aбo e пад^жм-CTba для включення в уже юнукт теxнoлoгiчнi цикли, iнтеpеc, щo виникae як i pинoк збуту, буде нaбaгaтo ^и-вaбливiший зa pегioн, щo мae зaзнaченi пеpевaги.
Пюля вибopy pегioнy як oб'eктa швестицш, cклa-дaeтьcя iнвеcтицiйнa пpoгpaмa, тсля зaтвеpдження якoï вищим менеджментoм пiдпpиeмницькoï cтpyктypи пoчинaeтьcя pеaлiзaцiя iнвеcтицiйнoï пpoгpaми в pегi-oнi. Реaлiзaцiя швестищйда1' пpoгpaми в paмкax тaкo-ш o6 ' eктa як pегioн вимaгae вiд пiдпpиeмницькoï dpy^ тypи вoлoдiння певними нaвичкaми i пpийoмaми уп-paвлiння iнвеcтицiями у великиx мacштaбax.
Висновки
Унacлiдoк взaeмнoгo iнтеpеcy, щo виявляeтьcя pегioнaми, з oднoгo 6o^, i yкpaïнcьким кaпiтaлoм, з iншoгo, з'являeтьcя нoвa вicь екoнoмiчнoгo poзвит-ку Укpaïни. Нaявнi екoнoмiчнi пеpедyмoви дoзвoля-ють cпoдiвaтиcя нa таглиблення icнyючoгo iнтеpеcy i пpoдoвження пладдах' cпiвпpaцi пpивaтнoгo cектopa й деpжaви.
Cитyaцiя, щo cклaлacя, диктye неoбxiднicть впpo-вaдження в екoнoмiчнy пpaктикy метoдiв, щo дoзвo-ляють пpoaнaлiзyвaти й здшснити iнвеcтицiйнi ^orpa-ми pегioнaльнoгo piвня, тoбтo pегioнaльнa швестицш-нa cтpaтегiя дoзвoляe pегioнaм oтpимyвaти iнвеcтицiйнi
показники структури; показники об'ему; показники динам1ки; показники ефективносп швестицш; критерп управлiння.
аналiз можливостей; планування; оргашзащя; мотивацiя; диспетчеризацiя; контроль; регулювання.
джерела фiнансування; залучення фiнансування.
Рис. 4. Структура економчного аспекту швестицшноТ стратеги
Реалiзацiя швестицшно! програми в регюш
Рис. 5. Регiональнi аспекти швестицшноТ стратеги
ресурси, а шдприемницьким структурам освоювати нов1 ринки збуту й виробництво нових вид1в продукцii, тдвищуючи свою конкурентоспроможнiсть на загаль-ноукрашському рiвнi.
В зв'язку з цим, аналiз iнвестицiйноi привабли-вост регюну стае одним з основних методичних апа-ратгв при проведеннi политики регюнально1' експансп й проведеннi масштабних iнвестицiйних програм. Су-купнiсть заходав щодо ощнки й проникнення шдприем-ницьких структур в економiку регюну дозволяе не лише отримати досить достовiрний план розвитку тдприем-ницькоi структури i и пiдроздiлiв в регюш, але й прово-дити обгрунтовану бюджетну полiтику в регюш з метою зниження економiчноi, екологiчноi, соцiальноi на-пруженостi, зменшення безробiття, а також шдвищен-ня рiвня сощального захисту населення.
Методи тдвищення iнвестицiйноi' привабливосп, доступнi регюнам, повиннi використовуватися для збiльшення припливу капiталу в регiони для виршен-
ня, у першу чергу, проблем розвитку вах галузей еко -номiки регiону i краши в щлому. Зарубiжний досвiд програмно-цшьового управлiння може використову -ватися для виршення довгострокових проблем в ко -роткостроковому перiодi.
Таким чином, рiзнi методи, прийоми i приклади дозволяють розробляти й здiйснювати заходи в рамках iнвестицiйноi стратеги шдприемницько1' структури в регiональному масштаба
Одним з найпривабливiших регiонiв Украши для цшей довгострокового iнвестування е Донбас, що мае в рiзних галузях промисловост спектр пiдприемств, як вiдповiдають найсуворiшим вимогам не лише впчизняних, але й заруб1жних стратепчних i портфель-них iнвесторiв, про що свiдчить успiшна дiяльнiсть з розмщення акцiй i депозитарних розписок на украь нському i зарубiжних фондових ринках.
Одним з основних чиннишв, що шдвищують iнвестицiйну привабливють регiону, як це стае очевид-
ним на прикладi Донбасу, е опрацьованють ввдповвд-но1' нормативно-правово1' бази, яка включае так важ-ливi аспекти, як захист прав iнвесторiв, гарантл ком-пенсаци втрат вiд регiональних ризишв, пшьгове опо-даткування iнвесторiв i надання податкових канiкул тдприемницьким структурам, що виконують певнi iнвестицiйнi умови.
Таким чином, створення умов для швестищйно1' дальност регiону визначаеться дек1лькома напрямами:
• зниження податкового важеля на iнвесторiв;
• заохочення переходу тдприемств на сучаснi стандарти бухгалтерського облiку i стимулювання ведения облiку як за украшськими, так i за захiдними стандартами;
• стимулювання iмпорту техиологiй;
• боротьба з екож^чною злочиннiстю.
Регiони, що здiйснили весь спектр перетворень,
представляють пiдвищений iитерес для потужних ук-рашських i зарубiжних iнвесторiв.
Таким чином, сьогодн iснуе взаемний iитерес в регюнах i пiдприемницьких структурах за погоджен-ням фiнансових i промислових штереив i потоков. Тому формування iнвестицiйноi стратегii' тдприемницьких структур на регюнальному рiвнi е найбiльш перспек-тивним i актуальним завданням в економiчнiй ситу-аци, що склалася.
Л1тература
1. Аграрная реформа в Украине: результаты, проблемы, перспективы завершения / [Ткаченко В. Г., Богачёв В. И., Бабак Ю. Н. и др.]; под ред. В. Г. Ткаченко и В. И. Богачёва. — Луганск : Книжковий свгт, 2006. — 228, [43—44, 72—83,126—152] с. 2. Акь лша О. В. Основи тдприемництва : навч.-метод. комплекс / О. В. Акшна. — К. : Центр навч. лгт-ри, 2006.
— 176 с. 3. Бандурин А. В. Проблемы оперативного управления активами корпораций / А. В. Бандурин, С. И. Басалай, И. А. Ли / под ред. В. В. Бандурина. — М. : «ТДДС Столица-8», 1999. — 164 с. 4. Гончаров В. Н. Организационно-правовые модели внутренней организации финансов / В. Н. Гончаров, А. А. Кузнецов // Вюник Хмельницьк. нац. ун-ту. — 2005. — № 4. — Ч. 2., Т. 3. — С. 19 — 21. 5. Господарський кодекс Украши: за станом на 12 ач. 2008 р. [Елект-ронний ресурс] / Верховна Рада Украши. — Офщ. вид.
— Режим доступу : http://www.zakon.rada.gov.ua. 6. Киреев А. П. Международная экономика : учеб. пособие в 2-х частях / А. П. Киреев. — М. : Международные отношения, 2005. — 416 с. 7. Макко-нелл К.Р. Экономика. Принципы, проблемы и политика : у 2-х т. / К. Р. Макконелл, С. П. Брю. — Т. 2, М. : Республика, 1992. 8. Мескон М. Х. Основы менеджмента / М. Х. Мескон, М. Альберт, Ф. Хедоури : [пер. с англ.]. — М. : «Дело», 1992. — 702 с. 9. Продовольственная безопасность Украины: состояние, механизм обеспечения, проблемы / [В. Г. Ткаченко,
В. И. Богачев, Ю. Н. Бабак и др.]. — Луганск : Книжковий свгт, 2004. — 176, [17—19] с. 10. Фшанси сшьськогосподарських тдприемств : поабник з пи-тань фшансових ввдносин у ринкових умовах / за ред. М. Я. Дем'янека. — К. : 1АЕ, 2000. — 604 с.
1лына О. В. Регшнальне формування розвитку швестицшноТ стратеги шдприемницьких структур
У статт представлено основн положення щодо формування швестицшно! стратеги тдприемства на регюнальному рiвнi, зокрема визначено можливост залу-чення ресурав для здшснення господарсько! дальностт, види швестицшних стратегш тдприемства, шституцю-нальний, екожмчний, нормативно-правовий, шформа-цшно-аналгтичний аспект. Визначено перспективн на-прямки дальност регiону iз залучення швестицш.
Ключовi слова: швестицшна стратегiя, регiональнi плани, економiчний аспект, нормативно-правовий аспект, шституцюнальний аспект, шформацшно-аналгтич-ний аспект.
Ильина Е. В. Региональное формирование развития инвестиционной стратегии предпринимательских структур
В статье представлены основные положения относительно формирования инвестиционной стратегии предприятия на региональном уровне, в частности определены возможности привлечения ресурсов для осуществления хозяйственной деятельности, виды инвестиционных стратегий предприятия, институциональный, экономический, нормативно-правовой, информационно-аналитический аспект. Определены перспективные направления деятельности региона по привлечению инвестиций.
Ключевые слова: инвестиционная стратегия, региональные планы, экономический аспект, нормативно правовой аспект, институциональный аспект, информационно-аналитический аспект.
Ilyina E. V. Regional forming of development of investment strategy of enterprise structures.
There are main provisions of the investments' strategy formation of the enterprise on regional level at the article. There are determined the opportunities of attraction resources for the implementation of economic activities, the types of investment strategies for the enterprise, institutional, economic, legal, informational and analytical aspect. There are promising directions of the region on attraction of investments.
Key words: investment strategy, regional plans, economic aspect, legal aspect, institutional, informational and analytical aspect.
Стаття надшшла до редакцл 19.04.2010
Прийнято до друку 30.04.2010
