Научная статья на тему 'СИСТЕМНИЙ АНАЛіЗ ЧИННИКіВ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОї БЕЗПЕКИ НАЙБіЛЬШИХ ГіДРОВУЗЛіВ УКРАїНИ'

СИСТЕМНИЙ АНАЛіЗ ЧИННИКіВ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОї БЕЗПЕКИ НАЙБіЛЬШИХ ГіДРОВУЗЛіВ УКРАїНИ Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

Читать
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ГИДРОУЗЛЫ УКРАИНЫ / ФАКТОРЫ УГРОЗ / ИНТЕГРАЛЬНЫЙ ПОКАЗАТЕЛЬ ОПАСНОСТИ / МЕРЫ ПРЕДОТВРАЩЕНИЯ УГРОЗ / UKRAINIAN HYDRO-COMPLEXES / T HREAT FACTORS / INTEGRAL DANGER INDEX / THREAT PREVENTION MEASURES

Аннотация научной статьи по экономике и бизнесу, автор научной работы — Бенатов Д. Е.

В работе представлены предложенные автором иерархическая модель и экспертный метод оценки влияния факторов угроз природно-техногенной безопасности гидроузлов Украины и определены приоритетные меры по их предотвращению. Осуществлен анализ результатов экспертных опросов, проведенных в 2003 и 2013 гг.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
Предварительный просмотр
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

System analysis of natural- technogenic safety elements of the largest ukrainian hydro-complexes

Issues of natural-technogenic safety (NTS) of hydrocomplexes is an important component of the national security system of the country, and operative decision-making in this area is one of the major factors of sustainable development60Abstract and References. Экологияof Ukraine. At the same time, the problem of different subordination of the hydro-complex parts, inherent in Ukraine makes it difficult, and sometimes impossible to operatively estimate the real safety of the complex engineering facilities for further management decision-making.The aim of the research was to develop an effective, representative and easy to use method for multi-criteria integrated assessment of NTS problems at 18 largest Ukrainian hydro-complexes as complex natural-industrial geologicalengineering systems.The expert method of pairwise comparisons in combination with the analytic hierarchy process (AHP) was used in the research.The values of the integral danger index (IDI) and priority measures to prevent threats to NTS were defined for each of the studied facilities. Also, the global priorities of factors and prevention measures for all of the studied facilities in general were identified.Expert surveys were conducted in 2003 and in 2013. The data obtained allowed to track trends and changes in estimating the situation in the area of operation of the largest Ukrainian hydro-complexes in the long retrospective.

Текст научной работы на тему «СИСТЕМНИЙ АНАЛіЗ ЧИННИКіВ ПРИРОДНО-ТЕХНОГЕННОї БЕЗПЕКИ НАЙБіЛЬШИХ ГіДРОВУЗЛіВ УКРАїНИ»

-□ □-

В роботi представлено запропоноваш автором ieрархiчну модель i експертний метод оцтки впливу факторiв загроз природно-тех-ногентй безпец гiдровузлiв Украгни та визна-чет прюритетш заходи для гх запобиання. Наведено аналiз результатiв експертних опи-тувань, проведених у 2003 та 2013 рр.

Ключовi слова: гидровузли Украгни, фактори загроз, ттегральний показник небезпеки, заходи запобиання загрозам

□-□

В работе представлены предложенные автором иерархическая модель и экспертный метод оценки влияния факторов угроз при-родно-техногенной безопасности гидроузлов Украины и определены приоритетные меры по их предотвращению. Осуществлен анализ результатов экспертных опросов, проведенных в 2003 и 2013 гг.

Ключевые слова: гидроузлы Украины, факторы угроз, интегральный показатель опасности, меры предотвращения угроз -□ □-

УДК 574:614.8.06.001:627.8.43

|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.49270|

системний анал1з чинник1в природно-техногеннот безпеки найбшьших г1дровузл1в украТни

Д. Е. Бенатов

Старший викладач Кафедра екологп' та технологи' рослинних полiмерiв Нацюнальний техшчний ушверситет Украши «Кшвський полiтехнiчний шститут» пр. Перемоги, 37, м. Кшв, Украша, 03056 E-mail: kpi@benatov.kiev.ua

1. Вступ

Проблема безпеки гiдровузлiв е важливою ланкою у системi нацюнально1 безпеки Украши [1]. Технiчний стан водосховищ, гребель, шлюзiв, дамб, шших шже-нерних конструкцiй та 1х експлуатацiя перебувають пiд постiйним контролем з боку рiзних держаних регу-ляторних iнституцiй.

На сьогоднiшнiй день у широких наукових i гро-мадських колах тривають гострi дискуси з приводу потенцiйноi загрози населенню та навколишньому середовищу з боку гвдротехшчних споруд, зокрема, у зв'язку зi зношенiстю iх основних фовдДв, помилками при iх проектуваннi та будiвництвi, терористичними та вiйськовими загрозами, господарською дiяльнiстю на прилеглих територiях тощо.

Водночас притаманна Украiнi проблема рiзноi тд-порядкованостi частин гiдровузлiв ускладнюе, а часом робить неможливою оперативну оцiнку для прийнят-тя управлшських рiшень, реального стану безпеки цих складних шженерних об'ектiв, яких у нашш державi нараховуеться близько 1100 одиниць [2].

Отже, для найбшьших гiдровузлiв Украiни акту-альним е здшснення комплексноi оцiнки проблем '¿х природно-техногенноi безпеки (ПТБ) за допомогою адаптованих для цiеi потреби методiв, що базуються на тдходах прикладного системного аналiзу.

2. Аналiз лiтературних даних i постановка проблеми

Традицшно бiльшiсть дослiджень, що здшснюють-ся пiд час оцiнки ризиюв у сферi гiдротехнiчних споруд (ГТС), присвячуеться проблемам ïx надшност та безпеки, прогнозуванню та нормуванню ризикiв i загроз iмовiрниx аварiй пiд час ïx будiвництва та експлу-

атацiï [3, 4]. Вказаний напрям дослщжень е, безумов-но, цiнним у вузькоспецiалiзованому, професшному контекстi проектування, будiвництва та експлуатацп ГТС, але вiн не дозволяе оперативно отримати ба-гатокритерiальну картину для швидкого прийняття управлiнськиx ршень.

Для оцiнки та подальшого аналiзу розподiлу ш-тенсивностi впливу факторiв небезпеки на гiдровузли може бути застосовано юлька груп класичних мате-матичних методiв, до яких зокрема належать: чисель-но-аналiтичнi, iмiтацiйнi та експертш [5].

При цьому нечггюсть виxiдниx даних щодо чинни-юв потенцiйноï небезпеки ускладнюе використання математичного апарату чисельно-аналиичних мето-дiв, побудованих на основi математичноï статистики та теорп ймовiрностi [6].

Використання iмiтацiйниx методiв для реалiзацiï поставленоï задачi е доволi складним з огляду на необ-xiднiсть створення складних математичних моделей iз розробкою вщповщних програмних продуктiв, що могли б реалiзовувати розгортання рiзниx сценарiïв для певноï ситуацiï, враховуючи при цьому значну юльюсть рiзноплановиx i не завжди достатньо досто-вiрниx та коректних вихщних даних [7].

Ефективним шляхом подолання наявних методо-лопчних труднощiв е застосування для виршення по-дiбниx слабко структурованих задач iз важко форма-лiзованими умовами, експертних методiв у поеднаннi з теорiею нечiткиx множин [8], до яких належить за-пропонований науковою школою Т. Саатi наприкiнцi 70-х роюв ХХ столiття метод прийняття ршень, що дiстав назву «методу аналiзу iерарxiй» (МА1) [9].

По суп, МА1 е систематичною процедурою для iерарxiчного представлення елементiв, що становлять сутшсть будь-якоï проблеми. Метод полягае у декомпо-зицiï проблеми на б^ьш простi складовi та подальшш

© Д. Е

обробщ послвдовносп суджень oci6, якi приймають pi-шення (у нашому випадку - експерпв), шляхом парних поpiвнянь. Кiнцевим результатом застосування методу може бути виражений вщносний ступiнь (штенсив-нiсть) взаeмодiï елементiв у дослщжуванш iepаpхiï [9].

Центральне питання методу, виходячи з мови ie-pаpхiï, формулюють таким чином: як вгдчутно впли-вають окрем1 фактори найнижчого р1вня iepapxiï на вершину - загальну цшь (мету)?

Неpiвномipний вплив уах фактоpiв на щль (мету) призводить до необхщносп визначення штенсивносп впливу (пpiоpитетiв) цих фактоpiв. Визначення прь оpитетiв фактоpiв найнижчого piвня вiдносно цiлi (мети) можна звести до послщовносп завдань визначення прюритепв для кожного piвня, а кожне таке завдання - до послщовност попарних поpiвнянь.

Застосування попарних поpiвнянь дозволяе екс-перту уникнути оперування масивом даних, пов'я-заних з уама об'ектами, зосередивши увагу лише на поpiвняннi пари об'екпв та одночасно слiдкуючи за ступенем узгодженост власних суджень (оцiнок).

Одним iз перших пpикладiв застосування МА1 для виpiшення задач, пов'язаних iз гiдpотехнiчними спору-дами, була побудована на фреймах експертна система, що здiйснювала дiагностику поточного стану затвора гpеблi i прогнозувала теpмiн ïï служби, Грунтуючись як на структурних, так i на емтричних судженнях [10]. Зрозумшо, що вказаний метод використовувався для виршення досить специфiчноï та вузькоспещаль зованоï пpикладноï задачi експлуатацiï гiдpотехнiчноï споруди i не охоплював глобальт питання безпеки ïï функцiонування.

Щкавими сучасними, втiм також достатньо вузь-коспецiалiзованими прикладами використання МА1 у виршенш проблем експлуатацiï гiдpотехнiчних спо-руд у частинi вибору мшць для будiвництва е роботи деяких шоземних дослiдникiв [11, 12].

В УкраМ на базi застосування МА1 в 1995 pоцi Нацiональним шститутом стpатегiчних дослiджень було виконано дослщження присвячене системному аналiзу визначення прюритеив в екологiчнiй безпецi Укpаïни [13]. Однак зазначене дослщження мало на меп одержання глобальних оцiнок стану екологiчноï безпеки Укpаïни, тому б^ьш вузька проблематика ПТБ гiдpовузлiв у ньому не розглядалася та не аналь зувалася.

Вперше в Укpаïнi застосування експертного ощ-нювання у поеднанш з МА1 для комплексноï ощнки пpиpодно-техногенноï безпеки гiдpовузлiв було за-пропоновано у 2001 pоцi [14-16]. Також вперше було проведено поpiвняльну оцiнку даних, отриманих iз тривалим (10 роюв) пpомiжком у чась

Варто зазначити, що проведення опитування у 2003 р. вiдбувалось iз значними труднощами, оскiльки в сеpедовищi фахiвцiв-пpактикiв тогочасноï Укpаïни спостеpiгався притаманний пострадянськш науковiй та iнженеpнiй спiльнотi високий piвень недовipи до експертних методiв прийняття piшень, побудованих на базi нечислових (вербальних) оцiнок, не пов'язаних iз iнженеpно-технiчними та проектно-конструкторськи-ми дослщженнями, на що, до реч^ звертав увагу автор роботи [17].

Сьогодш в Укpаïнi з огляду на штенсивне застосування обчислювальшл технiки та становлення но-

вих наукових шк1л, ор1ентованих на св1товии досв1д, ставлення до метод1в прикладного системного анал1зу змшилося на краще. Про це свщчить юлька спроб Bi-тчизняних науковцiв застосувати МА1 у сферi безпеки гiдротехнiчних споруд.

Зокрема, МА1 використовувався для ощнки впливу на навколишне середовище будiвництва гщроввдва-лу розкривних порвд Здолбунiвського кар'еру креИди ВАТ «Волиньцемент» [18], а також для комплексноï оцiнки впливiв та елементiв управлшня екологiчною безпекою протяжних гiдротехнiчних споруд на при-кладi траси глибоководного суднового ходу ДунаИ -Чорне море [19].

Проте iерархiчнi модел^ побудоваш авторами вка-заних дослвджень, адаптованi для використання лише вщносно певноï одиничноï гiдроспоруди i не дозволя-ють здiИснювати комплексну ощнку впливу факторiв загроз ПТБ для групи об'екпв з метою визначення юльюсних показникiв стану ïх безпеки/небезпеки.

Отже, у розрiзi ретроспективи лггературних дже-рел вбачаеться актуальнiсть теми запропонованого дослщження для вирiшення питань ПТБ гiдровузлiв Украïни.

ЗапропонованиИ метод дозволяе здшснювати швидкi обробку та репрезентащю у числовiИ формi рiзнопланових масивiв iнформацiï, сформованих на базi експертних суджень, що мають нечислову (вер-бальну) природу з метою ïх подальшого аналiзу для потреб приИняття управлiнських рiшень.

Експертнi опитування здшснювалися у 2003 та у 2013 рр., тож одержанi даш дозволили вiдслiдкувати в тривалiИ ретроспективi тенденцiï та змiни в ощнках ситуацiï, що склалася у цариш експлуатацiï наИб^ь-ших гiдровузлiв Украши.

3. Мета i задачi дослщження

Метою роботи е розробка методу багатокритерь ального комплексного аналiзу проблем природно-тех-ногенно! безпеки (ПТБ) гiдровузлiв як складних природно-техногенних геолого-iнженерно-технiчних систем та !! практичне застосування на прикладi 18 найбiльших гiдровузлiв Украши.

Для досягнення поставлено! мети були поставлен таю задача

- побудова iерархiчноi моделi ПТБ гiдровузлiв Украши на базi запропоновано! систематизацп факто-рiв загроз та заходiв для !х запобiгання та проведених у 2003 та 2013 рр. експертних опитувань;

- визначення для кожного з дослщжуваних об'ек-тiв значень штегрального показника небезпеки (1ПН) та прюритетних заходiв iз запобiгання загрозам ПТБ;

- визначення глобальних прюритепв факторiв загроз та заходiв iз !х запобiгання для вах дослщжува-них об'ектiв у щлому.

4. Методика виконання дослiдження

Першим етапом у застосуванш МА1 до проблематики дослщження було структурування системи природно-техногенноï безпеки гiдровузлiв у виглядi iерархiï, в якiИ елементи кожного рiвня пiддаються

впливу та у свою чергу впливають на елементи шшого рiвня. Також вважалось, що елементи кожного рiвня ieрархii е незалежними.

У дослщженш iерархiя будувалася з вершини.

Перший рiвень мiстить мету: природно-техногенну безпеку гiдровузлiв Украiни.

Другий рiвень включае групи факторгв загроз при-родно-техногеннiй безпецi гiдровузлiв Украiни.

На третьому рiвнi знаходяться 18 найбгльших ггдровузлгв Украгни.

На четвертому, останньому рiвнi iерархii, перебу-вають заходи iз запобiгання загрозам природно-техно-геннiй безпецi гiдровузлiв Украiни.

У табл. 1 наведено iерархiчнi рiвнi та множину елементiв запропонованоi модел^ а на рис. 1 наведена и вiзуалiзацiя.

Докладний опис i характеристика всiх елементiв iерархii наведено в нашш окремiй публiкацii [15].

Груш експерпв було запропоновано заповнити спещально розробленi анкети, що мктили матрицi

попарних порiвнянь для кожного з р1вшв iepapxii, та в1дпов1сти на так1 запитання:

- вплив яког з визначених груп факторгв загроз е бгльш суттевим для ПТБ ггдровузлгв Украгни в цглому;

- який з досл1джуваних ггдровузлгв бгльш схильний до впливу визначеног групи факторгв загроз;

- який з визначених заходгв гнтенсивнгше впливае на нейтралгзацгю загроз ПТБ конкретного дослгджува-ного ггдровузла.

Заповнення анкет експертами в 2003 р. здш-снювалось у паперовому вигляд1, а у 2013 р. - за допомогою програмного пакету «Система шдтримки прийняття р1шень «Выбор» виробництва ТОВ «Щр1-тас» (Рос1я).

Обробка одержаних експертних ощнок здшснюва-лась у pедaктоpi Excel за допомогою методики, що була докладно описана в одиш з публжацш [7].

Результатами розрахунку стало одержання множини локальних прюритепв, наведених у табл. 2-4 (2003 р.) та табл. 5-7 (2013 р.).

Таблиця 1

Множина елеменлв системи природно-техногенноТ безпеки УкраТни

Поз. Назва елемента iepapхii Зв'язок з вищим piвнем iepapхii

Рiвень 1. Мета {G} Природно-техногенна безпека гiдpовузлiв Украши

Рiвень 2. Групи фaктоpiв загроз природно-техногеннш безпещ гiдpовузлiв Украши

Rsi пов'язaнi зi стихiйними лихами та кшматичними умовами {G}

RS2 пов'язaнi з геолого-гщролопчними та пpоектно-iнженеpними параметрами гiдpовузлiв {G}

Rs3 пов'язaнi з технiчними та технолопчними аспектами експлуатацй гiдpовузлiв {G}

RS4 пов'язaнi з господарською дiяльнiстю людей в акваторй гiдpовузлa та на пpилеглiй до нього територй {G}

Rs5 пов'язaнi iз сощальною сферою {G}

RS6 пов'язaнi з репональним вшськовими конфлiктaми, тероризмом i саботажними проявами {G}

Рiвень 3. Гiдpовузли Украши

Ks1 Каховський {Rs1,Rs2,...Rs6}

Ks2 Кременчуцький {Rsi,Rs2,...Rs6}

Ks3 Кшвський {Rs1,Rs2,...Rs6}

KS4 Днiпpовський {Rsi,Rs2,...Rs6}

KS5 Кашвський {Rs1,Rs2,...Rs6}

KS6 Днiпpодзеpжинський {Rsi,Rs2,...Rs6}

Ks7 Днiстpовський {Rs1,Rs2,...Rs6}

KS8 Чеpвонооскiльский {Rsi,Rs2,...Rs6}

Ks9 Печенiзький {Rs1,Rs2,...Rs6}

Ksi0 Карачуновський {Rsi,Rs2,...Rs6}

Ksii Ладижинський {Rs1,Rs2,...Rs6}

KS12 Кураховський {Rsi,Rs2,...Rs6}

Ksi3 Бурштинський {Rs1,Rs2,...Rs6}

Ksi4 Хpiнницький {Rsi,Rs2,...Rs6}

KS15 1с^вський {Rs1,Rs2,...Rs6}

Ksi6 Щедpiвський {Rsi,Rs2,...Rs6}

KS17 Теpебля-Рiкський {Rs1,Rs2,...Rs6}

Ksi8 Кaспеpiвський {Rsi,Rs2,...Rs6}

Рiвень 4. Заходи iз зaпобiгaння факторам загроз пpиpодно-техногеннiй безпещ гiдpовузлiв Украши

As1 пов'язaнi iз забезпеченням екологiчного та iнженеpно-технiчного мошторингу у гaлузi {KS1,KS2,...KS18}

As2 пов'язaнi iз забезпеченням ефективних управлшня та експлуатацй гщротехшчних споруд, природ-них pесуpсiв акваторш водосховищ i прилеглих до них територш {Ksi,Ks2,...Ksi8}

As3 пов'язaнi iз сощальним забезпеченням та охороною пpaцi у галуз1 {Ksi,Ks2,...Ksi8}

AS4 пов'язaнi iз боротьбою з тероризмом та оргашзованою злочиннiстю {Ksi,Ks2,...Ksi8}

AS5 пов'язaнi iз розробкою та впровадженням нових технологш та обладнання у гaлузi {Ksi,Ks2,...Ksi8}

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

As6 пов'язаш з формуванням громадсько'1 думки та зв'язками з гpомaдськiстю та шститутами грома- дянського суспiльствa {Ksi,Ks2,...Ksi8}

РГОЕНЬ 1

Природно техногеЕша бс шекя I ирш'Л 1.11 к Украши

Р1ВЕНЬ 2

РШЕНЬ 4

Рис. 1. В1зуал1зацт ¡ерархтноТ системи природно-техногенноТ безпеки пдровузл1в УкраТни

Таблиця 2 Таблиця 4

Локальш прiоритети системи ПТБ гiдровузлiв УкраТни для Локальнi прюритети системи ПТБ гiдровузлiв УкраТни для рiвню 2 (2003 р.) рiвню 4 (2003 р.)

Група факторiв G

Rs1 0,181

RS2 0,218

Rsз 0,277

RS4 0,039

RS5 0,041

Rs6 0,244

Таблиця 3

Локальш прюритети системи ПТБ гiдровузлiв УкраТни для рiвню 3 (2003 р.)

Гщро вузол Rs1 Rs2 Rsз RS4 RS5 Rs6

^ 0,075 0,092 0,083 0,074 0,083 0,149

Ks2 0,129 0,077 0,071 0,052 0,082 0,150

Ksз 0,118 0,062 0,070 0,099 0,115 0,084

^4 0,087 0,077 0,082 0,068 0,089 0,072

KS5 0,042 0,056 0,070 0,061 0,079 0,069

Ks6 0,044 0,058 0,068 0,072 0,084 0,071

Ks7 0,070 0,059 0,064 0,056 0,069 0,076

Ks8 0,042 0,047 0,044 0,051 0,036 0,042

0,042 0,047 0,044 0,050 0,036 0,030

KS10 0,042 0,047 0,044 0,052 0,036 0,029

Ksll 0,038 0,047 0,044 0,046 0,036 0,029

Ksl2 0,038 0,047 0,044 0,046 0,036 0,029

Kslз 0,038 0,047 0,044 0,046 0,036 0,029

^14 0,038 0,047 0,044 0,046 0,036 0,029

Ksl5 0,038 0,047 0,044 0,046 0,036 0,029

Ksl6 0,038 0,047 0,044 0,046 0,036 0,029

Ksl7 0,044 0,052 0,051 0,046 0,036 0,029

^18 0,038 0,047 0,044 0,046 0,036 0,029

Гщрову-зол Заходи

As1 As2 Asз As4 As5 As6

0,284 0,236 0,096 0,154 0,143 0,087

0,282 0,249 0,098 0,147 0,144 0,080

0,264 0,222 0,109 0,160 0,169 0,077

0,277 0,241 0,100 0,158 0,151 0,074

0,287 0,252 0,099 0,142 0,147 0,072

0,288 0,247 0,102 0,143 0,148 0,073

0,288 0,247 0,102 0,143 0,148 0,073

0,298 0,249 0,094 0,141 0,146 0,072

0,287 0,252 0,099 0,142 0,147 0,072

0,287 0,252 0,099 0,142 0,147 0,072

0,287 0,252 0,099 0,142 0,147 0,072

^12 0,287 0,252 0,099 0,142 0,147 0,072

^13 0,287 0,252 0,099 0,142 0,147 0,072

^14 0,287 0,252 0,099 0,142 0,147 0,072

^15 0,287 0,252 0,099 0,142 0,147 0,072

^16 0,287 0,252 0,099 0,142 0,147 0,072

^17 0,287 0,252 0,099 0,142 0,147 0,072

0,287 0,252 0,099 0,142 0,147 0,072

Таблиця 5

Локальш прюритети системи ПТБ гiдровузлiв УкраТни для рiвню 2 (2013 р.)

Група факторiв G

Rsl 0,267

RS2 0,168

Rsз 0,129

RS4 0,135

Rs5 0,169

Rs6 0,131

Таблиця 6

Локальш прюритети системи ПТБ гiдровузлiв УкраТни для рiвню 3 (2013 р.)

Пдрову-зол Rs1 Rs2 Rsз RS4 RS5 Rs6

0,039 0,149 0,121 0,133 0,122 0,091

0,072 0,046 0,077 0,140 0,095 0,126

0,083 0,106 0,086 0,140 0,143 0,133

0,044 0,065 0,155 0,093 0,089 0,096

0,062 0,114 0,071 0,079 0,083 0,091

0,056 0,077 0,077 0,081 0,083 0,096

0,137 0,054 0,075 0,080 0,121 0,099

0,040 0,036 0,033 0,026 0,027 0,035

0,046 0,039 0,033 0,025 0,027 0,038

0,032 0,039 0,033 0,025 0,023 0,030

0,031 0,034 0,031 0,024 0,029 0,021

^12 0,037 0,035 0,026 0,022 0,027 0,020

^13 0,045 0,034 0,030 0,022 0,027 0,020

^14 0,046 0,035 0,030 0,022 0,021 0,020

^15 0,046 0,035 0,030 0,022 0,020 0,020

^16 0,040 0,035 0,030 0,022 0,020 0,020

^17 0,094 0,033 0,032 0,023 0,022 0,023

0,051 0,035 0,030 0,021 0,020 0,020

Таблиця 7

Локальш прюритети системи ПТБ гiдровузлiв УкраТни для рiвню 4 (2013 р.)

Пдрову- Заходи

зол As1 As2 Asз As4 As5 As6

Ks1 0,216 0,324 0,105 0,120 0,132 0,103

Ks2 0,195 0,308 0,111 0,201 0,110 0,076

^3 0,170 0,229 0,087 0,242 0,086 0,184

KS4 0,199 0,195 0,113 0,219 0,170 0,104

KS5 0,196 0,279 0,147 0,158 0,111 0,109

Ks6 0,233 0,275 0,139 0,150 0,105 0,098

Ks7 0,215 0,308 0,125 0,142 0,121 0,089

^8 0,251 0,258 0,104 0,169 0,112 0,107

KS9 0,255 0,259 0,103 0,178 0,104 0,100

Kslo 0,250 0,228 0,125 0,176 0,124 0,097

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Ksll 0,233 0,212 0,173 0,160 0,116 0,107

Ksl2 0,244 0,204 0,170 0,164 0,114 0,105

^13 0,252 0,200 0,173 0,155 0,116 0,104

Ksl4 0,262 0,214 0,120 0,165 0,118 0,120

Ksl5 0,256 0,223 0,123 0,162 0,119 0,117

Ksl6 0,262 0,223 0,125 0,161 0,121 0,108

Ksl7 0,232 0,240 0,116 0,172 0,127 0,113

^18 0,271 0,209 0,118 0,161 0,120 0,120

Вказанi значення ввдображають вiдносний вплив множини елементiв ПТБ гiдровузлiв Украши, що зна-ходяться на нижчому рiвнi ieрархii, на кожний окре-мий елемент верхнього рiвня ieрархii. Локальнi прю-ритети показують вiдносну силу та величину кожного окремого елемента системи ПТБ гiдровузлiв Украши та дозволяють дати ввдповвдь на такi запитання:

- вплив яких визначених груп факторгв загроз е бгльш суттевим для ПТБ ггдровузлгв Украгни в цглому;

- яким чином розподшяеться вплив груп кожного з визначених факторгв загроз на кожен з досл1джуваних ггдровузлгв;

- яким чином розподшяеться вага застосування кожног з визначених груп заходгв запобггання загрозам ПТБ для кожного з досл1джуваних ггдровузлгв.

Наступним етапом обробки експертних даних стало одержання значень глобальних пргоритетгв (для 2 рiвня локальш та глобальш прюритети зб^аються) для кожного рiвня (табл. 8-10).

Таблиця 8

Глобальш системи прюритети ПТБ гiдровузлiв УкраТни для рiвню 2

Група фактор1в 2003 2013

Rsl 0,181 0,267

RS2 0,218 0,168

Rsз 0,277 0,129

RS4 0,039 0,135

RS5 0,041 0,169

Rs6 0,244 0,131

Таблиця 9 Глобальш прюритети системи ПТБ гiдровузлiв УкраТни для рiвню 3

Пдровузол 1нтегральний показник небезпеки

2003 2013

0,099 0,102

0,102 0,088

0,083 0,112

0,079 0,083

0,062 0,081

0,063 0,075

0,067 0,100

0,044 0,034

0,041 0,036

0,040 0,031

0,040 0,029

^12 0,040 0,029

^13 0,040 0,032

^14 0,040 0,031

^15 0,040 0,031

^16 0,040 0,029

^17 0,044 0,045

^18 0,040 0,032

Таблиця 10 Глобальш прюритети системи ПТБ гiдровузлiв УкраТни для рiвню 4

Заходи 2003 2013

As1 0,284 0,220

As2 0,246 0,257

Asз 0,100 0,121

AS4 0,147 0,173

AS5 0,149 0,118

As6 0,075 0,111

Одержат даш дозволяють дати вщповвд на таю запитання:

- яким чином вгдбуваеться ранжування об'ектгв дослгдження (ггдровузлгв Украгни) по вгдношенню до сумарного впливу шести визначених груп факторгв загроз (гнтегрального показника небезпеки);

- яким чином вгдбуваеться усередненеранжування визначених груп заходгв запобггання загрозам природ-но-техногеннгй безпецг ггдровузлгв Украгни за значу-щгстю по вгдношенню до всгх досл1джуваних об'ектгв у цглому.

У процес здшснення розрахунюв значення показ-ниюв узгодженост суджень експерт1в не перевищува-ли р1вшв встановлених МА1.

5. Аналiз одержаних результаив

5. 1. Фактори загроз (глобальш прiоритети)

У 2003 рощ експерти вщдавали прюритет групам фактор1в загроз, пов'язаним 1з техшчними та техноло-пчними аспектами експлуатацп г1дровузл1в, а також загрозам, пов'язаним 1з регюнальними вшськовими конфлжтами, тероризмом та саботажними проявами. Також значну загрозу ПТБ пдровузл1в УкраТни експерти вбачали у вплив1 загроз, пов'язаних з1 стихшни-ми лихами та кл1матичними умовами 1 з геолого-пд-ролопчними та проектно-шженерними параметрами г1дровузл1в. Вплив груп фактор1в загроз, пов'язаних 1з господарською д1яльшстю людини на прилеглих тери-тор1ях 1 акватор1ях та 1з сощальною сферою на об'ектах галуз1 експерти вважали незначним.

Натом1сть у 2013 р. експерти вщдали прюритет гру-т фактор1в загроз, пов'язаним 1з впливом стихшних лих 1 кл1матичних умов.

При цьому пор1вняно 1з 2003 р. значно зросла увага експерт1в до впливу фактор1в загроз, пов'язаних 1з господарською д1яльшстю людини на прилеглих те-ритор1ях 1 акватор1ях та 1з сощальною сферою, також знизився р1вень ощнки впливу груп фактор1в загроз, пов'язаних 1з регюнальними вшськовими конфлжта-ми, тероризмом та саботажними проявами та з геоло-го-г1дролог1чними та проектно-шженерними параметрами г1дровузл1в.

Под1бна тенденщя лопчно вписуеться у загально-св1тов1 тренди. Якщо на початку 2000-х роюв свиове ствтовариство та украТнське сустльство залишало-ся тд враженням вщ трапчних подш, що вщбулись у США 11 вересня 2001 р., то у 2013 рощ на теренах нашого регюну спостер1галася геополггична стабшь-шсть 1 не було жодних передумов для виникнення ло-кальних конфл1кт1в на кшталт анексп Криму та укра-Тнсько-росшського конфлжту на сход1 УкраТни, що могли б загрожувати ПТБ дослщжуваних г1дровузл1в.

Також 10 роюв тому експерти не придшяли значноТ уваги питанням господарськоТ д1яльност1 на прилеглих до г1дровузл1в територ1ях та акватор1ях 1 проблемам сощальноТ сфери у галуз1, оскшьки на той час гос-подарство УкраТни все ще перебувало в стагнацп тсля розпаду СРСР, а ствробиники галуз1, як 1 бшьшють населення нашоТ держави, були досить пасивними у вщстоюванш власних прав.

Кр1м того, варто заначити, що вектор кл1матичних змш на планет1 знайшов ввддзеркалення у привалю-ванш впливу фактора стихшних лих та кл1матичних умов на ПТБ г1дровузл1в.

Вщносне зниження рол1 групи фактор1в, пов'язаних 1з геолого-пдролопчними та проектно-шженер-ними параметрами г1дровузл1в, пояснюеться тим, що Тх вплив на безпеку гщроспоруд зазвичай знижуеться

1з продовженням терм1н1в над1йно1 експлуатацп вка-заних об'ект1в.

5. 2. Фактори загроз ПТБ гiдровузлiв Украши (локальш прюритети)

5. 2. 1. Пов'язат зг стихгйними лихами та клгма-тичними умовами

У 2003 р. прюритет впливу цих фактор1в нада-вався на Каховському, Кременчуцькому, КиТвському, Дншровському та Дшстровському гщровузлах - як на найбшьших 1 найвщповщальшших гщроспорудах УкраТни. Натомють у 2013 р. найб1льший вплив вка-заноТ групи фактор1в, на думку експерт1в, вщчували Дшстровський, Теребля-Ржський, КиТвський та Кре-менчуцький гщровузли.

Так1 змши в ощнках експерт1в можуть пояснюва-тися кл1матичними змшами, що в УкраТш у частиш впливу на гщроспоруди передуам стосуються Карпат-ського регюну та Полюся.

5. 2. 2. Пов'язат гз геолого-ггдрологгчними та проек-тно-1нженерними параметрами ггдровузлгв

У 2003 р. прюритетними щ фактори визначалися для Каховського, Кременчуцького та Дншровського пдровузл1в - насамперед як для найб1льших 1 найввд-пов1дальн1ших г1дроспоруд УкраТни.

У 2013 р. ощнка експерт1в не змшилася щодо Каховського пдровузла як найб1льш складного в цьому сена об'екта (спостер1гаеться збереження прояв1в карсту в основ1 пдроспоруд та поява нових даних про сейсм1чну небезпеку у зон1 пдровузла), водночас до нього «приедналися» б1льш «молод1» г1дроспоруди КиТвського, Кан1вського та Дшпродзержинського г1д-ровузл1в Дн1провського каскаду.

5. 2. 3. Пов'язат гз технгчними та технологгчними аспектами експлуатацп ггдровузлгв

У 2003 р. у зош тдвищеного ризику перебували Каховський та Дншровський гвдровузли. У 2013 р. ця картина збер1галася з1 значним зростанням значень показника фактора для цих об'ект1в дослщжень. Кр1м того, до групи ризику додалися Кременчуцький, Ки-Твський та Кан1вський г1дровузли. Це може поясню-ватися проведенням роби 1з модерн1зацИ основного обладнання на цих пдровузлах, яке ще мае довести свою надшшсть у процеи експлуатацИ.

Проблемним питанням для Кашвського та Кременчуцького г1дровузл1в е також стан мостових переход1в, як1 проходять через г1дротехн1чн1 споруди ГЕС та належать шшим ввдомствам. Стан зазначених об'ект1в е незадов1льним 1 впливае на загальну безпеку вказаних споруд [1].

5. 2. 4. Пов'язат з господарською дгяльнгстю на прилеглих територгях та акваторгях

У 2003 р. найб1льшу увагу експерти прид1лили Каховському, КиТвському та Дншродзержинському пдровузлам.

У 2013 р. до Каховського та КиТвського додався Кременчуцький пдровузол (для цих трьох об'ект1в спостер1гаеться також значне зростання «ваги» цьо-го фактора). До групи ризику також увшшли решта пдровузл1в Дншровського каскаду та Дшстровський пдровузол.

Це пояснюеться значною штенсифжащею за ос-танш 10 рок1в промисловоТ та альськогосподарсько! д1яльност1 на прилеглих прибережних територ1ях вка-заноТ групи пдровузл1в, особливо у Тх нижшх б'ефах.

Яскравим прикладом такоТ д1яльност1 е незаконна забудова у с. КончьЗаст (КиТвська область) та у Со-кирянському райош ЧершвецькоТ область Наявшсть елгтноТ житловоТ нерухомост на цих дшянках усклад-нюе регулювання паводкових явищ у верхшх б'ефах пдровузл1в, оскшьки дозволене чинними нормативами спрацювання р1вшв водосховищ може призвести до часткового затоплення житлових будинюв.

Також у цьому контекст1 варто видшити проблему незаконноТ забудови безпосередньо в зош безпеки ГЕС. Особливо ця проблема залишаеться актуальною для КиТвськоТ ГЕС, де на територп, що знаходиться м1ж дренажним вщвщним каналом та л1вобережною греблею, збудоват котеджт мютечка та окрем1 ма-етки. Вщбуваеться втручання забудовниюв в наявну дренажну систему, мають мюце змши конструкцп дренажних водовипусюв, що негативно позначаеться на безпещ пдровузла в щлому [1]. Под1бш проблеми спостер1гаються на вс1х пдровузлах Дншровського каскаду.

5. 2. 5. Пов'язат гз сощальною сферою на об'ектах гнфраструктури ггдровузлгв

У 2003 р. у зош тдвищеного ризику перебував КиТвський пдровузол. Значний вплив вказаноТ групи фактор1в також ввдчували об'екти Дншровського каскаду та Дшстровський пдровузол.

У 2013 р. у зош тдвищеного ризику, з1 значним зростанням «ваги» цього фактора пор1вняно з даними 2003 р., перебували Каховський, КиТвський та Дшстровський пдровузли. Значний вплив вказаноТ групи фактор1в, на думку експерив, також справлявся на решту об'екив Дншровського каскаду.

ОсобливоТ уваги потребуе виршення сощальних питань пращвниюв пдровузл1в Дншровського каскаду та Дшстровського пдровузла. Кр1м того, варто при-дшити увагу виршенню сощальних проблем персоналу ЛадижинськоТ, КураховськоТ та БурштинськоТ ТЕС, на кожнш з яких працюе близько 2,5 тис. ос1б.

Як зазначено у [1], нараз1 кадровий потенщал пдро-енергетики перебувае у критичному стань Руйнують-ся проф1льш лабораторп та Тнститути; вщбуваеться втрата знань на навичок через старшня та в1дт1к спе-щал1ст1в 1з галуз1 та проф1льних вищих навчальних заклад1в (ВНЗ). Все це негативно впливае на яюсть проектування пдроспоруд та супутньоТ Тнфраструкту-ри 1 забезпечешсть галуз1 квал1ф1кованим персоналом.

В УкраТш також продовжуе бути актуальною проблема, пов'язана 1з недостатшм р1внем д1алогу м1ж чиновниками гщроенергетичноТ галуз1 та Тнститута-ми громадянського сустльства. Це спричиняе появу псевдонаукових та вщверто попул1стських матер1ал1в у ЗМ1 та призводить до появи пашчних настроТв серед населення (яскравий приклад - публжацп Василя Кредо щодо аваршного стану гребл1 КиТвськоТ ГЕС).

5. 2. 6. Пов'язат з регюнальними вшськовими кон-флгктами, тероризмом г саботажними явищами

У 2003 р. у зош тдвищеного ризику з1 значним вщривом вщ решти об'ект1в знаходились Каховський

та Кременчуцький пдровузли - пдровузли, що мають у своему складi найбiльшi водосховища. Також у зону ризику входила решта об'ектiв Дншровського каскаду та Дшстровський пдровузол.

Натомють у 2013 р. найбшьший вплив вказаноТ групи факторiв, на думку експерив, вiдчувае Кременчуцький та КиТвський пдровузли. У щлому ж, експерти дещо пiдвищили рiвень загроз для всiх об'ектiв Дншровського каскаду (крiм Каховського та Кремен-чуцького гiдровузлiв) Днiстровського гiдровузла.

Така оцшка е цiлком виправданою, бо руйнування пдроспоруд КиТвського пдровузла може призвести до часткового затоплення столищ УкраТни та створить загрозу руйнування греблi Кашвського пдровузла та руйнування греблi найбшьшого за об'емом Кремен-чуцького водосховища.

Наразi ця проблематика була актуалiзована для УкраТш росшською агресiею у 2014 рощ. Як вiрно вка-зуеться в аналiтичному матерiалi [1], сьогодш питання фiзичного захисту енергетичноТ iнфраструктури вре-гульовуються на галузевому та ввдомчому рiвнях без належноТ координацiï та узгодження з шшими прiори-тетами забезпечення нацiональноï безпеки. Причому охорона особливо важливих об'екпв ПЕК здшсню-еться вiдокремленими структурними шдроздшами вiдомчоï военiзованоï охорони ввдповвдно до укладе-них договорiв за рахунок тдприемств, якi включенi до перелжу об'ектiв охорони.

Незважаючи на те, що у данш системi органiза-цiï захисту i передбачаеться взаемодiя пiдроздiлiв вiдомчоï военiзованоï охорони зi спецiалiзованими пiдроздiлами iнших центральних оргашв виконавчоТ влади (МВС, СБУ, МНС та шш^, мова фактично ще про комерцiйнi вiдносини суб'екпв господарювання, без урахування проблем i прюритепв забезпечення нацiональноï безпеки [1].

При цьому слщ зазначити, що система цившьно-го захисту орiентована переважно на реагування на надзвичайш ситуацГТ, а не на попередження зловмис-них дiй. У даному контексп слiд звернути увагу на узгодження штереав гiдроенергетичноï галузi, вимог законодавства у сферi цивiльного захисту та законо-давства, яке регулюе дiяльнiсть в умовах вiйськового i надзвичайного стану та боротьби з тероризмом [1].

5. 3. 1нтегральний показник небезпеки ПТБ пдро-вузлiв Украши

На базi розрахованих значень ступешв схильностi кожного з об'екпв дослiджень до кожноТ з шести груп факторiв загроз (локальнi прюритети третього рiвня iерархiï) та Тх вщносних ваг (глобальнi прiоритети другого рiвня iерархiï) по вiдношенню до мети iерар-хГТ - ПТБ гiдровузлiв УкраТни було визначено ште-гральний показник небезпеки (1ПН) для кожного з об'екпв дослiдження (глобальш прюритети третього рiвня iерархiï).

Ввдразу пiдкреслимо, що вказаний показник не е абсолютною величиною, вш не вказуе на аваршшсть i техшчний стан об'екта (зношенiсть конструкцiй, мож-ливiсть спрацювання греблею гiдровузла катастрофiч-ного паводку тощо), а лише шюструе думку експертiв щодо вщносно'Т схильностi об'екта, в порiвняннi з шшими об'ектами, до синергетичного впливу досль джуваних груп факторiв загроз.

Отже, у 2003 р. найвище значення 1ПН мали Ка-ховський та Кременчуцький пдровузли, у другiй rpyni ризику перебували Кшвський та Дншровський пдро-вузли, у третiй груш - Кашвський, Дшпродзержин-ський та Дшстровський гiдровyзли, у четвертiй гру-ni - решта гiдровyзлiв.

Натомють у 2013 р. найвищий рiвень 1ПН мали Каховський, Кшвський та Дшстровський пдровузли, до другоТ групи була вщнесена решта гiдровyзлiв Дш-провського каскаду, iншi об'екти дослщження умовно належать до третьоТ групи.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Можливi причини змiни експертних суджень були детально проаналiзованi вище.

5. 4. Заходи запоб^ання загрозам ПТБ гiдровузлiв Украши (локальнi прiоритети)

На базi експертних суджень для кожного з об'екпв дослiджень здiйснено ранжування за прюритетшстю застосування визначених заходiв для зменшення рiвня загрози ïx природно-техногеннiй безпецi (докладну чисельну шформащю наведено у табл. 4, 7).

Коротко зупишмося на об'ектах дослвдження, що мають найвищий рiвень 1ПН (за даними 2013 р.).

Каховський ггдровузол

На думку експерпв переважний прюритет у за-стосyваннi повинш мати заходи, пов'язанi iз забез-печенням ефективного yправлiння та експлуатацп гiдротеxнiчниx споруд, природних ресyрсiв акваторш водосховищ i прилеглих до них територш, та заходи, пов'язанi iз забезпеченням екологiчного та шженер-но-техшчного монiторингy.

Значний вплив iз ютотним вiдривом мае решта груп заxодiв.

У порiвняннi iз 2003 р. прюритети залишились незмiнними, що свщчить про сталiсть проблем цьо-го об'екта i незмшну екстенсивнiсть дш yправлiнцiв щодо ïx вирiшення.

Кшвський ггдровузол

На думку експерпв переважний прюритет у за-стосyваннi повинш мати заходи, пов'язаш iз забезпеченням ефективного управлшня та експлуатацп пдротехшчних споруд, природних ресyрсiв акваторш водосховищ i прилеглих до них територш, та заxодiв, пов'язаних iз боротьбою з тероризмом та оргашзова-ною злочиннiстю.

Вказуеться на значний вплив заxодiв, пов'язаних iз забезпеченням еколопчного та iнженерно-теxнiчного монiторингy, та заxодiв, пов'язаних iз формуванням громадськоТ думки та зв'язком iз громадськютю та ш-ститутами громадянського сустльства.

У порiвняннi з 2003 р. для цього об'екта, на думку експерпв:

- залишився незмiнним високий прюритет заxодiв ефективного yправлiння та експлуатацп гщротехшч-них споруд, природних ресурав акваторiй водосховищ i прилеглих до них територш, що не потребуе додатко-вих коментарiв;

- значно зросли прюритети у застосуванш заxодiв, пов'язаних iз боротьбою з тероризмом та оргашзова-ною злочиншстю i формуванням громадськоТ думки та зв'язком iз громадськiстю та шститутами громадянського сyспiльства.

Перше пов'язане з лопчним yсвiдомленням важ-ливост вказаного гiдровyзла для безпеки столищ

УкраТни та Дншровського каскаду, а друге вказуе на гострий штерес громадськост до проблем Кшвського пдровузла у поеднаннi зi збереженою тенденщею з боку чиновницькоТ верxiвки до небажання вщкритого обговорення проблем його експлуатацп та проявiв бюрократичноТ «перестраховки» у ставленш до нау-ковщв i громадських дiячiв, що працюють над цiею проблематикою.

- значно знизилися прюритети щодо заxодiв, пов'язаних iз забезпеченням екологiчного та шженерно-тех-нiчного монiторингy та з розробкою та впровадженням нових теxнологiй та обладнання у галуз^ оскiльки на цьому об'екп, за даними [20], останшм часом активно впроваджуються новггш теxнiчнi розробки, призначе-нi для контролю за станом пдроспоруд.

Дшстровський ггдровузол

На думку експерив переважний прюритет у застосуванш повинш мати заходи, пов'язаш iз забезпеченням ефективного управлшня та експлуатацп пдротехшчних споруд, природних ресурав акваторш водосховищ i прилеглих до них територш, та заxодiв, пов'язаних iз забезпеченням еколопчного та шженерно-техшчного монiторингy.

Вказуеться на значний вплив заxодiв, пов'язаних iз боротьбою з тероризмом та оргашзованою злочиншстю.

У порiвняннi iз 2003 р. пара головних прюритепв для цього об'екта залишилася незмiнною, впм на перше мiсце у 2013 р. експерти вивели заходи, пов'язаш iз забезпеченням ефективного управлшня та експлуатацп пдротехшчних споруд, природних ресурив акваторш водосховищ i прилеглих до них територш.

Це сввдчить про незмшшсть категорш проблем для цього об'екта; незмшну екстенсившсть дш управлш-цiв iз ïx вирiшення; незмiннiсть потенцiальниx загроз безпещ гiдровyзла з боку невизнаноï ПМР.

Важливе значення набувають також проблеми, пов'язанi iз введенням у дж агрегатiв на Дшстров-ськш ГАЕС, що працюе у складi единого пдроенер-гетичного комплексу Дшстровських ГЕС-1, ГЕС-2 i ГАЕС, в якому провщну роль вiдiграе Дшстровський пдровузол.

В цiломy, визначена експертами прюритетшсть застосування заxодiв запобтння факторам загроз ПТБ чiтко корелюеться iз показаним ранiше розподiлом впливiв вищевказаних факторiв на згадyванi об'екти i не потребуе додаткових коментарiв.

5. 5. Заходи запоб^ання загрозам ПТБ гiдровузлiв Украши (глобальнi прюритети)

На базi ранжування за прюритетом шести груп заxодiв запобiгання факторам загроз природно-техно-геннiй безпецi для кожного з 18 об'екпв дослщження, здiйснено ранжування вказаних груп заxодiв за гло-бальним впливом на ПТБ дослщжуваних гiдровyзлiв Украïни в щлому.

Як у 2003 рощ, так i у 2013 р., основний прюритет у подоланш загроз ПТБ дослвджуваних гiдровyзлiв Украïни експерти надавали заходам, пов'язаним iз забезпеченням ефективного управлшня та експлуатацп пдротехшчних споруд, природних ресурав акваторш водосховищ i прилеглих до них територш, та заходам, пов'язаним iз забезпеченням ïx еколопчного та шже-нерно-техшчного мониторингу.

При цьому у 2013 порiвняно з 2003 р., на думку експерив, зросла бажана частка впливу заxодiв, пов'язаних iз:

- сощальним забезпеченням та охороною пращ у галуз^ що зумовлено загальним старшням кадрiв, при-значенням на керiвнi позицп у галyзi осiб без фаховоТ освiти, вiдсyтнiстю соцiальниx стимyлiв для молодi, неухильним падiнням рiвня iнженерноï освiти у галyзi;

- боротьбою з тероризмом та оргашзованою злочиншстю та iз формуванням громадськоТ думки та зв'язком iз громадсьюстю та iнститyтами громадян-ського сустльства, що зумовлено зростанням рiвня зовшшшх загроз у поеднаннi зi збереженням радян-ських пiдxодiв у взаемоди мiж галузевими чиновни-ками-yправлiнцями та громадськiстю.

При цьому варто тдкреслити, що, на думку екс-пертiв, дещо знизилася бажана частка впливу заxодiв, пов'язаних iз розробкою та впровадженням нових тех-нологш та обладнанням у галyзi, осюльки за останнi роки спостерiгаеться активiзацiя цiеï роботи [20].

6. Висновки

1. На базi аналiзy факторiв загроз природно-тех-ногеннiй безпеки (ПТБ) гiдровyзлiв та вщповщ-

них заxодiв для ïx запобiгання було запропоновано багатокритерiальний комплексний метод прийнят-тя ршень iз застосуванням експертно-аналiтичниx процедур у поеднанш з методом аналiзy iерарxiй Т. Саатi. Розроблений метод був на практищ засто-сований для аналiзy ПТБ 18 найб^ьших гiдровyзлiв УкраТни.

2. У результат дослiдження було отримано: ранжування за значушдстю груп факторiв загроз ПТБ гiдровyзлiв УкраТни в щлому; ранжування об'ектiв дослiдження (гiдровyзлiв) за ступенем впливу на них визначених груп факторiв загроз; розрахунок штегрального показника небезпеки для кожного з дослщжуваних об'екив; визначення прiоритетниx заxодiв для запобiгання факторам загроз ПТБ для кожного з об'екив дослщжень; ранжування за зна-чyщiстю груп заxодiв для запобiгання факторам загроз ПТБ гiдровyзлiв УкраТни в щлому; порiвняння резyльтатiв експертних ощнок, здiйснениx у 2003 та 2013 рр. для визначення тенденцш, що спостерт-ються у галyзi дослщження.

3. Запропонований метод та одержан з його допо-могою даш можуть бути використанi для прийняття управлшських рiшень i реалiзацiï вщповщних захо-дiв безпеки щодо запобтння надзвичайним ситуа-цiям на об'ектах пдротехшчноТ галyзi УкраТни.

Лiтература

1. Сучасний стан, проблеми та перспективи розвитку гщроенергетики УкраТни. АналТтична доповщь [Текст]. - К.: Н1СД, 2014. - 54 с.

2. Паламарчук, М. М. Водний фонд УкраТни [Текст]: довщ. пос. / М. М. Паламарчук, Н. Б. Закорчевна. - К.: «Нша-Центр»,

2001. - 388 с.

3. Dam Safety and Environment [Text]. - World Bank Technical Paper, 1990. - № 115.

4. Hoeg, K. New dam safety legislation and the use of risk analysis [Text] / K. Hoeg // Int. Journal on Hydropower and Dams. -1998. - Vol. 5. - P. 85-88.

5. Бешелев, С. Д. Математико-статистические методы экспертных оценок [Текст] / С. Д. Бешелев, Ф. Г. Гурвич. - М.: «Статистика», 1980. - 263 с.

6. Векслер, А. Б. Надежность, социальная и экологическая безопасность гидротехнических объектов: оценка риска и принятия решений [Текст] / А. Б. Векслер, Д. А. Ивашинцов, Д. В. Стефанишин. - СПб.: Изд-во ОАО «ВНИИГ им. Б. Е. Веденеева»,

2002. - 592 с.

7. Качинський, А. Б. Експертний метод порТвняльно'Т ощнки природно-техногенноТ небезпеки репошв УкраТни [Текст] / А. Б. Качинський, Н. В. Агаркова, Д. Е. Бенатов // НауковТ вши НТУУ "КП1". - 2001. - № 6. - С. 39-46.

8. Гохман, О. Г. Экспертное оценивание [Текст] /О. Г. Гохман. - Воронеж: Издательство Воронежского университета, 1991. - 152 с.

9. Саати, Т. Принятие решений методом анализа иерархий [Текст] / Т. Саати. - М.: «Радио и связь», 1989. - 278 с.

10. Terano, T. Using the analytic hierarchy process in frame based expert systems [Text] / T. Terano // Proceeding of Symposium on the Analytic Hierarchy Process. Tianjin university. - Tianjin, China, 1998. - P. 638-645.

11. Minatour, Y. Earth dam site selection using the analytic hierarchy process (AHP): a case study in the west of Iran [Text] / Y. Minatour, J. Khazaei, M. Ataei // Arabian Journal of Geosciences. - 2013. - Vol. 6, Issue 9. - P. 3417-3426. doi: 10.1007/s12517-012-0602-x

12. Баденко, Н. В. Оценка перспективности гидроэнергетического строительства в регионах РФ на основе метода анализа иерархий [Текст] / Н. В. Баденко, Е. И. Ваксова, Т. С. Иванов, А. А. Ломоносов, О. Г. Никонова, М. В. Петрошенко // Magazine of Civil Engineering. - 2014. - № 4. - С. 39-48.

13. Качинський, А. Б. Системний аналТз визначення прюритетТв в еколопчнш безпещ УкраТни [Текст] / А. Б. Качинський // НауковТ доповда Н1СД. - 1995. - Вип. 42. - C. 47.

14. Benatov, D. E. Creation of a mathematical nature-man-caused safety model of Ukrainian hydrosystems by means of a hierarchy analysis method [Text] / D. E. Benatov // Symposium for European Freshwater Sciences. - Toulouse, 2001. - P. 12.

15. Бенатов, Д. Е. Фактори, що загрожують природно-техногеннш безпещ пдровузлТв, Тх аналТз та мехашзми запобТгання [Текст] / Д. Е. Бенатов // Екотехнологп та ресурсозбереження. - 2002. - № 3. - С. 8-12.

16. Бенатов, Д. Е. Застосування методу аналТзу ¡ерархш (МА1) для порТвняльноТ ощнки факторТв загроз природно-техногеннш безпещ пдровузлТв УкраТни та мехашзмТв Тх запобТгання [Текст] / Д. Е. Бенатов // Екотехнологп та ресурсозбереження. -

2003. - № 4. - С. 52-58.

17. Гогоберидзе, М. И. Методика организации комплексной экспертизы хозяйственных объектов [Текст] / М. И. Гогоберидзе // Гидротехническое строительство. - 1991. - № 7. - С. 41-46.

18. Атаев, С. В. Оцшка впливу на навколишне середовище будiвництва гщровщвалу розкривних порщ Здолбушвського кар'еру крейди ВАТ «Волиньцемент» [Текст]: зб. наук. пр. / С. В. Атаев, Д. В. Стефанишин, Л. С. Романюк, О. Ю. Ашамов // Вiсник НУВГП. - 2007. - Вип. 3 (39). - С. 3-13.

19. Анщенко, Л. Я. Комплексна оцшка впливiв i управлшня екологiчною безпекою протяжних пдротехшчних споруд [Текст]: автореф. дис. ... д-р техн. наук / Л. Я. Анщенко. - Харгав, 2011. - 37 с.

20. Бисовецкий, Ю. А. Автоматизация геодезических наблюдений за гидротехническими сооружениями гидроэлектростанций Укргидроэнерго [Текст] / Ю. А. Бисовецкий, К. Р. Третяк, Э. С. Щучик // Пдроенергетика УкраТни. - 2011. - № 2. - С. 45-51.

Отримано дат щодо здатностi гид-робiонтiв, iммобiлiзованих на носieвi iз сентитичних волокон в бюреакторах, до ^нування у реальних умовах аеробного процесу у бiоконвеeрi при очищенн про-мисловог стiчноi води вид гексаметиленд^ амту. Контроль якостi процесу здшснено з використанням кшьтсного облшу орга-нiзмiв активного мулу по умовнш п'яти-бальтй шкалi, а також динамти змти вм^ту нтрит- та ттрат-ютв з часом протягом чотирьох тижтв

Ключовi слова: активний мул, аероб-ний процес, очищення стiчних вод вид гек-саметилендiамiну, контроль якостi про-цесу

Получены данные о способности гидро-бионтов, иммобилизованных на носителе из сентитических волокон в биореакторах, существовать в реальных условиях аеробного процесса в биоконвейере при очистке промышленной сточной воды от гексаметилендиамина. Контроль качества процесса осуществлен с использованием количественного учета микроорганизмов по условной пятибальной шкале, а также динамики изменения содержания нитрит- и нитрат-ионов во времени на протяжении четырех недель

Ключевые слова: активный ил, аероб-ный процесс, очистка сточных вод от гек-саметилендиамина, контроль качества процесса

-□ □-

УДК 628.356: 658.562

|DOI: 10.15587/1729-4061.2015.488811

вплив ст1чних вод, що м1стять гексаметиленд1ам1н, на житт£д1яльн1сть г1дроб1онт1в активного мулу

I. М . I в а н о в а

Доктор техычних наук* E-mail: Dtnivanova@gmail.com Ю. В. LUaTOxi на

Кандидат техшчних наук, викладач** E-mail: Juliaaabest@gmail.com О. В. Сапура Провщний шженер ВщдЫ сорбци та бюлогп очищення води 1нститут колощноТ xiMii та xiMii води iM. А. В. Думанського НАН УкраТни пр. Вернадського, 42, м. КиТв, УкраТна, 03680 E-mail: sapura.work@gmail.com Д. О. Тичина* E-mail: Ovns@mail.ru *Кафедра водопостачання та водовщведення*** **Кафедра управлшня якютю та проектами*** ***Чершпвський нацюнальний технолопчний уыверситет вул. Шевченка, 95, м. ЧернИв, УкраТна, 14027

1. Вступ

Еколопчна безпека визначаеться Законом УкраТни «Про охорону навколишнього природного середови-ща», як стан довюлля без загрози для життед1яльност1 людей [1]. У багатьох випадках ця загроза в усьо-му свт юнуе внаслщок того, що недостатнш р1вень еколопчно'Т та техшчноТ св1домост1 у попередш роки сприяв нагромадженню токсичних в1дход1в у великш к1лькост1, потраплянню Тх у водш ресурси, як втра-чають можлив1сть використання останшх в якост

джерела питноТ води [2]. Полiпшення еколопчноТ си-туацп очiкуeться за умови впровадження еколопчних стандартiв cepiT ISO 14000 [3, 4], розвитку корпоратив-ноТ cоцiальноT вiдповiдальноcтi за ISO 26000 [5], але темпи впровадження еколопчних стандарив в УкраТш поки що недостатш i вiдcтають вщ тeмпiв збiльшeння забpудникiв, як це виявлено на пpикладi одного з най-бiльших в УкpаTнi за тepитоpieю peгiонiв - на Черш-гiвщинi [6].

На територп колишнього Чepнiгiвcького ВАТ «XiM-волокно» розташований штучний ставок, в якому бшь-

©

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.