CC BY
29
авторських прав дослщниюв як основи змiцнення i розвитку науки, виходу на св^овий ринок високотехнолопчно1 продукцп. А це шдшматиме престиж як самого студента, так i академп в цшому.
Органiзацiя шформацшно1 та видавничо! дiяльностi, популяризацiя досягнень науки вищо! школи через засоби масово! шформацп, мережу 1нтернет дозволить студентськiй молодi розширювати коло науково-навчальних iнтересiв, сприятиме засвоенню глибоких науково-професiйних знань та допомагатиме вийти на европейський освггянський простiр.
Потенцiйною i новаторською складовою науково-технiчного потенцiалу ВНЗ е науковий доробок студенев, який вiдповiдно до чинного законодавства передбачае науково-дослщницьку дiяльнiсть, що входить до графша навчального процесу (курсовi та дипломш роботи, практичнi лабораторнi заняття, виробнича практика з елементами дослщницького характеру) та роботу, що вдивщуально виконуеться поза графiком навчального процесу, зокрема, оргашзащя науково-практичних студентських конференцiй. Саме у ходi пiдготовки та оргашзацп таких заходiв студенти виховують у собi такi необхiднi для майбутнього виробничника риси як вщповщальнють, професшна компетентнiсть, органiзованiсть тощо. Саме iз цих позицiй мусить працювати кожен куратор студентсько1 академгрури.
СИСТЕМА УПРАВЛ1ННЯ ВИХОВНОЮ РОБОТОЮ В ДВНЗ ПДАБА
Н. I. Верхоглядова, проректор 7з навчальног роботи, д-р екон. н., проф., Г. П. Евсеева, зав. каф. украгнознавства д-р н. держ. упр., проф.
Державш документи щодо вищо1 осв^и в Укрш'ш свщчать, що на сьогоднi Мiнiстерство освгги i науки Укра1ни рекомендуе бшьше уваги зосереджувати на виховнiй робот у вищих навчальних закладах.
Виховна робота в Придншровськш державнiй академп будiвництва та архтектури здiйснюеться вiдповiдно до «Концепци виховання студенев», що затверджена вченою радою академп. Прiоритетними напрямами виховно1 роботи у ВНЗ е формування громадянина та патрiота Укра1нсько1 держави, квалiфiкованого спецiалiста будiвельноl галузi, всебiчно освiченоl штел^ентно1 людини. Професорсько-викладацький склад навчального закладу прагне сформувати у студенев якостi людини демократичного свтогляду, яка поважае громадянськi свободи, розумiеться в полiтичному життi, здатна свщомо зробити свiй суспiльний вибiр, дотримуеться сво1х iдеологiчних принципiв i водночас толерантно ставиться до шших поглядiв, релiгiйного й мовного вибору.
Безпосередньо вихованням студентiв опiкуються адмiнiстрацiя, куратори (керiвники академiчних груп), органи студентського самоврядування, профспiлковий комiтет, музей юторп академп, бiблiотека, студентський клуб, спортивш секцп, багатотиражна газета «Молодий будiвельник», мiжнародний вiддiл, рада ветеранiв, кафедри суспшьних наук, передусiм кафедра украшознавства, яка опiкуеться методичним забезпеченням виховно1 роботи. Викладачi суспiльних кафедр подають приклад в оргашзацп нацiонального виховання студентсько1 молодi, виступають зi статтями у засобах масово1 шформацп, сумлшно ставляться до керiвництва студентськими академiчними групами, допомагають студкому академп у розвитку студентського самоврядування тощо.
Для управлшня виховною роботою створено двi вертикали адмiнiстративна i студентська (самоврядування). Адмшютративна вертикаль включае ланки: проректор iз навчально-виховно1 роботи - голова ради кураторiв - заступник декана з виховно1 роботи - куратор (керiвник академiчноl групи). Куратори призначаються для допомоги органам студентського самоврядування 1-4 куршв на початку кожного навчального року (як правило, з числа провщних викладачiв) i отримують щомюячну винагороду за рахунок позабюджетних кошив. За пiдсумками начального року кращi куратори факультетiв отримують грошовi премп.
Куратор академiчноl групи е координатором дш усiх викладачiв ВНЗ щодо здшснення ними навчально1 i виховно1 мети у межах групи. Куратор е головною ланкою у стосунках
Вюник ПДАБА
професорсько-викладацького складу, ректорату, батькiв зi студентами. Вiн мае допомагати студентам тзнавати й шанувати традици i закони вищого навчального закладу, швидше адаптуватися в ньому. Робота з батьками теж е обов'язком куратора: контакт iз групою неможливий без знання сiмейних умов, родинних стосунюв тощо.
Куратор виконуе функщю не тiльки вихователя, а й викладача-предметника, науковця, профорiентацiйного дiяча. Посада куратора академгрупи мае сприяти вирiшенню проблем молодого поколiння — шдвищенню розумових, моральних здiбностей, професшних якостей майбутнiх фахiвцiв. Змiст роботи куратора визначаеться завданнями вищого техшчного навчального закладу з шдготовки молодi до науково-практично! дiяльностi, виховання у не! кращих рис штелпенци. Змют виховання потребуе вiдповiдних форм i методiв, правила вiдбору яких свщчить про високий рiвень майстерностi педагога. У робой куратора актуальними залишаються питання адаптаци студентiв, оргашзаци науково-дослщницько! роботи, виховання iнтелiгентностi, роботи з батьками обдарованих студентiв тощо.
Куратор академiчно! групи зобов'язаний бути неординарною особистютю, носiем загальнолюдських цiнностей, знань; мае прагнути до iдеалу. Готовнють куратора до оргашзацшно-виховно! дiяльностi виявляеться у його професiйнiй компетентностi, професiоналiзмi.
Паралельно з адмiнiстрацiею в академи дiе студентський актив, який об'еднуе студком (комтет у справах молод^ академи, студкоми факультетiв (8 - 15 студенев), студкоми академiчних груп (5 студенев), студентськi ради гуртожитюв (10 - 15 студентiв).
Питання вдосконалення виховно! роботи в академи глибоко анатзуються на засiданнях вчено! ради ПДАБА (у жовтнi кожного року), методично! ради академи та вчених рад факульте^в. За шдсумками кожного навчального року в академи випускаеться збiрка статей з досвщу виховно! роботи на факультетах i в академiчних групах. Раз на два роки в академи проводиться мiжнародна або всеукра!нська науково-практична конференщя з виховно! проблематики: «Формування укра!нсько! технiчно! елiти в ходi викладання суспiльних наук у вищих техшчних навчальних закладах Укра!ни».
Вiдповiдно до «Концепци» до початку кожного семестру складаеться «План масових виховних заходiв в академi!», на основi якого здшснюеться планування виховно! роботи на факультетах, кафедрах, в академiчних групах. Планування кураторських годин проводиться згщно з планом виховно! роботи ВНЗ, планом загальних заходiв студентського активу ВНЗ, з урахуванням рекомендацш Мшстерства освгги i науки Укра!ни, а також
особливостей складу групи. Планування кураторських годин здшснюеться куратором академiчноl групи шд керiвництвом декана та заступника декана з виховно1 роботи. Форми та методи проведення виховних годин можуть бути рiзноманiтними.
Ус куратори академи також ведуть розроблеш в академи спещальш журнали, де здiйснюють облiк виховно1 роботи, аналiз успiшностi й поведшки студентiв, педагогiчнi спостереження тощо.
Цшавий досвiд виховно1 роботи накопичений на вшх факультетах навчального закладу. Виховна робота серед студентсько1 молодi академи здiйснюеться як пiд час навчання (кураторсью години проводяться щопонедiлка за розкладом), так i в позааудиторний час.
КУЛЬТУРА ВЗАеМИН СУБ'еКТ1В ПЕДАГОГ1ЧНОГО ПРОЦЕСУ ЯК АКТУАЛЬНА ПРОБЛЕМА ПЕДАГОГ1КИ ЗДОРОВ'Я
В. А. Гладуш, зав1дувач кафедри педагог1ки та корекщйног осв1ти Днтропетровського нащонального университету 1мен1 Олеся Гончара,
д-р пед. н.
«Взаемини» - ключове слово проблеми, яка обговорюеться семшаром. Зпдно зi словопедiею, поняття «вiдносини - стосунки - взаемини - вщношення» вживаеться щодо людей, суспiльства, колективу тощо. Це поняття виступае як складова частина багатьох суспiльно-економiчних термiнологiчних сполук з рiзними словами. Ми розглядаемо саме взаемини суб'екпв педагогiчного процесу, тобто викладачiв i студентiв. Важливо добре розум^и, що саме взаемини значною мiрою впливають на рiвень працездатносп суб'ектiв, результативнiсть i ефективнiсть спшьно1 дiяльностi, а також формування !х емощйно1 сфери, що i е складовою психiчного здоров'я.
Для встановлення чи регулювання взаемин мiж певними категорiями людей в кожному цившзованому суспiльствi склалася цiлiсна система вимог, установок, правил, звича1в, традицiй тощо, яю акумулюються в культуру. А вже надбання культурно1 спадщини передаються в процес педагопчно1 дiяльностi. Тому завданням педагопки здоров'я е ефективне запровадження високо1 культури у взаемини мiж педагогами та студентами як визначального фактора формування i розвитку позитивних емоцiй.
Сьогоднi перед науково-педагопчними працiвниками сто1ть просте питання - чи задовольняе рiвень культури взаемин нас як ключових «фiгур» серед суб'екпв педагогiчного процесу. Будемо вщвертими - не повною мiрою. Адже повсякденно ми спостерiгаемо такi негативш явища: запiзнення на заняття; шд час спiлкування частенько вживаеться лайка; допускаеться грубiсть з боку як студешгв, так i викладачiв; у примщеннях спостерiгаеться неробочий шум; в аудиторiях пiсля занять залишаеться купа смггтя; у громадському транспортi студенти просто «висять» на мобiльних телефонах i цим створюють незручностi людям, яю повертаються з роботи втомлеш тощо.
Причин, як об'ективних, так i суб'ективних, немало.
До об'ективних можна смшиво вiднести розвиток нашого суспiльства в цiлому.
До суб'ективних - реальний стан уие1 системи навчально-виховно1 роботи. В Укра1ш все дитяче населення охоплене освiтою (дошкшьною, шкiльною, позашкiльною). Утiм, якщо шдл^ки кидають фантики iз цукерок тд ноги, не вiтаються при зустрiчi iз сусiдами, не пропонують лигам людям сидяче мiсце в транспорт - !х нiчого не навчили. Тобто як батьки, так i педагопчш працiвники (в Украш !х майже 0,5 млн осiб) працюють не зовшм ефективно.
Окрiм цього, зараз важко зустрiти молоду людину, яка б не закiнчила ВНЗ. В Укра1ш 803 ВНЗ, з яких 325 - 111-1У рiвнiв акредитацil, якi охоплюють навчально-виховним процесом переважну бiльшiсть юнакiв та дiвчат. А результат поки що не задовольняе потреб суспшьства.
Висновок один - потрiбно вносити суттевi корективи в навчально-виховний процес усiх осв^шх закладiв.
Основною формою дiяльностi, яка забезпечуе виховання особистостi студента, становлення його професiоналiзму, е ргзш види навчальних занять. Тут вщбуваеться виховний вплив на свщомють i волю студешгв, з одного боку, через змют навчального матерiалу, з шшого - через
