CC BY
55
УДК 17.02:316.454.3
Вталш НАДУРАК
СИСТЕМА СУСПтЬНО1 МОРАЛ1 В КОНТЕКСТ1 ОСНОВНИХ ПРИНЦИП1В СИНЕРГЕТИКИ: П1ДСУМКИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Статтю присвячено тдведенню основних тд-сумтв до^дження автором сустльног моралi в контекстi основних принципiв синергетики. В структурi системи сустльног моралi видыено два основних рiвнi: макрорiвень моральног свiдомостi та мiкрорiвень моральног практики. Складтсть системи моралi зумовлена як кыьккними показниками, так i складтстю зв'язтв мiж гг елементами, адже в проце^ моральног практики люди вступають мiж собою в безлiч стосунтв 1з великою кыькктю ступетв свободи. Вiдкритiсть системи сустльног мора-лi засвiдчуeться кнуванням певного впливу однкг системи на тшу, а також гх ткним зв'язком з тшими явищами природного та соцюкультурного буття. Свiдченням нелiнiйностi системи моралi е те, що вплив зовнштх чиннитв не мае в нш однозначного вiдгуку. Самооргатзащя системи сустльног моралi може бути визначена як процес появи узгодженостiмiж гг елементами, унасл^ док чого формуються певт структури та властивостi, причому все це вiдбу-ваеться без специфiчного зовншнього впливу, тобто такого, що нав'язуе певне формоутворення. Моральним хаосом е такий стан системи сустльног моралi, за якого порушуеться взаeмодiя, взаемозв'язки, узгоджетсть мiж елементами гг мжро-, макрорiвнiв i керуючими факторами.
К^^^о^^ слова: система сустльног моралi, макрорiвень моральног свiдомос-тi, мiкрорiвень моральног практики, синергетика, складтсть, вiдкритiсть, нелЫштсть, самооргашзащя, моральний хаос.
Дослщжуючи протягом останшх десяти роюв сусшльну мораль з допо-могою основних принцишв синергетики, ми опублжували серда праць, присвячених дашй проблема Головними помiж них е монографiя «Система суспшьно! морал1: синергетичний тдх1д» (Надурак, 2014) та дисер-тацшне дослщження «Система суспшьно! морал1 в контекст1 основних принципов синергетики (етико-фшософський анал1з)» (Надурак, 2015). В даних працях мктиться найбшьш повний виклад результатов дослщжен-ня суспшьно! морал1, як вщкрюш складно! системи, в якш вщбуваються процеси самооргатзацп. Метою пропоновано! статл е подведения пщ-сумкiв ще! роботи шляхом тезового викладу основних 11 результатов.
На сьогодшшнш день були проведет т1льки поодинок! досл1дження, у яких автори, будучи знайомими з головними принципами синергетики, т1ею чи 1ншою мiрою використовували 1х для тлумачення феномену моралi. Йдеться про роботи 6. Беляево1 (1дея в1дкритост1 моралi, 11 самоорганiзацiя, нелiнiйнiсть, хаос), Ф. Гайека (зосередився на явищi самоорганзацп моралi), Р. Бiшлера (самооргашзащя моралi). Окремi ас-пекти синергетичного бачення морал1 також зауважили В. Бакштанов-ський, Ю. Согомонов, Ф. Фукуяма (самоорганiзацiя, нелiнiйнiсть, хаос, специф1чна роль зовн1шн1х фактор1в у 11 розвитку).
Водночас проблема формування та функцюнування системи сус-п1льно1 морал1 в контекст! основних принцип1в синергетики ще не була предметом окремого, глибокого, систематичного вивчення. Актуаль-тсть поставлено1 проблеми та 11 недостатня опрацьован1сть зумовили необх1дн1сть нашого досл1дження.
Насамперед вщзначимо, що синергетика в проведеному досл1дженн1 виконувала роль вивдно! методолог1чно1 установки, яка спрямовуе досл1д-ницьку увагу на пошук конкретних механ1зм1в 1 законом1рностей суспшь-но1 морал1, властивих ус1м вщкритим складним системам, що самооргат-зовуються. Вона дала змогу по-новому 1нтерпретувати суспшьну мораль 1 виявити т1 11 особливост1, як1 ран1ше не потрапляли в поле зору дослщник1в. Методолопчна установка передбачае виб1рков1сть уваги дослщника, тому наша робота не претендувала на всеб1чний опис такого складного феномену як суспшьна мораль. Вона виб1рково спрямована на т1 факти морального життя та властивост1 морал1, як1 засвщчують гснування в н1й законом1рнос-тей, притаманних системам, як1 вивчае синергетика.
Прагнучи описати суспшьну мораль в контекст1 основних принцишв синергетики, ми поставили перед собою завдання встановити, що вона е складною системою, довести 11 вщкриисть, самооргатзацда, нел1нш-н1сть розвитку та нестабшьнють.
Використовуючи терм1н «суспшьна мораль» у дескриптивному сенс1, ми вживаемо його для позначення моральних уявлень, як1 под1ляють-ся суспшьством. Поняттям «система сусп1льно1 морал1» у робот1 позна-чаеться сукупн1сть колективних моральних уявлень певно1 сп1льноти, а також суб'ект1в, як1 керуються ними, 1 взаемодп, що виникае м1ж ус1ма названими елементами.
Як в1домо, синергетика вивчае складш системи. Чи в1дноситься до них мораль? Г. Гакен зауважуе, що у спрощеному вигляд1 складш системи можна описати як так1, «що складаються з велико1 к1лькост1 частин, елемент1в чи компонентов, як1 можуть бути одного чи р1зного роду. Ком-поненти або частини можуть поеднуватися м1ж собою в б1льш чи менш складний спос1б» (Хакен, 1991: с.14). Отже, система е складною не тшьки тому, що складаеться 1з велико1 к1лькост1 елемент1в, а й тому, що щ еле-
менти вступають м1ж собою у складну взаемод1ю. К1льк1сть елемент1в, з яких складаеться система сусп1льно1 морал1, е, безумовно, великою, адже елементами одного з 11 р1вн1в е люди, як1 намагаються виконувати 11 при-писи. К1льк1сть людей у тому чи 1ншому сусп1льств1, яке е нос1ем певно1 морал1, велика, тому, навпъ з огляду на юльюст характеристики, суспшь-на мораль належить до складних систем. Складн1сть зв'язк1в м1ж 11 елементами теж е значною, адже в процес1 морально! практики люди вступають м1ж собою в безл1ч стосунк1в 1з великою кшькютю ступен1в свободи.
Анал1з структури системи суспшьно1 морал1 був проведений на макро-та м1крор1внях. Якщо вести мову про структуру морал1 загалом, то в н1й можна видшити моральну свщотсть як уявлення про прийнятне й непри-йнятне, яке оформлюеться у вигляд1 моральних норм, ц1нностей, принци-п1в, правил, 1деал1в. Другим р1внем е втшення морально1 св1домост1 у в1д-носинах суб'ект1в м1ж собою та ставлент до св1ту загалом. Поеднавши таке бачення морал1 з 1деями синергетики, ми пропонуемо наступну структуру системи суспшьно1 морал1. Макрор1внем буде суспшьна моральна свщо-м1сть, щодо яко1 ми використовуватимемо поняття «макрор1вень мораль-но1 св1домост1», яким позначатимемо сукупнiстъ колективних моральних уявлень певно1 сп1льноти. Складов1 макрор1вня в синергетищ називаються параметрами порядку. М1крор1внем у систем1 суспшьно1 морал1 може вва-жатись р1вень, на якому суб'екти, тобто члени певно1 спшьноти, перейма-ючи прийнят1 в н1й моральн1 ор1ентири у власну шдивщуальну моральну свщотсть, утшюють 1х в життевш практиц1. Надал1 ми називатимемо цей р1вень «м1крор1внем морально1 практики», розум1ючи поняття «моральна практика» в максимально широкому значент, як будь-яку людську актив-н1сть, яка здшснюеться у сфер1 морально1 компетенци.
Герман Гакен зауважив, що м1кро- та макрор1вн1 в1др1зняються м1ж собою часовими характеристиками. В1н пише: «Щоб знайти параметри порядку, ми користуемося базовою 1деею ... про те, що параметри порядку змшюють свое значення пов1льно, у той час, як пщпорядковаш частини зм1нюються швидко» (Хакен, 2000).
У систем1 сусп1льно1 морал1 найшвидш1 темпи зм1н притаманш м1-крор1вню, адже в моральнш практиц1 1ндив1ди схильн1 до постшних зм1н, як1 проявляються в тому, що окрем1 суб'екти можуть не погоджу-ватись 1з певними нормами морал1, ставити 1х п1д сумн1в, зм1нювати, надавати за певних обставин перевагу одним перед 1ншими, зрештою, зд1йснювати пост1йний моральний пошук. Така ситуащя 1нколи може нав1ть бути схожою на хаос, адже окрема людина протягом свого життя досить часто, т1ею чи шшою м1рою, зм1нюе моральн1 ор1ентири. Нато-м1сть зм1ни на макрор1вн1 (у сусп1льн1й моральн1й св1домост1) е значно пов1льн1шими й це природно, адже 11 складов1 зм1нюються не так швидко, як ставлення до них окремих людей. Тому, з огляду на часов1 характе-
ристики, моральна св1дом1сть i моральна практика в1дпов1дають статусу макрор1вня (параметрiв порядку) i м1крор1вня вiдкритих складних систем, що ïx вивчае синергетика.
По-друге, i це нaйголовнiше, моральна св1дом1сть виконуе властиву для параметров порядку функц1ю - вона визначае повед1нку елемент1в системи на м1крор1вш. Тобто те, що роблять суб'екти у сферi морально! практики, визначено моральною свщомютю, яка притаманна в1д-пов1дному сусп1льству. Моральна свщомють неначе тдпорядковуе со61 д1! суб'ект1в, тому й у синергетицi стверджуеться, що м1ж цими р1внями юнуе принцип п1дпорядкування: «... Зм1иш, як1 1снують довго, керують тими, що кнують недовго, р1вень, що розташований вище, - розташо-ваним нижче» (Буданов, 2000: с.161).
По-трете, в синергетищ в1домо, що не т1льки параметри порядку керують елементами м1крор1вня, а й кнуе явище цикично! причинност1 - щ елементи через свою колективну повед1нку створюють параметри порядку. У стосунках м1ж м1крор1внем морально! практики та макро-р1внем морально! св1домост1 така цикпчна причинтсть теж присутня, адже суб'екти не т1льки п1дпорядковуються певним моральним нормам, а й створюють ïx у свош взаемодп. Тобто конструювання елемент1в сус-пшьно! морально! св1домост1 в1дбуваеться на р1вн1 морально! практики.
Г. Гакен звертав увагу на те, що шляхом опису параметр1в порядку ми можемо охарактеризувати поведшку вс1е! системи (Хакен, 2000). Ця 1дея у ц1лому справедлива й щодо морал1. Адже, описавши моральш норми певного сусп1льства, ми тим самим з великою часткою точност1 охарак-теризуемо поведшку окремих людей, як1 в ньому живуть.
Заради справедливой варто зазначити, що Г. Гакен теж звернув увагу на той факт, що стосовно людсько! поведшки моральна св1дом1сть е параметром порядку. У статл «Чи можемо ми використовувати синергетику в науках про людину?» вш наводить таблицю, у як1й визначае певний параметр порядку та елементи, як1 йому пщпорядковаш. Етиш (у значенш морал1) там в1дпов1дають люди, як пщпорядковаш частини м1крор1вня (Хакен, 2000).
Вщкрилсть системи суспшьно! морал1 засв1дчуеться кнуванням певного впливу однк! системи на 1ншу, який проявляеться, наприклад, в запозиченн моральних припис1в сус1дн1х сп1льнот, а також !х ткним зв'язком з 1ншими явищами природного та соцюкультурного буття. Ti чинники зовн1шнього щодо не! середовища, як1 мають найб1льший вплив на ïï розвиток i функцюнування, визначен як керуюч1 фактори (по аналоги з1 вживаним в синергетиш поняттям «керуюч1 параметри»).
Як1 ж фактори можуть бути назван керуючими для системи суспшьно! морал1? На основ1 анал1зу, результати якого наведен в монографп (Надурак, 2014), ми д1йшли висновку, що можна вид1лити дв1 основн
групи таких керуючих факторiв: до першоï вiднесемо тих, у яких похо-дження соц1окультурне, а до другш тих, у яких - бюлоичне. До групи соц1окультурних керуючих фактор1в вiдносимо потребу спiвжиття (тоб-то необхщнкть людей у спiвiснуваннi з метою виживання, яка стимулюе виникнення норм, що уможливлюють спiвжиття); культуру та релшю (хоча вона е частиною культури, проте, завдяки вагомост1 свого впливу, стосовно моралi виступае як окремий керуючий фактор); економiчну сферу сусп1льного буття. До бiологiчноï групи керуючих фактор1в в1д-носимо природну основу моральних норм (в1домо, що схильшсть до деяких форм моральноï повед1нки закладена в наш1й природ1 й успад-ковуеться генетично та навiть мае св1й прототип у поведшщ тварин) i ri фактори людськоï природи, опанування яких значною м1рою спричи-нило формування морал1 (наприклад, агрес1я, статевий потяг).
Введення нами поняття керуючий фактор дало змогу пояснити специ-фжу взаемоди системи суспiльноï морал i3 зовн1шн1ми чинниками. Осно-вними особливостями взаемоди системи морал та ïï керуючих фактор1в е те, що остант не тшьки впливають на мораль, але й зазнають iï впливу; вони не нав'язують систем морал певних норм, а лише сприяють к формуванню, оскльки конкретт формоутворення макрор1вня моральноï свщомосл зале-жать в1д внутршЩх процес1в самооргатзацц; система морал постае внасл1док взаемоди р1зних керуючих фактор1в, як1 в1др1зняються вагою свого впливу!
Необх1дно також звернути увагу на в1дносну закритгсть системи мора-л1 до вплив1в середовища. В працях 1з синергетики дана характеристика систем, переважно, упускаеться, оск1льки саме в1дкриткть робить систему такою, що стае здатною до самоорганзаци. Разом з тим, без певноï м1ри закритост1 кнування системи стае неможливим. Е. Морен пише, що «орган1зац1я е феноменом, що характеризуется в1дносною закритктю, яка забезпечуе захист в1д випадкових вплив1в середовища, вона створюе своï власш обмеження, шдтримуе свою власну стаб1льн1сть^» (Морен, 2005: с.109). Можна стверджувати, що, по-перше, певна м1ра закритост1 не дае систем1 сусп1льноï морал1 «розчинитись» у середовищ1 i таким чином збер1гае ш статус самостшного феномену. Хоча й завдяки в1дкритост1 мораль зазнае вплив1в з1 сторони рел1г1ï, культури, економ1ки, людсь^ природи, сощальних в1дносин тощо, проте в1дносна закриткть дае ïй змогу залишатись самост1йним явищем, в1дм1нним в1д ус1х названих фе-номен1в. Саме завдяки закритост1 мораль являе собою специф1чне явище, яке можна осягнути тшьки вивчаючи його власну специф1ку. По-друге, закритгсть дае змогу систем1 суспiльноï морал1 «ф1льтрувати» впливи зо-вн1шнього середовища i зд1йснювати певний в1дб1р тих 1з них, як1 зм1ню-ватимуть ïï макрор1вень. Якщо такого в1дбору не в1дбуватиметься, то мораль знаходитиметься у надзвичайно хаотичному сташ, оскшьки вс1 поди, яю в1дбуваються в культур1, релтгп, економгщ матимуть вплив на ïï змкт.
Натом1сть закрилсть дае змогу чинити певний «спротив» середовищу i навпъ формувати його в1дпов1дно до свогх стандарт1в. Для прикладу в1-зьмемо ситуащю, коли у культур1 певно! спшьноти набувають поширення 1де!, образи, як1 не в1дпов1дають ïï моральним ор1ентирам. Попри свою популярн1сть, вони можуть залишатись несприйнятими мораллю, яка не просто не змшюватиметься за 0х впливу, але й осудить 0х, демонструючи таким чином свою здаттсть закриватись в1д сторонн1х вплив1в.
Принцип нелшшносл стосовно системи суспiльноï морал означае, що вплив на œï певних чинник1в (тих же керуючих фактор1в) не дае однозначного вщгуку Це пояснюеться не тшьки тим, що на неï впливае багато зовн1ш-н1х i внутр1шн1х чинникв, як1 вступають у складну взаемод1ю, насл1дки якоï часто не можна вивести як з кожного окремо взятого чинника, так i з гх су-купносл, а й тим, що в певт перюди розвитку навпъ зовс1м незначт випад-ков1 фактори можуть мати на неï вагомий вплив. Тому, якщо ми проведемо мисленневий експеримент i уявимо дв1 системи суспiльноï морат, як1 зазна-ють впливу однакових керуючих фактор1в та, загалом, однакового середови-ща, то результат такого впливу буде р1зним. У процес1 еволюци сформуються дещо вщмшт структури, адже процеси самоорганзаци йтимуть р1зним шляхом i творитимуть, врешл, р1зн «малюнки» орган1зованих структур.
Г. Гакен в «Енциклопеди складносл та науки про системи» визначае само -оргатзацю як «формування просторово-часових паттернь (структур) i/або функц1й без «кер1вноï руки» (Haken, 2009: р. 8926). В 1нш1й статл ц1еï ж енциклопеди вш змальовуе процеси самоорганзаци як спонтанне продукування елементами системи через кооперацию певних структур, тобто появу м1ж елементами впорядкованосл або ж координовaноï повед1нки без специф1чного керування ззовт, тобто без втручання зовн1шнього чинника (Haken, 2009: р. 8946). Таким чином, самоорган1зац1я (а, вщповщно, й самоорган1зац1я системи суспiльноï морал1) може бути визначена як процес появи узгодже-носл м1ж елементами системи, унаслщок чого формуються певт структури та властивосл, причому все це вщбуваеться без специф1чного зовн1шнього впливу, тобто такого, що нав'язуе певне формоутворення.
На нашу думку, можна вести мову принаймш про два аспекти про-цесу самооргашзацп в систем1 суспiльноï морал1: перший мае м1сце тод1, коли у в1дпов1дь на появу новоï морaльноï норми суб'екти починають синхронно тдпорядковувати ш свою д1яльшсть (тобто, говорячи мовою синергетики, елементи м1крор1вня шдпорядковуються новим параметрам порядку). А другим (який ц1кавитиме нас найб1льше) е поява вна-сл1док процес1в самоорганзацп нових елемент1в морaльноï св1домосл. Потр1бно п1дкреслити, що коли мова йде про самоорганзацда макро-р1вня морaльноï св1домост1 (норм, принцип1в, цшностей i т. п.), ми не стверджуемо, що вони утворюються без жодних зовн1шн1х вплив1в. Як було зазначено, в1дкрилсть системи суспiльноï морал1 передбачае ïï
взаемозв'язок з 1ншими явищами сусп1льного й природного буття, яю активно на œï впливають, i, в першу чергу, з керуючими факторами. Саме вони стимулюють ïï до утворення в1дпов1дноï структури: суб'екти моральноï практики реагують на д1ю цих чинниюв i в ïх взаемодiï наро-джуються в1дпов1дн1 етичн норми, принципи, 1деали. Якщо описувати цей процес детальн1ше, то варто в1дзначити наступне. В1дкрита система може самоорганзовуватись завдяки тому, що в œï надходить енерпя, 1н-формац1я, речовина. Якщо вести мову про систему суспiльноï морал1 i, зо-крема, про макрор1вень моральноï св1домост1, то оскльки його «природа» е 1нформац1йною, доц1льно поставити питання, зв1дки ж надходить та 1н-формац1я, з я^ формуеться даний р1вень. Джерелом даноï 1нформацп е, в першу чергу, керуюч1 фактори. Тобто 1ндив1ди м1крор1вня, прагнучи ви-будувати стосунки м1ж собою, д1ють на основ1 шформацп, яка надходить в1д ïх бiологiчноï природи (в першу чергу через почуття), культури, рел1-riï, економiчноï сфери суспшьного життя, зрештою, керуються лог1кою потреби сп1вжиття, яка п1дказуе необх1дн1сть певних д1й. На основ1 цiеï 1нформацп вони й вибудовують стосунки один 1з одним, внасл1док чого т1 стратеги д1й, яю виявляються найб1льш адекватними, поширюються сусшльством та стають загальними стандартами поведшки.
Система сусп1льноï морал1, як i вс1 в1дкрии складн системи, характеризуется в1дносною стабшьнктю своеï структури, адже певна м1ра нестабiльностi, хаосу завжди присутня в нш, навгть у перюди сталого розвитку, коли вона стимулюе ïï до незначних зм1н i сприяе загальн1й стаб1льност1 системи. В окрем1 моменти гстори хаотичн тенденци на-ст1льки зростають, що система опиняеться у фаз1 значноï нестаб1льност1 i це, вреши, приводить до руйнаци ïï структури та вагомих зм1н у морал1.
Моральним хаосом е такий стан системи суспiльноï морал1, за якого порушуеться взаемод1я, взаемозв'язки, узгоджен1сть м1ж елементами ïï м1кро-, макрор1вн1в i керуючими факторами. Моральним порядком е такий стан, коли кнуе достатня м1ра узгодженост1 м1ж згаданими елементами системи, що забезпечуе в1дносну незмшнкть ïï структури.
Основними ознаками хаосу в систем1 суспiльноï морал1 е в1дсутн1сть ïï реакци на зм1ну керуючих фактор1в; кнування застарших норм, при-пис1в, принцип1в, як1 не в1дпов1дають зм1н1 керуючих фактор1в; часткове чи повне 1гнорування суб'ектами кнуючих моральних норм (порушення принципу тдпорядкування) або ж формал1зм у ïх виконант; зростання клькост1 вчинк1в, як1 не в1дпов1дають жодним моральним уявленням; надм1рне зростання 1ндивщуалктичних тенденц1й у морал1; конкуренц1я р1зноманппих моральних норм в1дносно ситуац1й, щодо яких до хаосу к-нувала однозначнкть (або ж конкуренц1я ц1лих проект1в морал1).
Анатзуючи проблему морального хаосу, треба також зазначити, що, на нашу думку, допустимий р1вень хаотичност1 в сощальних системах (зокрема
в моралГ) вищий, у пор1внянн1 1з системами природними. Головними факторами, як1 це зумовлюють, е людська свдотсть i пов'язана з нею свобода. Якщо поглянути на природт системи, то коли вiдбувaеться встановлення певного параметра порядку, елементи м1крор1вня автоматично й синхронно пГдпорядковують йому свою д1яльнГсть, тобто функцГонують вгдповГдно до нового порядку, майже не маючи змоги змшити свою поведшку, поки не зм1-няться умови, що визначають динам1ку системи. У випадку 1з системою сус-rn^^i морал ситуац1я виглядае дещо 1ншою, адже елементами м1крор1вня е люди. Вони волод1ють свдотстю, а також свободою вол1, що дае ш змогу скеровувати власну повед1нку не тгльки вГдповГдно до об'ективних законо-мрностей, а й згщно 1з вмстом влaсноï свщомосп. Навпъ коли система сус-пiльноï морал1 знаходиться в перюд1 стабшьного розвитку, щдивщи, завдяки свобод1 вибору, можуть не вадповдати параметрам порядку бшьшою м1рою, анж це допустимо в системах природних. Елементи макрор1вня морaльноï свдомосл не прив'язують до себе щдивщв настшьки жорстко, як у бшьшос-т1 природних систем. Тобто слщування моральним нормам допускае бшьше варит^го^, нгж нормам природним. Норми морал не е чпкими й одно-значними командами. Вони допускають розтрковування над собою з боку суб'екпв, пристосування до вимог ситуаци та 1н. Тому на м1кроргвнГ морат р1вень хаотичносл завжди е достатньо високим. Проте ця xaотичнiсть забез-печуе плaстичнiсть морат, дае ш здатнсть бшьш чутливо реагувати на зм1ни, що в1дбуваються в оточуючому середовищ1.
Отже, результати наших досл1джень дають п1дставу стверджувати, що суспшьна мораль е в1дкритою, складною, нелшшною, нестаб1льною системою, в якгй в1дбуваються процеси самоорганзацп. Пропонована стаття дае т1льки загальне уявлення про щ ïï характеристики, оск1льки детал1зоване ïx доведення представлене у значно б1льших за обсягом працях, якг вже згадувались на початку стати (Надурак, 2014; Надурак, 2015). Водночас ми не вважаемо дане питання вичерпаним. Вс1 перель чен характеристики системи суспiльноï морал1 можуть бути суттево де-тал1зоваш, що створюе широке велике поле для подальших досл1джень.
Лггература:
1. Бакштановский В. И. Моральный феномен: от элементарного нравственного порядка к сложной нормативно-ценностной системе / В. И. Бакштановский, Ю. В. Согомонов // Этическая мысль. - М.: ИФ РАН, 2008. - Вып.8. - с. 21-41.
2. Бакштановский В. И. Социология морали: нормативно-ценностные системы / В. И. Бакштановский, Ю. В. Согомонов // Социологические исследования. -2003. -№ 5. - С. 8-20.
3. Беляева Е. В. Метаморфозы нравственности: динамика исторических систем нравственности. - Минск : Экономпресс, 2007. - 464 с.
4. Буданов В. Г Методология и принципы синергетики // Фшософ1я осв1ти. -2006. - № 1 (3). - С. 143- 173.
5. Культурний контекст сощально! самооргатзаци. Зб. наук. праць. - К.: ВПЦ «Кшвський ушверситет», 2006. - 312 с.
6. Морен Э. Метод. Природа Природы. - М.: Прогресс-Традиция, 2005. - 464 с.
7. Надурак В. Система суспшьно! моралк синергетичний шдхщ. Iвано-Франкiвськ: Видавництво Прикарпатського нацюнального унiверситету iменi Василя Стефа-ника, 2014. - 230 с.
8. Надурак В.В. Система суспшьно! моралi в контекстi основних принцишв синергетики (етико-фiлософський аналiз) : дис. ... д-ра фшос. наук : 09.00.07; М-во освгги i науки Укра'1ни, Прикарпат. нац. ун-т iM. Василя Стефаника. - 1вано-Франкiвськ, 2015. - 472 с.
9. Фукуяма Ф. Великий крах : Людська природа i вщновлення соцiального порядку / Френис Фукуяма. - Львiв : Кальварш, 2005. - 380 с.
10. Хакен Г. (2000) Можем ли мы применять синергетику в науках о человеке? [Электронный ресурс] / Г. Хакен. - Режим доступа : http://spkurdyumov.ru/what/ primenyat-sineigetiku-v-naukax-o-cheloveke-german-xaken/.
11. Хакен Г Информация и самоорганизация : Макроскопический подход к сложным явлениям / Герман Хакен. - М. : Мир, 1991. - 240 с.
12. Haken H. Synergetics. Basic concepts / Herrman Haken // Encyclopedia of Complexity and System Science. - Springer, 2009. - Р. 8926- 8946.
13. Haken H. Synergetics. Introduction to / Herrman Haken // Encyclopedia of Complexity and System Science. - Springer, 2009. - Р. 8946. - 8948.
14. Hayek F.A. The Fatal Conceit: The Errors of Socialism. - Routledge. - 2013. - 192 p.
Виталий Надурак. Система общественной морали в контексте основных принципов синергетики: итоги исследования
Статья посвящена подведению основных итогов исследования автором общественной морали в контексте основных принципов синергетики. В структуре системы общественной морали выделены два основных уровня: макроуровень морального сознания и микроуровень моральной практики. Сложность системы общественной морали обусловлена как количественными показателями, так и сложностью связей между ее элементами, поскольку в процессе моральной практики люди вступают между собой во множество отношений с большим количеством степеней свободы. Открытость системы общественной морали подтверждается существованием влияния одной системы на другую, а также их тесной связью с другими феноменами природного и социокультурного бытия. Свидетельством нелинейности системы морали является то, что влияние внешних факторов не имеет в ней однозначной реакции. Самоорганизация системы общественной морали может быть определена как процесс появления согласованности между ее элементами, в результате чего формируются определенные структуры и свойства, причем все это происходит без специфического внешнего воздействия, то есть такого, которое навязывает определенное формообразование. Моральным хаосом является такое состояние системы общественной морали, при котором нарушается взаимодействие, взаимосвязи, согласованность между элементами ее микро-, макроуровня и управляющими факторами.
Ключевые слова: система общественной морали, макроуровень морального сознания, микроуровень моральной практики, синергетика, сложность, открытость, нелинейность, самоорганизация, моральный хаос.
VitaliyNadurak. System ofSocial Morality in the Context ofthe Basic Synergetic Principles: Results of the Study
The article is devoted to summarizing the main results of the author's study of social morality in the context of the basic principles of synergetics. Synergetics in the given is used as the initial methodological orienting point that directs attention to specific mechanisms and patterns of social morality, inherent to all open complex self-organizing systems. There are two main levels in the system of social morality: macro level of moral consciousness (a set of collective moral ideas of community) and micro level of moral practice (it includes members of a community who, adopting its moral orientations in his/her own individual moral conscience, implement them in practice). Relationships of subordination and circular causality exist between these levels. The complexity of the system of social morality is due to quantitative indicators and complexity ofrelationships between its elements, because in moral practice people have a variety of relationships with a lot of degrees of freedom. The openness of the system of social morality is confirmed by the existence of the influence of one system on another, as well as their close relationship with other phenomena of natural and socio-cultural life. Those of them that have the greatest influence on the formation and functioning of social morality are defined as its control factors. Social morality is nonlinear system, because the impact of external factors isn't unambiguous. Self-organization ofthe system of social morality can be defined as the process of emergence of coherence between its elements, resulting in the formation of certain structures and properties, and all of this is happening without a specific external influence, that is one that imposes certain forms. Moral chaos is such a state of the system of social morality, in which disturbed interaction, relationship, coordination between elements of its micro, macro levels and control factors.
Key words: system ofsocial morality, macro level of moral consciousness, micro level of moral practice, synergetics, complexity, nonlinearity, openness, self-organization, moral chaos.
Надурак Вгталш Вшторович — доктор фшософських наук, доцент кафе-дри фшософп та сощологп Прикарпатського нащонального ушверситету iMeHi Василя Стефаника. [email protected]
Nadurak Vitaliy Victorovych — Doctor of Sciences in Philosophy, Associate Professor of the department of philosophy and sociology at Vasyl Stefanyk Precarpathian National University. [email protected]
