CC BY
8
ЦИФРОВА ЕКОНОМ1КА ТА 1НФОРМАЦ1ЙН1 ТЕХНОЛОГИ
УДК 004:658 DOI: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).185-189
О. С. Богачов астрант
e-mail: agodalex@gmail.com,
О. П. Онофршчук
астрант ORCID 0000-0001-6495-2973
e-mail: lechkin@ukr.net,
I. А. Коростова
астрант,
ДВНЗ «Приазовський державный техн1чний утверситет», м. Мар1уполь СИСТЕМА ШФОРМАЦШНО1 П1ДТРИМКИ СТРАТЕГИ П1ДПРИСМСТВА
Актуальшсть проблеми. Одна з найбшьш частих проблем — виключення людського чинника з процесу шформацшного забезпечення при формувант та впроваджент стратеги. Ствробггаики, яю не беруть учаси в створент стратеги через неотримання достат-ньо'1 шформаци про 11 цт можуть бути в деяких видах д1яльност1 пасивш. З появою онлайн-цифрових платформ вщбулася важлива трансформащя у свт пращ. Ця нова форма роботи порушила не тальки юнукга б1знес-модел1, але й модель зайнятоси, на яку спира-лися щ б1знес-модель Розвиток цифрових технологш досяг етапу, який вщкривае нов1 якосп застосування 1х в управлшському процесь Взаемод1я шформацшних технологш м1ж ф1зичними системами з вбудованим програмним забезпеченням та глобальними мережами передач1 даних е одним з ключових чинниюв збере-ження конкурентоспроможносп промислового щд-приемства. Розвиток, ор1ентований на застосування технологш шформацшних комушкацш, став важли-вим дискусом щодо майбутнього зростання, ефектив-носи та процвггання пщприемства. Практика ведення б1знесу доказуе, що одним з перспективних напрям1в дослщжень е анал1з сощальних мереж з метою удоско-налення комушкацшних процес1в. З'еднання всере-дит мереж може розглядатися як спшьнота. Спшь-нота в сощальнш мереж вщповщае критер1ям юну-вання щшьно пов'язаних груп вузл1в, що дае змогу ощ-нити штереси ствробггаиюв пщприемства. Отримана шформащя сприяе розробщ додаткових програм роз-витку пщприемства з урахування особливостей штере-с1в персоналу.
Аналiз дослщжень та публiкацiй. Дослщженнями стратегш розвитку промислових пщприемств та регю-шв 1х розташування займалися провщт в1тчизнят вчет О. Амоша, М. Белопольський, В. Ляшенко. В роботах вчених Т. Лепейко, Г. Ньююрка, Д Престона, Ф. Ктсюса, М. Бо1к та шших дослщжуються системи шформацшно'1 пщтримки стратегИ пщприемства. Проте питання щодо подальшого анал1зу сощальних мереж з метою удосконалення комушкацшних проце-с1в в стратегИ залишаються вщкритими.
Мета статтi — дослщити види шформацшних систем та запропонувати систему шформацшно! шд-тримки стратегИ пщприемства.
Виклад основного матерiалу дослiдження. 1нфор-мацшне забезпечення процес1в управлшня на промислових тдприемствах перш за все мае бути спрямо-вано на взаемод1ю нових технологш з результуючими
кадровими 1 оргашзацшними змшами, тому вимагае концептуального перегляду загального контексту комушкацш. Анал1тичною вщправною точкою для цього е концепщя «сощотехшчно1 системи», яка охоплюе взаемозалежн зв'язки м1ж технолопчними, оргашзацшними 1 людськими елементами загально'1 системи виробництва [1, 2]. У конкретнш фаз1 впровадження, за певних обставин, буде потр1бен довготривалий, ви-тратний 1 взаемний процес координаци м1ж новою системою та юнуючими умовами установки. Удосконалення процеав управлшня завдяки шформацшному забезпеченню надае промисловим пщприемствам можливють бшьш швидкого реагування на виклики середовища; адаптувати методику передач1 даних; ско-ротити час на обробку та анал1з даних; забезпечити достов1ршсть шформаци про стан процес1в на тдпри-емстта; удосконалити процес прогнозування ринково'1 кон'юнктури та ш.
Основними завданнями шформацшно-аналггич-но'1 пщтримки пасивно'1 1 активно! роботи з сощаль-ними мережами е мошторинг та анал1з, прогнозування та управлшня [3].
• Мошторинг включае отримання та структуру-вання первинних даних. Збираються тексти повщом-лень, зв'язки м1ж користувачами, посилання на зов-ншш ресурси.
• Прогноз можливий тсля щентифжаци матема-тично'1 модел1 шформацшного процесу. Можуть вико-ристовуватися статистичш модел1 та модел1 динам1ч-них процес1в на графах.
• Управлшня полягае в наданн цшеспрямованих вплив1в на сощальну мережу для перекладу шформацшних процес1в в бажаний стан.
• Завдання анал1зу, прогнозування та управлшня можуть бути р1зними, в першу чергу, залежно вщ того, хто ставить завдання, тобто хто е кшцевим користува-чем системи.
В анал1з1 сощальних мереж можна видшити чо-тири основних напрями дослщження: структурне, ре-сурсне, нормативне та динам1чне [3, 5, 8].
Дослщження щодо виявлення сп1льноти надзви-чайно р1зномаштш. Кожен метод мае р1зш 1де'1, як п1-д1йти до проблеми виявлення спшьноти. Таким чином, результат може бути р1зним для одше'1 мереж1.
Проблеми в дослщженш виявлення сп1льноти по-лягають у пошуку найкращого п1дходу, який мае най-ближч1 властивост1 до мереж1 реального св1ту та най-кращ1 методи, як1 можуть виршити проблему масшта-
бованость При цьому необхщно при формуванш та впровадженш стратеги враховувати стан та тенденцп розвитку не тшьки пiдприeмства, а й регiону його розташування. Наявнiсть розвинуто! системи шфор-мацiйноï пiдтримки дозволяе розраховувати штегра-льнi iндекси структурного розвитку та формувати стратепчш орieнтири [1, 11, 12].
Класичш пiдходи до пошуку спшьнот у мережi запозичують щею розподшу графiкiв та ieрархiчноï кластеризации Пiдходи до розподшу графiкiв повинш знати iнформацiю про глобальну структуру мереж та заздалегiдь визначити кшьюсть та розм!р пщгрупи, яку вони хочуть отримати. Ieрархiчний розподш — метод кластерного анашзу, в якому мережа штереав подшя-еться на кшька пщгруп. Подш е дещо природним, оскшьки залежить вщ взаемозв'язку вузшв всерединi мереж!, н1ж власне впастивостi вузла. Взаемозв'язок вузшв вимiрюeться метрикою под!бносп, такою як схожесть вершин та крайовий взаемозв'язок. Обидв! метрики використовують вщповщну матрицю, тому вона мае недошки у складносп обчислень, якщо мова йде про масштабну мережу.
В аналiзi сощальних мереж структура спшьноти е важливою особливютю складно! мережа. 1снуе багато доспiджень щодо виявлення спшьноти чи кластеру в графi, з метою розумшня функцiонапьних властивос-тей та структур спшьноти. Ранне досшдження вияв-лення спшьноти вимагае глобальних знань про мережу, що не реально для бшьшосп реальних мереж. Завдяки зростанню соцiапьноï мережi в Iнтернетi, нов! завдання полягають у розробщ метсдав пщтримки ви-явлення спшьноти на основ! локально! шформацп та модульно! мереж! [4, 9].
З багатьох р!зних щей та точок зору, дослщження, яю засноваш на виявлент спшьноти, ор!ентовно можна розподшити на чотири тдходи. 1. Вузово-центричний 2. Групово-ор1ентований 3. Мережевий-центричний 4. 1ерарх1чно-ор1ентований. Критерп, ор!ентоваш на вузол, вимагають, щоб кожен вузол у грут задовольняв таю властивоси, як повна взаем-шсть та доступшсть.
Глобальне знання структури мереж! шод! немож-ливо знайти. У раз! сощальних мереж вони мютять мь льйони вузшв i ребер. Наприклад, користувач! YouTube можуть бути класифжоваш на тдстав1 кшь-коси вщео, яю вони пубшкують, коментують, що вони роблять, !х дружба, вибране i деяю категорп. В
однш сощальнш мереж! може бути кластерних взае-модш на кшька груп залежно вщ типу взаемодп.
Для ефективно! доставки шформацп шформа-цшш системи управшння повинш мати необхщш ком-поненти для збору, обробки, збер!гання та отримання шформацп, коли це необхщно.
Анашз наукових напрацювань вчених дозволив виокремити чотири основш компоненти, яю викори-стовуються [7-10]:
1. 1нформацшна система. Це поеднання програм-ного забезпечення, апаратних засоб!в, персоналу та ш-фраструктури. Цей компонент допомагае у збор! да-них, як! збер!гаються в MIS. Устаткування включае комп'ютери, сканери, принтери та мережев! пристро!. Елементи програмного забезпечення включають в себе корпоративне програмне забезпечення компанп та будь-яке шше програмне забезпечення, яке викорис-товуеться в робот! мереж! компанИ. Цей компонент дае можливють ствробгтникам взаемод!яти з системою i таким чином можна збирати шформащю.
2. Система управлтня базами даних. Цей компонент в основному складаеться з комп'ютерних про-
грам, яю допомагають у збер1ганш та пошуку даних. Звичайно, вш також включае фактичш ф1зичш бази даних, де шформащя збер1гаеться тсля 11 захоплення. 1снуе кшька р1зних систем управлшня базами даних, яю можуть бути використаш в системах управлшня ш-формащею. Придатшсть систем буде залежати вщ кшькоси даних, як необхщно обробити 1 зберегти в система 1снують невелик! системи управлшня базами даних, яю можуть комфортно працювати на персона-льних комп'ютерах, й юнують величезш системи, як потребують бшьших 1 складнших машин, таких як комп'ютери мейнфрейм1в.
3. Система розвiдки. Цей компонент пов'язаний з обробкою з1браних даних 1 поданням 1х у спос1б, який легко зрозумгти. Все, починаючи вщ обробки даних до вщображення даних, розраховане на те, щоб надавати кер1вникам легкий час, коли вони намагаються прий-мати ршення щодо б1знесу. Його шод1 називають б1знес-анал1тикою, яка збер1гае людськ знання 1 ви-користовуе лопку для формулювання швидких ршень для майбутшх проблем, коли модел1 ствпадають.
4. Система до^джень. Цей компонент стосу-еться визначення основних управлшських проблем в оргашзацп та вибор1 альтернативних ршень, як! могли б бути достатшми в конкретнш ситуацИ. Це допомагае забезпечити анал1з ус1х можливих вар1ант1в та прийняти найкраще р1шення. Найкраще ршення не завжди е найб1льш очевидним. Цей компонент систем управлшня шформащею гарантуе, що найкраще р1-шення буде досягнуте нав1ть у тих випадках.
Основна роль систем управлшсько! 1нформацИ полягае у зв1туванн1 про б1знес-операцГ1 з метою п1д-тримки прийняття р1шень щодо стратег1чних ршень. Анал1з д1яльност1 промислових п1дприемств доводить, що основна роль полягае в наступному: надавати ш-формащю кер1вникам структурних п1дрозд1л1в. Неза-лежно вщ того, чи е це маркетинговою, фшансовою чи операц1йною проблемою, менеджерам потр1бен швидкий доступ до шформацп, щоб вони могли прий-мати правильш р1шення, як1 матимуть позитивний вплив на д1яльшсть компанИ. Системи управлшня ш-формац1ею покращують це, стратепчно збер1гаючи ве-личезну юльюсть 1нформацИ про компан1ю в центральному мющ, яке може бути легко доступним для ме-неджер1в по мереж1. Це означае, що менеджери р1зних в1домств мають доступ до одше! 1 т1е! ж шформацп, тому вони зможуть приймати ршення, яю сп1льно допомагають виршити проблеми компанИ найшвидшим чином.
Дослщження умов, що визначають конструкщю системи та форми роботи, показують два визначаль-них чинника, яю можна вважати виршальними для розробки вс1е! системи: технолог1чно ор1ентована кон-цепщя автоматизацИ, за якою сл1дуе кожна з компа-н1й-користувач1в, 1 пов'язаний з цим процес впрова-дження нових систем.
1нформац1йне забезпечення системи стратепч-ного управл1ння розвитком сприятиме:
забезпеченню за допомогою шформацшно! системи единого обл1ку актив1в 1нженерних мереж, кому-н1кац1й на територ1ях порт1в;
наданню оперативно! 1нформац1йно'1 пщтримки службам п1дприемства для прийняття управлшських та 1нженерних р1шень з питань шновацшного розвитку;
координацИ руху вантажопотоюв в час1 1 простор1 та 1х супроводженню.
Пщходи еволюц1йно! теорИ до формування сучас-но! системи управл1ння давно пщкреслюють, що 1нфо-рмац1я е динам1чною та суперечливою, а насл1дки
управлшських дш, прийнятих на ochobî недостатньо оброблено! шформаци, можуть бути ризикованими у своему ходi i невизначеними в результат!. Сучасний стан економiчного простору вимагае вiд керiвництва пщприемств розробки таких рiшень, що з одного боку, сприятимуть розвитку та змт технологiчно можли-вого потенщалу, а з iншого — збереженню еколопч-ного стану з урахуванням вимог до застосування су-часних технологш. Все це потребуе прогнозування розвитку з урахуванням маркетингових можливостей для впровадження нових технологН та виробництва продукцИ.
Загалом, можна стверджувати, що розумiння вза-емозв'язку м1ж поширенням цифрових технологiй та 1х соцiальними наслiдками нiколи не е лшшним i детер-мiнiстичним. Це питания складних i взаемних вщно-син, що формуються пiд впливом численних еконо-мiчних, соцiальних i трудових полггичних факторiв, як в юнцевому пiдсумку визначають, яким чином реально будуть використаш нов! потенцiали технолопч-ного застосування, i яю будуть результати для пщприемства. 1нформацшне забезпечення процесiв управлшня промислових пщприемств перш за все мае бути спрямовано на взаемодж» нових технологш з результу-ючими кадровими i органiзацiйними змшами, тому вимагае концептуального перегляду загального контексту портово! дiяльностi, а також взаемозалежнос-тей, як знаходяться в роботь В даний час шформа-цiйне забезпечення процесiв управлшня мае перспек-тиви щодо розвитку. Необхщно пам'ятати, що про-мислова дифузiя цих систем характеризуеться змшою структури, стикаеться з технiчними, економiчними та соцiальними бар'ерами, як треба долати. 1нформа-цiйнi системи з гхшми технологiчними принципами децентралiзованоï, автоматизовано'1 самоорганiзацiï стикаються з поширеними оргашзацшними концеп-цiями стандартизацН та бережливого виробництва, завдяки чому часто реалiзуеться стiйке пiдвищення ефективностi та збгльшення потенцiалу керованостi процесiв. Треба враховувати оргашзацшну iнерцiю, що е наслщком необхiдноï реструктуризацН планiв пiдприемства та рiвня контролю, а також змшеного розподглу обов'язюв м1ж 1Т та технолопею виробництва. Як правило, ГГ-компетенцН та обов'язки ма-ють збгльшуватися значною мiрою i бути об'еднаними з шшими iснуючими виробничо-техшчними компе-тенцiями. В цiлому в промисловому сектор! у серед-ньостроковш перспективi спостерiгатиметься досить диференцiйований процес застосування шформацшного забезпечення процеав управлшня. Перш за все так! пщприемства скористаються можливютю нових систем, яю через висок вимоги до гнучкоси постшно перебувають тд тиском шновацш та рацiоналiзацiï, а в нових системах бачать шанс досягти стшкого зрос-тання продуктивность Типовими з них е технолопчно штенсивш, сильш середньомасштабш пщприемства, яю, насамперед, мають необхщний квалГфГкований персонал i можливоси вивести украшськ! пщприем-ства на глобальний ринок.
Процес розробки стратегИ характеризуеться бшьш штенсивними обчисленнями, що вщбуваються в основному у виборГ вщповщних ршень. Навиъ при формуванш стратегш рГзних варГанив потрГбне шно-вацшне використання шформацшних технологш.
Для подальшо'1 ощнки альтернатив необхщно, щоб промГжш результати зберГгались в деякш обласп з метою подальшого протистояння i порГвняння з по-точними виходами. Рекомендовано збереження даних у вщкритш баз!. Це дасть змогу запобГгти ситуацН,
коли може вщбутися обмш даними, ïï пошук, та зни-зить ризик несприйняття шновацш через вщсутшсть розумшня 1х юнування в рамках пщприемства. Bd щ припущення е вимогою для устшного розвитку шно-вацшних стратегш, як! можуть бути досягнут! шляхом введення системи пщтримки шновацш.
Запропонована система шформацшно1 пщтримки стратегИ (див. рисунок) буде надавати керГвникам пщприемства шформащю, необхщну для прийняття рь шень. Основна мета пропоновано'1 системи створити максимально ефективне шформацшне забезпечення не тгльки в реальному час!, а й отримати можливють для бгльш чгткого прогнозування майбутнього стану зовншнього та внутршнього середовища i тим самим забезпечити високу яюсть прийняття ршень у ство-ренш шновацшних стратегш.
Опис основних елеменив запропоновано'1 системи надано в таблиц!.
Для устшно'1 реалГзаци стратегИ необхщна ш-формацшна система, щоб уникнути большого числа потенцшних проблем. Iï недостатнш розвиток е спгль-ною проблемою в реалГзаци стратегш на пщприемствь Пщприемству, щоб мати можливють устшно реалГзу-вати стратепчне управлшня повинно мати достатню основу для шформацшних процеетв та стабгльний ш-формацшний потж. Вш може бути рекомендований менеджерам, щоб вони змогли зосередитися на детальному аналГзГ поточно'1 ситуаци в б1знеа i зрозумгга роль технологи в реалГзаци стратегИ. 1нша область ри-зиюв е визначенням стратепчно1 шформаци щодо щ-лей, як! пщприемство хоче досягти. Найчастше щд-приемство, не знае, чого хоче досягти, та вщповщно, як! можливост отримае вщ використання свого ш-формацшного потенщалу. У цш ситуацН необхщно, щоб бГзнес правильно зрозумГв концепщю шформа-ц!йно1 системи, усвщомив потенцшш вигоди i був в стан! перевести щ вимоги в стратепю.
Висновки. Розумшня взаемозв'язку м1ж поширенням цифрових технологш та к сощальними наслщ-ками е питанням складних i взаемних вщносин, що формуються пщ впливом численних економ!чних, со-ц!альних i полггачних фактор!в, як! в концевому пщ-сумку визначають, яким чином реально будуть використаш нов! потенщали технолопчного застосування, i як1 результати отримае пщприемство. Одна з найбшьш частих проблем — виключення людського чин-ника з процесу шформацшного забезпечення при формуванш та впровадженш стратегИ. Ствробггаики, яю не беруть участ! в створенн! стратегИ, не отримують достатньо'1 ГнформацН про ïï цМ, в повному обсяз! не знайом! з намГрами д1яльносп пГдприемства, можуть бути в деяких видах дГяльностГ пасивнГ. Рекомендо вано менеджерам забезпечити регулярне коммунГцГ-рування зГ спГвробГтниками через соцГальнГ мережи з метою створення стратепчного ктмату. Це необхГдно для забезпечення шформованоси персоналу в ход! рГзних етатв реалiзацiï стратегiï. Основний упор повинен бути зроблений, передуам, на процеси, яю знаходяться в прямому зв'язку з реалГзацГею. Як корисний шструмент в цьому аналГзГ може використовуватися локальна ГнформацГя про вузли та ïï сум1жшсть Гз мо-дульною мережею. ЗдатнГсть виявляти вузли та групи у спгльнотах, що перекриваються, також важлива, осюльки в реальнГй мереж1 членство у вузлах не обме-жуеться лише одшею спгльнотою. Одним Гз важливих аспектГв е масштабованГсть чи складшсть обчислень. Чотири вищезазначенГ питання (локальшсть, модуль-нГсть, перекриття та масштабовашсть) будуть голов-ним напрямом майбутшх дослГджень по виявленню спгльнот в сощальних мережах.
Рисунок. Система тформацшно1 тдтримки щодо архтектури роботи з впровадження стратеги (розроблено авторами)
Таблиця
Характеристика основних елеменпв системи тдтримки впровадження стратеги*_
Елемент системи Короткий опис
База знань Забезпечуе мюце для збору Bcix знань, якi можуть бути використаш в шновацшному процесi
База даних Мiстить всю ушкальну iнформацiю, що в1дноситься до стратеги. Вона складаеться з Банку ви-находiв, Банку можливостей i Банку шновацш. Банк винаходiв е простором для пошуку, ство-рення, оцгнки та зберiгання винаходiв (пропозицй, 1де:1, думка), якi можуть бути на наступному етапi в формуванш шновацшно! стратеги. Банк iнновацiйних можливостей е простором для збе-р1гання i роботи з виявленими шновацшними можливостями. В1н також служить для збериання iнновацiйних можливостей для б!знесу не е негайним значенням. Банк шновацш збериае вс1 створенi шноваци та створення умов для ïx ефективного управлiння i перетворення ïx в усп1шну iнновацiйну стратегiю
Оперативна пам'ять Забезпечуе проспр для зберiгання пром1жних ршень i термшв ди до розробки
Мехашзм висновку Дозволяе знаходити необхщш знання в баз! знань, баз! даних i використовувати ïx для створення стратеги
Модуль Введення-виведення 1нтерфейс мгж системою та ïï оточенням, яке в основному представлено зверху менеджерами i пращвники, як1 беруть участь в процей стратеги
Пояснювальний модуль Уточнюе, роз'яснюе i обГрунтовуе рiшення, як1 на виход1 з системи
Протокол Збертае 1стор1ю рiшення
Редактор знань Пщстава та дата Base Забезпечуе постшне оновлення, поповнення i розповсюдження бази знань
Модуль навчання Головна мета полягае в тому, щоб шдтримати придбання знань
Генератор результата Узагальнюе частковi результати в мотивованш i едине ц1ле, без непотр1бно! iнформацïï, запиту-вано! форми i зрозум1лою форми
Модуль зовншнього джерела Забезпечуе зв'язок експертно! системи з навколишн1м середовищем. Основним видом д1яльност1 цього е модель для роботи 1з зовшшшми даними i працюе з зовн1шшми програмами
* Розроблено авторами.
Список використаних джерел
1. Шновацшне пpомислове пiдпpиeмство y фоp-мyвaннi сталого pозвиткy: [колект.] моногpaфiя / [Амоша О. I. та iн. ; pедкол.: Амоша О. I., Джшгол Х., Miшкeвiч Р.] ; НАН Укpaïни, Iн-т економiки пpом-dí, Акад. екон. нayк Укpaïни. Ктв, 2018. 295 с.
2. ^map В., Симанавичене Ж. Iнфоpмaцiйне за-безпечення пpоцесiв yпpaвлiння пpомислових тд^и-eмств: шляхи та пеpспективи pозвиткy. Вкник Приа-зовакого державного техтчного утверштету. Ceрiя: Екoнoмiчнi науки: зб. наук. npa^. Mapiyполь: ДВНЗ «Пpиaзовський деpжaвний технiчний yнiвеpситет», 2018. Вип. 36. С. 187-194.
3. Шдус^я 4.0 в y^parni. URL: https://www.it.ua/ knowledgebase/technology-innovation/industry-4.
4. Boix, M.; Montastruc, L.; Azzaro-Pantel, C.; Domenech, S. Optimization methods applied to the design of eco-industrial parks: A literature review. J. Clean. Prod. 2015, 87, 303—317. doi: https://doi.org/10.10l6/jjclepro. 2014.09.032
5. Лепейко Т. I., Ш^бак А. M. Фоpмyвaння сис-теми показниюв оцшювання ефективностi iнфоpмa-цшного пpоцесy yпpaвлiння пpомисловим пiдпpиeм-ством. Бiзнec 1нформ. 2018. № 11. С. 161—167.
6. Хандш О., Шамшева Л.Л. Вплив цифpових тpaнсфоpмaцiй на економiкy та сфеpy rnpa^: соща-льно-економiчнi pизики та наслщки. Екoнoмiчний вic-ник Дoнбаcу. 2019. № 3 (57). С. 181-188. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-181-188
7. Липницкий Д. В. Возможности и вызовы для блокчейн в новой индyстpиaлизaции. Економка про-мимовот 2019. № 1 (85). С. 82—100. doi: https://doi.org/10.15407/econindustry2019.01.082
8. Kitsios Fotis & Kamariotou Maria. (2016). Decision Support Systems and Business Strategy: A Conceptual Framework for Strategic Information Systems Planning. 1-5. doi: 10.1109/ICITCS.2016.7740323
9. Newkirk H.E., Lederer A.L. (2006). The effectiveness of strategic information systems planning under environmental uncertainty. Information & Management, Vol. 43, pp. 481—501. doi: 10.10l6/j.im.2005.12.001
10. Leidner D.E., Lo J., Preston D. (2011). An empirical investigation of the relationship of IS strategy with firm performance. Journal of Strategic Information Systems, Vol. 20, pp. 419-437. doi: https://doi.org/ 10.10l6/j.jsis.2011.09.001
11. Ляшенко В.Г, Хapaзiшвiлi Ю.М. Стpaтегiчнi сценapiï стpyктypного pозвиткy пpомислових pегiонiв У^аши. Вкник eкoнoмiчнoï науки Украти. 2016. № 2 (31). С. 113—126.
12. Бшопольський М.Г., Волошин В.С., Кленш О.В. Концептуальш засади економiчноï пpогpaми щодо виходу Укpaïни з ^изи. Вюник eкoнoмiчнoï науки Украти. 2016. № 1. С. 208-215.
References
1. Amosha O. I. et al. (2018). Innovatsiyne promislove pidpriemstvo u formuvanni stalogo rozvitku [Innovative industrial enterprise in the formation of sustainable development]. Kyiv, IIE of NAS of Ukraine [in Ukrainian].
2. Gonchar V. (2018). Informatsiine zabezpechennia protsesiv upravlinnia promyslovykh pidpryiemstv: shliakhy ta perspektyvy rozvytku / V. Gonchar, Zh. Symanavychene // Visnyk Pryazovskoho derzhavnoho tekhnichnoho universytetu. Seriia: Ekonomichni nauky: Zb.nauk.prats. — Mariupol: DVNZ «Pryazovskyi derzhavnyi tekhnichnyi universytet», Vyp.36. — 2018. — pp.187-194 [in Ukrainian].
3. Industry 4.0 in Ukraine. Retrieved from https: //www.it.ua/knowledge-base/technologyinnovation/indus try-4 (accessed 3 september 2019) [in Ukrainian].
4. Boix M.; Montastruc L.; Azzaro-Pantel C., Domenech S. (2015). Optimization methods applied to the design of eco-industrial parks: A literature review. J. Clean. Prod., 87, 303—317. doi: https://doi.org/10.1016/jjclepro. 2014.09.032
5. Lepeyko T. I., Scherbak A. M. (2018). Formu-vannya sistemi pokaznikiv otsinyuvannya efektivnosti in-formatsiynogo protsesu upravlinnya promislovim pidpriem-stvom [Formation of a system of indicators for assessing the effectiveness of the information process of industrial enterprise management]. Biznes Inform, 11, pp. 161 — 167 [in Ukrainian].
6. Handiy O.O., Shamileva L.L. (2019). Vpliv tsifrovih transformatsiy na ekonomiku ta sferu pratsi: sotsialno-ekonomichni riziki ta naslidki [The Impact of Digital Transformation on the Economy and Labor: SocioEconomic Risks and Implications]. Ekonomichnyi visnyk Donbasu — Economic Herald of the Donbas, 3 (57), pp. 181188 [in Ukrainian]. doi: 10.12958/1817-3772-2019-3(57)-181-188
7. Lipnitskiy D. V. (2019). Vozmozhnosti i vyizovyi dlya blokcheyn v novoy industrializatsii [Opportunities and challenges for the blockchain in the new industrialization]. Ekonomika promislovosti, 1 (85), pp. 82—100 [in Russian]. .doi: https: //doi.org/10.15407/econindustry2019.01.082
8. Kitsios Fotis & Kamariotou Maria. (2016). Decision Support Systems and Business Strategy: A Conceptual Framework for Strategic Information Systems Planning. 15. doi: 10.1109/ICITCS.2016.7740323
9. Newkirk H.E, Lederer A.L. (2006). The effectiveness of strategic information systems planning under environmental uncertainty. Information & Management, vol. 43, pp. 481—501. doi: 10.1016/j.im.2005.12.001
10. Leidner D.E., Lo J., Preston D. (2011). An empirical investigation of the relationship of IS strategy with firm performance. Journal of Strategic Information Systems, vol. 20, pp. 419-437. doi: https://doi.org/10.1016/jjsis. 2011.09.001
11. Lyashenko V.I., Harazishvili Yu.M. (2016). strategichni stsenariyi strukturnogo rozvitku promislovih regioniv Ukrayini [Strategic scenarios for structural development of industrial regions of Ukraine]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 2 (31), pp. 113—126 [in Ukrainian].
12. Bilopolskyj M. G., Voloshyn V. S., Klenin O. V. (2016). Konceptualni zasady ekonomichnoyi programy shhodo vyxodu Ukrayiny z kryzy [Conceptual foundations of the economic program for Ukraine's exit from the crisis]. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy — Bulletin of Economic Science of Ukraine, 1, pp. 208-215 [in Ukrainian].
Qrarra Hagiöm.na go pegaK^'i 05.12.2019 npHÖHATo go gpyKy 19.12.2019
Формат цитування:
Богачов О. С., Онофршчук О. П., Коростова I. А. Система шформацшно1 тдтримки стратеги тдприемства. Всник eK0H0Mi4H0Ïнауки Украти. 2019. № 2 (37). С. 185-189. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).185-189
Bogachev О. S., Onofriychuk О. P., Korostova I. A. (2019). Information support system of enterprise strategy. Visnyk ekonomichnoi nauky Ukrainy, 2 (37), рр. 185-189. doi: https://doi.org/10.37405/1729-7206.2019.2(37).185-189
