CC BY
11
Вкник Нацюнального унiверситету "Львiвська полггехшка". Серiя: "Юридичш науки" № 2 (30), 2021
УДК 340.12
Степан Сливка
доктор юридичних наук, професор, професор кафедри теори та фшософп права, конституцшного та мiжнародного права Навчально-наукового шституту права, психологи та шновацшно! освiти Нацiонального унiверситету "Львiвська полтехшка",
tfp2014@i.ua
СИНЕРГЕТИЧНО-ПРАВОВА МОТИВАЦ1Я МЕТОДОЛОГ1ЧНИХ ОСНОВ ПРОФЕС1ЙНИХ ПОТРЕБ
http://doi.org/10.23939/law2021.30.085
© Сливка С., 2021
Дослщжено синергетичну мотиващю методологiчних основ професiйних потреб, як вщображають своeрiднi вiдчуття необхщност задоволення у чомусь, нестачi в якийсь час, або знадобiв у майбутньому, або запи^в про всяк випадок чи рiзних попитiв, нужд тощо.
Ми будемо орieнтуватися на професшш потреби або надоби, як необхiднi у виконанш фахових завдань, зокрема в наущ в майбутньому. Щоб вiдчути, без чого не можна обштися в науцi, потрiбно "прочитати" свою методологiю, яка "записана" у пщсвщомш зонi, в душь Цi записи здiйснюються активно або пасивно, але обов'язково синергетично. Тшьки синергетична мотиващя може достовiрно обгрунтувати наявн1сть професiйних потреб i розвивати Тх також синергетично у наукових школах. Тобто послщовшсть розвитку творчих професшних потреб така: школа дошкiльного вiку, школа шкiльного вiку, школа студентського вжу, школа аспiрантського та докторант-ського вiку. Але пщ поняттям "школа" не обов'язково треба розум^и оф1ц1йне прим^ щення, затверджену програму навчання, державний контроль тощо. Це можуть бути школи, под1бн1 до натурфiлософських, як у Давн1й Грецп, рiзноманiтнi частi консультаций конференцп тощо, де розвиваються запити творчих поривiв, цi пориви скерову-ються у певний напрям, де виникають потреби.
Особливий акцент зроблено на тому, що кожна людина живе потребами, необхщ-ностями. Для Тх реалiзацiТ потрiбна реальна можливкть, яка забезпечуе закономiрний онтологiчний процес. Закономiрний процес забезпечуе допитливiй дитиш родина, яка активно чи пасивно, свщомо чи несвiдомо створюе певш умови для задоволення потреб дитини, як можуть бути онтологiчними i неонтологiчними, духовними i матерiальними. Нас щкавлять духовнi онтологiчнi потреби, як випливають iз природи людини, ТТ волi у виглядi феномен1в, пщ якими ми розумiемо надприроднi властивост людини, ТТ здат-ностi, яю забезпечують набуття духовних i фiзичних потреб життедiяльностi.
Ключовi слова: феномени людини; природа; метафiзика; духовнiсть; цшносл; вибiр; професiя; проекцизенщя.
Постановка проблеми. Сучасш дослщники все частше здiйснюють сво! науковi розвiдки в царинi початкових умов життя-простору, часу i руху, використовуючи унiверсальнi закони, тобто закони дiалектики, та альтернативи цих законiв. З цього приводу юнуе доволi велика кшьюсть публiкацiй. Однак нас щкавлять закони розвитку людини, суспiльства i держави, якi повиннi дiяти синхронно, синергетично на основi онтолопчно! методологи iз природним педагогiчним обгрунту-ванням. Як цього досягти? Це питання турбуе кожного науковця рiзних сфер дослщження. В цьому випадку вважаемо, що основне питання полягае у виборi професп, фаху вiдповiдно до сво!х природних задаткiв.
Аналiз дослщження проблеми. Питання синергетично! мотивацп методолопчних основ про-фесiйних потреб все частше дослiджують сучаснi науковцi, серед них В. Петрушенко, Д. Федорика та шшь
Мета статтi полягае в дослщженш синергетично! мотивацi! методолопчних основ професш-них потреб.
Виклад основного матерiалу. Потреба - це та ланка, що поеднуе людину iз умовами юнування. Потреба позначае тi елементи або складовi загальних умов буття або середовища, що стають оргашчними складовими життедiяльностi людини. Вiдповiдно потреба постае спрямову-вальною та стимулювальною силою щодо дiй останнього. Поняття потреби мае виражати не лише залежнють людини вiд умов буття, а й той проспр, який необхщний для розгортання людського способу буття i який людина створюе своею активнiстю. 1нколи вважають, що найперша потреба людини - це е !! потреба у тому, щоб бути людиною, потреба в сми^ життя, у вищих щнностях тощо [2, с. 161-162].
Феномени природи людини випливають iз образу Божого, яким вона надшена. Це феномени внутршньо! природи i зовшшньо! природи, якi бувають закритi й вщкрип, дiють синергетично, мають метафiзичну реальнiсть i потребують спiвпрацi людини iз законами природи.
Тобто потреби людини - це метафiзичнi феномени. Розглянемо !х характеристики, зазначенi
вище.
Внутршня природа феноменiв у виглядi потреб проявляе себе у виглядi голоду i спраги. Д. Федорика зазначае, що юнування голоду i спраги належить до вищого метафiзичного порядку як свщомо! потреби. Задоволення мае шшу рацiю, нiж просте вщшукування об'ективно! нестачi [4, с. 40-41]. Адже голод i спрага е для людини передуем душевними i духовними. Цi феноменальнi запити забезпечуе душа людини, яка мютить у собi умовний тезаурус потреб кожно! людини. Розгадати таемницю тезаурусного наповнення потреб можна, але це потребуе високого ступеня духовностi, метафiзичного послуху.
Зовшшня природа людських феноменальних потреб тшьки на перший погляд простiша. Фiзичний голод i спрага - це не банальне наповнення шлунка, а умовне заряджання людського надприродного оргашзму калорiями. Це заряджання спрямовуе потреби на онтолопчш засади, вiн мотивуе метафiзичну i фiзичну дiяльнiсть людини. Словом, будь-яка !жа i питво не повинш бути притаманнi людиш. Вгамування зовнiшньо! спраги й голоду повинно бути природно обгрунто-ваним.
Закрит феномени потреб людини наповнюють життя новим сенсом тод^ коли людина звертае мало уваги на природш штереси, свiй дар, талант тощо. Це реальний стимул, наприклад, до науково! дiяльностi, про який людина не здогадуеться. 1нколи людина не знае, що у не! з певних причин не вщчинеш феномени науково! творчосп. Зовнiшне оточення на це не звертало уваги, а дослухатися до внутршшх iмперативiв штимних феноменiв не було кому. Стаеться, на перший погляд, диво: хтось, шби ненароком, вщкривае зачинений внутршнш метафiзичний свiт, визнае той стутнь трансцендентальностi, який забезпечуе дiяльнiсть рашше не помiчених феноменiв.
Синергетично-правова мотивацгя методологгчних основ професшних потреб
Внутршш вщкрит феномени потреб людини утворюють своeрiдний феноменальний свiт. Це наповнення внутрiшнього стану струнами i нотами душi. Дивовижна феноменальна, оригшальна, iндивiдуальна музика повинна линути iз душi. Головне - правильно написати нотний стан i умiло торкнутися струн. Цей феноменальний свiт у людини е активним, вiн знаходить себе у потребах доволi швидко, якщо наявнi умови.
Вiдкритiсть е засадничою категорiею метафiзики особи. Саме завдяки спроможност духовно! iстоти вщкриватися особа може трансцендувати себе - i в прийняттi, i в спонтаннш активностi. Щоб осягнути духовну й особову природу трансцендентностi, ми не можемо тлумачити 11 за аналопею iз нижчими рiвнями буття. У безособовому Всесвiтi iстоти спроможш здiйснювати каузальну активнiсть, яка впливае на iншi душi за межами 1хнього власного буття. Тобто вони можуть впливати на онтолопчно трансцендентш 1м душi [4, с. 68]. Це означае, що вiдкритi феномени у душi людини бшьше стосуються вищих рiвнiв буття, тобто творчосп людини. Людина як надприродна особа використовуе вiдкрито феномени для виходу у трансцендентальний простiр за допомогою штелепбельно! та сенсибельно! активность Вщ ще! онтолопчно! активностi залежить природно-правовий порядок у Всесвiтi, хоча насправдi виглядае, що нiби людина своею духовшстю виходить за межi сво!х повноважень.
Однiею iз ознак духовносп чи особливостi е саме те, що ми можемо "вщкриватися", не "руйнуючи" й не "порушуючи" цiлiсностi нашого буття. Лише тому, що ми е особами, ми можемо "виходити" за власш меж1 так, як цього не може жодна матерiальна чи тшесна ютота. Також ми можемо "приймати" i привласнювати iстиннiше, нiж це може статися на матерiальному рiвнi. Отже, вщкрипсть - це метафiзичний акт ютоти вищого порядку, нiж безособове [2, с. 68-69]. Це феноменальна характеристика людини, яка у трансцендентальному просторi знаходить свое буття, сво! потреби. Трансцендентальне розумшня потреби не порушуе онтологiчного порядку. Тобто, якщо людина не споглядально, а феноменально вщчула, що И потреба не е руйшвним елементом трансцендентального права, значить, ця потреба може юнувати у земному, душевному житп. Тодi така вщкрипсть стае методолопею образу Божого iз власною свобщною волею.
Всi феномени внутршньо! та зовшшньо! природи людини, закрип й вiдкритi, пiдпорядкованi законам природи. Свобщна воля людини спiльно iз И свiдомiстю може використовувати феномени законно або незаконно. В результат потреби людини можуть бути корисними для Всесв^у або шюдливими. Найкращим варiантом е синергетичний вибiр потреб.
Синергетика як наука про закономiрностi виникнення та функцiонування систем, здатних до самооргашзаци [2, с. 189], доводить, що феномени потреб самi вказують шлях до реалiзацil. Наприклад, канонiчне право, яке насичене феноменами потреб людини, сприяе реатзаци його за умов дотримання природно-надприродних норм. Це своерщш пiдказки про вибiр людиною свого мiсця у земному житп та дiяльностi, зокрема професшно!. Звiдси й з'являеться поняття професшних потребiв.
Вважатимемо, що професшш потреби - це екзистенцiальнi штимш iмперативнi чинники, якi скерован1 на виконання виробничо-творчих обов'язюв людини згщно iз ТТ талантом.
Людина повинна створювати духовш й матерiальнi цшносп у земному життi, для цього шд час народження отримуе певш види i кiлькiсть талантiв, дарiв, якi починають дiяти пiд синерге-тичним впливом феноменiв, що розвивають умови життя. Умови життя повинш бути онтологiчнi, тобто пiдпорядкованi системам онтолопчних законiв творення природи протягом шести дшв.
Послiдовне, ступiнчасте творення св^у вiдповiдае антропному принципу: кожен день творення супроводжувався множиною природних закошв, якi нiби стали в пригодi на шостий день -день творшня людини. Тобто людина мала природно-правове пiдrрунтя, яке випливало iз законiв природи, а згодом iз законiв фiзики (закони св^ла, механiки, молекулярно-кiнетичнi теори газiв, термодинамiки, електрики, магнетизму, оптики, теори вiдносностi, атомно! фiзики тощо [3, с. 129]. Крiм того, потрiбно врахувати закони рослинного i тваринного св^у, спокою, Сонячно! системи, як впливають на органiзм людини, И тшо, душу i дух.
Тепер можна собi уявити, що щ всi закони природи визначають мапу життя кожно! людини i стають методолопчними установками у рiзних життевих потребах, зокрема i професiйних. Для цього дiе феномен розсудливостi.
Розсудливють передбачае здатнiсть до рацiонального прогнозування i складних способiв мiркування, за допомогою яких, наприклад, одне ршення зважуеться проти iншого, а негайна вигода порiвнюеться з бiльшим, проте вiдтермiнованим набутком [1, с. 301]. Рацюнальне прогнозування, передбачення вигоди чи випдного свого мiсця у суспiльствi пов'язанi з багатьма факторами, яю врахувати учням школи, де вщбуваеться первинний вибiр професi!, доволi складно. У цьому процесi провщну роль вiдiграють умовнi природнi синергетичш компаси.
Кожна людина мае свое мюце у просторi, часi й руи, тобто у Всесвiтi. Це мюце вона займае вiдповiдно до спрямування своерiдного духовного компасу, який дiе синергетично, - думки, почуття, бажання кожно! людини повиннi постшно здiйснювати природний пошук певних мето-дологiчних елементiв, якi е основою вибору мюця в життi. Адже природно-правовий простiр обжи-ваеться мшрокосмосами, тобто людьми, якi повиннi сприяти макрокосмосу в його буттi. Фактично за допомогою синергетичних впливiв кожна людина займае те становище у Всесвт, яке досяга-еться у результат розумного, онтологiчного розриву дш, думок, почуттiв i бажання. Цей природний розрив застер^ае, вiдволiкае вщ сибаритизму, тобто вiд прагнення розюшного життя, яке не приносить корист суспiльству. Йдеться про науку, яку деяю люди не зараховують до корисно! працi, вважаючи !! вiдпочинком чи буттям за рахунок шших, особливо тих, хто займаеться фiзичною працею.
Потрiбно задуматися над проблемами навчання, виховання i розвитку, яю сприяють у розкриттi основ таемнищ буття людини, !! творшня. 1накше кажучи, треба розкрити хоча б деяю таемницi природного пошуку фаху шляхом нетрадицiйно! дидактики внутршнього свiту людини. Такi зауваження потребують висв^лення понять: вибiр, професiя, фах, наукове самовизначення, педагогiчна синергетика тощо.
Вибiр - у фiлософi!, психологи, педагопщ - дiя або процедура, до яко! вдаеться людина у визначенш спрямування або змiсту сво!х дiй за умови, що юнуе кiлька варiантiв такого визначення. Як правило, фшософи стверджують, що у людини майже завжди iснуе можливють здiйснити вибiр. Якщо вiд вибору залежить подальша доля людини, то такий вибiр називають "життевим вибором". Це одне iз найважливiших понять фшософи екзистенцiалiзму: оскiльки людина закинута в свщ не призначена та не приречена нi до чого конкретного, то вона завжди перебувае в ситуацн вибору сво!х дтей, хоча може цього i не усвщомлювати. Вибiр часто ототожнюеться iз свободою, що не завжди виправдано, проте реальна можливiсть вибору не завжди робить людину вшьною, оскшьки всi його варiанти можуть бути неприйнятими [2, c. 32].
1деться про те, що людина завжди повинна робити один вибiр iз багатьох факторiв за певною ознакою. Це е один шлях дн людини як образу Божого, який намагаеться набути подоби Божо!. З таким розумшням поняття вибору людина йде за онтолопчним вибором, де пануе духовнiсть, душевнiсть, моральнiсть, а не матерiальна повсякденнiсть. Звичайно, повсякденнють теж е потребою, але iз наявнiстю чеснот. Наприклад, потребу в !ж1 можна задовольнити моральним !! здобут-тям або аморальним (крадiжкою). Тому вибiр у наущ може бути притаманний лише той, який задовольняе духовнi, душевнi потреби, а не очшуваш матерiальнi доходи. Це стосуеться вибору професн, фаху.
Профешя - це соцiальний феномен, що юнуе у виглядi специфiчних, як правило, шституцю-лiзованих форм - свщомосп, дiяльностi, вiдносин, а також норм, цшностей та оргашзацш, що пов'язанi iз систематичним виконанням iндивiдами суспiльно корисних дiй. Фактично це конкретна форма штелектуально! чи фiзично! трудово! дiяльностi, рiд занять. Профешя мiстить у собi багато галузей, тому iз поняття "профешя" випливае поняття "спецiальнiсть", як окрема галузь, як про-фесiя вузького профшю, рiзновид професi!; спецiалiст - знавець свое! справи, який мае вщповщну осв^ню квалiфiкацiю. Кiлька спещальностей можуть визначати фах. Наприклад, людина за профе-
Синергетично-правова мотивацгя методологгчних основ професшних потреб
шею - вчитель, за фахом вчитель фiзики й математики, за спещальшстю - математик. Хоча щ поняття ч^ко не розмежоваш в наущ. Загалом у професi!, спещальност та фаху основну роль вщграе покликання, схильнiсть, особливо цiнне духовне покликання. Звщки воно виникае, мало хто задумуеться. Але духовне покликання належить до Божого промислу, Його задумiв, планiв у розстановцi людей зпдно iз отриманими талантами. Людина здебшьшого не знае про наявшсть та кiлькiсть сво!х талантiв i намагаеться вирiшувати трудову долю самотужки. Однак тсля невдалих спроб вона все ж потрапить у природне призначення. Звичайно, треба дослухатися до себе i не вирiшувати важливi стратегiчнi плани необдуманою впертiстю самовпевнешстю. Звiдси випливае поняття наукового самовизначення.
Наукове самовизначення починаеться iз самопiзнання i самооцiнки. Йдеться про те, що людина у шкшьш роки повинна пiзнати себе, вибрати собi майбутне мiсце в суспшьствь Пiзнання себе е складним явищем, оскшьки треба усвiдомити, що людина е образом Божим, який прямуе до подоби Божо!. Тодi оцiнити свою поведiнку, знання та зютавити себе з iншими особами. Ощнка здiйснюеться стосовно майбутнього зайнятого мюця в свiтi, вибору професи, спецiальностi, фаху. Основна вiдповiдь - чи зумда я на цьому мющ продовжувати досягати подоби Божо!. Хоча абсолютно! ощнки досягнути неможливо, але потрiбно i недоощнити, i не переоцiнити себе.
Звичайно, рщко можна знайти людину, яка заявляе, що вона буде науковцем, професором, бо не знае цього фаху. Тому наукове самовизначення зводиться до вибору навчально! дисциплши, з якою людина хотша би пов'язати свое життя. Навт якщо йдеться не про теоретичш науки, а про практичш, наприклад, технiку, мистецтво, спорт та шш^ то i там е мiсце для наукового самовизначення в майбутньому. Спочатку треба з'ясувати, чи е таке захоплення постшним, чи викликае задоволення, чи е знання та щкавють до них.
Практика показуе, що вибiр теми дисертацн треба починати iз шкшьних зацiкавлень у певнш галузi знань. Наприклад, якщо людина все життя мрiяла про досягнення в спортi, оволодiла вiдповiдними знаннями, як досягти високих успiхiв, то вона мае бшьше можливостей дослщжувати онтологiчнi властивостi у певнiй наущ. Тобто набiр всiх знань стае у пригод^ бо ким молода людина мае стати, тим вона i стане, головне дихати ритмом Бога, ритмом суспшьства та ритмом свого менталггету. Це означае, що не потрiбно виходити за межi невидимо! свое! природи, духовно! основи свое! родини.
Вибiр професi! - це Божа турбота. За допомогою благодат (як Божо! присутност^ людина схиляеться до пе! професi!, яка закладена у самш !! природ, у пiдсвiдомостi, про яку складно догадатися. Адже Богу не байдуже, чим людина займатиметься: те, що людина робила протягом земного життя, те вона робитиме й на небесах. Але уявити собi цю дiяльнiсть складно.
Висновки. Синергетична мотиващя методолопчних основ професшних потреб пов'язана iз вродженими i соцiальними феноменами природи людини, а також iз трансцендентичним розумш-ням феномену. Велике значення у наукових потребах молодi мае проекзистенщя (сердечнiсть, вiдданiсть, самопожертва, самозречення) наукового керiвника. Тут доречно згадати феномено-логiчне прислiв'я "Людина стае паном, лише коли стае слугою".
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Свропейський словник фшософп (2016). Лексикон неперекладностей. Пер. з фр. Т. 4. К.: ДУХ I Л1ТЕРА. 440 с.
2. Петрушенко В. (2011). Фшософський словник: термши, персонал^', сентенци. Льв1в: "Магнол1я 2006". 352 с.
3. Сливка С. С. (2015). Проблеми фшософп права: навч. поаб. Вид. 2-ге, переробл. 1 допов. Х.: Право.
192 с.
4. Федорика Д. (2017). Фшософ1я дару: зб1рник есе!в / перекл. з англ. О. Паниц. Льв1в: Вид-во УКУ.
248 с.
Сливка Степан REFERENCES
1. Yevropejskyj slovnyk filosofiyi (2016). [European Dictionary of Philosophy] Leksykon neperekladnostej. Per. z fr. T. 4. K.: DUX I LITERA. 440 p.
2. Petrushenko V. (2011) Filosofskyj slovnyk: terminy, personaliyi, sentenciyi [Philosophical dictionary: terms, personalities, maxims]. Lviv: "Magnoliya 2006". 352 p.
3. Slyvka S. S. (2015). Problemy filosofiyiprava [Problems of philosophy of law]: navch. posib. Vyd. 2-ge, pererobl. i dopov. X.: Pravo. 192 р.
4. Fedoryka D. (2017). Filosofiya daru: zbirnyk eseyiv [Philosophy of the gift: a collection of essays] / perekl. z angl. O. Panycz. Lviv: Vyd-vo UKU. 248 p.
Дата надходження: 27.01.2021 р.
Stepan Slyvka
Institute of Law, Psychology and Innovative Studies Lviv Polytechnic National University, Doctor of Law, Professor Professor of the Department of Theory and Philosophy of Law, Constitutional and International Law
SYNERGETIC AND LEGAL MOTIVATION OF METHODOLOGICAL FUNDAMENTALS OF PROFESSIONAL NEEDS
The article examines the synergetic motivation of the methodological foundations of professional needs, which reflect a kind of sense of need for something, lack of current, or future needs, or requests just in case or different demands, needs and more.
We will focus on professional needs or needs that are necessary in the performance of professional tasks, in particular in science in the future. To feel what you can't do without in science, you need to "read" your methodology, which is "recorded" in the subconscious area, in the soul. These recordings are made actively or passively, but necessarily synergistically. Only synergetic motivation can reliably substantiate the existence of professional needs and develop them also synergistically in scientific schools. That is, the sequence of development of creative professional needs is as follows: school of preschool age, school of school age, school of student age, school of postgraduate and doctoral age. However, the term "school" does not necessarily mean official premises, approved curriculum, state control, etc. These can be schools similar to the natural philosophical ones that existed in ancient Greece, various frequent consultations, conferences, etc., where the demands of creative impulses develop, these impulses are directed in a certain direction, where needs arise.
Particular emphasis is placed on the fact that everyone lives in need, necessity. Their implementation requires a real opportunity that provides a natural ontological process. The natural process provides a curious child with a family that actively or passively, consciously or unconsciously creates certain conditions to meet the needs of the child, which can be ontological and non-ontological, spiritual and material. We are interested in the spiritual ontological needs that arise from human nature, his will in the form of phenomena, by which we mean the supernatural properties of man, his abilities, which provide the acquisition of spiritual and physical needs of life.
Key words: human phenomena; nature; metaphysics; spirituality; values; choice; profession; projection.
