CC BY
59
■ Лкарю, що практикуе_Тпявмя
To General Practitioner ■ [Jcmivic*
УДК (617.557-009.7:796.071.2):616-089.15 DOI: 10.22141/1608-1706.6.20.2019.186033
Коструб О.О., Блонський Р.1., Котюк В.В., Засаднюк I.A., Cmíphob А.О., Вадзюк Н.С. ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМН Укра!ни», м. КиТв, Укра!на
Синдром пахвинного болю спортсмешв. Система диференцмованого жрурпчного
лкування
Резюме. Актуальнсть. Синдром пахвинного болю в спортсменов (СПБС) е четвертою за частотою пато-лопею в структурi спортивного травматизму. Дан щодо вибору оптимальних способов та методов л1кування СПБС обмежен'1. Мета дослiдження: на пiдставi аналiзу клiнiчних та ультрасонограф'чних результат лку-вання хворих 3i СПБС обгрунтувати вибiр оптимального способу х1рург'чного лil<ування. Матер'юли та мето-ди. Основудосыдження становили 114 хворих 3i СПБС, яким було проведено х1рурпчне л1кування. Результат. Артроскопчне лкування внутршньосуглобовоТ форми СПБС в'ропдно високоефективне (р < 0,05) на вах термнах спостереження. Ефективнсть лкування хворих i3 комб'на^ею ушкодження суглобово! губи та суглобового хряща становила 90,5 % на 90-ту добу спостереження, тодi як у па^енлв з iншими внутршньо-суглобовими ушкодженнями було в'дм'чено повну в'!дсутнють клiнiчних та сонограф'чних симптом'в. Хiрур-г'чне лiкування навколосуглобово! форми СПБС (синдром внутршнього та зовншнього клацаючого стегна) також в'ропдно високоефективне (р < 0,05) (як артроскопчний релiз сухожилка m. iliopsoas, так i мiнiiнвазив-на фасцiотомiя m. tensor fasciaе Ыае) на вах термнах спостереження. Патогномонiчнi симптоми зникали вже на 21-шу добу. Оперативне лiкування позасуглобово! форми СПБС (ARS-синдром) за стандартною та новою методиками (релiз iз рефiксацiею сухожилка привдного м'яза стегна та iнтраоперацiйним введен-ням автолопчно! плазми, багато! факторами росту), встановило бльшу ефективнсть ново! методики, що проявлялось клiнiчно та ультрасонограф'чно. Результати двоб'мно! тенотомн m. adductor longus дозволяють в'ропдно рекомендувати дану методику спортсменам старшо! вково! групи з двоб/'чним ARS-синдромом III-IV стадП. Ця процедура дозволяе швидко усунути больовий синдром на 21-шу добу до 0,6 бала за в'зу-ально-аналоговою шкалою. Висновки. Доведено ефективнють ^рурпчного лiкування синдрому пахового болю спортсменв. Додавання автолопчно! плазми, багато! факторами росту, дозволяе швидко та дешево покращити результати ^рурпчного лiкування iнгвнально! форми та ARS-синдрому. Двоб'чна тенотом'я m. adductor longus ефективна та рацюнальна в спортсменв старшо! вково! групи. Диференцiйованi пд-ходи до мкування синдрому пахового болю з використанням нових спосовв оперативного лiкування при-скорюють повернення па^енлв до спортивно!дiяльностi.
Ключовi слова: синдром пахового болю спортсменв; ARS-синдром; кста спортсмена; синдром внутрш-нього клацаючого стегна; синдром зовншнього клацаючого стегна; ^рурпчне ^кування; автолопчна плазма, багата факторами росту; артроскопя
Вступ ного професшного спорту в Укрш'ш, що вщбуваеться
Синдром пахвинного болю в спортсмешв (СПБС) — саме зараз, потребуе ятсно нового pÍBra функцюналь-
це група м'якотканинних ушкоджень, що виникають у но! подготовки спортсмешв. Намагання форсувати цей
спортсмешв у результата хрошчного перенавантажен- процес разом Í3 збтьшенням фiзичних навантажень,
ня та супроводжуються больовими вщчуттями в па- ускладненням техшчних прийомiв на тренуваннях, а
ховш дтянщ, що призводить до частково! або повно! також недосконалютю графшв змагань частше при-
втрати спортсменом його професшно! придатность зводить до патолопчних сташв, яы родко траплялися
Переход вод масового аматорського до високооплачува- рашше, у тому чи^ до СПБС [1], який е четвертою за
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2019
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2019
Для кореспонденци: Котюк В1ктор Володимирович, кандидат медичних наук, вщдш спортивно! та балетно!' травми, ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМН Укра'ни», вул. Бульварно-Кудрявська, 27, Ки'в, 01601, Укра'на. E-mail: kotyuk_v@ukr.net; конт. тел. +38 (068) 321-42-87
For correspondence: Viktor Kotyuk, PhD, Department of Sports and Ballet Trauma, State Institution "Institute of Traumatology and Orthopaedics of the NAMS of Ukraine', Bulvarno-Kudriavska st., 27, Kyiv, 01601, Ukraine; e-mail: kotyuk_v@ukr.net; phone +38 (068) 321-42-87
частотою патолопею в структурi всього спортивного травматизму [2—4].
У свгтовш лiтературi термiнологiя синдрому пах-винного болю включае ARS-синдром, лонний осте!т, пубалгiю спортсмена, юсту спортсмена, больовий синдром Gilmore тощо [5]. Слщ зазначити, що жодний тер-мiн не тiльки не дае вщповщь на питання щодо етюло-г11 та патогенезу розвитку травм дано! локатзащ!, але й призводить до плутанини серед лiкарiв спортивних команд та ортопедiв-травматологiв стацiонарних вiддiлень [6]. Зi свого боку, несвоечасне та неправильне лкування хворих зi СПБС призводить до зриву компенсаторних механiзмiв та спричиняе розвиток стшкого больового синдрому, що е досить частою причиною частково! або повно! втрати спортсменом його працездатност [7, 8].
Ефективнiсть лшування хворих зi СПБС на шзшх стадiях захворювання значно менша, шж на раннiх. Тому важливо заохочувати спортсмешв дотримува-тись правильно! тренувально! програми та навчати !х звертатися за медичною допомогою на раншх стадiях захворювання з метою запобтання розвитку хронiзацii захворювання [9, 10]. 1снують консервативнi та опера-тивш методи лiкування СПБС, застосування яких за-лежить вiд локалiзацii та стади захворювання [11—13].
Позасуглобовi та навколосуглобовi ушкодження, що пов'язанi з тендинопатаями, до стади дегенеративного розриву тдлягають консервативному лiкуванню [14, 15] або iнодi хiрургiчному [12, 16]. Внутршньосугло-бовi та iнгвiнальнi ушкодження при СПБС шдлягають переважно оперативному лкуванню у зв'язку з неефек-тивнiстю консервативного, що пов'язано зi структур-ними змiнами в ушкоджених тканинах (розрив сугло-бово! губи кульшово! западини, дефект задньо! стшки пахвинного каналу тощо) [11, 19, 20]. З точки зору до-казово! медицини данi щодо вибору оптимальних спо-собiв та методiв лiкування СПБС досить обмеженi для того, щоб робити остаточнi висновки [19, 20]. Тому по-трiбнi подальшi дослiдження в цьому напрямку.
Одним iз перспективних шляхiв у виршенш пробле-ми лiкування хворих iз дегенеративним ушкодженням сухожиль е залучення до медично! практики досягнень молекулярно! та кштинно! бюлоги, зокрема викорис-тання збагачено! тромбоцитами плазми та автолопч-них мультипотентних мезенхiмальних стромальних клiтин тощо [21, 22]. Отримати автолологiчну плазму, багату факторами росту (АПБФР), можна на спещаль-них або лабораторних центрифугах, в програмi яких за-кладенi вщповщш параметри — швидкiсть обертання i час центрифугування, в один чи два етапи [23, 24].
Мета дослщження: на nucraBi аналiзу клшчних та ультраcонографiчних результат лiкування хворих 3i СПБС обГрунтувати диференцiований B^ip оптимального способу xipypri4Horo лшування.
Матерiали та методи
Основу дослщження становили 114 хворих 3i СПБС, як проходили х^рурпчне лiкyвання в клшщ спортивно! та балетно! травми ДУ «1нститут травматологи та ортопеди НАМНУ». Уci пацieнти були розподтеш на 4 групи залежно вiд локалiзацi! патологiчного процесу. Так, до групи I увшшли 47 пащентав i3 внутршньосу-глобовою формою СПБС, до групи II — 15 пащенпв i3 навколосуглобовою формою СПБС, до групи III — 28 хворих 3i СПБС позасуглобово! форми ARS-синдрому, а до групи IV — 24 хвоpi з шгвшальною фомою СПБС (табл. 1).
Сорока семи пащентам групи I проводилось опе-ративне лiкyвання (артроскошя кульшового сугло-ба) i3 приводу внутршньосуглобових ушкоджень при СПБС. Пащенпв було pозподiлено за локалiзацieю па-тологiчного процесу на такi шдгрупи:
— 1-ша — 21 пащент iз локальним ушкодженням су-глобово! губи 0-4-! ст. за McCarthy;
— 2-га — 7 пащентав iз комбiнованим ушкодженням суглобово! губи та кругло! зв'язки;
— 3-тя — 18 пащенпв iз комбшащею ушкодження суглобово! губи та фемороацетабулярного конфлшту (ФАК).
Лiкyвання пацieнтiв 1-! пiдгpyпи проводилось шляхом артроскопи кульшового суглоба, паpцiально! ре-зекци суглобово! губи (рис. 1), дебридменту й остео-перфораци дiлянки ушкодженого хряща в pазi його повношарового ушкодження. Пiд час оперативного л^вання пацieнтiв 2-! пiдгpyпи проводились артроскошя кульшового суглоба, парщальна резекщя суглобово! губи, дебридмент у pазi ушкодження суглобово-го хряща та ваперизащя ушкоджено! кругло! зв'язки головки стегново! кустки. Пiд час оперативного лшу-вання пацieнтiв 3-! пiдгpyпи пiд час артроскопи, о^м ушкодження суглобово! губи, у вшх хворих була вияв-лена наявшсть оcтеофiтiв на головцi стегново! ыстки (САМ тип ФАК) чи кульшовш западинi (Pincer тип ФАК) або iх комбiнацi! (змiшаний тип ФАК). Ушм цим хворим проводились артроскошя кульшового суглоба, парщальна резекщя суглобово! губи, дебридмент у pазi ушкодження суглобового хряща та резекщя наявних остеофтв (резекцшна артропластика).
До групи II увшшли 15 пащенпв, яким проводило-
Таблиця 1. Розподл хворих залежно вд локал'зацп патолопчного процесу
Група Локалiзацiя процесу Кшьюсть
1 Внутршньосуглобова 47
II Навколосуглобова 15
III Позасуглобова 28
IV Ыгвшальна 24
Рисунок 1. Етапи виконання артроскопи кульшового суглоба: а — ушкодження ацетабулярноУ губи; б — стан псля артроскоп'чноУ резекцп та ваперизац'п ацетабулярноУ губи
ся оперативне лшування з приводу навколосуглобових ушкоджень при СПБС. Пащенпв було розподшено за локатзащею патолопчного процесу на таю шдгрупи:
— 1-ша — 8 пащенпв iз тендинопатieю m. tensor fasciaе lataе (синдром зовншнього клацаючого стегна);
— 2-га — 7 пащенпв iз тендинопатieю m. iliopsoas (синдром внyтpiшнього клацаючого стегна).
Пд час оперативного лiкyвання пащенпв 1-! тд-групи з тендинопапею m. tensor fasciaе lataе (синдром зовшшнього клацаючого стегна) проводили мшпнвазивну фаcцiотомiю m. tensor fasciaе lataе (рис. 2а). Пiд час оперативного лжування пащен-
там 2-! пщгрупи з тендинопатieю m. iliopsoas (синдром внутршнього клацаючого стегна) виконували артроскотю кульшового суглоба та pелiз сухожилка m. iliopsoas (рис. 2б).
До групи III увшшли 28 пащенпв, котрим проводилось оперативне лжування з приводу позасуглобових ушкоджень при СПБС (ARS-синдром). Цих хворих було розподшено за методикою оперативного лшуван-ня на три пщгрупи:
— 1-ша — 11 пащенпв, яким проводився pелiз iз рефжсащею сухожилка привщного м'яза стегна (стандартна методика) (рис. 3 а);
Рисунок 2. Оперативне л/кування з приводу навколосуглобових ушкоджень: а — м'нпнвазивна фасц'ютом'т m. tensor fasciaе Шае; б — стан псля артроскоп'чного рел/зу сухожилка m. iliopsoas
Рисунок 3. Оперативне л1кування з приводу позасуглобових ушкоджень при синдром'1 пахвинного болю спортсмен/в (ARS-синдром): а — рел!з iз реф!ксац!ею сухожилка привщного м'яза стегна; б — рел!з 1з реф!ксац!ею сухожилка привщного м'яза стегна та наступним нтраоперацйним введенням АПБФР; в — двоб!чна тенотом!я m. adductor longus
— 2-га — 10 пащенив, яким виконувався релiз i3 рефшсащею сухожилка привщного м'яза стегна та наступним штраоперацшним введенням АПБФР (нова методика) (рис. 3б);
— 3-тя — 7 пащенив i3 двобiчним ARS-синдромом, яким проводили двобiчну тенотом1ю m. adductor longus (рис. 3в).
До групи IV увшшли 24 пацiенти, котрим проводилось оперативне лшування з приводу шгвшальних ушкоджень при СПБС (ккта спортсмена). При цьому хворих було розподтено за методикою оперативного лшування на двi пщгрупи:
— 1-ша — 14 пацiентiв, котрим виконувалась стандартна мiофасцiопластика пахвинного каналу (стандартна методика) (рис. 4а);
— 2-га — 10 пащенив, котрим проводилась мюфас-щопластика пахвинного каналу з наступним штраоперацшним введенням АПБФР (нова методика) (рис. 4б).
АПБФР отримували за технолоиею Sanchez&Anitua шляхом забору 40 мл щльно! кровi з лштьово! вени пащенив (забiр кровi проводився натще), пiсля чого кров
р1вном1рно розподiляли в 8 стерильних 5,0 мл вакутай-нерах 1з розчином цитрату натрш та центрифугували протягом 8 хв (обертова частота — 1800 об/хв) 1з при-скоренням 460 g на апарат1 «Детендорфер» (Нмеччи-на). П1сля центрифугування щльно! кров1 та наступно! 11 пошарово! стратифшацц у стерильних умовах за до-иомогою стерильного шприца проводили заб1р шара плазми, багато! факторами росту, та вводили й в зону тендинопати.
Вериф1кац1я д1агнозу проводилась на шдстав1 огляду та МРТ-дослщження. Також ус1м пац1ентам було про-ведене клiнiчне та сонограф1чне дослщження в динамь ц1. При цьому обстеження хворих здшснювалося перед лшуванням, на 21-шу, 45-ту та 90-ту добу з моменту початку лшування. У динамiцi оцiнювали тай клИч-нi симптоми: ознаки локально! болючосй при паль-паци (за 10-бальною вiзуально-аналоговою шкалою), клiнiчнi симптоми нейропаи! п. Шohypogastricus та п. ШощшпаИБ, симптоми болючого рГзкого випаду вщ-повадно! кшщвки в6Гк, аддукцшний тест, флексшний тест, тест на прямий м'яз живота з протищею, тест на
Рисунок 4. Оперативне л!кування з приводу ксти спортсмена: а — стандартна м'юфасц'юпластика пахвинного каналу (стандартна методика); б — м 'юфасц 'юпластика пахвинного каналу з наступним
нтраоперацйним введенням АПБФР (нова методика)
кош м'язи живота з протвддею, симптом розширено-го пахвинного ктьця, симптом кашльового поштовху при пальпаци пахвинного каналу. Пiд час ультрасо-нографи оцiнювали ширину пахвинного ктьця в мм, ознаки наявносп вогнищ гiпоехогенноcтi сухожилка mm. adductor longus, rectus femoris, ознаки вогнищ анехогенносп сухожилыв, вогнищ кальцифшапв, вогнищ piдини навколо сухожилка та наявносп кicткових оcтеофiтiв яюсно (наявний/вiдcyтнiй). Статистичну обробку pезyльтатiв проводили за допомогою програм-ного забезпечення StatSoft Statistica 8.0. Результати вважали статистично вipогiдними при р < 0,05.
Дослтження погоджено з локальним комiтетом з етики ДУ «Шститут травматологи та ортопеди НАМН Укра!ни». Вiд пацieнтiв, яким проводили лшування за вказаними методами, отримано шформовану згоду.
Результати та обговорення
Ощнюючи результати хipypгiчного лiкyвання 1-! птгрупи пацieнтiв iз внyтpiшньоcyглобовими ушко-дженнями кульшового суглоба, вiдмiтили майже пов-ну вiдcyтнicть больового синдрому (1,65 ± 0,36 бала) вже на 21-шу добу пicля початку лкування. При цьо-му частота FADDIR- та FABER-тесту на 21-шу добу спостереження зменшувалась бiльше нiж на 50 %, а на 90-ту добу FADDIR-тест був вiдcyтнiй у вшх пацieнтiв, тодi як FABER-тест був позитивний у 9,5 % хворих. Соногpафiчно на 21-шу добу вiдмiчалиcь повна вщ-cyтнicть патолопчних змiн у cyглобовiй гyбi кульшово! западини та значне зменшення в 61,9 % хворих ознак наявносп ртини в cyглобi, причому ознаки наявносп piдини були вiдмiченi в 14,3 % хворих на 45-ту добу та в 9,5 % випадюв на 90-ту добу спостереження. Ушкодження суглобового хряща пт час артроскопи кульшового суглоба було виявлене в 71,4 % пащенпв (2-4-! ст. за McCarthy). При цьому у хворих з ушкодженням суглобового хряща було вiдмiчено бтьш повтьну ди-намшу зменшення патологiчних cимптомiв пiд час клМчного та cоногpафiчного доcлiдження, у 9,5 % хворих iз повношаровим ушкодженням суглобового хряща та пошкодженням суглобово! губи на 90-ту добу спостереження була вiдмiчена наявшсть позитивного FABER-теста та наявшсть патолопчних змш у сугло-бовому хpящi та piдини в кульшовому cyглобi при со-ногpафiчномy доcлiдженнi. Данi хвоpi потребували по-дальшого лiкyвання.
Лiкyвання 2-! птгрупи пацieнтiв iз внутршньосу-глобовими ушкодженнями кульшового суглоба при-звело до майже повно! вiдcyтноcтi больового синдрому (1,25 ± 0,25 бала) вже на 21-шу добу тсля початку ль кування. При цьому частота FADDIR- та FABER-тесту суттево зменшувалась на 21-шу добу спостереження та вт^чалась лише у 12,5 % випадюв. На 45-ту добу FADDIR- та FABER-тести зникали повшстю. Соно-гpафiчно на 21-шу добу дослтження вiдмiчалаcь повна вiдcyтнicть патологiчних змш у суглобовш гyбi кульшово! западини та ознак наявносп ртини в cyглобi. При артроскопи кульшового суглоба пошкодження суглобового хряща було виявлене в 50 % пащенпв, при
цьому динамша зменшення ультрасонографiчних патолопчних змш у даних хворих шсля артроскошчного лiкування була повтьшшою.
Лiкування 3-ï пiдгрупи пащенпв i3 внутршньосу-глобовими ушкодженнями кульшового суглоба при-звело до майже повно! втсутносп больового синдрому на 21-шу (1,50 ± 0,17 бала) та 45-ту добу спостереження (0,56 ± 0,15 бала), а також повно! його втсутносп хворих на 90-ту добу. На 21-шу добу спостереження позитивний FADDIR-тест був вт^чений у 38,9 % хворих, а FABER-тест — у 33,6 %, тсда як на 45-ту добу FADDIR-та FABER-тест зникали повшстю в ушх хворих. Соно-графiчно на 21-шу добу дослтження вт^чались повна втсутшсть патолопчних змш у суглобовш ^6î кульшово! западини та остеофтв на головщ стегново! истки чи кульшовш западиш, значне зменшення (в 77,7 % хворих) ознак наявносп ртини в суглоб^ при цьому на 45-ту та 90-ту добу спостереження даш ознаки були втсутш повшстю.
Провiвши аналiз результатiв артроскошчного лшу-вання хворих iз внутршньосуглобовими ушкодженнями, встановили вiрогiдно високу (р < 0,05) ефектившсть даного виду лшування на всiх термшах спостереження. При цьому ефективнiсть л^вання залежала вiд лока-лiзацiï та ступеня ушкодження. Так, вiрогiдне покра-щання з боку клiнiчних та ультрасонографiчних симп-томiв у хворих iз комбiнацiею ушкодження суглобово! губи та суглобового хряща становило 90,5 %, тодi як у пащенпв з шшими внутрiшньосуглобовими ушкодженнями на 90-ту добу спостереження була вт^чена повна втсутшсть клiнiчних та сонографiчних симпто-мiв патологiчного процесу.
Хiрургiчне лiкування пацiентiв iз навколосуглобо-вими пошкодженнями кульшового суглоба в 1-й шд-групi призвело до майже повно! втсутносп больового синдрому (0,50 ± 0,28 бала) вже на 21-шу добу тсля операцй'. Позитивний тест зовшшнього клацаючого стегна, симптом болючого рiзкого випаду вiдповiдноï юнщвки вбiк, а також позитивний абдукцшний тест у положеннi 30 та 45 градушв згинання в кульшових су-глобах iз протидiею на 21-шу добу зникали повшстю, тодi як симптом локально! болючосп при пальпаци', позитивний абдукцшний тест в положенш 30 та 45 гра-душв згинання в кульшових суглобахi з протидiею на 21-шу добу зус^чалися лише в 12,5 та 25,0 % випад-кiв втповтно та зникали на 45-ту добу спостереження. Сонографiчно на 21-шу добу дослтження вiдмiчалась повна вiдсутнiсть вогнищ кальцифшапв та вогнищ рь дини навколо сухожилка, а на 90-ту добу спостереження — значне зменшення патолопчних змш mm. tensor fasciaе Ыае. Вищевказаш результати свтчать про статистично вiрогiдне (р < 0,05) ефективне лшування дано! птгрупи хворих.
У 2-й пигруш пацiентiв iз навколосуглобовими пошкодженнями кульшового суглоба хiрургiчне ль кування призвело до майже повно! втсутносп больового синдрому (0,43 ± 0,20 бала) на 21-шу добу шсля початку лшування. При цьому позитивний тест внутршнього клацаючого стегна, симптом болючого
pÍ3Koro випаду протилежно'! иншвки b6ík, а також тест Томсона на 21-шу добу зникали повнютю. Соно-графiчно на 21-шу добу вiдмiчалась повна вiдсутнiсть ознак рщини навколо сухожилка, значно зменшува-лись ознаки патолопчних змiн сухожилка m. iliopsoas у 57,1 % та суглобового хряща головки стегново! истки у 28,6 %. Даш патолопчш ознаки зникали повшс-тю на 90-ту добу.
Аналiзуючи результати оперативного лшування хворих iз навколосуглобовою формою СПБС (синдром внутршнього та зовнiшнього клацаючого стег-на), котрим проводили оперативне л^вання, вста-новили вiрогiдно високу (р < 0,05) ефектившсть обох видiв оперативного лшування (артроскопiчний релiз сухожилка m. iliopsoas та мiнüнвазивна фасцiотомiя m. tensor fasciaе 1а!ае) на вшх термiнах спостереження. Водночас ефективнiсть л^вання залежала вiд локаль зацй' та ступеня ушкодження, а патогномонiчнi симп-томи, що супроводжували данi ушкодження, зникали вже на 21-шу добу спостереження.
Результати хiрургiчного лшування хворих на ARS-синдром проявлялись на 21-шу добу в 1-й шдгруш майже повною вiдсутнiстю больового синдрому (1,27 ± ± 0,19 бала). Симптоми локально! болючосп при пальпаци, аддукцiйнi та флексiйнi тести, симптоми болю-чого бiгового прискорення та болючого рiзкого випаду вщповщно'! кiнцiвки вбiк, позитивний тест на прямий м'яз та косий м'яз живота з протидieю на 21-шу добу зменшувались бтьше нiж на 50 % та майже повнютю зникали вже на 45-ту добу спостереження. Соногра-фiчно на 21-шу добу дослщження вiдмiчалась повна вщсутшсть УЗД-ознак вогнищ анехогенностi сухожилка, вогнищ кальцифiкатiв та вогнищ рщини навколо сухожилка, спостерiгалось значне зменшення УЗД-ознак нерiвномiрностi кортикального шару в мюцях прикрiплення сухожилка mm. adductor longus до истки та наявносп исткових остеофiтiв, при цьому даш па-тологiчнi ознаки були вщсутш на 45-ту та 90-ту добу спостереження.
У пащентав з ARS-синдромом в 2-й пiдгрупi, котрим проводили оперативне л^вання за новою методикою, на 21-шу добу слщ вщмггити майже повну вiдсутнiсть больового синдрому (1,3 ± 0,3 бала), при цьому симптоми локально! болючост при пальпаци та позитивний аддукцшний тест iз протидieю в положенш 45 та 90 градусiв згинання в кульшових суглобах на 21-шу добу зникали повнютю, тодi як частота симптому, болючого рiзкого випаду вщповщно! кiнцiвки вбiк, флексiйний тест, тести на прямий та косий м'язи живота з проти-дieю на 21-шу добу зменшилися бтьше шж на 80 % та зникали повнютю на 90-ту добу спостереження. Соно-графiчно на 21-шу добу вiдмiчалася повна вiдсутнiсть УЗД-ознак вогнищ анехогенносп сухожилка, вогнищ кальцифшатав, вогнищ рiдини навколо сухожилка та ознак наявносп кiсткових остеофiтiв, також вiдмiча-лось значне зменшення УЗД-ознак нерiвномiрностi кортикального шару в мюцях прикр^ення сухожилка mm. adductor longus до истки (зникали на 45-ту та 90-ту добу).
У хворих з ARS-синдромом 3-! пигрупи спостериа-ли майже повну вщсутнють больового синдрому (0,57 ± ± 0,29 бала) вже на 21-шу добу шсля початку лiкyвання. При цьому симптоми локально! болючост при пальпаци та позитивний аддукцшний тест iз пpотидieю на 21-шу добу зникали повнютю, тодi як частота симптому, болючого piзкого випаду вщповщно! та протилежно! инщвки вбiк на 21-шу добу стала меншою на 42, 9 %, флексшний тест зменшувся на 84,86 %, а тести на прямий м'яз iз протвддею — вщповщно на 57,1 %, при цьому даш патолопчш ознаки зникали повнютю на 45-ту добу спостереження. Соногpафiчно вже на 21-шу добу вщм1чалась повна вщсутнють УЗД-ознак патолопчних змш mm. adductor longus, вогнищ кальцифшатав, вогнищ рщини навколо сухожилка.
Анал1зуючи результати оперативного лшуван-ня хворих iз позасуглобовою формою СПБС (ARS-синдром), котрим проводили оперативне лшування за стандартною та новою методикою, встановлено вipогiдно високу (р < 0,05) ефектившсть обох видiв оперативного лшування на вшх теpмiнах спостереження. При цьому ефектившсть лшування була ви-щою у хворих, яи оперувались за новою методикою, що проявлялось вщсутнютю ознак локально! болю-чоcтi при пальпаци, УЗД-ознак вогнищ анехогеннос-п сухожилка, вогнищ кальцифшапв, вогнищ рщини навколо сухожилка та наявноcтi исткових остеофтв вже на 21-шу добу спостереження. Частота cимптомiв болючого piзкого випаду вiдповiдно! кiнцiвки вбiк, позитивного аддукцшного тесту, флекciйного тесту, тесту на прямий м'яз живота з пpотидieю, а також УЗД-ознак наявносп вогнищ гшоехогенносп сухожилка mm. adductor longus на 21-шу добу зменшилася бтьше шж на 80 % та зникала повнicтю на 90-ту добу спостереження, що свщчить про швидше вщновлення дано! шдгрупи хворих.
Аналiзyючи результати хворих iз двобiчною тено-томieю m. adductor longus, встановили вipогiдно високу (р < 0,05) ефектившсть цього виду лшування. Ця процедура дозволяе швидко усунути больовий синдром до 0,6 ± 0,3 бала вже на 21-шу добу шсля початку лшування та забезпечуе повернення спортсмешв до !х професшно! дiяльноcтi пicля вiдновлення повно! м'язово! сили.
Оцшка pезyльтатiв клiнiчного обстеження 1-! шд-групи пацieнтiв з шгвшальною формою СПБС на 21-шу добу шсля операци заcвiдчила, що больовий синдром зменшився до 1,50 ± 0,14 бала, зникли симптоми розширеного пахового ильця та симптом каш-льового поштовху при пальпаци пахового каналу, а частота cимптомiв болючого бпового прискорення та болючого piзкого випаду вiдповiдно! кiнцiвки вбш, а також нейpопатiй n. genitofemoralis та n. ilionguinalis зменшувалася бтьше шж на 50 % та зникала повнютю вже на 45-ту добу спостереження. Соногpафiчно на 21-шу добу вщм1чалась повна вiдcyтнicть УЗД-ознак розширеного зовшшнього пахового кiльця та сип-мтому кашльового поштовху, а УЗД-ознаки наявносп патологiчних змiн дистально! частини m. externuset
internus obliqus abdominis були B^Mi4ern в 14,3 ± ± 7,6 % хворих (на 45-ту та 90-ту добу данi ознаки зникали).
Оцiнюючи результати KniHi4Horo обстеження 2-ï пiдгрупи пацieнтiв з шгвшальною формою СПБС на 21-шу добу тсля операцй', слiд вiдмiтити майже пов-ну вiдсугнiсть больового синдрому (0,60 ± 0,22 бала) вже на 21-шу добу шсля початку лкування. При цьому симптоми розширеного пахового кшьця, симптом кашльового поштовху при пальпацй' пахового каналу, симптом болючого бiгового прискорення та болючого рiзкого випаду вiдповiдноï кшщвки вбш, аддуккцш-ний тест та тест на прямi на кош м'язи живота, а також симптом нейропатй' n. iliohypogastricus та n. ilionguinalis зникали повнiстю вже на 21-шу добу спостереження, тодi як частота симптому болючого бйового прискорення на 21-шу добу зменшилася на 80 %, а болючого рiзкого випаду в1дповщно1 кiнцiвки вбш та нейропатй' n. genitofemoralis — на 90 %, даш симптоми зникали по-внiстю вже на 45-ту добу спостереження. Сонографiч-но на 21-шу добу вiдмiчалась повна вщсутшсть ознак розширеного зовнiшнього пахового кшьця, симптому кашльового поштовху, патолопчних змiн дистально!' частини m. externus et internus obliqus abdominis.
Отже, у хворих з шгвшальною формою СПБС, котрим проводили оперативне лшування за стандартною та новою методикою, встановлено вiрогiдно ви-соку (р < 0,01) ефективнють обох видiв оперативного лiкування на вшх термiнах спостереження, при цьому ефективнють л^вання була вищою у хворих, яи опе-рувались за новою методикою, що проявлялось менш вираженим больовим синдромом (0,60 ± 0,22 бала) та вщсутшстю ознак нейропатй' n. iliohypogastricus та n. ilionguinalis, симптому болючого бйового прискорення та болючого рiзкого випаду в1дпов1дно1 кшщвки вбш, аддукцiйного тесту та тесту на прямi та косi м'язи живота вже на 21-шу добу спостереження, що свщчить про бтьш швидке вщновлення дано!' пiдгрупи хворих (патент № 113139 «Спошб мрурпчного лiкування кили спортсмена»).
Обговорення
Л^вання СПБС часто e справжнiм викликом ортопеду-травматологу, оскшьки патологiя може спри-чинюватись одразу кiлькома окремими факторами, на яы потрiбно впливати рiзними методами та способами. Тому насамперед потрiбно визначити провiднi меха-нiзми формування больового синдрому в конкретного пащента.
Автолологiчна плазма, багата факторами росту, широко застосовуеться в багатьох галузях медицини та вважаеться сьогодш перспективним, проте не достат-ньо дослщженим методом лшування [25—27]. Пози-тивнi результати застосування АПБФР описаш й при СПБС у клькох окремих повiдомленнях в одиничних хворих [21, 22]. Нашi результати застосування АПБФР як доповнення до хiрургiчного лшування на значно бтьшш когортi спортсменiв зi СПБС також вказують на доцтьнють використання даного методу.
Тендинопат1я прив1дних м'яз1в стегна як елемент СПБС може л1куватись як консервативно, так i х1-рург1чно. У молодих спортсмешв, особливо в тих, як1 виступають на профес1йному р1вн1, ми в1ддаемо перевагу хай i б1льш тривалому, але консерватвиному л1ку-ванню для проф1лактики зменшення сили прив1дних м'яз1в, що в1дм1чаеться п1сля тенотомй або реф1кса-цй сухожилка m. adductor longus. Спос1б х1рург1чного л1кування тендинопатй прив1дних м'яз1в стегна з 1х в1докремленням в1д лонно'1 к1стки, дебридментом м1с-ця прикр1плення, кюретажем та реф1ксац1ею прив1д-них м'яз1в за допомогою анкер1в значно складшший техн1чно, дорожчий та вимагае значно тривал1шо1 реабштацй, хоча потенц1йно дозволяе зберегти силу прив1дних м'яз1в [28]. Спортсменам старшо'1 в1ково1 групи за в1дсутност1 достатнього ефекту в1д консервативного л1кування зазвичай не потр1бно чекати на результати м1сяцями. Здеб1льшого повне в1дновлен-ня сили прив1дних м'яз1в стегна для них не наст1льки важливе, як для молодих спортсмешв, яы продовжу-ють виступати на змаганнях. Тому для спортсмешв старшо'1 вшово! групи х1рург1чне л1кування — теното-м1я m. adductor longus е в1рог1дно високоефективним та швидким способом (р < 0,05) позбутись болю, що заважае повернутись до спортивних навантажень. Особливо це показано спортсменам 1з дво61чним ARS-синдромом III—IV стад!! за умови в1дсутност1 ефекту в1д консервативного л1кування. Шшим фактором, що впливае на виб1р методу л1кування для тендинопатй' аддуктор1в при СПБС, е ч1тка локал1зац1я патолог1чного процесу. Так, гостра чи шдгостра травма в д1лянц1 тендопер1остального сегмента прив1дних м'яз1в вимагае здеб1льшого консервативного л1ку-вання. У раз1 хрон1чних ушкоджень або дистальн1ше розташованих часткових ушкоджень сухожилк1в по-казання до х1рург1чного л1кування зростають. Iснують 1 1нш1 способи х1рург1чного л1кування дано! патологи. Зокрема, подовження прив1дних м'яз1в [29]. Вт1м результати подовження прив1дних м'яз1в при СПБС нев1дом1, а пер1од реабштацй оч1кувано довший. Ми обрали тенотом1ю прив1дних м'яз1в, оск1льки проводимо х1рург1чне л1кування дано! категорй пац1ент1в лише в старшш в1ков1й груп1 за в1дсутност1 ефекту в1д консерватвиного л1кування (не як стандартний п1д-х1д), коли на перше м1сце виступае не збереження !х сили, а повне 1 дуже швидке позбавлення симптом1в та дуже швидке повернення до ф1зичних навантажень. На в1дм1ну в1д N. Maffulli та T.J. Gill, як1 анал1зували результати тенотоми аддуктор1в при !х ун1латеральн1й тендинопатй' [30, 31], ми застосовувалии тенотом1ю переважно при б1латеральному ARS-синдром!.
Позасуглобов1 форми СПБС (окр1м к1сти спортсмена) ми, як 1 б1льш1сть х1рург1в у св1т1, л1куемо як консервативно, так 1 х1рург1чно, залежно в1д стадй та в1дпов1д1 на консервативне л1кування. Внутр1шньосу-глобов1 ж форми СПБС ми вважаемо за необх1дне л1ку-вати переважно х1рург1чно, адже ''х причини зазвичай е суто мехашчними, тож р1дко коли можна оч1кувати позитивного ефекту в1д консервативного л1кування.
Наше дослщження показало, що хipypгiчне лкуван-ня внyтpiшньоcyглобових форм СПБС прогнозовано призводить до швидкого позитивного результату.
Висновки
Хipypгiчне лшування синдрому пахового болю cпоpтcменiв повинно проводитись диференцшовано, залежно вiд його форми та стада. Додавання АПБФР дозволяе швидко та дешево покращити результати хь pypгiчного лiкyвання. Двобiчна тенотомiя m. adductor longus — ефективний та рацюнальний для спортсмешв старшо! вiково! групи метод хipypгiчного лiкyвання ARS-синдрому за вiдcyтноcтi ефекту вщ консервативного лiкyвання, що дозволяе вipогiдно швидко усунути больовий синдром до 0,6 ± 0,3 бала за в1зуально-анало-говою шкалою вже на 21-шу добу тсля операци. Дифе-pенцiйованi пiдходи до л^вання синдрому пахового болю з використанням нових cпоcобiв оперативного л^вання iз залученням аpтpоcкопiчно! технiки та до-сягнень сучасних бiотехнологiй, зокрема застосування АПБФР, дозволяють пiдвищити ефективнють лкуван-ня пpофеciйних cпоpтcменiв iз синдромом пахового болю та прискорюють !х повернення до спортивно! да-яльноcтi.
Конфл1кт 1нтерес1в. Автори заявляють про вщсут-нicть конфлiктy штерешв та власно! фiнанcово! заць кавленост при пiдготовцi дано! cтаттi.
1нформашя про фшансування. Доcлiдження проводилось за умов фiнанcyвання Нацiональною академieю медичних наук Укра!ни в межах науково! роботи ДУ «Iнcтитy травматологи та ортопеди НАМН Укра!ни».
1нформашя про внесок кожного автора: Ко-
струб О.О. — концепцiя i дизайн доcлiдження; Блон-ський Р.1. — збирання й обробка матер1ал1в, аналiз отриманих даних, написання тексту; Котюк В.В. — обробка матеpiалiв, аналiз отриманих даних, написання тексту; Засаднюк 1.А. — аналiз отриманих даних; Ва-дзюк Н.С. — анал1з отриманих даних.
Список л^ератури
1. Bombaci H., Erdogan O, Tanyu O. The Groin Pain in the Gymnasts and its Possible Reasons. Orthop. J. Sports Med. 2014. V 2. Suppl. 3. 2325967114S00195.
2. Hawkins R.D., Hulse M.A., Wilkinson C. et al. The association football medical research programme: an audit of injuries in professional football. Br. J. Sports Med. 2001. V. 35. P. 43-47. 10.1136/bjsm.35.1.43.
3. Walden M., Hagglund M, Werner J., Ekstrand J. The epidemiology of anterior cruciate ligament injury in football (soccer): a review of the literature from a gender-related perspective. Knee Surg. Sports Traumatol. Arthrosc. 2011. V. 19. № 1. P. 3-10. doi:10.1007/s00167-010-1172-7.
4. Holmich P., Thorborg K., Dehlendorf C. et al. Incidence and clinical presentation of groin injuries in sub-elite male soccer. Br. J. Sports Med. 2014. V 48. P. 1245-1250. 10.1136/ bjsports-2013-092627.
5. Weir Al., Holmich P., Schache A.G. et al. Terminology and definitions on groin pain in athletes: building agreement using a short Delphi method. Br. J. Sports Med. 2015. V. 49. № 12. P. 825-827. doi: 10.1136/bjsports-2015-094807.
6. Weir A, Brukner P., Delahunt E. et al. Doha agreement meeting on terminology and definitions in groin pain in athletes. Br. J. Sports Med. 2015. V 49. № 12. P. 768-774. doi: 10.1136/ bjsports-2015-094869.
7. Weir A., Jansen J.A, van de Port I.G. et al. Manual or exercise therapy for long-standing adductor-related groin pain: a randomised controlled clinical trial. Man. Ther. 2011. V. 16. № 2. P. 148-154. doi: 10.1016/j.math.2010.09.001.
8. Almeida M.O., Silva B.N., Andriolo R.B., Atallah A.N., Peccin M.S. Conservative interventions for treating exercise-related musculotendinous, ligamentous and osseous groin pain. Cochrane Database Syst. Rev. 2013. (6). CD009565. doi: 10.1002/14651858.CD009565.pub2.
9. Kloskowska P., Morrissey D, Small C., Malliaras P., Barton C. Movement Patterns and Muscular Function Before and After Onset of Sports-Related Groin Pain: A Systematic Review with Meta-analysis. Sports Med. 2016. V. 46. № 12. P. 1847-1867. doi: 10.1007/s40279-016-0523-z.
10. Franklyn-Miller A., Richter C., King E. et al. Athletic groin pain (part 2): a prospective cohort study on the biome-chanical evaluation of change of direction identifies three clusters of movement patterns. Br. J. Sports Med. 2017. V. 51, № 5. P. 460-468. doi: 10.1136/bjsports-2016-096050.
11. Dojcinovic B., Sebecic B., Staresinic M. et al. Surgical treatment of chronic groin pain in athletes. Int. Orthop. 2012. 36(11). P. 2361-2365. doi:10.1007/s00264-012-1632-4.
12. Kaya M. Impact of extra-articular pathologies on groin pain: An arthroscopic evaluation. PLoS One. 2018. V. 13. № 1. e0191091. doi: 10.1371/journal.pone.0191091.
13. Bharam S., BhagatP.V., Spira M.C., Klein D.A. Endoscopic Proximal Adductor Lengthening for Chronic Adductor-Related Groin Pain. Arthrosc. Tech. 2018. V. 7. № 6. P. 675678.
14. Yousefzadeh A., Shadmehr A., Olyaei G.R. et al. The Effect of Therapeutic Exercise on Long-Standing Adductor-Related Groin Pain in Athletes: Modified Holmich Protocol. Rehabil. Res. Pract. 2018. 2018:8146819. doi:10.1155/2018/8146819.
15. Yousefzadeh A., Shadmehr A, Olyaei G.R. et al. Effect of Holmich protocol exercise therapy on long-standing adductor-related groin pain in athletes: an objective evaluation. BMJ Open Sport Exerc. Med. 2018. V. 4. № 1. e000343. doi:10.1136/bmjsem-2018-000343.
16. Jorgensen S.G., Oberg S., Rosenberg J. Treatment of longstanding groin pain: asystematic review. Hernia. 2019. doi: 10.1007/s10029-019-01919-7. [Epub ahead of print].
17. Jain M., Tantia O., Sasmal P. et al. Chronic Groin Pain in Athletes: Sportsman's Hernia with Bilateral Femoral Hernia. Indian J. Surg. 2010. V. 72. № 4. P. 343-346. doi:10.1007/ s12262-010-0132-2.
18. Siddiqui M.R., Kovzel M., Brennan S. et al. A literature review on the role of totally extraperitoneal repairs for groin pain in athletes. Int. Surg. 2012. V. 97. № 4. P. 327-334. doi:10.9738/CC156.1.
19. Ramazzina I., Bernazzoli B., Braghieri V., Costanti-
no C. Groin pain in athletes and non-interventional rehabilitative treatment: a systematic review. J. Sports Med. Phys. Fitness. 2018. doi: 10.23736/S0022-4707.18.08879-5. [Epub ahead of print.]
20. King E, Ward J., Small L. et al. Athletic groin pain: a systematic review and meta-analysis of surgical versus physical therapy rehabilitation outcomes. Br. J. Sports Med. 2015. V. 49. № 22. P. 1447-1451. doi: 10.1136/bjsports-2014-093715.
21. St-Onge E, Maclntyre I.G., Galea A. M.Multidisciplinary approach to non-surgical management of inguinal disruption in a professional hockey player treated with platelet-rich plasma, manual therapy and exercise: a case report. J. Can. Chiropr. Assoc. 2015. V. 59. № 4. P. 390-397.
22. Scholten P.M., Massimi S, Dahmen N. et al. Successful treatment of athletic pubalgia in a lacrosse player with ultrasound-guided needle tenotomy and platelet-rich plasma injection: a case report. PMR. 2015. V. 7. № 1. P. 79-83. doi: 10.1016/j.pmrj.2014.08.943.
23. Perez A.G, Lana J.F., Rodrigues A.A. et al. Relevant aspects of centrifugation step in the preparation of platelet-rich plasma. ISRN Hematol. 2014. V. 25. 2014. 176060. doi: 10.1155/2014/176060.
24. Perez A.G., Lichy R.., Lana J.F. et al. Prediction and modulation of platelet recovery by discontinuous centrifugation of whole blood for the preparation of pure platelet-rich plasma. BioRes. Open Access. 2013. V. 2. № 4. P. 307-314. doi: 10.1089/biores.2013.0015.
25. Ficek K, Kaminski T., Wach E. et al. Application of-platelet rich plasma in sports medicine. J. Hum. Kinet. 2011. V. 30. P. 85-97. doi:10.2478/v10078-011-0076-z.
26. Zhou Y, Wang J.H. PRP Treatment Efficacy for Tendinopathy: A Review of Basic Science Studies. Biomed. Res. Int. 2016. V. 2016. Article ID 9103792. doi: 10.1155/2016/9103792.
27. Santos S.C.N.D.S., Sigurjonsson O.E., Custodio C.A., Mano J.F.C.D.L. Blood Plasma Derivatives for Tissue Engineering and Regenerative Medicine Therapies. Tissue Eng. Part B Rev. 2018. V. 24. № 6. P. 454-462. doi: 10.1089/ten. TEB.2018.0008.
28. Hopp S.J., Culemann U., Kelm J. et al. Osteitis pubis and adductor tendinopathy in athletes: a novel arthroscopic pubic symphysis curettage and adductor reattachment. Arch. Orthop. Trauma Surg. 2013. V. 133. № 7. P. 1003-1009. doi: 10.1007/ s00402-013-1777-7.
29. Bharam S, BhagatP.V., Spira M.C., Klein D.A. Endoscopic Proximal Adductor Lengthening for Chronic Adductor-Related Groin Pain. Arthrosc. Tech. 2018. V. 7. № 6. P. 675678. doi:10.1016/j.eats.2018.02.017.
30. Maffulli N, Loppini M., Longo U.G., Denaro V. Bilateral mini-invasive adductor tenotomy for the management of chronic unilateral adductor longus tendinopathy in athletes. Am. J. Sports Med. 2012. V. 40. № 8. P. 1880-1886. doi: 10.1177/0363546512448364.
31. Gill T.J., Carroll K.M., Makani A. et al. Surgical technique for treatment of recalcitrant adductor longus tendinopathy. Arthrosc. Tech. 2014. V. 3. № 2. P. 293-297. doi:10.1016/j. eats.2014.01.004.
OmpuMaHo/Received 20.09.2019 Peu,eH30BaH0/Revised 15.10.2019 npuuHamo do dpyny/Accepted 22.10.2019 ■
Коструб А.А., Блонский Р.И., КотюкВ.В., ЗасаднюкИ.А., Смирнов Д.А., ВадзюкН.С. ГУ «Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины», г. Киев, Украина
Синдром паховой боли спортсменов. Система дифференцированного хирургического
лечения
Резюме. Актуальность. Синдром паховой боли у спортсменов (СПБС) является четвертой по частоте патологией в структуре спортивного травматизма. Данные о выборе оптимальных способов и методов лечения СПБС ограниченны. Цель исследования: на основании анализа клинических и ультра-сонографических результатов лечения больных с СПБС обосновать выбор оптимального способа хирургического лечения. Материалы и методы. Основу исследования составили 114 больных с СПБС, которым было проведено хирургическое лечение. Результаты. Артроскопическое лечение внутрисуставной формы СПБС достоверно высокоэффективно (р < 0,05) на всех сроках наблюдения. Эффективность лечения больных с сочетанным повреждением суставной губы и суставного хряща составила 90,5 % на 90-е сутки наблюдения, тогда как у пациентов с другими внутрисуставными повреждениями было отмечено полное отсутствие клинических и сонографических симптомов. Хирургическое лечение околосуставных форм СПБС (синдром внутреннего и внешнего щелкающего бедра) также достоверно высокоэффективно (р < 0,05) (как артроско-пический релиз сухожилия m. iliopsoas, так и миниинвазивная фасциотомия m. tensor fasciaе lataе) на всех сроках наблюдения. Патогномоничные симптомы исчезали уже на 21-е сутки. Оперативное лечение внесуставных форм СПБС (ARS-синдром) по стандартной и новой методикам (релиз с рефиксацией су-
хожилия приводящей мышцы бедра и интраоперационным введением аутологической плазмы, богатой факторами роста), показало большую эффективность новой методики, что проявлялось клинически и ультрасонографически. Результаты двусторонней тенотомии m. adductor longus позволяют достоверно рекомендовать данную методику спортсменам старшей возрастной группы при двустороннем ARS-синдроме III—IV стадии. Эта процедура позволяет быстро устранить болевой синдром на 21-е сутки до 0,6 балла по визуально-аналоговой шкале. Выводы. Доказана эффективность хирургического лечения синдрома паховой боли спортсменов. Добавление ауто-логической плазмы, богатой факторами роста, позволяет быстро и дешево улучшить результаты хирургического лечения ингвинальной формы и ARS-синдрома. Двусторонняя тено-томия m. adductor longus эффективна и рациональна у спортсменов старшей возрастной группы. Дифференцированые подходы к лечению синдрома паховой боли с использованием новых способов оперативного лечения ускоряют возвращение пациентов к спортивной деятельности.
Ключевые слова: синдром паховой боли спортсменов; ARS-синдром; грыжа спортсмена; синдром внутреннего щелкающего бедра; синдром внешнего щелкающего бедра; хирургическое лечение; аутологическая плазма, богатая факторами роста; артроскопия
On. Kostrub, R.I. Blonskyi, V.V. Kotiuk, I.A. Zasadnyuk, D.O. Smirnov, N.S. Vadziuk SI"Institute of Traumatology and Orthopedics of NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Groin pain syndrome in athletes. Differential surgical treatment system
Abstract. Background. The groin pain syndrome in athletes (GPSA) is the fourth most common pathology in the structure of sports injuries. The optimal methods and approaches for the treatment of GPSA are not adequately investigated. The purpose of the study was to justify the choice of the optimal method for surgical treatment based on the analysis of clinical and ultrasonographic results of GPSA treatment. Materials and methods. The study involved 114 patients with GPSA who were treated surgically. Results. Arthroscopic treatment of the intraarticular form of GPSA is significantly highly-effective (p < 0.05) during all the periods of observation. The efficiency of treatment of patients with combined damage to the acetabular labrum and articular cartilage was 90.5 % on the 90th observation day, whereas there were no any clinical and sono-graphic symptoms in patients with other intraarticular lesions. The surgical treatment of periarticular forms of GPSA (internal and external snapping hip syndrome) is also significantly highly-effective (p < 0.05) (both arthroscopic release of m. iliopsoas and mini-invasive fasciotomy of m. tensor fascia lata) throughout all the periods of observation. Pathognomonic symptoms disappeared as early as on the 21st days. The surgical treatment of the extra-articular forms of
GPSA (ARS-syndrome) by the standard and new methods (release with re-fixation of the thigh adductors tendons and intraoperative administration of plasma rich in growth factors (PRGF)) showed greater efficacy, which was manifested clinically and ultrasono-graphically. The results of m. adductor longus bilateral tenotomy allow us to recommend reliably this technique to athletes of the older age group with bilateral ARS-syndrome III—IV stages. This procedure contributes to the quick pain elimination to 0.6 points by VAS on the 21st day. Conclusions. The effectiveness of surgical treatment of groin pain syndrome in athletes was proved. The addition of PRGF improves the results of surgical treatment of inguinal form and ARS syndrome quickly and cost-effectively. M. adductor longus bilateral tenotomy is effective and rational treatment method for athletes of the older age group. Differentiated approaches to the groin pain syndrome treatment with new methods of surgical treatment accelerate the return of patients to sports activities. Keywords: groin pain syndrome in athletes; ARS-syndrome; athlete's hernia; internal snapping hip syndrome; external snapping hip syndrome; surgical treatment; autologous plasma rich in growth factors; arthroscopy
