CC BY
29
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про екологiчний аудит" № 1862-IV вiд 24 червня 2004 р.: Станом на 30.09.2010 р. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.zakon1.rada.gov.ua/cg/-bin/laws/main.cgi? nreg=1862-15.
2. Внутр1шнш аудит : монографiя / В.С. Рудницький, 1.Д. Лазаришина, Г.М. Шеремета, В О. Хомедюк. - PiBTO : Вид-во УДУВГП, 2003. - 163 с.
3. Лебедевич С.1. Методолопчш основи формування еколопчного менеджменту i екоа-удиту в люовиробничому комплексi Украши : монографiя / С.1. Лебедевич. - Львiв : Вид-во "Камула", 2005. - 256 с.
4. Международный стандарт аудита 1010 "Учет экологических вопросов при аудите финансовой отчетности" // Международные стандарты аудита. Кодекс этики международной федерации бухгалтеров. - М.-К., 2001. - С. 569-597.
5. Настольная книга внутреннего аудитора / М.З. Свиткин, К.М. Рахлин, В.Д. Мацута, О. Д. Дымкин. - СПб : Изд-во картфабрики ВСЕГЕИ, 2001. - 99 с.
Лебедевич С.И., Новак У.П. Формирование внутреннего экологического аудита отечественных предприятий и организационный механизм его проведения
Рассмотрено формирование внутреннего экологического аудита отечественных предприятий и организационный механизм его проведения. Приведены объект, сфера и критерии внутреннего экологического аудита, а также алгоритм его осуществления. Установлено, что вопрос применения внутреннего экологического аудита на отечественных предприятиях может быть решено постепенно, начиная с подготовки соответствующих квалифицированных специалистов, создания материально-технической базы, разрабатывания методической рекомендации, относительно организации внутреннего екоаудиту.
Ключевые слова: внутренний экологический аудит, алгоритм проведения внутреннего экоаудита.
Lebedevych S.I., Novak U.P. The forming of internal environmental audit of native enterprises and organizational mechanism of it realization
The forming of internal environmental audit of native enterprises and organizational mechanism of it realization is considered. An object, sphere and criteria of internal environmental audit and also algorithm of it realization are resulted. It is set that the question of application of internal ecological audit on domestic enterprises it can be decided gradually, beginning from preparation of the proper skilled specialists, creation of material and technical base, development of methodical recommendations, in relation to organization of internal environmental audit.
Keywords: internal environmental audit, algorithm of realization of internal environmental audit.
УДК630*27 Доц. В.О. Крамарець1, канд. с.-г. наук; проф. В.А. Соломаха2, д-р бюл. наук; ст. наук. ствроб. Т.Д. Соломаха3, канд. бюл. наук
СИНАНТРОПВАЦ1Я ФЛОРИ НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ "СКОЛ1ВСЬК1 БЕСКИДИ"
Синантропна фракщя Нацюнального природного парку "Сколiвськi Бескиди" налiчуe 164 види (25,9 %), з них 119 апофтв та 45 видiв адвентивних рослин. Серед
1 НЛТУ Украши, м. Льв1в;
2 НУ 1м. Тараса Шевченка;
3 1нститут боташки 1м. М.Г. Холодного НАН Украши
адвентивних видiв 16 кенофтв та 29 археофтв. Переважають гемiапофiти (44 ви-ди), евапофгги становлять 43 види, решта - випадковi апофiти (32 види).
Ключовi слова: синантротзащя флори, Нацюнальний природний парк "Ско-лiвськi Бескиди".
Серед природно-ктматичних зон Укра'ни особливе мюце належить Укра'нським Карпатам. Оскшьки прсью регюни бшьше захищеш вщ антропогенного впливу, тут юнують сприятлив1ш1 умови для збереження бюлопч-ного р1зноман1ття. На сьогодш проблема фггошвазш в Укра'ш, де види адвентивних рослин становлять 16 % вщ загально!' флори, набувае глобальних масштаб1в. Процеси синантрошзаци флори в р1зних регюнах кра'ни вщбува-ються з р1зною штенсившстю. Питанням антропогенних змш флор придшяли увагу не лише в Укра'ш, але i за 11 межами [2, 6-8]. Найбшьше негативний вплив швазшних видiв на бiорiзноманiття вiдбуваеться в регюнах, де природний рослинний покрив дуже фрагментований. Звiсно, у невеликому райош у пiвнiчно-схiднiй частит Укра'нських Карпат, а саме в НПП "Сколiвськi Бескиди", процеси адвентизаци флори не мають особливо штенсивного характеру. Так, навггь такi види, як Acer negundo L., Conyza canadensis (L.) Crong., Stenactis annua Nees., Bromus commutatus Schräder та ш. трапляються досить рщко на територи нацiонального природного парку. Однак, стушнь синантрошзаци, насамперед адвентизаци флори НПП "Сколiвськi Бескиди", е по-казником потенцшно!' загрози видам, що визначають флористичну ушкаль-нiсть ще1' територи.
Останшм часом питанню синантрошзаци флор рiзних природно-запо-вiдних територiй придiляють значну увагу (огляди, статл, роздiли в моногра-фiях, дисертацiях тощо). Проте зведених даних про вплив синантропних, i зокрема адвентивних видiв, на рослинний покрив заповщниюв, нацiональних природних парюв та iнших охоронних об'екпв Укра'ни наразi мало. Як вщо-мо, рiвень синантрошзаци флори нацюнального природного парку значною мiрою зумовлений кшьюстю адвентивних видiв у нш. Так, у НПП "Азово-Сиваський" частка адвентивних видiв становить 16 % вщ флори, у "Дес-нянсько-Старогутському" - 16,8 %, у Шацькому НПП - 6,1 %; у заповщниках Луганському - 3,8 %, Полiському - 15,2 %; у Дунайському бiосферному за-повщнику - 19,0 % (1, 3, 4, 5, 10, 12). За нашими тдрахунками у НПП "Ско-лiвськi Бескиди" частка адвентивних видiв становить 7,1 %. Як бачимо, рь вень синантрошзаци флори нацюнального природного парку е не найвищим серед шших паркiв Укра'ни.
Засмiчення флори адвентивними видами вiдбуваеться внаслщок того, що вони концентруються i розмножуються в окремих антропогенних екото-пах i потiм поширюються у природш та напiвприроднi. Основними осередка-ми поширення синантропних та адвентивних видiв на абсолютно заповщних територiях е дiлянки бiля кордошв, стежки, городи, господарськi подвiр,я тощо. Активно поширюються адвентивш рослини долинами рiчок, дорогами. Однак переважна бшьшють 1'х зростае на антропогенних мюцях зростання i тiльки незначна кшьюсть вкорiнюеться у природнi ф^оценози.
Методика дослiджень. Дослiдження рослинного покриву НПП "Ско-лiвськi Бескиди" виконували у 2003-2008 рр. За результатами опиЫв фггоце-
нозiв, виконаних у ходi цих польових дослщжень, було проаналiзовано си-нантропну фракщю флори нацiонального природного парку. Класифжащю синантропних елементiв виконано за I. КогиаБ [13] з урахуванням допов-нень В.В. Протопопово! [11]. Приналежшсть видiв рослин до груп апофтв, кенофiтiв визначено за В.В. Протопоповою [9].
Результати дослiджень. За даними В. А. Соломахи та ш. (2004), попе-реднiй список флори НПП "Сколiвськi Бескиди" нараховуе 634 види вищих рослин [9]. Синантропний елемент у флорi Нацiонального природного парку нашчуе 164 види (25,87 %), з них 119 апофтв та 45 видiв адвентивних рослин. Серед адвентивних видiв 16 кенофтв та 29 археофтв. За ступенем си-нантрошзаци переважають гемiапофiти (44 види), евапоф^и становлять 43 види, решта (32 види) - випадковi апофiти (табл.).
Табл. Склад шнантрошкн флори НПП ""Сколiвськi Бескиди "
Синантропний елемент Кшьшсть вид1в, шт. Частка, %
Випадков1 апоф1ти 32 19,51
Гем1апоф1ти 44 26,83
Евапоф1ти 43 26,22
Археоф1ти 29 17,68
Кеноф1ти 16 9,76
Всього 164 100
Найбшьшу загрозу для бiорiзноманiття НПП "Сколiвськi Бескиди" ма-ють найвишд за ступенем натуралiзацil адвентивнi рослини, яю, вкорiнюючись у природний чи нашвприродний фiтоценоз, починають вiдiгравати в ньому роль едифжатора i можуть змiнювати деякi параметри середовища, наприклад режими зволоженостi, освiтлення, вологостi повггря, багатство грунту тощо.
Аналiз розподшу за походженням засв^уе, що серед адвентивних ви-дiв за походженням переважають середземноморсью - 18, п'ятьма видами представлеш пiвнiчноамериканський та середземноморсько-iрано-туранський ареали, iрано-туранський - 4, що вщповщае загальним закономiрностям си-нантрошзаци флори Украши. Менше видiв адвентивних рослин походять з Свропи та Азй, вiдповiдно по два - европейський, передньоазiатський, се-редньоевропейський та не встановлений ареал, по одному - центральноазiатсь-кий, швденноамериканський, малоазiатський, захщно-середземноморський та захiдноевропейський. З часом вплив рiзних центрiв занесення змiнювався. Так, серед археофтв середземноморсью види становлять 68,96 %, то серед кенофь ™ !х лише 25 %. Проте значно зростае роль американських видiв 43,75 %.
За ступенем натуралiзацil у флорi НПП "Стшвсью Бескиди" найбшь-шу частку становлять епекофгги. З 29 видiв археофтв епекофгги становлять 28 i один вид - гемiепекофiт. У складi кенофiтiв найбiльшою кiлькiстю видiв представлеш агрюфгги - 6 рослин та ергазюфгги - 5. Значно менше в флорi представленi епекофiти - 3 та ефемероф^и - 2.
У складi адвентивно! фракци флори Нащонального природного парку серед археофтв переважають однорiчники - 17 видiв, багаторiчнi рослини вiдповiдно становлять 12 видiв. У складi кенофiтiв найбшьшу частку мають багаторiчники 11, а однорiчники представленi 5 видами.
Бшьшють синантропних видiв флори НПП мСколiвськi Бескиди" ма-ють суцiльну та дифузну просторову структуру ареалу. Однак, серед археофь TiB переважають види Ï3 суцiльною просторовою структурою, а серед кенофь тiв бiльшiсть мають види з дифузною структурою ареалу.
Серед адвентивних рослин, як на територи Украши мають високу ек-спансда [11], у НПП "Сколiвськi Бескиди" виявлено таю види, як Acer negun-do L., Impatiens parviflora DC., Galinsoga parviflora Cav., G. ciliata (Rafin.) Blake, Conyza canadensis (L.) Crong., Stenactis annua Nees. тощо. Acer negundo трапляеться зрщка у лiсових насадженнях поряд i3 м. Сколе, смт Схiдниця, селами Крушельниця та Пiдгородцi. Дуже швидко заселяе новi територiï.
Impatiens parviflora проникае в люостани рiзного складу, найчастше -в насадження з переважанням бука та дуба, а також у розрщжеш внаслщок розвитку кореневих гнилей похщш ялинових фiтоценозiв. Культивований вид I. grandulifera Royle останнiм часом почав спонтанно поширюватися в природнi екотопи. Його угруповання були виявлеш в насадженнях по берегах рш Опiр та Стрий, а також вздовж дороги Сколе - Стрий.
Galinsoga parviflora та G. ciliata найчастше трапляються у сегеталь-них угрупованнях, однак можуть проникати в лiсовi угруповання, розташова-нi поряд з населеними пунктами та в мюцях рекреаци.
Heracleum sosnowskyi Manden. формуе стiйкi угруповання по берегах р. Отр, а також на луках i сшокосах поряд iз дорогами. Часто утворюе су-цiльнi заростi на заплавних луках по берегах р. Стрий (рис. 1).
Рис. 1. Угруповання Негас1еит sosnowsкyi на березiр. Стрий
В останш роки вщзначено проникнення боршдвника Сосновського в лiсовi угруповання з участю ялини звичайно! в урочишд Джершин у межах Нащонального природного парку. Тут побудована люова дорога, для вщсип-
ки полотна яко! брали гравiй з рiчок, зокрема - з берегiв р. Ошр. Разом iз бу-дiвельним матерiалом було занесене насiння боршдвника, окремi особини та невеликi групи якого влггку 2010 р. виявлено по обочинах дороги (рис. 2) та в люостанах, розташованих поряд iз нею. Подальшому поширенню цього до-сить агресивного адвентивного виду шд намет похiдних ялинникiв сприяють процеси всихання ялини, якi супроводжуються розрiдженням деревостанiв та утворенням прогалин досить значно! плошi, що сприяе формуванню тут зiм-кнених угруповань боршдвника.
Рис. 2. Heracleum sosnowskyi на обочиш лЬсовог дороги в урочищi Джершин
Oenothera biennis L. формуе угруповання на сонячних задернованих схилах та на свiжих i noMip^ сухих грунтах, трапляеться зрiдка. Вид було виявлено на швшчнш околицi м. Сколе. Можлива його експансiя в природнi екотопи.
Conyza canadensis е стабшзатором незакршлених пiскiв. Пушняк ка-надський зрщка трапляеться вздовж залiзничного полотна поряд з м. Сколе. У природш рослинш угруповання практично не поширюеться.
Stenactis annua трапляеться у люах, на узлiссях, зрубах, луках, по берегах рiчок. Дуже швидко поширюеться на новi територп.
Bromus commutatus Schrad. зрiдка зростае в угрупованнях природно! рослинностi на заплавних i суходiльних луках, а також бшя дорiг та на руде-ральних мiсцях.
Salix fragilis L. досить рщко трапляеться по берегах рiчок Опiр та Стрий, на вологих i заболочених луках, вздовж дорш i в прибережних вшьшня-ках. Вид успiшно конкуруе з природним S. alba, школи пбридизуючи з ним.
Висновок. Результати виконаних дослщжень свiдчать, що рiвень си-нантрошзаци флори Нацiонального природного парку е опосередкованим;
синантропна фракщя флори становить 25,87 %; середшм е показник i адвентивних видiв - 7,1 %. Адвентивна фракщя флори е стабшьним компонентом спонтанно! флори НПП "Сколiвськi Бескиди" i характеризуеться високим рГв-нем видового багатства видiв iнвазiйних рослин. Види швазшних рослин вщ-значаються високим ступенем натуралiзацiï, 28 видiв iнвазiйних рослин вияв-лено майже у вЫх природних флорокомплексах у складi бiльш або менш трансформованих рослинних угруповань.
Л1тература
1. Андриенко Т.Л. Полесский государственный заповедник / Т.Л. Андриенко, С.Ю. Попович, Ю.Р. Шеляг-Сосонко. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 208 с.
2. Антропогенная трансформация флоры / Р.И. Бурда; отв. ред. Е.Н. Кондратюк. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 168.
3. Данилюк К.М. Синантрошзащя флори регионального ландшафтного парку / К.М. анилюк // "Надсянський" Природничий альманах : зб. наук. праць. - Сер.: Бюлопчш науки. -2009. - № 12. - С. 70-79.
4. Дубина Д.В. Адвентивна флора Дунайського бгосферного заповгдника / Д.В. Дубина, О.1. Жмуд // Украшський ботангчний журнал. - 2003. - Т. 60, 1. - С. 62-66.
5. Дубина Д.В. Дунайський бгосферний заповгдник. Рослинний свгт / Д.В. Дубина, Ю.Р. Шеляг-Сосонко, О.1. Жмуд, М.С. Жмуд, Т.В. Дворецький, Т.П. Дзюба, П. А. Тимошенко. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2003. - 448 с.
6. Жижин Н.П. Особенности синантропизации флоры заповедных территорий / Н.П. Жижин, А. А. Кагало // Проблемы изучения синантропной флоры СССР. - М. : Изд-во "Наука", 1989. - С. 60-62.
7. Корнась Я. Сучаснг антропогеннг змгни у флорi Польщi / Я. Корнась // Украшський боташчний журнал. - 1971. - Т. 28, 2. - С. 167-173.
8. Миркин Б.М. Адвентивизация растительности: инвазивные виды и инвазиабель-ность сообществ / Б.М. Миркин, Л.Г. Наумова // Успехи современной биологии. - 2001. - Т. 121, № 6. - С. 550-562.
9. Соломаха В.А. Нащональний природний парк "Сколiвськi Бескиди". Рослинний свгг / В. А. Соломаха, Д.М. Якушенко, В.О. Крамарець та гн. - К. : Вид-во "Либгдь", 2004. - 240 с.
10. Панченко С.М. Флора нацгонального природного парку "Деснянсько-Старогут-ський" та проблеми охорони фгторгзномашття Новгород-Сгверського Полгсся / С.М. Панченко. - Суми : Унгверситетська книга, 2005. - 172 с.
11. Протопопова В.В. Синантропная флора Украины и пути ее развития / В.В. Протопопова. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1991. - 204 с.
12. Андр1енко Т.Л. Фгторгзномашття нацгональних природних парюв Украши / Т.Л. Андргенко, Р.Я. Арап, Д.П. Воронцов та гн. / за заг. ред, Т.Л. Андргенко та В. А. Они-щенко. - К. : Вид-во "Наук. свгт", 2003. - 143 с.
13. Kornas J. Zespôy synantropijne / J. Kornas. - Warszawa : PWN, 1977. - 615 p.
Крамарец В.О., Соломаха В.А., Соломаха Т.Д. Синантропизация флоры Национального природного парка "Сколивские Бескиды"
Синантропная фракция Национального природного парка "Сколивские Бескиды" насчитывает 164 вида (25,9%), из них 119 апофитов и 45 видов адвентивных растений. Среди адвентивных видов 16 кенофитов и 29 археофитов. Преобладают геми-апофиты (44 вида), эвапофиты составляют 43 вида, остальные - случайные апофиты (32 вида).
Ключевые слова: синантропизация флоры, Национальный природный парк "Сколивские Бескиды".
Kramarets V.O., Solomakha V.A., Solomakha T.D. Synanthropisation of flora of the national nature park "Skolivski Beskydy"
The synantropic fraction of tre nature park "Skolivski Beskydy" is represented by 164 species (25,9 %), including 119 apophytes and 45 adventive plant species. Among the
adventive species there are 16 kenophytes and 29 archeophytes. Hemiapophytes prevail (45 species), evapophytes comprise 43 and the rest are occasional apophytes (32 species). Keywords: synanthropisation of flora, national nature park "Skolivski Beskydy".
УДК 630*431 Доц. А.Д. Кузик, канд. ф1з.-мат наук - Льв1вський ДУ БЖД
ОЦ1НЮВАННЯ ПОЖЕЖНО1 НЕБЕЗПЕКИ Л1С1В ЗА УМОВАМИ ПОГОДИ
На основi аналiзу наявних методiв визначення рiвня пожежно'х' небезпеки за умовами погоди запропоновано використання вологосп люового горючого матерь алу для ощнювання пожежно'х' небезпеки лiсiв. Запропонований показник перевiрено для умов Малого Полюся та Херсонщини - у серпш 2007 р. та для Малого Полюся -у серпш 2010 р. Волопсть горючого матерiалу краще описуе фiзичний процес вису-шування, враховуе змiну рiвноважноi вологосп, е простим для впровадження у лшв-ничу практику та у дiяльнiсть оперативно-рятувальних служб.
Ключов1 слова: показник пожежноi небезпеки за умовами погоди, волопсть ль сових горючих матерiалiв, висушування лiсових горючих матерiалiв.
Пожежну небезпеку лшв ощнюють здатшстю люового горючого ма-тер1алу до займання та поширенням пожежь Щ властивосл залежать не лише вщ матер1алу, але й вщ погодних умов. Саме висока температура та низька вщносна волопсть повггря протягом тривалого часу за вщсутноси опад1в пе-редують масштабним люовим пожежам. З метою мошторингу та прогнозу -вання пожежноi небезпеки застосовують р1зномаштш п1дходи до проблеми оц1нювання пожежноi небезпеки за умовами погоди. У багатьох крашах вв-ропи та св1ту найчаст1ше використовують канадську систему визначення по-жежноi небезпеки, у США - нащональну систему, яю е складними та потре-бують великоi к1лькост1 даних [1]. В Украш1, Росй та 1нших крашах ко-лишнього СРСР для ощнювання пожежноi небезпеки за умовами погоди застосовують комплексний показник пожежноi небезпеки В.Г. Нестерова [2] з деякими удосконаленнями, пов'язаними з урахуванням опад1в за минулу до-бу. Цей показник визначаеться для поточно! доби на основ! даних за поперед-ню добу за формулою
п н п = к -п н и-1+ -т),
де: ? - температура (°С), т- точка роси (°С), визначен1 о 12 годин1 дня, к - ко-еф1ц1ент, який враховуе опади попередньоi доби. Подальша модерн1зац1я ко-еф1ц1ента к здшснюеться з урахуванням не лише опад1в за минулу добу, але { швидкосп в1тру.
Показник ПН е простим та зручним для виявлення пожежонебезпеч-них погодних сташв та встановлення клас1в пожежноi небезпеки за умовами погоди. Проте його застосування потребуе врахування мюцевих кшматичних особливостей. З щею метою для окремих регюшв на основ1 статистичних даних встановлюють м1сцев1 шкали, як1 забезпечують точн1ше прогнозування небезпеки за зростанням комплексного показника. Але комплексний показник не завжди своечасно може попередити про загрозу пожежь Вш визначаеться на 12 годину дня, коли вже пожежна небезпека сформована. Наприк-
