CC BY
31
НЛТУ
УКРЛ1НИ
Hl/IUB
Науковий BicHMK НЛТУУкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40270607 Article received 17.09.2017 р. Article accepted 28.09.2017 р.
УДК 581.9
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
[^1 Correspondence author Ya. Ya. Pavlyshak [email protected]
Я. Я. Павлишак, Н. К. Гойванович
Дрогобицький державний nедагогiчний утверситет iм. 1вана Франка, м. Дрогобич, Украта
СИНАНТРОПНА ФЛОРА ПЕРЕДКАРПАТТЯ (ДРОГОБИЦЬКИЙ РАЙОН) ТА II АНАЛ1З
Синантротзащя рослинного покриву стала одним iз найнебезиентших насладив дшльноста людини i виявляеться у збХдненш та ушфжацп флори. Внасладок посилення урбашзацп, ущiльнення мережi шляхш сполучення, розширення площ розорюваних земель, структура ландшафту та стан навколишнього середовища зазнали великих змiн. Синантропна флора на сучасному етапi свого розвитку представлена сукупнiстю досить складних комплексiв рогатшси, флористичний склад, триватсть iснування та напрямок розвитку яких зумовленi iсторичними, економiчними i природними особливостями регь ону. Процеси синантротзацп створюють реальну загрозу фiторiзноманiтностi. 1з кожним роком збiльшуеться кiлькiсть не-аборигенних рослин, розширюеться спектр Ххтх мiсцезростань, наростають темпи заносу, поширення та ступiнь натуратза-цп. Наведено результати досладження синантропно1 флори Дрогобицького району, яка налiчуе 78 видiв, що належать до 65 родiв i 24 родин. Проведено систематичний, бiоморфологiчний, екологiчний та географiчний аналiз синантропно1 флори. У дослiджуванiй синантропнш флорi апофiтна фракцiя налiчуе 58 видiв (74,3 %) й адвентивна фракщя представлена 20 видами (25,6 %). Виявлено переважання видiв середземноморського походження.
Ключовi слова: синантротзащя; адвентивт види; антропогенна трансформащя; алохтонна та автохтонна фракцп; ряс-шсть.
Вступ. Вплив дiяльностi людини на рослинний пок-рив призводить до синантротзацп, серед негативних наслiдкiв якох е вимирання деяких видiв рослин, загаль-не збiднення флори, спрощення структури, унiфiкацiя, зменшення генетичного рiзноманiття, зниження про-дуктивностi та стабшьносп рослинного покриву. Гос-подарська дiяльнiсть сприяе поширенню синантропних видiв, якх перешкоджають ввдновленню природного рослинного покриву, завдають значнох шкоди сшьсько-му господарству тощо.
За останнi столхття господарська дiяльнiсть людини зумовила змши рослинного покриву, зокрема, замiни на великих площах корХннох рослинностi похвдними, поде-куди цiлком антропогенними, рослинними угруповання-ми. На сьогоднi поширення швазшних рослин вважають екологiчною проблемою, що набула глобального рiвня.
Синантропна рослиншсть вiдiграе велику роль в оп-тимХзацп середовища, хоча i поступаеться в цьому сенсi культивованш та природнiй. Це проявляеться у погли-наннi рiзноманiтних токсичних речовин, що утворю-ються внаслхдок господарськох дiяльностi людини, у закрiпленнi субстрапв, перешкодi ерози та дефляцп. Н фотосинтетична активнiсть сприяе зменшенню високо-го вмiсту вуглекислого газу в повiтрi та збагаченню його киснем. Проте варто зазначити i негативну роль синантропних рослинних угруповань. У бшьшосп з них присутнi злюш засмiчувачi посiвiв та газонiв, зокрема i
карантиннi бур'яни, котрi е промiжними хазяхнами для шк1дник1в сшьськогосподарських культур, а також види, що спричиняють алергiчнi реакцп. З цих причин де-тальне вивчення синантропно1 рослинностi набувае важливого значення.
Оскхльки Передкарпаття (Дрогобицький район) ха-рактеризуеться досить сильним ступенем антропогенного тиску, який формують висока розорашсть регiону, розвинена сiтка залiзничних та автомобiльних дорiг, висока щшьшсть населения, яка, своею чергою, впливае на залишки природно1 флори через випасання худоби, рекреацiю тощо, то для всебiчного аналiзу флори пот-рiбно вивчати не тшьки хх сучасний стан, а й розглядати хх розвиток у чай.
На Дрогобиччиш також е велика кхлькхсть синантропних рослин, якх потребують вивчення. Регiональнi дослхдження синантропнох флори сприятимуть уточ-ненню хх видового складу, а всебiчний аналiз - виявлен-ню закономiрностей хх формування, що е цХнним матерь алом для розроблення прогнозу розвитку флори тд впливом антропiчного чинника.
Синантропна флора району дослхджень вщзна-чаеться багатством Х рiзноманiттям та вщграе важливу екологiчну роль у регюш. Водночас дослХджена вона на сьогодш недостатньо. Ретельно вивчивши флору щех мХсцевостХ, можна оцХнити господарську щнтстъ, сту-пХнь антропогенного впливу.
1нформацт про aBTopiB:
Павлишак Ярослава Ярославiвна, канд. с.-г. наук, ст. наук. спiвробiтник, доцент кафедри бюлогм та xiMiT.
Email: [email protected] Гойванович Наталiя Костянтинiвна, викладач кафедри бюлогм та xiMiT. Email: [email protected]
Цитування за ДСТУ: Павлишак Я. Я., Гойванович Н. К. Синантропна флора Передкарпаття (Дрогобицький район) та ТТ аналiз.
Науковий вiсник НЛТУ УкраТни. 2017. Вип. 27(6). С. 38-41. Citation APA: Pavlyshak, Ya. Ya., & Hoivanovych, N. K. (2017). Synanthropic Flora of the Preckarpathian (Drohobych District) and its Analysis. Scientific Bulletin of UNFU, 27(6), 38-41. https://doi.org/10.15421/40270607
Мета дослвдження полягала у проведеннi систематичного та структурного аналiзу синантропно1' флори Дрогобицького району.
Методика та MaTepiaí дослiдження. Дослвдження синантропно1' флори здшснювали впродовж 20152016 рр. Об'ектом дослвджень е флора Передкарпаття (в межах територiï Дрогобицького району).
Обстежували придорожнi екотопи вздовж автомо-бiльних шляхiв, угруповання водноï рослинносп, чагар-никовоï, заплавних лук1в, лгав, у населених пунктах, зокрема у селах Залужани, Вороблевичi. Спостережен-ня проводили впродовж всього перiоду вегетацп рос-лин, де вказували мюця зростання. Таксономiчний склад флори встановлювали маршрутним методом i за результатами опрацювання гербарних зразкiв.
Види визначено за "Определителем высших растений Украины" (Dobrochaeva, 1987). Синантропний компонент флори проаналiзовано за В.В. Протопоповою (Protopopova, 1991), житгевi форми - за 1.Г. Серебряко-вим (Serebriakov, 1964), географiчний аналiз за Ю.Д. Клеоповим (Kleopov, 1990). Рясшсть визначено окомiрним методом за шкалою Друде (Drude, 2003).
У цш системi оцiнювання рясностi виду прийнято таку градацiю:
• Soc (socialis) 100-81 % - рослини змикаються сво1ми надземними частинами, утворюючи фон;
• Сор3 (copiosae) 60-81 % - рослини дуже ряснi;
• Сор2 (copiosae) 40-60 % - рослини ряст;
• Сор1 (copiosae) 30-40 % - рослини досить рясш;
• Sp (sparsae) 10-30 % - рослини ради;
• Sol (solitariues) - рослини трапляються поодиноко;
• Un (unicum) - на площi виявлено одну рослину. Результата дocлiдження. За результатами проведе-
них дослвджень на територiï Дрогобицького району бу-ло виявлено 78 видiв, як1 належать до 65 родiв, 24 родин. Основу синантропноï флори рослин становлять представники Magnoliophyta - 95,8 %. Належать вони до 2 клаав Liliopsida i Magnoliopsida, у яких вщповщно об'еднано 23 родини 76 видiв, хвощеподiбнi представ-ленi невеликою шльшстю видiв (4,16 %) (табл. 1).
Табл. 1. Систематичний aнaлiз ram^^on^'i флopи _pocлин_
Ввддш, клас Родина Вид
абс. к-сть % абс. к-сть %
Equisetopsita 1 4,16 2 2,56
Magnoliophyta 23 95,8 76 97,4
Magnoliopsida 22 95,6 73 96,0
Liliopsida 1 4,4 3 3,9
Повний родинний спектр за шльшстю вид1в сформо-ваний 24 родинами, до кожно! з яких належить один i бшьше видiв та 65 родiв.
Щодо кiлькостi родiв, то 13 родин налiчують тiльки один рщ (Plataginaceae, Urticaceae, Euphorbiaceae, Amaranthaceae, Ranunculaceae та ш.). По два роди наль чують родини Rosaceae, Papaveraceae, Apiaceae та Polygonaceae. Родина Poaceae та Scrophulariaceae наль чуе по 3 роди, Fabaceae i Lamiaceae по чотири роди. Родина Caryophyllaceae 5 родiв та Brassicaceae 6 родiв. Найбiльшим родовим рiзноманiттям характеризуеться родина Asteraceae 19 родiв. Спектр провiдних родiв очолюе: рiд Amaranthus, Equisetum, Рlantago, Ranunculus, Polygonum, Lamium, Vicia, Artemisia та Stachys.
Кшьшсний розподш та вщсотковий вмiст видiв у родинах синантропно!' флори наведено у табл. 2.
Табл. 2. Кшьккний poзпoдiл видiв та poдiв у poдинaх cинaнтpoпнoï флopи
М!сце Кшьюсть % ввд за-гально" кшькосл видiв Кшьюсть pодiв у родит
родини у спещд Назва родини видiв у родит
1 Asteraceae 20 25,6 19
2 Campanulaceae 1 1,2 1
3 Convolvulaceae 1 1,2 1
4 Salicaceae 1 1,2 1
5 Chenopodiaceae 1 1,2 1
6 Sambucaceae 1 1,2 1
7 Fabaceae 7 8,9 4
8 Aceraceae 1 1,2 1
9 Caryophylaceae 5 6,4 5
10 Lamiaceae 8 10,3 4
11 Polygonaceae 3 3,8 2
12 Ranunculaceae 2 2,6 1
13 Brassicaceae 6 7,7 6
14 Apiaceae 2 2,6 2
15 Poaceae 3 3,8 3
16 Urticaceae 1 1,2 1
17 Amaranthaceae 2 2,6 1
18 Papaveraceae 2 2,6 2
19 Rubiaceae 1 1,2 1
20 Euphorbiaceae 1 1,2 1
21 Platanginaceae 2 2,6 1
22 Scrophulariaceae 3 3,8 3
23 Rosaceae 2 2,6 2
24 Equisetaceae 2 2,6 1
Аналiзуючи систематичну структуру синантропно1' флори, встановлено, що спектр провiдних родин представлений так: найчисельшшими родинами е Astera-ceae - 25,6 % яка, як ввдомо, е вершиною еволюцп дво-дольних рослин та представники яко1 добре пристосо-ваш до рiзноманiтних умов i мають низку прогресивних ознак, Lamiaceae - 10,3 %, Fabaceae - 8,9 %, Brassicaceae - 7,7 % та Caryophylaceae - 6,4 %. Родини Polygonaceae, Scrophulariaceae та Poaceae м^ять у своему склад по 3 види i вщсоткова частка кожно1 становить 3,8 %.
Ом родин налiчують по 2 види (Equisetaceae, Rosaceae, Platanginaceae, Papaveraceae, Amaranthaceae, Apiaceae, Ranunculaceae). Дев'ять родин мають один вид, як-от Campanulaceae, Convolvulaceae, Salicaceae, Che-nopodiaceae, Sambucaceae та ш.
Синантропш рослини, частка яких безпосередньо пов'язана з дiяльнiстю та розвитком людського сустль-ства, досить рiзноманiтнi за адаптащею до умов антро-погенних факторiв. За географiчним походженням ïx подiляють на двi фракцiï: автохтонну (апофгги) - абори-геннi види, повнiстю або частково перемiстилися на антропогенш екотопи; алохтонну (адвентивнi види) - антропохорш види, область походження яких роз-мiщена за межами Украши. Спiввiдношення суми ви-дiв, що належать до цих двох фракцш, склалося у про-цесi iсторичного розвитку i е важливою рисою синан-тропноï флори будь-якого репону та характеризуе сту-пiнь ïï синантропiзацiï.
У дослвджуванш синантропнiй флорi апофiтна фрак-щя нараховуе 58 видiв (74,3 %) (Convolvulus arvensis L., Mentha arvensis L., Plantago major L., Vicia hirsuta (L.) S.F. Gray, Vicia cracca L.) i адвентивна ж фракщя представлена 20 видами (25,6 %). Це так! види, як Ambrosia
artemisifolia L., Centaurea jacea L., Acer negundo L., La-mium album L. тощо.
Поява адвентивних видiв у складi мюцево1 флори, посилання фпоценотично1 ролi цих видiв у формуванш рослинних угруповань е одним i3 найбiльш небажаних наслiдкiв атротчно! трансформацп аборигенно! флори, що становить потенцiйну небезпеку збереженню ко-ршно1 фiторiзноманiтностi.
Згiдно з класифшащею синантропних видiв (Proto-popova, 1991), адвентивш рослини за часом занесения подiляють на археофiти та кенофгги. На територп досль дження переважають кенофiти. За лiтературними дани-ми (Andriienko, Shcherbak & Prydatko, 2009; Mariushki-na, 2010; Yaroshenko, 1984), якщо серед адвентивних видiв переважають кенофгга, то можна зробити висно-вок про досить пiзне штенсивне освоення людиною ще1 досл1джувано1 територп.
За ступенем натуралiзацil серед адвентивних видiв переважають епекофiти види, як натуралiзувались в антропогенних мiсцезростаниях (Artemisia absinthium L., Galinsoga parviflora Cav., Lamium album L.).
Проведений еколопчний аналiз рослин щодо вимог до вологи показав, що за шльшстю зростаючих видiв переважають представники групи мезофiтiв - 57 видiв, що становить 73,0 % флоронаселення (Melilotus albus Medik., Carduus crispus L., Plantago major L., Cichorium intybus L., Matricaria perforata Merat., Silene latifolia Mill.). 16 видами представлеш гiгрофiти (Polygonum convolvulus L., Polygonum aviculare L., Ranunculus repens L., Mentha arvensis L., Mentha longifolia L.), частка яких становить 20,5 %. Останне мюце у спектрi груп за ввдношенням до води посiдають ксерофгга 5 видiв, що становить (6,5 %). Це таю види, як Gerastium arvense L., Artemisia absinthium L., Verbascum phllomoides L. тощо. Пдрофтв у синантропшй (|).iopi не виявлено (рис. 1).
| | мезофии пгрофпи ^ ксерофп-и
Рис. 1. Дiаграма розподшу синантропних рослин за екологiчни-ми групами
Проведений бюморфолопчний (класифiкацiя Серебрякова) аналiз показав, що основу синантропно1 флори становлять трав'янисп рослини 74 види (94,8 %). Друге i трете мюця посiдають дерева та кущi, яш представленi вiдповiдно 3 (3,9 %) i 1 (1,3 %) видами. Серед дерев це - Acer negundo L., Robinia pseudoacacia L., Salix fra-gilis L.), кунцв Sambucus nigra L. (рис. 2).
Рис. 2. Дiаграма розподшу рослин за життевими формами
За перюдом вегетацп 43 види (55,1 %) - це багато-рiчнi рослини, 22 види (28,2 %) - однорiчнi та 9 видiв (11,5 %) - дворiчнi.
Ширше розкрити походження видiв флори та деталь зувати 1хн1 хорологiчнi групи за регюнальним типом ареалiв дозволить застосування спектра геоелементiв, як1 видiлив Ю. Д. Клеопов (Kleopov, 1990). Своею чертою, розширений спектр геоелеменпв сприятиме тз-нанню ролi еколопчних факторiв у змiнi конфiгурацiй ареалiв рослин, установленню основних закономiрнос-тей юторичного формування флори регiону та прогнозу майбутшх змiн участi хоролопчних елементiв у ll структурi.
Виконуючи географiчний аналiз синантропно1 флори, виявлено так1 типи геоелеменпв флори: середземно-морський, середземноморсько-iрано-туранський, тв-шчноамериканський, пiвденноамериканський, голар-ктичний европейський, евразшський, iрано-туранський, азiйський та бореальний.
За результатами аналiзу розподiлу щодо походження видiв з'ясовано, що у синантропнш флорi переважають види рослин, яш належать до середземноморського типу геоелеменпв. Це 31 вид, що становить 39,7 % вщ загально1 кiлькостi. До середземноморсько^рано-ту-ранського типу належать 5 видiв (6,4 %), швшчноаме-риканського - 9 видiв (11,5 %), твденноамерикансько-го типу - 1 вид (1,2 %), голарктичного - 3 види (3,8 %), европейського та iрано-туранського - по 4 види (5,1 %), евразшський - 8 видiв (10,2 %), азшський та бореальний налiчують по 6 видiв (7,7 %) та 1 вид не визначе-ний (1,2 %).
Висновки. За результатами проведених дослвджень виявлено зростання 78 видiв, яш належать до 65 родiв, 24 родин. Основу синантропно1 флори рослин становлять представники вщд^ Magnoliophyta - 76 видiв (97,4 %).
Проаналiзувавши систематичну структуру синан-тропно1 флори, встановлено, що спектр проввдних родин представлений так: Asteraceae - 20 видiв (25,6 %), Lamiaceae - 8 видiв (10,3 %), Fabaceae - 7 видiв (8,9 %), Brassicaceae - 6 видiв (7,7 %) та Caryophyla-ceae - 5 видiв (6,4 %).
Найбшьше родове рiзноманiття характерне для ро-дини Asteraceae - 19 родiв.
Перелiк використаних джерел
Andriienko, T. P., Shcherbak, V. I., & Prydatko, V. I. (2009). Rezul-taty inventaryzatsii flory. Litopys pryrody, 44-63. Liubeshiv. [in Ukrainian].
Burda, R. I. (1991). Transformatciia flory, (pp. 4-168). Kyiv: Nauk.
dumka. 324 p. [in Russian]. Burda, R. I. (2001). Kontseptsiia suchasnoi nauky pro sehetalni buri-
any. Ahroekolohichnyi zhurnal, 1, 3-11. [in Ukrainian]. Burda, R. I., & Prydatko, V. I. (2005). Stan vydiv: chuzhoridni vydy na terytorii zapovidnykiv (roslyny). In Ahrobioriznomanittia Ukra-iny: teoriia, metodolohiia, indykatory, pryklady, (pp. 277-286). Kyiv: ZAT "Nichlava". [in Ukrainian]. Dobrochaeva, D. N. (1987). Opredelitel vysshikh rastenii Ukrainy.
Kyiv: Nauk. dumka. 548 p. [in Russian]. Drude, O. (2003). Ekolohiia roslyn, (pp. 45-51). Kyiv: Nauka. [in Ukrainian].
Kleopov, Iu. D. (1990). Analiz flory shirokolistvennykh lesov Evrope-
iskoi chastiSSSR. Kyiv: Nauk. dumka. 352 p. [in Russian]. Kucherevskyi, V. V., & Shol, H. N. (2011). Invaziino-aktyvni intro-dutsenty yak dzherelo mozhlyvoho popovnennia adventyvnoi fraktsii flory. Introduktsiia roslyn, 2, 3-11. [in Ukrainian].
Mariushkina, V. Ya. (2002). Adventyzatsiia roslynnosti yak naslidok spontannoi ta tsilespriamovanoi introduktsii. Introduktsiia roslyn, 1, 49-60. [in Ukrainian].
Mariushkina, V. Ya. (2010). Fitozabrudnennia v Ukraini: prychyny, naslidky ta metody zapobihannia, (pp. 250-255). Kyiv: Kolobih. [in Ukrainian].
Mariushkina, V., & Kryvosheiev, V. (2009). Karantynni vydy buri-aniv. Bioekolohichne prohnozuvannia potentsialnykh arealiv ob-mezheno poshyrenykh na terytorii Ukrainy. Karantyn i zakhyst roslyn, 2, 23-26. [in Ukrainian].
Protopopova, V. V. (1991). Sinantropnaia flora Ukrainy i puti ee raz-vitiia. Kyiv: Nauk. dumka. 204 p. [in Russian].
Protopopova, V. V., & Shevera, M. V. (2004). Vdoskonalennia fitoka-rantynnoho kontroliu v pozytsii fitozabrudnennia dovkillia. Promyshlennaia botanyka, 4, 79-85. [in Ukrainian].
Protopopova, V. V., & Shevera, M. V. (2006). Vysvitlennia u navchalnomu protsesi problemy ne aboryhennykh roslyn. Osvita re-hionu (part 1), (pp. 14-16). [in Ukrainian].
Serebriakov, I. T. (1964). Zhiznennye formy vysshikh rastenii i ikh izuchenie. Polevaia geobotanika, (pp. 146-205). Moscow: Nauka. [in Russian].
Yaroshenko, P. D. (1984). Buriany zakhidnykh oblastei URSR. Lviv: Nauk. dumka. 125 p. [in Ukrainian].
Я. Я. Павлышак, Н. К. Гойванович
Дрогобычский государственный педагогический университет им. Ивана Франко, г. Дрогобыч, Украина
СИНАНТРОПНАЯ ФЛОРА ПРЕДКАРПАТЬЯ (ДРОГОБЫЧСКИЙ РАЙОН) И ЕЕ АНАЛИЗ
Синантропизация растительного покрова стала одним из опаснейших последствий деятельности человека и проявляется в обеднении и унификации флоры. В результате усиления процессов урбанизации, уплотнения сети путей сообщения, расширения площадей распахиваемых земель, структура ландшафта и состояние окружающей среды испытали большие изменения. Синантропная флора на современном этапе своего развития представлена достаточно сложными комплексами растительности, флористический состав, длительность существования и направление развития которых предопределены историческими, экономическими и эстественными особенностями региона. Процессы синантропизации создают реальную угрозу фиторазнообразию. С каждым годом увеличивается количество неаборигенных растений, нарастают темпы заноса, распространение и степень натурализации. Представлены результаты исследования синантропной флоры Дрогобычского района, которая насчитывает 78 видов, которые принадлежат к 65 родам и 24 семействам. Проведен систематический, биоморфологический, экологический и географический анализ синантропной флоры. В исследуемой синантропной флоре апофитная фракция насчитывает 58 видов (74,3 %), адвентивная фракция представлена 20 видами (25,6 %). Подтверждено преобладание видов средиземноморского происхождения.
Ключевые слова: синантропизация; адвентивные виды; антропогенная трансформация; аллохтонная и автохтонная фракция; обильность.
Ya. Ya. Pavlyshak, N. K. Hoivanovych
Drohobych State Pedagogical University named after Ivan Franko, Drohobych, Ukraine
SYNANTHROPIC FLORA OF THE PRECKARPATHIAN (DROHOBYCH DISTRICT) AND ITS ANALYSIS
Synantropization of vegetation has become one of the most dangerous consequences of human activity and is manifested in the impoverishment and unification of the flora, which leads to undesirable evolutionary consequences. The synanthropic flora of Dro-gobych district has been studied, which includes 78 species belonging to 65 genera and 24 families. The basis of plants synanthropic flora is represented by Magnoliophyta - 95.8 %. They belong to 2 classes of Liliopsida andMagnoliopsida, which respectively have 23 families of 76 species, horsetail are represented by a small number of species (4.16 %). 24 species (Equisetum palustre L., Planta-go lanceolata L., Papaver rhoeas L., Elytrigia repens L.) grow quite abundant (Cop1 on the Drude scale) in the flora of the Drohobych district. 9 species of plants grow abundant (Cop2) (Lolium temulentum L., Heracleum sibiricum L., Robinia pseudoacacia L., Capsella bursa-pastoris L.), 12 species - very abundant (Cop3) (Plantago major L., Potentilla anserina L., Urtica dioica L., Barbarea vulgaris R. Br), 8 species - rare (Sp) (Amaranthus retroflectus L., Ononis arvensis L., Artemisia vulgaris L.), 21 species - singly (Sol) (Verbascum phllomoides L., Chelidonium majus L., Galeopsis speciosa Mill., Rumex acetosella L.) 4 species that are connected by the aboveground parts (Polygonum aviculare L., Polygonum convolvulus L., Vicia hirsuta (L.) S.F. Gray, Vicia cracca L.). It is established in the analysis of the systematic structure of the synanthropic flora that the spectrum of the leading families is represented as follows: the most numerous families are Asteraceae - 25.6 %, which is known to be the culmination of the dicotyledonous plants evolution and which members are well adapted to a variety of conditions and have a number of progressive features, Lami-aceae 10.3 %, Fabaceae 8.9 %, Brassicaceae 7.7 % and Caryophylaceae 6.4 %. The families Polygonaceae, Scrophulariaceae and Po-aceae have 3 species each and the percentage for each is 3.8 %. A significant proportion in the flora is represented by small families (67 %), which is a characteristic feature of the synanthropic flora.
Keywords: synantropization; adventitious species; anthropogenic transformation; alochthonic and autochthonous fractions; abundance.
