Силовая подготовка юношей старших классов на уроках физической культуры Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

з

Силова підготовка юнаків старших класів на уроках фізичної культури

Царук О.В.

Загальноосвітня школа І-ІІІ ст. №12 м. Вінниці

Анотації:

Визначено силову підготовку юнаків старших класів на уроках фізичної культури. Використано тестові вправи (підтягуванні на високій перекладині, стрибок в довжину з місця) та інструментальні засоби (динамометрія). В експерименті прийняли участь 26 хлопців віком 17 років, які займалися за методикою розвитку сили. Визначено вікові особливості прояву силових здібностей у юнаків старшого шкільного віку. Встановлено позитивні зрушення на силові можливості юнаків. Використано вправи з негранич-ним обтяженням, з максимальними навантаженнями (до 20% від загального обсягу силової підготовки), ізометричні вправи (до 10% від загального обсягу силової підготовки). Рекомендується для розвитку сили основних м'язових груп використовувати метод колового тренування. Основне обтяження, що використовувався на більшості станцій - мішок з піском.

Ключові слова:

повторний, максимум, юнаки, силова, підготовка, станції.

Царук О.В. Силовая подготовка юношей старших классов на уроках физической культуры. Определена силовая подготовка юношей старших классов на уроках физической культуры. Использованы тестовые упражнения (подтягивание на высокой перекладине, прыжок в длину с места) и инструментальные средства (динамометрия). В эксперименте приняли участие 26 юношей возрастом 17 лет, которые занимались по методике развития силы. Определены возрастные особенности проявления силовых способностей у юношей старшего школьного возраста. Установлены позитивные сдвиги силовых возможностей юношей. Использованы упражнения с непредельным отягощением с максимальными нагрузками (до 20% от общего объема силовой подготовки), изометрические упражнения (до 10% от общего объема силовой подготовки). Рекомендуется для развития силы основных мышечных групп использовать метод круговой тренировки. Основное отягощение, которое использовалось на большинстве станций - мешок с песком.

повторный, максимум, юноши, силовая, подготовка, станции.

Tsaruk O.V. Power training of youths of senior classes on the lessons of physical culture. Power training of youths of senior classes is certain on the lessons of physical culture. Test exercises (undercutting on high horizontal bar, broad jump from a place) and tools are utillized (dynamometry). 26 youths took part in an experiment (age 17 years). Youths got busy on the method of development of force. The age-dependent features of display of power capabilities are certain for youths of senior school age. The positive changes of power possibilities of youths are set. Exercises are utillized with the unmaximum burdening with the maximal loadings (to 20% from the general volume of power preparation), isometric exercises (to 10% from the general volume of power preparation). It is recommended for development of force of basic muscular groups to utillize the method of the circular training. The basic burdening which was utillized on most stations is a sack with sand.

repeated, maximum, youths, power, preparation, stations.

Вступ.

Рівень силової підготовленості не тільки відображає розвиток рухових функцій в цілому, але є однією з головних і найбільш помітних ознак фізичного вдосконалення. Це ставить перед учителем фізичної культури складне завдання - спланувати навчальний процес так, щоб він забезпечив необхідний рівень силової підготовленості учнів. Складність полягає перш за все у визначенні оптимального співвідношення часу уроку, відведеного на розвиток силових якостей і на формування рухових навиків. При цьому необхідно врахувати, щоб у більшості випадків навчання новому програмному матеріалу повинна передувати загальна силова підготовка, яка забезпечувала більш ефективне, а головне правильне формування рухових навиків.

Фізичними якостями визначені соціально обумовлені сукупності біологічних і психічних властивостей людини, що виражають його фізичну готовність здійснювати активну рухову діяльність. До числа основних фізичних якостей, що забезпечують усе різноманіття рішення рухових задач, відносять: силу, витривалість, швидкість, спритність, гнучкість [1, 3, 4].

Фізичні якості характеризуються загальними і спеціальними компонентами. Загальні компоненти виділяють по ознаках механічної роботи, що відбувається при виконанні будь-якої рухової дії. Рухові дії, за допомогою яких вирішуються рухові задачі, можуть виконуватися в мінливих режимах і умовах зовнішнього і внутрішнього середовища організму, і це буде позначатися на характеристиках механічної роботи, а отже,

© Царук О.В., 2012

і на особливостях прояву фізичних якостей у цілому.

Необхідність розвитку власне силових здібностей у шкільному віці обумовлена закономірностями формування правильної постави при сидінні, ходьбі, бігу і т.п. [5, 7].

Реалізація фізичних здібностей у рухових діях виражає характер і рівень розвитку функціональних можливостей конкретних органів і структур організму. Тому окремо взята фізична здібність не може виразити в повному обсязі відповідну фізичну якість. Тільки відносно постійна сукупність фізичних здібностей, що забезпечує рішення рухової задачі, визначає ту або іншу фізичну якість. Для виконання тих або інших рухових дій необхідна визначена міра виразності відповідних здібностей, що дозволяє говорити про їхню значимість. Причому можна виділити здатності, що займають ведучу роль у прояві декількох фізичних якостей або тільки одного. Розвиток здібностей відбувається під дією двох факторів: спадкоємної програми індивідуального розвитку організму і соціально-екологічної його адаптації. Останній фактор створює об'єктивні умови для організації спрямованої зміни функціональних властивостей органів і структур організму, а отже, цільового керування розвитком фізичних здібностей [2, 6].

Все це свідчить про те, що знання вікових особливостей прояву силових здібностей у дітей старшого шкільного віку потребує вивчення і врахування їх при плануванні фізичних навантажень на уроках фізичної культури. Тому, розробка ефективних засобів і методів розвитку силових якостей одна з найважливіших задач, яка стоїть перед кожним вчителем фізичної куль-

І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні

*---“-----------* проблеми фізичного

виховання і спорту ____________________

тури. Особливу актуальність вона набуває в роботі з юнаками старших класів в зв’язку з їх майбутньою працею та військовою службою.

В зв’язку з цим було проведене дослідження, в ході якого вивчалась силова підготовленість юнаків та шляхи її підвищення на уроках фізичної культури.

Мета, завдання роботи, матеріал і методи.

Мета дослідження - встановити динаміку показників силової підготовки юнаків старших класів на уроках фізичної культури.

Завдання дослідження

І.Визначити вікові особливості прояву силових здібностей у юнаків старшого шкільного віку.

2.Оцінити ефективність застосування вправ з максимальними навантаженнями (до 20% від загального обсягу силової підготовки), ізометричних (вправ з натужуванням) - до 10% від загального обсягу силової підготовки юнаків старших класів на уроках фізичної культури.

Методи дослідження: аналіз літературних джерел; педагогічні спостереження; педагогічний експеримент; тестування фізичної підготовленості; методи математичної статистики.

Організація дослідження: Дослідження було проведено у жовтні-березні 2011-2012 навчального року на базі ЗОШ № 12 м. Вінниці.

На першому етапі дослідження (жовтень 2011 року) було діагностовано рівень розвитку сили у юнаків старших класів. На цьому етапі в дослідженні взяли участь хлопці 15, 16 та 17 років, в кількості 15, 16, 17 осіб відповідно.

На другому етапі дослідження був проведений порівняльний педагогічний експеримент. Для цього на базі двох 11 класів були створені експериментальна (12 юнаків) та контрольна (14 юнаків) групи. Для експерименту були відібрані юнаки, які за рівнем розвитку сили не мали статистично достовірної різниці в результатах тестів: підтягування на високій перекладині та стрибок у довжину з місця. Контрольна група на уроках фізичної культури використовувала силові вправи в обсязі згідно діючої навчальної програми. Юнаки експериментальної групи займались із використанням як вправ з не граничним обтяженням, так і вправ з максимальними навантаженнями - до 20% від загального обсягу силової підготовки, а також ізометричними (вправ з натужуванням) - до 10% від загального обсягу силової підготовки.

Результати дослідження.

Проведене нами дослідження дозволило визначити рівень розвитку сили у юнаків 15-17 років.

Нами встановлено, що в процесі біологічного розвитку у хлопців 15,16,17 років відбуваються певні позитивні зрушення, які свідчать про закономірності природного розвитку, та вплив занять фізичними вправами на становлення цих показників. Так, нами встановлено, що хлопці 15 та 16 років, 16 та 17 років мають статистично достовірну різницю (Р<0,05) із результатів всіх тестів. В нашому дослідженні вивчався вплив вправ з максимальними навантаженнями - до 20% від загального обсягу силової підготовки, а також

ізометричних (вправ з натужуванням) - до 10% від загального обсягу силової підготовки на силові можливості юнаків 17 років.

Основна вимога до виконання силових навантажень - дотримання їх відповідності можливостям для кожного учня. Якщо подих під час навантаження не дуже утруднений, то дане навантаження вважається доступним. У такому випадку його можна збільшити. Вага обтяження підбирають для кожного учня з таким підрахунком, щоб в одному підході він зумів підняти його від 3-5 повторень до 10-12 повторень за умови, що останнє повторення він буде виконувати з максимальним зусиллям (так називаний повторний максимум ПМ )

Для розвитку сили основних м'язових груп на уроках фізичної культури використовувався метод колового тренування. Основний вид обтяження, що використовувався на уроках фізичної культури на більшості «станцій» - поліетиленовий мішок, наповнений піском і вставлений у бавовняний мішок.

На початку педагогічного експерименту всіх учнів експериментального класу розподілили на три вагові категорії: легка, середня і важка (відповідно - до 50 кг, до 60, понад 60 кг). Для кожної вагової категорії емпіричним шляхом установлювалась вихідна вага, що піднімалась не більш 3-5 разів в одному підході за умови виконання останнього підйому з ПМ. З кожним уроком фізичної культури кількість повторень збільшувалась на один підйом до появи результату 10 ПМ. Потім цьому учню знову збільшувалась вага обтяження (у порівнянні з попереднім) на 2,5-5 кг. Учень знову доводив число віджимань нової ваги до 10-12 ПМ. Потім вагу збільшували знову.

Мішок з піском як обтяження використовується на I, II і III станціях (відповідно - розвиток м'язів верхнього м'язового поясу, м'язів ніг, м'язів спини). Якщо потрібно вагу мішка збільшували або зменшували.

Результати юнаків контрольної та експериментальної груп в підтягуванні на високій перекладині представлені в табл. 1.

Середній показник до експерименту в контрольній групі становить 9,13±0,08 разів, а в експериментальній - 9,10±0,06 разів.

Різниця середніх показників не достовірна (Р>0,05). Це свідчить про те, що в групах були однакові вихідні показники рівня розвитку сили. В кінці педагогічного експерименту у юнаків експериментальної групи результати в підтягуванні краще, ніж у юнаків контрольної групи.

Результати юнаків контрольної та експериментальної груп в стрибку в довжину з місця представлені в табл. 2. На початку педагогічного експерименту результати юнаків контрольної і експериментальної груп статистично вірогідно не розрізнялись (Р>0,05). В кінці педагогічного експерименту результати юнаків експериментальної групи значно зросли. Ця різниця статистично достовірна (Р<0,05).

Результати динамометрії правої та лівої кисті юнаків контрольної та експериментальної груп представлені в табл.3. На початку педагогічного експерименту

ПСИХОЛОГІЯ

э

Таблиця 1

Результати юнаків контрольної та експериментальної груп в підтягуванні на високій перекладині, кількість разів

Групи На початку експерименту ±S В кінці експерименту ±S Достовірність різниці

Контрольна 9,13±0,08 9,73±0,07 Р>0,05

Експериментальна 9,10±0,06 14,45±0,05 Р<0,01

Таблиця 2

Результати юнаків контрольної та експериментальної груп в стрибку в довжину з місця, см

Групи На початку експерименту ±S В кінці експерименту ±S Достовірність різниці

Контрольна 229,12±0,12 231,23±0,10 Р>0,05

Експериментальна 227,02±0,14 235,14±0,23 Р<0,05

Таблиця 3

Результати юнаків контрольної та експериментальної груп в динамометрії правої і лівої руки, кг

Групи Рука На початку експерименту ±S В кінці експерименту ±S Достовірність різниці

Контрольна Права 47,04±0,06 51,32±0,10 Р>0,05

Ліва 45,06±0,09 50,21±0,18 Р>0,05

Експериментальна Права Ліва 48,12±0,08 45,06±0,09 59,22±0,21 58,21±0,16 55 о" о" << РР

результати юнаків контрольної і експериментальної груп статистично вірогідно не розрізнялись (Р>0,05). В кінці педагогічного експерименту результати юнаків експериментальної групи як і по інших показниках значно покращились. Ця різниця статистично достовірна по правій і по лівій кисті (Р<0,05).

За період експерименту (жовтень 2011 року - березень 2012 року) результати практично по всіх вправах (підтягуванні на високій перекладині, стрибку в довжину з місця, динамометрії правої і лівої руки) юнаків контрольної групи практично не змінилися (Р>0,05). В той же час в експериментальній групі виявлені достовірні відмінності (Р<0,05). Це свідчить про позитивний вплив ізометричного та методу максимальних зусиль, що були використані в ході педагогічного експерименту для розвитку сили у юнаків старших класів.

Висновки

Знайшло підтвердження, що природна зміна силових здібностей людини протягом життя, як і процес його вікового фізичного розвитку в цілому, характеризується хвилеподібними стадіями, одна із яких -стадія прогресуючого розвитку на якій відбуваються прогресивні зміни з віком. Силова підготовленість старшокласників-юнаків з віком покращується. Результати стрибка в довжину з місця покращуються з 196,1 см у 15 річних юнаків до 205,5 см - у 16-ти річних і до 228,1 см - у 17 річних юнаків. Результати у динамометрії правої кисті змінюється від 38,9 кг у 15

річних до 47,5 кг - у 17 річних юнаків, лівої відповідно від 37,8 кг до 46,6 кг. Результати в підтягуванні на високій перекладині змінюються від 7,1 разів до 9,2 разів.

Педагогічні спостереження показують, що змагальна та ігрова діяльність старшокласників на уроках фізичної культури вимагає від них високого рівня розвитку сили, різновидами якої є власне силові здібності, швидкісно-силові та силова витривалість.

В педагогічному експерименті доведено, що практично за всіма вправами (підтягуванні на високій перекладині, стрибку в довжину з місця, динамометрії правої і лівої руки) у юнаків експериментальної групи виявлені позитивні зрушення під впливом занять із використанням як вправ з неграничним обтяженням, так і вправ з максимальними навантаженнями - до 20% від загального обсягу силової підготовки, а також ізометричних (вправ з натужуванням) - до 10% від загального обсягу силової підготовки. В той час, як результати юнаків контрольної групи статистично достовірно не змінились (Р>0,05). Результати проведеного дослідження свідчить про позитивний вплив ізометричного та методу максимальних зусиль, що були використані в ході педагогічного експерименту для розвитку сили у юнаків старших класів.

Перспективи подальших досліджень у даному напрямку полягають у варіюванні різного характеру та інтервалу відпочинку при використанні даної методики.

І ПЕДАГОГІКА І та медико"біол°гічні

*----“---------------* проблеми фізичного

виховання і спорту

ПСИХОЛОГІЯ

Література:

1. Ашмарин Б.А. Теория и методика физического воспитания. М., Просвещение, 1990. С.154-157.

2. Волков Л.В. Спортивная подготовка детей и подростков. К.: Вежа. 1998. 190с.

3. Платонов В.Н. Общая теория подготовки спортсменов в олимпийском спорте: Учебник для студентов вузов физического воспитания и спорта. К.: Олимп. лит-ра. 1997. 584с.

4. Платонов В.М. Фізична підготовка спортсменів: Навчальний посібник. К.: Олімпійська література. 1995. 320с.

5. Романенко В.А. Двигательные способности человека. Донецк: Новый мир, УКЦентр. 1999. 336 с.

6. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 1. Тернопіль: Навчальна книга Богдан. 2001. 272 с.

7. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2. Тернопіль: Навчальна книга Богдан. 2002. 248 с.

Информация об авторе:

Царук Олег Викторович

matvienkotsaruk6@mail.ru Общеобразовательная школа І-Ш ст. № 12 ул. Карла Маркса 3, г. Винница, 21000, Украина.

Поступила в редакцию 19.04.2012г.

References:

1. Ashmarin B.A. Teoriia i metodika fizicheskogo vospitaniia [Theory and method of physical education], . Moscow, Education, 1990, pp. 154-157.

2. Volkov L.V. Sportivnaia podgotovka detej i podrostkov [Sporting preparation of children and teenagers], Kiev, Tower, 1998, 190 p.

3. Platonov V.N. Obshchaia teoriia podgotovki sportsmenov v Olimpijskom sporte [A general theory of preparation of sportsmen in Olympic sport], Kiev, Olympic Literature, 1997, 584 p.

4. Platonov V.M. Fizichnapidgotovka sportsmeniv [Physical preparation of sportsmen], Kiev, Olympic Literature, 1995, 320 p.

5. Romanenko V.A. Dvigatel’nye sposobnosti cheloveka [Motive capabilities of man], Donetsk, New world, 1999, 336 p.

6. Shiian B.M. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia shkoliariv. [Theory and method of physical education of schoolchildren], Ternopil, Educational book Bohdan, 2001, Part 1, 272 p.

7. Shiian B.M. Teoriia i metodika fizichnogo vikhovannia shkoliariv. [Theory and method of physical education of schoolchildren.], Ternopil, Educational book Bohdan, 2002, Part 2, 248 p.

Information about the author: Tsaruk O.V.

matvienkotsaruk6@mail.ru.

Secondary School. Number 12 Karl Marx st. 3, Vinnitsa, 21000, Ukraine.

Came to edition 19.04.2012.