CC BY
617. Платонов, В.И. (2004). Система подготовки спортсменов
в олимпийском спорте. Киев: Олимпийская литература.
S. Skarbalius, A., Astrauskas, M. (2000). Pereinamojo periodo penkir ir dedimties savaicir pasyvaus poilsio poveikis 17-1S metr rankininkr sportiniam parengtumui. Sporto mokslas, 2(20),31-36.
9. Сирис, П.З., Гайдаска, П., Рачев, К.,И. (19S3). Отбор и прогнозирование в лёгкой атлетике. Москва Физкультура и спорт.
Поступила в редакцию 29.04.2007г.
ОСОБЛИВОСТІ СИЛОВОЇ ПІДГОТОВКИ СТУДЕНТІВ ТА СПОСОБИ ЇЇ ТЕСТУВАННЯ
Громов О.М., Коломоєць В.М. Кременчуцький державний політехнічний університет
Анотація. У статті представлено результати фізичної підготовленості студентів, продемонстровані у силових вправах. Розглянуто проблему розвитку сили в процесі фізичного виховання. Тестування силової підготовленості юнаків 1-х курсів засвідчило незадовільну підготовку у підтягуванні, задовільну - у стрибках в довжину, і тільки результат у СКВ оцінюється в чотири бали. Таке становище потребує педагогічних усиль для ко -рекції розвитку силових здібностей. Для оптимізації силової підготовки у рамках процесу фізичного виховання у ВИЗ рекомендуємо використовувати перераховані вище методичні підходи.
Ключові слова: студенти, сила, силові здібності, фізична підготовленість, фізичні якості, оцінка, тести, методи. Аннотация. Громов О.М., Коломоец В.И. Особенности силовой подготовки студентов и способы ее тестирования. В статье представлены результаты физической подготовленности студентов, продемонстрированные в силовых упражнениях. Рассмотрена проблема развития силы в процессе физического воспитания. Тестирование силовой подготовленности юношей 1-х курсов удостоверило неудовлетворительную подготовку в подтягивании, удовлетворительную - в прыжках в длину и только результат в СКВ оценивается в четыре балла. Такое положение нуждается в педагогических усилиях для коррекции развития силовых способностей. Для оптимизации силовой подготовки в рамках процесса физического воспитания в вузах рекомендуется использовать вышеперечисленные методические подходы. Ключевые слова: студенты, сила, силовые способности, физическая подготовленность, физические качества, оценка, тесты, методы.
Annotation. Gromov A.M., Kolomoets V.M. Features of power preparation of students and methods of its testing. The results of physical preparedness of students are represented in the article, shown in power exercises. The problem of development of force is considered in the process of physical education. The problem of development of force is considered during physical training. Testing of power readiness of young men of 1 rates has certified unsatisfactory preparation in pulling up, satisfactory - in broad jumps and only the result in hard currency is estimated in four points. Such position requires pedagogical efforts for correction of development of power abilities. For optimization of power preparation within the framework of process of physical training in high schools it is recommended to use set forth above methodical approaches. Keywords: students, force, power capabilities, physical preparedness, physical internals, estimation, tests, methods.
Вступ.
Сучасний період - період тотальної комп’ютеризації - характеризується розвитком виробниц-
тва, де знижена доля мускульних зусиль. Така ситуація призвела до того, що на перше місце виходять такі якості, як швидкість реакції, здатність до відновлення у короткий проміжок часу, протистояння втомі, уміння концентрувати увагу, тощо. Однак, такі здібності людина може демонструвати тільки на певному фізичному підґрунті (плато), яке, на нашу дум -ку становлять добре розвинуті фізичні якості (спритність, витривалість, гнучкість, швидкість, сила).
Сила - це здатність людини долати зовнішній опір або протидіяти йому м’язовим напруженням (Л.П.Матвєєв, А.Д.Новіков, 1976; С.М.Вайцеховский, 1971) [2]. У залежності від умов, характеру та величини проявів м’язової сили у практиці фізичного виховання виділяють декілька її різновидів: динамічна, статична, вибухова, швидка, повільна, силова витривалість.
Оцінюючи величину зусилля, використовують терміни «абсолютна» та «відносна» сила.
При вимірюванні сили використовуються різні динамометри (кистьові, станові). Для оцінки м’язової сили підбираються вправи з подоланням опору.
Розвиток сили цікавить численних дослідників і нас у тому числі тому, що:
1. недостатній розвиток мускулатури, яку пов’язують із проявом сили, призводить до серйозних порушень та патологій (від опускання внутрішніх органів до розвитку діабету) [6];
2. за даним призовних комісій 60% юнаків досліджуваного нами віку (18 - 20 років) мають незадовільну фізичну підготовку у вправах, що потребують прояву сили [3,8,9];
3. за показниками сили, зокрема «силовим індексом», розрахованим за динамометрією робочої руки та масою тіла, судять про рівень фізичного здоров’я, а вирішення оздоровчих задач -ключова проблема фізичного виховання.
Дослідниками (Я.С.Вайнбаум, 1991; А.С.-Соломонко, 1992) відмічається слабкий взаємозв’язок між рівнем розвитку сили різних м’язових груп, тобто, за кількість підтягувань не може свідчити про силу м’язів ніг або спини [7]. Тому тести на силу повинні бути комплексними і підібраними до основних м’язових груп плечового пояса, спини, живота, ніг. Найбільш вдалим прикладом такого у сучасних посібниках називається тест «Крауса - Вебера», який містить 6 вправ для різних м’язових груп і просту методику їх оцінки [6,7].
У ВНЗ оцінювання силових здібностей проводять шляхом виконання тестових випробувань із системи Державних тестів та нормативів.
Наявні у літературі дані свідчать про недостатню силову підготовку студентської молоді [8,9]. Дослідники вказують, що у юнаків-студентів за період з 1998 по 2003 рік кількість незадовільних оцінок у різних видах вправ була наступною:
• витривалість - від 23,8 до 49,4% „двійок”;
• силові якості - 25,6 - 44,6%;
• швидкісні якості - 11,7 - 14,2% [8].
Серед причин такого становища найчастіше називаються недостатній розвиток мускулатури тіла [1,8], зниження загальної мотивації до занять [10], низьку рухову активність [3,4,8], недоступність залів для занять, їх невідповідність гігієнічним вимогам, недостатнє впровадження на заняттях нових технологій фізичного виховання [7,10].
Однак, враховуючи те, що прояв сили пов’язаний перш за все із розвитком кістякової мускулатури, яка окрім рухової, відіграє ще три життєво важливих функції: корсетну, насосну та обмінну [6], ми вирішили доповнити дані вчених [1,8] про стан кістякової мускулатури нашими даними про прояв силових якостей у молоді, яка щойно прийшла у ВНЗ зі школи.
Робота виконана за планом НДР Кременчуцького державного політехнічного університету.
Метою нашого дослідження є поліпшення сторін силової підготовки у процесі фізичного виховання у ВНЗ.
Для цього, на наш погляд, необхідно послідовно вирішити такі задачі:
• Протестувати прояв силових здібностей;
• Оцінити результати;
• Виявити слабкі місця у силовій підготовці;
• Розробити рекомендації щодо корекції фізичної підготовленості, зокрема, розвитку силових здібностей студентів.
Методи дослідження:
• тести для оцінки силових здібностей: підтягування на перекладині, стрибок у довжину з місця; силова комплексна вправа;
• статистичні методи;
• теоретичний аналіз та синтез.
Результати дослідження та їх обговорення.
Для оцінки прояву силових здібностей ми застосували вправи, запропоновані Державними тестами [5]: стрибок у довжину - для оцінки вибу-хової(швидкісної) сили ніг, підтягування на перекладині - для оцінки сили згиначів рук і силова комп-
лексна вправа - для комплексної оцінки прояву сили м’язів спини та сили розгиначів рук. Силова комплексна вправа (СКВ) проводилась протягом 1 хвилини: перші 30 с виконувалось згинання та розгинання рук в опорі лежачи, наступні 30 с - піднімання тулуба із положення лежачи без перерви на відпочинок. Результатом тестування є загальна кількість згинань та розгинань рук і піднімань тулуба.
У наших дослідженнях прийняли участь 100 студентів-першокурсників чоловічої статі. Дослідження проведено на початку першого навчального семестру. Усі вимірювання проводились згідно існуючих методик.
Після статистичної обробки результатів досліджень маємо дані, представлені в таблиці 1.
За даними цієї таблиці відповідно до Державних тестів та нормативів фізичної підготовленості населення України підтягування оцінюється в середньому у два бали, силова комплексна вправа -в чотири бали, стрибок у довжину виконується на „задовільно”. Така ситуація свідчить, що ні оздоровчі, ні освітні задачі фізичного виховання у професійній школі не вирішуються як належить або вибраний нами підхід не є коректним. Допускаючи і те, і інше, ми порівняли отримані нами дані із даними інших дослідників (табл. 2).
Можна констатувати, що своїми дослідженнями ми підтвердили дані інших авторів [1,3,4,8,9] щодо незадовільного розвитку силових здібностей у студентів, отримані в аналогічних тестах. Причини такого становища названо вище, але, окрім цього, усі названі дослідники зауважують, що широко використовуваний та застосований нами метод оцінки фізичної підготовленості (Держтести) не є коректним. Одна з причин - регламентований підхід і повне ігнорування особливостей фізичного розвитку, тому рядом авторів пропонується використовувати сучасні технології для розвитку та оцінки фізичної підготовленості [6,7,8] .
Щодо методики розвитку сили, то пропонується використовувати наступні методичні напрямки [2]:
Таблиця 1 Показники фізичної підготовленості юнаків-першокурсників (N=100)
Показники ФП Статистична характеристика Підтягування, разів Стрибок у довжину з місця, см СКВ, разів
X ± О 10,2 ± 3,6 229,9 ± 19,5 46,8 ± 9,6
р < 0,01 <0,05 <0,03
Таблиця 2. Стан показників фізичної підготовленості за даними різних авторів
Показник ФП Власні дослідження, 2006 Гуменний В.С., 2003 Лошицька Т.І., 2002 Бондарчук Н.Я.,2006
Підтягування, разів 10,2 11,7 10,3 8,1
Стрибок у довжину, см 229,9 230 229,3 219,7
СКВ, разів 46,8 46,8 47,2 -
1. виконання неграничних обтяжень з граничним числом повторень;
2. використання близькомаксимальних та максимальних обтяжень;
3. використання ізометричних напружень;
4. використання ізокінетичних вправ.
Висновки.
1. Сила - це комплексна фізична якість людини, яка є вирішальною у виконанні вправ, пов’язаних із подоланням опору, м’ язовими напруженнями. Прояв сили залежить від розвитку мускулатури тіла та окремих м’язових груп.
2. Відсутність кореляції між силою різних м’язових груп потребує комплексу тестів для оцінки силових здібностей людини.
3. Тестування силової підготовленості юнаків 1-х курсів засвідчило незадовільну підготовку у підтягуванні, задовільну - у стрибках в довжину, і тільки результат у СКВ оцінюється в чотири бали. Таке становище потребує педагогічних усиль для корекції розвитку силових здібностей.
4. Для оптимізації силової підготовки у рамках процесу фізичного виховання у ВНЗ рекомендуємо використовувати перераховані вище методичні підходи.
У подальших дослідженнях ми плануємо
провести оцінку силових показників фізичної підготовленості методом індексів і порівняти показники,
отримані у першому та другому дослідженнях.
Література
1. Бондарчук Н.Я. Показники фізичного розвитку студентів Ужгородського національного університету з різних біогеохімічних зон Закарпаття // Теорія і методика фізичного виховання і спорту . - Київ, 2004. - №2 С. - 85 - 87.
2. Глазирін І.Д. Основи диференційованого фізичного виховання. - Черкаси: ”Відлуння-Плюс”. - 2003. - С.182.
3. Глушко Г., Іванов В. Організація та методика розвитку рухових якостей учнів допризовного віку // ФК в школі. -2001. - №2. - с.47 - 49.
4. Гуменный В.С., Лошицкая Т.И. Комплексный контроль физической подготовленности студентов политехнических вузов // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - 2003. - №4. - С. 97.
5. Державні тести та нормативи оцінки фізичної підготовленості населення України // за редакцією М.Д.Зубалія. - 2е видання, перероблене і доповнене. - Київ, 1997. - С.36.
6. Круцевич Т.Ю. Методы исследования индивидуального здоровья детей и подростков в процессе ФВ, Киев: «Олимпийская литература», 1999.
7. Круцевич Т.Ю., Воробьев М.И. Контроль в физическом воспитании детей, подростков и юношей. - Киев: НУФВ-СУ, 2005. - 195 с.
8. Круцевич Т.Ю., Лошицька Т.І. Стан фізичної підготовленості призовників // Педагогіка, психологія та медико-біо-логічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2003. -№ 4. - С.54.
9. Мальцев А.А. ФП молодого пополнения и пути ее совершенствования на первом этапе обучения // Матеріали відкритої науково-методичної конференції „ Фізична підготовка військовослужбовців”. - Київ. - 2003. - С.137.
10. Сінгаєвський С. Формування позитивного ставлення школярів до фізичного виховання. - Н.-м. Журнал „ФВ в школі”.- Київ.: Пед.преса. - 2001. -№1. - с.33-35.
Надійшла до редакції 18.04.2007р.
ВЛИЯНИЕ МАССАЖА И САМОМАССАЖА НА ДАВЛЕНИЕ И САМОЧУВСТВИЕ В АМБУЛАТОРНЫЙ ПЕРИОД ПРИ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ I - II СТЕПЕНИ Диброва A3.
Гуманитарный университет Запорожский институт государственного и муниципального управления
Aннотация. Гипертоническая болезнь одно из самых распространенных заболеваний сегодняшнего дня. Большое значение для курса лечения данного заболевания имеет амбулаторный период. Массаж и самомассаж введенные в курс физической реабилитации в амбулаторный период у больных с диагнозом гипертоническая болезнь I-II степени, способны в значительной степени повысить психо-эмоциональное состояние и благоприятно повлиять на показатели артериального давления.
Ключевые слова: гипертоническая, болезнь, реабилитация, массаж
Aнотація. Диброва A-В. Вплив масажу і самомасажу на тиск і самопочуття в амбулаторний період при гіпертонічній хворобі I - II ступеня. Гіпертонічна хвороба одне з найпоширеніших захворювань сьогоднішнього дня. Велике значення для курсу лікування даного захворювання має амбулаторний період. Масаж і самомасаж введені в курс фізичної реабілітації в амбулаторний період у хворих з діагнозом гіпертонічна хвороба I-II ступеня, здатні в значній мірі підвищити псіхо-емо-ційний стан і сприятливо вплинути на показники артеріального тиску.
Ключові слова: гіпертонічна, хвороба, реабілітація, масаж
Annotation. Dibrova A.V. The influence of massage and self massage on pressure and feel in an ambulatory period at hypertonic disease of I - II level. Hypertensive illness is one of the most widespread diseases of today. A large value for the course of treatment of this disease has an ambulatory period. Massage and self massage, introduced during the course of the physical rehabilitation in ambulatory period in patients with the diagnosis of hypertonic disease of I-II level, can increase considerably psycho-emotional state of the patient and have a positive influence on the arterial blood pressure levels.
Keywords: hypertensive, illness, rehabilitation, massage
Введение
Гипертоническая болезнь — заболевание, ведущим проявлением которого служит склонность к артериальной гипертензии, не связанная с каким-либо известным заболеванием внутренних органов. Болезнь широко распространена главным образом среди лиц старше 40 лет, часто сочетается с атеросклерозом, способствует развитию ишемической болезни сердца. В основе болезни лежит нарушение регуляции артериального давления. Предполагают, что в большинстве случаев болезнь возникает в результате воздействия внешних факторов при определенной генетической предрасположенности.[5]
Гипертонической болезнью особенно часто страдают люди с семейной предрасположенностью к заболеванию. Иаследственная предрасположенность к гипертонической болезни как базисная предпосылка связана с наличием при этой форме гипертензии предшествующих отклонений в структуре и
