CC BY
762012
Методика розвитку сили та швидкісно-силових здібностей у студентів основної медичної групи
Волков В.Л., Мішаровський Р.М.
Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова
Анотації:
Розглянуто проблему методичного забезпечення процесу удосконалення м'язової системи студентів чоловічої статі. Досліджений стан розвитку сили та швидкісно-силових здібностей у 102 юнаків 17-19 років. Визначений стан функціональної підготовленості за показниками частоти серцевих скорочень до та після виконання фізичних вправ силової спрямованості. Розроблена диференційована оцінка та параметри фізичних навантажень, які забезпечують фундамент для науково обґрунтованого розвитку сили та швидкісно-силових здібностей студентів з урахуванням вікових особливостей контингенту. Встановлено, що результати виконання засобів силової підготовки з максимальною або помірною інтенсивністю викликають реакцію організму, яка перевищує аеробно-анаеробний поріг. Виявлено, що вправи з обмеженням часу або швидкісно-силового характеру вимагають значно менших періодів відновлення ніж впровадження засобів з помірною інтенсивністю.
Ключові слова:
студент, сила, швидкість, здібності, методика.
Волков В.Л., Мишаровский Р.Н. Методика развития силы и скоростно-силовых способностей у студентов основной медицинской группы. Рассмотрена проблема методического обеспечения процесса совершенствования мышечной системы студентов мужского пола. Исследовано состояние развития силы и скоростно-силовых способностей у 102 юношей 17-19 лет. Определено состояние функциональной подготовленности по показателям частоты сердечных сокращений до и после выполнения физических упражнений силовой направленности. Разработана дифференцированная оценка и параметры физических нагрузок, которые обеспечивают фундамент для научно обоснованного развития силы и скоростносиловых способностей студентов с учетом возрастных особенностей контингента. Установлено, что результаты выполнения средств силовой подготовки с максимальной или умеренной интенсивностью вызывают реакцию организма, которая превышает аэробно-анаэробный порог. Обнаружено, что упражнения с ограничением времени или скоростно-силового характера требуют значительно меньших периодов восстановления, чем внедрение средств с умеренной интенсивностью.
студент, сила, скорость, способности, методика.
Volkov V.L., Misharovskiy R.M. The method of strength and speed-strength abilities of the students of basic medical group. It is considered a problem of methodical providing of process of perfection muscular system of male-students. It is investigated development of force status and speed-power capabilities for 102 youths 17-19 years. The state of functional preparedness (on the indexes of frequency of heart-throbs) is certain before and after implementation of physical exercises of power orientation. The differentiated estimation and parameters of the physical loadings is developed. They provide foundation for the scientifically grounded development of force and speed-power capabilities of students. Take into account also age-dependent features of students. It is set that the results of implementation of facilities of power preparation with maximal or moderate intensity cause the reaction of organism with exceeding aerobic-anaerobic threshold. It is discovered that exercise with limitation of time (or speedpower character) is required considerably less periods of renewal, what introduction of facilities with moderate intensity.
student, strength, speed, ability,
methodology.
Вступ.
Системою фізичного виховання студентської молоді передбачається реалізація завдання всебічного та гармонійного фізичного розвитку [9], що в умовах вищого навчального закладу відбувається переважно засобами фізичної підготовки і сприяє формуванню фундаменту здоров’я для подальшої активної життєдіяльності майбутнього фахівця. Причому [2, 3], у студентів чоловічої статі значною популярністю користуються фізичні навантаження, які мають силову та швидкісно-силову спрямованість і забезпечують вдосконалення різних м’язових груп.
Однак, результати досліджень Ю. Мазуренко [5], А. Мальцева [6] свідчать, що більше 60% юнаків студентського віку мають незадовільний рівень розвитку силових здібностей. В той же час, сучасні дослідники наполягають [1, 4], що недостатній розвиток м’язової системи, яку пов’язують з проявом сили та швидкісно-силових здібностей, призводить до серйозних порушень та патології - від опускання внутрішніх органів до розвитку діабету.
Більшість вищезгаданих авторів приходять до висновку, що подібна ситуація склалася завдяки впровадженню у практику фізичного виховання студентства тих технологій педагогічного впливу, які розроблені для дітей шкільного віку та спортсменів різної кваліфікації. Причому відсутність у викладача науково обґрунтованих параметрів відповідних фізичних навантажень [7, 8] спостерігається в період активного © Волков В.Л., Мішаровський РМ., 2012
вдосконалення м’язової системи, який збігається з студентським віком, що в цілому забезпечує актуальність обраної проблеми та спонукає до авторського її вирішення.
Роботу здійснено відповідно до тематичного плану та загальної проблеми наукових досліджень кафедри олімпійського і професійного спорту та кафедри футболу Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета дослідження: розробити методику розвитку сили та швидкісно-силових здібностей студентів основної медичної групи.
В процесі досягнення мети послідовно виконувались наступні завдання:
1. Здійснити теоретичний аналіз проблеми розвитку сили та швидкісно-силових здібностей студентів різних спеціальностей;
2. Визначити середньостатистичні параметри компонентів фізичних навантажень силової та швидкісно-силової спрямованості для студентів 1-3-х курсів педагогічних спеціальностей;
3. Розробити диференційовану оцінку стану розвитку силових та швидкісно-силових здібностей студентів основної медичної групи з урахуванням вікових особливостей розвитку м’язової системи.
Методи та організація дослідження. В процесі реалізації завдань дослідження використовувалися наступні методи: теоретичний аналіз і узагальнення
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Таблиця 1
Зміст та середньостатистичні значення компонентів фізичного навантаження, спрямованого на розвиток сили та швидкісно-силових здібностей студентів основної медичної групи
№ Засіб ФП Показник 17 р (п = 34) 18 р (п = 36) 19 р (п = 32)
X 5 X 5 X 5
1 Семиразові стрибки з місця у довжину з великою потужністю ЧСС у спокої, уд/хв. 90,6 5,5 90,8 9,6 91,3 8,7
2 Час виконання вправи, с 10,9 2,8 9,3 3,1 8,8 1,9
3 ЧСС після навантаження, уд/хв 147,3 15,1 138,0 16,0 131,5 14,6
4 Час відновлення, с 219,0 35,2 177,5 48,4 135,0 47,6
5 Присідання з помірною інтенсивністю ЧСС у спокої, уд/хв 90,9 7,1 90,3 8,4 89,5 10,3
6 Кількість, разів 58,5 10,1 58,6 7,4 58,4 11,4
7 Час виконання, с 83,7 15,5 71,2 10,7 70,5 18,0
8 ЧСС після навантаження, уд/хв 156,4 13,6 145,8 18,9 147,8 17,9
9 Час відновлення, с 285,0 33,0 267,5 43,3 225,0 53,8
10 Згинання та розгинання рук в упорі лежачи з максимальною інтенсивністю за 30 с ЧСС у спокої, уд/хв 88,0 8,6 89,0 6,3 89,5 9,7
11 Кількість, разів 27,2 4,2 30,9 5,1 35,2 7,9
12 ЧСС після навантаження, уд/хв 133,8 13,4 137,3 13,0 140,8 36,2
13 Час відновлення, с 237,0 53,2 227,5 30,5 215,0 46,5
14 Згинання та розгинання рук в упорі лежачи з помірною інтенсивністю ЧСС у спокої, уд/хв ,8 ОО 8 7,7 89,5 6,6 91,0 7,4
15 Кількість, разів 34,2 10,8 37,0 8,7 38,0 6,9
16 Час виконання, с 41,0 8,2 44,1 6,9 43,1 7,5
17 ЧСС після навантаження, уд/хв 152,7 10,7 141,0 18,2 137,8 18,4
18 Час відновлення, с 288,0 24,6 225,0 59,0 195,0 61,9
19 30 с підйом тулуба у положення «сидячи» з максимальною інтенсивністю ЧСС у спокої, уд/хв 89,1 10,9 92,3 6,6 88,3 9,4
20 Кількість, разів 25,8 2,1 26,2 2,8 27,6 4,1
21 ЧСС після навантаження, уд/хв 150,9 15,7 138,8 7,8 136,0 13,1
22 Час відновлення, с 258,0 34,3 205,0 58,5 195,0 56,6
23 Підйом тулуба у положення «сидячи» з помірною інтенсивністю ЧСС у спокої, уд/хв 89,4 9,7 93,0 5,9 88,3 8,6
24 Кількість, разів 47,3 6,9 52,1 14,6 53,3 13,1
25 Час виконання, с 78,4 18,7 87,8 22,2 91,6 21,7
26 ЧСС після навантаження, уд/хв 149,4 21,0 131,3 16,3 126,5 14,9
27 Час відновлення, с 270,0 30,8 235,0 49,8 232,5 54,0
28 ЧСС після розминки 133,5 18,9 135,5 17,6 131,0 13,4
досвіду педагогічної та спортивної практики, педагогічне спостереження, педагогічне та функціональне тестування, педагогічний експеримент констатуючого характеру, методи математичної статистики.
Дослідження організовано та проведено на базі Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова з залученням 102 студентів чоловічої статі, які навчаються на 1-3-х курсах та мають вік відповідно 17, 18 та 19 років.
Результати дослідження та їх обговорення.
Основною вимогою до вибору фізичних вправ у нашому випадку, були: проста техніка виконання; відсутність потреб у додатковому обладнанні або наявності партнера; наявність впливу на усі основні м’язові групи; можливість досягнення тренувального ефекту (подолання аеробно-анаеробного порогу); можливість застосування в умовах легкоатлетичного стадіону та спортивного залу.
Отже (табл. 1), впровадження обраних засобів сприяє не тільки гармонійному фізичному розвитку студента, а й дозволяє використовувати розроблені компоненти фізичного навантаження в процесі самостійних занять, а наявність інформації щодо показників ЧСС після комплексу підготовчих вправ, дозволяє корегувати навантаження впродовж основної частини заняття за умов впровадження засобів фізичної підготовки на фоні недовідновлення.
Отримані результати дослідження свідчать, що застосування вправи «багатоскок», яка спрямована на вдосконалення швидкісно-силових здібностей, відбувається в середньому у 17-річних студентів впродовж 10,9 с, що викликає підняття ЧСС до 147,3 уд/хв., а наступний підхід в даному віці може відбуватися через 219 с. У наступному віці обсяг часу виконання даної вправи в середньому становить 9,3 с, а ЧСС після навантаження є значно меншим - 138,0, що може вказує
на покращення функцій механізмів енергозабезпечення м’язової діяльності швидкісно-силового характеру і потребує менших обсягів відпочинку - 177,5 с.
Підвищення швидкості виконання даного завдання у 19-річних юнаків сприяє зменшенню не тільки ЧСС після навантаження до 131,5 уд/хв., а й обсягів часу, необхідного для відновлення організму до вихідного стану - 135,0 с. Крім того, в середньому результат стрибка з місця у студентів 17 років дорівнює 213,9 см, а у 18-ти та 19-тирічному віці - 226,8 та 233,0 см відповідно, що вказує на сприятливий період для вдосконалення швидкісно-силових здібностей юнаків впродовж трьох років.
Присідання з помірною (комфортною) інтенсивністю, яке забезпечує розвиток силової витривалості, студенти 17 років можуть виконувати в середньому впродовж 83,7 с у кількості 58,5 разів, тобто приблизно 6 разів за 8 секунд. Дане навантаження викликає підняття ЧСС до 156,4 уд/хв., а період відновлення дорівнює 185,0 с. В наступному віці інтенсивність виконання збільшується до 6 разів за 7 секунд, однак ЧСС після навантаження та обсяг відпочинку зменшується, відповідно, до 145,8 уд/хв. та 267,5 с. У 19-річному віці максимальна кількість рухових циклів та час виконання майже не змінюється, однак період відновлення скорочується до 225 с.
Згинання та розгинання рук в упорі лежачи за 30 с сприяє розвитку динамічної сили студентів і 17-річному віці у визначений період часу в середньому юнаки спроможні здійснити 27,2 рухових циклів, що викликає підняття ЧСС до 133,8 уд/хв. і вимагає відновлення впродовж 237,0 с. В наступному віці інтенсивність зростає до 30,9 разів у вказаний проміжок часу. В той же час ЧСС після навантаження зростає в середньому до 137,3 уд/хв, однак період відновлення скорочується майже на 10 с. Збільшення інтенсивності до 35,2 разів за 30 с у 19-річному віці сприяє підняттю ЧСС, однак час відновлення знову скорочується, що в цілому свідчить про покращення фізичної та функціональної підготовленості до умов виконання динамічної роботи силового характеру.
Виконання тієї ж вправи з помірною інтенсивністю сприяє вдосконаленню силової витривалості м’язів плечового поясу і студенти 17 років в середньому виконують дане завдання 34,2 рази за 41,0 с, що забезпечує реакцію ЧСС 152,7 уд/хв. та вимагає періоду відновлення в обсязі 288,0 с. У 18 років як кількість рухових циклів, так і період виконання збільшуються, відповідно до 37,0 разів та 44,1 с, однак показник ЧСС після навантаження та об'єм відпочинку зменшуються до 141,0 уд/хв. та 225,0 с. В наступному віці збільшується інтенсивність виконання, однак тенденція до покращення функціонального стану залишається про що свідчить динамічність показників як ЧСС після навантаження (137,8 уд/хв.), так і часу відновлення (195,0 с).
Швидкісна спрямованість виконання вправи «підйом тулуба у положення «сидячи», що викликана обмеженням часу до 30 с дозволяє вдосконалювати силу м’язів черевного пресу і у 17-річних студентів забез-
32012
ц
печує підняття ЧСС до 150,9 уд/хв. при виконанні 25,8 рухових циклів у визначений період часу. Такий підхід у даному віці вимагає відпочинку в середньому 258,0 с, однак у наступному віці даний показник дорівнює 205,0 с, при середньому значенні ЧСС після навантаження 138,8 уд/хв. за умов інтенсивності 26,2 рази за 30 с. У 19 років інтенсивність виконання студентами вказаного рухового завдання збільшується до 27,6 разів в середньому, а ЧСС та період відновлення зменшуються, відповідно, до 136,0 уд/хв. та 195,0 с.
Вдосконалення силової витривалості м’язів черевного пресу, за умов впровадження тієї ж вправи з помірною інтенсивністю, у студентів 17 років відбувається впродовж 78,4 с, а кількість відповідних рухових циклів дорівнює в середньому 47,3 рази. Така інтенсивність дозволяє підняти в даному віці ЧСС до 149,4 уд/хв., а період відновлення в середньому триває 270,0 с. У 18-річних юнаків кількість рухових циклів і час виконання завдання збільшуються, відповідно, до 52,1 рази та 87,8 с, ЧСС після навантаження зменшується (131,3 уд/хв.), також як і обсяг часу відновлення (235,0 с). В наступному віці тенденція зберігається і на фоні збільшення кількості рухових циклів і часу виконання вправи, зменшуються показники ЧСС після навантаження та періоду відновлення. Однак подібна динаміка носить незначний характер, порівняно з минулими віковими групами, що, на нашу думку, викликано особливостями вдосконалення м’язової системи студентів.
За даними І. Паламарчук [7] та О. Терещенка [8], з 15-17 років у юнаків починає активно нарощуватися м’язова маса в той час як динамічність показників довжини тіла уповільнюється. В такому випадку, впровадження засобів максимальної інтенсивності, що викликає значне напруження м’язів, забезпечує вдосконалення механізмів анаеробної потужності та сприяє посиленню природних процесів в зв’язку. В той час як засоби помірної інтенсивності, в кращому випадку, мають змішаний аеробно-анаеробний характер навантаження. Однак, результати дослідження свідчать, що наявність силової складової навіть подібних засобів, забезпечує відповідним показникам незначну, але позитивну динаміку.
Враховуючи, що студентський контингент є досить неоднорідним в зв’язку з можливістю навчання не за місцем основного проживання, диференціація студентів за рівнем підготовленості є однією з головних умов реалізації вищезгаданого принципу відповідності рівня підготовленості фізичним навантаженням. Крім того, наявність диференційованої оцінки (табл. 2) дозволяє оперативно вносити корективи до навчального процесу і запобігати перенавантаженню.
На основі кількісних характеристик обраних нами показників, у межах X ±25 була розроблена диференційована оціночна таблиця стану розвитку сили та швидкісно-силових здібностей студентів основної медичної групи, які навчаються за педагогічними спеціальностями.
Технологія вирішення даного завдання передбачає наявність вікових змін в організмі студентів, які ви-
І ПЕДАГОГІКА І
ПСИХОЛОГІЯ
та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту
Таблиця 2
Диференційована оцінка стану розвитку сили та швидкісно-силових здібностей студентів основної медичної групи
№ Показник Оцінка
5 4 3 2 1
17 років
1 Стрибок у довжину з місця, см > 227 221-227 208-220 201-207 201 >
2 Присідання без обмеження часом, разів > 69 64-69 53-63 47-52 47 >
3 Згинання та розгинання рук в упорі лежачи за 30 с, разів > 32 30-32 25-29 22-24 22 >
4 Згинання та розгинання рук в упорі лежачи без обмеження часом, разів > 45 40-45 29-39 23-28 23 >
5 Підйом тулуба у положення «сидячи» за 30 с, разів > 30 29-30 24-28 22-23 22 >
6 Підйом тулуба у положення «сидячи» без обмеження часом, разів > 55 52-55 44-51 40-43 40 >
18 років
1 Стрибок у довжину з місця, см > 240 234-240 221-233 214-220 214 >
2 Присідання без обмеження часом, разів > 67 63-67 55-62 50-54 50 >
3 Згинання та розгинання рук в упорі лежачи за 30 с, разів > 36 34-36 28-33 25-27 25 >
4 Згинання та розгинання рук в упорі лежачи без обмеження часом, разів > 46 42-46 33-41 28-32 28 >
5 Підйом тулуба у положення «сидячи» за 30 с, разів > 31 30-31 24-29 22-23 22 >
6 Підйом тулуба у положення «сидячи» без обмеження часом, разів > 67 60-67 45-59 37-44 37 >
19 років
1 Стрибок у довжину з місця, см > 252 243-252 224-242 214-223 214 >
2 Присідання без обмеження часом, разів > 60 54-60 53-64 46-52 46 >
3 Згинання та розгинання рук в упорі лежачи за 30 с, разів > 44 40-44 31-39 26-30 26 >
4 Згинання та розгинання рук в упорі лежачи без обмеження часом, разів > 46 43-46 35-42 31-34 31 >
5 Підйом тулуба у положення «сидячи» за 30 с, разів > 33 31-33 26-30 23-25 23 >
6 Підйом тулуба у положення «сидячи» без обмеження часом, разів > 67 61-67 47-60 40-46 40 >
кликані, в першу чергу, природними процесами вдосконалення м’язової системи, що на нашу думку, і забезпечує позитивну динаміку результатів, що представлені у таблиці 1.
Висновки:
1. Система фізичного виховання студентів володіє стійким теоретичним фундаментом, побудованим на основі ряду принципових положень, а також значним арсеналом засобів і методичних підходів, спрямованих на вирішення даної проблеми. Однак у більшості, відповідний арсенал є мало ефективним в зв’язку з невідповідністю віковим особливостям студентського контингенту;
2. Позитивна динаміка спостерігається у розвитку силових та швидкісно-силових здібностей за усіма показниками, які досліджувалися, що може бути викликано особливостями періоду активного вдосконалення м’язової системи, який збігається з студентським віком. Однак слід зауважити, що результати виконання засобів силової підготовки, які виконуються з максимальною або помірною інтенсивністю, викликають таку реакцію організму за результатами ЧСС, яка перевищує аеробно-
анаеробний поріг. Причому вправи з обмеженням часу або швидкісно-силового характеру вимагають значно менших періодів відновлення ніж впровадження засобів з помірною інтенсивністю, що вказує на ефективність роботи адаптаційних механізмів до роботи виключно анаеробного характеру, яка й сприяє нарощуванню м’язової маси і відповідає природним процесам розвитку;
3. Розроблена оціночна таблиця сприяє отриманню достовірної об’єктивної інформації про стан розвитку сили та швидкісно-силових здібностей студентів основної медичної групи, які навчаються за педагогічними спеціальностями з урахуванням вікових особливостей розвитку організму.
Розрахунок даної оцінки дозволяє диференціювати контингент за п’ятьма рівнями, що також сприяє впровадженню механізму корекції педагогічних впливів у випадку зміни функціонального стану студента.
У перспективі планується здійснити розробку науково обґрунтованих параметрів фізичних навантажень для дівчат 17-19 років, які навчаються у вищому навчальному закладі в умовах основної медичної групи.
Література:
1. Апанасенко Г.Л. Книга о здоровье. - Киев, Медкнига, 2007, 132 с.
2. Волков В. Л. Розвиток фізичних здібностей студентів у системі фізичної підготовки : монографія. - К. : Освіта України, 2011, 420 с.
3. Григорьев В.И., Третьяков Н.А. Физическое воспитание студентов //Теория и методика физического воспитания /Под ред. Т.Ю. Круцевич, Киев, Олимпийская литература, 2003, т. 2, с. 167-183.
4. Круцевич Т.Ю. Лошицька ТІ. Стан фізичної підготовленості призовників //Педагогіка, психологія та медико-педагогічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2003, №4, с. 54-56.
5. Мазуренко Ю. Маляр Н., Опришко Н. Відповідність рівню фізичної підготовленості до рівня соматичного здоров’я // Актуальні проблеми розвитку руху “Спорт для всіх” у контексті європейської інтеграції України: мат. науково-практ. конф., Тернопіль, 2004, с. 338-341.
6. Мальцев А.А. Физическая подготовленность молодого поколения и пути ее совершенствования на первом этапе обучения // Фізична підготовка військовослужбовців: мат. відкритої наук.-метод. конф., Київ, 2003, с. 137-138.
7. Паламарчук І.А. Динаміка інформаційної значимості показників фізичної підготовленості студенток педагогічного фаху //Педагогіка, психологія та медико-педагогічні проблеми фізичного виховання і спорту, 2006, №1, с. 12-14.
8. Терещенко О. В. Вплив занять плаванням на фізичну підготовленість студентів основної медичної групи : авто-
реф. дис.....канд. наук з фіз..вих. і спорту - спец. 24.00.02. -
«Фізична культура, фізичне виховання різних груп населення», ХДАФК, Харків, 2011, 21 с.
9. Физическая культура студента: [учебник для студентов высш. учебн. заведений] /Под ред. В.И. Ильинича, Москва, Гардарики, 2003, 447 с.
Информация об авторах: Волков Владимир Леонидович
[email protected] Национальный педагогический университет ул. Пирогова 9, г.Киев, 01601, Украина.
Мишаровский Руслан Николаевич
[email protected] Национальный педагогический университет ул. Пирогова 9, г.Киев, 01601, Украина.
Поступила в редакцию 13.03.2012г.
32012
H
References:
1. Apanasenko G.L. Kniga o zdorov’e [Book about health], Kiev, Medbook, 2007, 132 p.
2. Volkov V. L. Rozvitok fizichnikh zdibnostej studentiv u sistemi fizichnoyi pidgotovki [Development of physical capabilities of students in the system of physical preparation], Kiev, Education of Ukraine, 2011, 420 p.
3. Grigor’ev V.I., Tret’iakov N.A. Teoriia i metodika fizicheskogo vospitaniia [Theory and method of physical education], Kiev, Olympic Literature, 2003, T.2, pp. 167-183.
4. Krucevich T.Iu. Loshic’ka T.I. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2003, vol.4, pp. 54-56.
5. Mazurenko IU. Maliar N., Oprishko N. Vidpovidnist’ rivniu fizichnoyi pidgotovlenosti do rivnia somatichnogo zdorov’ia [Accordance to the level of physical preparedness to the somatic health level ]. Sport dlia vsikh [Sport for all ], Ternopil, 2004, pp. 338-341.
6. Mal’cev A.A. Fizicheskaia podgotovlennost’ molodogo pokoleniia i puti ee sovershenstvovaniia na pervom etape obucheniia [Physical preparedness of young generation and way of its perfection on the first stage of teaching ], Fizichna pidgotovka vijs’kovosluzhbovciv [Physical preparation of servicemen], Kiev, 2003, pp. 137-138.
7. Palamarchuk I.A. Pedagogika, psihologia ta mediko-biologicni problemi fizicnogo vihovanna i sportu [Pedagogics, psychology, medical-biological problems of physical training and sports], 2006, vol.1, pp. 12-14.
8. Tereshchenko O. V. Vpliv zaniat’ plavanniam na fizichnu pidgotovlenist ’ studentiv osnovnoyi medichnoyi grupi [Influence of engaged in swimming on physical preparedness of students of basic medical group], Kharkov, 2011, 21 p.
9. Il’inich V.I. Fizicheskaia kul’tura studenta [Physical culture of student], Moscow, Gardariki, 2003, 447 p.
Information about the authors: Volkov V.L.
[email protected] National Pedagogical University Pirogov str. 9, Kiev, 01601, Ukraine.
Misharovskiy R.M..
[email protected] National Pedagogical University Pirogov str. 9, Kiev, 01601, Ukraine.
Came to edition 13.03.2012.
