CC BY
12
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta 6i0TexH0H0riH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies named after S.Z. Gzhytskyj
doi: 10.15421/nvlvet6615
ISSN 2413-5550 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 619:616-06:616.01/-099:636.7:612.1
Шок та ДВЗ-синдром як патогенетична Bicb за 6a6e3io3y собак
О.А. Дубова [email protected]
Житомирський нацюнальний агроекологiчний утверситет, вул. Корольова, 39, м. Житомир, 10025, Украша
Стаття присвячена до^дженню ускладнень за бабезiозу собак та з 'ясуванню IX патогенетичних механiзмiв. Бабезюз собак надзвичайно розповсюджений в регiонi Полiсся Украши, оскыьки створен iдеальнi умови для ензоотичного вогнища. Збудники набувають значноI вiрулентностi, тому захворювання часто супроводжуеться надзвичайно важкими ускладнен-нями. У наших до^дженнях установлено, що основну патогенетичну вкь складають шок та синдром дисемтованого внутршньосудинного згортання кровi. Ц обидва процеси е вторинними i створюють «хибне коло», взаемно викликаючи та посилюючи одне одного. Вони виступають визначальними факторами загибелi оргатзму.
Нами було вивчено клтчш ознаки, лабораторн показники та патоморфологiчну картину ускладнень за стадiями. Чт-ко виражен стади гiперкоагуляцii з ураженням шок-оргатв, коагулопати споживання з кровоточивктю на фон тромбо-зiв, фiбринолiзу з невгамовними кровотечами i подальшою незворотною термтальною стадiею шоку. Основними лабора-торними критерiями е концентращя продуктiв деградаци фiбриногена/фiбрина та наявтсть розчинних фiбрин-мономерних комплекав, визначена в етаноловому тестi, а також показник гематокриту. Решта показниюв i ознак дозво-ляе iдентифiкувати стадiю ускладнення.
Ключовi слова: собаки, бабезюз, шок, синдром ДВЗ кровi, гтеркоагулящя, коагулопатiя споживання, фiбринолiз, ускладнення, РФМК, ПДФ
Статья посвящена исследованию осложнений при бабезиозе собак и выяснению их патогенетических механизмов. Ба-безиоз собак чрезвычайно распространен в регионе Полесья Украины, поскольку созданы идеальные условия для энзоотического очага. Возбудители приобретают значительную вирулентность, поэтому заболевание часто сопровождается чрезвычайно тяжелыми осложнениями. В наших исследованиях установлено, что основную патогенетическую ось составляют шок и синдром диссеминированного внутрисосудистого свертывания крови. Эти оба процесса являются вторичными и создают «порочный круг», взаимно вызывая и усилився друг друга. Они выступают определяющими факторами гибели организма.
Нами были изучены клинические признаки, лабораторные показатели и патологоморфологическая картина осложнений по стадiям. Четко выражены стадии гиперкоагуляции с поражением шок-органов, коагулопатии потребления с кровоточивостью на фоне тромбозов, фибринолиза с непрекращающимися кровотечениями и дальнейшей необратимой терминальной стадией шока. Основными лабораторными критериями являются концентрация продуктов деградации фибриногена/фибрина и наличие растворимых фибрин-мономерных комплексов, определенное в этаноловом тесте, а также показатель гематокрита. Остальные показатели и признаки позволяют идентифицировать стадию осложнения.
Ключевые слова: собаки, бабезиоз, шок, синдром ДВС крови, гиперкоагуляция, коагулопатия потребления, фибринолиз, осложнения, РФМК, ПДФ.
Citation:
Dubova O.A. (2016). Shock and DIC-syndrome as a pathogenetic axis of dogs babesiosis. Scientific Messenger LNUVMBT named after S.Z. Gzhytskyj, 18, 2(66), 70-73.
Шок и ДВС-синдром как патогенетическая ось при бабезиозе собак
О.А. Дубова [email protected]
Житомирский национальный агроэкологический университет, ул. Королева, 39, г. Житомир, 10025, Украина
Shock and DIC-syndrome as a pathogenetic axis of dogs babesiosis
O.A. Dubova [email protected]
Zhytomyr National Agroecological University, Korolova Str., 39, Zhytomyr, 10025, Ukraine
The article is devoted to research of complication of dogs babesiosis and the elucidation of their pathogenetic mechanisms. Babesiosis of dogs is extremely common in Polissya region of Ukraine, as created ideal conditions for enzootic focus. Agents have considerable virulence, so the disease is often accompanied by extremely severe complications. In our researches it is established that the main pathogenetic axis represent the shock and syndrome of disseminated intravascular coagulation of blood. These two processes are the secondary and create a "vicious circle" mutually causing and utilise each other. They are the determining factors of the death of the body.
We studied clinical signs, laboratory indicators and pathological and morphological picture of complication. Clearly the stage of hypercoagulability with the defeat of the shock bodies, of consumption coagulopathy with bleeding on the background of thrombosis, fibrinolysis with ongoing bleeding and further irreversible terminal stage of shock. The main involving laboratory criteria are the concentration of degradation products of fibrinogen/fibrin and the presence of soluble fibrin-monomer complexes defined in the ethanol test, and hematocrit. Other indicators and signs allow you to identify the stage of complications.
Thus, when dogs babesiosis main complications are disseminated intravascular coagulation and shock that affect the vital organs and systems and they are the main determining cause of death of animals.
Key words: dog, babesiosis, shock, DIC blood, hypercoagulation, consumption coagulopathy, fibrinolysis, complications, SFMC, PDF.
Вступ
Бабезюз собак - надзвичайно розповсюджений протозооз, особливо в зон Полюся Украши. Ввдомо, що збудниками е ендоглобулярш споровики Babesia canis та B. gibsoni, що уражують еритроцити i е пус-ковим мехашзмом розвитку надзвичайно важких по-шкоджень життево важливих оргашв, як врешп решт приводять до загибелi оргашзму.
Найважлившими ускладненням за впливу високо вiрулентного збудника виступае розвиток шоку. На думку дослвднишв (Mazurkevich and Baganenko, 2004; Vereschagin et al., 2006; Grinev, 2007), шок сам по ^6i не е дiагнозом, а лише «бюлопчний стан найвищо! важкосп, наслщки будь-яко! визначено! етюлогп, ... тривалий патолопчний прояв системного масштабу, який виникае за умов перевищення шокового порогу первинними ураженнями за силою або часом впливу». За уах титв шоку, яким би не був початковий меха-шзм його виникнення, загальним шнцевим наслщком, ймовiрно, е «невщповвдна перфузiя тканин» (Vereschagin et al., 2006), яка негайно вщображаеться на невщповщному клтгинному метаболiзмi. Дослвдни-ки (Barkagan, 1992; Mazurkevich and Baganenko, 2004; Grinev, 2007) вважають, що стан шоку завжди супро-воджуеться мiкроциркуляторними та коагулопатич-ними розладами, визначаючи гемостазюпатш - синдром дисемiнованого внутршньосудинного згортання кровi (ДВЗ), що е неввд'емною ланкою «хибного кола» шоку. Саме означений синдром е одшею з основ-них причин смерти при патологiчних станах, яш су-проводжуються розвитком шокових явищ. Вiн е мор-фологiчним екивалентом шоку (Mazurkevich and Baganenko, 2004; Maslyakova, 2005; Mamot and Mamayev, 2008). Таким чином, боротьба з розвитком синдрому ДВЗ кровi повинна проводитись негайно (Litvinov, 2000; Maslyakova, 2005; Mamot and Mamayev, 2008).
Враховуючи небезпеку шокового стану для житте-дiяльностi оргашзму, його своечасна шдикащя е життево необхщною. Отже, з'ясування патогенетичних особливостей розвитку ускладнень за бабезюзу собак дозволить планувати протокол лшування тварини комплексними методами.
Метою нашо! роботи е вивчення клiнiчних ознак, лабораторних показнишв за розвитку шоку як усклад-нення бабезiозу та патологоанатомiчноl картини.
Матерiал i методи дослiджень
Матерiалом дослвдження були 24 собаки, хворi на бабезiоз з ускладненнями з боку життево важливих оргашв. У 5 тварин спостертали бурхливий розвиток процесу з летальним шнцем.
Проводили клшчш дослiдження тварин, гемато-лопчш (гематокритна величина, концентрацiя гемо-глобшу, к1льк1сть формених елементiв кровi) загаль-ноприйнятими методами. Стан системи гемостазу ощнювали за показниками гемостазiологiчних теспв (спонтанне згортання кровi, сiлiконовий час, протро-мбiнiв час, тромбiновий час, визначення спонтанно! агрегацil еритроцитiв та тромбоципв, етанолiв тест, визначення вмюту фiбриногену, продуктiв деградацil фiбриногена/фiбрина (ПДФ) (Baluda et al., 1980).
Статистичну обробку отриманих даних проводили за допомогою електронних таблиць MS Excel 2013. Вiрогiднiсть рiзницi показник1в ощнювали за t-критерiем Ст'юдента на 5% довiрчому рiвнi.
Результати та ix обговорення
Хворi на бабезюз собаки найчаспше мали так1 клшчш ознаки: лихоманка фебрильного та третичного типу, вщсутшсть апетиту, загальне пригнiчення, анемiчнiсть та згодом жовтушшсь слизових оболонок, блювота, iнколи жовчю, важке жорстке дихання iз задишкою видихаючого типу, тахiкардiя, гемоглобi-
HayKOBuH BicHHK .HHyBMET iMeHi C.3. I®u^Koro, 2016, t 18, № 2 (66)
Hypia, y OKpeMux BunagKax nopymeHHa KOopguHaqii pyxiB Ta KTOHiKO-TOHiHHi hh TeTaHiHHi cygoMH.
AHaji3yroHH KmHiHHy KapTHHy, mh MO®eMO BigMiTH-th pO3BHTOK iHTOKcuKa^i, aHeMii i, aK HacjigoK, rinoK-cii, HegocTaTHOCTi jereHb, HupoK, neniHKH, aKa xaparcre-proyCTbca cHHgpoMaMH «moKOBoi jerem» Ta «moKOBoi HHpKH». TaKa HegocTaTHicTb 3yMOBjeHa BigKjagaHHHM ^iöpHHOBHx MiKpoTpoMÖiB Ta epнтpoцнтapннх cjag®iB y cygHHax ix мiкpoцнpкygнтopнoro pycja (Zerbino and Lukasevich, 1989; Barkagan, 1992; Litvinov, 2000), a caMi opraHH BH3HanaroTbca aK moK-opraHH (Zerbino and Lukasevich, 1989; Mazurkevich and Baganenko, 2004). OT®e, KjimHHi O3HaKH xapaKTepu3yroTb po3bhtok cuHg-poMy (Horo cTagii rmepKoaryj^ii) Ta moKy, aKHH, 3a BcTaHOBgeHOM Kjacu^iKaqiero, MO®e 6yTH BH3Hane-hhx aK цнpкygнтopннн. Ha gyMKy 3.C. EapKaraHa (Barkagan, 1992), cuHgpoM Ta iHgyKOBaHHH hhm moK gy®e mBugKO Ha6yBaroTb BTopuHHoro 6aKTepieMiH-Horo xapaKTepy, a6o craroTb iH^eKqiHHO-cenraHHHMH. BHyTpimHbocygHHHe 3ropTaHHa KpoBi e nory®HHM cth-MygaTopoM cenruHHoro пpoцecy (Zerbino and Lukasevich, 1989; Barkagan, 1992), ^o 3yMOBjeHe пpoцecaмн TpoM6oyTBopeHHa.
y geaKHx TBapuH [n = 7] Hagajii 3'aBHjiuca neTexia-gbHi Ta njaMHcTi KpoBOTeni Ha cjh3obhx o6ogoHKax, KpoB'aHHcTi BHgijeHHa 3 Hocy, 6jiroBOTa ®OBHro 3 goMi-mKaMH KpoBi, KpuBaBi giapei. npu BHKOHaHHi jiKyBajb-hhx Mam^n^m cnocTepiraju npoconeHHa Hepe3 mKipy KpoBi, ^o noraHO 3ropTajaca a6o He 3ropTajaca gocuTb TpHBajHH Hac. TeMnepaTypa Tija npu ^OMy 6yja 3hh-®eHoro i KogHBagaca y Me®ax 36,3 ± 0,7 °C. TaKi Kjim-HHi O3HaKH npHTaMaHHi rocrpiH $opMi cTagii Koaryjo-naTii cno®HBaHHa cuHgpoMy flB3. Ua cTagia naroreHe-THHHO 3yMOBjMeTbca 6jOKagoro мiкpoцнpкygнтopнoro pycja $i6pHHOM, arperaTaMH KjiTHH KpoBi i npogyKTaMH npoTeoji3y, BHacjigoK Horo Big6yBaeTbca gucrpo^ia KanijapiB. Tpoм6oцнтн, ^o 3ajHmaroTbca b KpoB'aHOMy pycji, BTpanaroTb arperauiH Hy 3gaTHicTb BHacjigoK 6jOKagu ii n,3,® Ta npoTeoji3y. CyguHH BrpanaroTb aHrioTpo^iHHy ^yHKqiro i cTarorb npoHUKHUMH (Bokarev et al., 1989; Zerbino and Lukasevich, 1989), ^o i e ogHi-
ero 3 rOJOBHHx npHHHH HecTpHMHOi KpOBOTOHHBOCTi.
fflgyHKOBO-KumKOBi KpoBOTeH e HeBig'eMHHMH cynyr-HHKaMH KoaryjonaTii cno®HBaHHa. ^ocjigHHKu (Mazurkevich and Baganenko, 2004; Vereschagin et al., 2006; Grinev, 2007) BH3HanaroTb 3a TaKux пpoцeciв TeHgeH^ro go He3BopoTHocTi moKOBoro cTaHy i e He6e3neHHHMH curHajaMH.
Cepeg gocjigHux TBapuH 5 co6aK 3arHHyju. nepeg 3arH6ejjro TeMnepaTypa Tija 3HH®yBajaca go 34,2 ± 0,3°C. npoaBjajoca guxaHHa 3a TunoM ^enH-CroKca Ta KyccMayja. 3rogoM TBapuHH Bnagaju b KOMy 3 aBH^aMH rinoTepMii Ta 3BOjo®eHHa mKipaHoro noKpuBy. O3Hane-Hi KjimHHi O3HaKH BignoBigarorb KOjancy. Ihkojh Big-Minajuca enijenra^opMHi Hanagu. TaKa KOMa iHgyKO-BaHa rocrporo HegocTaTHicrro HagHupHHKiB (cuHgpoM yoTTepxay3a-®pigpuKceHa) (Zerbino and Lukasevich, 1989; Bokarev et al., 1989).
Ha6opaTopHi gocjig®eHHa KpoBi TaKO® 3a3HaBaju neBHux 3MiH y gннaмiцi nepe6iry ycKjagHeHHa. HaMH 6yjo BcTaHOBjeHO 3HH®eHHa e^eKTHBHoro o6'eMy цнp-KyjroroHoi KpoBi (noKa3HHK reMaTOKpuTy BgBini 3HH®e-
hhh i cTaHOBHTb 0,25 ± 0,03 j/j). U,e e ochobhhm MapKe-poM moKOBoro cTaHy. OcKijbKH Ha cTagii rinepKoaryja-цii cuHgpoMy mh He BigMinagu aHi 3OBHimHbOi, aHi O3HaK BHyTpimHboi KpoBOBTpaTH, to moK, BH3HaneHHH HaMH, e цнpкygнтopннм. BuxogaHH 3 naToreHe3y (Zerbino and Lukasevich, 1989; Bokarev et al., 1989; Ma-zurkevich and Baganenko, 2004), nja3Ma KpoBi, a 3rogoM i $opMeHi ejeMeHTH npoconyroTbca y iнepcтнцiagbннн npocTip, 3yMOBjroroHH Ha6paK TKaHHH.
reMaTOjoriHHi noKa3HHKH cBignaTb npo aHeMiro ho-pMoxpoMHoro, a 3rogoM rinepxpoMHoro Tuny. TaKHH xapaKTep aHeMii MO®e 6yTH noB'a3aHHH 3 BHyTpimHbO-cyguHHHM reMOji3OM, aKHH y 3HaHHin iHTeHcuBHocTi cynpoBog®ye moK i cuHgpoM Ta noripmye ix nepe-6ir, BKjroHaroHHcb go «xu6Horo KOja».
Pi3Ke 3HH®eHHa KijbKocri epнтpoцнтiв (Man®e b 4 pa3H nopiBHaHO 3 3gopoBHMH TBapuHaMu) MO®e 6yTH 3yMOBjeHe cjag^yBaHHaM ix y мiкpoцнpкygнтopнoмy pycji opraHiB.
y кoaгygнцiнннx TecTax npucyTHa cnonaTKy rinep-кoaгygнцia. fliarHocTUHHUMH MapKepaMH cuHgpoMy BucTynaroTb eTaHOjiB TecT (1 npoTH 0), ^o xapaK-Tepu3ye HaaBHicTb po3HHHHux $i6puH-MOHOMepHux KOMnjeKciB (P®MK) Ta HaaBHicTb n^,® (2,16 ± 0,9 r/j npoTH 0,08 ± 0,02 r/j). TaKO® y 2,5 pa3H 3HH®yeTbca BMicT $i6puHoreHy (0,88 ± 0,22 r/j).
nepexigHa cTagia cuHgpoMy (KoaryjonaTia
cno®HBaHHa) TaKO® BigMineHa giarHocTHHHHMH MapKe-paMH (eTaHOjOBHH TecT gopiBHroe 1, a KOH^Hrpaqia n^® cTaHOBHTb 2,87 ± 0,15 r/j). B кoaгygнцiнннx Tec-Tax cnocTepiraroTbca pi3HocnpaMoBaHi 3pymeHHa (nogo-B®eHHa Hacy cnoHTaHHoro 3ropTaHHa KpoBi, cijiKOHOBO-ro Ta npoTpoM6iHOBoro Hacy, Hacy peкagbцн$iкaцii nja3MH, aje yKoponeHHHM TpoM6iHOBoro Ta aKTHBOBa-Horo TpoM6onjacTHHOBoro Hacy). yMicT $i6puHoreHy Hagaji 3HH®yeTbca (0,74 ± 0,2 r/j). CnoHTaHHa arpera-цia epнтpoцнтiв Ta тpoм6oцнтiв 3HH®yeTbca. CyguHHi cTiHKH He 3gaTHi hhhhth nepenoHH KpoBOTenaM. ®aKTO-pu 3ropTaHHa KpoBi «cno®HBaroTbca» тpoм6oцнтapнн-mh TpoM6aMH, a $i6pHHOjiTHHHa cucTeMa aKTHByeTbca (Bokarev et al., 1989). Ua cTagia cuHgpoMy cynpo-Bog®ye noHaTOK TepMiHajbHoi He3BopoTHoi cTagii moKy.
CTagia $i6puHOji3y cuHgpoMy xapaKTepu3yeTb-ca BigcyTHicTro 3ropTaHHa KpoBi MaH®e b ycix Koaryja-цiн hhx TecTax, тpoм6oцнтoпeнiero (KijbKicTb TpoM6o-цнтiв cTaHOBHTb 87 ± 18 r/j, ^o BTpuni HH®He $i3iojo-riHHux noKa3HHKiB), epнтpoцнтoпeнiero, rino$i6puHO-reHeMiero (0,43 ± 0,05 r/j). ETaHOjOBuH TecT cTae cyM-HiBHHM, a KOH^mpaqia n^,® 3HH®yeTbca i cKjagae 1,3 ± 0,3 r/j). KpoB cTae «jaKOBoro». CucTeMa reMocTa3y BucHa®eHa. Mae Mi^e He3BopoTHin reMopariHHun moK.
OT®e, eTiojoriHHHH ^aKTop, to6to 36ygHHK 6a6e3io-3y, BHKjHKae aBH^a nepBHHHoro moKy, aKHH пoтeнцiroe cuHgpoM flB3, ^o e noTy®HHM cTHMyjaTopoM btophh-Horo moKy, BHKjHKaHoro po3bhtkom riпepкoaгygнцii 3 HacTynHoro riпoкoarygнцiero. Btophhhhh moK nocujroe cuHgpoM BuHHKae «xu6He kojo» po3BHTKy moKy.
naTOjoroaHaTOMiHHHM po3thhom 6yjo BcTaHOBjeHO TaKi 3arajbHi O3HaKu: KpoB pigKa, «jaKOBa», reMopariH-hhh giaTe3, O3HaKH «moKOBOi jereHi» - iHTepcTH^HHHH Ha6paK, 3acTinHa rinepeMia, jOKajbHa reMopariHHa nHe-BMOHia, jOKajbHi HeKpo3u; TpoM6o3 cyguH ceje3iHKH,
HayKoBHH bíchhk .HHyBMET ÍMeHÍ C.3. IW^KOTO, 2016, T 18, № 2 (66)
03H&KH neHÍHKOBOi HegocTaTHocri - rocTpa 3acTÍHHa rinepeMÍa Ta KpanoBÍ HeKpo3H, 6im0B0-®np0Be nepepo-g^eHHa; KaTapagbH0-reM0parÍHHHH naHKpeaTHT; noBHo-KpÍB'a Ta TpoM6o3 cygnH mgyHK0B0-KHmK0B0r0 TpaKTy, reMoparÍHHHH racrpoeHTepoKogir; rigpoHe$po3, niego-He^pHT Ta ocepegKoBi kpobobh^hbh, KopTHKagbHÍ HeK-po3H HHpoK; o6mnpm kpobobh^hbh y KipK0By penoBHHy HagHHpHHKiB (hmobípho, npnHHHa HagHHpHHK0B0i komh - CHHgpoM yoTTepxay3a-®pigpHKceHa); Ha6paK M03Ky, 3acTiHHa rinepeMÍa cygnH mo3kobhx o6ogomK Ta Kpan-nacri Kp0B0BH^HBH.
OT^e, onncam naroMop$ogoriHHÍ 03HaKH xaparcrep-hí gga cuHgpoMy - TpaM6yBaHHa cygnH ^httcbo Ba^^HBHx opraHÍB, reMoparÍHHHH giaTe3 Ta He 3ropTaHHa KpoBÍ. TaKa KapTHHa e rogoBHHM naroMop$ogorÍHHHM KpuTepieM moKy (Mazurkevich and Baganenko, 2004; Vereschagin et al., 2006).
Ehchobkh
1. ffloK Ta cuHgpoM - 3aragbH0 naTogoriHHi npouecn, ^o ycK^agHMMTb nepe6ir 6a6e3Í03y co6aK, KaTacTpo^ÍHHÍ HacgigKH hkhx npnBogaTb go 3arn6egi TBapuH.
2. nepBHHHHH moK, cnp0B0K0BaHHH BipygeHTHÍc™ 36ygHHKa, BHKgnKae cuHgpoM flB3, hkhh b cbom nepry nocngroe m0K0BHH cTaH, BKgroHaroHncb, TaKHM hhhom, y «xn6He Kogo».
3. KgÍHÍHHÍ 03HaKH moKy BÍgnoBÍgaroTb k^íhíhhhm 03HaKaM cuHgpoMy i noro cTagiaM, ^o nigTBep-g^yeTbca ga6oparopH0 i naT0M0p$0g0rÍHH0.
nepcnexmueu nodanbwux docmdwenb nogararoTb b ygocKoHageHHi MeTogÍB eKcnpec-giarHocTHKH ycKgag-HeHb y Bnrgagi moKy Ta cuHgpoMy flB3, aKÍ M0®Ha npoBogHTH TepMÍH0B0 nig nac nepmoro o6cTe®eHHa xBopoi TBapHHH, a TaK0® po3po6ui cxeM gÍKyBaHHa xbo-pux Ha 6a6e3Í03 TBapuH 3 BKgroneHHaM 3aco6ÍB, ^o 3a-no6iraroTb po3BHTKy ycKgagHeHb.
bi6^iorpa$íhhí iiocii. lanim
Baluda, V.P., Barkagan, Z.S., Golgberg, E.D. (1980). Laboratornie metodi issledovaniya sistemi gemostaza. Tomsk, 124-127 (in Russian).
Barkagan, Z.S. (1992). Uzlovie voprosi kompleksnoi terapii ostrogo i podostrogo DVS-sindroma // Vestnik intensivnoy terapii. 1, 11-16 (in Russian).
Bokarev, I.N., Schepotin, B.M., Ena, Ya.M. (1989). Vnu-trisosudistoye svertivanie krovi. K.: Zdorovya (in Russian).
Vereschagin, E.I., Vasilyev, S.V., Shabalin, A.V., Vereschagin, G.N. (2006). Tsirkulatornyi shok: sov-remennoe predstavlenie, klassifikatsia, terapia: Ruk-vo dlya vrachey. Novosibirsk (in Russian).
Grinev, M.V. (2007). Shok kak universalniy patogenet-icheskiy process pri kriticheskih sostoyaniyah or-ganizma. Vestnik hirurgii im. I.I.Grekova. 166(4), 9297.
Zerbino, D.D., Lukasevich, L.L. (1989). Disseminirovan-noe vnutrisosudistoye svertivanie krovi: Fakti i kon-cepcii. M.: Medicina (in Russian).
Litvinov, R.I. (2000). Klinicheskiye I patomorfolo-gicheskiye aspekti disseminirovannogo vnutrisosudis-togo svertivaniya krovi. Kazanskiy medicinskiy zhur-nal. 1, 48-52 (in Russian).
Mamot, A.P., Mamayev, A.N. (2008). Sovremennie aspekti patogeneza, diagnostiki I terapii DVS-sindroma. Klinicheskaya onkogematologia. 1(1), 6367 (in Russian).
Maslyakova G.N. (2005). O suschnosti I znachenii dis-seminirovannogo vnutrisosudistogo svertivaniya krovi v patologii. Tromboz, gemostaz I reologia. 1, 8-13 (in Russian).
Mazurkevich, G.S., Baganenko, S.F. (2004). Shok, teoriya, klinika, organizacia protivoshokovoy terapii. SPb: Politehnika (in Russian).
Cmammn nadiurnm do peda^ii 28.09.2016
