CC BY
1
УДК 662.6/.9 : 502/504 + 004.9 https://doi.org/10.35546/kntu2078-4481.2021.1.3
ТФ. КОЗЛОВ СЬКА
Кременчуцький льотний коледж Харювського нацiонального ушверситету внутрiшнiх справ, м. Кременчук
ORCID: 0000-0002-6106-5524 Н.1. НАЛЬОТОВА
Кременчуцький льотний коледж Харювського нацiонального унiверситету внутршшх справ, м. Кременчук
ORCID: 0000-0003-3243-202X В.1. ПАНЧЕНКО
Кременчуцький льотний коледж Харювського нацiонального унiверситету внутрiшнiх справ, м. Кременчук
ORCID: 0000-0002-4729-4435 Г.В. ДРОГОМЕРЕЦЬКА
Кременчуцький льотний коледж Харювського нацюнального унiверситету внутрiшнiх справ, м. Кременчук
ORCID: 0000-0001-8296-9816
ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЕКОЛОГ1ЧНО1 БЕЗПЕКИ М1СЦЬ ЗБЕР1ГАННЯ ПАЛЬНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕР1АЛ1В АЕРОПОРТ1В
У данш роботi розглянута можливгсть створення системи мотторингу стану компонент1в навколишнього природного середовища - атмосферного повтря, tрунтiв i тдземного водного середовища - тд час завантаження, перекачування, зберiгання пально-мастильних матерiалiв на територiях аеропортiв при експлуатацИ вертолiтного транспорту. Задля цього запропонований автоматизований комплекс забезпечення екологiчноi безпеки, придатний для вiдслiдковування рiвнiв забруднення атмосферного повтря, Tрунтiв, тдземного водного середовища тд час перекачування, зберiгання пально-мастильних матерiалiв, можливого ix потрапляння до Tрунтiв, а потiм - до тдземних водоносних горизонтiв. З урахуванням кшьюсних i яюсних характеристик пально-мастильних
матерiалiв визначено показники шюдливого впливу при випадковому надходжент пально-мастильних матерiалiв до складових навколишнього природного середовища. Визначено, що бшьш суттевого внеску у рiвень екологiчноi небезпеки додають iони важких металiв уна^док iнтенсивного техногенно-xiмiчного забруднення територш аеропортiв i прилеглих до них дшянок. Установлен ступенi екологiчного ризику при завантажент, перекачуваннi, збер^анш пально-мастильних матерiалiв. Результатом до^джень став пiдxiд до мотторингу й управлiння теxногенно-екологiчним ризиком i екологiчною безпекою складових навколишнього природного середовища, розроблена структурна схема автоматизованого комплексу забезпечення екологiчноi безпеки повiтряного та водного середовища, яка здшснюе монiторинг та тформуе про стан вiдповiдниx компонентiв навколишнього природного середовища на територiяx аеропортiв при експлуатацИ вертолiтного транспорту за допомогою системи мобшьного зв 'язку (Global System for Mobile Communications GSM).
Ключовi слова: пально-мастильш матерiали, екологiчна безпека, екологiчний ризик, аеропорти, монiторинг, автоматизована система.
ТФ. КОЗЛОВСКАЯ
Кременчугский летный колледж Харковского национального университета внутренних дел, г. Кременчуг
ORCID: 0000-0002-6106-5524 НИ. НАЛЕТОВА
Кременчугский летный колледж Харковского национального университета внутренних дел, г. Кременчуг
ORCID: 0000-0003-3243-202X В.И. ПАНЧЕНКО
Кременчугский летный колледж Харковского национального университета внутренних дел, г. Кременчуг
ORCID: 0000-0002-4729-4435 А.В. ДРОГОМЕРЕЦКАЯ
Кременчугский летный колледж Харковского национального университета внутренних дел, г. Кременчуг
ORCID: 0000-0001-8296-9816
ПУТИ ОБЕСПЕЧЕНИЯ ЭКОЛОГИЧЕСКОЙ БЕЗОПАСНОСТИ В МЕСТАХ ХРАНЕНИЯ ТОПЛИВНО-СМАЗОЧНЫХ МАТЕРИАЛОВ АЭРОПОРТОВ
В данной работе рассмотрена возможность создания системы мониторинга состояния компонентов окружающей природной среды - атмосферного воздуха, грунтов и подземной водной среды - при загрузке, перекачке, хранении топливно-смазочных материалов на территориях аэропортов при эксплуатации вертолëтного транспорта. Предложен автоматизированный комплекс обеспечения
экологической безопасности для отслеживания уровней загрязнения атмосферного воздуха, грунтов, подземных водоносных горизонтов при загрузке, перекачке, хранении топливно-смазочных материалов, возможного их поступления в грунт, а затем через подземные воды в поверхностные водные слои. С учетом количественных и качественных характеристик топливно-смазочных материалов установлены показатели вредного влияния при случайном поступлении топливно-смазочных материалов в составляющие окружающей природной среды. Выяснено, что наибольший вклад в уровень экологической опасности вносят ионы тяжелых металлов вследствие интенсивного техногенно-химического загрязнения территорий аэропортов и прилегающих к ним участков. Установлены степени экологического риска при загрузке, перекачивании, хранении топливно-смазочных материалов. Результатом исследований стал подход к мониторингу и управлению техногенно-экологическим риском и экологической безопасностью составляющих окружающей природной среды. Разработана структурная схема автоматизированного комплекса обеспечения экологической безопасности воздушной и водной среды, осуществляющей мониторинг и информирование о состоянии соответствующих компонентов окружающей природной среды на территориях аэропортов при эксплуатации вертолетного транспорта с помощью системы мобильной связи (Global System for Mobile Communications GSM).
Ключевые слова: топливно-смазочные материалы, экологическая безопасность, экологический риск, аэропорты, мониторинг, автоматизированная система
T.F. KOZLOVSKA
Kharkiv National University of Internal Affairs Kremenchuk flight college, Kremenchuk
ORCID: 0000-0002-6106-5524 N.I. NALOTOVA
Kharkiv National University of Internal Affairs Kremenchuk flight college, Kremenchuk
ORCID: 0000-0003-3243-202X VI. PANCHENKO
Kharkiv National University of Internal Affairs Kremenchuk flight college, Kremenchuk
ORCID: 0000-0002-4729-4435 A.V. DROHOMERETSKA
Kharkiv National University of Internal Affairs Kremenchuk flight college, Kremenchuk
ORCID: 0000-0001-8296-9816
WAYS TO ENSURE AIR AND WATER SECURITY AT AIRPORT FUEL
AND LUBRICANTS STORAGE
This paper considers the possibility of creating a system for monitoring the state of the components of the environment - atmospheric air, soil and underground water environment - during loading, pumping, storage of fuel and lubricants on the territory of airports during the operation of helicopter transport. An automated complex for ensuring environmental safety is proposed for monitoring the levels ofpollution of atmospheric air, soils, underground aquifers during loading, pumping, storage of fuel and lubricants, their possible entry into the ground, and then through underground waters into the surface water layers. Taking into account the quantitative and qualitative characteristics of fuel and lubricants, indicators of harmful effects have been established in case of accidental intake offuel and lubricants in the components of the environment. It was found that the greatest contribution to the level of environmental hazard is made by heavy metal ions due to intensive technogenic and chemical pollution of airport territories and adjacent areas. The degree of environmental risk during loading, pumping, storage of fuel and lubricants has been determined. The research resulted in an approach to the monitoring and management of technogenic and ecological risk and ecological safety of the components of the natural environment. A structural diagram of an automated complex for ensuring the environmental safety of the air and water environment has been developed, which monitors and informs about the state of the corresponding components of the environment in the territories of airports during the operation of helicopter transport using the mobile communication system (Global System for Mobile Communications GSM).
Key words: fuel and lubricants, environmental safety, environmental risk, airports, monitoring, automated system
Постановка проблеми
Незважаючи на суттеве падшня обсяпв промислових виробництв, а, вщповщно, виквдв в атмосферне повггря i сквдв у природш води забруднюючих речовин, надшрне xiMi4He забруднення вах складових навколишнього природного середовища залишаеться проблемою для встановлення рiвнiв еколопчно! небезпеки, особливо у зонах збер^ання, перекачування, транспортування, завантаження та розвантаження пально-мастильних матерiалiв (ПММ). Тому вивчення змш у компонентах
навколишнього природного середовища тд дieю ПММ, особливо у районах аеропорпв i на прилеглих до них територiях, е актуальною науково-практичною проблемою.
Ан&ш останнiх дослiджень i публжацш Сучаснi методи i засоби еколопчного монiторингу компонентiв навколишнього природного середовища (НПС) [1-5] дозволяють автоматично формувати данi про стан атмосферного повиря, водоносних горизонтiв, грунтiв. Але необхвдшсть урахування високого рiвня еколопчно1 небезпеки випадкових аварiйних забруднень i негативного впливу опосередкованих чиннишв при формуванш заходiв iз забезпечення еколопчно1 безпеки та зниження ступенiв екологiчного ризику [6] обумовлюють необхiднiсть розробки альтернативних i вдосконалення iснуючих моделей оптим1заци екологiчних рiшень при перекачуваннi, збертанш, заправленнi ПММ у аеропортах при експлуатацп вертолiтного транспорту.
Формулювання мети дослвдження
Метою дослiдження е розробка автоматизовано! системи монiторингу стану компонентiв навколишнього природного середовища (НПС) у районах аеропорпв при збертанш, перекачуваннi пально-мастильних матерiалiв задля заправки вертолiтного транспорту.
Викладення основного матерiалу дослiдження Осшльки наявнiсть забруднюючих хiмiчних речовин i сполук, рiзних за структурою та походженням, в атмосферному повiтрi та природних поверхневих водоносних горизонтах здшснюе негативний вплив на оточуюче середовище, тому пошук шляхiв виявлення та попередження забруднення, а, отже, управлшня екологiчною безпекою територп, е вкрай важливим завданням [6-11]. Для виршення цього питания необхiдне застосування сукупносп органiзацiйних i технiчних заходiв, таких як щентифжацп об'ектiв i джерел можливого забруднення; конкретизацiя методiв визначення i способiв зниження рiвнiв пилового, газоподiбного органiчного за природою забруднення; виявлення результапв фотохiмiчного перетворення в атмосферному повпр1 задля встановлення додаткових джерел специфiчного органiчного газового та аерозольного забруднення; виявлення джерел забруднення нестандартними оргашчними та неорганiчними хiмiчними речовинами природних поверхневих вод; визначення ступешв техногенно-екологiчного ризику та його прийнятного значення для встановлення рiвня еколопчно1 небезпеки вiд забруднення навколишнього середовища; районування територп залежно ввд ступенiв вiдповiдного ризику; розмiщения на територп з найбiльшою iмовiрнiстю забруднення повиря та поверхневих вод засобiв для вимiрювания рiвнiв забруднення; застосування певних техшчних рiшень для збору та аналiзу шформацп по зашрах; отримання прогнозно1 оцiнки поширення забруднення в повир1 та водоймах; прийняття вiдповiдних рiшень щодо зниження ступешв техногенно-еколопчного ризику до прийнятного значення з вщповщними зменшенням рiвнiв еколопчно1 небезпеки.
У зв'язку з вищеописаним актуальностi набувае створення системи управлшня рiвнями еколопчно1 безпеки та еколопчного ризику при збертанш, перекачуваннi ПММ у районах аеропорпв iз вертолггаим транспортом (рис. 1).
ОШНКА НЕБЕЗПЕКИ
!дентифжащя
1 г
Характеристика
1 г
Ранжування
УПРАВЛШНЯ
ОШНКА РИЗИКУ
Iдеитифiкацiя небезиеки
Оцшка залежноси "доза-вщгук"
нк '
Оцшка експозици
Характеристика ризику
Рис. 1. СИ
Е
АНАЛ1З РИЗИКУ
Встаиовлеиия ирiоритетiв
Контроль емки та експозици
I
Оцшка ризику
Уиравлiиия
4- -
1нформування
Моиiторииг ризику
стема управлшня рiвнями еколопчноТ безпеки та еколопчного ризику при зберм ашм,
перекачуванш ПММ у районах аеропортiв iз вертол^ним транспортом
Слад зазначити, що на забруднених територiях, у бшьшосп випадк1в, використовуються шструментальш методи дослiдження повiтряного та водного середовища, як1 потребують певних лабораторних умов, що унеможливлюе швидке реагування на критичне перевищення концентрацш забруднюючих речовин у певний промiжок часу. Однак, стан грунтiв на техногенно навантажених територiях може бути iндикатором для оцiнки рiвня еколопчно! небезпеки пiд впливом рiзноманiтних хiмiчних речовин неоргашчно! i оргашчно! природи [12]. Окрiм того, наприклад, для забору зразшв води необхiдно залучати певне число спецiалiстiв, що уповшьнюе процедуру. Тим самим утрачаеться час для прийняття невiдкладних дiй щодо зниження ступенiв техногенно-екологiчного ризику для навколишнього середовища.
Вщповщно до Методичних рекомендацiй [9, 10, 13] оцшка ризику впливу плановано! дiяльностi на природне середовище здiйснюеться шляхом визначення показник1в техногенного ризику - ризику впливу об'екту чи плановано! дiяльностi на компоненти навколишнього середовища в два етапи:
1) встановлюеться прогнозний рiвень техногенного ризику при проектуванш (або реконструкцп):
(1)
де Як)- - ризик к-го етапу за/-им компонентом навколишнього природного середовища; А, В - константи, 4,99-10-6 i -7,577 вiдповiдно; Б/ - величина, що визначаеться вщповщно к-го етапу розрахунку ризику за /-им компонентом, яка розраховуеться за формулою (2);
2) визначаеться показник ризику впливу кожно! специфiчно! забруднюючо! речовини на вщповщт компоненти навколишнього середовища.
Щ - А' е
В ■
(2)
де 1к/ - iндекс забруднення за /-им компонентом навколишнього середовища для к-го етапу розрахунку ризику [9].
У даному випадку основний компонент забруднення - грунти (табл. 1), а атмосферне повиря i водоноснi горизонти е опосередкованими.
Таблиця 1
Компонент навколишнього середовища Перший етап (к=1) Другий етап (к=2)
Вихщш даш Розрахункова залежнiсть I/ Вихщш данi Розрахункова залежнiсть 1к/
грунт (/=3) 2с - сумарний показник забруднення грунту 0,016 • 2С Кс - коефщент концентрацц /-! хiмiчно! речовини, що забруднюе грунт 0,016 • Кс,
1) Коефщент концентрацп Ксе кожного iз наведених у результатах аналiзу хiмiчних елементiв визначають як вiдношення середньо! концентрацп елементу вибiрки Се до значення його регiонального фону Сфе:
Се
Ке - С¡-.
С ^е Сф
Показник сумарного забруднення визначаеться за математичним виразом:
т
= <ТКС - (т - 1),
(3)
(4)
де т - шльшсть елеменпв iз Кс > 1 - отримаш значення показника сумарного забруднення дозволяе оцшити рiвень забруднення як допустимий (2С < 16), помiрно-небезпечний (32 > 2С > 16), небезпечний (32 < 2о < 128), або надзвичайно небезпечний (2С > 128).
У зв'язку iз зазначеним вище необхiдно окремо ощнювати вплив на компоненти НПС оргашчних складових ПММ, про що в лiтературi не було знайдено вщповщних даних, окрiм [11, 12]. У даному випадку складовi ПММ потребують окремого дослвдження.
Попереднi розрахунки вщповвдно до залежносп (2) дозволили визначити показники ризику впливу кожно! специфiчно! забруднюючо! речовини ПММ, що наведено у табл. 2.
Таблиця 2
Показники ризику впливу окремих небезпечних складових ПММ
Речовина Кс 1к,
Бензен 0,43 0,0012 -0,0395
Толуен 0,05 0,008 -0,0371
Ароматичш кислоти 0,059 0,00624 -0,0369
Нафтеновi кислоти 0,23 0,032 -0,0506
Продовження табл.2
Насичеш вуглеводш - 0,0125 -0,0372
Полiароматичнi сполуки 0,475 0,00285 -0,0378
Карбон 0,067 0,00012 -0,0368
Карбон (IV) оксид - 0,00078 -0,0371
Метан - 0,00092 -0,000295
Слад зазначити, що жодна складова ПММ не дала значень Кс бшьше одиницi, тодi показник сумарного забруднення склав Zc= 1,363. Рiвень ризику за виразом (1) становить 31,3 10-12 - абсолютно безпечний, тобто розташування планованого об'екту дiяльностi не становитиме загрози для грунпв територп аеропортiв i прилегло! до них територп.
Але для атмосферного повиря внаслiдок леткостi окремих речовин, рiвень еколопчно! небезпеки може бути значним [14-16]. Для дослщження якосп повiтряного середовища та природних поверхневих вод у районах розташування техногенних об'екпв доцiльне використання автоматизованих систем. Так системи не лише впливають на як1сть проведення дослщження, а й значною мiрою впливають на швидк1сть i зручнiсть проведення процедури контролю дослiджуваних параметрiв. Для розробки таких систем, зокрема, системи забезпечення еколопчно! безпеки повиряного та водного середовища, можуть бути вибраш наступнi критери: застосування системи датчиков для вимiрювання забруднюючих речовин; дистанцшне управлiння системою датчиков; автоматична i безпровiдна передача даних вiд мюця вимiрювання до центру збору шформаци; розмiщення одиниць вимiрювання в мюцях, де ймовiрнiсть забруднення е найвищою; наявнiсть диспетчерського центру з автоматизованим робочим мюцем оператора; використання каналiв як прямого, так i зворотного зв'язку; двобiчний обмiн iнформацiею м1ж об'ектами вимiрювання i пунктом централiзованого спостереження.
На пiдставi вище викладеного та запропонованого пiдходу щодо мониторингу й управлiння техногенно-екологiчним ризиком i екологiчною безпекою складових навколишнього природного середовища розроблена структурна схема автоматизованого комплексу забезпечення еколопчно! безпеки повиряного та водного середовища, яка здшснюе мониторинг та шформуе про стан вщповщних компонентiв навколишнього природного середовища (НПС) на певнiй територi! за допомогою системи мобшьного зв'язку (Global System for Mobile Communications GSM) (рис. 2).
Рис. 2. Структурна схема автоматизованого комплексу забезпечення еколопчноТ безпеки повиряного та водного середовища iз застосуванням GSM-модему
До блоку отримання та передачi даних входить дешлька «тдсистем» залежно вiд того, як1 та сшльки компонентiв НПС оцiнюeться та яку шформацш необхiдно отримати. У нашому випадку розглядаеться двi пiдсистеми навколишнього природного середовища - атмосферне повиря та природнi поверхневi води. Кожна така «пiдсистема» окремо забезпечуеться блоком живлення. yci данi збираються i передаються за допомогою вузла зв'язку на GSM-модем, який передае шформацш на телефон оператора за допомогою sms-команд i через «Модуль отримання та передачi даних» на ПК «Автоматизованого робочого мiсця оператора».
Передача отриманих даних за допомогою sms-команд i через «Модуль отримання та передачi даних» на ПК «Автоматизованого робочого мюця оператора» вiдбуваеться шляхом передачi шформаци про стан НПС у певний промiжок часу (часовий режим - 1), у разi перевищення ГДК шк1дливих речовин у НПС (небезпечний режим - 2) i за допомогою вщправки sms-запиту iз телефону та команди iз ПК на GSM-модем (запит-режим - 3). Стад зазначити, що для небезпечного або аваршного режиму, або за наявносп залпових викидiв i скидiв е доцiльним введення пiдрежимiв залежно вiд концентрацп забруднюючих хiмiчних речовин у компонентах НПС.
Слад зауважити, що до подiбноl системи можливе пiдключення додаткових «блоков отримання та передачi даних», як1 можуть розмiщуватись у рiзних мiсцях залежно вщ необхiдностi отримання шформаци про стан НПС. Оператор за допомогою мобшьного зв'язку вщправляе запит на GSM-модем з метою отримання шформаци про стан НПС у певний час. Наприклад, якщо у тдсистеми монiторингу повiтряного середовища задiянi ва слоти (датчики вимiру рiвнiв хiмiчного забруднення повiтря та багатокомпонентнi газоаналiзатори), i можливе виникнення необхiдностi мониторингу та контролю рiвня шумового забруднення, то система дозволяе тдключити вщповщт датчики до вiльного слоту «HUB», не змiнюючи, тим самим, конф^ураци комплексу та розширюючи його можливосп.
GSM-модем «Автоматизованого комплексу забезпечення еколог1чно'1 безпеки повгтряного та водного середовища». Основне призначення - вщправлення та прийом sms-команд. Даний модем може працювати як у системi, так i окремо з персональним комп'ютером. Пвдключення до ПК здiйснюеться за допомогою порту RS-232 («Модуль отримання та передачi даних»). При прийомi sms-команди GSM-модем подае команду на «HUB». Для вщправки sms-команди GSM-модем подае запит на вузол зв'язку. Вш збирае данi з контролерiв «Блоку отримання та передачi даних», як1, у свою чергу, збирають данi про стан датчишв. Пiсля повного збору даних GSM-модем надсилае данi оператору.
Система збору Шформаци. До даного комплексу входить: блоки живлення тдсистем еколопчно! безпеки; датчики вимiру рiвнiв хiмiчного забруднення повиря, природних вод, води та багатокомпонентних газоаналiзаторiв; блок отримання метеоктматичних, екологiчних даних повiтряного та водного середовища (мжроконтролери). Система знiмае дат датчиков i передае 1х на вузол зв'язку. При перевищенш ГДК хiмiчних речовин система може включати засоби оповiщення населення як в автоматичному режим^ так i при отриманш команди з вузла зв'язку.
Вузол зв 'язку. Модуль призначений для передачi команд iз мереж1 GSM, збору даних i передачу 1х в мережу GSM. У данш системi вузол зв'язку е ключовою ланкою, тому що через даний модуль проходять усi команди i данi основно! системи. Основою вузла зв'язку використано потужний контролер ATXmega128A3, який дозволяе комутувати до семи модулiв подсистем еколопчно! безпеки. Комплекс мае загальну шину живлення.
Автоматизоване робоче мгсце оператора системи забезпечення еколог1чно'1 безпеки НПС включае в себе ПК з моштором для вiзуалiзацi! та передачi через Internet отриманих даних. За допомогою даного обладнання вщбуваеться збiр даних, !х аналiз, розрахунок поширення шк1дливих речовин у НПС шляхом застосування математичних моделей, а також розраховуеться стутнь техногенно-екологiчного ризику. На основi розрахуншв за допомогою системи вiзуалiзацi! графiчно зображуються поля розсiювання хiмiчних речовин (прогнозна оцшка) та зони з вщповщними ступенями ризику. У разi негативного прогнозу для НПС виноситься ршення щодо вiдповiдних заходiв зi зменшення рiвнiв екологiчноl небезпеки. При перевищенш допустимих нормативiв умiсту хiмiчних речовин у компонентах НПС дубльована iнформацiя через Internet та за допомогою GSM-модему надходить на тдприемства для реалiзацi! невiдкладних дiй.
Висновки
Отже, пропонована автоматизована система забезпечення екологiчно! безпеки дае можливiсть: отримувати данi щодо температури, вологостi повиря, концентрацiй шк1дливих хiмiчних речовин у компонентах НПС; обробляти та систематизувати отримаш даш; за допомогою низки математичних моделей визначати поширення шшдливих домшок у компонентах НПС; надавати прогнозну оцiнку про стан забруднення та вщправляти вiдповiдну iнформацiю до диспетчерських пункпв аеропортiв; виносити ршення щодо управлiння рiвнями екологiчно! безпеки та ступенями техногенно-еколопчного ризику, а як наслщок - позитивно змiнювати екологiчну ситуацiю на техногенно навантажених донках аеропортiв i прилеглих до них територiях.
Список використаноТ лператури
1. Про затвердження Положения про державну систему мониторингу довк1лля: постанова Кабiнету Мшс^в Укра!ни вiд 30.03.1998 р. № 391. Дата оновлення: 16.09.2015. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF (дата звернення: 12.10.2020).
2. Про затвердження Порядку оргашзацп та проведення мониторингу в галузi охорони атмосферного повиря: постанова Кабiнету Мшс^в Укра!ни вiд 09.03.1999 р. № 343. Дата оновлення: 30.10.2013. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/343-99-%D0%BF (дата звернення: 23.01.2021).
3. Про затвердження Порядку здшснення державного мониторингу вод: постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 20.07.1996 р. № 815. Дата оновлення: 30.10.2013. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/815-96-%D0%BF (дата звернення: 13.11.2020).
4. Про затвердження Положення про монпоринг земель: постанова Кабшету Мшс^в Укра!ни вiд 20.08.1993 р. № 661. Дата оновлення: 25.04.2012. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/661-93-%D0%BF (дата звернення: 03.03.2021).
5. Про затвердження Положення про монпоринг грунпв на землях сшьськогосподарського призначення: постанова Кабiнету Мiнiстрiв Укра!ни ввд 26.02.2004 р. № 51. Дата оновлення: 26.02.2004. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0383-04 (дата звернення: 03.03.2021).
6. Тимченко I. В. Формування оптимальних заходiв iз забезпечення еколопчно! безпеки перевантаження шк1дливих рiдин у портах. Еколог1чна безпека. 2009. Вип. 3/2009 (7). С. 27-30.
7. Качинський А. Б. Безпека, загрози i ризик: науковi концепцп та математичнi методи. Ки!в, 2003.
472 с.
8. Лисиченко Г. В., Хмiль Г. А., Барбашев С. В. Методология оцiнювання екологiчних ризик1в : монографiя. Одеса : «Астропринт», 2011. 367 с.
9. Методика визначення ризиюв та !х прийнятних рiвнiв для декларування безпеки об'екпв щдвищено! небезпеки. Затв. Мiнпрацi та соцполiтики Укра!ни ввд 04.12.2002., № 268. Ки!в : Основа, 2003. 191 с.
10. Методичт рекомендацi! МР 2.2.12-142-2007. Ощнка ризику здоров'ю населення ввд забруднення атмосферного повiтря. Затв. Наказом МОЗ Укра!ни ввд 13.04.07 № 184. Ки!в, 2007. 40 с.
11. Алексеева Т. М., Козловська Т. Ф., Безденежних Л. А. Стан грунтового покриву як iндикатор еколопчно! небезпеки. Еколопчна безпека. 2011. № 1 (13). С. 73-77.
12. Поабник до розроблення матерiалiв оцшки впливiв на навколишне середовище (до ДБН А.2.2.1-2003). Харк1в : УкрНДПНТВ, 2005. 332 с.
13. Bull K. R., Achermann B., Bashkin V., et all. Coordinated effects monitoring and modelling for developing and supporting international air pollution control agreements. Water, Air and Soil Pollution. 2001. Vol. 130, no. 1-4. P. 119-130.
14. Орфанова М. М. Влияние механоактивации на физико-химические свойства углеводородов. Екологгчна безпека. 2019. Вип. 1/2019 (7). С. 38-44.
15. Bakharev V., Marenych A., Sankov P., Hilov V. The key aspects of atmospheric air ecological monitoring concept formation at the urban systems level. International Journal of Innovative Science, Engineering & Technology. 2016. Vol. 4, Issue 7. P. 133-139.
References
1. Pro zatverdzhennya Polozhennya pro derzhavnu systemu monitorynhu dovkillya: postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 30.03.1998 r. № 391. Data onovlennya: 16.09.2015. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/391-98-%D0%BF (data zvernennya: 12.10.2020).
2. Pro zatverdzhennya Poryadku orhanizatsiyi ta provedennya monitorynhu v haluzi okhorony atmosfernoho povitrya: postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 09.03.1999 r. № 343. Data onovlennya: 30.10.2013. URL: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/343-99-%D0%BF (data zvernennya: 23.01.2021).
3. Pro zatverdzhennya Poryadku zdiysnennya derzhavnoho monitorynhu vod: postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 20.07.1996 r. № 815. Data onovlennya: 30.10.2013. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/815-96-%D0%BF (data zvernennya: 13.11.2020).
4. Pro zatverdzhennya Polozhennya pro monitorynh zemel: postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 20.08.1993 r. № 661. Data onovlennya: 25.04.2012. URL: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/661 -93-%D0%BF (data zvernennya: 03.03.2021).
5. Pro zatverdzhennya Polozhennya pro monitorynh gruntiv na zemlyakh silskohospodarskoho pryznachennya: postanova Kabinetu Ministriv Ukrayiny vid 26.02.2004 r. № 51. Data onovlennya: 26.02.2004. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/z0383-04 (data zvernennya: 03.03.2021).
6. Tymchenko I. V. Formuvannya optymal'nykh zakhodiv iz zabezpechennya ekolohichnoyi bezpeky perevantazhennya shkidlyvykh ridyn u portakh. Ekolohichna bezpeka. 2009. Vyp. 3/2009 (7). pp. 27-30.
7. Kachynskyy A. B. Bezpeka, zahrozy i ryzyk: naukovi kontseptsiyi ta matematychni metody. Kyyiv, 2003. 472 p.
8. Lysychenko H. V., Khmil H. A., Barbashev S. V. Metodolohiya otsinyuvannya ekolohichnykh
ryzykiv : monohrafiya. Odesa : «Astroprynt», 2011. 367 p.
9. Metodyka vyznachennya ryzykiv ta yikh pryynyatnykh rivniv dlya deklaruvannya bezpeky obyektiv pidvyshchenoyi nebezpeky. Zatv. Minpratsi ta sotspolityky Ukrayiny vid 04.12.2002., № 268. Kyyiv : Osnova, 2003. 191 p.
10. Metodychni rekomendatsiyi MR 2.2.12-142-2007. Otsinka ryzyku zdorovyu naselennya vid zabrudnennya atmosfernoho povitrya. Zatv. Nakazom MOZ Ukrayiny vid 13.04.07 № 184. Kyyiv, 2007. 40 p.
11. Aleksyeyeva T. M., Kozlovska T. F., Bezdyenyezhnykh L. A. Stan gruntovoho pokryvu yak indykator ekolohichnoyi nebezpeky. Ekolohichna bezpeka. 2011. № 1 (13). p. 73-77.
12. Posibnyk do rozroblennya materialiv otsinky vplyviv na navkolyshnye seredovyshche (do DBN A.2.2.1-2003). Kharkiv : UkrNDIINTV, 2005. 332 p.
13. Bull K. R., Achermann B., Bashkin V., et all. Coordinated effects monitoring and modelling for developing and supporting international air pollution control agreements. Water, Air and Soil Pollution. 2001. Vol. 130, no. 1-4. P. 119-130.
14. Orfanova M. M. Vlyyanye mekhanoaktyvatsyy na fyzyko-khymycheskye svoystva uhlevodorodov. Ekolohichna bezpeka. 2019. Vyp. 1/2019 (7). pp. 38-44.
15. Bakharev V., Marenych A., Sankov P., Hilov V. The key aspects of atmospheric air ecological monitoring concept formation at the urban systems level. International Journal of Innovative Science, Engineering & Technology. 2016. Vol. 4, Issue 7. pp. 133-139.
