CC BY
19
Монастырская С.С., ПавлышакЯ.Я., Гойванович Н.К. Флористическое многообразие медоносных растений Надзбручья
Медоносные растений играют значительную роль в жизни человека, ведь они являются основой для выработки меда, содержат комплекс важных витаминов. Богатство флоры растений-медоносов обусловлено комплексом природно-климатических условий, связанных с расположением Надзбручья. Выявлено 55 видов растений-медоносов во флоре Надзбручья, они принадлежат к 18 семей. Установлено, что в семейном спектре преобладают семьи Rosaceae, Fabaceae, Asteraceae, Lamiaceae, Salicaceae и их представители. На исследуемой территории преобладают наземные травы - 30 видов растений-медоносов (54,6 %).
Ключевые слова: флора, медоносные растения, Надзбручье, обильность.
Monastyrska S.S., Pavlyshak Ya.Ya., Hoyvanovych N.K. The Melliferous Plants of Nadzbruchchya and its Floral Variety
The melliferous plants play a considerable role in the human life. In fact they are basis for making the honey as they contain the complex of important vitamins. Rich flora of melliferous herbs is conditioned by the complex of the natural and climatic terms and is related to the location of Nadzbruchchia. We have educed 55 types of melliferous herbs in the flora of Nadzbruchchya. A complete domestic spectrum according to the amount of kinds is formed by 18 families. Most numerous are Rosaceae, Fabaceae, Asteraceae, Lamiaceae, and Salica-ceae families. According to life-form the most investigated kinds belong to the surface herbares (30 kinds, 54.6 %).
Keywords: flora, melliferous plants, Nadzbruchchya, abundance.
УДК 504.05
КЛАСТЕРИЗАЦ1Я ТЕХНОГЕННО НАВАНТАЖЕНИХ ТЕРИТОР1Й ЗА Р1ВНЕМ ПОТЕНЦ1ЙНИХ НЕБЕЗПЕК ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ Л.Я. Побережна1
Еколопчний стан територш значною мiрою зумовлений р1внем техногенного наван-таження на природш комплекси. Одшею iз задач еколопчно! политики на регюнально-му рiвнi е районування територш, яка грунтуеться на окремих показниках, що характеризуют стан еколопчно! ситуацп на територи регюну. Дослщжено р1вень засоленост грунпв на територп Калуша. Вибрано характеристичш показники та запропоновано принципи кластеризаци територш у районах лшвщованих гiрничо-хiмiчних шд-приемств Прикарпаття, що дае змогу шдвищити рiвень еколопчно! безпеки цих територш. Встановлено найбшьш придатнi та найнебезпечнiшi райони Калуша для житлово! забудови.
Ключовi слова: районування та кластеризацш територш, джерела небезпеки, прни-чо-хiмiчнi шдприемства, екологiчна безпека.
Вступ. Основними причинами просдань та провалiв грунпв в у Калушi та околицях е карстовi явища та процеси вилуговування засолених фунпв. Доте-пер основну увагу придiляли мiнiмiзацií небезпек, пов'язаних з карстовими провалами на шахтних полях, оскiльки íхнiй розвиток може бути дуже стрiмкий, i це загрожуе життю та здоров'ю громадян. Водночас потенцiйнi ризики, пов'яза-нi iз просiданням засолених грунпв у мкцях цивiльноí та промислово!' забудо-ви, враховували недостатньо, оскшьки розвиток процесiв суфозiйного просщан-ня е значно повiльнiший. Кiлькiсна оцшка природних, техногенних, еколопч-
1 асист. Л.Я. Побережна, канд. техн. наук - 1вано-Франк1вський нацюнальний медичний унгверситет
них ризиюв створюе сприятливе та потрiбне тдгрунтя для класифiкацií всiх господарських об'еклв i ранжування територiй кра'ни за ступенем небезпеки.
Мета дослщження - дослщити характер та рiвень засоленосп грунпв на територп Калуша та кластеризувати 11 за цими показниками. Встановити найбшьш придатнi та найнебезпечн^ райони житлово'' забудови.
Матер1али та методика дослщження. Еколопчний стан територш знач-ною мiрою зумовлений рiвнем техногенного навантаження на природнi ком-плекси. Однiею iз задач еколопчно!' полiтики на регiональному рiвнi е району-вання територiй, яка грунтуеться на окремих показниках, що характеризуют, стан еколопчно'' ситуацп на територп регiону. Однак, у бiльшостi випадюв, ди-ференцiацiя територiй зводиться до ранжування за окремим показником, що визначае рiвень техногенного навантаження на навколишне природне середови-ще. Прикладом такого тдходу е районування територш за значенням модуля техногенного навантаження, який визначаеться як вiдношення суми вагомих одиниць усiх видiв вiдходiв (твердих, рiдких, газоподiбних) промислових, стьськогосподарських та комунально-побутових об,ектiв [1].
Основним недолшом цього методу е вщсутшсть iндивiдуального пiдходу до оцiнювання забруднення окремих природних середовищ, осктьки кшьюсть забруднювальних речовин, якi надходять до навколишнього природного сере-довища, тдлягають простiй сумацп, що знижуе адекватшсть оцшювання рiвня негативного впливу на стан довшлля. Тому для тдвищення безпеки будiвниц-тва та мшишзаци супутнiх ризикiв потрiбно докладно вивчити причини та характер просщання грунпв.
Основними джерелами засолення виступають рудники "Калуш"; "Голинь"; "Ново-Голинь", Домбровський кар'ер та його вiдвали, хвостосховища, шламо-нагромаджувач та акумулятивнi басейни. На пiдставi гiдрогеологiчних спосте-режень, Я.М. Семчук видтив сiм головних ареаив засолення грунтових вод (рис. 1) [2-4]. Ареал 1 приурочений до витоюв засолених iнфiльтратiв з твден-но-схiдноí дамби хвостосховища № 1, витягнутий у напрямку руху грунтових вод iз розвантаженням у Домбровський кар'ер.
Хвостбсховища р.Фронилф ; < -
ж- ш -- . . / / * ;
„ мКалуш
Г ^ЗЩ
Домбровський кар'ер / Солевщвапи
Рис. 1. Ареали засолення Грунтових вод Калуша
Довжина його досягае 1 700 м, ширина - 200-250 м. Ареал 2 закартовано на швнiчно-захiднiй околищ Калуша i утворений унаслiдок впливу витоюв з пiвнiчноí частини хвостосховища № 1 iз незначним пiдживленням ввд хвостос-ховища № 2. Зону шдвищено! мiнералiзацií грунтових вод закартовано на швшч та пiвнiчний схвд вiд хвостосховищ. Ширина зони - 400-500 м, довжина - 16001800 м. Ареал 3 довжиною 1500 м i шириною 180-200 м, виявлено на схвд ввд солевiдвалiв з рухом у напрямку р. Млинiвка. Ареал 4 приурочений до солеввд-валу 1 та рухаеться у твшчно-схвдному напрямку. Ширина ареалу - 150-220 м, довжина - майже 2 км. Ареал 5 приурочений до одинично! мульди стоку засо-лених шфшьтрапв, розташований на схвд вiд хвостосховища у с. Кропивник, розмiром 400 х 150 м. Ареал 6 зумовлений виткненням ропи через стовбур затоплено! шахти "Калуш" у разi карстових провалiв i розвантаження у четвер-тинний водоносний горизонт i старе русло р. Сiвка. Розмiр ареалу 6-200 х 70 м. Ареал 7 приурочений до одинично! мульди стоку засолених ш-фiльтратiв, який розташований на швдень вiд солевiдвалу 4 розмiром 140 х 50 м [5].
Результати дослщження. Здайснено дослiдження рiвня засоленосп грун-тiв на територií Калуша. За результатами побудовано карту-схему з ввдповвдни-ми iзолiнiями еквiзасолення та подалено дослiджувану територда на кластери.
Аналiз водних витяжок засолених грунпв показав, що ми маемо справу з хлоридним та хлоридно-сульфатним видами засолення. Основними засолю-вальними компонентами були каЫт, галiт, карналiт, К2804, MgSO4. Отже, маемо класичний випадок засолення розчинними сполуками. Згiдно з норма-тивними документами, зокрема ДСТУ Б.В.2.1-2-96, за ступенем засоленостi легкорозчинними солями у разi хлоридного, сульфатно-хлоридного засолення, видшяють п'ять рiзновидiв грунпв (табл. 1).
Табл. 1. Класифтащя фунтiв за рiвнем засоленостi
Рiзновид Грунтiв Ступiнь засоленосп Да,%
Незасолений <0,5
Слабозасолений 0,5 < < 2,0
Середньозасолений 2,0 < Вш1 < 5,0
Сильнозасолений 5,0 < Вш1 < 10,0
Надлишково засолений Ба > 10
За отриманими результатами хiмiчного аналiзу водних витяжок грунпв шляхом нанесення !х на карту визначено ареали засоленосп грунпв. Встановле-но, що згвдно з iснуючою класифiкацiею [6], ус грунти в адмiнiстративних межах Калуша належать до засолених. Отримаш результати дали змогу видшити два ешцентри засолення грунпв:
• I. Домбровський кар'ер та солевiдвал № 1;
• II. Хвостосховища 1, 2 та шламонагромаджувач.
Найнебезпечшшим для об'екпв житлового та цившьного будшництва, на нашу думку, е ареал засолення грунпв з ешцентру I. Водночас ареал засолення з ешцентру II теж несе в собi ктотш екологiчнi ризики, пов'язан з просiданням грунту у промисловш зонi ТОВ " Карпатнафтох1м".
Аналiз абсолютних та вiдносних площ засолення (табл. 2) свщчить, що площа безпечно'' територи становить менше 14 %, що пiдтверджуe високi еко-лопчт ризики для населення Калуша.
Табл. 2. Абсолютм та вiдноснi площ клaстерiв засолених tрунтiв Калуша
№ кластера Площа, км2 Частка вщ загально'1 площ^ %
I 9,02 13,88
II 41,08 63,2
III 9,83 15,12
IV 5,07 7,8
На територи Калуша та околиць можна видтити чотири кластери, вщпо-
вщно до рiвнiв засоленостi (рис. 2):
• I кластер - слабозасолеш грунти;
• II кластер - середньозасолеш грунти;
• III кластер - сильнозасолеш грунти;
• IV кластер - надлишково засоленi грунти.
Рис. 2. Супутникова карта-схема клaстерiв засолення tрунтiв Калуша
Особливе занепокоення викликае той факт, що на вщносно безпечну зону припадае найменша кiлькiсть об,eктiв житлового та цившьного будiвництва [7]. Решта територи Калуша розташована на грунтах з високим ризиком просщання внаслiдок вилуговування. Такий висновок можна зробити, взявши до уваги рь вень засолення, частоту обводнення та тип засолення (хлоридно-сульфатне, лег-корозчинними солями).
Бшьшють об,eктiв житлово'' та цивтьно'* забудови припадае на кластер № 2. У кластер № 2 потрапляе не ттьки найбтьше забудована, але й найбтьш густозаселена, частина мiста - практично ва об'екти багатоповерхово'' забудови, ризик руйнування яких внаслiдок просщань е надзвичайно високий. Окремо варто наголосити на розташуванш у цьому кластерi об,eктiв iнфраструктури та найбшьших храмiв мiста.
У зош кластера № 3 переважно розташоваш об'екти промислово1 забyдови. Гyстина заселения, порiвняно з кластером № 2, e незначною, проте небезпека просщань внаслiдок вилyговyвання висока. Крiм цього, y цш зонi пiдвищенi ри-зики засолення водоносних горизоитiв i питно1 води. У зонi кластера № 4 - ка-тастрофiчний ршень засолення, цивiльне бyдiвництво та постшне проживання людей практично неможливе. Отже, частково або повнiстю непридатною до проживання людей e майже 23 % площ y межах мкта Кзлуш. Висновки:
1. П^довата картy засолення rрyнтiв Ка^ша та околиць мiста. Визначено еш-центри засолення та вид1лено област eквiзасолeння. Для пiдвищeння якостi прогнозyвання велик1 областi дискретизовано.
2. Вибрано характеристичш показники та запропоновано принципи кластериза-ци тeриторiй y районах л!кввдованих г1рничо-х1м1чних пiдприeмств Прикар-паття, що дае змогу п1двищити р!вень eкологiчноï безпеки цих тeриторiй.
3. Встановлено найбшьш придатнi та найнебезпечнМ райони Калyша для жит-лово'1 забyдови.
Лiтература
1. Гнатпенко Г.М. Алгоpитм нобудови гpупового pанжування об'екпв на множинi експеp-ranx pанжувань / Г.М. Гнапенко, О.В. ^обот // Вiсник Kиï'вського унiвеpситету : зб. наук. нpаць. - Сеp.: Фiзико-математичнi науки. - 2002. - Вин. 3. - С. 193-19S.
2. Семчук Я.М. Исследование влияния пpиpодныx и теxногенныx фактсфов на фоpмиpова-ние xимического состава гpунтовыx вод Калуш-Голынского местоpождения калийныи солей / Я.М. Семчук // Эваноpиты У^анны : сб. науч. тp. АН УССР, Ин-т геологии и геоxимии гоpючиx искошемыи. - К. : Изд-во "Наук. думка", 19S5. - С. 143-151.
3. Семчук Я.М. Науюга та методичш основи оxоpони геологiчного сеpедовища в pайонаx pозpобки калiйниx pодовищ (на ^nmE^i Пеpедкаpпаття) : автоpеф. дис. на здобуття наук. стущ-ня д-pа теxн. наук: отец. 11.00.11 - "Kонстpуктивна геогpафiя i pацiональне нpиpодокоpистуван-ня" / Деpжавний НД1 галуpгiï. - Калуш, 1994. - 40 с.
4. Knu^p I. Оцшка вщшву солевiдвалiв i xвостосxовищ Калуш-Голинського pодовища ка-лiйниx солей на геоxiмiчнi xаpактеpистики piчковиx вод / I. К^ицм)^ В. Дякв // Вкник Львксь-кого нащонального унiвеpситету 1м. Iвана Фpанка. - Сеp.: Геологiчна. - Львк : Вид. ценф ЛНУ 1м. Ьана Фpанка. - 2013. - Вин. 27. - С. 69-S0.
5. Sanoff H. Techniques of evalution for designers, Design Res. Lab. Monogr., North Carolina State Univ., Raleigh / H. Sanoff, 196S. - 452 p.
6. ДСТУ Б В.2.1-2-96 (ГОСТ 25100-95). Tpj™. Класифкацк.
7. Siegel S., Tukey J.W. A nonparametric sum of rank procedure for relative spread in unpaired samples // JASA. - 1960. - Vol. 55, No. 291. - Pp. 429-445.
Надтшла до редакцп 18.10.2016р.
Побережная Л.Я. Кластеризация техногенно нагруженных территорий по уровню потенциальных опасностей для населения
Экологическое состояние теppитоpий в значительной стеиени обусловлено уровнем теxногенной нагрузки на ^^одные комнлексы. Одной из задач экологической долинки на pегиональном уровне является pайониpование теppитоpий, основанная на отдельный показателяx, xаpактеpизующиx состояние экологической ситуации на теppитоpии pегиона. Доведено исследование уровня засоленности шчв на теppитоpии гоpода Калуш. Выданы xаpактеpистические указатели и нpедложены пpинципы кластеpизации теppитоpий в pайонаx ли^^^ованныи гоpно-xимическиx нpедпpиятий Пpикаpпатья, что шзволяет швысить у^овен^ экологической безошсности эт^ теppитоpий. Установлены наиболее шкодящие и ошсные pайоны г. Калуша для жилой застpойки.
Ключевые слова: pайониpование и кластеpизация теppитоpий, источники ошсности, гоpно-xимические нpеднpиятия, экологическая безошсность.
Poberezhna L. Ya. Clustering of Technologically Loaded Areas in Terms of Potential Hazards for the People
The ecological condition of territories is largely caused by the level of anthropogenic impact on natural systems. One of the objectives of environmental policy at a regional level is zoning areas, based on certain parameters that characterize the state of the environmental situation in the region. The study of soil salinity in the city Kalush is conducted. Some characteristic parameters are selected. The principles are proposed for clustering areas in the districts of liquidated mining and chemical companies of Carpathians, which can increase the environmental safety of these areas. The most suitable and the most dangerous areas of the Kalush city for residential development are specified.
Keywords: clustering and zoning areas, sources of danger, chemical mining companies, environmental safety.
УДК 504.05
РАНЖУВАННЯ ТЕРИТОРН М1СТА КАЛУША ЗА Р1ВНЕМ ПОТЕНЦ1ЙНИХ ЕКОЛОГ1ЧНИХ РИЗИК1В Л.Я. Побережна1
До найбшьш збиткових екзогенних процеив, з якими пов'язаш ризики освоения територш та функцюнування природно-техшчних систем у межах лшвщованих прннчо-хiмiчних шдприемств Прикарпаття, належать мехашчна суфозш, сульфатний карст, зсуви, шдтоплення грунтш, набухання rрунтiв, просiдання rрунтiв, засолення грунйв. Проведено ранжування кластерiв за часткою забудованостi, густиною заселення та на-явнiстю об'ектiв тдвнщено! небезпеки. Вибрано характеристнчш показники та проведено ризик-аналiз дослiджуваних територiй. Здiйснено ранжування територн Калуша за ршнем потенцшних ризншв для населення.
Ключовi слова: ранжування територш, кластеризацiя територiй, гiрничо-хiмiчнi шд-приемства, екологiчна безпека.
Вступ. До найбiльш збиткових екзогенних процеав, з якими пов'язанi ризики освоения територш та функцюнування природно-техшчних систем у межах лжввдованих гiрничо-хiмiчних шдприемств Прикарпаття, належать меха-нчна суфозiя, сульфатний карст, зсуви, шдтоплення грунтш, набухання грунтш, просдання грунпв, засолення грунпв. Основнi вогнища розвитку суфозiйних процесш розташованi на шахтних полях та хвостосховищах, а також у район Домбровського кар'еру. Кшьккна оцiнка природних, техногенних, еколопчних ризикiв створюе сприятливе та необхщне шдфунтя для класифiкацií всiх госпо-дарських об'ектш i ранжування територш краши за ступенем небезпеки [1].
Мета дослщження - вибрати критерц та провести ранжування територií Калуша за рiвнем потенцiйних екологiчних ризитв, спричинених погiршенням механiчних характеристик засолених грунпв.
Матер1али та методика дослщження. В УкраЫ розроблено та впрова-джено "Методику вивчення ризикiв i íх прийнятних рiвнiв для декларування безпеки об'ектiв пiдвищеноí небезпеки", яка дае змогу оцiнити потенцшш ризики певних об'ектiв, однак недостатньо конкретизованi та класифiкованi потенцшш небезпеки, ят е джерелами екологiчних ризикш [2]. Для кращого порiв-
1 асист. Л.Я. Побережна, канд. техн. наук - 1вано-Фран^ський нащональний медичний унгверситет
