CC BY
53
2. Доспехов Б.А. Методика полевого опыта (с основами статистической обработки результатов исследований) / Б.А. Доспехов. - Изд. 5-ое, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Агропромиз-дат", 1985. - 351 с.
3. Голубець М. А. Концептуальш засади сталого розвитку прського регюну / М. А. Голу-бець, П.С. Гнатш, М.П. Козловський та iH. - Львгв : Вид-во "ПоллГ, 2007. - 288 с.
4. Лендел М.А. Аграрне виробництво в Карпатському регiонi: сучасний стан, тенденци, перспективи розвитку / М.А. Лендел. - Ужгород : Вид-во "Карпати", 2006. - 216 с.
5. Офщшний сайт Сколгвсько! райдержадмшстрацл та Сколшсько! райради. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://skole-region.org.ua/.
6. Wojciechowski K.H. Problemy percepcji i oceny estetycznej krajobrazu / K.H. Wojciechowski // Rozprawy habilitacyjne 28. UMCS, Lublin, 1986. - S. 283.
Надтшла доредакцп 27.10.2016р.
Лопотич Н.Я., Лихочвор В.В. Биотический потенциал полевой агро-экосистемы в горной части Львовщины
Представлены результаты исследования биопотенциалов агроэкосистем картофеля в зависимости от гипсометрического уровня размещения в горной части Львовской обл. Показано, что на участках, где отсутствует или маловероятна эрозия почвы, биопотенциал картофеля реализуется наиболее полно и можно получить высокий хозяйственный урожай. Самая большая угроза экопотенциалу полевых агроэкосистем выявлена в сред-негорных и особенно в высотных элементах рельефа, где стремительность склонов способствует интенсивному смыву пахотного горизонта, иногда вместе с частью урожая культур. Это обусловливает необходимость уменьшить площади полеводческих агро-экосистем в эрозионно опасных ландшафтах горной Львовщины для стабилизации эко-ситуации в регионе.
Ключевые слова: агроэкосистемы, биопотенциал, экопотенциал, эрозия, гипсометрический уровень, экобезопасность.
Lopotych N. Ya., Likhochvor V. V. Biotic Potential of Field Agroecosystems in the Mountainous Area of Lviv Region
The results of the study of biological potentials of potato agro-ecosystems based on hypsometric level of placement in the mountainous part of Lviv region are provided. It is shown that in areas where there is no soil erosion or unlikely, potato biological potential is fully implemented and we can get a high economic yield. The biggest threat for ecological potential of the field of agro-ecosystems are found in midland and especially in high-altitude terrain where rapidity slopes help intense flushing of the arable layer, sometimes with the crop plants. This causes the urgent need to reduce the area of arable agro-ecosystems in erosion dangerous mountain landscapes of Lviv to stabilize the region ecosystem.
Keywords: agro-ecosystems, biological potential, ecological potential, erosion, hypsometric level of environmental safety.
УДК 633.88:581
ФЛОРИСТИЧНЕ Р1ЗНОМАН1ТТЯ МЕДОНОСНИХ
РОСЛИН НАДЗБРУЧЧЯ С.С. Монастирська1, Я.Я. Павлишак2, Н.К. Гойванович3
Медоносш рослин вщграють значну роль у житт людини, адже вони е основою для вироблення меду, мютять комплекс важливих вггамшш. Багатство флори рослин-медо-ноив зумовлено комплексом природно-шматичних умов, пов'язаних з розташуванням
1 доц. С. С. Монастирська, канд. бюл. наук - Дрогобицький ДПУ 1м. 1вана Франка;
2 доц. Я.Я. Павлишак, канд. с.-г. наук - Дрогобицький ДПУ 1м. 1вана Франка;
3 викл. Н.К. Гойванович - Дрогобицький ДПУ 1м. 1вана Франка
Надзбруччя. Виявлено 55 видiв рослин-медоносш у флорi Надзбруччя, вони належать до 18 родин. Встановлено, що у родинному спектрi переважають родини Розовi, Бобов^ Губодвiтi, Складноцвiтi, Вербовi та !х представники. На дослiджуванiй територи переважають наземш трави, з яких 30 вид1в рослин-медоносiв (54,6 %).
Ключов1 слова: флора, медоноснi рослини, Надзбруччя, ряснiсть.
Вступ. Продукти бджолярства мають важливе значення для людини. Бджо-ли дають нам не тальки мед, а й прополю, маточне молочко, бджолину отруту, вкк, пилок i пергу. Усi щ продукти багатi на повноцiннi бшки, незамiннi жирнi кислоти, вуглеводи, вггамши, iншi бiологiчно активнi речовини, вони позитивно ддать на функцп рiзних оргашв i систем оргашзму, пiдвищують його шуно-бiологiчнi властивоста, адаптацiйну здатнiсть до несприятливих факторiв навко-лишнього середовища, сприяють зниженню втоми i пiдвищенню продуктивнос-та працi, вiдiграють важливу роль у дieтичному харчуваннi.
Медоноснi рослини - едине природне джерело медозбирання для бджш. Серед багато!' флори Украши понад 1000 видiв рослин постачають бджолам нектар i пилок. До них належать дикоро^ види, сшьськогосподарсью, садово-ягiднi та лiсовi культури. Значення дико!' медоносно!' флори, як джерела медозбирання, перебувае у зворотнш залежноста ввд iнтенсивностi землеробства.
У сучасних умовах, коли ввдбуваеться великий антропогенний i техноген-ний вплив на природнi рослиннi угрупування, особливо актуальним е досль дження фiторiзноманiття лiсових та лучних фiтоценозiв, у зв'язку з тим, що са-ме лучна i лкова рослиннiсть сьогоднi зазнае iнтенсивного впливу внаслiдок да-яльностi людини. Надзбруччя розташоване на межi Хмельницько!' i Терно-пiльськоí обл., по обидва боки рiчки Збруч. На територп збереглося чимало рщ-кiсних рослин, релштав i ендемiкiв [6].
Актуальнкть ще!' теми е не менш значуща, тому що дослiдження на цш територп ранiше не проводили. Отож, тальки детально вивчивши флору цiеí мк-цевостi, можна ощнити господарську цiннiсть, ступiнь антропогенного впливу, можливоста практичного використання, охорону рослинних угруповань та iн. Територда Надзбруччя у флористичному планi дослщжено мало, про що сввд-чить вщсутшсть лiтературних джерел.
Матерiал та методи дослвдження. Об'ект дослiдження - дикоро^ росли-ни-медоноси, якi зростають на територп Надзбруччя у межах села Вовтвщ Бор-щiвського р-ну. Матерiалом для роботи послужили збори та поточш спостере-ження, що проводили впродовж вегетацiйного перiоду 2013-2015 рр. маршрут-ним методом. Для визначення рясностi, за якою можна визначити стушнь учас-тi особин виду в ценоз^ застосовано окомiрний метод прямого облiку. Такий облш звичайно проводять за шкалою чисельноста виду у фiтоценозi, зокрема, за шкалою, яку запропонував О. Друде [4]. На основi вивчення й узагальнення ль тературних даних [1, 3, 5], зiбраних матерiалiв було складено конспект флори рослин-медоносiв Надзбруччя.
Результати дослщження. На пiдставi зiбраного матерiалу пiд час польо-вих дослiджень, вивчення iснуючих гербарних збор1в i лiтературних джерел на територп Надзбруччя виявлено 55 видiв дикорослих рослин-медоносiв. Види рослин систематизовано за родинами, з визначенням рясностi виду. У табл. представлено основш види дикорослих рослин-медоноав i 'х рясшсть.
Табл. Систематика eudie дикорослих рослин-медоноав i ïx рясшсть
Вид
Родина
Рястсгь заДруде
Медоносне р1знотрав'я
1 Шавл1я л1карська (Salvia officinalis)
Губоцвт (Lamiaceae)
Алтея л1карська (Althaea officinalis L.)
Мальвов1 (Malvaceae)
Cop 1
Пщбш звичайний (Tussilago farfara L.)
Складноцвт (Asteraceae)
Cop 3
Королиця звичайна (Leucanthemum vulgare Lamb.)
Складноцвт (Asteraceae)
Cop 3
В'язшь барвистий (Coronilla varia L.).
Бобов1 (Fabaceae)
Горошок мишачий (Vicia cracca L.).
Бобов1 (Fabaceae)
Чебрець звичайний (Thymus vulgaris L.)
Губоцвт (Lamiaceae)
Cop 3
Буркун бший (Melilotus albus Dest.)
Бобов1 (Fabaceae)
Cop 1
Буркун лшарський, жовтий (Melilotus officinalis L.)
Бобов1 (Fabaceae)
Cop 1
10
Живок1ст шорсткий (Symphytum asperum Lepech.)
Шорстколиси (Boraginaceae)
11
Живоюст л1карський (Symphytum officinale L.)
Шорстколиси (Boraginaceae)
Cop 3
12
Люпин жовтий (Lupinus luteus L.)
Бобов1 (Fabaceae)
Cop 2
13
Валер1ана лшарська (Valeriana officinalis L.)
Валер1анов1 (Valerianaceae)
Cop 1
14
Синяк звичайний (Echium vulgare L.)
Шорстколиси (Boraginaceae)
Cop 1
15
Хаменерш вузьколистий (Chamenerium angustifolium L.)
Онагров1 (Onagraceae)
Cop 2
16
Плакун верболистий (Lythirum salicaria L.)
Плакунов! (Lythraceae)
17
Кульбаба лжарська (Taraxacum officinale Wigg.)
Складноцвт (Asteraceae)
Cop 3
18
Материнка звичайна (Origanum vulgare L.)
Губоцвт (Lamiaceae)
Cop 1
19
Собача кропива (Leonurus caediaca L.)
Губоцвт (Lamiaceae)
Cop 2
20
Конюшина бша, повзуча (Т. repens L.)
Бобов1 (Fabaceae)
Cop 3
21
Цикорш звичайний (Cichorium intybus L.)
Складноцвт (Asteraceae)
Cop 3
22
Котяча м'ята справжня (Nepeta cataria)
Губоцвт (Lamiaceae)
Cop 2
23
Волошка синя (Centaurea cyanus (All.) Dost.)
Складноцвт (Asteraceae)
Cop 1
24
Волошка лучна (Centaurea jacea)
Складноцвт (Asteraceae)
Cop 1
25
Осот польовий (Sonchus arvensis L.)
Складноцвт (Asteraceae)
Cop 3
26
Прчиця польова (Sinapis arvensis L.)
Хрестоцвт (Brassicaceae)
Cop 1
27
Зеленчук жовтий (Galeobdolon luteum Huds.)
Губоцвт (Lamiaceae)
28
Яснотка бша, глуха кропива бша (Lamium album L.)
Губоцвт (Lamiaceae)
Cop 3
29
Веротка лжарська (Veronica officinalis)
Подорожников! (Plantaginaceae)
Cop 1
Плодов1 та ягвдш медоносш рослини
30 Яблуня дика (Malus silvestris Mill.)
Розов1 (Rosaceae)
31
Груша звичайна (Prunus commumis L.)
Розов1 (Rosaceae)
32
Терен, слива колюча (Prunus spinosa L.).
Розов1 (Rosaceae)
Cop 3
33
Алича (Prunus divaricata L.).
Розов1 (Rosaceae)
Cop 1
34
Кизил, дерен справжнш (Cornus mas L.).
Деренов1 (Cornaceae)
35 Малина звичайна (Rubus idaeus L.)
Розов1 (Rosaceae)
Медоноси лю1в
Липа серцевидна (Tilia cordata Mill.)
Мальвов1 (Malvaceae)
Cop 1
Липа серцелиста (Tilia cardifolia Bess.).
Мальвов1 (Malvaceae)
Cop 1
38
Бша акащя, робш1я звичайна (Robinia pceudoacacia L.)
Бобов1 (Fabaceae)
Cop 3
3
4
5
6
7
8
9
39 Верба козяча (Salix саргеа L.) Вербовi (Salicaceae) Cop 3
40 Верба бша (Salix alba L.) Вербовi (Salicaceae) Cop 3
41 Верба гостролиста (Salix acutifolia Willd.) Вербовi (Salicaceae) Cop 3
42 Верба прутовидна (Salix viminalis L.) Вербовi (Salicaceae) Soc
43 Клен гостролистий, платаноподiбний (Acer platanoides L.) Сапiндовi (Sapindaceae) Cop 1
44 Клен польовий (Acer campestu L.) Сапiндовi (Sapindaceae) Cop 1
45 Пркокаштан звичайний (Aesculus hippocastanum L.). Сапiндовi (Sapindaceae) Sp
46 Карагана дерев'яниста (Сагаgana arborescens Lam.). Бобовi (Fabaceae) Cop 3
47 Верес звичайний (Calluna vulgaris Hill.) Вересовi (Ericaceae) Cop 2
48 Калина звичайна (Viburnum opulus L.) Адоксовi (Adoxaceae) Cop 1
49 Шипшина собача (Rosa canina L.). Розовi (Rosaceae) Cop 2
50 Кизильник (Cotoneaster Medik.). Розовi (Rosaceae) Cop 1
51 Крушина ламка (Frangula alnus Mill.) Крушиновi (Rhamnaceae) Sp
52 Глщ колючий (Crataegus oxyacantha) Розовi (Rosaceae) Cop 1
53 Барбарис звичайний (Berberis vulgaris L.). Барбарисовi (Berberidaceae) Cop 2
54 Горобина звичайна (Sorbus aucuparia) Розовi (Rosaceae) Cop 3
55 Ожина сиза (Rubus caesius L.) Розовi (Rosaceae) Soc
Анаизуючи рясшсть зростання видiв на дослiджуванiй територп, можна зазначити, що дуже рясно ростуть 18 видiв, рясно - 8 видiв, досить рясно -18 видiв, рiдко - 11 видiв. Спiввiдношення рясностi видiв представлено на рис. 1.
Рис. 1. Спiввiдношення рясностi sudis рослин-медоноав за шкалою О. Друде
Повний родинний спектр сформовано 18 родинами, до кожно'1 з яких нале-жить один i бтьше видiв. Провiдна частина родинного спектра сформована 8 родинами, до кожно'1 з яких належить три i бшьше видiв (рис. 2).
Найчисельнiшою е родина Розовi (Rosaceae), частка видiв яко'1 становить 18,2 % флори рослин-медоноав. Поряд з ними домшують родини Бобовi (Faba-ceae) - 14,5 %, Складноцвiтi (Asteraceae) - 12,7 %, Губоцвiтi (Lamiaceae) -12,7 %, Вербовi (Salicaceae) - 7,3 %. Мальвовi (Malvaceae), Шорстколисп (Bora-ginaceae) i Сапiндовi (Sapindaceae) включають по 3 види, процентна частка кожно'1 5,45 %. Десять родин представленi одним видом. Серед них таю, як Валерь
aHOBi (Valerianaceae), Хрестоцвiтi (Brassicaceae), Подорожниковi (Plantagina-ceae) та iH. За життевими формами (класифшац1я Серебрякова) виявленi види розподшено так: деревнi рослини - 18 видiв, що становить 32,7 %; кущi - 7 ви-дiв (12,7 %), нaземнi трави - 30 видiв (54,6 %) (рис. 3).
Рис. 2. npoeidHa частина родинного спектра дикорослих рослин-медоноав
Надзбруччя
_ Наземш трави 54,6
Рис. 3. РозподЫ рослин-медоноав за життевими формами
Висновки. Опрацювання зiбрaного мaтерiaлу дало змогу встановити у флорi Надзбруччя 55 видiв рослин-медоносiв. На територп Надзбруччя дуже рясно ростуть 18 видiв, рясно - 8 видiв, рiдко - 11 видiв. Бiльшiсть з них належать до родин Розов^ Бобовi i Губоцвiтi, що зумовлено будовою квггки у пред-стaвникiв цих родин. Отже, територ1я Надзбруччя характеризуеться досить значним видовим рiзномaнiттям дикорослих рослин-медоноав.
Лггература
1. Боднарчук Л.1. Атлас медоносних рослин Украши / Л.1. Боднарчук та iH.; ред. Н.М. Некрут; фотош. В. А. Соломахи. - Вид. 2-ге, [перероб. та доп.]. - К. : Вид-во "Урожай", 2009. - 269 с.
2. Бобкова I.A. Фармакогнозш : тдручник / I.A. Бобкова, Л.В. Варлахова, ММ. Маньковсь-ка. - К. : Вид-во "Медицина", 2006. - С. 36-37.
3. Дщух Я П. Екофлора Украши. - В 3-ох т. / Я П. Двдух, П.Г. Флюта, П.Г. Плюта та ш. -К. : Вид-во "Фггосощоцентр", 2000. - 284 с.
4. Друде О. Екологк рослин / О. Друде. - К. : Вид-во "Укропчик", 2003. - 208 с.
5. Полищук В.П. Медоносн дерева i кущi / В.П. Полищук. - К. : Вид-во "Урожай", 1992. -
159 с.
6. Черняк В.М. Ушкальш перлини природи Тернотльщини (Електронна книга Google) / В.М. Черняк, Г.Б. Синиця, I.O. Пятювський. - Тернопшь : Вид-во "Навчальна книга - Богдан", 2014. - 512 с. + 16 с. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.bohdan-books.com/userfiles/ file/books/lib_file_1089599823 .pdf
Надшшла до редакии 24.10 2016 р.
Монастырская С.С., ПавлышакЯ.Я., Гойванович Н.К. Флористическое многообразие медоносных растений Надзбручья
Медоносные растений играют значительную роль в жизни человека, ведь они являются основой для выработки меда, содержат комплекс важных витаминов. Богатство флоры растений-медоносов обусловлено комплексом природно-климатических условий, связанных с расположением Надзбручья. Выявлено 55 видов растений-медоносов во флоре Надзбручья, они принадлежат к 18 семей. Установлено, что в семейном спектре преобладают семьи Rosaceae, Fabaceae, Asteraceae, Lamiaceae, Salicaceae и их представители. На исследуемой территории преобладают наземные травы - 30 видов растений-медоносов (54,6 %).
Ключевые слова: флора, медоносные растения, Надзбручье, обильность.
Monastyrska S.S., Pavlyshak Ya.Ya., Hoyvanovych N.K. The Melliferous Plants of Nadzbruchchya and its Floral Variety
The melliferous plants play a considerable role in the human life. In fact they are basis for making the honey as they contain the complex of important vitamins. Rich flora of melliferous herbs is conditioned by the complex of the natural and climatic terms and is related to the location of Nadzbruchchia. We have educed 55 types of melliferous herbs in the flora of Nadzbruchchya. A complete domestic spectrum according to the amount of kinds is formed by 18 families. Most numerous are Rosaceae, Fabaceae, Asteraceae, Lamiaceae, and Salica-ceae families. According to life-form the most investigated kinds belong to the surface herbares (30 kinds, 54.6 %).
Keywords: flora, melliferous plants, Nadzbruchchya, abundance.
УДК 504.05
КЛАСТЕРИЗАЦ1Я ТЕХНОГЕННО НАВАНТАЖЕНИХ ТЕРИТОР1Й ЗА Р1ВНЕМ ПОТЕНЦ1ЙНИХ НЕБЕЗПЕК ДЛЯ НАСЕЛЕННЯ Л.Я. Побережна1
Еколопчний стан територш значною мiрою зумовлений р1внем техногенного наван-таження на природш комплекси. Одшею iз задач еколопчно! полпики на регюнально-му рiвнi е районування територш, яка грунтуеться на окремих показниках, що характеризуют стан еколопчно! ситуацп на територи регюну. Дослщжено р1вень засоленост грунпв на територп Калуша. Вибрано характеристичш показники та запропоновано принципи кластеризаци територш у районах лшвщованих гiрничо-хiмiчних шд-приемств Прикарпаття, що дае змогу шдвищити рiвень еколопчно! безпеки цих територш. Встановлено найбшьш придатнi та найнебезпечнiшi райони Калуша для житлово! забудови.
Ключовi слова: районування та кластеризацш територш, джерела небезпеки, прни-чо-хiмiчнi шдприемства, екологiчна безпека.
Вступ. Основними причинами просдань та провалiв грунпв в у Калушi та околицях е карстовi явища та процеси вилуговування засолених фунпв. Доте-пер основну увагу придiляли мiнiмiзацií небезпек, пов'язаних з карстовими провалами на шахтних полях, оскiльки íхнiй розвиток може бути дуже стрiмкий, i це загрожуе життю та здоров'ю громадян. Водночас потенцiйнi ризики, пов'яза-нi iз просiданням засолених грунпв у мкцях цивiльноí та промислово! забудо-ви, враховували недостатньо, оскшьки розвиток процесiв суфозiйного просщан-ня е значно повiльнiший. Кiлькiсна оцшка природних, техногенних, еколопч-
1 асист. Л.Я. Побережна, канд. техн. наук - 1вано-Франк1вський нацюнальний медичний унгверситет
