CC BY
19
УДК 338.1:622.33
М. В. Бойченко,
доктор економ!чних наук, НТУ «Днтровсъка полтехтка» МОН Украгни, м. Днтро
ШЛЯХИ ВИХОДУ З КРИЗИ Г1РНИЧОДОБУВНИХ ШДПРИеМСТВ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ СТАЛОГО IX РОЗВИТКУ
Укра1нська вугшьна промисловють попри всi програми И розвитку вже багато рошв знаходиться у катастрофiчному станi. В остани ж роки поди на сходi додатково негативно вплинули на 11 стан, який ще й зазнав суттевих змiн порiвняно з довоенним пе-рiодом через скасування дотащй на видобуте ву-гiлля та впровадження нового механiзму щноутво-рення на вугiльну продукцiю. Однак кошти на тд-тримання вгтчизняно1 вугшьно! промисловостi з державного бюджету видшяються й до цього часу, але докорiнно змiнився механiзм 1х реального на-дання. Наразi кошти, що ранiше призначалися на ка-ттальне будiвництво, на освоения нових родовищ вугiлля, йдуть на виплату заробгтно! плати шахта-рям. А зношенють основних фондiв, застарiлi технологи видобувания вугiлля, надзвичайно висока його собiвартiсть, збитковiсть гiрничодобувних тдпри-емств державного сектору, неефективне управлiния цими тдприемствами, нерозвиненiсть ринку ву-гшля - все це також не тшьки стримуе розвиток ву-гшьно! галузi, а й погiршуе 11 стан ще бiльше.
Вченi придшяли й придiляють багато уваги як проблемам цш стратегiчно важливо! для держави га-лузi, так i проблемам розвитку окремих прничодо-бувних пiдприемств, надають пропозицп щодо перспектив розвитку галузi в цшому, досягнення стабь льно! та ефективно! роботи 11 тдприемств. Не мож-на не вiдмiтити роботи таких вчених, як Г. Верби-цька [1], О. Кравець [2], В. Лисяков [3], Г. Швняк [4, 5], I. Сапицька [6], Темченко [7], О. Трифонова [2], Швець [8] та iн.
Тобто наразi вирiшуються тактичнi соцiальнi проблеми вугшьно1 галузi, але попри всю 1х важли-вiсть надзвичайно актуальним е пошук шляхiв мож-ливого розвитку укра1нсько1 вугшьно1 промислово-сп, в першу чергу кожного окремого прничодобув-ного тдприемства.
Офiцiйнi статистичнi дат свiдчать, що в укра-шськш економiцi останнiм часом спостерiгаеться певне зростання виробництва, але це не стосуеться вугшьно1 галузi. Так, за 2017 рш в Укра1ш було ви-добуто вугiлля на 406 тис. т менше нiж планувалося (98,9% вiд плану) та на 5948 тис. т менше тж за 2016 рш. По тдприемствах державного сектору вза-галi план 2017 року було виконано на 84,2%, а видо-буто ними на 16,4% менше шж за 2016 рш. Також зафiксовано надзвичайно високу та поспйно зроста-ючу собiвартiсть видобутку вугiлля, яка у 2017 рощ перевищувала цiну на нього в 1,6 раза.
Але вже у 2018 рощ Мшютерство енергетики та вугiльноl промисловостi Укра1ни п1двищило гра-ничну цiну на вугшля, вироблене державними вугледобувними тдприемствами до 2535 грн за тонну (без ПДВ i витрат на транспортування) при се-реднiй калоршносп укра1нського вугiлля газово1 групи 5200 ккал. У вiдомствi зазначають, що така щна вiдповiдае цифрi, розрахованш за методикою НКРЕКУ («Роттердам +») для грудня 2017 - березня 2018 року. Разом з тим, прогнозована собiвартiсть виробництва вугiлля на державних шахтах в 2018 рощ становитиме 2937,3 грн за тонну.
Так, фiнансово-економiчний мехашзм функцiо-нування, в першу чергу державних тдприемств, е тимчасовим, оскiльки Мiнiстерство енергетики та вугшьно1 промисловостi Укра1ни оприлюднило проект Концепдil державно1 цшьово1 економiчноl програми реформування вугшьно1 промисловостi до 2020 року, вщмггивши як об'ективнi, так i суб'екти-внi причини кризового стану галуз^ До об'ективних належать: складнiсть прничо-геолопчних умов видобутку вугiлля;
вкрай недостатш обсяги кап1тальних вкладень у нове будiвництво та на вщновлення основних фондiв вугледобувних пiдприемств;
недосконалють цiновоl i тарифно1 полiтики за-лежно вiд енергетично1 цiиностi вугшьно1 продукцil та непрозорост^ ринку;
вщсутнють коштiв для придбання та впровадження сучасно1 високопродуктивно1 очисно1 та прохвдницько1 техиiки, транспортних засобiв, а також новгтшх техиологiчних ршень ведення видобутку вугiлля;
вщсутнють будь-яких реальних крокiв щодо приватизацп шахт;
перебування майже всього майна тдприемств тд арештом або у податковш заставi;
втрата кадрового потенщалу вугiльноl галузi через падiння престижности шахтарсько1 працi, вiд-сутнiсть навчально1 бази i невiдповiднiсть рiвия професшно1 пiдготовки працiвникiв потребам iнно-ващйного розвитку вугледобувного виробництва.
Проект Концепцп передбачае три варiанти розв'язання юиуючих проблем, один з яких визнано оптимальним i яким задекларовано:
удосконалення нормативно-правово1 бази для прискорення реструктуризацп збиткових шахт;
оптимiзацiя непрофiльних активiв вугледобувних п1дприемств;
тдвищення iнвестицiйно! привабливост вуг-ледобувних пiдприeмстБ;
вироблення мехашзму соцiального захисту ви-вiльнених пратвнишв та розв'язання екологiчних проблем;
прискорення тдготовки шахт до приватизации визначення конкретних заходiв зi зменшення собiвартостi готово! товарно! вугшьно! продукцп;
приведения щни товарно! вугiльно! продукцi! до економiчно обгрунтованого р!вня [9].
Цiлком зрозумшо, що Коицепцiя не може мю-тити в собi конкретних шляхiв розв'язання про-блеми, тому доцшьно бiльш детально розглянути можливiсть ре^зацл задекларованих цiлей оптимального варiаиту.
Удосконалення нормативно-правовой бази для прискорення реструктуризацИзбиткових шахт
Нормативно-правова база потребуе удосконалення не тшьки на шляху прискорення реструктури-заци збиткових шахт, у тому числ! !х лiквiдацi!, яка потребуе довгостроково! вiдповiдальностi за сота-льно-економiчне ввдродження моноiндустрiально! територi!. На законодавчому рiвнi повиииi бути вре-гульован питання виплати заборгованост по заро-бгтшй платi, компенсацiй робiтникам при !х звшь-неииi, допомоги на перенавчання або переселення; створення робочих мюць у приватному секторi; реа-лiзацi! програм можливого працевлаштування або переселення; створення бiзнес-iнкубаторiв для перенавчання; надання мiкрокредитiв, грантов для ввд-криття бiзнесу; створення спецiальних зон для роз-витку пiдприемнидтва.
Враховуючи той факт, що пiсля лшшдацд пр-ничодобувного пiдприемства залишаться велик! об-сяги вщход!в вуглевидобутку, потребуе вдоскона-лення нормативно-правова база сфери управлiння вiдходами в Укра!ш [10].
Оптимизация непрофшъних актив1в вугледобув-них тдприемств
Непрофшьт активи прничодобувних тдприемств не повинш стати тягарем для мюцевих оргашв влади, вони потребують ретельного аудиту щодо можливост створення на !х базi малих тдприемств для розвитку iнфраструктури мiста або надання по-бутово-культурних послуг.
Пгдвищення Iнвестицтног привабливостг вуг-ледобувних тдприемств
Перш за все потр1бно ощнити iивестицiйиу привабливiсть прничодобувних тдприемств на тд-ставi гiрничо-геологiчиих i виробиичо-техиiчних показнишв, бо без сумшву техиiчиий стан, виробни-чий потентал, запаси вугшля, його яшсть е для ш-вестора визначальними так само, як i фiнансовi по-казники роботи пiдприемства. Це дозволить визна-читися з можливими шляхами тдвищення iнвести-щйно! привабливостi прничодобувного тдприем-ства за рахунок впровадження новгтшх технологiй,
сучасно! ефективно! техтки видобування вугiлля, рацiонального використання виробничого потенщ-алу.
Враховуючи вимоги сьогодення, також mTpi6-но встановити наскшьки технологи видобування ву-гiлля на цьому пiдприeмствi е безвiдходними, ресур-созбертаючими тощо. Також треба оцiнити перспективу повторного використання вiдходiв вуглевидобутку. Наприклад, шахтна вода, вентилятйне повiтря, терикони, супутн породи е невичерпними джерелами низькопотендiйного тепла, яке може бути використано на прничодобувних тдприем-ствах для впровадження теплонасосних установок гарячого водопостачання або для замши природного газу i вугшля на опалення в котельнях мют [11]. Тобто можливiсть використання вiдходiв вуглевидобутку може значно тдвищити iнвестицiйну при-вабливiсть пiдприемства.
Ще одним з шляхiв пiдвищення швестищйно! привабливост гiрничодобувних тдприемств е до-сягнення ними енергоефективно! роботи [7].
Оптишзащя можливих ризикiв також буде сприяти пiдвищенню iнвестицiйно! привабливостi прничодобувних тдприемств [1].
Але бшьшють заходiв iз тдвищення iнвести-цiйно! привабливост гiрничодобувних пiдприемств потребують значних кошт1в. Тому слiд запропону-вати iнвестору певн преференцi! та пiльги, ям дощ-льно законодавчо закрiпити у нормативно-правових документах. Тим бiльше, що iнвестор на законнш пiдставi може брати у концеаю шахту або окрему лаву, використовуючи схеми типу ROT (rehabilitate-operate-transfer: вiднови-експлуатуй-поверни), на умовах здшснення модернiзацi!, експлуатацi! протя-гом обумовленого перiоду i передачею об'екта дер-жавi (або без тако! - у форматi ROO, що означае rehabilitate-own-operate: вiднови-володiй-експлуа-туй) [12].
Якщо ж окремого iнвестора (наприклад, венчу-рний фонд) не задовшьнить можлива iнвестицiйна привабливiсть прничодобувного тдприемства, то доцiльне застосування акцюнерного краудiнвести-нгу як найбiльш сучасного виду приватно-публiч-ного партнерства [13].
1нвестицшну привабливiсть гiрничодобувного пiдприемства можна тдвищити за рахунок запро-вадження звiтностi GRI (Global Reporting Initiative) - Мiжнародного стандарту звгтносп в сферi ста-лого розвитку - рiвня А+, коли звгт буде мiстити не тальки стратепю розвитку й повну характеристику тдприемства, а й показники результативности еко-номiчно!, екологiчно! та социально! складових менеджменту, данi щодо пiдходiв до органiзацi! працi, дотримання прав людини, вiдповiдальностi перед суспiльством та за продукщю свого пiдприемства, тобто за !! яшсть, та пройде зовтшне рецензування [14].
Вироблення мехатзму сощалъного захисту ви-втънених прац1вник1в та розв'язання екологгчних проблем
Досвщ та приклади закриття шахт в Сврот до-водять, що сплановане закриття дозволяе покра-щити iнфраструктуру та ввдкрити нову промисло-вiсть до скорочення зайнятостi у вугiльнiй галузi, а, також, дае можливють шахтарям ще до звшьнення оволодiти новими вмiннями, потрiбними для пода-льшо1 роботи. До виршення ц1е1 проблеми потрiбно залучати не тальки керiвнидтво галузi та окремо1 шахти, а й мiсцевi органи влади, профспiлки та гро-мади мiст з метою врахування мiсцевих особливос-тей щодо диверсифшацп економiки.
Механiзм соцiального захисту повинен врахо-вувати соцiальнi впливи i впливи на окрему особу в широкому контекст^ а також можливють перена-вантаження мiсцевих постачальнишв соцiальних по-слуг; вiдповiдну ощнку ресурсiв на покриття соща-льних витрат i соцiальних послуг, як ранiше надавало саме тдприемство. Цi кошти зрештою нада-ються бiльш широкий грут, не тшьки шахтарям, тому вони повинш бути надаш до початку масових звшьнень.
Розроблений механiзм мае бути шклюзивним, тобто вiн повинен будуватися на принципах гендер-но1 рiвностi та недискримшацп, особливо у ввдно-шенн до найбiльш вразливих груп, наприклад, старших за вiком робiтникiв або робгтнишв, травмо-ваних на тдприемств^ якi стали iнвалiдами внаслi-док цього.
Важливим заходом е постiйний мошторинг со-щального впливу та ефективний нагляд за реалiза-цiею механiзму сощального захисту, тобто транспа-рентшсть шформацл.
Механiзм розв'язання екологiчних проблем пр-ничодобувних пiдприемств повинен включати най-бiльш ефективнi економiчнi iнструменти, що засто-совуються в зарубiжних крашах. Це: екологiчнi по-датки, платежi i штрафи; дозволи; компенсацiï та субсидп.
Прискорення подготовки шахт до приватизацИ'
Для прискорення тдготовки прничодобувних пiдприемств до приватизацiï ï^ слад розподшити на перспективн шахти, ям мають значний обсяг про-мислових запасiв вугiлля i можливiсть в найкорот-ший строк виходу на беззбитковий рiвень роботи, та неперспективн шахти.
Неперспективнi шахти в свою чергу доцшьно розподiлити на шахти, що тдлягають:
консервацiï (в разi вiдсутностi покупця пiд час проведения приватизацл, та за умови визначення технiко-економiчного обгрунтування можливостi вiдновления ï^ дiяльностi у короткостроковiй пер-спективi на прибутковому рiвнi без залучення дер-жавноï тдтримки). Тобто, це шахти з низькими тех-нiко-економiчиими показниками, високим рiвнем зношення шахтного фонду, необхвдним значним об-
сягом каттальних iивестицiй для виведення шахти на беззбитковий рiвень роботи та великим обсягом запаав вугiлля;
л^вдацл. Це шахти, якi вiдпрацьовують за-лишковi обсяги промислових запасiв або не мають можливост виходу на беззбитковий рiвень роботи.
Визначення конкретних заходгв 1з зменшення собгвартостг готовог товарног вугыъног продукцП 1снуе багато наробок украшських вчених щодо цього питання. Наприклад, обгрунтованим та еконо-мiчно ефективним е запропонована методика ана-лiзу та планування витрат на основi концепцiï щльо-воï собiвартостi [2, с. 150-157].
Приведення цти товарног вугглъног продукцИ' до економ1чно обхрунтованого ргвня
Формування цши електроенергп в Украш через впровадження формули цiноутворения «Роттердам +» створюе бiльш сприятливi умови для активь зацiï вуглевидобутку в Украш, стимулюючи конку-ренцiю. С певн сподiваиня, що застосування цiеï формули поступово приведе цiиу товарноï вугiльноï продукцiï до економiчно обгрунтовано1'.
На тлi непросто!' ситуацiï у вугшьшй галузi ю-нуе загроза стихiйноï лiквiдацiï вугледобувних тд-приемств, як не зможуть адаптуватися тд новi реа-лiï ринку i швидко провести усi необхiднi змiни у свош органiзацiйиiй структурi та бiзнес-процесах, що призведе до негативних соцiально-економiчних наслiдкiв.
Тому перед остаточним затвердженням Кон-цепцiï державноï цiльовоï економiчноï програми ре-формування вугiльноï промисловост до 2020 року ïï доцiльно винести на публiчне обговорення з метою максимально можливого при ïï реалiзацiï створення привабливих умов для приватизацп прничодобув-них тдприемств з виробничим потеицiалом, який забезпечить енергетичну безпеку краïни; повного, своечасного та безперервного задоволення зроста-ючих потреб нацiональноï економiки якюною вгт-чизняною вугiльною продукцiею при максимальному рiвнi промисловоï та екологiчноï безпеки.
За таких умов виконання державноï цiльовоï програми дозволить отишзувати та поступово при-пинити державну тдтримку вугiльноï галузi, а пр-ничодобувним пiдприемствам досягти стiйкого розвитку.
Л^ература 1. Вербицька Г. Л. Удосконалення методу оп-тимiзувания шноващйних ризиив гiриичодобувних пiдприемств в умовах невизначеност! Науковий вгсник НГУ: економгка та управлтня. 2017. № 3. С. 114-121. 2. Трифонова О.В., Кравець О.Ю. Управлiння потоками вугiльноï продукцп та стойким функцiоиуваниям збиткових шахт Украïии: моно-графiя. Дшпро: НГУ, 2014. 202 с. 3. Лысяков В.Ф. Перспективные направления достижения стабильной работы угольных предприятий. Науковi працг
ДонНТУ: сер1я економгчна. Вип. 41. С. 55-61. 4. Швняк Г.Г., Шлов П.1., Пашкевич М.С., Ша-шенко Д.О. Synchro-mining: цившзоване виршен-ня проблеми сталого функцiонування прничодобув-них регiонiв . Науковий вюник НГУ. 2012. С. 131138. 5. Швняк Г.Г., Шашенко О.М., Пашкевич М.С. Synchro-mining: концепщя системного державно-приватного партнерства для розвитку прни-чодобувних тдприемств та регiонiв. Форум ггр-никгв - 2013: матергали мгжнар. конф. (м. Дтпро-петровськ, 2-5 жовтня 2013 р.). Днiпропетровськ, 2013. Т.1. С. 7-17. 6. Сапицкая И.К. Ключевые аспекты системы управления угольными шахтами: стратегия и структура. Теоретичш i практичш ас-пекти економжи та ттелектуалъног власностi. 2015. Вип. 1 (11). С. 108-113. 7. Темченко О.А. Пер-спективи стшкого розвитку вгтчизняних прничо-рудних пiдприeмств у контекстi пiдвищення енер-гоефективносп !х дiяльностi. URL: http://ir.kneu.edu. ua/handle/2010/20225. 8. Швець В.Я., Папiж Ю.С. Сталий розвиток гiрничодобувних пiдприeмств в су-часних економiчних умовах. Сталий сощалъно-еко-номiчний та екологiчний розвиток: eid теорп до практики: матерiали мiжнар. наук.-практ. конф. (м. Дншропетровськ, 13-14 листоп. 2014 р.). Дншро-петровськ, 2014. С. 22-24. 9. Концепцп державно! цшьово! економiчно! програми реформування ву-гiльно! промисловост до 2020 року (оновлена). URL: http://mpe.kmu.gov.ua/minugol/ control/uk/pub lish/article?art_id=245127741&cat_id=244916227.
10. Трушкiна Н.В., Кочешкова 1.М. Нормативне-правове регулювання розвитку сфери управлiння промисловими ввдходами в Укра!нi. Вюник еко-номiчноi науки Украши. 2017. № 2 (33). С. 97-102.
11. Красник В.Г. Перспективш iнноващйнi проекти у вугшьнш промисловостГ Застосування публiчно-приватного партнерства у сферi тновацшного розвитку вугтъног промисловостГ: колективна моно-графiя. Ки!в: 1ЕП НАН Укра!ни, 2017. С. 83-94.
12. Делмон Дж. Государственно-частное партнерство в инфраструктуре: практ. рук-во для органов гос. власти. Астана: ИЦ «Апельсин», 2010. 261 с.
13. Кочешкова 1.М. Застосування краудшвестингу при впровадженн великих iнноващйних проектов у вугiльнiй промисловостГ. Застосування публiчно-приватного партнерства у сферi тновацшного розвитку вугтъног промисловостГ: колективна моно-графiя. Ки!в: 1ЕП НАН Укра!ни, 2017. С. 136-147.
14. RG. Руководство по отчетности в области устойчивого развития. 2000-2006. GRI. Version 3.0. URL: https://www.globalreporting.org.
Бойченко М. В. Шляхи виходу з кризи прни-чодобувних пщприемств для досягнення сталого ix розвитку
У статп акцентовано увагу на кризовому стан гiрничодобувних тдприемств, визначено проблеми !х розвитку та основш цiлi реструктуризацi! вугшь-но! галузi. Обгрунтовано основнi шляхи досягнення цих цiлей, створення привабливих умов для прива-тизацi! гiрничодобувних тдприемств з виробничим потенцiалом, який забезпечить енергетичну безпеку кра!ни та !х сталий розвиток.
Ключовi слова: прничодобувш пiдприемства, кризовий стан, шляхи виходу, сталий розвиток.
Бойченко Н. В. Пути выхода из кризиса горнодобывающих предприятий для достижения устойчивого их развития
В статье акцентировано внимание на кризисном состоянии горнодобывающих предприятий, определены проблемы их развития и основные цели реструктуризации угольной отрасли. Обоснованы основные пути достижения этих целей, создания привлекательных условий для приватизации горнодобывающих предприятий с производственным потенциалом, который обеспечит энергетическую безопасность страны и их устойчивое развитие.
Ключевые слова: горнодобывающие предприятия, кризисное состояние, пути выхода, устойчивое развитие.
Boichenko M. The ways of egress of mining enterprises from crisis in order to provide their stable development
The content of the article is concentrated on the crisis of mining enterprises, specifies the issues of their development as well as the main objectives of coal industry restructuring. The basic ways are grounded for these objectives' achievement, and attractive environment arrangement to privatize mining enterprises having production potential that would ensure their stable progress and national energy security.
Keywords: mining enterprises, crisis, ways of egress, stable development.
Стаття надшшла до редакцл 03.07.2018
Прийнято до друку 11.09.2018
