CC BY
161
Понимание «экономического времени» позволяет выяснить сущность современных глобальных процессов в мировой экономике. Акцентируется внимание на взаимосвязи экономических «времени» и «пространства» с «образом мышления» эпохи.
Ключевые слова: время, экономическое время, социальное время, цивилизация, методология, мировая экономика, способ мышления.
Summary. The paper explores the problem of category "time" whose content determines meanings of social, economic, cultural and spiritual development of civilization. Understanding the "economic time" allows to explain the essence of contemporary global processes in the global economy. The attention on the relationship between economic "time" and "space" of the "way of thinking" era.
Keywords: time, economic time, social time, civilization, methodology, the world economy, way of
thinking.
Рецензент к.е.н., доцент УкрДАЗТМаковоз О.В. Експертредакцшног колеги к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
УДК 330.341.1
ШЛЯХИ ФОРМУВАННЯ ШНОВАЦШНО1 СТРАТЕГИ В УМОВАХ
ГЛОБАЛ1ЗАЦП
Каплун С.О., к.п.н., Товма Л. Ф., ст. викладач (АВВ МВС Украгни)
Стаття присвячена шляхам формування та розвитку базових тновацшних стратегш для розвитку нацюнальног економжи через iнновацшний розвиток тдприемств та регютв. Ключовi слова: тноваци, стратеЯя, глобал1зацщ економта.
Постановка проблеми та и зв'язки з науковими чи практичними завданнями. Свiтовi глобалiзацiйнi процеси повшстю змшили шновацшш процеси. Ц два паралельних i взаемопов'язаних явища мають значний вплив на мiжнародну економжу, а саме на функцюнування фiрм, репошв та держав.
За таких умов економiчне зростання залежить ввд дieвостi шновацшно! политики на репональному, нацюнальному та
наднацюнальному рiвнях, тому що спад економiчного розвитку призведе до збшьшення безробгття, росту шфляцп, зниження якосп життя населения. Для уникнення таких наслщшв використовують шновацшш стратеги, шт^ спрямовуються на реалiзацiю шновацшних проекпв на рiзних рiвиях соцiально-економiчного життя.
Анал1з останнгх до^джень i публшацш та видтення невиршених частин загальног проблеми. Сучасш закордонш та вiтчизиянi науковцi розглядають рiзнi напрями iнновацiйноi стратегii. Так, Гусаков М.А. [1], Гончаренко Л.П. [2] визначають напрями iнновацiйноi стратегii, як:
- технолопчний прорив на основi своiх вiдкриттiв i винаходiв - стратепею "нарощування";
- технологiчне запозичення (Японii, краши Пiвденно-схiдноi Азii), тобто використання сво1'х науково-технологiчних розробок, технологш та iн. спираеться на застосовування придбаних за кордоном патентiв - стратепя "наздоганяня" або стратегiя "запозичення";
- участь у виготовленш ново1' продукцii -стратегiя "перенесення ".
Аналiз використання цих стратегiй на вiтчизняному економiчному просторi доводить, що змшана стратегiя iнновацiйного розвитку санкцюнуе розширення практичних дiй та використання власного шновацшного потенцiалу галузi, фiрми, регiону та iн. [1]. Використання змшано1' стратегii, беручи до уваги ii технологiчну багатоукладнiсть та значну рiзноманiтнiсть розвитку регiонiв призводить до диференщацп 1'х iнновацiйних можливостей [3]. Саме тому, розробка та реалiзацiя точних репональних стратегiй, концепцiй, програм iнновацiйного розвитку, вирiшеннi фiнансових питань, вiдбiр i пiдготовка кадрiв та ш., стае ключовим фактором економiчного розвитку галузi, фiрми, регiону,
© Каплун С.О., Товма Л.Ф.
Вк'ник економ1ки транспорту i промисловост1 № 38, 2012
кра!ни для створення конкурентно! продукци на свiтовому ринку.
Мета статтi заключаешься у необхiдностi формування та розвитку базових iнновацiйних стратегш для розвитку нацюнально! економiки через шновацшний розвиток пiдприемств та регюшв.
Виклад основного матерiалу
до^дження. Глобалiзацiя свггово! економiки призводить до прискореного розвитку iнновацiй та до зростання конкуренци на ринку товарiв i послуг.
Визначальним результатом формування нового економiчного середовища, що утворилося завдяки глобалiзацiйним процесам у свiтi, е шновацшна полiтика. Адже, глобалiзацiя та лiбералiзацiя фiнансових ринк1в остаточно лiмiтували автономш загально! економiчно! полiтики, особливо бюджетно! та валютно!. Ця втрата незалежносп в торгiвлi, грошово-кредитнiй та фшансовш полiтицi призвела до визначення бшьш важливо! ролi трудово!, сощально!, освггаьо! та не менш важливо! шновацшно! полiтики, як основного чинника, що гарантуе життездатне економiчне зростання в нових умовах.
1нноващя стала ключовим фактором для економiчного успiху багатьох кра!н i передумовою для сталого розвитку. На глобальному ринку компани повинш оновлювати i розвивати комерцшно конкурентоспроможнi продукти та послуги швидше, нiж будь-коли. Для достойно! ввдповщ сучасним вимогам ринку, компанi! вдаються до iнших пiдходiв, iнновацiйних стратегш i процесiв.
Iнновацiйна дiяльнiсть компанш стае мiжнародною, набуваючи характеру "вшкрито!" завдяки спiвпрацi iз зовнiшнiми партнерами, постачальниками, ктентами або науковими шститутами, що дае можливiсть отримувати доступ до нових товарiв i послуг на ринку до того, як це зроблять конкуренти. В той же час шноваци також стають "вшкритими" як для споживачiв товарiв i послуг, так i для фiрм, як1 у все бшьшш мiрi залучаються безпосередньо в шновацшний процес.
1нновацшними стратегiями можуть бути: шновацшна дiяльнiсть органiзацi! спрямована на отримання нових продуктiв, технологiй i послуг; застосування нових методiв в НДДКР, виробництва, маркетингу та управлiння; перехш до нових органiзацiйних структур; застосування нових видiв ресурсiв. Таким чином, щодо внутрiшнього середовища iнновацiйнi стратеги пiдроздiляються на калька груп [4]:
- продуктовi (портфельнi, шдприемницьш стратегi!, спрямованi на створення i реалiзацiю нових виробiв, технологiй i послуг);
- функцiональнi (науково-технiчнi, виробнич^ маркетинговi, сервiснi);
- ресурснi (фшансов^ трудовi, iнформацiйнi та матерiально-технiчнi);
- оргашзацшно-управлшсьш (технологi!, структури, методи, системи управлшня).
В теорi! i практищ стратегiчного i проектного управлiння е ряд ушверсальних стратегiй, як1 отримали широку популярнiсть. Так1 стратегi! зазвичай називаються "базовими" або "еталонними". Вони спрямоваш на розвиток конкурентних переваг фiрми, в силу чого !х називають також "стратегiями розвитку" або "стратепями зростання" [5].
Iнновацiйнi стратеги враховують складнi умови проектного, фiрмового корпоративного управлiння, до яких вшносяться [6]:
- пiдвищення рiвня невизначеностi результатiв. До досить складного стратепчного управлiння додаються складностi, пов'язаш з рiзким тдвищенням рiвня невизначеносп результатiв за термiнами, витрат, якосп та ефективностi;
- наявнiсть швестицшних ризик1в проектiв. Iнвестицiйнi ризики тдвищуються за рахунок новизни вирiшуваних завдань, тобто додавання iнновацiйно! складово!. До труднощiв проектного управлiння додаються труднощ^ викликанi структурою портфеля iнновацiйних проекпв, в яких переважають середньостроковi i особливо довгостроковi проекти. Потрiбна бшьш складна робота по залученню швестицш, оск1льки доводиться шукати схильних до ризику iнвесторiв. У таких умовах також необхшна бiльш гнучка узгоджешсть iнновацiйних та iнвестицiйних процесiв. В управлшш системою дано! органiзацi! з'являеться яшсно новий об'ект управлiння -шновацшно-швестицшний проект;
- посилення потоку змш в органiзацi! у зв'язку з iнновацiйно! реструктуризацiею. Реалiзацiя будь-яко! iнвестицiйно! стратегi! пов'язана з неминучютю перебудови пiдприемства або його реструктуризащею, оск1льки змiни стану хоча б одного елемента веде до змши стану вах iнших елементiв. Щ потоки стратегiчних змiн слiд поеднувати з поточними стабiльними виробничими процесами. Потоки iнновацiйних стратегiчних змiн необхщно проводити також з урахуванням рiзних життевих циклiв виробiв, технологi!, попиту, тдприемства, органiзацi!. При управлiннi потоками шновацшних стратегiчних змiн застосовуються принципи логiстики;
- виникнення суперечностей у керiвництвi органiзацi!. Вибiр i реалiзацiя iнновацiйних стратегiй неминуче викликае протирiччя iнтересiв i пiдходiв до управлшня в рiзних груп керiвництва i окремих керiвникiв органiзацi!. Потрiбно забезпечити поеднання iнтересiв та узгодження ршень стратегiчного, науково-технiчного, фiнансового, i виробничого менеджменту, а також маркетингових ршень.
В1сник економ1ки транспорту 1 промисловост1 № 38, 2012
Iнновацiйнi процеси можуть устшно розвиватися на базi створення вщповщно1 iнфраструктури, включаючи консалтинговi та iнжинiринговi фiрми, послуги бiзнес-iнкубаторiв, технопарков i iнформацiйних центрiв, лiзинг, венчурний каттал.
Загальний вигляд шновацшно1 стратеги мае певну логiчну будову, на основi яко! фiрма, регiон або держава визначае шляхи виршення основних завдань, що стоять перед ними в шновацшнш сферi дiяльностi.
Також, потрiбно мати на увазi, що як для будь-якого нововведения, так i для кожного виготовленого товару (послуги) е спецiалiзованi (строго iндивiдуальнi) стратеги i тактики. Однак, важливе загальне бачення шновацшно1 дiяльностi пiдприемства мае в своему склащ конкретнi шновацшш стратеги та рiзнi аспекти виробництва i збуту нововведення, а також реальне оцшення витрат та вiддачi вiд них в процесi здшснення шновацшно1 дiяльностi [7].
Висновки. Таким чином, вибiр шновацшно1 стратеги на рiвнi регiону або господарюючого суб'екту впорядковуе !х дiяльнiсть в шновацшному розвитку i дозволяе бiльш устшно вирiшувати багато питань, пов'язаних з !х стiйким розвитком, пiдвищениям ефективносп виробництва i
конкурентоспроможностi.
Величезне значения для тдвищення ефективностi iнновацiй мае комплексне використання нових принципiв менеджменту. Основними з них е:
- створення атмосфери (стимулюе пошук i освоення нововведень);
- нацiленiсть вае1 шновацшно1 дiяльностi на потреби споживача;
- визначення прюритетних завдань iнновацiйноi роботи, виходячи з цшей i завдань фiрми;
- скорочення числа рiвнiв в управлшш з метою прискорення процесу "дослщження -виробництво - збут"; максимальне скорочення термiнiв розробки i впровадження нововведень, органiзацiя робiт не за "естафетним" принципом, а на основi одночасного паралельного рiшення iнновацiйних завдань.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1 Гусаков М.А. Модернизация научно-инновационного процесса/ М.А. Гусаков// Экономика и управление: Российский научный журнал. — 2009. — №10. - С. 56 - 61.
2 2. Гончаренко Л.П. Инновационная политика: учебник/ Л.П. Гончаренко, Ю.А. Арутюнов — М.: КНОРУС, - 2009.- 245 с.
3 Полтерович В. Принципы формирования национальной инновационной системы / В. Полтерович // Проблемы теории и практики управления. — 2008. — №11. - С. 45- 49.
4 Антонюк Л.Л. 1нноваци: теорiя, мехашзм розробки та комерцiалiзацii: монографiя / Л.Л. Антонюк, А.М. Поручник, В.С. Савчук. - К.: вид-во «КНЕУ», 2003. - 326 с.
5 Краснокутська Н. В. 1нновацшний менеджмент: навч. поабник / Н. В. Краснокутська. - К.: КНЕУ, 2003. - 504 с.
6 Лапин Н. И. Теория и практика инноватики : [учеб. пособие] / Н. И. Лапин. - М. : Университетская книга; Логос, 2008. - 328 с.
7 Варфоломiева В.О. 1нформацшне забезпечення управлшня розвитком iнновацiйного потенцiалу тдприемств малого бiзнесу // Актуальнi проблеми економiки. - 2006. - № 5. - С. 165 - 171.
Аннотация. Статья посвящена путям формирования и развития базовых инновационных стратегий направленных на развитие национальной экономики через инновационное развитие предприятий и регионов.
Ключевые слова: инновации, стратегия, глобализация, экономика.
Summary. The article is devoted to the ways of formation and development of the base of innovative strategies aimed at the development of the national economy through innovative development of the enterprises and regions.
Keywords: innovation, strategy, globalization, the economy.
Рецензент д.е.н., професор ХНЕУПилипенко А.А.
Експерт редакцшног колегИ к.е.н., доцент УкрДАЗТ Токмакова 1.В.
Вкчшк економжи транспорту i промисловост № 38, 2012
