CC BY
17
2013-2015 рр. Об'ектами дослiдження були TaKi види та культивари з групи дрь бноквiткових ломиносiв: Clematis viticella L., C. tibetana Kuntze., C. heracleifolia DC., С. ispahanica 'Zvezdograd', C. fargesii 'Paul Farges' i C. integrifolia 'Aljo-nushka'. Дослiдження здшснено за рекомендованою для ботaнiчних сaдiв методикою фенологiчних спостережень [5, 7], враховуючи рекомендацп для дослано!' культури [1]. Визначено термш настання та тривaлiсть таких фенофаз:
• спостереження за вегетативним розвитком: набубнявшня вегетативних бруньо-к, розпускання вегетативних бруньок, початок лiнiйного росту пагошв, кiнець лiнiйного росту паготв, осiння змiна кольору листюв, опадання листюв;
• спостереження за морфолопчними змiнами генеративних органiв: бутотзащя; початок квпування; кiнець квпування; зав'язування плодiв; дозрiвання плодiв; опадання плодiв.
Отримаш результати використано для побудови фенолопчних спектрш за методикою М.С. Булигша [2]. Для опису метеорологiчних умов мкця зрос-тання об'eктiв дослвдження використано aрхiв електронного ресурсу "rp5. Роз-клад погоди" [8]. Точка розрахунку прогнозу погоди розташована в аеропорту "Кшв" (Жуляни) на вщсташ 8,04 км вiд НБС.
Результати та ix обговорення. Бюлопчш ритми вегетативного та генеративного розвитку рослин зумовлеш рiчними змiнaми еколопчних умов зрос-тання рослин [5]. Погодними факторами, що нaйбiльше вливають на розвиток рослин, е температура пов^я та опади. Треба зазначити, що 2013 р. ввдзначив-ся аномальними погодними умовами: снiговий покрив зберiгaвся на поверхнi Грунту до 10 квггня, тодi як у 2014 та 2015 рр. - до 11 та 23 лютого, ввдповщно; середньодобова температура повггря набула позитивного значения 31 березня (9 та 19 лютого - у 2014 та 2015 рр. вщповвдно). Зважаючи на це, вегетащя роз-почалася на 3-3,5 декади пiзнiше, шж у нaступнi роки. Тому результати фенолопчних спостережень 2013 р. використано для порiвняння тривалост фаз розвитку об'екпв дослiджения та визначення погодних передумов !х настання.
Шд час aнaлiзу даних, отриманих пiд час спостережень, виявлено, що в C. ispahanica 'Zvezdograd' та C. viticella фаза набухання вегетативних бруньок, що вважаеться початком вегетацц, настае за досягнення суми позитивних температур значення 30,5°, у C. tibetana, C. heracleifolia, C. fargesii 'Paul Farges'i C. integrifolia 'Aljonushka' - 102°. Середш календарш дати, що вщповщають цим температурним показникам, вiдповiдно, 25 лютого та 15 березня. Настання фа-зи опадання листюв об'ектiв дослiджения вардае вiд 1 жовтня до 30 листопада. Перюд вегетацц дослiджувaних ломиносш тривае вiд 218 (C. integrifolia 'Aljonushka') до 274 (C. viticella, C. ispahanica 'Zvezdograd') календарних дшв.
Квпування об'ектiв розпочинаеться не одночасно. У третш декaдi травня з'являються квiти ломиноса фiолетового, першш декaдi червня - C. integrifolia 'Aljonushka' та C. fargesii 'Paul Farges', другш декaдi червня - C. ispahanica 'Zvezdograd', у третш декaдi червня - C. tibetana та найшзшше - у першш декaдi липня - C. heracleifolia. У рaзi затримки або бшьш раннього настання перших фаз вегетацй' початок фази квпування може змiнювaтися. У першу декаду лип-ня зaкiичуе квiтувaти C. viticella - виду притаманне пiзно-весияно-лiтне квпу-вання в умовах Киева. C. integrifolia 'Aljonushka' належить до ломиноав ранньо-лiтнього квiтувaния, осюльки припиняе кытувати в третiй декaдi липня.
Рис. Фенoлoгiчнi спектри дрiбнoквiткoвих ломиноав в умовах Киева
1ншим об'ектам приманне лiтньо-осiннe квгтування, кiнець якого припа-дае на третю декаду вересня (С. heracleifolia), першу декаду жовтня (С. ispahanica 'Zvezdograd', С. fargesii 'Paul Farges') та третю декаду жовтня (С. tibetana). Найтривалте квпування притаманне С. tibetana та С. fargesii 'Paul Farges' (4 мкящ), найкоротше - С. viticella (1 мкяць). Вважаеться, що в посyшливi роки за вдеутносп поливу тривалiсть квiтyвання може скорочуватися.
Зав'язування плодiв у об'екпв дослiдження вiдбyваеться через 1,5-2 де-кади вiд початку квiтyвання. Плоди дослвджуваних рослин дозршають через чо-тири (С. ispahanica 'Zvezdograd'), п'ять (С. tibetana, С. fargesii 'Paul Farges'), сш (С. integrifolia 'Aljonushka'), вкш (С. viticella) та дванадцять декад пiсля зав'язування (С. heracleifolia). С. ispahanica 'Zvezdograd' та С. fargesii 'Paul Farges' да-ють стерильне насiння (у суплвддях останнього трапляються поодинокi фер-тильш насiнини). У С. tibetana та С. ispahanica 'Zvezdograd' плоди зберкаються на пагонах впродовж перiодy спокою рослини.
Фенологiчнi спектри об'ектiв дослщження складено за результатами дос-лщжень для зрyчностi вiзyального сприйняття та наведено на рисунку.
Для С. tibetana, С. fargesii 'Paul Farges' та С. ispahanica 'Zvezdograd' характерною рисою е час перетину фаз бутошзацц, квпування, зав'язування та зршосп плодiв. Причиною такого явища е тривалкть перiодy квiтyвання. Перь од вегетацп бiльшостi об'ектш дослщження (окрiм С. heracleifolia й С. integrifolia 'Aljonushka') тривае до настання вiд'емних температур. Так, С. tibetana закш-чуе вегетащю з присутшми на пагонах квiтами, бутонами та плодами рiзних стадiй зршост!
Висновки. Плоди С. viticella, С. tibetana та С. heracleifolia в умовах Киева зав'язуються i дозршають до кшця вегетацiйного перюду. Оптимальним часом добору рослинного матерiалy для живцювання С. viticella i С. integrifolia 'Aljonushka' та С. fargesii 'Paul Farges' е друга та третя декади травня, С. tibetana, С. heracleifolia та С. ispahanica 'Zvezdograd' - третя декада травня та перша декада червня. Зважаючи на час настання та тривалкть квггування, дабноквггко-вим ломиносам притаманна роль пiзньовесняного, лггаього та осiннього квпу-чого акценту. Квггування тривалiстю бшьше чотирьох мкящв властиве С. tibetana та С. fargesii 'Paul Farges'.
Лiтература
1. Бескаравайная М.А. Клематисы - лианы будущего / М.А. Бескаравайная. - Воронеж : Изд-во "Кварта", 1998. - 173 с.
2. Булыгин Н.Е. Биологические основы дендрологии / Н.Е. Булыгин. - Л. : Изд-во "Агроп-ромиздат", 1982. - 80 с.
3. Вахновська Н.Г. Рекомендацй з розмноження, вирощування та використання великоквгг-кових клематис1в у м. Кшв / Н.Г. Вахновська. - К. : Вид-во "Фггосоцюцентр", 2007. - 52 с.
4. Волосенко-Веленис А.Н. Интродукция и селекция клематиса на Юге СССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук / А.Н. Волосенко-Веленис; Одесский Ордена Красного Знамени Государственный университет им. И.И. Мечникова. - Ялта, 1966. - 21 с.
5. Зайцева 1.О. Дослщження феноритмши деревних рослин : навч.-метод. поабн. - Дншро-петровськ : Вид-во Дншропетр. ун-ту, 2003. - 40 с.
6. Лапин П.И. Интродукция лесных пород / П.И. Лапин, К.К. Калуцкий, О.Н. Калуцкая. -М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 224 с.
7. Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР. - М. : Изд-во АН СССР, 1975. - 27 с.
8. RP5 / Розклад погоди: ApxiB погоди в Кита / Жулянах (аеропорт), METAR. [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://rp5.ua/Aрxiв_погоди_в_Киeвi,_Жулянаx_(аеропорт),_METAR.
Надтшла до редакцп 15.06.2016р.
Ковалышин И.Б., Пинчук А.П., Вахновская Н.Г. Сезонное развитие представителей рода Clematis L. в условиях города Киева
Фенологические наблюдения проведены для последующего использования результатов как в производстве, так и в научной деятельности. В литературе встречаются сведения об особенности роста и развития клематисов, преимущественно относящихся к группе крупноцветковых. Учитывая перспективность мелкоцветковых клематисов для использования в озеленении, целью исследования было установление их фенологических особенностей в условиях Киева. В ходе исследований установлено, что вегетация C. ispahanica 'Zvezdograd' и C. viticella начинается при достижении суммы положительных температур значения 30,5 других объектов исследования - 102 Период вегетации длится 218-274 дней. Цветение длится от одного (C. viticella) до четырех месяцев (С. ispahanica 'Zvezdograd', C. fargesii 'Paul Farges'). По результатам наблюдений проведен анализ декоративных свойств клематисов в течение периода вегетации.
Ключевые слова: мелкоцветковые клематисы, климатические условия, фенологические фазы, вегетация, цветение, плодоношение.
Kovalyshyn I.B., Pinchuk A.P., Vakhnovska N.G. Seasonal Development of Genus Clematis L. Representatives in Kyiv Conditions
Phenological observations are accomplished for the subsequent using of results both in production and in research activities. There are some evidences of growth and development features of large-flowered clematises in the literature. Taking into account the availability of small-flowered clematises for their using in urban greening, the purpose of the study was to establish their phenological features in Kyiv conditions. During the research it was found that vegetation of C. ispahanica 'Zvezdograd' and C. viticella begins at the sum of positive temperatures achieving value 30,5 °, for other research objects - 102 °. Vegetation period lasts 218274 days. Flowering lasts from 1 (C. viticella) to 4 months (C. ispahanica 'Zvezdograd', C. fargesii 'Paul Farges'). Ornamental properties of clematises had been analyzed in result of observation during the growing season.
Keywords: small-flowered clematis, climatic conditions, phenological phases, vegetation, flowering, fruiting.
УДК 630*5
ПРОСТОРОВА СТРУКТУРА М1ШАНИХ ЯЛИЦЕВИХ НАСАДЖЕНЬ ПРИКАРПАТТЯ (НА ПРИКЛАД1 СПАСЬКОГО Л1СНИЦТВА ДП "БРОШНШСЬКЕЛГ")
М.М. Король1, O.e. Токар2, В.М. Дичкевич3, А.М. Цуняк4
Описано методики та використано сучасш тдходи для дослщження просторово! структури ялицевих насаджень. Розраховано шдекси горизонтально! структури та вста-новлено типи розмщення дерев залежно вщ складу насадження та його вшу. На шдста-вi аналiзу пробних площ та повидшьно! бази даних люництва оцшено запас мшаних
1 доц. М.М. Король, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв;
2 ст. викл. O.G. Токар, канд. техн. наук - НУ "Львгвськаполггехнка";
3 асшр. В.М. Дичкевич - НЛТУ Украши, м. Льв1в;
4 зав. вщдшення землевпорядкування та дизайну А.М. Цуняк - Еколопчний коледж Львгвського НАУ
ялицевих деревосташв та 1х поширення на територн дослщного регюну. Кр1м цього, розраховано таксацшш показники у розр1з1 яруив та вшу, визначено запас кожного ярусу та деревостану загалом. Встановлено, що запас насаджень та 1х саштарний стан залежить вщ складу деревостану, вертикально'! та горизонтально! структури. Подано за-гальну лгавничо-таксацшну характеристику ялицевого насадження.
Ключовг слова: щдекс Кокса, Донелл11 Шеннона, просторова структура, ярус деревостану, кутовий шдекс, видове р1зномашття.
Вступ. Потреба населения та деревообробно! промисловостi у деревиш постiйно зростае, що зумовлюе потребу пiдвищення ефективностi ведения лко-вого господарства. Тут потрiбно використовувати не тшьки досвiд лкокористу-вання, а також сприяти науковим розробленням, якi сприяють вивченню об'ек-тивних законiв формування та розвитку лк1в. Особливу зацiкавленiсть на сьо-годш становлять мiшанi за складом та рiзнi за вiком насадження, оскшьки вони е бшьш стiйкими проти несприятливих факторш навколишнього середовища. Структура лкових масивiв формуеться пiд впливом множинних чинникiв. До основних iз них можна вiднести: регiон (географiчне розташування), природнi ареали деревних лкотворних порiд, густоту населення й шфраструктуру, штен-сивнiсть ведення лiсового господарства [11, 17, 20].
Вивчення особливостей просторово! структури лiсових екосистем допо-магае зрозумiти внутрiшнi взаемозв'язки мiж особинами популяцц, зокрема явища конкуренцц й забезпечуе уявлення про кторда розвитку деревостану. Пiзнання цих процеав потребуе виокремити iнструмент для розроблення захо-дiв щодо рацiоналiзацil систем лковирощування й лiсовiдновлення.
Останнiм часом класифкащя дерев стала одним iз найбiльш дослщжува-них питань лкшництва та лково! таксацп. Вiдповiдно до рiзних методик вико-ристовують рiзш шкали, а саме: за походженням, санiтарним та життевим станом, категориями техшчно! придатностi, за ростовими показниками (класи Кра-фта) тощо. Ц данi потрiбнi для того, щоб у подальшому дати адекватну оцiнку як дереву, так i деревостану загалом. Кр1м цього, важливо знати як розмiщенi дерева на одинищ площi, який !х тип формування та чим це зумовлено на рiз-них стадиях росту. Ввд оцiнки якiсних та кшьккних ознак окремого дерева ана-лiзуеться деревостан, насадження й лiсова екосистема. Початкову адекватну ощнку деревостану можна встановити за двома ознаками - густотою та структурою, де густота вказуе, наскшьки площа заселена деревами, а структура - як розподшеш деревш атрибути у насадженш [5, 8]. Просторова й вшова структури насадження, видове рiзноманiття - важливi показники, якi можуть застосо-вуватись для характеристики бюценозу.
Методика дослiдження. Дослiдження просторово! структури ялицевих насаджень проведено на пiдставi повидшьно! бази даних на 2010 р., картогра-фiчного матерiалу та пробних площ, якi було закладено у цих деревостанах. Ялицевi насадження Спаського лкництва ДП "Брошнiвське ЛГ" займають майже 551,9 га, що, ввдповщно, становить близько 13 % i запас !х - 120,9 тис. м3 або 10,5 % ввд загального запасу, що становить у середньому 219 м3/га. Мь шанi лiси цього лiсництва розмщенш майже рiвномiрно по всiй площi (до 85 % вiд загально! площi). Чистi насадження зосередженi iз бука лiсового та ялини европейсько! (рис. 1 та 2).
