CC BY
14
Флоронаселення встановлено на n^craBÍ флористичних та фтосощоло-гiчних описш, виконаних пiд час детально-маршрутних обстежень територц заказника. Для встановлення структури географiчних елеменпв прийнято концеп-цiю зонального географiчного елемента [1]. Нижче наводимо його систематизо-ваний список, у якому, кр1м систематичних груп, за допомогою умовних позна-чень акцентовано увагу на штродуковаш рослини (видiлено шдкресленням), та бур'яни (позначено зiрочкою на початку назв видiв). Назви видiв наведено ввд-повiдно до "Определителя высших растений Украины" [2].
LICOPODIOPHYTA (1 родина, 1 рвд, 2 види). Lycopodiaceae: Lycopodi-um annotinum L., L. clavatum L.
EQUISETOPHYTA (1 родина, 1 рад, 4 види).
Equisetaceae: *Equisetum arvense L., E. fluviatile L., E. palustre L., E. sylvaticum L.
POLYPODIOPHYTA (4 родини, 4 роди, 6 видш).
Aspidiaceae: Dryopteris austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz et Thell., D. carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs, D. filix-mas (L.) Schott. Athyriaceae: Athyrium filix-femina (L.) Roth. Hypolepidaceae: Pteridium aquilinum (L.) Kuhn. Thelypterida-ceae: Thelypteris palustris Schott.
PINOPHYTA (1 родина, 3 роди, 3 види).
Pinaceae: Abies alba Mill., Picea abies (L.) Karst., Pinus sylvestris L.
MAGNOLIOPHYTA, MAGNOLIOPSIDA (51 родит, 142 роди, 214 видш).
Aceraceae: Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L. Apiaceae: Aegopodi-um podagraria L., Angelica sylvestris L., Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm., Cicuta virosa L., Oenanthe aquatica (L.) Poir, Pimpinella saxifraga L., Sium sisaroideum DC. Apocynaceae: Vinca minor L. Araliaceae: Hedera helix L. Aristolochiaceae: Asarum europaeum L. Asteraceae: Achillea submillefolium Klok., *Anthemis cotu-la L., Aposeris foetida (L.) Less., Bellisperennis L., Centaurea jacea L., *Chamomil-la suaveolens (Pursh) Rydb., Cichorium intybus L., *Cirsium arvense (L.) Scop., C. oleraceum (L.) Scop, C. palustre (L.) Scop, C. rivulare (Jacq.) All., *C. vulgare (Sa-vi) Ten., Crepis paludosa (L.) Moench, Doronicum austriacum Jacq., *Erigeron canadensis L., Eupatorium cannabinum L., *Galinsoga parviflora Cav., Gnaphalium sylvaticum L., Helichrysum arenarium (L.) Moench, Hieracium lugdunense Rony., H. pilosella L., Leontodon autumnalis L., Leucanthemum vuigare Lam., Mycelis muralis (L.) Durmort., *Solidago canadensis L., S. virgaurea L., *Stenactis annua Nees, Taraxacum officinale Web. Ex Wigg., Tussilago farfara L. Balsaminaceae: Impatiens noli-tangere L., *I. parviflora DC. Betulaceae: Alnus glutinosa (L.) Dumort, A incana (L.) Moench, Betula pendula Roth, B. pubescens Ehrh. Boraginaceae: Myosotis nemorosa Bess., Pulmonaria obscura Dumort. Brassicaceae: Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande, *Barbarea vulgaris R. Br., *Capsella bursa-pastoris (L.) Medik., Cardamine amara L., C. parviflora L. Campanulaceae: Campanula patu-la L., Succisella inflexa (Kluk) G. Beck. Cannabaceae: Humulus lupulus L. Capri-foliaceae: Sambucus nigra L., S. racemosa L., Viburnum opulus L. Cariophyllaceae: Cerastium caespitosum L., C. holosteoides Fries, Coronaria flos-cuculi (L.) A. Br., *Melandrium album (Mill.) Garcke, Melampyrum sylvaticum L., Moehringia triner-via (L.) Clairv., Scleranthus perennis L., Spergula maxima Weihe, S. arvensis L.,
HawoHa^bHHH ^icoTexmuHHH yrnBepcHTeT yKpaiHH
Spegularia campestris (L.) Asch., Stellaria gramínea L., S. holostea L., *S. media (L.) Vill., S. nemorum L. Celastraceae: Euonymus europaea L., E. verrucosa Scop. Chenopodiaceae: *Chenopodium. suecicum J. Murr. Convolvulaceae: Calystegia sepium (L.) R. Br. Cornaceae: Swida sanguinea (L.) Opiz. Corylaceae: Carpinus betulus L., Corylus avellana L. Crassulaceae: Sedum acrae L. Dipsacaceae: Knautia arvensis (L.) Coult, Succisa pratensis Moench. Ericaceae: Calluna vulgaris (L.) Hill., Ledum palustre L. Euphorbiaceae: *Euphorbia cyparissias L., E. amygdalo-ides L., Mercurialis perennis L. Fabaceae: Chamaecytisus ruthenicus (Fisch.ex Woloszcz) Klásková, Genista tinctoria L., Lathyrus laevigatus (Waldst. et Kit.) Fritsch, L. niger (L.) Bernh., L. pratensis L., L. vernus (L.) Bernh., Lotus arvensis Pers., L. uliginosus Schkuhr., Robinia pseudoacacia L., Trifolium medium L., T. pratense L., T. repens L., Vicia cracca L. Fagaceae: Quercus robur L., Fagus sylvatica L. Gentianaceae: Centaurium erythrea Rafin. Geraniaceae: Geranium sylvati-cum L., G. palustre L. Hypericaceae: Hypericum perforatum L., Lamiaceae: Ajuga reptans L., Betonica officinalis L., Clinopodium vulgare L., Galeobdolon luteum Huds., Galeopsis pubescens Bess., G. speciosa Mill., *G. tetrahit L., Glechoma hede-racea L., Lycopus europaeus L., Mentha arvensis L., M. longifolia (L.) Huds., Prunella vulgaris L., Scutellaria galericulata L., Stachys palustris L., S. sylvatica L., Thymus alternans Klock., T. pulegioides L. Lythraceae: Lythrum salicaria L. Ole-aceae: Fraxinus excelsior L. Onagraceae: Chamerion angustifolium (L.) Holub, Epi-lobium collinum C.C. Gmel., E. palustre L., E. parviflorum Schreb. Oxalidaceae: Oxalis acetosella L., *Xanthoxalis dilenii (Jasg.) Holub, *Xantoxalis fontana (Bunge) Holub. Plantaginaceae: Plantago lanceolata L., *P. major L. Polygalaceae: Polygala vulgaris L. Polygonaceae: Polygonum aviculare L., P. hydropiper L., P. convolvulus L., P. persicaria L., Rumex acetosa L., *R. acetosella L., R. conglomeratus Murr., R. sylvestris (Lam.) Wallr. Primulaceae: Lysimachia nemorum L., L. nummularia L., L. vulgaris L., Menyanthes trifoliata L., Naumburgia thyrsiflora (L.) Reichenb., Primula vulgaris Huds., Trientalis europaea L. Ranunculaceae: Actaea spicata L., Caltha palustris L., Hepatica nobilis Mill., Ranunculus acris L., R. flammula L., R. repens L. Rhamnaceae: Frangula alnus Mill. Rosaceae: Cerasus avium (L.) Moench, Comarum palustre (L.) Scop., Crataegus curvisepala Lindm., C. lipskyi Klok., Filipendula ulmaria (L.) Maxim., Fragaria vesca L., Geum rivale L., *G. urba-num L., Malus sylvestris (L.) Mill, Padus avium Mill., Potentilla anserina L., P. argentea L., P. erecte (L.) Rausch., P. reptans L., Pyrus communis L., Rosa canina L., Rubus hirtus Waldst. et Kit., R. idaeus L., R. serpens Weihe, Sorbus aucuparia L. Rubiaceae: Cruciata glabra (L.) Ehrend., C. laevipes Opiz, Galium mollugo L., G. odoratum (L.) Scop., G. palustre L., G. verum (L.) Ehrend. Salicaceae: Populus tremula L., Salix aurita L., S. caprea L., S. cinerea L. Saxifragaceae: Chrysospleni-um alternifolium L. Scrophulariaceae: *Linaria vulgaris Mill., Melampyrum nemo-rosum L., M. sylvaticum L., Odontites vulgaris Moench, Scrophularia nodosa L., S. umbrosa Dumort., *Verbascum lychnitis L., Veronica arvensis L., V. beccabunga L., V. chamaedrys L., V. officinales L., Solanaceae: Solanum dulcamara L., *S. nigrum L. Tiliaceae: Tilia cordata Mill. Ulmaceae: Ulmus glabra Huds. Urticaceae: *Urti-ca dioica L. Vaccinaceae: Oxycoccus palustris Pers., Rhodococcum vitis-idaea (L.) Avror., Vaccinium myrtillus L., V. uliginosum L. Valerianaceae: Valeriana officina-
84
36ipHHK HayKOBO-TexHÍHHHX npa^
les L., V. simplicifolia (Reichenb.) Kabath, V. tripteris L. Violaceae: Viola arvensis Murr., V. canina L., V. palustris L., V. reichenbahia Jord. ex Bereau.
MAGNOLIOPHYTA, LILIOPSIDA (10 родин, 33 роди, 57 BTOiB).
Alismataceae: Alisma plantago-aquatica L. Alliaceae: Allium victorialis L. Araceae: Calla palustris L. Cyperaceae: Carex acuta L., C. acutiformis Ehrh., C. brizoides L., C. digitata L., C. leporina L., C. nigra (L.) Reichard, C. pallescens L., C. pilosa L., C. sylvatica Huds., C. vesicaria L., Scirpus sylvaticus L. Hydrocharita-ceae: Elodea canadensis Michx. Iridaceae: Iris pseudoacorus L. Juncaceae: Juncus bufonius L., J. conglomeratus L., J. effusus L., J. inflexus L., Luzula campestris (L.) DC., L. pilosa (L.) Willd. Liliaceae: Convallaria majalis L., Majanthemum bifolium (L.) F.W. Schmidt, Paris guadrifolia L., Polygonatum multifiorum (L.) All., P. verti-cillatum (L.) All., Veratrum lobelianum Bernh. Poaceae: Anthoxanthum odoratum L., Arrhenatherum elatius (L.) J.et C. Presl, Calamagrostis canescens (Web.) Roth, C. epigeios (L.) Roth, C. neglecta (Ehrh.) Gaertn. Mey. et Scherb., Dactylis glomera-ta L., D. polygama Horvat., Deshampsia caespitosa (L.) Beauv., *Elytrigia repens (L.) Nevski, Festuca ovina L., F. pratensis Huds., F. rubra L. s. str., Glyceria maxima (C. Hartm.) Holmb., G. nemoralis (Uechtr.) Uechtr., G. Holcus mollis L., H. lana-tus L., Lolium perenne L., Koeleria cristata (L.) Pers., Melica nutans L., Milium effu-sum L., Phalaroides arundinaceae (L.) Rausch., Phleum pratense L. Phragmites australis (Cav.) Trin., Poa annua L., P. nemoralis L., P. pratensis L., P. palustris L., *Setaria viridis (L.) Beauv. Typhaceae: Typha latifolia L.
Сучасне флоронаселення заповщного урочища "Немирш" сформоване 289 видами, яю належать до 184 родш, 68 родин п'ятьох вщдшв. Абсолютна бшь-шкть i3 них е видами порядку Magnoliophyta - 218 видш. Належать вони до 142 родш i 51 родини. Iншi вiддiли подаш 2-6 видами однiеi або кшькох родин. Серед них переважають трави - 240 видш (85,3 %). Дерев в урочищi росте 23 види (7,7 %), чагарникiв - 13 видш (4,5 %) i стiльки ж чагарничкiв i нашвчагарничкш.
З iнтродукованих видiв росте тшьки Robiniapseudoacacia. Бур'янiв нара-ховано 30 видш (10,1 %). Територгя заповiдного урочища характеризуеться великою рiзноманiтнiстю екотопiв, чим зумовлений весь спектр видш за ступенем пристосування до них. За ступенем пристосування до водного середовища i зво-ложення грунту нараховано: гiдрофiтiв - 2 (0,7 %), гiгрофiтiв - 69 (23,8 %), ме-зоф^ш - 207 (72,0 %), ксерофiтiв - 11 (3,5 %), а за ступенем пристосування до родючост грунту: евтрофiв - 134 (46,5 %), мезотрофiв - 146 (50,7 %), олтетро-фiв - 9 (2,8 %).
У заповiдному урочищi нараховано 24 види (7,7 %), якi генезою i характером сучасного поширення пов'язанi з прськими крашами. Це такi види: мон-таннi - Abies alba, Allium victorialis, Alnus incana, Cardamine amara, Polygonatum verticillatum, Thymus alternans, Valeriana. simplicifolia, V. tripteris; неморально-монтанш - Acer pseudoplatanus, Aposeris foetida, Dactylis polygama, Doronicum austriacum, Euhhorbia amygdaloides, Fagus sylvatica, Geranium sylvaticum, Hedera helix, Hieracium lugdunense, Lathyrus laevigatus, Lysimachia nemorum, Primula vulgaris, Rubus serpens; бореально-монтанш - Carex leporina, Picea abies, Sam-bucus racemosa.
Решта видiв е видами бореального - 108 (37,8 %), неморального - 108 (37,8 %), аридного - 14 (5,4 %) зональних географiчних елеменлв. 35 видiв
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
(11,3 %) е азональними i це переважно бур'яни, кiлькiсть яких може змшювати-ся, оскiльки ростуть вони здебшьшого на кормових полях та на лкорозсадни-ках, якi займають незначну площу в межах заказника. Наявнкть у rpyni ба-гатьох монтанних видiв дае пiдстави припустити, що лiсовий масив, на частиш якого створено заповiдне урочище "Немирш", е рефyгiyмом льодовикового пе-рюду. Для збереження yнiкального флорокомплексу територда заказника пот-рiбно значно розширити й долучити до нього види, ям генезою i характером поширення пов'язанi з гiрськими крашами.
Лггература
1. Малиновський К. А. Рослиншсть високогiр'я Украшських Карпат / К. А. Малиновський. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 279 с.
2. Определитель высших растений Украины. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
3. Слободян М.П. Пам'ятки природи та цшш деревостани захщно'! частини ршнинно'! Львь вщини / М.П. Слободян // Матерiали III з'1'зду Украхнського ботанiчного т-ва. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 261 с.
4. СорокаM.I. Рослиншсть Украшського Розточчя / M.I. Сорока. - Львш : Вид-во "Свгг", 2008. - 434 с.
5. Стойко С.М. Боташчш резервати i пам'ятки природи Львшсько'! област / П.М. Жижин, С.М. Стойко // Охорона природи Украшських Карпат та прилеглих територш : зб. наук. праць. -К. : Вид-во "Наук. думка", 1980. - 279 с.
6. ТкачикВ.П. Зшшдка Allium victorialis L. (Liliaceae) в украшськш частиш Розточчя / В.П. Ткачик // Украхнський ботанiчний журнал : наук. журнал НАН Украши, 1нститут ботанжи iм. М.Г. Холодного НАН Украши. - 1995. - Т. 55, № 4. - С. 544-546.
7. Wierdak S. Nieco o rozsiedleniu limby w Karpatach Wschodnich / S. Wierdak. - Sylvan, r. 45, 1927. - S. 201-207.
Надшшла до редакцп 26.06.2016р.
Terelya I.P., Tkachyk I. V. The flora composition of "Nemyriv" reserve
These systematic data on flora composition of the reserve of local importance "Nemyriv". In the list are 289 species belonging to 184 genuses, 68 families and 5 divisios. Established its geographic structure, based on the concept of zonal geographic element. Particular attention is given to species that are the origin and nature of modern distribution to include mountainous countries. The article also presents data on the structure and level of ed-aphyc adaptation to soil moisture and nutritional. It was established that most edaphothyps is mesophytic and mesotrophic. In the reserve revealed a number of weeds, whose appearance is a result of human activities.
Keywords: species, weed, flora composition, systematic structure, geographical element, edaphic element, Nemyriv, reserve.
Тереля И.П., Ткачык И.В. Флоронаселение заповедного урочища "Немиров"
Приведены систематизированные данные о флоронаселении заповедного уро-чи-ща "Немиров". В список включено 289 видов, принадлежащих к 184 родам, 68 семействам и 5 отделам. Согласно концепции зонального географического элемента установлена его географическая структура. Особое внимание уделено видам, которые генезисом и характером современного распространения приурочены к горным странам. Приведены также данные относительно эдафической структуры по степени приспособления к влажности и трофности почвы. Установлено, что большинство эдафотипов являются мезофитами и мезотрофами. В урочище обнаружено много сорняков, появление которых является следствием хозяйственной деятельности человека.
Ключевые слова: вид, флоронаселение, сорняк, систематическая структура, географический элемент, эдафический элемент, Немиров, заповедное урочище.
УДК 58.056:582.675.1(477-25)
СЕЗОННИЙ РОЗВИТОК ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ CLEMATIS L.
В УМОВАХ М1СТА КИеВА
I.E. Ковалишин1, А.П. Штук2, Н.Г. Вахновська3
Фенолопчш спостереження здшснюють для наступного використання результатiв як у виробництв^ так i в науковш дiяльностi. У лiтературi трапляються свiдчення про особливостi росту i розвитку ломиносiв, що переважно належать до групи великоквгг-кових. Зважаючи на перспективнiсть дрiбноквiткових ломиносiв для використання в озелененш, метою дослщження було встановлення i'x фенологiчних особливостей в умовах Киева. Пiд час дослщжень встановлено, що вегетацiя C. ispahanica 'Zvezdograd' та C. viticella починаеться за досягнення суми позитивних температур значения 30,5°, iнших об'ектiв дослiдження - 102°. Перюд вегетацп тривае 218-274 дш. Квггування три-вае вiд одного (C. viticella) до чотирьох мiсяцiв (С. ispahanica 'Zvezdograd', C. fargesii 'Paul Farges'). За результатами спостережень здшснено ан^з декоративних властивос-тей ломиносш впродовж перiоду вегетаци.
Ключов1 слова: дабноквпж^ ломиноси, клiматичнi умови, фенолопчш фази, ве-гетацiя, квiтування, плодоношення.
Вступ. Результати фенологiчних спостережень мають неабияку цiннiсть iз практичного та теоретичного аспекпв. Вони мають значения у визначенш ро-лi рослин в угрупованш пiд час ландшафтного проектування, оскiльки мiстять данi про динамку !х розвитку та декоративш особливостi. Важливою шформа-цiею для вегетативного розмноження е час настання фази бутонiзацii, оскiльки, вiдповiдно до рекомендацш [3], живцi потрiбно нарiзати саме в цей перiод. За генеративного розмноження видiв збiр матерiалу здiйснюють у промiжок часу мiж дозрiваниям плодiв та i^ опаданням [1]. Вихiдною iнформацiею для плану-вання операцiй догляду за рослинами (полив, шдживлення, формування габпу-су) також е результати фенолопчних спостережень. Теоретична щншсть поля-гае в тому, що отримаш данi е базовими для дослiджень з штродукцц [4, 6].
Група дрiбноквiткових ломиносiв мiстить багаторiчнi декоративнi рос-лини, що iстотно вiдрiзияються за зовшшшм виглядом. Бiльшiсть видiв та куль-тиварiв (традицiйно - сорпв) належить до групи лiан, ям крiпляться до опори за допомогою черешюв листкiв (чагарниковi лiани-листолази), проте присутнi й прямостоячi напiвчагарники. Ритми сезонного розвитку дрiбноквiткових ломи-ноав також досить розбiжнi в чаа [1]. У лiтературi трапляються свдаення про рiст i розвиток переважно великокв^кових ломиносiв. Найповнiшi данi про дрiбноквiтковi види отримано в Шкггському ботанiчному саду Нацiонального наукового центру НААН Украши та висвiтлено в працях його науковцiв [1, 4].
Мета роботи - дослвдити вегетативний розвиток та морфологiчнi змiни генеративних органiв дрiбноквiткових ломиносiв i виявити клiматичнi переду-мови i^ настання в умовах Киева.
Матерiали та методи. Фенолопчш спостереження проведено у Нащ-ональному боташчному саду iм. М.М. Гришка НАН Украши (НБС) протягом
1 acnip. 1.Б. Ковалишин - НУ бюресурав i природокористування Украши, м. Ки!в;
2 доц. А.П. Пшчук, канд. с.-г. наук - НУ бюресурс1в i природокористування Украши, м. Ки!в
3 ст. наук. сп1вроб. Н.Г. Вахновська, канд. бюл. наук - Нaцiонaльний боташчний сад1м. М.М. Гришка НАН Украши, м. Ки!в
