Фітопатогени та шкідники видів роду тіш L. в умовах міста Львова Текст научной статьи по специальности «Биологические науки»

дниками та пошкодження фiтопатогенами використано шкали Í3 методик, зап-ропонованих вщдтом прогнозування та фiтосандiагностики Головдержзахисту, зпдно з якими ураження рослини хворобою: 0,1-10 % - 1 бал, 11-25 % - 2 бали, 26-50 % - 3 бали, 51 % i бшьше - 4 бали. Заселення шкщниками: 0,1-25 % -1 бал, 26-50 % - 2 бали, 51 % i бшьше - 3 бали.

Результати i обговорення. Найпоширетшими фггопатогенами видiв роду Tilia виявились: омела бша (Viscum album L.), що вражае як штродуковат, так i автохтоннi види, нектрюз (Nectria cinnabarina Henn.), справжнш трутовик (Fomes fomentarius (L.) Gill), шизофш звичайний (Schizophyllum commune Fr.) (рис. 1), церкоспороз (Cercospora microsora Sacc.), (Mycosphaerella microsora), глеоспорюз (Gloeosporium tiliae), тиростромоз (збудник - Thyrostroma compac-tum Sacc.) [4, 7, 10], який особливо активно вражав дерева мюта у 2015 р. О^м грибкових, липи вражаються також i бактерiальними хворобами (рис. 2), моро-зобiйними трiщинами, крайовими отками та хлорозом. Ступiнь ураження дерев Cercospora microsora Sacc. становить 2-3 бали у складi насаджень закритих просторiв (арборетум села Страдч, парк "Стрийський", ботанiчний сад ушвер-ситету iм. 1вана Франка). Передчасна дефолiацiя спостерiгаеться найчастiше у дерев, що ростуть у лунках, особливо на вулицях центрально!* частини мюта.

Згiдно з нашим спостереженням, липа американська (Tilia americana L.) виявилась найменш стiйкою до заселення Viscum album, що особливо проявилось на вул. Ряшiвськiй i Липовш аде!. Проте ця рослина-паразит також значно вражае iншi види лип. Зокрема, íí виявлено на деревах липи широколисто'' (Tilia platyphyllos Scop.) у боташчному саду утверситету iм. 1вана Франка i на вул. Науковш та на лит дрiбнолистiй на вул. Науковш i парках ("Снопювський", мСкнилiвськийм, iм. 1вана Франка). Насадження закритих просторiв з участю лип частiше пiддаються пошкодженням збудниками Nectria cinnabarina Henn.

Рис. 1. Враження Schizophyllum commune Fr.

Рис. 2. Утворення на emoeöypi липи

та Fomes fomentarius (L.) Gill. Ураження Schizophyllum commune Fr. спостерка-лося i в умовах вулиць Львова.

У 2015 р. виявлено ктотне збшьшення чисельностi дерев лип, уражених збудником Thyrostroma compactum Sacc. Ця хвороба особливо активно поши-рюеться в парках, скверах, лках та вулицях, вражаючи пошкодженi дерева уна-слвдок неправильного !х обрiзування чи шших механiчних впливiв. Вiдносно низькою стшкктю до ураження Thyrostroma compactum характеризуются мо-лодi дерева лип. Яскравим прикладом ураження цим збудником е липа евро-пейська (Tilia х europaea L.), яка росте у парку "Пiщанi озера", липа дрiбнолис-та (Tilia cordata Mill.) (сквер "На валах", вул. Паачна, вул. Липинського, пр. Чорновола) та T. platyphyllos (парк "Снопювський").

Виявлено також хвороби, яю спричинеш умовами мкцезростання: дефь цит елементiв мiнерального живлення часто спричиняе хлороз, посушливiсть -передчасну дефолiацiю, надмiрна вологiсть - пожовтшня листкiв. Неправильне або несвоечасне (виконання у неприйнятний для рослин перюд) обрiзування крони чи видалення порослi е однiею з основних причин ураження фiтопатоге-нами окремих дерев.

Одним iз найпоширенiших ентомошкiдникiв роду Tilia е червоноклоп червоний (Pyrrhocoris apterus L.). О.П. Корж [3] зазначае, що цей вид е шдика-тором стану пов^я, а отже, у зонах iз високим ступенем забруднення не засе-ляе дерев. Однак в уах категориях зелених насаджень Львова, де проводили спостереження, виявлено цього шюдника. Найчисельшше його заселения спос-терiгалося на вул. Паачшй, де уражено 90 % дерев лип (табл.).

Наймасовше ураження дерев липовою мiнуючою мiллю (Phyllonorycter issikii Kumata) спостережено вл^ку 2015 р. у рiзних садово-паркових об'ектах (парки, сквери, вулицi) i навiть в лкостанах. Ii видiлення е шюдливими для рослин. Найменш пошкоджеш дерева вулиць центрально! частини мкта та з висо-ким ступенем урбогенного навантаження - це проспекти Чорновола та Свободи i рядова посадка лип по вул. Ряшшськш. Високу частку ураження дерев липи дрiбнолисто! (83-100 %) шкiдником спостережено у парках iм. 1вана Франка i "Стрийський" та скверах по вул. Батуринськш i Коновальця. Липа широколиста виявилась бiльш стiйкою до пошкодження Phyllonorycter issikii, нiж липа дрiб-нолиста. Найбiльше !! ураження (10-20 % дерев) спостережено у парках "Стрийський" i "Снопювський" та скверi на вул. Батуринськш (див. табл., рис. 3).

Навесш спостережено активне пошкодження дерев лип дрiбнолисто! i широколисто! листогризучими шкодниками - золотогузом (Euproctis chysor-rhoea L.) та п'ядуном зимовим (Operophtera brumata L.). Найбiльшого ураження цими шюдниками зазнають дерева по вул. Патона, Володимира Великого, Па-счнш i проспектi Чорновола, де воно досягае 50-90 %. Пiк розвитку цих шюд-ниюв спостерiгаеться наприюнщ травня - на початку червня.

На окремих вулицях i парках Львова виявлено штенсивний розвиток та ураження дерев липовою попелицею (Eucalipterus tiliae L.), липовою мшлю-ма-люткою (Stigmella tiliae Frey), слимаками, клопами, травневим (Melolontha me-lolontha L.) та червневим (Amphimallon solstitlahs L.) хрущами, липовим слизо-вим пильщиком (Caliroa annulipes Kl.), липовою галицею (Didymomyia tiliacea Bremi.) (рис. 4), липовим галовим (Eriophyes tiliae L.), крайовим (Eriophyes tet-

ratrichus Nal), звичайним павутинним (Tetranychus urticae Koch.), липовим па-вутинним (Schizotetranychus tiliarum Herrn.), липовим гладким (Eriophyes leosoma) та жилковим (Eriophyes tiliaenervalis) клщиками [1, 6, 10] (див. табл.).

Табл. Стутнь ураження дерев штдниками найпоширемших _представнишв роду, %_

Садово-парковий об'ект (к-сть дослщних дерев) Вид шюдника

Phyllonorycter issikii Kumata e .¡з § ^ i-i 1 Caliroa annulipes Kl. Harmonia axyridis Pallas Schizo te tranychus tiliarum Herm Eriophyes tiliae L. Hyphantria cunea Drury Stigmella tiliae Frey Operophtera bru-mata L.

липа дрiбнолиста

Парк iм. 1вана Франка (50) 100 26 24 6 4 10 4 10 20

Стрийський парк (50) 90 24 26 4 6 24 2 40 20

Сквер на вул. Коновальця (20) 100 24 24 5 - 50 - - 24

Сквер на вул. Батуринськш (30) 83 33 17 33 13 60 17 33 53

Сквер на пл. Данила Галицького (14) 7 50 14 21 - 71 7 - 7

Вул. Паачна (50) 2 20 20 24 10 90 6 12 16

Вул. Липова алея (30) - 13 47 7 7 33 7 17 10

Вул. Володимира Великого (20) - 20 10 15 - 50 10 5 10

Вул. Мазепи (50) 2 10 10 46 8 40 - 4 14

Проспект Чорновола (10) - 50 10 80 30 40 - - 10

Арборетум с. Страдч (20) 50 - 25 - - 40 - 10 -

липа широколиста

Парк iм. 1вана Франка (50) 20 10 - 10 6 80 - 4 20

Стрийський парк (50) 10 10 - 10 4 70 - 2 10

Снопювський парк (50) 10 5 - - - 50 - 10 5

Сквер на вул. Батуринськш (10) 10 20 - 10 10 60 20 - 20

Вул. Паачна (50) - 10 - 78 24 52 4 - 20

Вул. Володимира Великого (50) - 80 - 90 10 58 6 - 24

Вул. Патона (50) о 3 60 - 10 60 90 10 4 90

Проспект Чорновола (10) - 50 - 100 90 90 10 10 80

Арборетум с. Страдч (5) - 20 - - - 20 - 40 -

Рис. 3. Ураження листкгв липи Рис. 4. Пошкодження липи

др1бнолисто'1 Phyllonorycter issikii Kumata др1бнолисто1 Didymomyia tiliacea

Влiтку 2015 р. спостережено масове заселення щитшкою представникiв bcíx видiв роду Tilia (рис. 5) в насадженнях вулиць, скверiв та napKiB, наймен-ший ступiнь пошкодження у лiсах примюько'* зони (Винникiвське та Липни-ювське лiсництва). Видшення шкiдника блокують дихання та утворюють липку поверхню, на яку осщають продукти згоряння автотранспорту i пил, що е од-нieю з причин передчасно'1 дефолiащí [4]. У 2015 р. встановлено збшьшення по-пуляцп азiйських сонечок (Harmonia axyridis Pallas), особливо на деревах ву-личних насаджень. Весь цикл розвитку цих комах проходить у кронах лип i ха-рчуються вони попелицями [10] (рис. 6). Однак збшьшення ''х чисельносп приз-водить до вимирання автохтонних сонечок.

Рис. 5. Пошкодження листтв липи Рис. 6. Личинки Harmonia axyridis широколистое щитiвкою Pallas. на листках липи широколистое

У процеа проведеного дослщження виявлено, що деяк види роду Tilia (T. tomentosa, T. х euchlora, T. dasystyla Steven) e небезпечними для окремих представникiв ентомофауни - бджiл, ос, джмелiв, оскшьки 'х пилок е токсич-ним для цих комах [12-14]. За даними провщних дендрологiв, однieю з найстш-кiших до хвороб та шшднишв е липа кримська [8, 9], однак, порiвняно з попе-реднiми 2013 та 2014 рр., у 2015 р. вона також активно пошкоджувалась енто-мошкiдниками. Найменш стшкою виявилась T. cordata, T. tomentosa та T. platy-phyllos, листки яких густо вкрил волосками i пошкоджуються ентомошюдника-ми значно менше.

Найбiльшого ураження хворобами i шюдниками зазнали дерева у бота-нiчному саду унiверситету iм. 1вана Франка (по вул. Кирила i Методiя), парках (iм. 1вана Франка, "Стрийський", мПiщанi озера"), скверах (по вул. Батуринсь-кiй, Коновальця, Ряшiвськiй), вулицях (Патона, Ряшiвськiй, Науковш, Липова Алея, Виговського та Липинського), частково - на проспект Чорновола.

Липи, що ростуть солiтерно, вражаються хворобами меншою мiрою, нiж у рядових посадках i бiогрупах. Небезпеку несуть мехатчш пошкодження дерев, особливо тд час прокладання стежково-дорожнього полотна, неправильне обрiзування, обламування гшок тощо. Рiзнi види пошкоджень деревних рослин знижують не лише ''х стiйкiсть, а й декоративнiсть.

Висновки. Загалом, фiтосанiтарний стан дерев видiв роду Tilia у Львовi е задовшьний. Однак, у 2015 р. виявлено тдвищену активнiсть ураження збуд-никами тиростромозу - одте'* iз найнебезпечнiших хвороб. Одночасно з цим,

спостережено збшьшення чисельносп мiнуючоi мол^ щилвок, клщикш та пи-льщиюв.

Лiтература

1. Галынская Н.А. Фитопатологическая оценка древесных растений и видовой состав патогенов в старинных парках Витебской области / Н.А. Галынская, И.М. Гаранович // Вюник укра-шського тов-ва генетикв i селекщонергв : зб. наук. праць. - 2009. - Т. 7, № 1. - С. 17-30.

2. ЗажаВ.К. Дендрофлористичний склад вуличних насаджень мiста Львова / В.К. Зажа, H I. Карпин // Науковi працi Лвдвничо! академп наук Украши : зб. наук. праць. - Львгв : РВВ НЛТУ Украши. - 2014. - Вип. 12. - С. 69-72.

3. Корж О.П. Pyrrhocoris apterus як бюшдикатор стану довкшля / О.П. Корж // Вюник Хар-ювського национального унiверситету iM. В.Н. Каразша : зб. наук. праць. - 2013. - Вип. 17. - С. 110-114.

4. Кузьмичев Е.П. Болезни древесных растений: справочник. - Сер.: Болезни и вредители в лесах России. - Том 1. / Е.П. Кузьмичев, Э.С. Соколова, Е.Г. Мозолевская. - М. : Изд-во ВНИ-ИЛМ, 2004. - 120 с.

5. ЛуцишинО.Г. Адаптацш деревних рослин техногенно трансформованих урбоедафото-шв (на ^H^^i м. Кт'в) / О.Г. Луцишин, Т.В. Белошапка, 1.К. Тесленко, 1.В. Ткаченко // Доповь дiHАHУкраiни : наук.-теор. журнал. - 2013. - № 5. - С. 186-192.

6. Нжггенко Г.М. Комплекс шюдливих членистоногих на кашташ юнському в умовах м. Киева / Г.М. Нттенко, С.В. Свиридов // Захист i карантин рослин : зб. наук. праць. - 2007. -Вип. 53. - С. 468-484.

7. Станчева Й. Атлас болезней сельскохозяйственных культур. - Сер. 5. Болезни декоративных и лесных культур / Й. Станчева, Б. Роснев. - София-М. : Изд-во PENSOFT, 2005. - 348 с.

8. Кучерявий В.П. Фтопатолопчний стан зелених насаджень м. Львова / В.П. Кучерявий, Л.1. Стасевич, В.О. Крамарець, А.А. Космеда // Взаемодш науки i виробництва у люопромисло-вому комплекс : тези доп. Респ. наук.-техн. конф. 5-7 лютого 1991 р. м. Львгв / Рес. Будинок екон. i наук.-техн. пропаганди тов. "Знання" Украши, ЛЛТ1. - К. : Вид-во "Знання", 1991. - С. 17-18.

9. Стасевич JI. I. Хвороби насаджень комплексно! зелено! зони м. Львова / Л.1. Стасевич, В.О. Крамарець, С.1. Миклуш // Захист люгв Украшських Карпат вщ хворiб i шюдниюв : тези доп. 1У-о! наук.-техн. конф., 20-21 жовтня / УкрНД1ГЛ; гл. ред. А.М. Гаврусевич. - 1вано-Фрнювськ, 1992. - С. 45-52.

10. Чураков Б.П. Лесная фитопатология : учебник / Б.П. Чураков, Д.Б. Чураков; под ред. проф. Б.П. Чуракова. - Изд. 2-ое, [перераб. идоп.]. - СПб. : Изд-во "Лань", 2012. - 448 с.

11. Baczewska A.H. Influence of Saline Stress on the Abudance of Lime Aphid (Eucallipterus ti-liae L.) on the Leaves of Street trees - Crimean Linden / A.H. Baczewska, W. Dmuchowski, D. Goz-dowski, M. Styczek and P. Br^goszewska // Proceedings of ECOpole. - 2011. - Vol. 5, No. 1. - Pp. 13-19.

12. Illies, I. The Foraging Behaviour of Honeybees and Bumblebees on Late Blooming Lime Trees (Tilia spec) (Hymenoptera: Apidae) Das Sammelverhalten von Honigbienen und Hummeln an spätblühenden Linden (Tilia sp.) (Hymenoptera: Apidae) / I. Illies, W. Mühlen // Entomologica Generalis. -2009. - Vol. 30(2). - Pp. 155-165.

13. Johnson R.M. Honey Bee Toxicology / R.M. Johnson // Annual Review of Entomology. -2015. - Vol. 60. - Pp. 415-434.

14. Pigott C.D. Lime-trees and Basswoods: a biological monograph of the genus Tilia / CD Pi-gott. - Cambridge University Press, Cambridge and New York, 2012. - Pp. 395.

Надтшла до редакцп 02.06.2016р.

Карпин Н.И. Фитопатогены и вредители видов рода Tilia L. в условиях города Львова

Приведены результаты изучения энтомофауны и фитопатогенов зеленых насаждений с участием представителей рода Tilia L. во Львове. Определены степень повреждения и видовые особенности поражения болезнями и вредителями в зависимости от условий произрастания и урбогенной нагрузки. Выявлено, что наиболее распространенными заболеваниями лип являются: темно-бурая пятнистость (возбудитель - Cercospo-

ra microsora Sacc.), гелиоспориз (возбудитель - Discula umbrinella), тиростромоз (возбудитель - Thyrostroma compactum) и шизофил обычный (Schizophyllum commune Fr.). Самыми опасными представителями энтомофлоры оказались щитовки, минирующая моль, пилильщики, клещики и гусеницы. Наименее устойчивым видом к болезням и повреждениям вредителями во Львове является липа мелколистная. В общем, фитоса-нитарное состояние лип улиц, парков и скверов города оказалось удовлетворительным.

Ключевые слова: род Tilia L., фитопатогены, вредители, фитосанитарное состояние, Львов.

Karpyn N.I. Patogens and Pests of Genus Tilia L. in Lviv

The results of the study of entomofauna and pathogens green space the genus Tilia L. in Lviv are given. We determined the extent of damage and the specific features of defeat diseases and pests depending on habitat conditions and and urban load. The most common diseases of lindens are revealed to be dark brown spot (pathogen - Cercospora microsora Sacc.), heliosporiz (agent - Discula umbrinella), tyrostromoz (agent - Thyrostroma compactum) and shyzofil normal (Schizophyllum commune Fr.). The most dangerous representatives of entomofauna appear to be quadraspidiotus perniciosus, sawflies, caterpillars and mites. T. cordata is the least resistant to damage of diseases and pests among species of the genus Tilia L. In general, the phytosanitary status of lindens in streets, parks and squares of the city was proved to be satisfactory.

Keywords: genus Tilia L., pathogens, pests, phytosanitary state, Lviv.

УДК 581.524

ФЛОРОНАСЕЛЕННЯ ЗАПОВ1ДНОГО УРОЧИЩА "НЕМИР1В" 1.П. Тереля1, I.B. Ткачих2'3

Наведено систематизоваш даш про флоронаселення заповщного урочища "Неми-piB". Список Miwmb 289 B^iB, як належать до 184 родш, 68 родин i 5 вщцшв. Вщпо-вщно до концепцй зонального геогpафiчного елемента встановлено геогpафiчну структуру B^iB. Особливу увагу придшено видам, яю генезою i характером сучасного поши-рення приурочеш до прських краш. Наведено також даш щодо едафiчноi структури флоронаселення за ступенем пристосування до вологост та тpофностi грунту. Встановлено, що бiльшiсть видiв е мезоф^ами та мезотрофами. У заповщному уpочищi виявле-но багато бур'яшв, появаяких е наслiдком господарсько'! дiяльностi людини.

Ключовi слова: вид, флоронаселення, бур'ян, систематична структура, геогpафiч-ний елемент, едафiчний елемент, Немирш, заповщне урочище.

Вступ. Заповiдне урочище "HeMHpiB" створено у 1984 р. з метою охоро-ни унiкального для Розточчя острiвного мiсцезнаходження монтанного виду Abies alba Mill. Розташоване воно бшя села Немирiв у Яворiвському р-нi Львiв-сько! обл. Шдпорядковане Немирiвському лiсництву ДП "Рава-Руське лкове господарство" Львiвського обласного управлiння лкового та мисливського гос-подарства. Заповвдне урочище входить до Мiжнародного бюсферного резервату "Розточчя". Його площа становить 276 га.

Лггературних даних про бюту заповiдного урочища "Немирш" дуже мало i стосуються вони переважно опису деревостанiв з участю A. alba [3, 5, 7], окремих фiтоценозiв [4] або ж знахщок окремих видк, якi генезою та характером сучасного поширення пов'язаш з гiрськими крашами [6].

1 доц. 1.П. Тереля, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львгв

2 студ. 1.В. Ткачик - НЛТУ Украши, м. Льв1в

3 Автори висловлюють щиру вдячшсть В.П. Ткачику за допомогу в збор1 матер1ал1в для подготовки статл до друку.

Флоронаселення встановлено на n^CTaBi флористичних та фтосощоло-гiчних описiв, виконаних пiд час детально-маршрутних обстежень територц заказника. Для встановлення структури геогрaфiчних елеменпв прийнято концеп-цiю зонального геогрaфiчного елемента [1]. Нижче наводимо його систематизо-ваний список, у якому, крш систематичних груп, за допомогою умовних позна-чень акцентовано увагу на штродуковаш рослини (видiлено шдкресленням), та бур'яни (позначено зiрочкою на початку назв видiв). Назви видiв наведено ввд-повiдно до "Определителя высших растений Украины" [2].

LICOPODIOPHYTA (1 родина, 1 рвд, 2 види). Lycopodiaceae: Lycopodi-um annotinum L., L. clavatum L.

EQUISETOPHYTA (1 родина, 1 рад, 4 види).

Equisetaceae: *Equisetum arvense L., E. fluviatile L., E. palustre L., E. sylvaticum L.

POLYPODIOPHYTA (4 родини, 4 роди, 6 видiв).

Aspidiaceae: Dryopteris austriaca (Jacq.) Woynar ex Schinz et Thell., D. carthusiana (Vill.) H.P. Fuchs, D. filix-mas (L.) Schott. Athyriaceae: Athyrium filix-femina (L.) Roth. Hypolepidaceae: Pteridium aquilinum (L.) Kuhn. Thelypterida-ceae: Thelypteris palustris Schott.

PINOPHYTA (1 родина, 3 роди, 3 види).

Pinaceae: Abies alba Mill., Picea abies (L.) Karst., Pinus sylvestris L.

MAGNOLIOPHYTA, MAGNOLIOPSIDA (51 родит, 142 роди, 214 видш).

Aceraceae: Acer platanoides L., A. pseudoplatanus L. Apiaceae: Aegopodi-um podagraria L., Angelica sylvestris L., Anthriscus sylvestris (L.) Hoffm., Cicuta virosa L., Oenanthe aquatica (L.) Poir, Pimpinella saxifraga L., Sium sisaroideum DC. Apocynaceae: Vinca minor L. Araliaceae: Hedera helix L. Aristolochiaceae: Asarum europaeum L. Asteraceae: Achillea submillefolium Klok., *Anthemis cotu-la L., Aposeris foetida (L.) Less., Bellisperennis L., Centaurea jacea L., *Chamomil-la suaveolens (Pursh) Rydb., Cichorium intybus L., *Cirsium arvense (L.) Scop., C. oleraceum (L.) Scop, C. palustre (L.) Scop, C. rivulare (Jacq.) All., *C. vulgare (Sa-vi) Ten., Crepis paludosa (L.) Moench, Doronicum austriacum Jacq., *Erigeron canadensis L., Eupatorium cannabinum L., *Galinsoga parviflora Cav., Gnaphalium sylvaticum L., Helichrysum arenarium (L.) Moench, Hieracium lugdunense Rony., H. pilosella L., Leontodon autumnalis L., Leucanthemum vuigare Lam., Mycelis muralis (L.) Durmort., *Solidago canadensis L., S. virgaurea L., *Stenactis annua Nees, Taraxacum officinale Web. Ex Wigg., Tussilago farfara L. Balsaminaceae: Impatiens noli-tangere L., *I. parviflora DC. Betulaceae: Alnus glutinosa (L.) Dumort, A incana (L.) Moench, Betula pendula Roth, B. pubescens Ehrh. Boraginaceae: Myosotis nemorosa Bess., Pulmonaria obscura Dumort. Brassicaceae: Alliaria petiolata (Bieb.) Cavara et Grande, *Barbarea vulgaris R. Br., *Capsella bursa-pastoris (L.) Medik., Cardamine amara L., C. parviflora L. Campanulaceae: Campanula patu-la L., Succisella inflexa (Kluk) G. Beck. Cannabaceae: Humulus lupulus L. Capri-foliaceae: Sambucus nigra L., S. racemosa L., Viburnum opulus L. Cariophyllaceae: Cerastium caespitosum L., C. holosteoides Fries, Coronaria flos-cuculi (L.) A. Br., *Melandrium album (Mill.) Garcke, Melampyrum sylvaticum L., Moehringia triner-via (L.) Clairv., Scleranthus perennis L., Spergula maxima Weihe, S. arvensis L.,