CC BY
23
5. Грабовий В.М. Модифжащя cnoco6iB щеплення для розмноження хвойних / В.М. Грабовий // Вюник Бiлоцеркiвського державного аграрного ушверситету : зб. наук. праць. - Бша Церква : Вид-во Бiлоцеркiвського ДАУ. - 2008. - Вип. 54. - С. 141-144.
6. Гусев С.П. Создание семенных прививочных плантаций лиственницы: методические рекомендации / С.П. Гусев, Л.Г. Исаков, А.Д. Матвеев. - Л. : Изд-во ЛНИИЛХ, 1975. - 27 с.
7. Кренке Н.П. Регенерация растений / Н.П. Кренке. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1950. - 682 с.
8. Кренке Н.П. Хирургия растений / Н.П. Кренке. - М. : Изд-во "Новая деревня", 1928. - 659 с.
9. Логгинов В.Б. Методы создания клоновых плантаций ели в горных условиях : монография / В.Б. Логгинов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1970. - 158 с.
10. Похильченко О.П. Методичш рекомендацп з розмноження та впровадження в культуру перспективних видiв i культиварiв ялини (Picea A. Dietr.) / О.П. Похильченко. - К. : Вид-во "Наук. свгг", 2007. - С. 11-13.
11. Похильченко О.П. Вибiр способу щеплення ялин / О.П. Похильченко, В.Б. Логгинов // Еколого-бюлопчш дослщження на природних та антропогенно змшених теритс^ях : матер. наук. конф. молодих вчених. - Кривий рщ 2002. - С. 318-320.
12. Прилуцкая С.Н. Прививка черенков сосны и лиственницы для создания семенных участков / С.Н. Прилуцкая // Селекция, интродукция и семеноводство древесных лесных пород. - К. : Вид-во "Урожай", 1964. - С. 125-132.
13. Проказин Е.П. Новый метод прививки хвойных для создания семенных участков / Е.П. Проказин // Лесное хозяйство : журнал. - 1960. - № 5. - С. 5-7.
14. Северова А.И. Вегетативное размножение хвойных : монография / А.И. Северова. -М. : Изд-во АН СССР, 1951. - 80 с.
15. Тимофеев В.В. Рост семенного и вегетативного потомства лиственницы Сукачева в связи с возрастом маточных плантаций / В.В. Тимофеев // Лиственница и комплексная переработка : сб. науч. трудов. - Красноярск, 1985. - С. 12-15.
16. Торчик В.И. Декоративные садовые формы хвойных растений / В.И. Торчик, Е.Д. Антонюк. - Минск : Изд-во "Эдит ВВ", 2007. - 152 с.
17. Яцик Р.М. Створення клоново!' пбридно!' насшно!' плантацп модрини на Буковиш / Р.М. Яцик, В.1. Ступар, 1.Я. Нагнибща, Г.М. Сав'як, Т.Р. Юник, М.М. Сщук, Н.М. Ощук // Л> швництво i агромелюращя. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 115. - С. 34-40.
18. Copes D.L. Graft union formation in Douglas-fir / D.L. Copes // American Journal of Botany. - 1969. - Vol. 56 (3). - Р. 285-289.
19. Hajek J. Chip-budding and apical grafting - breeders' tools / J. Hajek // Working Papers of the Finnish Forest Research Institute. - Punkaharju, Finland, 2008. - Vol. 114. - Р. 34-38.
Грабовой В.Н. Вегетативное размножение лиственницы с помощью прививки
Изучены основные модификации способа копулировки, подходящие для массового размножения лиственницы. Определены оптимальные сроки проведения прививки и совместимый подвойно-привойный материал.
Ключевые слова: лиственница, прививка, культивар, вегетативное размножение.
Grabovyi V.M. Vegetative reproduction of a larch by means of grafting
The basic modifications larch grafting methods applicable for mass reproduction are researched. The optimum time frames for splice grafting and compatible grafting-material are determined.
Keywords: a larch, grafting, cultivar, vegetative reproduction.
УДК 674.032.477.2 1нж. В. С. Кучерявий1 - НЛТУ Украгни, м. Львiв
СЕЗОНН1 КОЛЬОРОВ1 ФАЗИ ТУ1 ЗАХ1ДНО1 ТА II ФОРМ
Висв^лено особливост лггньо! та осшньо-зимово! кольористики ту! захщно! та 11 декоративних форм. Виявлено участь каротишв у змж л^нього зеленого забар-влення на зимове буро-зелене та коричнево-зелене.
Ключовг слова: туя, декоративш форми, забарвлення, хлорофши, каротин.
1 Наук. кершик: проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
Вступ. Туя захщна (Thuja occidentalis L.) i 11 численнi форми, як свщ-чать лiтературнi данi [1-3], переважно впродовж року не змшюють зеленого забарвлення. Проте сам вид [4,5] та декшька його форм з початку осеш змь нюють колiр. Причиною цього явища е змша спiввiдношення хлорофiлiв i ка-ротишв у хво1 рослин в осшньо-зимовий перiод [4]. Ми обстежили посадки з ту1 захщно1 та 11 форм у насадженнях Львова з метою виявити сезонну зм^ забарвлення хво1.
Об'ект та методи дослiджень. Польовий маршрутний метод досль джень дозволив установити наявш у насадженнях Львова форми ту1 захщно1. Фенологiчнi дослiдження виявили стан сезонно1 кольористики виду i його форм. Для встановлення стввщношення хлорофiлiв "а" i "в" та каротишв ви-користовувався хроматографiчний метод М.С. Цвета [5].
Результати дослщжень. У процеш обстеження зелених насаджень Львова виявили ми посадки ту1 захщно! та 16 11 декоративних форм (табл. 1), а також дослщили линю кольористику хво1 (рис. 1).
Табл. 1. Сезонш кольоров 'г i.niiui туч 3axidH0i та ii форм
N з/п Назва виду i форми Млсящ року
I II III IV V VI VII VIII IX X XI XII
Конусовидт, пiрамiдальнi форми
1 Thuja occidentalis L. Б З Б З Б З Б З БЛ З БЛ З БЛ З БЛ З БЛ З БЛ З Б З Б З
2 f. fastigiata З З З З З З З З З З З З
3 f. Rosentalii T З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З
4 f. magnifica T З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З
5 f. Wareana Я З Я З Я З Я З Я З Я З Я З Я З Я З Я З Я З Я З
6 f. Dougleasii З З З З З З З З З З З З
7 f. Riversii Ж З Ж З Ж З Ж З Ж З Ж З Ж З Ж З Ж З Ж З Ж З Ж З
8 f. Wagneriana З З З З З З З З З З З З
Плакучi ( юрми
1 f. pendula Б З Б З Б З Б З З З З З З З Б З Б З
2 f. pendula glauca С З С З С З С З С З С З С З С З С З С З С З С З
3 f. filiformis СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З
Кулевидт, подушковиднi, низькорослi форми
1 f. globosa Б З Б З Б З Б З СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З Б З Б З
2 f. Hoveyi Б З Б З Б З Б З СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З СВ З Б З Б З
3 f. Woodwardii Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З
4 f. umbraculifera Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З
5 f. cristal Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З
6 f. pumila Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З Т З
Юнацью юрми
1 f. ericoides |К З | К З | К З |К З З|З|З|З|З|З|К З I К З
Прим1тка: З - зелений; БЛ З - блискучо-зелений; Т З - темно-зелений; Ж З -жовто-зелений; С З - cipo-зелений; СВ З - св1тло-зелений; К З - коричнево-зелений; Б З - буро-зелений
Фенолопчш дослщження, mi ми здшснили впродовж 2009-2011 pp., виявили сезонш змши у забарвленш ту! захщно! та ii окремих форм (табл. 2, рис. 2).
Як видно з табл. 2, зелений колiр ту! захщно! та ii форм домшуе вли-ку, проте в зимовий перюд вiдбуваеться змiна кольорiв i вiдтiнкiв на корич-
нево-зелений i буро-зелений. Зелений колiр, який пануе в лiтню пору, мае 6 вщгшюв з переважанням зеленого та темно-зеленого (близько 60 %). Взим-ку зеленi барви у бшьшосп форм переважають (70,7 %), що е важливим по-казником 1хньо! високо! декоративностi. Ця контрастнiсть у зимовий перюд з ахроматичними тонами листопадних дерев i чагарникiв е виграшною з есте-
1 - Зелений 24 % 5 - Жовго-зеленпй 6 %
2 - Яскра во-зелений б % 6 - Свггло-зелекий 18 %
3 - Блискучо-зелений 34 % 7 - Стро-зелений 6 %
4 - Коричнево-зелений 6 %
Рис. I. Розподиг л1тн1х колъорЫ I ыдтткхв ту? захШю1 та и форм
) - Зелений 17 % 5 - Корич нево-зелений б %
2 - Яскраво-зелении 6 % 6 - Буро-зелений 24 %
3 - Тем но-зеле ний 35 % 1 - Жо кто-зел ен и и 6 %
4 - Блискучо-зелений 6 %
Рис. 2. Розподт зимово? кальористики туг шхйЬип та В форм
Табл. 2. Сезонна кольористика туТ захiднот та ТТ форм
Кол1р, вщтшок Што, % Зима, %
Зелений 23,5 % 16,6 %
Яскраво-зелений 5,8 % 5,5 %
Темно-зелений 35,3 % 33,3 %
Блискучо-зелений 5,8 % 5,5 %
Коричнево-зелений - 5,6 %
Буро-зелений - 23,5 %
Жовто-зелений 5,8 % 5,5 %
Свггло-зелений 17,8 % -
С1ро-зелений 5,9 % -
Меншою естетичною цiннiстю вирiзняеться туя захщна i 11 окремi форми, яю осiнньо-зимовий перiод змiнюють забарвлення хво!. Наприклад, коричнево-зелений вiдтiнок появляеться - у 5,8 % форм, буро-зелений - у 3,5 %. Оригшальне забарвлення взимку мае £ вт1со1с1е$ - коричнево-зелений з фюлетовим вiдтiнком.
Як вiдомо, колiр зелених рослин забезпечуеться пiгментами пластид, яю е найважливiшими компонентами апарату фотосинтезу. Вивчення рос-линних пiгментiв рiзко прискорилось, завдяки працям росiйського фiзiолога рослин М.С. Цвета [5]. Намагаючись знайти спосiб розподiлу пiгментiв на ш-дивщуальш речовини, вiн у 1901-1903 рр. вiдкрив принципово новий метод, названий абсорбцшною хроматографiею. Цей метод, який ми використали у наших дослщженнях, полягае у пропусканш через сорбент (крохмаль та тальк) розчинену в ацетонi розтерту масу хво!. Дякуючи абсорбуючим влас-тивостям крохмалю i тальку, розчин, що пропускався через колонку, розподь
Нацюнальний лкотехшчний ушверситет УкраУни
лявся на шари, в яких видiленi хлорофши "а" i " в " та каротин. Дослiдження проводили в ичт 2011 р.
Досл1д 1. Хвою темно-зеленого кольору взято з ту! захщно!, ф. колоно-видно!. Витяжка, зроблена на основi ацетону, мае темно-зелене забарвлення. Пропускали розчин через колонку з порошковою масою крохмалю та тальку.
1-й вар1ант (крохмаль): - хлорофш "а" - 83,5 %;
- хлорофш "в" - 16,5 %;
II - й вар1ант (тальк): - хлорофш "а" - 84,3 %;
- хлорофш "в" - 15,7 %.
Як бачимо, хроматографiчне дослiдження в обох випадках виявило близьку за стввщношенням наявнiсть хлорофiл "а" до хлорофшу "в". Пере-важае хлорофш "а" - вщповщно 83,5 % та 84,3 %.
Досл1д 2. Хвою буруватого кольору взято з ту! захщно!. Витяжка, зроблена на основi ацетону, мае темно-бурий колiр. Пропускали розчин, як i в попередньому випадку, через порошкову масу крохмалю та тальку.
1-й вар1ант (крохмаль): - каротин - 9,5 %;
- хлорофш - 90,5 %;
II - й вар1ант (тальк): - каротин - 8,7 %;
- хлорофш - 91,3 %.
Як бачимо, каротин у витяжщ займае менше 10 %, проте здатний на-давати розчину насиченого темно-коричневого забарвлення. Напевно, його невеликий вмют у хво! здатний помино змiнювати !! колiр на буро-зелений та коричнево-зелений.
Зеленого забарвлення хво! ту! захщно! та !! формам надають хлорофь ли - зеленi тгменти, за допомогою яких вловлюеться енерпя сонячного свила i здшснюеться фотосинтез. Назву "хлорофiл" французью хiмiки дали П. Пельтье i Ж. Каванту зеленому спиртовому розчину рослинних тгменпв у 1817 р. Роль хлорофша у фотосиш^ доведено у працях К.А. Тiмiрязева. На початку ХХ ст. М.С. Цвет роздшив хлорофш на двi групи -"а" i "б" [5].
Змiни лггнього зеленого кольору ту! захiдно!, яю ми виявили, на осшньо-зимовi буро-зеленi та коричнево-зеленi, вiдбуваються внаслщок зростання кон-центрацi! в клгшнах каротинiв, яю разом з хлорофшами беруть участь у погли-нанш свiтла рослинами, вiдiграючи певну роль у процеш фотосинтезу. Як вщо-мо [4], каротин легко утворюе перекиси, в яких молекули кисню приеднуються у мiсцi двiйного зв'язку i потiм можуть брати участь в окислены рiзних сполук. Загалом каротин беруть участь у процесах дихання i росту рослин. Висновки:
1. Дом1нування зеленого забарвлення туй в осшньо-зимовий перюд (70,7 %) дае змогу ур1зномаштнити шляхом впровадження декоративних форм ту! захщно! в м1сью насадження ахроматичну гаму кольор1в.
2. Змша зеленого забарвлення ту! захщно! та 1! форм на буро-зелеш та ко-ричнево-зелет кольори вщбуваеться за рахунок появи в осшньо-зимо-вий перюд каротишв, яю, незважаючи на незначний !х вм1ст у хво! (8,79,5 %), помгшо змшюють лиге забарвлення.
Л1тература
1. Колесников А.И. Декоративная дендрология / А.И. Колесников. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1974. - 703 с.
2. Кармазин Р.В. Интродукция голосеменных деревьев и кустарников в западных областях Украинской ССР : автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. биол. наук. - Львов, 1970. - 31 с.
3. Seneta W. Drzewa i krzewy iglaste / W. Seneta. - Warszawa : Wyd. PAN, 1981. - 544 s.
4. Полевой В.В. Физиология растений / В.В. Полевой. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1989. - 464 с.
5. Кретович В.Л. Биохимия растений / В.Л. Кретович. - М. : Изд-во "Высш. шк.", 1986. - 499 с.
Кучерявый В.С. Сезонные цветные фазы туи западной и ее форм
Отражены особенности летней и осенне-зимней расцветки туи западной и ее декоративных форм. Обнаружено участие каротинов в изменении летней зеленой расцветки на зимнее буро-зеленое и коричнево-зеленое.
Ключевые слова: туя, декоративные формы, расцветки, хлорофилл, каротин.
Kucheryaviy V.S. Seasonal coloured phases of white cedar and its forms
The features of summer and fall-winter coloration of northern white cedar (Thuja occidentalis) and its decorative forms are deared up.
The carotins participation in the change of summer green colouring into brown green is revelled.
Keywords: Thuja, decorative forms, coloration, chlorophyll, carotin.
УДК 630*907.13 Астр. М.М. Лесь1 -НЛТУ Украгни, м. Льет
АУТЕКОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ ГЛИВИ ЗВИЧАЙНО1 (РЬБиЯОТт ОБТЯЕАТШ) В УМОВАХ ЕКСТЕНСИВНОГО ВИРОЩУВАННЯ
Висв^лено еда(^чш, ктматичт та бютичш фактори, яга впливають на розви-ток i продуктившсть гливи звичайно!, яка вирощуеться в умовах вщкритого люового середовища.
Ключоег слова: глива звичайна, абютичш та бютичш фактори, iнокуляцiя.
Вступ. Культивування !спвних грибiв вщоме вже бшьше двох тисячо-лпъ i розпочалось воно в Швденно-Схщнш Азп, де вирощували ши!таки, вольварт та шш. Першi дослщи iз ввiв у культуру гливи звичайно! в Шмеч-чиш В. Людхард, який рекомендував вирощувати гливу на пеньках. Угорсью дослщники дiйшли висновку, що вирощувати гливу потрiбно на ослаблених стовбурах тополь [1, 2]. Сьогодш вирощування гливи в природних умовах називають екстенсивним способом, на вщм^ вщ iнтенсивного, який здiйснюеться в умовах штучного регульованого середовища. Складшсть ек-стенсивного вирощування гливи полягае в особливостях природних умов вщ-критих просторiв. В Укра!нi екстенсивними методами у 80-х роках минулого столптя займалися науковцi Львiвського люотехшчного iнституту та 1нсти-туту боташки iм. М.Г. Холодного АН Укра!ни [3, 4].
1 Наук. кер1вник: проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
