CC BY
39
УДК 581.6:631.541.32 Ст. наук. ствроб. В.М. Грабовий, канд. бюл. наук -
НДП "Софшка " НАН Украти
ВЕГЕТАТИВНЕ РОЗМНОЖЕННЯ МОДРИНИ ЗА ДОПОМОГОЮ ЩЕПЛЕННЯ
Наведено основш модифжаци способу копулювання, придатш для розмножен-ня модрини. Встановлено оптимальш термiни проведення щеплення та сумiсний шд-щепно-прищепний матерiал.
Ключовг слова: модрина, щеплення, культивар, вегетативне розмноження.
Вступ. Завдяки багатор1чнш селекцшнш робоп, що проводиться за кордоном з видами роду модрина (Larix Mill.), зараз у продаж! з'явилися найр1зномаштшш1 11 культивари. Для багатьох сад1вниюв стае актуальним завдання навчитися самостшно 1х розмножувати.
Оскшьки насшневе розмноження для культивар1в не тдходить, оскшьки лише незначна частка шянщв збер^ае типов1 для них ознаки, до того ж розвиток хвойних рослин, отриманих 1з насшня, вщбуваеться занадто по-вшьно, ниш виникла необхщшсть вивчати шш1 способи 1х розмноження. Серед звичайних способ1в розмноження культивар1в хвойних порщ сад1вники здавна використовують живцювання та щеплення, хоча останнш споиб на розсадниках декоративних рослин в Укра1ш застосовуеться украй рщко.
Методолопчш основи розмноження деревних рослин за допомогою щеплення заклали ще древньогрецью фшософи, як описували можливють розмноження плодових рослин за допомогою щеплення в1чком [4]. Про пер-спектившсть цього способу розмноження декоративних форм хвойних рослин зазначено в працях багатьох учених, таких як: Н.П. Кренке [7, 8], А.1. Се-верово1 [14], €.П. Проказша [13], Д.Я. Прпдова i В.1. Долголжова [3], В.Б. Логгiнова [9], О.В. Бшик [2], О.П. Похильченко та В.Б. Логгшов [11], Ф.Д Аврора [1], С.П. Гусева та ш. [6], С.М. Прилуцько1 [12], В.В. Тимофеево1 [15], Р.М. Яцика та ш. [17], В.1. Торчика та О.Д. Антонюк [16], Д.Л. Копеса [18], Дж. Гаека [19] та ш.
Метою нашо1' роботи було з'ясування оптимальних термшв та спосо-бiв щеплення модрини, а також добiр сумiсного пiдщепно-прищепного мате-рiалу. Об'ектами досл1джень були окремi види та культивари модрини, ш-тродукованi у Нацiональний дендрологiчний парк "Софпвка" НАН Укра1ни.
Методика досл1джень. Сьогоднi iснуе дуже багато способiв щеплення. Деякi з них були вiдомi ще задовго до нашо1 ери. Найпоширенiшi способи - це копулювання - щеплення живцем, окулiрування - щеплення вiчком та аблактування - зрощування невщокремлено! частини прищепи з пiдщепою з подальшим вiдокремленням приживлено1 частини прищепи вщ маточно1 рослини. Численнi сучасш способи щеплення е модифiкацiями зазначених класичних методiв. Для щеплення хвойних порщ найбiльш придатними зви-чайно е численш модифжацп копулювання, тобто щеплення живцем [5].
У сво1х дослщженнях ми скористалися модифiкацiями копулювання: "у боковий зарiз" - А.1. Северово1 [14]; "у приклад серцевиною на камбш" -€.П. Проказша [13]; "у приклад камбiем на камбш"- Д.Я. Прпдова та В.1. Долголiкова [3]; "через верхiвкову бруньку" - В.Б. Логгiнова та О.П. По-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
хильченко [9-11]. Щеплення проводили у чотири термши: у третiй декадi бе-резня (до розпускання бруньок), у третш декадi квiтня (на початку росту па-готв), у третiй декадi липня, та другiй декадi серпня. Дослщження проводили впродовж 2006-2010 рр.
Результати дослщжень та 1х обговорення. Зрощування прищепи з шдщепою, у середньому, вiдбувалося протягом 3-4 тижтв. У якостi прищепи використовували однорiчнi живщ, зрiзанi з осьових паготв. Довжина прищепи значною мiрою визначалася силою росту маточно! рослини. Успiх щеплення модрини способом копулювання та його модифжащями обумовлював-ся точнiстю збiгання дшянок камбiю прищепи i пiдщепи (рис. 1).
II, III.
Як видно з рис. 1, за умови щеплення "у боковий 3api3" нижнш частит живця прищепи ми придавали форму несиметричного клина. Заглиблення прищепи у тдщепу проводили тд гострим кутом. Зрiз на пiдщепi пересжав кору, луб, камбш i доходив до деревини. Для щеплення "у приклад серцеви-ною на камбш" на прищет виконували косий зрiз через серцевину живця, до-ходячи до протилежного його боку. Ця модифжащя добре себе зарекоменду-вала як у випадках, коли прищепа була занадто великою, а тдщепа малою, так i навпаки (рис. 2). Модифжащя копулювання "у приклад камбieм на камбiй" була ефективною лише у випадках коли камбiальнi тканини прищепи i тдще-пи щеально збiгалися. Щодо способу копулювання "через верхiвкову брунь-ку", то його краще застосовувати пiд час щеплення модрини зимовими живця-ми, при цьому зрiз на тдщет робиться через верхiвкову бруньку, а на прище-пi виконуеться у виглядi рiвностороннього клину завдовжки 1-2 см (рис. 3).
За нашими дослщженнями особливе значення на яюсть приживлення шдщепи i прищепи мають термiни щеплення (табл.). Модифiкацiя способу щеплення е справою шдивщуальною i значною мiрою залежить вiд хисту та практичних навичок виконавця щеплення. Результати виконаних нами щеп-лень свщчать, що модрина звичайна може використовуватись як ушверсаль-на тдщепа, оскшьки ютотно! рiзницi у приживлюваносп випробуваних нами пiдщепно-прищепних комбiнацiй не було виявлено. О^м того, найкращi результати приживлення щеп спостертаються у разi щеплення модрини до по-
чатку розпускання бруньок. Тобто в перюд, коли регенерацшш процеси в модрини, зумовлеш 11 фiтогормональним станом, вiдбуваються найбшьш активно. Перiоди активацп дiяльностi камбiальних клiтин визначали шляхом нанесення поранень на гшках модрини. Найбшьша активнiсть дiяльностi кам-бiю у модрини звичайно! спостерiгалась у перюд набрякання бруньок i три-вала до перюду розгортання хво1 на брахюбластях.
Рис. 3. Щеплення модрини способом копулювання "через eepxieKoey бруньку"
Зниження активност камбiальноl тканини спостер^алося пiсля повно-го розгортання хво1 до початку росту пагонiв. У перюд активного росту паго-шв регенерацiйна здатнiсть знову тдвищувалась завдяки активiзацil дiяль-ностi камбiю. На дiяльнiсть камбiю та вiдкладання елеменлв ксилеми знач-ний вплив мае волопсть повiтря. Атмосферна та Грунтова посуха, що спосте-рiгалася на територп Нацiонального дендрологiчного парку "Софпвка" НАН Укра1ни у березнi-липнi 2007 р. негативно впливала на активнють камбiаль-но1 тканини, що призводило до затягування перiоду зрощування, шдсихання щеп та зниження вiдсотка виходу щепленого матерiалу. Парафiнування бруньок тдщепи, що стримуе 1х передчасне розпускання, сприяло кращому
Larix decidua Mill. в я Sf р 1
Larix decidua 'Péndula', Larix kaempferi 'Péndula', L. k.'Diana' Прищепа
II декада серпня Ill декада липня III декада кв1тня березня III декада Термш проведения щеплення
"у приклад камб1ем на камбш" | "у приклад серцевиною на камбш" | | "у боковий зар1з" | | "у приклад камб1ем на камбш" | | "у приклад серцевиною на камбш" | | "у боковий зар1з" | | "через верх1вкову бруньку" | | "у приклад камб1ем на камбш" | | "у приклад серцевиною на камбш" | | "у боковий зар1з" | | "через верх1вкову бруньку" | | "у приклад камб1ем на камбш" | | "у приклад серцевиною на камбш" | | "у боковий зар1з" | Модифпсац1я способу щеплення
-j к VO к ъ 00 к j-j к VO 1>J к ъ 00 К -j 1>J к j-j к VO к а U) к L/i j-J К 1>J к 00 VO к 00 к Приживлю- II вашсть, % ||
5. Грабовий В.М. Модифжащя способ1в щеплення для розмноження хвойних / В.М. Грабовий // Вюник Бшоцергавського державного аграрного ушверситету : зб. наук. праць. - Бша Церква : Вид-во Бшоцергавського ДАУ. - 2008. - Вип. 54. - С. 141-144.
6. Гусев С.П. Создание семенных прививочных плантаций лиственницы: методические рекомендации / С.П. Гусев, Л.Г. Исаков, А.Д. Матвеев. - Л. : Изд-во ЛНИИЛХ, 1975. - 27 с.
7. Кренке Н.П. Регенерация растений / Н.П. Кренке. - М.-Л. : Изд-во АН СССР, 1950. - 682 с.
8. Кренке Н.П. Хирургия растений / Н.П. Кренке. - М. : Изд-во "Новая деревня", 1928. - 659 с.
9. Логгинов В.Б. Методы создания клоновых плантаций ели в горных условиях : монография / В.Б. Логгинов. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1970. - 158 с.
10. Похильченко О.П. Методичш рекомендацп з розмноження та впровадження в культуру перспективних вид1в i культивар1в ялини (Picea A. Dietr.) / О.П. Похильченко. - К. : Вид-во "Наук. свгг", 2007. - С. 11-13.
11. Похильченко О.П. Виб1р способу щеплення ялин / О.П. Похильченко, В.Б. Логгинов // Еколого-бюлопчш дослщження на природних та антропогенно змшених територ1ях : матер. наук. конф. молодих вчених. - Кривий рщ 2002. - С. 318-320.
12. Прилуцкая С.Н. Прививка черенков сосны и лиственницы для создания семенных участков / С.Н. Прилуцкая // Селекция, интродукция и семеноводство древесных лесных пород. - К. : Вид-во "Урожай", 1964. - С. 125-132.
13. Проказин Е.П. Новый метод прививки хвойных для создания семенных участков / Е.П. Проказин // Лесное хозяйство : журнал. - 1960. - № 5. - С. 5-7.
14. Северова А.И. Вегетативное размножение хвойных : монография / А.И. Северова. -М. : Изд-во АН СССР, 1951. - 80 с.
15. Тимофеев В.В. Рост семенного и вегетативного потомства лиственницы Сукачева в связи с возрастом маточных плантаций / В.В. Тимофеев // Лиственница и комплексная переработка : сб. науч. трудов. - Красноярск, 1985. - С. 12-15.
16. Торчик В.И. Декоративные садовые формы хвойных растений / В.И. Торчик, Е.Д. Антонюк. - Минск : Изд-во "Эдит ВВ", 2007. - 152 с.
17. Яцик Р.М. Створення клоново! пбридно! насшно! плантацп модрини на Буковиш / Р.М. Яцик, В.1. Ступар, 1.Я. Нагнибща, Г.М. Сав'як, Т.Р. Юник, М.М. Сщук, Н.М. Ощук // Л> швництво i агромелюращя. - Харгав : Вид-во УкрНД1ЛГА. - 2009. - Вип. 115. - С. 34-40.
18. Copes D.L. Graft union formation in Douglas-fir / D.L. Copes // American Journal of Botany. - 1969. - Vol. 56 (3). - Р. 285-289.
19. Hajek J. Chip-budding and apical grafting - breeders' tools / J. Hajek // Working Papers of the Finnish Forest Research Institute. - Punkaharju, Finland, 2008. - Vol. 114. - Р. 34-38.
Грабовой В.Н. Вегетативное размножение лиственницы с помощью прививки
Изучены основные модификации способа копулировки, подходящие для массового размножения лиственницы. Определены оптимальные сроки проведения прививки и совместимый подвойно-привойный материал.
Ключевые слова: лиственница, прививка, культивар, вегетативное размножение.
Grabovyi V.M. Vegetative reproduction of a larch by means of grafting
The basic modifications larch grafting methods applicable for mass reproduction are researched. The optimum time frames for splice grafting and compatible grafting-material are determined.
Keywords: a larch, grafting, cultivar, vegetative reproduction.
УДК 674.032.477.2 1нж. В. С. Кучерявий1 - НЛТУ Украгни, м. Львiв
СЕЗОНН1 КОЛЬОРОВ1 ФАЗИ ТУ1 ЗАХ1ДНО1 ТА II ФОРМ
Висв^лено особливосп лггньо! та осшньо-зимово! кольористики ту! захщно! та 11 декоративних форм. Виявлено участь каротишв у змж л^нього зеленого забар-влення на зимове буро-зелене та коричнево-зелене.
Ключовг слова: туя, декоративш форми, забарвлення, хлорофши, каротин.
1 Наук. кершик: проф. Л.1. Копш, д-р с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
