CC BY
33
Орипнальш дослщження
Original Researches 1нфектологш
УДК 616.831.9-002.155-053.2-07 DOI: 10.22141/2312-413Х.5.5.2017.121638
Надрага О.Б., Хомин О.Я.
Льв'тський нацюнальний медичний ун1верситет¡мен1 Данила Галицького, м. Львв, Укра/на
Серозн меншпти у дггей: розширення дiагностичних можливостей
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2017;5(5):243-245. doi: 10.22141/2312-413x.5.5.2017.121638
Резюме. Обстежеш 42 дитини вком 12 мс. — 10 рок1в, як були гостталзоват з попередшм д1агнозом «ментгт». Анал1зували симптоми захворювання, результати лабораторних досл1джень Kpoei, лтвору, активтсть лактатдегiдрогенази (ЛДГ) лтвору. Тяжксть хворих з серозними мешнгтами оцшена за шкалою тяжкостi AMSS. Було встановлено статистично вiрогiдно вищу активтсть лактатдегiдро-генази лтвору у пацieнтiв з серозними мешнгтами. Активтсть ЛДГ залежала вiд рiвня цитозу лтвору, концентраци в лiкворi быка, загальног киъкост1 лiмфоцитiв у периферичнш кровi, що вказуе на мож-ливсть використання до^дження активностi ЛДГ лтвору як додаткового показника у дiагностицi серозних менiнгiтiв у дтей.
Kro40Bi слова: дти; серозт ментгти; лактатдегiдрогеназа
Вступ
1нфекцшш хвороби нервово! системи у дггей е од-шею з найважливших проблем кшшчно! медицини. Актуальшсть дослщження серозних меншгтв ргзно! етюлоги у дггей пов'язана з високою поширешстю цих захворювань, проблемами ранньо! дiагностики, ди-ференщально! дiагностики, обГрунтуванням патоге-нетичного лiкування i прогнозуванням переб^у цього захворювання. У дггей серозш менiнгiти здебiльшого спричиненi ентеровiрусами; майже вс типи ентеровь рушв схильш до нейрошвази i спричиняють широкий спектр неврологiчних проявгв — вгд серозних меншп-тав до меншгоенцефалтв i паралiтичних захворювань.
Мета дослщження: дослщити особливост перебiгу та удосконалити дiагностику серозних менiнгiтiв у дггей.
Матерiали та методи
Шд спостереженням перебували 42 дитини вюэм 12 мю. — 10 роив, ят були госпiталiзованi у Львгвську обласну клЫчну лiкарню з попередшм диагнозом «метши». Аналiзували симптоми захворювання, результати лабораторних дослщжень кров^ лгквору в динамiцi хвороби, результати вгрусолопчних дослщжень лквору За даними дослщження лгквору серозний меншпт даа-гностовано у 28 хворих, у 14 дггей встановлено дгагноз «гостра респiраторно-вiрусна iнфекцiя, енцефалопатя». ОкрГм загальноприйнятих методiв клЫчного дослщжен-ня лгквору ми визначали активнiсть лактатдегщрогенази
(ЛДГ) у лкворг за допомогою тест-систем фгрми Roche Diagnostics на аналiзаторi Cobas 6000. Тяжтсть перебйу серозних менiнгiтiв оцiнена за 0-18-бальною шкалою AMSS (Hikita N., 2015) [1]. Даш опрацьоваш програмою Statistica for Windows 8.0. Обчислювали статистичш вели-чини: середне арифметичне (М), середньоквадратичне вiдхилення (SD), вгрогщшсть вщмшностей м1ж середш-ми величинами оцшювали за коефiцiентом Стьюдента. При розрахунку коефiцiентiв парно! кореляцй' було ви-користано метод Пiрсона та Стрмена.
Результати та обговорення
На час гостталгзаци у стацiонар вк: дггей групи 1 в середньому становив 94,3 ± 14,8 мГс., групи 2 — 111,4 ± 13,2 мГс. Основними симптомами захворювання у дггей, яы знаходились гад спостереження, були пiдвищення температури тгла i млявють (у 100 % хворих групи 1 i групи 2), сонливють (у 50 % дггей групи 1 i 100 % дггей групи 2), блювання (у 92,86 % хворих групи 1 i 78,57 % хворих групи 2), а також чгтко вираже-ш меншгеальш симптоми (рипдшсть м'язГв потилищ, Керншга, Брудзинського) — у 78,57 % хворих групи 1 i 64,29 % хворих групи 2. Щодо тривалост симптомгв хвороби, тривалост меншгеальних симптомгв дгга групи 1 i 2 в1ропдно не вщргзнялися (табл. 1). Найбгльш тривалг симптоми у цих пашенпв — головний бгль i ригщшсть м'язГв потилищ. Ппертерм1чний синдром спостертався протягом 2,29 ± 0,52 дня стацюнарного
© «Актуальна шфектолопя», 2017 © «Actual Infectology», 2017
© Видавець Заславський О.Ю., 2017 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2017
Для кореспонденцп: Надрага О.Б., Львiвський нацiональний медичний унiверситет iMeHi Данила Галицького, вул. Пекарська, 69, м. Львiв, 79010, Укра'на; e-mail: [email protected]
For correspondence: A. Nadraga, Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Pekarska st., 69, Lviv, 79010, Ukraine; e-mail: [email protected]
Орипнальш дослiдження / Originаl Researches
лкування у хворих групи 1 та 2,07 ± 0,13 дня — у да-тей групи 2. За результатами оцiнки тяжкостi меганиту середнiй бал за шкалою АМSS у дiтей групи 1 становив 6,21 ± 1,88 бала (меж коливання — вiд 3 до 14 балiв). У 10 дггей (35,71 %) перебiг захворювання було розщ-нено як нетяжкий (сумарна оцшка за шкалою АМSS становила < 4 балiв), у 13 дггей (46,47 %) — середньо-тяжкий (5—10 балiв), тяжкий переб^ захворювання встановлено у 5 хворих (17,86 %) — сума балiв за шкалою АМSS перевищувала 11 балiв.
Рiвень цитозу лшвору у дiтей iз серозними меншп-тами (група 1) був невисоким i в середньому становив 196,56 ± 40,2 • 106/л (табл. 2); у 53,57 % хворих цитоз було розцшено як лiмфоцитарний, у 21,43 % — змь шаний, лiмфоцитарно-нейтрофiльний, а у 25 % пащ-eнтiв — нейтрофтьний. У випадках лiмфоцитарного цитозу ми спостер^али нижчий вмiст клiтин у лквор1 (82,8 ± 35,6 • 106/л) порiвняно з пацieнтами з серозними меганитами i нейтрофтьним чи змiшаним цитозом лiквору (405,0 ± 159,3 • 106/л). У дггей групи 2 ктьысть клгган в лiкворi була вiрогiдно нижчою i в середньому становила 12,69 ± 7,61 • 106/л (р < 0,01), у всiх хворих ще! групи цитоз був лiмфоцитарний, а вiдносна юль-кiсть лiмфоцитiв у лiкворi перебувала в межах 91—98 %. Вмют бiлка, цукру в лiкворi перебував в межах норми 1 вiрогiдно у дггей групи 1 i 2 не вiдрiзнявся.
Активнiсть ферменту ЛДГ у лiкворi хворих з серозними меншптами становила 31,36 ± 5,30 од/л, i цей по-казник був майже вдвiчi вищим вщ рiвня ЛДГ у дггей з енцефалопатаями (19,34 ± 2,77 од/л). Активнють ЛДГ була прямо пропорцшна вмiсту бiлка в лiкворi (г = 0,52, р = 0,005), цитозу лквору (г = 0,84, р = 0,027), також ко-релювала з умютом кiлькостi лейкоципв у периферич-
нiй кровi (г = 0,56, р = 0,01). Активнють ЛДГ статистич-но вiрогiдно залежала вщ вiку пацieнтiв, у старших дггей цей показник був вищим (г = 0,46, р = 0,021), однак не залежав вщ тяжкост переб^у серозних меншгтв.
Серозний менiнгiт у дiтей характеризуеться гострим початком, лихоманкою, появою меншгеальних симп-томiв, плеоцитозом у церебросшнальнш рiдинi i вщсут-нiстю даних щодо бактершно! етюлогй захворювання. При запальних змiнах у оболонках мозку може розвину-тися набряк мозку, пщвищуеться внутрiшньочерепний тиск, погiршуeться перфузгя тканин мозку i знижуеть-ся церебральний кровотiк. Це сприяе гшокси мозково! тканини, порушенню обмiну речовин, накопиченню в тканинах продуктiв неповного окислення. Зростан-ня концентрацй молочно! кислоти в нервових клiтинах i лiкворi сприяе змiнi активностi ферментiв, що беруть участь в процесах обмшу речовин, основним з цих фер-ментiв е лактатдегщрогеназа.
Протягом багатьох роив лiкарi й вчеш намагають-ся удосконалити дiагностику нейрошфекцш, визна-чаючи, окрiм загальноприйнятих, додатковi параметри спинномозково! рiдини. Пропонувалося визначати концентрацй лiзоциму, iмуноглобулiнiв, запальних ци-токiнiв (фактор некрозу пухлини а, штерлейкш-6), хе-мокiнiв, продуктiв перетворення арахщоново! кислоти (простагландинiв, тромбоксанiв, лейкотрieнiв), про-кальцитоншу, амiнотрансфераз, лактоферину. Щ до-слiдження привели до кращого, бiльш точного оцшю-вання ступеня тяжкост i перебiгу запальних процешв у субарахноИдальному просторi, однак вони вимагають часу, значних ресуршв i добре оснащених лабораторiй.
Активнiсть ЛДГ у спинномозковш рiдинi було до-слiджено при рiзних захворюваннях центрально! нер-
Таблиця 1. Тривалсть основних симптом'/в хвороби (дн) у дтей, як перебували пд спостереженням
Симптом Група 1 (п = 28) Група 2 (п = 14)
М SD М SD
Бть голови 3,23 0,38 3,71 0,42
Блювання 1,25 0,28 1,17 0,17
Гiпертермiя 2,29 0,52 2,07 0,13
Ригiднiсть м'язiв потилицi 2,92 0,47 2,40 0,68
Симптом Брудзинського 1,00 0,44 2,00 0,52
Симптом Кершга 1,17 0,44 2,00 0,52
Показник Група 1 (п = 28) Група 2 (п = 14)
М SD M SD
Кшькють лейкоцилв у кровi (х 106/л) 10,59 0,59 10,71 1,14
Швидкiсть осщання еритроцитiв (мм/год) 14,06 1,48 12,07 1,84
Рiвень бiлка в лiкворi (г/л) 0,38 0,02 0,25 0,02
Концентрацiя цукру в лiкворi (ммоль/л) 3,75 0,12 3,66 0,19
Рiвень цитозу лквору (х 106/л) 196,56 40,2 12,69 7,61
Вiдносна кiлькiсть нейтроф^в лiквору 39,25 5,89 9,07 4,70
Вiдносна кiлькiсть лiмфоцитiв лквору 60,75 5,89 90,93 4,70
Активнiсть лактатдегiдрогенази лiквору (Од/л) 31,36 5,3 19,34 2,77
Таблиця 2. Результати дослдження кров'1, л'1квору i активност ЛДГ л'1квору
244
АШаГпаа Infektologiа, р-!^ 2312-413Х, е-^ 2312-4148
Том 5, № 5, 2017
Орипнальш досл^ження / Original Researches
вово'1 системи. Зокрема, описано пiдвищення активном! ЛДГ у лiкворi хворих з iшемiчним iнсультом; цей фермент вважають добрим прогностичним фактором на раншх стадiях судинних захворювань головного мозку. У наукових роботах доказано цшшсть визна-чення активностi iзоферментiв LDH1 i LDH2 у лшвор1 щодо виявленнi метастазiв пухлини в головному мозку навггь на !х раннiх стадiях [2], наведено дiагностичну цiннiсть визначення ЛДГ у диференщальнш дГагнос-тицi менiнгоенцефалiтiв [3].
Водночас досить суперечливими е данi щодо визначення рiвнiв ЛДГ для диференщально!' дiагностики серозних i гншних менiнгiтiв. Зокрема, у дослiдженнях не вiдмiчено зв'язку мiж кiлькiсним вмютом бактерiй у лiкворi i рiвнями ЛДГ
Пiдвищення активностi ЛДГ в лiкворi е результатом як тдвищено1 проникностi гематоенцефалiчного бар'ера з надходженням ЛДГ у лiквор з кровГ, так i ви-вгльнення цього ферменту з нервових клгган, лейкоци-тiв внаслiдок дй' бактерш i бактерiйних токсишв. Однак надходження у лГквор ЛДГ з кровГ заперечуе низка до-слгджень, зпдно з якими активнють ЛДГ i Гзофермерн-пв ЛДГ у лкворГ е вищою, шж у кровг
Збгльшення активност лактатдепдрогенази в спин-номозковш ргдиш при меншптах i пошкодженнях головного мозку е результатом ураження тканини мозку i вгдображае стушнь порушення обмшу речовин [4].
1ншГ параметри церебросшнально!' ргдини (плео-цитоз, концентращя бглка, глюкози) не завжди вгдпо-вгдають фактичнш штенсивносп запального процесу Бгльш надшним шдикатором патолопчного процесу е молочна кислота, але цей показник мало визначаеться у кшшчнш практищ [5].
Висновки
Було встановлено статистично Bipor^HO вищу ак-тивнiсть лактатдегiдpoгенази лшвору у пацieнтiв з се-розними меншптами. Активнiсть ЛДГ залежала вщ piвня цитозу лiквopу, концентрацй' в лiквopi бiлка, за-гально! ктькосл лiмфoцитiв у пеpифеpичнiй кpoвi. Це вказуе на мoжливiсть використання дослщження ак-тивнoстi ЛДГ лiквopу як додаткового показника у дiа-гностищ серозних менiнгiтiв у дiтей.
Конфл^ iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть кoнфлiкту iнтеpесiв при шдготовщ дано! статтi.
References
1. Hikita N, Seto T, Yamashita K, et al. Relationship between Severity of Aseptic Meningitis and Cerebrospinal Fluid Cytokine Levels. Osaka City Med J. 2015 Dec;61(2):63-71. PMID: 26995850.
2. Nussinovitch M, Finkelstein Y, Elishkevitz KP, et al. Cerebrospinal fluid lactate dehydrogenase isoenzymes in children with bacterial and aseptic meningitis. Transl Res. 2009 Oct;154(4):214-8. doi: 10.1016/j.trsl.2009.06.011.
3. Kgpa L, Oczko-Grzesik B, Bledowski D. Evaluation of cerebrospinal fluid and plasma lactate dehydrogenase activity in patients with purulent, bacterial meningoencephalitis. Przegl Epidemiol. 2006;60(2):291-8. PMID: 16964681.
4. Quaglia A, Karlsson M, Larsson M, et al. Total lactate dehydrogenase in cerebrospinalfluidfor identification of bacterial meningitis. J Med Microbiol. 2013Nov;62(Pt 11)1772-3. doi: 10.1099/jmm.0.058156-0.
5. Dash PC, Patro D. Role of CSF CK, LDH, GGTPEnzyme Levels in Diagnostic and Prognostic Evaluation of Meningitis. J Clin Diagn Res. 2014 Jul;8(7):MC19-22. doi: 10.7860/JCDR/2014/9675.4615.
Отримано 03.10.2017 ■
Надрага О.Б., Хомин А.Я.
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
Серозные менингиты у детей: расширение диагностических возможностей
Резюме. Обследованы 42 ребенка в возрасте 12 мес. — 10 лет, госпитализированных с предварительным диагнозом «менингит». Анализировали симптомы заболевания, результаты лабораторных исследований крови, ликвора, активность лактатдегидрогеназы (ЛДГ) ликвора. Тяжесть больных с серозными менингитами оценена по шкале тяжести AMSS. Была установлена статистически достоверно высшая активность лактатдегидрогеназы ликвора у пациентов с серозны-
ми менингитами. Активность ЛДГ зависела от уровня цитоза ликвора, концентрации в ликворе белка, общего количества лимфоцитов в периферической крови, что указывает на возможность использования исследования активности ЛДГ лик-вора в качестве дополнительного показателя в диагностике серозных менингитов у детей.
Ключевые слова: дети; серозные менингиты; лактатдеги-дрогеназа
A.B. Nadraga, O.Y. Khomyn
Danylo Halytskyi Lviv National Medical University, Lviv, Ukraine
Aseptic menights in children: extension of diagnostic possibilities
Abstract. Forty-four children aged 12 months — 10 years old hospitalized with a preliminary diagnosis of meningitis were observed. The symptoms of the disease, the results of laboratory blood tests, liquor, and the activity of LDH of the liquor were analyzed. The disease severity in patients with aseptic meningitis was estimated by AMSS severity scale. A statistically significantly higher activity of lactic dehydroge-
nase in patients with meningitis was determined. The activity of LDH depended on the level of CSF cytosis, the concentration of protein in the liquor, the total number of leukocytes in the peripheral blood, indicating the possibility of using the LDG activity of the liver as an additional indicator for the diagnosis of serous meningitis in children. Keywords: children; serous meningitis; lactic dehydrogenase
