CC BY
53
Орипнальш AOOAiAKeHHq
Original Researches
_Г—А'1'1' 'fsiJI-L'-rlsl
1нфектологш
УДК 616.831.9-002-07-053.2/8 DOI: 10.22141/2312-413x6.3.2018.136644
Усачова О.В.1, Коломеець В.В.1, Фiрюлiна О.М.2
1 Запорзький державний медичний университет, м. Запоржжя, Украна
2 КУ «Обласна ¡нфекцйна кл1н1чна лкарня ЗОР», м. Запоржжя, Украна
^^ ш ш ш ш ш ш ш ■
Сучасн клш^о-ешдемюлопчш особливостi ентеровiрусних MeHiHriTiB
For cite: Aktual'naa Infektologia. 2018;6(3):124-127. doi: 10.22141/2312-413x.6.3.2018.136644
Резюме. Актуальшсть. Актуальнiсть нейроiнфекцiй обумовлена вираженою тяжюстю nepe6iry та високим вiдсотком летальностi. Юльысть серозних MeHiHriTiB збтьшуеться щодня. Серозний ме-ншпт е одним i3 найбiльш частих проявiв eнтeровiрусноl шфекци. Мета. Встановлення опорних клшшо-лабораторних симптомiв eнтeровiрусноl етюлоги мeнiнгiту. Матергали та методи. Проана-лiзували результати динамiчного клiнiчного спостереження й обстеження 70 пащенпв i3 меншпта-ми. За результатами полiмeразноl ланцюгово! реакци калу та/або лквору у 33 хворих встановлено eнтeровiрусну eтiологiю захворювання, а у решти 37 eтiологiя залишилася нез'ясованою. Результати. З'ясували, що eнтeровiруснi меншггги мають ряд анамнестичних, клiнiчних i лабораторних осо-бливостей, таких як: до eнтeровiрусного пошкодження мeнiнгeальних оболонок бтьш схильнi дiти перших десяти роыв життя; важливим eпiдфактором при цьому е вщпочинок на морц серед раннiх симптомiв eнтeровiрусного меншпту частiшe рееструеться блювання; для eнтeровiрусного мeнiнгiту характерна полога температурна крива з ранньо! нормалiзацiею температури тта (на 3-5-й день у бтьшосп пацiентiв); у цих пацiентiв переважно мае мiсцe змiшаний плеоцитоз лквору. Ключовi слова: серозний ментгт; eHmepoeipycu; dimu; дiагностика
Вступ
Нейроiнфекцii у дггей е особливою областю кшшч-но! медицини, що знаходиться на стику штерешв ш-фекцiонiстiв, невролопв i педiатрiв.
Актуальнiсть нейроiнфекцiй обумовлена вираженою тяжюстю перебiгу, частотою розвитку невщкладних ста-нiв, високим вщсотком летальностi [1]. Щодня збтьшу-еться число зареестрованих випадюв серозних меншгтв (СМ), при цьому дiти становлять до 75 % хворих. СМ у дггей займають у структурi нейрошфекцш перше мiсце. Незважаючи на порiвняно сприятливий перебiг, 1х результати попршують яюсть життя. При диспансерному спо-стереженнi реконвалесцентiв протягом 2 i бтьше роив практично здоровими можна вважати лише 40 % дггей [2].
Менiнгiт — це гостре iнфекцiйне захворювання з переважним ураженням м'яко! оболонки головного i спинного мозку [3]. Вхщними воротами в органiзм для бактерш i вiрусiв найчастше е слизовi носоглотки та кишечника [4]. Залежно вiд характеру запального процесу в оболонках мозку i складу церебросшнально! рщини (ЦСР) розрiзняють гншш та серознi менiнгiти. Гнiйнi меншпти, зазвичай, викликають бактерй, а серозш — вь руси [4]. Хоча клЫчно менiнгiти рiзноi етюлоги ютотно вiдрiзняються мiж собою, е i ряд загальних особливостей.
Серозний меншпт найчастiшe мае вiрусну етюло-гш. Збудниками його можуть буть eнтeровiруси, вiруси лiмфоцитарного хорiомeнiнгiту, простого або опeрiзу-ючого герпесу, Епштейна — Барр вiрус, вiруси ешде-мiчного паротиту, клiщового eнцeфалiту [6].
Ентeровiруснi шфекци е високозаразними, цi вiру-си iнфiкують велику юльюсть людей, iнодi досягаючи eпiдeмiчних масштабiв. Поширеш шфекци створюють значне навантаження на сусптьство i систему охорони здоров'я [7]. Бтьше нiж 90 % захворювань, виклика-них eнтeровiрусами (неполю-), мають безсимптомний пeрeбiг або можуть супроводжуватися недиференцшо-ваною фебрильною температурою [9]. Також ентеровь руси людини (р!д Enterovirus, ciмeйство Picornaviridae) можуть викликати патологiчнi стани з рiзними клшч-ними проявами: гострi ресшраторш та кишковi захворювання, невролопчш розлади, екзантему, мiо-i пери-кардити, геморапчний кон'юнктивiт, сeпсисоподiбнe захворювання новонароджених [10].
Iнфeкцiйнi захворювання, викликанi eнтeровiру-сом 71, можуть супроводжуватися тяжким невролопч-ним ураженням, включаючи енцефалщ мeнiнгiт i по-лiоподiбний паралiч [11]. Серозний мeнiнгiт е одним iз найбiльш частих проявiв eнтeровiрусноl шфекци (ЕВ1),
© «Актуальна шфектологи» / «Актуальная инфектологая» / «Actual Infectology» (<Atoual'naa Infektologia»), 2018 © Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Усачова О.В., Запорiзький державний медичний унiверситет, проспект Маяковського, 26, м. Запорiжжя, 69035, УкраТна; e-mail: redact@i.ua For correspondence: 0. Usachova, Zaporozhye State Medical University, Mayakovsky avenue, 26, Zaporizhzhia, 69035, Ukraine; e-mail: redact@i.ua
частка ентеровiрусних СМ серед меншгтв 3i встанов-леною вiрусною етiологieю досягае 85—95 % [12].
Отже, поширенють, наявнiсть рiзних результатiв i труднощi кшшчно! дiагностики СМ ентеровiрусноl еть ологи стали спонукальним моментом для проведення даного дослщження.
Мета дослщження: встановлення опорних клшко-лабораторних симптомiв ентеровiрусноi етiологii менш-гiту на пiдставi проведення порiвняльноi' характеристики особливостей переб^ ентеровiрусних менiнгiтiв (ЕВМ) i серозних менiнгiтiв, викликаних шшими етю-логiчними факторами, у пащентш Запорiзькоl областi.
Матерiали та методи
Для реалiзацil мети роботи ми провели клшчне об-стеження та динамiчне спостереження за 70 патентами з менiнгiтом, яю отримували лiкування в Обласнiй iнфекцiйнiй клшчнш лiкарнi (Запорiзька область). Серед них у 33 ошб мав мюце менiнгiт, викликаний ен-теровiрусами, у 37 — серозний меншггг шшо! етюлоги (спiввiдношення 1 : 1,1).
Вш пацieнти були повнiстю клшшэ-лабораторно обстеженi в умовах iнфекцiйного медичного закладу 3-го рiвня надання медично! допомоги. Крiм того, в ушх були вiдiбранi зразки калу та/або лквору i калу для дослщження в полiмеразнiй ланцюговiй реакци (ПЛР) на наявнють РНК ентеровiрусiв. Дослщження проведено в лаборатори молекулярно-генетичних дослiджень Запорiзького державного медичного ушверситету в рамках виконання вiдкритого когортного дослщження Спшьно! програми малих грантiв, 6РБ/СПТЗ, зосереджених на боротьбi з iнфекцiйними хворобами, з теми «Новi пiдходи до дiагностики основних кшшч-них форм ентеровiрусноl шфекци у дiтей та дорослих», при використанш праймерiв, запропонованих вироб-никами тест-систем («АмпльСенс», Росiя).
Серед пащенпв з ЕВМ домiнували особи чоловiчоl статi (21 хворий — 64 %, проти 12 жшочого — 36 %), тодi як з неентеровiрусними — жшочо! статi (22 — 60 % та 15 — 40 % вщповщно), що вщображено на рис. 1.
Статистичну обробку результат дослiдження проводили з використанням комп'ютерно! програми Excel. Обчислювали середнi арифметичнi величини
EBM 1ншо'| етюлоги
^60% —|
| И ЖЫоча стать И Чоловiча стать
Рисунок 1. Статевий склад пащенпв групи дослщження
(М), середш квадратичш вщхилення (т), а також ро-били порiвняльний аналiз вiдносних величин у групах порiвняння з використанням критерш х2 макс.
Результати та обговорення
Шсля оцiнки та iнтерпретацii даних пащентав обох груп було виявлено, що у бшьшосл (43 i 63 % вiдповiдно) встановити значущий епiдфактор було неможливо. При цьому в епiданамнезi кожного п'ятого (7 ошб — 21,2 %) хворого на ЕВМ мав мюце факт вщпочинку на мор^ тодi як у груш порiвняння подабне було зареестровано лише у двох (5,4 %; р < 0,05). У той же час у кожного п'ятого з групи порiвняння (8 — 21,6 %) вщзначено переохоло-дження напередоднi захворювання, що зареестровано лише у двох хворих основно! групи (5,4 %; р < 0,05).
Аналiз вшэво! структури пащентав (рис. 3) показав, що бтьшють в основнiй групi були втэм до 10 роив (22 — 66 %), тодi як у груш порiвняння переважали старшi пащенти (26 — 70 %; р < 0,05).
Пащенти груп порiвняння мали вiдмiнностi в кль шчнш картинi перебiгу менiнгiтiв. Ми встановили, що в дебюта захворювання такий симптом, як блювання, що характерний для ураження меншгеальних оболо-нок, частше рееструвався при ентеровiруснiй етюлоги менiнгiту: вiдзначений у 22 пащенлв (66,7 %) основно!
6 % — 2 11 % — 4
EBM 1ншо1 категорн
■ Контакт i3 хворими ■ Епщанамнез ■ Переохолодження ■ Вiдпочинок на Mopi
Рисунок 2. Домшуючий епщфактор хворих на меншпт груп пор'1вняння
EBM 1ншо1 етюлоги
■ Старше 10 роюв I До 10 роюв
Рисунок 3. Вкова структура пацентв груп пор'1вняння
Прим'пка: * — р < 0,05 щодо групи пор'вняння вщповщно до показника х2.
1-й день 2-й день 3-й день
■ ЕВМ ■ Менiнгiти ЫшоТ етiологií
- Температура (ЕВМ), середне значення
Температура (iншоТ етiологiТ), середне значення
Рисунок 4. Динамка температурнойреакцП пац '1ент1в груп спостереження (кльксть пац'1ент'1в iз температурою тла 37,5 °С i вище; середня температура тЛа)
Рисунок 5. Характеристика частоти реестраци меннгеальних знакв у пац'ент'1в груп спостереження
Рисунок 6. Особливост клтинного складу л'1квору пац '1ент1в груп спостереження
групи, проти 17 (45,9 %) в груш порiвняння. У кожного п'ятого хворого на ЕВМ (21 %) зареестрована гiперемiя задньо! стшки глотки й язичка, тодi як даний симптом зареестрований тльки у 4 хворих на меншпт неентеро-вiрусноi етюлоги (10,8 %; р < 0,05).
Динамша температурних даних у пащентав з ЕВМ i серозними менiнгiтами шшо1 етiологii подана на рис. 4, зпдно з яким у перший день стацюнарного лщу-вання середня температура тта хворих обох груп вщпо-вщала фебрильним цифрам (37,9 ± 0,6 °С — в основнiй i 38,0 ± 1,0 °С — в групi порiвняння) i лише у третини була субфебрильною. В обох групах на третiй день ль кування вiдзначена тенденцiя до зниження температу-ри тiла (37,4 ± 0,8 °С у груш ЕВМ i 37,6 ± 0,8 °С — у групi порiвняння). Однак у пацiентiв з ЕВМ мала мюце бiльш швидка динамша зниження даного показника. Так, на другий день перебування в стацiонарi у 10 хворих основно! групи (30,3 %) i 17 — групи порiвняння (45,9 %) вщзначена фебрильна температура, а на третш день цей показник зареестрований тльки у 6 (18,1 %) з ЕВМ проти 11 (29,7 %) з меншптами шшо! етюлоги. Таким чином, для перебиу меншгтв ентеровiрус-но! етiологii характерна швидка динамша нормалiзацii температури тла.
Позитивнi менiнгеальнi знаки, що е клшчним проявом подразнення менiнгеальних оболонок, заре-естрованi в усiх обстежених хворих. Однак при ЕВМ у третини — 33,3 % (11) пащенлв симптом рипдносп потиличних м'язiв був негативним (рис. 5). Серед них у 9 ошб симптом Брудзинського теж не визначався. На вщмшу вщ цього в груш порiвняння лише у 3 хворих не визначалась рипднють потиличних м'язiв i в одного — симптом Брудзинського.
Отже, при ЕВМ частше вiдзначаеться дисощащя менiнгеальних знакiв (у 33,3 % проти 8,1 %; р < 0,05), коли мае мюце тльки один або два меншгеальних симптоми, при негативних шших, що ускладнюе дiа-гностику менiнгiту.
Далi ми оцшили особливостi стану лiквору обстежених хворих (рис. 6). Середш вщносш показники кiлькостi лiмфоцитiв лквору були вище в групi порiв-няння (87,0 ± 17,5 % проти 73,7 ± 27,5 %; р > 0,05), однак ця рiзниця не була вiрогiдною. При цьому вияви-лося, що в груш з ЕВМ частше вщзначений змiшаний i нейтрофiльний цитоз лквору (у 8 — 24,2 % i 4 — 12,1 % вщповщно). У групi порiвняння тiльки у 3 (8,1 %) зареестрований змшаний цитоз лквору (р < 0,05).
Таким чином, проведений порiвняльний аналiз клiнiко-лабораторних даних хворих на ентеровiруснi менiнгiти та серозш менiнгiти шшо1 етiологii виявив певш вiдмiнностi, що може бути використано при про-веденнi диференщально1 дiагностики.
Висновки
1. Ентеровiруснi меншпти частiше рееструються у дiтей перших 10 роыв життя.
2. В епiданамнезi пацiентiв з ЕВМ частше реестру-еться вiдпочинок на мор^ де не виключений множин-ний контакт i водний шлях передачi.
Менiнгiти шшо! етюлоги
■ Рипднють потиличних M^3iB негативна
■ Брудзинського позитивний
■ Брудзинського негативний
EBM Меншпти шшо'| етюлоги
5 % — 2
■ Змшаний цитоз ■ Нейтрофтьний цитоз ■ Лiмфоцитарний цитоз
3. Первинними симптомами ЕВМ у бтьшосп ви-падыв е блювання та дисощащя мeнiнгeальних знакiв.
4. Температурна крива у пацiентiв з ЕВМ характеризуемся бiльш низькими цифрами, i вже на 3-тю — 5-ту добу лiкування температура у бтьшосп пацiентiв нормалiзуеться.
5. У пащентав з ЕВМ переважно мае мюце змша-ний плеоцитоз лквору.
Конфл^ iHTepeciB. Автори заявляють про вщсут-нiсть конфлiкту iнтeрeсiв при шдготовщ дано! статтi.
References
1. Zadiraka DA. Comparative characteristics of serous meningitis in adults and children. Current issues in pharmacy and medicine: .science andpractice. 2010;(3):47- 48. (inRussian).
2. Zelenko TN, Ryabokon YuYu. Clinical features of serous meningitis in children. Pathologia. 2009;6(3):89-90. (in Russian).
3. Vinichuk SM. Nevrologiia [Neurology]. Kyiv: Zdorov'ja; 2010. 372p. (inRussian).
4. Iakhno NN, Shtul'man DR, editors. Bolezni nervnoi sistemy: rukovodstvo dlia vrachei [Diseases of the nervous system: a guide for doctors]. Moscow: Meditsina; 2005. 1224 p. (in Russian).
5. Grigor'eva IA, Sokolova LI, editors. Nevrologiia [Neurology]. Kyiv: Meditsina; 2016. 282 p. (in Russian).
6. Vinichuk SM. Nevrologiia [Neurology]. Kyiv: Zdorov'ja;
2010. 372p. (inRussian).
7. Tesini BL. Enterovirus Infections in Children. Available from: http://www. merckmanuals.com/home/children-s-health-issues/viral-infections-in-infants-and-children/enterovirus-infections-in-children.
8. Sawyer MH. Enterovirus infections diagnosis and treatment. Semin Pediatr Infect Dis. 2002 Jan;13(1):40-7.
9. Kogon A, Spigland I, Frothingham TE, et al. The virus watch program: a continuing surveillance of viral infections in metropolitan New York families. VII. Observations on viral excretion, seroimmunity, intrafamilial spread and illness association in coxsackie and echovirus infections. Am J Epidemiol. 1969 Jan;89(1):51-61.
10. Golitsyna LN, Fomina SG, Novikova NA, et al. Molecular genetic echovirus 9 variants identified in patients with aseptic meningitis in Russia in 2007-2009. Voprosy Virusologii. 2011;56(6):37-42. (in Russian).
11. Lukashev AN, Koroleva GA, Lashkevich VA, Mikhailov MI. Enterovirus 71: epidemiology and diagnostics. Zhurnal Mikrobiolo-gii, Epidemiologii, IImmunobiologii. 2009;(3):110-116. (inRussian).
12. Rotbart HA, Brennan PJ, Fife KH, et al. Enterovirus meningitis in adults. Clin Infect Dis. 1998 Oct;27(4):896-8.
OTpuMaHO 03.04.2018 ■
Усачева О.В.1, Коломеец В.В.1, Фирюлина О.М.2
13апорожский государственный медицинский университет, г. Запорожье, Украина
2 КУ «Областная инфекционная клиническая больница ЗОС», г. Запорожье, Украина
Современные клинико-эпидемиологические особенности энтеровирусных менингитов
Резюме. Актуальность. Актуальность нейроинфекций обусловлена выраженной тяжестью течения и высоким процентом летальности. Количество серозных менингитов увеличивается ежедневно. Серозный менингит является одним из наиболее частых проявлений энтеровирусной инфекции. Цель. Установление опорных клинико-лабораторных симптомов энтеровирусной этиологии менингита. Материалы и методы. Проанализировали результаты динамического клинического наблюдения и обследования 70 пациентов с менингитами. По результатам полимеразной цепной реакции кала и/или ликвора у 33 больных установлена энтеровирусная этиология заболевания, а у остальных 37 этиология осталась неясной. Результаты.
Выяснили, что энтеровирусные менингиты имеют ряд анамнестических, клинических и лабораторных особенностей, таких как: энтеровирусному повреждению менингеальных оболочек более подвержены дети первых десяти лет жизни; важным эпидфактором при этом является отдых на море; среди ранних симптомов энтеровирусного менингита чаще регистрируется рвота; для энтеровирусного менингита характерна пологая температурная кривая с ранней нормализацией температуры тела (к 3-5-му дню у большинства пациентов); у этих пациентов преимущественно имеет место смешанный плеоцитоз ликвора. Ключевые слова: серозный менингит; энтеровирусы; дети; диагностика
O.V. Usachova1, V.V. Kolomieiets1, O.N. Firiulina2
1 Zaporozhye State Medical University, Zaporizhzhia, Ukraine
2 Municipal Institution "Regional Clinical Hospital of Infectious Diseases of Zaporizhzhia Regional Council", Zaporizhzhia, Ukraine
Modern clinical and epidemiological features of enterovirus meningitis
Abstract. Background. The relevance of neuroinfections is explained by the severity of its course and the high mortality rate. The number of serous meningitis increases every day. Serous meningitis is one of the most common manifestations of enterovirus infection. Therefore, the purpose of our study was to establish the main clinical and laboratory symptoms of enterovirus meningitis. Materials and methods. We have analyzed the results of dynamic clinical observation and examination of 70 patients with meningitis. According to the results of polymerase chain reaction of stool and/or cerebrospinal fluid, in 33 of them the disease was of enterovirus origin, while in the remaining 37 subjects the etiology remained unexplained. Results. We found that enterovirus meningitis
has a number of anamnestic, clinical and laboratory features such as: the children of the first ten years of life are more likely to be affected with enterovirus lesions of the meningeal membranes; the important epidemiological factor is holiday at the seaside; vomiting is most often reported among the early symptoms of enterovirus meningitis; the disease is characterized by a flat temperature curve with early normalization of body temperature (by day 3—5 in the majority of the patients); patients predominantly have a mixed ce-rebrospinal fluid pleocytosis.
Keywords: serous meningitis; enteroviruses; children; diagnosis
