CC BY
59
УДК: 615.275:612.327 Зайченко Г. В., Горчакова Н. О.
СЕРОТОН1Н: В1Д НЕЙРОМЕД1АТОРУ ДО Л1КАРСЬКОГО ЗАСОБУ
Нацгональний медичний унгверситет гменг О.О. Богомольця (м. Кив)
gorchakovan@ukr.net
Емоцмний стан людини пов'язують з функцю-нуванням мед1аторних систем i, в першу чергу, з серотоншерпчною системою, медiатором якоУ е серотонiн, який називають «гормоном доброго настрою» та «гормоном щастя» [4]. Серотонш е одним з головних нейромедiаторiв, але мiститься вiн не ттьки в нервовiй тканинi, але в багатьох внутршых органах, в тому чиогм в шлунково-кишковому тракту ендокринних залозах, опасистих клiтинах шюри. тромбоцитах.
Першi повiдомлення щодо «субстанцп, що впли-вае на тонус м'язiв» належить до XIX сторiччя. В 1935 роцi iталiйським фармакологом Вггторю Ерспаме-ром була видтена речовина зi слизовоУ оболонки шлунково-кишкового тракту, що скорочуе гладень-к м'язи. Спочатку вважали, що це адреналш, але через 2 роки винахщник ствердив, що цieю речови-ною був невiдомий амiн, який Ерспамер назвав ен-терамiном [37]. В 1948 рощ Морю Рапопорт, Арда Грш та Iрвiн Пейдж в Kлiвлендськiй клiнiцi знайшли в сироватц кровi судиннозвужуючу речовину, яку назвали серотоншом. Морiс Рапопорт в 1951 роц1 синтезував серотонiн, а в 1952 було доведено, що ентерамш i серотонiн - одна й та ж речовина. В 1933 рощ Бегл Тверог, i Iрвiн Пейдж надрукували цю ш-формацiю в «The American Journal of Psychology» в якост статп «Serotonin content of some mammalian tissues and method of its determination» [54].
Встановлено, що серотонш являе собою 5-гщро-кситриптофан. Серотонш утворюеться з амшокис-лоти триптофану шляхом послщовного 5-гщрокси-лювання ферментом 5-триптофанщроксидазою з утворенням 5-гiдрокситриптофану. Hадалi 5-гщро-кситриптофан пiд впливом триптофандекарбокси-дази за допомогою вiтамiну В6 декарбоксилюеться. 5-триптофангiдроксилаза перебувае в сомi серото-нiнергiчних нейронiв, процес гщроксилювання вщ-буваеться в присутностi юыв залiза та птеридину [53].
Серотонш мiститься в везикулах пресинаптично-го закшчення аксону та вивiльнюeться в синаптич-ну щiлину внаслiдок впливу електричного iмпульсу [44]. В синаптичнм щiлинi серотонiн зв'язуеться з серотоншовими рецепторами i надалi пiдлягаe ферментативнм дегратацii. Частина серотонiну за-хоплюеться серотонiновим транспортером, який розташований на пресинаптичнм мембранi та знову повертаеться в пресинаптичну термiналь. Полi-пептидна частина транспортера серотоншу (SHTT) складаеться з 12 трансмембранних доменiв з афi-нiтетом до серотонiну мiж 1-м та 3-м доменами, а також 8-м, 12-м, це i створюе зв'язок з медiатором i перенос його через мембрану. В органiзмi серотонiн метаболiзуeться.
Пiд впливом ферменту моноамшооксидази се-ротонiн перетворюеться i гщроксишдолальдегщ, що надалi може зворотно перетворитися в гщро-кситриптофол пщ дieю ферменту алкогольдегщро-генази. Незворотно 5-гiдроксиiндолальдегiд пiд впливом ацетальдегщдегщрогенази перетворюеться в гiдроксиiндолоцтову кислоту, яка надалi виво-диться з сечею i калом. Серотонiн е попередником мелатонiну, що утворюеться в епiфiзi пiд впливом ферменту арилалкшамш- N-ацетилтрансферази (AANAT) - ферменту, що регулюе цикадний ритм людей i тварин. Серотонiн може пiд впливом моноамшооксидази перетворитися в 5-гщрокси-шдол-3-ацетальдегiд, пiд впливом альдегщредуктази - в триптофол, пщ дieю ацетальдегiдрогенази-2 - в оксишдолоцтову кислоту. Також серотонiн може приймати участь в формуваны ендогенних ота^в, вступаючи в реакцiю з ацетальдегщом з утворенням гармололу [55].
Пюля вiдкриття серотонiну визначили його ре-цептори. В 1957 роцi внаслщок дослiджень Джона Годдума була показана неоднорщнють серотонiно-вих рецепторiв. Властивють серотонiну скорочувати гладенькi м'язи блокувалася дiетиламiдом лiзергi-новоУ кислоти (ЛСД), хоча ЛСД був агонютом серо-тонiну в периферичних тканинах. Збуджуючий вплив серотонiну на вегетативнi вузли попереджався мор-фiном. Hасьогоднi видтяють 7 родин рецепторiв серотонiну - 5-НТ-1, 5-НТ-2, 5-НТ-3, 5-НТ-4, 5-НТ-5, 5-НТ-6, 5-НТ-7, частина з яких мае пщтипи [26]. Активащя серотоншових рецепторiв запускае вну-тршньокл^ины процеси, якi впливають на збуджен-ня iнших медiаторних систем - глутаматноУ, дофамi-новоУ, ГАМК [45]. Рецептори серотоншу (1,2,4-7) е метаболтотропнии, тобто запускають в кJliтинах-мi-шенях каскад внутрiшньокJliтинних бiохiмiчних реак-цм. Вони семидоменнi та пов'язанi з G-бтками. Всi метаболiтотропнi рецептори подiбнi до рецепторiв адреналiнy
Рецептор 5-НТ-3 е iонотропним, який вiдкри-вае iоннi канали мембрани [13]. 5-НТ-1 рецептори мають ктька пiдтипiв, таких як 5-НТ-1А, 5-НТ-1В, 5-НТ-Ю, 5-НТ-1Е, можуть бути як пре-, так i пост-синаптичними та гальмують активнють аденiлатци-клази. Розташованi в ЦНС 5-НТ-1 рецептори мiс-тять 365-422 амшокислотних залишки, якi зв'язаы з мембранним G-бiлком, пригнiчуючи адентатцикла-зу, внаслiдок чого гальмуються внутршньокттины процеси. Aнксiолiтичний засiб буспiрон вибiрково стимулюе 5-НТ-1А рецептори, iмiтуe вплив серотоншу, реалiзуючи при цьому гальмiвний ефект.
Рецептори 5-НТ-2 також мають пщтипи: 5-НТ-2А, 5-НТ-2В, 5-НТ-2С, яю розташованi лише пюля-синаптично, активуються iнозитолтрифосфатом, це
веде до пщвищення р1вня ¡нозитолтрифосфату та д1ацилгл1церину.
Блокада 5-НТ-2С рецепторiв - один з мехаыз-мiв лiкування депресii. Вплив антидепресан^в на ц1 рецептори пов'язаний з анксiолiтичним ефектом та полiпшенням сну [8]. Стимуля^я 5-НТ-2А рецепто-рiв гладеньких м'язiв веде до процеЫв пролiферацii i мiграцii, активацii циклооксигенази, синтезу про-сталандинiв, пригнiченню ЫО-синтази [34].
Серотонiновi рецептори третього пщтипу (5-НТ-3-рецептори) - представники родини цис-петльових лiгандзалежних ¡онних каналiв та вивчен бiльше ¡нших серотонiнових рецепторiв. Цi рецептори бiльше експресуються в ЦНС. 1х активацiя в ЦНС модулюе вивiльнення ряду медiаторiв - дофамшу, норадреналiну i самого серотоыну, залучаючи серо-тонiнергiчну систему в реалiзацieю рiзних централь-них функцм - емоцiйних реакцiй, тзнання, пам'ятг навчання, сприйняття болю, нудоти, блювання. Се-лективнi агонiсти цих рецепторiв можуть потенцю-вати антиноцицептивну дю препаратiв, що дозволяе ¿х використовувати як ад'юванти анестетикiв. Бтьш вiдомi антагонiсти 5-НТ-3 рецепторiв (гранюетрон, тропiсетрон,ондасетрон), якi мають протиблювотну дю при iндукцii нудоти пiд час променево'| терапii та прийомi цитостатиюв. Насьогоднi е данi про можли-вiсть застосування 5-НТ-3-антагонiстiв для лкуван-ня подразненого кишечнику та зменшення больових почуттiв. Вважають можливим вивчення антипси-хотичноi дii 5-НТ-3-антагонiстiв, тому що передача 5-НТ-3 грае суттеву роль в розвитку шизофренii, так i ¡нших когнiтивних розладiв. Спектр ефеклв 5-НТ-3-антагонiстiв включае також протизапальну дю, тому що ц сполуки можуть бути блокаторами серотонн iндукованого синтезу простагландину Е i фактору некрозу пухлин-альфа [13].
Агонюти 5-НТ-3 рецепторiв мають анксiолiтич-ний ефект, пiдвищують когнiтивнi здiбностi, змi-нюють чутливiсть ноцицептивних нейронiв, реа-лiзуючи при цьому протиблювотну дю. Агонiсти 5-НТ-4-рецепторiв можуть пiдвищувати активнють дофамiнергiчних систем, антагонiсти - блокувати цей ефект i мати анксюл^ичну дiю. Рецептори 5-НТ-4 беруть участь в розвитку синусовоi тахкардп i фi-бриляцii передсердь, тому вважаеться перспектив-ним застосування антагоню^в рецепторiв 5-НТ-4 для лiкування аритмп [10]. 5-НТ-4-агонiсти довели свiй терапевтичний потен^ал для лiкування хворих з порушеннями моторики травного каналу. Неселективно впливають на 5-НТ-4 рецептори проюнетики цизаприд та тагасерод, що мають спорщненють до ¡нших рецепторiв, каналiв, бiлкiв трансмiттерiв, тому можуть мати небажаний вплив на серцево-судинну систему [20]. Зараз вщкритий селективний лтанд до 5-НТ-4 рецептору - прукалоприд, у якого вiдмi-чаеться мiнiмум побiчних ефектiв, тому його вважають ¡нновацмним препаратом зi значним профiлем нешкiдливостi для л^вання хворих, що страждають гiпомоторними розладами шлунково-кишкового тракту, а саме хроычними запорами [18,40,46].
В генному модулi представлено 2 пщтипи рецеп-торiв - 5-НТ-5А та 5-НТ-5В. ЕкспреЫя функцюналь-ного гену 5-НТ-5А спостертаеться лише в мозковiй
тканинi. Знайшли зв'язок мутацiй цього рецептору з проявами цкавостк Експресiю рецепторiв 5-НТ-5 пов'язують з ¡нпбщею аденiлатцикJlази. Актива^я 5-НТ-6 рецепторiв веде до пщвищення рiвня цАМФ. 5-НТ-7 рецептори можуть мати значення в регуля-цп кишковоi перистальтики, поступаючись в цьому процес за важливiстю перед 5-НТ-4 рецепторами [9].
Серотонш грае важливу роль в дiяльностi центрально)' нервовоi системи [38]. Введення серото-нiну супроводжуеться змiнами метаболiзму в бк пониження вживання мозком глюкози, поглинання кисню, лакта^в, неорганiчних фосфа^в, порушен-ня спiввiдношення натрiю i калiю. Встановлений збуджуючий вплив серотоншу на парасимпатичний вiддiл головного мозку та лiмбiчноi зони кори. Вш активуе бульбарний вiддiл ретикулярноi формаци, гальмуе передач iмпульсiв через зоровий бугор, мозолисте тто та синапси кори великих твкуль головного мозку. Серотоынерпчна система зв'язана зi збудливiстю вазомоторних та терморегулюючих центрiв, а також блювотного центру. Порушенням функцii серотонiнергiчноi системи пояснюють роз-виток психiчних захворювань, що проявляються де-пресieю i неспокоем [41].
Надлишок серотонiну зазвичай викликае паыку, нестача веде до депресii. Дефщит серотонiну супроводжуеться порушеннями синаптично'| передачi в нейронах лiмбiчноi системи та формуванням депре-сивних стаыв, якi характеризуються рiзними синдромами. Серотоншерпчна система мае вiдношен-ня до особливостей сощально'| поведiнки (харчово'Г статевоi, агресивноi) та емоцiям. Нейроендокрины ритми, сон, настрiй, апетит i когнiтивнi функцii також модулюються серотоншерпчною системою серед-нього мозку. Серотоынова система префронтально! кори порушуеться при рiзних видах асоцiальноi по-ведшки (ауто-, екстероагресiя, вбивство) [31]. Ви-снаження серотонiновоi системи префронтально! кори обумовлюе змiни поведiнки. Вiдмiчають широю коливання рiвня серотонiну в кровi у хворих шизоф-ренieю порiвняно з ¡ншими пацieнтами та здорови-ми чоловiками [21].
Серотонiн регулюе больову чутливiсть. Пониження його вмюту в ЦНС веде до послаблення анальге-зуючого ефекту, посиленню больових синдромiв. Вiд рiвня серотоыну в ЦНС залежить ступiнь вираженос-тi проти6ольово! дii морфiну та ¡нших наркотичних анальгетиюв. Анальгетична дiя серотонiну обумов-лена ендогенними отатами, тому що вiн здiбний ви-вiльнювати бета-ендорфiни з кJliтин передньо'| дол1 гiпофiзу. В той же час, при внутршньом'язовому введеннi препара^в серотонiну виникае бiль, тому що вважають, що поряд з пстамЫом i простаглан-динами серотонiн може подразнювати рецептори в тканинах та грати роль у виникнены больово'| ¡м-пульсацii [27].
В тканинах мозку самогубщ знижуеться рiвень 5-пдроксишдолоцтово'| кислоти. 1снуе гiпотеза. згщно яко! пониження метаболiчного обороту серо-тонiну в деяких вiддiлах мозку, а саме стовбурових структурах та префронтальнм корi е одним з не-йробiологiчних механiзмiв формування сущидаль-
hoï поведшки [52]. Застосування селективних ¡Hri-6iTopiB зворотнього захоплення cepoTOHiHy не веде до росту самогубств, в той же час сущид чаcтiшe зycтpiчаeтьcя серед молодих людей та дтей [16]. Пщтвердженням зв'язку piвня cepотонiнy з частотою самогубств е пiдтвepджeння ефективност ан-тидeпpecантiв - блокатоpiв звоpотного захоплення cepотонiнy пpи дeпpeciях зi cпpобами cyïцидy [29].
Cepотонiнepгiчна система також 6epe участь в peryrwôiï ceкcyальноï повeдiнки. Пiдвищeнню piвня cepoTOHiHy в мозковiй тканинi cyпpоводжyeтьcя пpи-гнiчeнням cтатeвоï активноcтi, а пониження вмicтy - пiдвищeнням. Вплив cepoTOHiHy на фyнкцiï ендо-кpинних залоз пояснюють пpямою дieю на залози i peалiзацieю цeнтpальних мeханiзмiв кepyвання rap-мональною активнicтю. В пiдбyгоpнiй дiлянцi зна-йдeнi тepмiнали cepотонiнepгiчних нeйpонiв, стиму-ляцiя яких cyпpоводжyeтьcя посиленням видiлeння коpтиколiбepинy i cоматотpопного гоpмонy. CepoTO-HiH стимулюе сефецю ноpадpeналiнy, адpeналiнy в мозковiй частин надниpникiв, що може здмснюва-тися чepeз гiпоталамо-гiпофiзаpноy систему.
Пpи оцшц можливоcтi виникнення алкоголiзмy особлива увага пpидiляeтьcя аналiзy генетичного полiмоpфiзмy cepотонiнового peцeптоpy 5-НТ-2А. тому що cepoTOHiH бepe участь в peгyляцiï вживання алкоголю. Пpийом алкоголю посилюе вивтьнення катeхоламiнiв та змiнюe концeнтpацiю опю^в, що веде до тимчаcовоï активацп системи пiдкpiплeння i викликае позитивну емоцмну peакцiю. У людини ген 5-НТ-2А пepeбyваe на довгому плeчi тpинадця-тоï хpомоcоми в локус q14-q21 та хаpактepизyeть-ся pядом полiмоpфiзмiв в кодyючiй дiлянцi, з яких дiалeльний полiмоpфiзм (14386/А) в пpомотоpнiй дiлянцi вважають в якост генетичного маpкepy. пов'язаного з нepвово-пcихiчними захвоpюваннями i вживанням алкоголю.
З диcмeтаболiзмом cepотонiнy пов'язанi pоз-лади циклу «сон-неспання» пpи дeпpeciï, тому що cepотонiн peгyлюe дельта-сон, шщюе фазу швид-кого сну. Поpyшeння сну може бути одыею зi cкаpг пpи дeпpeciï, а iнодi единим пpоявом захвоpювання. Встановлено, що коливання piвня cepотонiнy в плаз-мi коpeлюютьcя динамiкою нападу мiгpeнi, тому була cфоpмyльована «cepотонiнова гiпотeза мiгpeнi». В ïï патогeнeзi та peалiзацiï мeханiзмy дiï пpотимiгpe-нозних заcобiв пpиймають участь лише окpeмi пщ-типи 5-НТ-1 peцeптоpiв, якi локалiзованi в цeнтpаль-них судинах, ceнcоpномy ядpi тpiйчаcтого нepвy Нeйpони cepотонiнepгiчного доpcального ядpа шву (одые'| з головних cтpyктyp ендогенно'| антиноци-цeптивноï системи) та ноpадpeнepгiчноï блакитно1 плями cтовбypа мають багаточисленн пpоeкцiï до судин головного мозку i спинального ядpа тpiйчаc-того нepвy. Встановлено, що на пpecинаптичних за-кiнчeннях тpiйчаcтого нepвy локалiзованi 5-HT-1D peцeптоpи до eндотeлiнy. Вони pозташованi за межами гематоенцефалтого баp'epy та ¿х активацiя веде до шпбщп видiлeння нeйpопeптидiв - кальц^о-HiHy, cyбcтанцiï Р та попepeджeнню pозвиткy нeйpо-генного запалення. Згщно цieï концeпцiï пpи мiгpeнi (фоpма нeйpогeнного запалення) тpигepний фактоp нeйpогeнноï або гоpмональноï пpиpоди антидpомно
активуе пepиваcкyляpнi афepeнтнi тepмiналi тpiй-частого нepвy. Це викликае дeполяpизацiю нepво-вих закiнчeнь i видтення амлогенних peчовин - не-йpопeптидiв, кальцiтонiнy, cyбcтанцiï Р, нeйpокiнiнy А та вазоштестинального пептиду. Данi нeйpопeптиди викликають pозшиpeння cyдинноï cтiнки, пpопо-тiвання бiлкiв плазми i фоpмeнних eлeмeнтiв фовг набpяк cyдинноï стЫки та пpилягаючих дiлянок твep-до'| мозковоï оболонки, дeгpанyлцiю опасистих кт-тин, агpeгацiю тpомбоцитiв.
Вогнищева нeвpологiчна симптоматика, що ха-pактepна для стану мiгpeнозного нападу, виникае внаслщок збудження цepeбpальних судин та пониження фовооб^у в окpeмих дтянках мозку.
В фазу головного болю cпоcтepiгаeтьcя пщви-щення eкcкpeцiï cepoTOHiHy та його мeтаболiтiв з сечею та наступне зменшення його вмюту в плазмi i cпинномозковiй pi^Hi. Це веде до пониження тонусу цepeбpальних судин, ¿х надмipномy pозтягyван-ню, пepиваcкyляpномy набpякy, подpазнeнню бо-льових peцeптоpiв. Вважають, що у хвоpих мiгpeнню е генетично обумовлений дефект обмшу cepотонiнy який може бути викликаний багатьма фактоpами, в тому чиcлi дeфiцитом фepмeнтy, що pyйнye тиpамiн в шлунково-кишковому тpактy (у багатьох хвоpих мi-гpeнню е захвоpювання тpавного каналу). В безбо-льовому пepiодi мiгpeнi виявлено пiдвищeння чутли-воcтi cepотонiнових i ноpадpeналiнових peцeптоpiв cyдинноï стЫки до cepотонiнy. Пpи цьому понижу-еться активнicть моноамiокcидази, що веде також до нeйpогeнного запалення судин.
Новим класом пpeпаpатiв, якi дють як агонicти 5-HT-1В/1D peцeптоpiв та впливають на симптоматику мiгpeнi, е тpиптани (cyматpиптан, паpатpиптан. золм^иптан, альмiтpиптан, pизатpиптан). Пpи-значення тpиптанiв у хвоpих на мiгpeнь не cyпpово-джуеться пiдвищeнням pизикy cepцeво-cyдинних ускладнень [32].
Одним з нeйpохiмiчних мeханiзмiв фоpмyван-ня eпiлeпciï е змiни обмiнy тpиптофанy, peалiзацiя окиснення в ЦНС не cepотонiновим, а кiнypeнiновим шляхом. Внаcлiдок цього в головному мозку пони-жуеться piвeнь cepотонiнy (гальмiвного мeдiатоpy) та poCTe piвeнь кiнypeнiнy, який пiдвищye збудли-вicть нeйpонiв головного мозку. Встановлено, що cepoTOHiH попepeджаe pозвиток судом, яю викли-каються киснем. Деяю пpотиcyдомнi пpeпаpати (фeнобаpбiтал) пiдвищyють piвeнь cepотонiнy, який мае гальмiвний вплив на rapy великих пiвкyль. В той же час cepoTOHiH може бpати участь в патогeнeзi гоcтpих мозкових поpyшeнь, викликаючи вазокон-cтpиктоpний ефект.
Cepотонiн бepe участь в pозвиткy пpоцeciв алep-гiï i запалення, пщвищуе пpоникнicть судин, посилюе хемотаксис i мiгpацiю лeйкоцитiв у вогнище запалення, пщвищуе вмют еозиноф1гмв в кpовi, стимулюе дефануляцю опасистих клiтин та вивтьнення шших мeдiатоpiв алepгiï i запалення. CepoTOHiHep-гiчна система peгyлюe iмyногeнeз: так, змiни piвня cepотонiнy cпоcтepiгаютьcя пpи аyтоiмyнних захво-pюваннях, напpиклад, пpи pозciяномy cклepозi. Пpо поpyшeннях cepотонiнepгiчноï системи пpи pозciя-ному cклepозi cвiдчить пониження вicтy лiмфоцитiв.
що мають рецептори до серотоншу та низький титр протисеротоншових антитiл.
Серотонiн грае важливу роль в процесах згор-тання кров^ тромбоцити мiстять значну кiлькiсть серотоншу, мають можливють затримувати його з плазми кровк Серотонiн пiдвищуe функцюнальну активнiсть тромбоцитiв, схильнiсть до агрегацп та утворенню тромбiв, стимулюючи специфiчнi серото-нiновi рецептори в печшщ, при цьому серотонiн ви-кликае пiдвищення синтезу печiнкою факторiв згор-тання кровi. Вивiльнення серотонiну з пошкоджених тканин е одним з механiзмiв забезпечення згортан-ня кровi в мiстi пошкодження.
Серотонiн необхщний для регуляцii моторики I секрецп в шлунково-кишковому трактi. В регуляцп моторно! активностi верхнiх в1дд1л1в травного каналу приймають участь 5-НТ-1В та 5-НТ-3 рецептори, як розташован на вегетативних гангл!ях шлунка та кишечника. 5-НТ-2В рецептори локал!зуються на нейронних сплетшнях шлунка, а також на гладеньких м'язах тонко! I товсто! кишки. 5-НТ-4 рецептори розташован на гладеньких м'язах шлуночково! стш-ки та внутрiшньоорганних кишечних сплетiннях. При дизбактерiозi кишечника секретя серотонiну пони-жуеться [1].
За допомогою серотоншерпчних механiзмiв ре-гулюеться просв1т судин великого кола кровооб!гу [11]. При внутрiшньовенному введеннi щурам серо-тон1н мае подв1йну на гемодинамку: спочатку арте-рiальний тиск р1зко знижуеться внаслiдок реалiзацii, рефлексу Бецольда-Яриша, що опосередкований впливом на 5-НТ-3 рецептори, надал! тиск пщвищу-еться за рахунок активацii 5-НТ-2 рецепторiв. Кшце-во вiдмiчають стмке i тривале пониження артерiаль-ного тиску внаслiдок пресинаптичного гальмування за рахунок 5-НТ-1В/Ю рецепторiв та активацп 5-НТ-7 рецепторiв судинно! стшки [49].
5-НТ-2В та 5-НТ-7 рецептори судинно! ст1нки забезпечують вазодилятацiю, а 5-НТ-1В/Ю, 5-НТ-2А та 5-НТ-2В - вазоконстрикцю Внаслiдок участI 5-НТ-2А рецепторiв в регуляцii тонусу судинно! стш-ки приймають участь також ендотелiальнi 5-НТ-1,2 рецептори, за допомогою яких активуються шляхи утворення ЫО-синтази, завдяки чому зростае рiвень оксиду азоту в кттиы i обумовлюючи вазодилята-цю Тому при 6ло^д! 5-НТ-2А рецепторiв ендотелiю активуються 5-НТ-1,2 рецептори гладеньких м'яз1в та спостер^аеться вазоконстрикцiя [34].
кр1м того, що серотоншерпчна система бере участь в регуляцп серцево-судинно! та травно! систем, пщтримц м'язового тонусу, чутливост фото- I механорецепторiв, е дан щодо впливу на сечови-вщну систему. Так, порушення в и функцiонуваннI серотоннiнергiчноi системи веде до змш скоротли-во! здатностi чашечно-лоханочно! системи нирок [6,22].
Поряд з реалiзацieю благодiйних фармаколо-пчних реакцм, як пов'язанi з д16ю на серотоншер-пчну систему, можлив! прояви по61чних ефеклв, наприклад розвиток серотоншового синдрому. Се-ротоншовий синдром - рщюсна, але небезпечна реакцiя оргаызму на прийом лiкарських засобiв, як1 пщвищують серотонiнергiчну передачу внаслiдок
гострого отруення або передозування лiкарських засобiв (частiше антидепресантiв, особливо ком61-нацп шп61тор1в зворотнього захоплення серотонiну i шп61тор1в МАО). До псих1чних порушень належать змши в псих1чному статус (ажiотацiя, неспокiй, делi-рм, ейфорiя, манiакальний синдром та ¡ним), симп-томи вегетативно! дисфункцп (бть в живот^ пронос, гiпертермiя, головний бть, тахiкардiя та ¡ним), нервово-м'язов! порушення (акатизiя, ептепти-формн напади та ¡ним).
На початковому етап серотонiновий синдром проявляеться переважно змшами з боку шлунко-во-кишкового тракту (диспептичн явища та ¡нше) та нервово! системи (екстрапiрамiднi розлади, п-перрефлексiя та ¡нше) [48]. Однак, в останнм час частiше зустрiчаються соматоформнi дисфункцп вегетативно! нервово! системи, серед яких видтяють соматоформн розлади серцево-судинно!, шлунко-во-кишково! та системи сечовидтення. Частiше по-д16н симптоми виникають у людей, в поведши яких з'являеться депресивна потреба в турбот^ рiдше у надактивних оЫб [17,43]. Виникае необхiднiсть по-шуку лiкарських засобiв, як по^зному мають регу-люючий вплив на серотоншерпчну систему.
На пiдставi того, що мигдалина мозку i ппокамп грають значну роль в розвитку бтьшост тривожних розладiв, методи фармакотерапп цих станiв вклю-чають бензодiазепiновi, небензодiазепiновi анксю-л^ики, транквiлiзатори, антидепресанти (¡нпб^ори моноамiнооксидази та ¡нпб^ори зворотнього захоплення серотоншу), бета-адреноблокатори, а також рослинн засоби седативно! дм, в першу чергу пре-парати валерiани, пустирника, твонм [7].
В останн роки в ряд1 кра!н (США, Канада, тощо) в якост бюлопчно! домшки стали призначати 5-гщ-рокситриптофан, вщомий як окситриптин, прекурсор нейротрансм^тера серотонiну, який входить до складу бтюв. Його призначають як антидепресант, супресант апетиту, заЫб при ¡нсомнп, з метою пониження апетиту, ваги, блокуючи вихщ бета-ендор-ф^в [36]. В США, кра'шах бвропи 5-гщрокситрип-тофан випускаеться пщ назвами 5-НТР, СтсоТагт, 1_еуо1Иут, 1_еуо1опте, ОхуТап, Те!езо1, Тг1р1-ОН, Тпр1ит. В Росп пщ назвою «Формула сну посилена», в Украiнi пщ назвами Смартсмайл, Спортом, Геыу-сплюс та Добраыч.
Хоча по61чн ефекти даних бюлопчних домшок невiдомi, можливий прогноз наступних порушень - пошкодження клапаыв або ф16роз серця, в спо-лученнi з антидепресантами - серотоншовий синдром, в сполученн з карбiдопою - нудота, блювання [25,33].
Приймаючи до уваги те, що при астеычному синдром! порушуеться реак^я адаптацii, рекоменду-ють з метою цтеспрямованного лiкування до сухого екстракту валерiани додавати серотонiнвмiщуючI сполуки, а саме сухий екстракт насшня грифонп, що мютить 5-гщрокситриптофан. под16ний склад мае препарат Валесан, що мютить 150 мг сухого екстракту кореня валерiани та 100 мг сухого екстракту насшня грифонп. Призначаючи Валесан хворим з ас-тено-невролопчним синдромом та порушенням сну при хроычних порушеннях мозкового кровооб^у по
2 капсули на добу 1 pаз на день пpотягом 12 дыв. у бiльшоcтi хвоpих вiдмiчаeтьcя позитивна динамiка cкаpг, peзyльтатiв дiагноcтики нeвpологiчноï симптоматики i полшшення оpieтовано-пошyкових pyхiв. уваги, пpацeздатноcтi, сну, доcтовipнe пониження piвня нeвpотизацiï, неспокою, пiдвищeння комунка-бeльноcтi та спткування.
Позитивний вплив пpовeдeноï тepапiï пpоявля-еться тeндeнцieю до ноpмалiзацiï головних pитмiв ЕЕГ. Пicля пpовeдeного лiкyвання пpeпаpатом Вале-сан cпоcтepiгалоcя наpоcтання cyмаpного cпeктpy альфа-активност (бiльшe в cкpонeвiй, потиличнiй дтянках) бета-2 активност (бiльшe в сфоневм. цeнтpальнiй, потиличнiй дiлянках) поpiвняно з по-казниками до лiкyвання. В штактнм пiвкyлi вiдмiчали пониження Ытенсивност повiльноï хвильовоï актив-ноcтi та пщвищення iнтeнcивноcтi cпeктpy альфа i бета-активностг Це означав, що Валесан мае позитивний вплив на peTpec нeвpологiчного дефщиту. полiпшeння показниюв адаптацiï i пcихоcоцiального неспокою i дeпpeciï, ноpмалiзацiю сну пpи хpонiчних поpyшeннях мозкового кpовообiгy, пepeважаючи за ефективнютю дiю Валepiани [12].
Ряд дослщжень був пpиcвячeний вивченню впли-ву Валесану на нeйpовeгeтативнy симптоматику у жшок в кJliмактepичномy пepiодi. Пpи дeфiцитi œiHO-чих статевих гоpмонiв cпоcтepiгаютьcя дисфункщ-ональнi поpyшeння в ЦНС та ВНС, що веде до pоз-витку судинно'| патологiï, ypогeнiтальних pозладiв. змiн cтpyктypи кicтковоï тканини, pозвиткy cepцeво-судинних захвоpювань, а також до нeвpологiчних. пcихоeмоцiйних, мeханiчних поpyшeнь. Пpи цьому вiдмiчають також поpyшeння сну, особливо заси-нання. Розвитку cиндpомy обcтpyктивного апное пiд час сну cпpияють жиpовi вiдкладeння в дiлянцi гоpлянки, пpeдиктоpи поpyшeння дихання пiд час сну. того, з вком понижуеться ceкpeцiя ендо-генного мелатоыну, особливо в пepiод менопаузи. На пiдcтавi того, що попepeдником мелатоншу е се-pотонiн, який здмснюе важливi фiзiологiчнi функцп. t-пepeдачy нepвового iмпyльcy, peгyляцiю мотоpики тpавного каналу, гомеостаз, судинн peакцiï, пpeд-ставляеться доцiльним пpизначeння пpeпаpатy Валесан для зменшення iнтeнcивноcтi пcихоeмоцiйних cимптомiв патологiчного клiмакcy [47,50].
Бiологiчно активы peчовини eкcтpактy коpeня ва-лepiани понижують збyдливicть нepвовоï системи та допомагають ноpмалiзyвати сон завдяки заспоюй-ливiй i cпазмолiтичнiй дiï. Паpалeльно вщновлюеть-ся cepцeвий цикл, pозшиpюютьcя коpонаpнi судини. peгyлюeтьcя ceкpeцiя i вщтк жовчi. З 5-гiдpокcи-тpиптофанy yтвоpюeтьcя cepотонiн, вiдбyваeтьcя його пepeтвоpeння в мeлатонiн, який володie адап-тогенними властивостями, пpоявляe антидeпpe-сивну дю Саме цей компонент полшшуе насфй ноpмалiзye сон, понижуе стан неспокою, зменшуе збyдливicть. Пicля пpийомy Валесану у жiнок спо-cтepiгаeтьcя позитивна динамiка кJliмактepичного cиндpомy, стаб^зуеться гeмодинамiка, пщвищу-еться пpацeздатнicть, вщновлення сну, eмоцiйний фон, шо веде до полшшення якоcтi життя [14].
Екcтpакт наciння гpифонiï також входить до складу бюдомшки Mipадeнова, який зменшуе pозлади в
пepiод пpeдмeнcтpyального cиндpомy [2]. Однieю з найбтьш хаpактepних пcихологiчних особливос-тей па^енпв в менопаузальний пepiод з супутньою гiпepтонiчною хвоpобою вважають високий piвeнь неспокою, в свою чepгy негативний eмоцiйний стан погано впливае на пepeбiг хвоpоби, eфeктивноcтi л^вання, якicть життя хвоpого. Саме тому pацiо-нальна тepапiя пацieнтiв з гiпepтонiчною хвоpобою включае не ттьки пониження аpтepiального тиску до цтьового piвня, але також тepапiю pозладiв неспокою i дeпpeciï. Застосування Валесану eкcпepимeн-тально обфунтовано, тому що гiдpокcитpиптофан в наciннi фифони cпpияe yтвоpeнню cepотонiнy, збе-piгаючи eмоцiйнy cтiйкicть, знижуючи дpатiвливicть. афесивнють, усуваючи почуття неспокою, жаху. емоцмну напpyгy.
В peзyльтатi коpeкцiï даних cимптомiв клммакте-pичних pозладiв за допомогою Валесану можливо суттеве пpовeдeння пpофiлактики cepцeво-cyдин-них захвоpювань [3]. Рекомендовано застосування Валесану з ^мактопланом з метою полтшення сну, пониження пpипливiв неспокою, покpащeння якоcтi життя [15].
Бepyчи до уваги сомастичну патолопю в екологп. патогeнeзi та кл^чних pозладах сну запpопонова-ний заЫб «Добpанiч», який мicтить 5-гiдpокcтpипто-фан i мeлатонiн. 5-гiдpокcитpиптофан, як пpeкypcоp cepотонiнy, мае позитивний вплив на фивалють та якicть сну, що пов'язано зi збiльшeнням piвня cepo-тонiнy i пpигнiчeнням швидко'| фази сну. Це cпpияe бтьш глибокому i cпокiйномy сну, усуванню астено-дeпpecивних та нecпокiйно-дeпpecивних пpоявiв легкого i помipного cтyпeнiв виpажeноcтi психосо-матичних cтанiв [5].
lнгiбiтоpи звоpотного захоплення cepотонiнy не завжди eфeктивнi пpи дeпpeciях, тому peкомeндy-ють пpиймати антидeпpecанти -ceлeктивнi iH^i-тоpи cepотонiнy pазом з 5-гщоксифиптофаном з метою пiдвищeння eфeктивноcтi фаpмакотepапiï [30]. Пpи дeпpeciях ефект 5-гiдpокcитpиптофанy настае чepeз 3 тижнi лкування вciх фоpм дeпpeciй за ефективнютю досягаючи piвня флуоксетина [39].
Cepотонiнepгiчна система залучена в фоpмyван-ня L-допа-iндyкованоï дисюнезп, том пpи даному стаы ефективним е 5-гiдpокcитpиптофан [51]. Цей заЫб може бути включений також в комплекс фаp-макотepапiï пpи yшкоджeннi спинного мозку [28,55]. Пpeпаpати наciння гpифонiï i без додавання вале-piани мають заспоюйливий ефект, пiдвищyють на-cтpiй, pe^ido^ апетит, полiпшyють сон, усувають дeпpecивнi стани [23]. Пpи цьому ексфакт наciння гpифонiï зменшуе больовi почуття i неспоюй пpи фiбpомiалгiï, усувае не тiльки бiль, але i поpyшeн-ня сну, pанковy скутють, cиндpом подpазнeного кишкiвника. Заpаз ексфакт насшня гpифонiï пpeд-ставляють в якос^ пpeпаpатy лiкyвання опалиcтоcтi. тому що вш пpигнiчye апетит, бepyчи участь в cинтeзi cepотонiнy [24,35,42].
Насьогоды пpогнозyють бiльш шиpокe викоpиc-тання 5-гiдpокcитpиптофанy. Вважають, що 5-гiдpо-кcитpиптофан може бути додатковим компонентом пpи лiкyваннi дeпpeciй, тому що це пiдтвepджeно до-клiнiчними та ктмычними доcлiджeннями [30]. Також
вважають, що 5-гщокстриптофан може бути актив-ним засобом для боротьби з м1гренню пщ час мен-струацм та нав1ть ваптност [19].
Розроблений компаыею 1нтерх1м УкраУна бюло-пчна домшка грифонп Смартсмайл, що мютить в 1 капсул! 100 мг сухого екстракту насшня грифонп', усувае драт!вливють, неспоюй, полтшуе сон, контр-олюе апетит. Препарат приймають пщ час Уж що допомагае контролювати апетит, заЫб також реко-
мендуеться для легкоУ, нешкщливо'У корекцп наслщ-юв стресу, прояв1в депресп i вщновлення емоцмного фону.
Вивчення в подальшому серотоншерпчно'У системи призведе до пошуку нових лкарських засоб!в модулюючи II функцп з можпивютю Ух використання в майбутньому для л!кування багатьох патолопчних стаыв, як! сьогодн важко пщлягають фармаколопч-нм корекцп.
^¡TepaTypa
1. Barinov E.F. Rol serotonina v fiziologii i patologii zheludochno-kishechnogo trakta / E.F. Barinov, O.N. Sulaeva // Ros. zhurnal gastroenterologii, gepatologii, kolopraktologii. - 2012. - T. 21, № 2. - S. 4-13.
2. Gorelyishev A.S. Menstrualnyiy tsikl i energeticheskaya «politika» gipotalamusa / A.S. Gorelyishev, I.V. Kuznetsova // Effektivnaya farmakoterapiya. - 2015. - № 5. - S. 4-12.
3. Davyidova I.V. Serdechno-sosudistyie zabolevaniya u zhenschin v zavsimosti ot gormonalnogo kontinuuma: profilaktika i strategiya lecheniya / I.V. Davyidova, S.N. Mamyirenko, N.P. Perepelchenko, L.I. Konoplyanik // Zdorove zhenschinyi. - 2016. - № 4. -S. 43-47.
4. Ivanets N.N. Svyaz polimorfizma 5NTTLPR gena serotoninovogo transportera s effektivnostyu i perenosimostyu selektivnyih ingibitorov obratnogo zahvata serotonina / N.N. Ivanets, M.A. Kankulkina, Yu.G. Tihonova [i dr.] // Zhurnal nevrologii i psihiatrii. -2016. - № 2. - S. 46-51.
5. Kutko I.I. Otsenka effektivnosti kombinirovannogo sredstva na osnove L-5-gidroksitriptofana (5-NTR) i melatonina v terapii insomnii / I.I. Kutko, I.F. Tereshina, O.V. Kruglova // VIsnik problem bIologIYi I meditsini. - 2016. - Vip. 4, T. 2. - S. 79-84.
6. Lyichkova A.E. Vliyanie serotonina na strukturno-funktsionalnoe sostoyanie pochek / V.E. Lyichkova, Yu.A. Hoschenko, P.G. Osipov [i dr.] // Nauchnyie vedomosti. Seriya Meditsina. Farmatsiya. - 2016. - № 12, vyip. 34. - S. 22-26.
7. Naletov S.V. Klinicheskaya farmakologiya preparatov valerianyi i evropeyskie traditsii ih prieneniya: krushenie postsovetstkih stereotipov / S.V. Naletov // Ukr. med. chasopis. - 2009. - № 3. - S. 41-47.
8. Ochanov R.G. Depressii i rasstroystva depressivnogo spektra v obschemeditsinskoy praktike. Predvaritelnyie rezultatyi programmyi Kompas / R.G. Ochanov, L.I. Albinskaya, A.B. Smulevich [i dr.] // Kardiologiya. - 2004. - T. 54, № 1. - S. 48-55.
9. Plotnikova E.Yu. Rol serotoninovyih retseptorov v dvigatelnoy aktivnosti pischevaritelnogo kanala / E.Yu. Plotnikova, O.A. Krasnov // Lechaschiy vrach. - 2014. - № 8. - S. 14-22.
10. Sadyikova T.M. Rol serotoninergicheskoy sistemyi v razvitii zabolevaniy serdtsa i sosudov u detey / D.N. Sadyikova, R.R. Nimmatullina, G.N. Aflyaumova // Kazanskiy med. zhurnal. - 2015. - T. 96, № 4. - S. 35-36.
11. Sveshnikov D.S. Serotoninergicheskie mehanizmyi regulyatsii prosveta sosudov bolshogo kruga krovoobrascheniya / D.S. Sveshnikov, A.V. Kuchuk, V.S. Smirnov, G.V. Cherepanova // Kazan. med. zhurnal. - 2016. - T. 97, № 1. - S. 89-96.
12. Sviridova N.K. OsoblivostI lIkuvannya asteno-nevrotichnogo sindromu ta rozladIv snu u hvorih z hronIchnim porushennyam mozkovogo krovoobIgu / N.K. Sviridova, T.P. Parikoza, V.G. Sereda // ShIdno-Evropeyskiy nevrologIchniy zhurnal. - 2016. -№ 2. - S. 52-58.
13. Spasov A.A. 5-NT3-retseptoryi - mishen dlya vozdeystviya biologicheski aktivnyih soedineniy / A.A. Spasov, D.S. Yakovlev // Himiko-farmatsevticheskiy zhurnal. - 2013. - T. 47, № 8. - S. 3-8.
14. Suhanova A.A. Sovremennyie aspektyi vedeniya zhenschin v klimaktericheskom periode / A.A. Suhanova, O.N. Tervazyuk // Zdorove zhenschin. - 2016. - № 5. - S. 130-136.
15. Tatarchuk T.F. Negormonalna terapIya klImakterichnih rozladIv / T.F. Tatarchuk, O.O. Efimenko, O.V. Zanko // Reproduktivna endokrinologIya. - 2016. - № 4. - S. 75-80.
16. Haritonov S.V. Selektivnyie ingibitoryi obratnogo zahvata serotonina i suitsidalnyiy risk / S.V. Haritonov, L.G. Magurdumova // Suitsidologiya. - 2016. - T. 7, № 1. - S. 46-54.
17. Bremner J.D. MRI-based measurement of hippocanipal volume in combat-related posttraumatic stress disorder / J.D. Bremner, P. Randall, T.M. Scott [et al.] // American Journal of Psychiatry. - 2015. - Vol. 152. - P. 973-981.
18. Camilleri M. A placebo-controlled trial of pricalopride for severe chronic constipation / M. Canilleri, R. Kerstens, A. Rylix [et al.] // N. Engl. J. Med. - 2008. - Vol. 358. - P. 2344-2354.
19. Chanvel V. Estrogen dependent effects of 5-hydroxytryptophan on cortical spreading depression in rat: modelling the serotonin-ovarian hormone interaction in migraine aura / V. Chanvell, S. Multon, J. Schoenen // Cephalagia. - 2017. - Jan. 1: 333102417690891, — doi 10.1177/03331024176908911.
20. De Mayer J.H. 5-HT4 receptor agonists: similar but not the same / J.H. De Mayer, R.A. Lefebre, J.A. Schurkes // Neurogastroenterol. - 2008. - Vol. 20. - P. 99-112.
21. Drago A. SHT1A gene variants and psychiatric disorders: a review of current literature and selection of SNPIS for future studies / A. Drago, D.D. Ronchi, A. Serrets // Int. J. Neuropsychopharmacology. - 2008. - Vol. 11, № 5. - P. 701-721.
22. Eddachibi S. The serotonin pathways in pulmonary hypertension / S. Eddachibi, S. Adnot // Arch. Mal. Coeur. Vaiss. - Vol. 99. -P. 621-625.
23. Emanuelle E. An open-label trial of L-5-hydroxytryptophan in subjects with romantic stress / E. Emanuelle, M. Bertona, P. Minotti, D. Geroldi // Neuro Endocrinol Lett. - 2010. - Vol. 31, № 5. - P. 663-666.
24. Esposito M. A medical food formulation of Griffonia simplicifolia. Magnesia for childhood periodic syndrome therapy: an open label study on motor sickness / M. Esposito, F. Presenzano M. Sorrentino [et al.] // J. Med. Food. - 2015. - Vol. 18, № 8. -P. 916-920.
25. Gustaffson B.I. Long-term serotonin administration induces heart valve disease in rats / B.I. Gustaffson, K. Tommeras, I. Nordrum [et al.] // Circulation. - 2005. - Vol. 111, № 12. - P. 1517-1522.
26. Hannon J. Molecular biology of 5-HT receptors / J. Hannon, D. Hoger // Behaw. Brain. Research. - 2008. - Vol. 195. - P. 198-213.
27. Hariri A.R. Functional neuroimaging serotoninergic neurotransmission / A.R. Hariri, D.R. Weinberger // Genes. Brain and Dehavior.
- 2003. - Vol. 2. - P. 341-349.
28. Hayaeshi Y 5-HT precursor loading, but not 5-HT receptor agonists, increases motor function after spinal cord confusion in adult rats / Y Hayashi, S. Jacob-Vadakot, E.A. Dugan [et al.] // Exp. Neurol. - 2010. - Vol. 221, № 1. - Р. 68-78.
29. Isakson G.A. Antidepressant and the risk of suicide in young person prescription trends and the toxicological analyses / G.A. Isaksson, J. Ahlea // Acts. Psychiat. - 2014. - Vol. 129, № 4. - P. 296-302.
30. Jacobsen J. Adjunctive 5-Hydroxytryptophan Slow-Release for Treatment-Resistant Depression: Clinical and Preclinical Rationale / J. Jacobsen, A.D. Krystal, M.G. Caron // Trends Pharmacol. Sci. - 2016. - Vol. 37, № 11. - Р. 933-944.
31. Kim D.Y Serotonin: a mediator of the brain gut connection / D. Kim, M. Camilleri // Am. J. Gastroenterol. - 2000. - Vol. 95. -P. 2698-2709.
32. Lanteri Minet M. An instrimentto assess patient perceptions of satisfaction with acute migraine treatment [EXDEP] study / M. Lanteri Minet, H. Massiou, S. Romafet [et al.] // Headache. - 2011. - Vol. 51. - P. 590-601.
33. Ma Z. Characterization of serotonin toxicity syndrome (toxidrome) elicitated by 5-hydroxy-L-triptiphane in chlorgyline rats / Z. Ma, G. Zhangly, C. Jenney // J. Cur. Pharmacol. - 2008. - Vol. 588, № 2-3. - P. 198-206.
34. Machida T. Recent advances in 5-hydroxytryptamine (5-HT) receptor research: how many pathophysiological roles does 5-HT play via its multiple receptor subtypes? / T. Machida, K. Iizuka, M. Hurafuji // Biol. Pharm. Bull. - 2013. - Vol. 36, № 9. - Р. 1416-1419.
35. Muszynska B. Natural products of revelance in the prevention and supportive treatment of depression / B. Muszynska, M. Lolenski, J. Rolowski [et al.] // Psyciatr. Pol. - 2015. - Vol. 49, № 3. - Р. 435-453.
36. Nakazawa Y The study of the effects of L-5HTP on the stages of sleeping man as evaluated by using sleping deprivation / Y Nakazawa, H. Hasazawa, T. Kotorii [et al.] // Psychiatr. Neurolipn. - 1980. - Vol. 34, № 2. - P. 83-87.
37. Negri L. Vittorio Esrameri (1909-1999) / L. Negri // Med. Secoli. - 2006. - P. 97-113.
38. Nelson D.L. 5-НТ5 receptors / D.L. Nelson // Crrent drug targets CNS and neurological disordes. - 2004. - Vol. 3, № 1. - P. 53-58.
39. Purushottam J. Comparative study of efficiency L-5-hydroxytryptophan and fluoxetine in patients presently with first depressive episode / J. Purushottam, M. Prema, D. Calie Ani Kumar // Asian J. Psychiatr. - 2013. - Vol. 6, № 1. - Р. 29-34.
40. Quigley E.M. Clinical trial, the efficiency, impact on quality of life and safety and tolerability of prucalopride in severe chronic constipation a 12 week / E.M. Quigley, L. Wanderpeaasseche, R. Kertens // Aliment. Pharmacol. Ther. - 2009. - Vol. 29. -P. 315-328.
41. Reinhold J.A. Pharmacological treatment for generalized anxiety disorders in adults / J.A. Reinhold, K. Rickels // Expert Opinion on Pharmacotherapy. - 2015. - Vol. 16, № 11. - Р. 1669-1681.
42. Rondanelli M. Relationship between the absorption of 5-hydroxytryptophan from an integrated diet, by means of Griffonia simplicifolia extract, and the effect on satiety in overweight females after oral spray administration / M. Rondanelli, A. Opizzi, M. Faliva [et al.] // Eat Weight Disord. - 2012. - Vol. 17. - P. 22-28.
43. Rupprecht R. Diagnosis and treatment of panic disorder / R. Rupprrecht, H.J. Moller // MMW Fprtschr. Med. - 2014. - Vol. 146, № 2. - Р. 45-46.
44. Serretti A. Serotonin transporter gene variants and behavior: a comprehensive review / A. Seretti, A. Calatti, R. Mandelli [et al.] // Curr. Drugs. Targets. - 2006. - Vol. 7. - Р. 1639-1669.
45. Sghendo L. Understanding the molecular pharmacology of the serotonergic system: using fluoxetine as a model / L. Sghendo, J. Mifsad // Journal of Parmacy and Pharmacology. - 2011. - Vol. 64. - P. 317-325.
46. Tack J. Prucalopride (Resolor) in the treatment of severe chronic constipation in patients dissatisfied with laxatives / J. Tack, M. Van Qutryge, G. Beyens [et al.] // Gut. - 2009. - Vol. 58. - P. 357-365.
47. Tamann S. Major sleep disorders among women: (Women's health series) / S. Tamann, S.A. Geraci // Southern Medical Journal.
- 2013. - Vol. 106, № 8. - Р. 470-478.
48. Terao T. Serotonin syndrome in case of depression with various somatic symptoms: the difficulty in differential diagnosis / T. Terdo, T. NiKighi // Prog. Neuropsychopharmacol Biol. Psychiatry. - 2007. - Vol. 31, № 1. - Р. 295-296.
49. Terron J.A. Pharmacological evidence that 50HT1B/1D receptors mediate hypotension in anesthetized rats / J.A. Terron, C. Sanchez-Maldonado, E. Martinez-Garcia // J. Pharmacol.Eur. J. Pharmacol. - 2007. - Vol. 576. - P. 123-125.
50. Toffol E. Melatonin in perimenopausal women: associations with mood, sleep, climacteric symptoms, and quality of life / Е. Toffol, N. Kalleinen J. Haukka [et al.] // Menopause. - 2014. - Vol. 21. - P. 493-500.
51. Tronci E. 5-hydroxytryptophan for the treatment of L-DOPA-induced dyskinesia in the rat Parkinson's disease model / E. Tronci, C. Disci, R. Stancampio [et al.] // Neurobiology of disease. - 2013. - Vol. 60. - P. 108-114.
52. Turecki G.I. Suicide and serotonin' study ofvariation at seven serotonin receptor genes in suicide ompleters / G.I. Turecki, A. Sequeira, Y Gingras [et al.] // Am. J. Med. Gebet/ B/ Neuropsychiatr. Genet. - 2003. - Vol. 11813, № 1. - Р. 36-40.
53. Turner E.H. Serotonin a la carte: supplementation with the serotonin precursor 5-hydroxytryptofan / E.H. Turner, J.M. Loftis, A.D. Blackwell // Pharmacol. Ther. - 2006. - Vol. 109, № 3. - P. 325-328.
54. Twarog B.M. Serotonin content of some mammalian tissues and method of its determination / B.M. Twarog, I.H. Page // Am. J. Physiol. - 1953. - Vol. 75, № 1. - P. 157-161.
55. Yaqing Li Synthesis, transport and metabolism of serotonin formed from exogenously applied 5-HTP after spinal cord injury in rats / Li Yaqing, Li Lisa, S.J. Marilice [et al.] // J. of Neurophysiology. - 2014. - Vol. 111, № 11. - Р. 145-163.
УДК 615.275:612.327
СЕРОТОН1Н: В1Д НЕЙРОМЕД1АТОРУ ДО Л1КАРСЬКОГО ЗАСОБУ Зайченко Г. В., Горчакова Н. О.
Резюме. В оглядовм статт наведен! дан! щодо !стор!У вщкриття серотоншу, його метабол!зму, ф!зюло-пчних, бюх!м!чних, фармаколопчних властивостей. Зазначен види серотоншерпчних рецептор!в та ефекти, як! виникають при Ух збудженн та пригычены. Наведен! дан! щодо фармаколопчних властивостей штерме-д!анту серотоншу-5-гщрокситриптофану та аспекти його застосування в кгмычнм практиц в моно- та комплексна фармакотерапп.
Kлючовi слова: серотонш, серотоншерпчы рецептори, ф!зюлопчна, фамаколопчна д!я, 5-гщрокси-триптофан.
УДК 615.275:612.327
СЕРОТОНИН: ОТ НЕЙРОМЕДИАТОРА ДО ЛЕКАРСТВЕННОГО СРЕДСТВА
Зайченко А. В., Горчакова Н. А.
Резюме. В обзорной статье приведены данные относительно истории открытия серотонина, его метаболизма, физиологических, биохимических фармакологических свойств, влияния на разные органы и системы. Обозначены виды серотонинэргических рецепторов и эффекты, которые возникают при их возбуждении и угнетении. Приведены данные относительно фармакологических свойств интермедианта серотонина-5-гидрокситриптофана и аспекты его применения в клинической практике в моно- и комплексной фармакотерапии.
Ключевые слова: серотонин, серотонинэргические рецепторы, физиологическое, фармакологическое действие, 5-гидрокситриптофан.
UDC 615.275:612.327
SEROTONIN: FROM NEUROMEDIATOR TO DRUG
Zaichenko A. V., Gorchakova N. A.
Abstract. Emotional status of people is connected with mediator system' function and especially serotonin. First mention about serotonin is concerned to the XIXth century. Serotonin is 5-hydroxytriptaminum is formed from aminoacid triptiphanum. Its intermediant is 5-hydroxytryptophanum. It has 7 types of serotoninergic receptors some of them has subtypes. Activation of its receptors is connected with other mediator system - glutamate, dopamine, GABA. Most types of receptors are metabolititropic only 5-HT3 receptors are ionotropic. Srotoninergic system plays the important role in central nervous system activity. The changes of serotonin level in blood are conjugated with the damages of behavior, with depression, schizophrenia, suicides, alcoholism, migrene. Analgetic action of serotonin is connected with endogenous opiates, it can liberate beta-endorphines from the anterior hypophysis cells.
Insomnia is connected with serotonin dismetabolism. The triptones are the new class of drugs for migrene treatment. Serotoninergic system regulates immunogenesis and allergic reactions. Serotonin plays the important role in the blood coagulation. Serotonin increases thrombocytes functional activity. Serotonin is necessary for motility and secretion of stomach and intestines. By means of serotoninergic mechanisms the vessels' tonus is regulated.
The adverse effects may be connected with serotonin system also. Serotonin syndrome may be appeared after antidepressants' use, especially after combination of drugs with the different mechanisms of action. It can be manifested as the nervous system, gastric intestines system, rine system. Last years in the European countries and USA the precursor of serotonin as 5-hydroxytryptophanum is used as biological addition. It is contained with Griffonia seeds. It is used in mono- and complex pharmacotherapy to increase adaptation, to improve sleeping, to remove depression. It may be recommended in menopausae for cardiovascular system diseases prophelaxis, in insomnia, asteno-depressive syndrome.
Keywords: serotonin, serotoninergic receptors, physiological, pharmacological action, 5-hydroxytryptophan.
Рецензент — проф. Дев'ятк'на Т. О.
Стаття надшшла 19.05.2017 року
