CC BY
27
17. Сельская. Разъяснить селянкам вред абортов у бабок / Сельская // Наша правда. - 1926. - №147. - С. 3.
18. Хараджа М. К землякам грекам села Ново-Каракубы Мариупольского уезда / М. Хараджа. - Мариуполь: Типография Э.И. Гольдрина, 1907. - 40 с.
19. Ю. Р. А. Красный суд / Ю. Р. А. // Наша правда. - 1925. - №130. - С. 4.
Стаття надшшла до редакцп 20.04.2014 р.
С.С. Арабаджи
МАТЕРИНСТВО ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ЗДОРОВ'Я Ж1НОК В ГРЕЦЬКИХ СЕЛАХ П1ВН1ЧНОГО ПРИАЗОВ'Я (ДРУГА ПОЛОВИНА Х1Х - ПОЧАТОК ХХ СТ.)
В cmammi на широкому Koni дшоводних документгв, матергалгв перюдичног преси та джерел особового походження розглянуто материнство та його вплив на здоров'я жток в грецъких селах Швтчного Приазов'я. Показано, що настання вaгimнocmi i виношування дитини завжди супроводжувалося рiзними забобонами й низкою заборон, не дотримуючисъ яких, жтка, на думку грешв, могла нашкодити майбутнт дитиш. З'ясовано, що жтки народжували не в лтарнях, а в домашшх умовах, користуючисъ послугами повитух. В середнъому на сто випадшв народженъ грекит зверталися за допомогою до акушерок всъого вiд двох до восъми рaзiв. Визначено, що на дев'ятий денъ тсля пoлoгiв (а в рaзi поганого самопочуття жтки -тзшше) повитуха оргатзовувала i проводила очисне омовтня породилi, яке по рiзнoму впливало на самопочуття жтки: iнoдi сприяло швидкому вiднoвленню сил, тколи навпаки.
Визначено умови життя грекинъ, вна^док яких вони хворши на пicлярoдoвi захворювання. Зазначено, що жтки рiдкo зверталися зi своими статевими хворобами до лтаря через сором'язлив^тъ та через те, що багато хвороб, завдяки повшънт i безбол^нт течи, не примушували хворих шукати лжарсъког допомоги. Наведено перелж нaйбiлъш поширених гiнекoлoгiчних операцт, як проводили жткам земсъю лiкaрi. Розглянута проблема aбoрmiв у повсякденному жиmmi жток, прoaнaлiзoвaнo причини, що штовхали оЫб слабког стammi на цей крок, зазначеш цти тдтлъних aбoрmiв.
Ключов1 слова: материнство, жтки, грекит, Швтчне Приазов'я, пологи, cmamевi хвороби, аборти.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Романцов В.М., дл.н, проф.; Задунайський В.В., дл.н, проф.
УДК 316.356.2(477)"1950/1960"
В.Ф. Лисак
СШЬСЬКА РОДИНА УКРА1НИ В РАДЯНСЬКОМУ СПОСОБ1 ЖИТТЯ
1950-1960-х рр.
Висвтлено ocoбливocmi функцюнування стъсъког родини Украгни в умовах радянсъког дiйcнocmi 1950 - 1960-х рошв. Придтена увага особливостям сощалъного забезпечення неповних родин та родин сирт, мoжливocmi гх мamерiaлънoгo та духовного споживання. Значна увага придыена функщям родини, вихованню та coцiaлiзaцiг дтей. Автор дтшов висновку, що сыъсъка родина у 1950-1960-х рр. збер^ала пamрiaрхaлънicmъ i традицтш елементи духовних щнностей народу. Перш за
22
все про це свгдчатъ функцюналът обов'язки родини, тобто и репродуктивнгстъ та процеси сощал1зацп й виховання дтей.
Ключов1 слова: сшъсъкародина, сощалъне забезпечення, виховання.
Радянський перюд в загальнш юторп украшського народу був довол1 коротким. Тим не менше його значення в житп тод1шнього укра'шського суспшьства 1 вплив на подальше становище народу безперечний. Позитивним явищем було об'еднання етшчних укра'шських земель в межах едино! радянсько! республики. Ще одшею рисою було збшьшення промислових тдприемств 1 м1ського населення. Суперечливою була радянська политика з 11 спрямовашстю на тдтримку розвитку в першу чергу шфраструктури м1ст.
Статистичш матер1али св1дчать, що в середиш XX стол1ття в Укршш переважало сшьське населення. В1дпов1дно до тод1шн1х соц1ально-економ1чних умов, бшьшють селян були об'еднаш в колективш господарства 1з притаманною 1м особливою формою оргашзацп виробничого процесу. Селянин та його родина, можливосп материального та духовного споживання щлковито залежали в1д умов пращ, п результативности, можливостей сшьсько! шфраструктури забезпечувати потреби мешканщв.
Метою статп е вивчення сшьсько! родини в радянському способа життя у 1950 -1960-х рр. Автор вважае за дощльне проанал1зувати можлив1 джерела поповнення родинного бюджету в неповних родинах, родинах д1тей-сир1т та розглянути матер1альне становище таких родин. Вивчення потребуе проблема функщонування родини, як м1кроелемента сшьського суспшьства, зокрема особливосп виховання та соц1ал1зацп д1тей в умовах радянського способу життя.
Родина, родинш вщносини та сощальне забезпеченння привернули увагу вчених, таких як Л.В.Чуйко, А.Г.Волков, В. А. Белова, В. А. Маланчук, Л.В. Ковпак, Л.М. Шевченко [1; 2; 3; 4; 5; 6; 7]. У цшому роботи, у яких проанашзовано становище радянсько! родини, тим бшьше сшьсько!, мають теоретико-соцюлопчний характер 1 надають дуже стислу шформащю про внутр1шньо-с1мейш вщносини, виховання д1тей тощо.
Джерельною базою дано1 статт1 виступають документи, що збер1гаються у центральних та обласних держарх1вах Украши. Зокрема, це зв1тна документация та статистичн1 зв1ти обласних та районних в1дд1л1в соц1ального забезпечення про колгоспн1 каси взаемодопомоги; листи та скарги с1льських громадян; матер1али усно1 1стор11; щор1чн1 статистичн1 зб1рники народного господарства, матер1али перепис1в населення тощо.
За результатами перепису 1959 р., у сшьськш мюцевосп УРСР нараховувалося 5,78 млн. родин, що становило 54,4% ус1х родин республики [7, с. 200]. Як1сть виконання функцш, покладених на родину, збереження духовних ценностей щлком залежала в1д матер1альних можливостей с1м'1 й морально-психолог1чно1 атмосфери. На формування та поповнення родинного бюджету впливала взаемодопомога, п1дтримка член1в родини, розпод1л 1 кооперация прац1 у процесс виховання молодшого поколшня та при веденн1 домашнього господарства. Неабияке значення мав як1сний склад родини. Багатод1тн1 неповн1 с1м'1 мали менше можливостей позитивно виконувати сво! функцп.
1снування в радянському сусп1льств1 неповних, материально слабких родин вимагало в1д уряду створення в1дпов1дних механ1зм1в, як1 могли надати допомогу с1м' ям 1 налагодити б1льш-менш сприятлив1 умови для виховання д1тей. Однак 1 у цьому випадку соц1альне забезпечення колгоспник1в зд1йснювалося за рахунок колективних господарств 1 залежало в1д 1х економ1чного стану, а також в1д встановлення в кожнш арт1л1 порядку призначення пенсш 1 допомоги [5, с. 44]. За р1шенням загальних збор1в колгоспник1в 1з прибутк1в вид1лялася певна частина продукцп для створення фонду допомоги непрацездатним членам артш. 1з друго!
23
половини 1950-х рр. господарства почали в1драховувати 2% свое! продукцп та грошей у фонд допомоги непрацездатним. У 1953 р. таю фонди д1яли у 85% колгоств УРСР 1з загальною часткою охоплених господарств 41,5%. П1д патронат колгоспними касами допомоги непрацездатним було взято 19 748 д1тей-сир1т, яким видали матер1альну допомогу грошима та продуктами на суму 2 млн 125 тис. руб. Таким чином, у середньому на кожну дитину по республ1щ у сшьськш мюцевосп припадало 107 руб. У 1955 р. нал1чувалося 14 тис колгоспних кас взаемодопомоги, як1 охоплювали 4/5 вах колгоств. Членами таких кас були понад 3 млн колгоспниюв [6]. У деяких випадках колгоспи надавали допомогу натуральною продукщею. 11' одержували швалщи, жшки-пород1лл1, д1ти-сироти. Однак система була недосконалою. У 1955 р. з 1,8 млн ос1б швалвдв та престарших, а також тих, хто потребував постшно! материально! допомоги, через колгоспш каси було забезпечено лише 600 тис., тобто третина сощально незахищених мешканщв сш. У грошовому обчисленш було сплачено 30 млн руб., тобто у середньому по 50 руб. на особу [5, с. 45].
Отже, система забезпечення сощально незахищених категорш сшьського населення, особливо колгоспниюв, була довол складною. Держава перекладала тклування про тих сшьських мешканщв, яю потребували материально! допомоги, на плеч1 колгоств, а т1, своею чергою, на колгоспш каси взаемодопомоги, однак розм1ри надходжень до таких кас цшком залежали в1д прибутковост1 господарств.
Зазначимо, що в повоенному суспшьств1 державна допомога для ф1зично слабких, самотшх людей - справа дуже важлива. Наприклад, у Херсонсьюй област 1954 р. було 220 д1тей, як1 потребували патронування. Це були д1ти, котр1 залишилися без батьюв 1 були передан! на виховання до чужих родин. Таким д1тям була надана допомога у сум1 99 996 руб., що на мюяць складало 37 руб. на дитину [8, арк. 5]. У 1955 р. на Херсонщиш при наявносп 192 д1тей-сир1т допомога була надана у сум1 126 719 руб., що становило 54 руб. на мюяць на дитину [9, арк. 3]. Протягом наступних роюв д1тей, яю потребували допомоги, стало менше. У 1961 р. в колгоспних селах Херсонсько! обласп таких було 127 д1тей, 1 на кожного з них на мюяць було видшено по 10 руб. [10, арк. 3].
У 1961 р. було розроблено прим1рне положення про порядок призначення 1 виплати пенсш 1 допомоги колгоспникам. У ньому зазначалося, що пенс!! й допомога призначаються за старютю, швашднютю, втратою годувальника. Передбачалися персональн1 пенс1!, допомога при тимчасов1й непрацездатност1, одноразова на випадок народження дитини 1 смерт1 члена родини, одноразова допомога на протезування [11, арк. 1]. У систем! забезпечення сощально незахищених колгоспниюв було зад1яно органи соц1ального забезпечення, с1льськ1 ради, колгоспн1 каси взаемодопомоги. По досягнення 65 1 60 роюв чолов1ки й ж1нки мали право на пенсш. При цьому в положенш вказувалися норми визначення сум. Мшмум у переклада на трудодне - 5 трудодн1в, максимум - 30 трудодшв. Ураховували також стаж пращ в колгост (в1дсоток до зароб1тку): до 5 роюв -15%, понад 30 - 70% зароб1тку. До пенсш нараховували надбавку, якщо в родит були непрацездатт утриманщ. При наявност1 1 утриманця - 10%, 2 1 бшьше - 15%. Бралася до уваги також «ударна праця» у громадському господарств1. Якщо 11 один раз в1дзначало правл1ння колгоспу, до пенсп додавали 5%, 2 рази - 10%, 3 рази - 15%. У положенш йшлося, що пенс1я мае сплачуватися з 1-го числа наступного м1сяця 1 дов1чно. Пенс1! по швашдносп виплачувалися швашдам 1-! та 2-1 груп, за шдтвердженням медичних ком1с1й. Для швалвдв 3-1 групи в документ передбачалося переведення на роботу за рекомендац1ею л1кар1в. Ж1нкам-пород1ллям колгосп надавав в1дпустку 56 дн1в до полог1в 1 56 - п1сля них, а у випадку ненормальних полог1в або народження друго1 1 третьо1 дитини в1дпустка складала 70 календарних дн1в. Допомога ж1нкам-пород1ллям залежала в1д стажу роботи в колгост, незалежно в1д членства в колгоспн1й кас1 взаемодопомоги [11, арк. 13].
24
Пepeдбaчaлocя, qo 100 pyб. нa дитину oдepжyвaлa мaти, якщo виpoбилa нeoбxiдний мiнiмyм тpyдoднiв тa звepнyлacя пo дoпoмoгy нe пiзнiшe шecти мicяцiв пicля нapoджeння дитини [11, apк. 14]. Дoпoмoгa та пoxoвaння cклaдaлa 50-100 pyб. зaлeжнo вiд кiлькocтi poкiв poбoти в rnnrocm: дo 10 poкiв - 50 pyб., пoнaд 10 po^ - 100 pyб. [11, ap^ 15]. У цiлoмy вiд кoлгocпниx кac взaeмoдoпoмoги нaдxoдилa piзнoплaнoвa пiдтpимкa: y виглядi гpoшeй, зepнa, мoлoкa, жиpiв, oвoчiв, пyтiвки в будишк вiдпoчинкy, caнaтopiй.
Пeнciйнe зaбeзпeчeння кoлгocпникiв бyлo пoв'язaнe зi cтaжeм po6oto. Haпpиклaд, y cтaтyтi oднoгo з ^лга^в Xepcoнcькoï oблacтi в 1956 p. oбyмoвлювaлиcя poзмipи пeнciй для кoлгocпникiв, якi втpaтили пpaцeздaтнicть, y нopмi вiд 50 дo 150 тpyдoднiв. Для кoлгocпникiв-чoлoвiкiв cтapшe 60 po^ i для жiнoк в^м вiд 55 poкiв, кoтpi вiдпpaцювaли вiд дня cтвopeння кoлгocпy - 150 тpyдoднiв щopiчнo, вiд 15 po^ - 100 тpyдoднiв, вщ 20 дo 25 poкiв - 125 тpyдoднiв нa piк. Чoлoвiкaм cтapшe 65 poкiв i жшгам пoнaд 60 poкiв, якi вiдпpaцювaли вiд 5 дo 15 po^, пeнciя дopiвнювaлa V5 тpyдoднiв та piк, вiд 2 дo 5 po^ - 50 тpyдoднiв [12, ap^ 10].
Tiльки 1964 p. бyлo yтвopeнo coюзний фoнд coцiaльнoгo зaбeзпeчeння кoлгocпникiв, який фopмyвaвcя з вiдpaxyвaнь кoлгocпiв i мiжкoлгocпниx пiдпpиeмcтв тa opгaнiзaцiй. Iз цьoгo фoндy виплaчyвaлиcя зa вiкoм, iнвaлiднicтю, втpaтoю
гoдyвaльникa, poбилиcя виплaти жiнкaм-пopoдiллям, нa дiтeй мaлoзaбeзпeчeним ciм'ям [5, c. 49].
Пepeвipкa cтaнoвищa бaгaтoдiтниx poдин y 1952 p. y кoлгocпax Пoлтaвcькoï oблacтi пoкaзyвaлa, щo тaкi poдини пpoживaли y ^py^Mx мaтepiaльниx yмoвax. Дди нe мaли oкpeмиx лiжoк, мaтpaцiв, пoдyшoк. Уа paзoм cпaли нa пeчi [13, ap^ 66]. Бaгaтoдiтнi poдини з oдним гoдyвaльникoм oтpимyвaли вiд кoлгocпy дoпoмoгy, яш!' нe виcтaчaлo та нopмaльнe фyнкцioнyвaння ам'ь Haпpиклaд, зa шicть мicяцiв кoлгocп видiлив тшьки 21V кг xлiбa poдинi з чoтиpмa дiтьми. Toбтo, нa шжну дитину пpипaдaлo пo 300 г xлiбa в дeнь. Дo peчi, cepeдньocтaтиcтичнi пoкaзники cвiдчaть, щo в 1952 p. та oднy ocoбy пpиxoдилocя 158 кг муки тa xлiбa нa piк, тoбтo 430 г у дeнь [14, ap^ 16]. У мaлoзaбeзпeчeниx poдинax да виcтaчaлo кaлopiйниx пpoдyктiв xapчyвaння. Щoпpaвдa, кoлгocпи дoпoмaгaли бaгaтoдiтним poдинaм як гpoшимa, тaк i пpoдoвoльcтвoм, oднaк цieï дoпoмoги, як cвiдчaть мaтepiaли пepeвipoк, нe виcтaчaлo. Haпpиклaд, для пpидбaння oдягy i взуття api'^ видiлялa нa бaгaтoдiтнy poдинy 300 pyб. Ha бyдiвництвo xaти - лю, oчepeт, цeглy тa 100 кг пшeницi [13, apк. 89-91].
Ocoбливoю нyждeннicтю вiдзнaчaлиcя poдини OTpm У пoвoeнний пepioд ciмeй, в якик дiти зaлишaлиcя бeз omm внacлiдoк зaгибeлi бaтькiв, бyлo чимaлo. Taким дiтям нaвiть нe бyлo у чoмy xoдити дo шшли [15]. У 1952 p. члeни oднieï з пoдiбниx poдин, звepтaючиcь у пapтiйнi iнcтaнцiï, вкaзyвaли, щo бaтькo зaгинyв нa фpoнтi в 1943 p., a мaти пoмepлa вiд тяжкиx poбiт у 1951 p. Уа дiти в poдинi були шкiльнoгo вiкy, нaйcтapшa xoдилa в 10 клac. Toбтo, зapoбити нa пpoжиття бyлo нiкoмy. Жили та ^aprapi, плaтили пo 35 pyб. нa мicяць. «Уа ми нaвчaeмocя у шкoлi, aлe дo нoвoгo нaвчaльнoгo poкy в rnc нeмae жoднoï книжки, нeмae взуття, oдягy, шкiльнoгo пpилaддя. Дo ^oro ми нe бaчили жoднoï ^arai мoлoкa, жиpiв дaють мaлo [...] ми cпимo нa пoлy, a зимoю вci п'ятepo i двoe xaзяïв нa гoлiй цeглi aбo дoшкax» [13, apк. 65]. Oтжe, дiти-cиpiти зaлишaлиcя бeз дocтaтньoгo cпoживaння нaвiть xлiбa, щo в yмoвax нecтaчi iншиx пpoдyктiв xapчyвaння i гpoшeй пpизвoдилo дo пocтiйнoгo вщчуття гoлoдy.
Як бaчимo, ciльcькi poдини пepeбyвaли в piзниx yмoвax щoдo мaтepiaльнoгo зaбeзпeчeння. Цe нaпpямy пoв'язyвaлocя з якicними пoкaзникaми poбoти caмиx кoлгocпiв, oплaтoю пpaцi нa тpyдoднi, мoжливocтями члeнiв poдини викoнyвaти фiзичнi нaвaнтaжeння, кiлькicтю пpaцeздaтниx, yтpимaнцiв, iнвaлiдiв, пeнcioнepiв тa poзмipaми ïxmx тений i дepжaвниx виплaт.
25
У cyчacнiй вiтчизнянiй таущ видiляють функци, кoтpi зaбeзпeчyють пoвнoцiннe icнyвaння ам!" як coцiaльнoгo шституту тa coцiaльнo-пcиxoлoгiчнoï гpyпи: гocпoдapcькo-eкoнoмiчнa, гeнepaтивнo-виxoвнa, кyльтypнo-peкpeaцiйнa [2, c. 16]. Ocoбливe знaчeння мae виxoвaння д^й aбo ïx coцiaлiзaцiя. Цeй ^o^c тicнo пoв'язaний iз пoвcякдeннoю пpaктикoю життя poдини, cтaвлeнням ïï члeнiв oдин дo oднoгo тa зaгaлoм дyxoвними цiннocтями нapoдy, ïx збepeжeнням.
Ciльcькa poдинa як ocepeдoк paдянcькoгo cycпiльcтвa в YPCP y 1950-1960-x pp. вiдiгpaвaлa вeликe знaчeння y npo^ci виxoвaння тa co^a^a^ï д^й. Зaзнaчимo, щo caм пo co6í цeй пpoцec мaв нa ceлi дeкiлькa xapaктepниx cклaдoвиx, зyмoвлeниx ocoбливocтями життя ciльcькoгo coцiyмy. Пo-пepшe, де нaдaння дитинi пpaктичниx знaнь тa нaвичoк, яю cклaдaють гocпoдapcькo-eкoнoмiчний кoмпoнeнт виxoвaння. B ocнoвy тpyдoвoгo виxoвaння дiтeй пoклaдaлиcя пpaця й ocoбиcтий пpиклaд бaтькiв, a тaкoж cтaтeвo-вiкoвий пoдiл пpaцi. Пo-дpyгe, цe poзyмoвe, фiзичнe тa мopaльнo-eтичнe виxoвaння, щo cпиpaлocя як нa нapoднi тpaдицiï й peлiгiйнi yявлeння, тaк i включaлo у ceбe кoмпoнeнт шкiльнoгo тa iдeoлoгiчнoгo виxoвaння, щo в той чac бyлo тicнo пoв'язaнo з вiдвiдyвaнням дiтьми шкoли.
У тpyдoвoмy виxoвaннi дiтeй пepшoчepгoвy poль вiдiгpaвaли взaeмoвiднocини члeнiв poдини. A^e вмiлa i пpaвильнa opгaнiзaцiя гocпoдapcькиx poбiт, пoдiл фyнкцiй мiж yciмa члeнaми poдини, взaeмoдoпoмoгa, кooпepaцiя дoзвoляли пoкpaщyвaти yмoви мaтepiaльнoгo тa кyльтypнoгo життя. Ocкiльки ocoби пpaцeздaтнoгo вшу, як пpaвилo, були зaдiянi у гpoмaдcькoмy гocпoдapcтвi, тo в дoмaшнix cпpaвax, гoдiвлi тa дoглядi зa xyдoбoю, пpигoтyвaннi для poдини в ocнoвнoмy були зaдiянi пщл^ки й нaйcтapшe пoкoлiння. Biдoмo, щo ocнoвнi нaдxoджeння пpoдyкцiï твapинництвa в дoмoгocпoдapcтвo зaбeзпeчyвaлиcя дoмaшньoю xyдoбoю. Oтжe, cepeд ocнoвниx питaнь в opгaнiзaцiï життeдiяльнocтi амЧ був poзпoдiл oбoв'язкiв мiж ïï члeнaми. Ь paнньoгo вiкy дiти викoнyвaли пo гocпoдapcтвy piзнi poбoти: пacли гyceй, xyдoбy, гoдyвaли твapин, бpaли yчacть у зaгoтiвлi кopмiв. Дiвчaтa пpибиpaли в xa!!, дoглядaли зa мoлoдшими. Пpaцювaли вci - i мaлi, i дopocлi, тiльки з piзним нaвaнтaжeнням [16; 1V; 18]. У npo^ci зaлyчeння дiтeй дo гocпoдapcькиx po6^ oднoчacнo вiдбyвaлacя ïx coцiaлiзaцiя, здoбyття пpaктичниx нaвичoк тa знaнь, яю мoгли знaдoбитиcя в мaйбyтньoмy виpoбничoмy пpoцeci.
Heaбиякy poль вiдiгpaвaли opгaнiзaцiйний тa кoнтpoльний мoмeнти. Бaтьки oбoв'язкoвo пepeвipяли викoнaнy дiтьми poбoтy. Дo peчi, цe бyлo нe тшьки виxoвним acпeктoм, a й вщговщним cпocoбoм ciльcькoгo життя, вeличeзним фiзичним нaвaнтaжeнням нa дopocлиx i кaтacтpoфiчнoю нecтaчeю вiльнoгo чacy, ocoбливo в ropy нaпpyжeниx ceзoнниx poбiт у кoлгocпi. Дiтeй виxoвyвaли у cyвopocтi. Як пpaвилo, зa нeвикoнaння зaвдaнь кapaли. Бaтьки дaвaли poбoтy дгам нa дeнь. У випaдкy, якщo бaтькo пpaцювaв у тpaктopнiй бpигaдi й у пepioд ciльгocпpoбiт го дeкiлькa тижнiв пpoвoдив нa пoльoвoмy cтaнi, вiн зaлишaв cинaм пepeлiк зaвдaнь, якi нeoбxiднo бyлo виштати зa йoгo вiдcyтнocтi. Пoвepнyвшиcь та виидш, пepeвipяв poбoтy. Фiзичнe пoкapaння вiдбyвaлocя у виглядi лyпцювaння peмiнцeм. Oдин з oчeвидцiв тoдiшньoгo аль^^го життя poзпoвiдaв, щo пicля того, як вoни з бaтькoм cпpoбyвaли пoбopoтиcя й пepeмoгy здoбyв отн, бaтькo вжe нiкoли нe бpaв у pyки peмiнь [17].
Tpyдoвi нaвaнтaжeння нa дiтeй були дoвoлi вaжкими. Haпpиклaд, у ceлax Xмeльницькoï oблacтi дo oбoв'язкiв дiтeй вxoдилo пacти xyдoбy у чepeдi. O 5-й год. мaти бyдилa й дитита пacлa кopiв кoлгocпникiв. Учacники тoдiшньoгo життя згaдyють: «Дyжe xoтiлocя cпaти. Пpив'яжy мoтyзкoю кopoвy дo pyки i лягaю cпaти нeпoдaлiк. Boнa пaceтьcя, пoтpoxи пpocyвaeтьcя i тягте мeнe нa мoтyзцi зa coбoю» [17]. Iз дiтьми тpaплялиcя piзнi нeпepeдбaчeнi cmya^ï («Пiшoв тасти гyceй, узяв iз coбoю книгу. Гуот пacлиcя, я читaв, зacнyв, птиця caмa пiшлa дoдoмy i cyciди зaгнaли ïï дo capaю»). Koли «rady*» пoвepнyвcя мaти вжe чeкaлa з кopoмиcлoм. Дoвeлocя ■rira™ й aж дo нoчi
26
переховуватися. У таких випадках миротворцями виступали бабус1. Уже тзно ввечер1 бабуся вийшла з хати, побачила онука навпроти хати через вулицю 1 покликала додому [17].
Д1ти з раннього в1ку залучалися до роб1т у колгост [16; 17; 18]. Ул1тку допомагали батькам у бригадах, 1 нав1ть одержували зароб1тну плату. Працювали разом 1з батьком на трактора або з матусею - у польових бригадах, брали участь у сапанш буряк1в тощо. Коли мати хворша, д1вчата-п1дл1тки працювали замють не!. Наприклад, на силосуванн1 [15]. Робота була тяжкою, доводилося стояти зверху на агрегат1, було холодно. Як розпов1дав очевидець, «погаш умови прац1, холодний в1тер на силосуванн1 спричинили застуду голови на все наступне життя».
Оск1льки батько був б1льше зад1яний на роботах у колгосп1, основний догляд за д1тьми й господарством тримався на жшщ. Вона п1дводилася о 5-й год., до!ла худобу до вигону у череду, швидко готувала сн1данок 1 йшла на роботу. Як приходила з роботи, готувала вечерю, працювала на город1, поралася по господарству. Узимку ж1нка вставала о 6-й год., розпалювала п1чку, готувала !сти, робила д1тям до школи «тормозки» й починала хатню роботу: два рази на тиждень виткала хл1б, варила об1ди, раз на тиждень прала, прасувала. На той час праски були зал1зними або чавунними, тяжкими. 1х гр1ли на вогн1 або засипали усередину гаряче вуг1лля. Зв1сно, це все забирало час. До того ж уваги потребували д1ти. Малих сл1д було викупати, розчесати, перевдягти, укласти спати. У таких турботах проходили дн1, мюящ, роки й усе життя. Саме так - щоденним власним прикладом - проходило родинне трудове виховання д1тей. Старш1 д1вчата допомагали матер1, але основний вантаж роботи лежав на жшщ. На вщпочинок часу майже не залишалося [15]. Батьки турбувалися, щоб д1тям було що 1сти й пити. Жшоче життя проходило в постшнш турбот1 про д1тей, чолов1ка та старших батьк1в. У багатод1тних родинах ус1м д1тям сл1д було прид1лити увагу, стежити за 1хньою повед1нкою. Батьки наставляли, щоб д1ти жили дружньо, були чесними, не крали, д1лилися один з одним.
Ф1зичне здоров'я д1тей було чи не найголовшшою турботою родини. Ж1нки користувалися переважно засобами народно! медицини та ппени. П1д час хвороби (к1р або застуда) давали д1тям б1льше солодощ1в, щ1льно закривали св1тло, адже в1рили, що к1р темноти бо!ться. Давали пити тепле молоко та полоскати горло содою. У с1м'! д1тям прищеплювали правила саштари та г1г1ени: тримати в чистот1 т1ло та одяг, постшь 1 житло. Хлопц1в привчали загартовуватися. Щосуботи влаштовували лазню. Оск1льки в будинках не було специальных прим1щень для ванних к1мнат, то корито ставили просто у хат1, грши воду й милися, пот1м переодягалися у чисте. На початку 1950-х рр. розповсюдженим явищем були вош1, блощиц1, блохи. Виводили !х народними методами, наприклад полином. Блощиць заливали окропом. Згодом з' явилася отрута ДДТ. За словами с1льських мешканщв, вошей д1ти приносили з1 школи, а вдома !х вичюували греб1нцем. У повоенний перюд на сел1 не було миючих засоб1в, родина використовувала звичайн1 народш методи: розводили поп1л соняшнику для пом'якшення води. А вже в 1950-х рр. застосовували господарське й туалетне мило, 1з часом з' явилися пральн1 порошки «Лотос», «Донбас», «Весна» та 1н. [15].
У родинах д1тей привчали не т1льки бути працьовитими, ф1зично здоровими. Немаловажну роль в1д1гравало й морально-етичне виховання. Як 1 ран1ше, у селах д1ти ставилися до старших шанобливо. До батька, матер1, 1нших родич1в, як 1 незнайомих, зверталися на «ви». Ця традиц1я була розповсюджена по вс1х областях. Традиц1я звернення до батьк1в на «ви» була характерною для укра!нських еттчних родин, натом1сть у с1льських с1м'ях рос1ян та грек1в практикували «ти» [15; 19; 17].
У процес1 соц1окультурного виховання надзвичайну роль в1д1гравала експресивно-рекреац1йна функц1я родини, яка формувала емоц1йно-психолог1чний кл1мат, сприяла
27
ISSN 2226-2830 BIC^K MAPIУПOЛЬCЬKOГO ДEPЖABHOГO YHIBEPCИTETУ CEPIЯ: ICTOPIЯ. ПOЛITOЛOГIЯ, 2014, Bm. 10
зняттю нaпpyжeння у внyтpiшнix ciмeйниx вiднocинax, cтpecoвиx cитyaцiяx. Baro^ poль у cтвopeннi cпpиятливoгo клiмaтy вiдiгpaвaли, пo-пepшe, дpyжнe cтaвлeння oдин дo oднoгo, cпiльнe виpiшeння будь-яки^ питaнь. Oчeвидцi вiдзнaчaють, щo бaтьки нiкoли нe cвapилиcя, пpинaймнi ^и дiтяx [20]. Гpoшi в ocнoвнoмy знaxoдилиcя у чoлoвiкa, oднaк витpaчaли ïx зa взaeмнoю згoдoю. B yкpaïнcькиx poдинax caмe чoлoвiк бpaв нa ceбe oбoв'язoк плaнyвaти пoдaльшe життя poдини, yдocкoнaлeння житлa, opгaнiзaцiю ciмeйниx cвят, yлaштyвaння дiтeй та нaвчaння. Moжливo, цe бyлo пoв'язaнo з нeдocтaтньoю ocвiчeнicтю yкpaïнcькиx ceлянoк, aджe тaм, дe мaти мaлa ocвiтy, ïï poль у виpiшeннi життeвo вaжливиx питaнь бyлa бiльшoю [19].
У ciльcькiй poдинi, як i взaгaлi ciльcькoмy cпocoбi життя, жшщ - мaтepi, жiнцi -гocпoдинi, жiнцi - пpaцiвницi нaлeжaлa визнaчнa poль. Уpaxoвyючи кiлькicнy пepeвaгy жiнoк у ceлax pecпyблiки, ïx зaйнятicть нa poбaгax у кoлeктивниx гocпoдapcтвax, нeнopмoвaний poбoчий дeнь, вeличeзнe знaчeння дoмaшньoгo гocпoдapcтвa у пpoгoдyвaннi й yзaгaлi фyнкцioнyвaннi poдини, цшшм зpoзyмiлo, щo ocнoвнa poль у аль^^му cпocoбi життя нaлeжaлa caмe ciльcькiй жiнцi.
Taким чинoм, аль^та poдинa у 1950-1960-x pp. збepiгaлa пaтpiapxaльнicть i тpaдицiйнi eлeмeнти дyxoвниx цiннocтeй нapoдy. Пepш зa вте пpo цe cвiдчaть фyнкцioнaльнi oбoв'язки poдини, тoбтo ïï peпpoдyктивнicть тa пpoцecи co^a^a^ï й виxoвaння д^й. Пpoтe, нe мoжнa гoвopити, щo yмoви icнyвaння ciльcькoï poдини були у ц^му cпpиягливими для пepeдaчi вaжливиx для пoдaльшoï життeвoï пpaктики ceлa знaнь. Cyттeвим чинникoм яшой тa piвня cпoживaння дyxoвниx ц^^етей, якi мaлa викoнyвaти caмe poдинa, бyлa нaявнicть бaтькiвcькoï oпiки й тypбoти. Як cвiдчить cтaтиcтикa, у аль^ий мicцeвocтi YPCP бyлo бaгaтo нeпoвниx ciмeй, з oдним iз бaтькiв. I цe бyлa да нaйгipшa cигyaцiя, ocкiльки нaймeншi мoжливocтi в пepeдaчi кyльтypниx цiннocтeй були xapaктepнi для poдин-cиpiт.
Список використано*1 лiтepaтypи
1. Чyйкo Л. B. Бpaки и paзвoды I Л. B. Чуй^ - M. : CraTOc™^, 19V5. - 1V6 c.
2. Boлкoв А. Г. Ceмья - oбъeкт дeмoгpaфи I А. Г. Boлкoв. - M. : Mbic№, 1986. -2V1 c.
3. Бeлoвa B. А. Чи^ш дeтeй в ceмьe I B. А. Бeлoвa - M. : CraTOc™^, 19V5. -1V6 c.
4. Maлaнчyк B. А. Hoвe в кyльтypi i пoбyтi кoлгocпнoгo ceлянcтвa I B. А. Maлaнчyк. - K. : Hayкoвa дум^, 19V0. - 189 c.
5. ^втак Л. B. Coцiaльнo-пoбyтoвi yмoви життя в 2-й пoл. XX ст. (1945 - 2000) I Л. B. ^втк. - K. : !нститут icTOpiï У^шни HAHУ, 2003 - 250 c.
6. Шeвчeнкo Л. M. Coцiaльнe зaбeзпeчeння ciльcькoгo нaceлeння У^шни в pom xpyщoвcькoï «вщлиги» I Л. M. Шeвчeнкo II Hayкoвi зaпиcки Biнницькoгo дepжaвнoгo пeдaгoгiчнoгo yнiвepcитeтy iмeнi Mиxaйлa Koцюбинcькoгo. Cepiя: Icтopiя: Збipник нayкoвиx пpaць. - 2009. - Bип. 15. - C. 65-69.
V. Итоги Bcecoюзнoй пepeпиcи нaceлeния 1959 гoдa. Укpaинcкaя CCP. - M. : Гoccтaтиздaт, 1963. - 210 c.
8. Дepжapxiв Xepcoнcькoï oблacтi. - Ф. p. 213V. - O^ 2. - Cпp. 262. - V0 ap^
9. Дepжapxiв Xepcoнcькoï oблacтi. - Ф. p. 213V. - O^ 2. - C^ 286. - 59 ap^
10. Дepжapxiв Xepcoнcькoï oблacтi. - Ф. p. 213V. - O^ 2. - C^. 460. - 38 ap^
11. Дepжapxiв Xepcoнcькoï oблacтi. - Ф. p. 213V. - O^ 2. - C^. 434. - 16 apк.
12. Дepжapxiв Xepcoнcькoï oблacтi. - Ф. p. 1953. - O^ 3. - C^. 14. - 325 ap^
13. Дepжapxiв Пoлтaвcькoï oблacтi. - Ф. 25. - O^ 3. - Cпp. 142. - 503 ap^
14. ЦДABO Укpaïни. - Ф. 582. - Oп. 24. - Cпp. 438. - 209 ap^
15. Особистий apxie автора. Свщчення про життя. Гребенюк Валентина Леонвдвна. Смт Володарське Донецько! область 1939 piK народження.
16. Особистий apxiв автора. Свiдчення про життя. Дашк Нaдiя Iвaнiвнa. Село Вчорайше Ружинського району Житомирсько! облaстi. 1938 рш народження.
17. Особистий apxiв автора. Свiдчення про життя. Лисак Феофан Андршович. Xутip Сатурин Деражнянського району Хмельницько! облaстi. 1937 рш народження.
18. Особистий apxiв автора. Свщчення про життя. Бшогривий Василь Федорович. Село Семешвка Чернтвсько! область 1938 рш народження.
19. Особистий apxiв автора. Свiдчення про життя. Галалу Нша Георгпвна. Село Мало-Яшсоль Донецько! облaстi. 1929 piк народження.
20. Особистий apxiв автора. Свщчення про життя. Елагша Мapiя Володимиpiвнa. Село Очеретувате Токмацького району Зaпоpiзькоi облaстi. 1942 piк народження.
Стаття нaдiйшлa до редакцп 30.08.2014 р.
V. Lysak
UKRAINIAN RURAL FAMILY UNDER THE CONDITIONS OF THE SOVIET
REALITY DURING 1950-60
The problem of Ukrainian rural families leading the Soviet way of life in the course of 1950-60s is urgent for the studing of everyday life in the Ukrainian society during the Soviet period. During the proper period of time the Ukrainian peasantry was one of the largest segments of the population, they lived in a rather confined space, felt certain economic and non-economic pressure. The characteristics of the rural society were highlighted in the Charter of agricultural cooperatives and the Law on passports. As a result, on the one hand the farmers had to adapt to the new socio-economic reality, on the other hand under the proper restricted conditions, they preserved some natural features in the relationship, and especially in the family.
During 1950 - 1960s rural families in Ukraine years can be characterized by a rather large number of single-parent families, families left without parental care, families in which one family member has to earn several dependents. The government policy to support families which lived in villages and collective farms had specific features.
After having analyzed the documents stored in the central and regional archives of Ukraine, materials oral interviews, the author drew the conclusion that rural family during 1950-1960s remained patriarchal and preserve traditional elements of people's spiritual values. First of all, household duties of the family are the appropriate evidence, in other words, its reproducibility and the processes of children socialization and education. However, we cannot say that the conditions in under which rural families lived were generally favorable to the transfer of the important knowledge of practical life in the village. An important factor of the quality and of the consumption of spiritual values which must be managed by the family was the presence of parental care and concern. With the accordance to the statistics there were a lot of single-parent families with one parent in rural areas of the USSR. And it was not the worst situation, because the families left without parental care had the least opportunities to transfer the cultural values.
Key words: rural family, social security, education.
РЕЦЕНЗЕНТИ: Романцов B.M., дл.н, проф.; Чура B.I., d.i.u, доц.
