CC BY
21НАИАКТУАЛЬН1ШЕ
В.В. Кириченко,
доктор сльськогосподарських наук, академк НААН В.П. Коломацька, кандидат сльськогосподарських наук 1нститут рослинництва iменi В.Я. Юр'ева НААН О.1. Рудник-1ващенко, доктор сльськогосподарських наук УкраТнський нститут експертизи сортiв рослин
УДК 633.171;631.527;631.521
Селекцш I насшнщтво -суттевий чшткпдвищнш продуктивности олшних^ культур
Проведено анал1з виробництва олйних культур в Укртн1, зокрема соняшнику, ш, рпаку озимого та ярого, г1рчищ, льону олйного, кунжуту, рижю ярого, сафлору. Подан1 науково об-фунтован1 елементи технологи анього вирощування. Описано ведення наснництва олйних культур. Назван1 найперспективнш1 сорти цих культур. Розкритий 'х продуктивний та якс-ний потенц1ал. Наведена сортова структура олйних культур у Державному реестр1 сорт1в рослин придатних до поширення в Украш1 за роками. З метою стабльного забезпечення на-селення ол1ею I продуктами харчування, до складу яких входить ол'ш, та для здйснення про-грами, пов'язано'1 з родючстю фунт1в, науково обфунтовано рекомендован1 площ[ олйних культур в УкраЫ на 2013-2015 рр.
Ключовi слова:
олшн1 культури, досшдження, сорти, пбриди, продуктивность.
Збшьшення виробництва олмних культур в УкраТы та по-глиблення переробки олмноТ сировини мають стратепчне значення в забезпеченн продо-вольчоТ та енергетичноТ безпеки держави як в сучасних умовах, так I на перспективу. З метою пе-ретворення у структур! вирощування основних олмних культур на користь родючост фунтт I покращенняф1тосан1тарногоста-ну, в1тчизнян1 тдприемства р1з-них форм власност мають змо-гу вирощувати близько 15 млн тонн олмноТ сировини. Розра-хунки показують, що досягти оптимальних обсяпв виробництва олмних культур в УкраТы можливо винятково шляхом п1д-вищення урожайност1 та значних 1нвестиц1й, що будуть залучен за ефективного використання ол1е-жировоТ продукцп.
Активний розвиток ол1е-жировоТ промисловост1 вимагае в1дпов1дного р1вня забезпече-ност1 ол1йною сировиною. Ви-сокий попит на нас1ння олмноТ культури - соняшника сприяв розширенню пос1вних площ
с1льгоспвиробниками. Пору-шення науково-обфунтованих розм1р1в площ пос1ву соняшнику, перевантаження його у с1воз-м1нах призводить до негативних явищ, поширенню небезпечних хвороб, шк1дник1в, зниженню родючост1 та зменшенню воло-ги у значних глибинах фунтт.
Необхщно в1дм1тити, що р1-вень використання бюлопчного потенц1алу г1брид1в соняшнику не досягае I 60%. Як1сть п1дго-товки в1тчизняного нас1ння не в1дпов1дае европейським стандартам.
До Державного реестру сорт1в рослин УкраТни внесено понад 350 пбрид1в I сорт1в ц1еТ культури [1]. За рахунок питомоТ ваги ранньостиглих пбрид1в у Л1со-степов1й зон1 УкраТни вирощування соняшнику як товарного, так I наанневого досягло КиТв-ськоТ, ХмельницькоТ, ЧернИв-ськоТ та ЖитомирськоТ областей. Завдяки зусиллям орипнатор1в I заклад1в експертизи сшьгосп-пщприемства в1дмовились в1д вирощування п1зньостиглих сорт1в-популяц1й, як1 сильно
вражаються некротрофними патогенами.
В умовах захщних областей УкраТни цшком реально отриму-вати урожай соняшнику сучасних пбрид1в в1д 2,5 до 3,5 т/га. Нав1ть в умовах пщвищеноТ во-логост1 сучасн1 ранньостигл1 п-бриди, таю як Осюл, Каменяр, Ясон, Пол1т 2, Кий, Рег1он, Тру-б1ж, Антрацит, Романс, Романтик та нш1 не потребують десикацп, значно менше пошкоджуються с1рою та б1лою гнилями.
В останн1 роки селекцюне-рами 1нститут1в НААН (1нститут рослинництва 1м. В.Я. Юр'ева, 1нститут олмних культур, Селек-ц1йно-генетичний 1нститут -НЦНС) значно полтшено яюс-ний склад Реестру сорт1в рослин УкраТни. З'явилася значна частка пбрид1в спец1ального призначення. Привертають ува-гу в1тчизнян1 г1бриди соняшнику з високим ум1стом олеТновоТ кислоти: Еней, Дарм, Ант, Богун, Зорепад, Кв1н, Одор, Максимус, Лиман, Раут, Антрацит, Сайт, Кадет, Гектор. Розширення пос1в1в цих пбрид1в дасть можлив1сть
Селек^я i насiнництво - суттевий чинник пiдвищення продYктивностi олiйних культур
Таблиця 1
Структура яккного складу сорлв соняшника у Державному реcстрi за роками
Роки Всього в Реестр1 В т.ч.
олшних високо-олеТнових кондитерських пальметинових
2007 187 164 15 8 -
2008 256 223 24 8 1
2009 269 231 29 8 1
2010 285 244 31 9 1
2011 356 302 44 8 2
2012 417 355 52 7 3
зменшити залежнiсть вщ iмпор-ту оливковоТ олiT.
Вперше в Укра'ы селекцюне-рами 1нституту рослинництва iм. В.Я. Юр'ева НААН створен гiбриди з пiдвищеним умiстом пальмiтиновоT' кислоти Капрал i Курсор (табл. 1).
Пщвищеним попитом корис-туються кондитерськi сорти со-няшнику - Ранок, Запорiзький кондитерський, Онкс, Алмаз.
Реестр сортiв рослин, придат-них до поширення в УкраТ'ы на 2012 рiк поповнився пбридами нового поколiння зi стiйкiстю до гербiцидiв суцiльноT' дм: £вро-лайтингу, Пульсару, Гранстару та н.
Створен селекцiонерами су-часнi гiбриди дозволяють збшь-шити густоту стояння вщ 55 до 70 тис. рослин/га з вегетацмним перiодом 108-112 дiб вiд сходiв до фiзiологiчноT стиглост [2].
Щорiчно селекцiонери Наци онально''' академп аграрних наук Укра'ни передають до державного випробування 15-17 нових гiбридiв рiзних за вегетацмним перiодом, за вмiстом насичених i ненасичених жирних кислот, з високою стiйкiстю до основних хвороб i шкiдникiв.
Напружена праця селекцюне-рiв не обмежуеться тiльки ство-ренням нових вихщних форм, лiнiй, донорiв, сортiв i гiбридiв соняшнику, а продовжуеться у 'х насiнництвi. Щорiчно елiтгоспи усiх форм власностi виробляють
вiд 4 до 8 тис. тонн наання, яке спочатку за вщпов^ними схемами вирощують на дшянках розмноження, а потiм - дтян-ках гiбридизацiT' на площi вiд 10 до 18 тис. га в рiзних куточках Укра'ни.
Пiдготовку насiння здмсню-ють на сучасних наанневих заводах i в дослiдних господарствах НААН. Найбiльшi потужностi з виробництва посiвного матери алу представленi у Харкiвськiй, Запорiзькiй та Одеськiй областях. Регламент виробництва основи селекцп та пiдготовки наанне-вого мaтерiaлу як батькiвських форм, так i гiбридiв першого по-колiння представлено у специ альнм лiтерaтурi [3, 4].
Другою олмною культурою за обсягами посiвних площ в Укра''-нi е основна у свт зернобобова культура - соя. Наання со''' мк-тить у собi 30-55% бiлкa, 20-32% крохмалю та 13-26% жиру. Саме такий вмкт жиру вивiв цю культуру на перше мкце у свтово-му виробництвi рослинно''' олiT, яку використовують для виго-товлення продуктiв харчування, лaкiв, фарб, мила, пластмаси, клею, штучних волокон. Олiя з со'' засвоюеться оргаызмом лю-дини на 98%.
Соя належить до стратепчних культур i вирощуеться в цивши зованих державах. У 2009/2010 маркетинговому роцi и вироб-ництво сягло рiвня 253,4 млн тонн.
Таблиця 2 Площi посiву та виробництво соТ в УкраТж (1995-2011 рр.)
Роки Поавна площа, тис. га Валовий зб1р, тис. тонн Урожай-нкть, т/га
1995 24,7 22,3 0,97
2000 64,8 64,4 1,06
2005 438,5 612,6 1,45
2006 751,5 889,6 1,24
2007 670,7 722,6 1,24
2008 558,5 812,8 1,51
2009 644,4 1043,5 1,68
2010 1076,0 1680,2 1,62
2011 1250,0 2450,0 2,04
В Укра'ы соя е однiею з най-поширенiших олiйних культур i площi посiву пiд цiею культурою та валове виробництво з року в рк зростають (табл. 2).
Результати конкурсних випро-бувань у наукових установах НААН, у закладах експертизи значно перевищують урожай-ысть виробничих посiвiв, що вказуе на не повыстю вико-ристаний генетичний потен^ал сучасних сортiв. У Державному Реестрi нaлiчуеться бiльше 120 сор^в. Крaщi з них: Либiдь, Черемош, Десна, Лариса, Фортуна, Смуглянка, Сузiр'я, Легенда, £лена, Втьшанка, Василь-кiвськa, Ворскла, Устя, Ки'вська 98, Офелiя, Срiбнa, Шарм, Гал^ Денi, Романтика, Схiднa та iншi мають генетичний потенцiaл вiд 3,8 до 4,4 т/га. Селекцюне-ри з устaнов-оригiнaторiв 1ОК, 1з, СГ1, 1Р творче працюють на розширення асортименту сор-тiв не тшьки з урожaйностi, а й з рiзномaнiтностi насичених i ненасичених жирних кислот, не-зaмiнних aмiнокислот, iз рiзною бобово-рiзобiaльною активнк-тю та груповою стмюстю до бю-й абютичних чинникiв.
Поступове збiльшення площ тд соею до 2-х млн га у 2015 р. вимагае вщ альгоспвиробниюв дотримання не ттьки сiвозмiн, якiсного виконання техноло-пчних оперaцiй, а й вдумливо''
Селек^я i насiнництво - суттевий чинник пiдвищення продуктивностi олiйних культур
Всього Степ Лкостеп Полкся сор-пв
Рис. 1. К1льк1сть сорт1в со!' у Державному реестр! за рекомендац1ями для фунтово-кл1матичних зон.
пол^ики вiдносно родючостi г'рунлв, практично у вах зонах вирощування польових культур. Тим паче, що для вах зон вирощування ще''' культури у Ре-естрi е достатня юльюсть сортiв (рис. 1).
У планах оптимiзaцiT посiвних площ i валових зборiв олiйних культур значне мкце вiдведено нaйвaжливiшiй олiйнiй культурi -рiпaку озимому та ярому. Ви-робництво нaсiння рiпaку у свт сягае понад 60 млн тонн. В €в-ропi ця культура займае близько 7 млн га. В Укра'ы ртак виро-щують на 3% рiллi. Грунтово-клiмaтичнi умови Укра'ни спри-ятливi для нормального росту та розвитку ртаку як озимого, так i ярого. Дотримуючись усiх аг-ротехнолопчних вимог iз залу-ченням спе^ально обладнаних комбaйнiв у кращих альгосптд-приемствах отримують бiльше 4,0 т/га насшня.
Стрaтегiя розвитку гaлузi рта-кiвництвa мае бути спрямована на створення репональних зон концентрованого вирощування ртаку озимого й ярого. Це сприятиме забезпеченню всього технолопчного процесу вирощування, сушшня, зберкання та переробки в умовах Укра'ни. За правильного розмiщення ^еУ культури по зонах можна отримувати 2,5-2,8 млн тонн насшня.
Селекцш ртаку проводять за трьома основними напрямами: створення високоолмних сортiв i гiбридiв харчового призначення,
технiчного використання та на зелений корм. Добiр проводять на високий урожай високоолм-ного та високобткового нaсiння, скоростиглкть, стiйкiсть до роз-трiскувaння стручюв, осипання та вилягання, стiйкiсть до хвороб i шкiдникiв, а також несприятли-вих умов довкiлля. Ртак озимий всебiчно тестують на стмюсть до низьких температур. Селекцiю проводять на зниження еруко-во'' та лшолево''' кислот. Для без-печного згодовування тваринам всходи олiйноT промисловост не повиннi мiстити глiкозинолaти та мати високий вмкт бiлкa (до 37%). Завдання селекцп - створення сорту та пбриду типу 000, тобто з поеднанням безеруко-вост^ низькоглiкозинолaтностi та жовтонaсiнневостi.
У Державному Реес^ сортiв рослин Укра'ши широко пред-стaвленi сорти в^чизняно''' та сорти i гiбриди шоземно''' селекцп, 'х нaлiчуеться бтьше 150 (рис. 2). Потенцiйнa врожайысть кращих сортiв рiпaку озимого становить в^ 3,5 до 4,8 т/га. Сыгова королева, Клеопатра, Синтетик, Дангал, Дема, Дембо, Черемош, Атлант мають високу масу 1000 насшин вщ 3,0 до 4,5 г та високу енерпю проростання (88-93%), а також лабораторну схожiсть (92-98%). За вмiстом жиру в насшш переважна бть-шiсть вiтчизняних сорлв е ста-бiльними i забезпечують 43,044,5%, а оле'ново' кислоти вщ 55 до 63%, лшолево''' вiд 19,5 до
Францт
Нще|эланди Австрия
Чехт 7%
УкраТна 30%
Швейцар! ^^^^^^^
110/0 ™ Шмеччина _31%
Рис. 2. Динамка юлькосп сорт1в ртаку озимого за походженням у Державному реестр! на 2012 р1к.
23,6%. Пщвищений попит на насшня рiпaку у свiтi викликаний бурхливим ростом виробництва бюпалива. Сьогоднi урожайшсть сучасних гiбридiв першого по-колшня рiпaку озимого становить бтьше 6 т/га. Таким чином, ртак в Укра'ы - нова культура. Генетично-селекцмы роботи з ним розпочат значно пiзнiше в нaшiй державу нiж в Кaнaдi, Францп, Ымеччиш. Завдання -негайно розширити ц роботи в основних наукових центрах i почати практичне випробуван-ня високогетерозисних гiбридiв першого поколiння.
Сорти ртаку ярого поступа-ються за урожайыстю озимому. За результатами Державно''' служби з випробування сор^в вона становить в^ 1,8 до 2,5 т/га. Всього зареестровано таких сор-пв в УкрaTнi бтьше 50 зрaзкiв (рис. 3). Основы орипнатори - це 1нститут олмних культур НААН, Iвaно-Фрaнкiвський iнститут АПВ, ННЦ «1нститут землеробства НААН», Вшницька ДСДС, НУБiП Укра'ши, загальна частка 'х сортiв в Реестрi сор^в становить 45%.
З системою первинного насш-ництва рiпaку можна ознайоми-тися в спецiaльнiй лiтерaтурi та наукових працях ННЦ «1нститут землеробства НААН» [5].
Прчиця - цшна олмна та си-деральна культура. Вона мае високий коефiцiент розмноження i вiдноситься до холодостмких рослин. Нaсiння достигае через 80-90 дiб. У Степовiй зонi прчи-
Рис. 3. Динам1ка к1лькост1 сорт1в р1паку ярого за походженням у Державному реестр! на 2012 р1к.
Селек^я i насiнництво - суттевий чинник пiдвищення продyктивностi олiйних культур
ця вiдpiзняeтьcя вiд piпaкy знa-чною поcyxоcтiйкicтю. З нaciння ^eï кyльтypи виpобляють виш-коякicнy олю зaвдяки низькому киcлотномy чиcлy, нaявноcтi в нiй пpиpодниx aнтиокcидaнтiв -гaммa- i дeльтa- токофepолiв, мae нaйтpивaлiший тepмiн збe-piгaння cepeд олiй, cтiйкa до тepмiчноï обpобки. Гipчичний поpошок викоpиcтовyють y ку-лiнapiï тa мeдицинi.
Сyчacнi rap™ гipчицi cтвоpю-ють iз зaлyчeнням xiмiчного му-тaгeнeзy тa гiбpидизaцiï з подaль-шим iндивiдyaльно-pодинним добоpом. Пepcпeктивa в ceлeкцiï цieï кyльтypи нaлeжить озимому типу гipчицi cизоï. Попepeднi доcлiджeння в 1ОК HAAH в^зу-ють нa потeнцiaл ypожaйноcтi 3,0-3,5 т/гa тa вмicтy олп до 50%. Добip зa погазником виcокоï зи-моcтiйкоcтi (до 90%) тa якоcтi нa-ciння зaбeзпeчить впpовaджeн-ня y виpобництво новиx cоpтiв гipчицi озимо!'. Сeлeкцiонepaми ЮК HAAH впepшe cтвоpeнi œp-ти цieï кyльтypи, якi виpощyють в cтeповiй чacтинi Укpaïни: A^ нушга, Beнepa тa iншi, з потeн-цiйною вpожaйнicтю 2,4-2,8 т/гa, з мacою нaciння 2,8-3,8 г.
Льон олiйнuй - вaжливa олiйнa i тexнiчнa кyльтypa. Biн мae вишкий piвeнь peнтaбeль-ноcтi виpобництвa, e гapним попepeдником для c^^ra-гоcподapcькиx кyльтyp. Його коpоткий вeгeтaцiйний пepiод, виcокa поcyxоcтiйкicть пpивa-блюe ciльгоcпвиpобникiв ^e-повоТ чacтини Укpaïни. Brn мae бiологiчнy влacтивicть поглинa-ти мeншe вологи для пpоpоc-тaння, чepeз нaявнicть cлизько-го шapy в нaciннi [6]. Гeнeтичнe piзномaнiття, пpeдcтaвлeнe в колeкцiï НЦГРРУ i 1ОК HAAH, дae можливicть cтвоpювaти cоpти з коpотким вeгeтaцiйним пepiо-дом. Сeлeкцiонepaми 1ОК HAAH тa ННЦ 13 HAAH cтвоpeно кон-вeep cоpтiв льону олiйного для
вcix зон Укpaïни, якi xapaктepи-зyютьcя виcокою потeнцiйною ypожaйнicтю 2,5 т/га, з вмicтом олп до 48%. ^p™ Блaкитно-Помapaнчeвий, Дeбют, Aйcбepг, Евpiкa, Оpфeй, Симпaтик, Золо-тиcтий, Слaвний, Пiвдeннa нiч, Bодогpaй, a тaкож eдиний для xapчового викоpиcтaння - Юви кa з понижeним вмicтом лiнолe-новоТ киелоти - можуть зaйняти поciвнy площу до 60 тиc. гa. Ha погоды оcновним пpодyктом y гaлyзi виpощyвaння льону олм-ного e його нaciння. Стeблa мож-нa з ycпixом викоpиcтовyвaти в якоач твepдого пaливa aбо як cиpовинy для виготовлeння пa-пepy тa кapтонy. Bолокно пpи-дaтнe для виготовлeння мiшкiв, пapycини, шпaгaтy, бpeзeнтy. Льон олiйний e кpaщим попe-peдником для ciльcькогоcпо-дapcькиx кулы^ i нe обмeжye pозмiщeння бтьшоач iншиx олiйниx кyльтyp зa в^у^^тю зaгaльниx пaтогeнiв.
Haciнництво льону олмного здiйcнюють мeтодом iдивiдyaль-но-ciмeйного добоpy eлiтниx pоcлин. У pозcaдникy добоpy pоcлини виpощyютьcя зa мaк-cимaльно оптимaльниx умов. У pозcaдникy добоpy пpоводять фeнологiчнi cпоcтepeжeння тa вибpaковyють нeтиповi для œp-ту тa ypaжeнi xвоpобaми pоcли-ни. B фaзy жовтоТ i повноТ c™t-лоcтi пpоводять iндивiдyaльний добip типовиx для cоpтy pоcлин зa ознaкaми: виcотa pоcлин, кiлькicть i фупнкть нaciннeвиx коpобочок. Biдiбpaнi pоcлини обмолочують вpyчнy, пiдpaxовy-ють кiлькicть нaciнин i зacипaють в окpeмi пaкeти. B подaльшомy нaciння кожноТ pоcлини виciвa-ють y pозcaдникy випpобyвaння нaщaдкiв зa зaгaльнопpийнятою мeтодикою.
Кунжут - однa iз нaйдaвнiшиx кyльтyp, piд якоТ нaлiчye близь-ко 35 видiв. Ha paзi cвiтовi поа-ви кунжуту зaймaють 6,7 млн га,
вaловe виpобництво обновить 2,5 млн тонн, ypожaйнicть - 0,4 т/га. B Укpaïнi кунжут можнa ви-pощyвaти в Степу i нa пiвднi Ли ш^пу.
Кунжут вибaгливий до водно-фiзичниx влacтивоcтeй фунту й вмicтy в ньому поживниx peчо-вин.
Сeлeкцiонepaми Укpaïни ство-peно дeкiлькa cоpтiв. Оpигiнaто-pом циx cоpтiв e ^титут олм-ниx кyльтyp HAAH. Кунжут дyжe вибaгливий до чиcтоти поля, о^лью/! повiльно pоcтe нa пep-шиx eтaпax онтогeнeзy.
Для авби викоpиcтовyють чиcтоcоpтнe, з виcокою eнep-гieю пpоpоcтaння тa cxожicтю, повновaговe, здоpовe чиcтe нa-ciння. npz гycтотi cтояння 550 тиc. pоcлин/гa можнa отpимaти вiд 1,0 до 1,5 т/га нaciння. Опти-мaльною тeмпepaтypою для по-ciвy ^eï кyльтypи e +16-+18°С нa глибин 5-8 cм. Haciння збиpa-ють y фaзy фiзiологiчноï cтиглоc-т тiльки pоздiльним cпоcобом. Aлe rap™ з коpобочкaми, що нe pозмножyютьcя, збиpaють пpямим комбaйнyвaнням. Bere-тaцiйний пepiод cоpтiв кунжуту Haдiя, rycap, Бояpин, Iлонa, to-дeт обновить вiд 110 до 140 дiб.
Puжiй ярuй - новa нeтpaди-цiйнa кyльтypa. Ця олiйнa куль-тypa шиpоко вiдомa в £вpопi. B Укpaïнi pижiй яpий виciвaють з почaткy ХХ cтолiття, в 1980 p. його площa cтaновилa 11-12 тиc. гa, в Роа!' 350-400 тиc. гa. Зaвдяки ^ом нeвибaгливоcтi тa cкоpоcтиглоcтi ця ^Mypa вщ-pоджyeтьcя в pядi дepжaв £вpо-пи тa Aзiï.
Жукову pоботy з ceлeкцiï p^ ж^ яpого в Укpaïнi пpоводить 1ОК HAAH. Haciння pижiю яpо-го мктить 25-46% олп, 25-32% бш^. Рижieвa олiя xapa^ep^ зyeтьcя вишким yмicтом лно-лeвоï (20%), лiнолeновоï (32%), eйкозeновоï (15%) жиpниx ки^ лот, що дae можливicть вiднecти
Селещя i насiнництво - суттевий чинник пiдвищення продYктивностi олiйних культур
Таблиця 3
Рекомендован! площ1 олшних культур в УкраТж на 2013-2015 рр., тис. га
Культура Рк
2013 2014 2015
Соняшник 4063,3 3736,6 3410,0
Соя 1545,3 1762,6 1980,0
Ртак 910,5 999,3 988,2
Льон, прчиця та ншм 144,2 144,2 144,2
Всього 6663,1 6592,8 6522,4
його ол1ю до нап1ввисихаючих та використовувати як техычну -под1бно ллян1й.
Рижм ярий в1дноситься до скоростиглих культур, вегетацм-ний пер1од його складае 60-90 д1б. В1н надто стмкий до холод1в, весняних заморозк1в, витримуе до -12оС. Схильний до перехрес-ного запилення. Шк1дниками I хворобами уражуеться слабко. Виавають риж1й ярий рядковим способом з м1жряддями 15 см, норма виаву нас1ння становить 6-8 кг/га. Глибина зароблення наання - 2-3 см.
Збирання ц1еТ культури можна проводити як роздшьним способом, так I прямим комбайну-ванням. Необх1дно сл1дкувати, щоб стручки I нас1ння у валках не пересохли, тобто необхщно вчасно проводити тдбирання I обмолот валюв.
Збер1гають нас1ння риж1ю ярого при вологост1 10-11%. Сорти, як1 занесен! до Реестру сорт1в рослин УкраТни: Степовий 1, М1раж, Престиж, Славутич за-безпечують урожайн1сть олмноТ сировини в1д 1 до 2 т/га.
Сафлор - нова культура, яка
в природних умовах П1вдня та П1вденного Сходу УкраТни здат-на забезпечити отримання ол1й-ноТ сировини в1д 1,2 до 2,5 т/га.
Наання сафлору мктить 3237% олп та 12% б1лка. Суцв1ття -кошик, д1аметром 2,5-3,0 см, Тхня к1льк1сть в1д 10 до 25 шт. на рослину. Перюд цвтння складае 2 доби. Вм1ст лушпиння ся-гае 40-50%, маса 1000 наанин -40-45 г.
У селекцмному план1 культура слабко вивчена. £ можли-в1сть шляхом добору знизити р1вень лушпиння на користь ядра та вмкту жиру. За жирно-кислотним складом сафлор на-ближаеться до соняшнику. Урожай стебла та листюв в 2,5 рази перевищуе наання. Культура слабко вибаглива до жари I во-логи. Перспектива впроваджен-ня в зонах недостатнього зволо-ження - велика.
У Реестр1 сорт1в УкраТни зна-ходиться 4 сорти, 3 з них селекцп 1ОК НААН: Сонячний, Живчик, Лапдний.
У наступн1 роки, враховую-чи зм1ни кл1мату та скорочення поавних площ п1д соняшником,
поавы площ1 соТ, р1паку, льону, прчиц1, сафлору та 1нших ма-ють змнитися в б1к зб1льшення (табл. 3).
Таким чином, з метою стабть-ного забезпечення населення ол1ею та продуктами харчуван-ня, до складу яких входить ол1я, та для здмснення програми, пов'язаноТ з родюч1стю фунтт, необх1дно зб1льшити валов1 збо-ри товарного наання за раху-нок зростання урожайност1 ус1х ол1йних культур.
Ел1тгоспи вс1х форм власност1 в УкраТы здатн1 забезпечити ви-сокояюсним пос1вним матер1-алом соняшнику, соТ, ртаку та 1нших малопоширених олмних культур.
Використання нехарчових в1дход1в з олмних культур на ви-робництво альтернативних ви-д1в палива - додаткова продук-ц1я, яка забезпечуе позитивний стан в економщ1 держави.
Висновки. Сучасы г1бриди дозволяють збшьшити густоту стояння в1д 55 до 70 тис. рос-лин/га з вегетацмним пер1одом 108-112 д1б в1д сход1в до ф1з1о-лог1чноТ стиглоаг
Вперше в УкраТн1 селекц1оне-рами 1нституту рослинництва 1м. В.Я. Юр'ева НААН створен1 г1бриди з пщвищеним вм1стом пальметиновоТ кислоти.
Через зм1ни кл1мату та скорочення поавних площ п1д соняшником, поавы площ1 соТ, р1паку, льону, прчиц1, сафлору та 1нших ол1йних доцшьно зб1льшувати.
ВИКОРИСТАНА ЛiTEPATУPA
1. Державний реестр сорлв рослин придатних для поширення в УкраТы на 2012 рк. - К.: ТОВ Алефа, 2012. - 496 с.
2. Каталог сорлв рослин придатних для поширення в УкраТы у 2012 роцК - К.: ПП ХВМ iм. В Гагенмейсте-ра, 2012. - 340 с.
3. Кириченко, В.В. Селекция и семеноводство подсолнечника/ В.В. Кириченко. - Х.,2005. - 385 с.
4. Спе^альна селек^я i насшництво польових культур / За ред. В.В. Кириченка. - Х.: 1Р iм.. В.Я. Юр'ева НААН, 2010. - 465 с.
5. Мороз, В.М. Система високояюсного наанництва ртаку/ В.М. Мороз. - К.: ЕКМО, 2006. - 60 с.
6. Стсарчук, М.В. Виробництво базового наання (елки) льону олмного / М.В. Стсарчук [та ншм] / Поабник украТнського хлiбороба. нПш. - 2012. -Т. 2. - С. 277-278.
