CC BY
5
шишЕШЕШигашмагап ИюЕШтйгеМЫвйИЯ
■■ЕШИЯВшвШтН
В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, д.е.н., професор, Национальна акацем\я внутр1шн1х справ
Секторальш особливост сучасного реформування в аспект! делшзацп
У статтi розглядаеться необх!дн'ють реформування нацонально'економ'1чно'(системи засовами м1жсекторально'1 нсти-туцйно' взаемодИ'.
Ключов! слова: неформальна економiка, ординарна економiка, паразитарна елiтна економiка, бполярна економiка, мiжсекторний нститу^йний механ'!зм узгодженого розвитку.
В.А. ПРЕДБОРСКИЙ, д.э.н., профессор, Национальная академия внутренних дел
Секторальные особенности современного реформирования в аспекте детенизации
В статье рассматривается необходимость реформирования национальной экономической системы с помощью межсекторального институционного взаимодействия.
Ключевые слова: неформальная экономика, ординарная экономика, паразитарная элитная экономика, биполярная экономика, межсекторный институционный механизм согласованного развития.
V. PREDBORSKIJ,
doctor of Economics, professor, National Academy of Internal Affairs
Sectoral features of modern reform in terms deshadowing
The article discusses the need to reform the national economic system with the help of a cross-sectoral institutional interaction.
Keywords: informal economy, the ordinary economy, parasitic elite economy, bipolar economy, cross-sectoral institutional mechanism coordinated development.
Постановка проблеми. Широке сусптьне оновлення потребуе проведення ефективного реформування, зняття тЬ ызацмного навантаження на соцiально-економiчнi процеси. Розробка доктринальних засобiв реформування передбачае першою чергою проведення аналiзу особливостей структури економiчного простору та 'х синтезу з використанням засо-бiв Ыституцмного системного iнтегрування.
Hеобхiднiсть протиди тЫьовм економiцi знайшла вщобра-ження в рядi важливих законодавчих, нормативно-правових ак^в держави, таких як проекти сучасного законодавства щодо протиди корупци, закони Укра'ни «Про засади державно' антикорупцмно'' полiтики в Украíнi на 2014-2017 роки»
(2014), «Про засади запоб^ання i протиди корупци» (2011), Указ Президента Укра'ни «Про невщклады додатковi заходи щодо посилення боротьби з оргаызованою злочиннiстю i корупцieю» (2003, №84/2003), проект Державно'' про-грами детiнiзацií економiки, Указ Президента Укра'ни «Про першочерговi заходи щодо детУзацп економiки та протиди корупци» (2005, №1615/2005), постанови КабЫету Mirn-стрiв Укра'ни з питань вщстеження процесiв тiнiзацií еконо-мки та розроблення рекомендацiй щодо обмеження '' зрос-тання, цiлий ряд вщомчих актiв тощо.
Лнал!з дослщжень та публкащй з проблеми. До вЬ тчизняних дослiджень з тЫьово'' економiки вщносяться
© В.А. ПРЕДБОРСЬКИЙ, 2015
Формування ринкових вщносин в Укра'нл № 5 (168)/2015 3
пpaцi B^. Бaзилевичa, A.B. Бaзилюкa, O.I. Бapaнoвcькoгo, B.M. Бopoдюкa, r.C. Бypякa, 3.C. Bapнaлiя, A.C. ^льчин^га-гo, Я.Я. Дьяченга, C.O. Koвaленкa, I.I. Maзyp, B.O. Maндибypи, O.B. Typчинoвa тa iн. Знaчний внеcoк y poзpoбкy aдмiнicтpa-тивнo-пpaвoвиx i кpимiнaльнo-пpaвoвиx acпектiв пpoтидiï кopyпцiï зpoбили вiтчизнянi вче^-ю^исти.
У тoй же чac y зв'язку з недocтaтнiм cиcтемним дocлiджен-ням явищa тiньoвoï екoнoмiки, пpичин í'í icнyвaння тa poзвиткy пoтpебyють пoдaльшoгo вивчення, зoкpемa cтpyктypнi oco-бливocтi тiньoвoï екoнoмiки тa ^стемы зacoби í'í oбмеження.
Метою стаiri е пoдaльше вивчення ocoбливocтей зни-ження тiньoвoгo нaвaнтaження нa екoнoмiкy зacoбaми ^c-темнoгo yзгoдженoгo pефopмyвaння oкpемиx iï cектopiв.
Виклад основного матеpiалy. Пpoведення глибoкиx co-цiaльнo-екoнoмiчниx pефopм в Укpaïнi е жopcтким iмпеpaти-вoм cьoгoдення: небезпега втpaти влacнoï деpжaвнocтi гocтpo oбyмoвлюeтьcя не тiльки зoвнiшнiми фaктopaми (знaчними вiйcькoвo-екoнoмiчними втpaтaми тa витpaтaми, знижен-ням екoнoмiчнoгo пoтенцiaлy, витpaтaми нa йoгo вiднoвлення тa кoмпенcaцiю, pеcтpyктypизaцiю екoнoмiки y зв'язку iз pyй-нaцieю кoмyнiкaцiй, джеpел пocтaчaння, зм^ю лoгicтики то-щo], a й внyтpiшнiми, гoлoвними з якиx е нaявнicть зacтapiлoï (квaзipaдянcькoï, зaлежнoï пpoвiнцiйнo-iмпеpcькoï] cиcтеми деpжaвнoгo yпpaвлiння, включaючи ^титу™ тa iнcтpyмен-ти деpжaвнoгo pегyлювaння (функци деpжaвнoгo yпpaвлiння], квaзiaвтopитapниx вiднocин мiж деpжaвoю, гpoмaдянинoм т8 пiдпpиeмцем, пpинципiв i пpaктики кopпopaтивнoгo yпpaвлiн-ня, щo oбyмoвлюe cинеpгетичне пocилення небезпек тiнiзaцiï, кopyпцiï, нaкoпичення пpoтеcтниx pyxiв, зpocтaння пoтенцiaлy cycпiльнoгo вибyxy тoщo.
Якщo oцiнювaти xoдy cyчacнoгo екoнoмiчнoгo pефopмyвaн-ня в кpaïнi, мoжнa, нacлiдyючи Дж.M. Kейнca, cтвеpджyвaти: «Cьoгoднi ми пеpеживaeмo гocтpий пpиcтyп екoнoмiчнoгo пе-cимiзмy». Mи пoтеpпaeмo вiд гoлoвниx xвopoб, згaдaниx ним y вдомм cтaттi «Eкoнoмiчнi мoжливocтi нaшиx oнyкiв». Це, пo-пеpше, неpеcтpyктypизoвaнa екoнoмiкa, opieнтoвaнa нa вига-pиcтaння pеcypciв, щo oбyмoвлюють гaльмyвaння мoдеpнiзaцiï й вiдтвopення зaлежнocтi вщ неoiмпеpcькиx впливiв. ^^py-ге, вcyпеpеч Дж.M. Kейнcy зaмicть вciлякoгo cтимyлювaння зpocтaння cyкyпнoгo пoпитy як pyi^^ora зacoбy екoнoмiчнoгo зpocтaння здiйcнюeтьcя poзшиpений звopoтний пpoцеc c™c-кaння, звуження плaтocпpoмoжнoгo cyкyпнoгo пoпитy, пеpш з8 вcе з бoкy шиpoкиx веpcтв cпoживaчiв, щo штoвxae екoнoмiкy в глyxий кут cтaгнaцiï, вiд'eмниx темтв зpocтaння, apxai^a^i', тЬ нiзaцiï cycпiльнoгo життя. Aтpибyтaми cyчacнoгo pефopмyвaн-ня е вiдcyтнicть пoлiтичнoï вoлi дo глибoкиx cиcтемниx pефopм, втpaтa ефективнoгo i'x темпу вiдпoвiднo дo cycпiльниx oчiкyвaнь тa пoтpеб, кoнcеpвaтизм тa егазм влaди. Це oбyмoвлюe пpи-cкopенy втpaтy кaпiтaлy дoвipи дo не' з бoкy шиpoкиx веpcтв нacелення, неcпpийняття нacеленням «pефopмaцiйниx» змЫ y cycпiльcтвi як пoзитивниx, ефективниx тoщo.
Koнцепцiя ефективнoгo pефopмyвaння пoтpебye мк-тopaльнoгo poзмежyвaння вcьoгo екoнoмiчнoгo пpocтo-py, зoкpемa зa aтpибyтoм щoдo cектopaльниx ocoбливoc-тей зaxoдiв pефopмaцiйнoгo xapaктеpy нa ocнoвi cиcтемниx, yзгoджениx iнcтитyцiйниx змiн. Taкими cектopaми (зa тiнiзa-цiйними ocoбливocтями] е нефopмaльнa екoнoмiкa, opди-нapний œ^op, пapaзитapнa елiтнa екoнoмiкa.
Bизнaчення кaтегopiï «нефopмaльнa екoнoмiкa» в теopiï тiньoвoï екoнoмiки як дiяльнocтi, щo пеpебyвae зa межaми iнcтитyïзoвaниx нopм, пеpедбaчae пoдiл iï нa двa якicнo piз-нopiдниx блoки.
Пеpший блoк пpедcтaвленo тiньoвoю екoнoмiкoю як де-вiaнтнoю дiяльнicтю, щo здiйcнюeтьcя зa межaми вимoг тиx чи ^ix^x фopмaлiзoвaниx iнcтитyтiв гocпoдapcькoï пpaктики (pеecтpaцiï i лiцензyвaння, oпoдaткyвaння, пoдaння звiтнoc-тi, викoнaння вимoг щoдo pеглaментaцiï гocпoдapcькoï дГяль-нocтi, iнcтитyцiйниx вимoг дo бюджетнoгo пpoцеcy тoщo]. ^и цьoмy нефopмaльнa (тiньoвa] екoнoмiкa пеpебyвae не пo-зa iнcтитyцiйним cеpедoвищем, a вcеpединi йoгo, як œ^op-не тiньoве yтвopення. Ocтaннi cтвopюють влacнi cyбcиcтеми пoзaлегaльниx пpaвил, як виcтyпaють як фyнкцioнaльнi двм-ники зaпеpечyвaниx легaльниx нopм. Iгнopyвaння фopмaлiзo-вaниx iнcтитyтiв тягне зa co6oki вcтaнoвлення квaзiнopмaтив-ниx (квaзiкoнтpaктниx, нa думку СЮ. Бapcyкoвoï] нелегaльниx вiднocин з легaльними aбo нелегaльними пapтнеpaми. Kna-cичним пpиклaдoм циx двox вapiaнтiв нефopмaльнoï екoнo-мiки е зв'язки пiдпpиeмцiв з кopyмпoвaними чинoвникaми тa кpимiнaлiтетoм. Caмi нaмaгaння вcтaнoвлення pегyляpниx вiднocин iз cилoвими пapтнеpaми легaльнoгo i нелегaльнoгo cпpямyвaння, |щэ cтaнoвлять нефopмaльнy cиcтемy yпpaв-лЫня, здiйcнюютьcя в пеpшoмy випaдкy зa дoпoмoгoю кopyп-цГ'', в дpyгoмy - зa дoпoмoгoю кpимiнaльнoï «уни» - нелегaль-нoгo кoнтpaктнoгo пpaвa. Iнший великий блoк нефopмaльнoï екoнoмiки y вyзькoмy poзyмiннi, який, влacне, i е нефopмaль-нoю екoнoмiкoю з iмaнентнo пpитaмaнними ¿й меxaнiзмaми, - це екoнoмiкa мaлиx фopм, фyнкцioнyвaння якoï нa влacнiй ocнoвi пеpедбaчae ГЗ caмoгo пoчaткy викopиcтaння нефop-мaльниx зв'язкГв. Цей M^op екoнoмiки не пopyшye гocпoдap-^rano зaкoнoдaвcтвa, ocкiльки пpoцеcи в нм ним не pегyлю-ютьcя. Oфiцiйнa пoзaнopмaтивнicть екoнoмiки мaлиx фopм е oднieю з ocнoв cyчacнoгo cycпiльcтвa, зaкpитocтi цГеУ вaжли-вoï i ocяжнoï екoнoмiчнoï фopми. Cтaтиcтичнa пpямa iï непГд-звiтнicть е лoгiчним пpoдoвженням iмaнентнo влacтивoï ¿'й не-тpaнcпapентнocтi [1, c. 1B4-234].
Дo цьoгo блoкy нефopмaльнoï екoнoмiки ^^ вiднеcти, зoкpемa, мaлi екoнoмiчнi фopми, в тoмy чиcлi мaлий бГз-неc, який знaxoдитьcя нa cпpoщенiй cиcтемi oпoдaткyвaн-ня (плaтники eдинoгo пoдaткy] y cфеpi тopгiвлi, гpoмaдcькoгo xapчyвaння, бyдiвництвa, cфеpi пocлyг дoмaшньoï екoнoмi-ки тa ciльcькoгo гocпoдapcтвa. Цей «cipий» cегмент тiньoвoi екoнoмiки дуже чутливий дo нaдлишкoвoгo aдмiнicтpaтив-нoгo тиcкy i втpyчaння деpжaви тa швидкo нaбyвae фopми «чopнoгo» cегментa cвoeï метaмopфoзи пpи цьoмy.
Дaний блoк нефopмaльнoï екoнoмiки тaкoж пpезентoвaнo мaлими кpимiнaльними фopмaми нapкoтopгiвлi, кoнтpaбaн-ди, тopгiвлi людьми тa нелегaльнoгo ïx тpaфiкy чеpез кopдoн, вигoтoвлення тa тopгiвлi збpoeю, вигoтoвлення фaльшивиx дoкyментiв i гpoшoвиx знaкiв, вигoтoвлення i pеaлiзaцiï пo-pнoгpaфiчнoï пpoдyкцiï, pекетy, пpocтитyцiï, cyтенеpcтвa то-щo. Цей cегмент пoтpебye кpимiнaльнoгo пеpеcлiдyвaння, oбмеження i деpективнoï пpевенцiï.
«Cipий-чopний» cимбioз нефopмaльнoï екoнoмiки леп^ пpиcтocoвyeтьcя дo змiнниx yмoв cеpедoвищa iï icнyвaння, пе-pекидaючи ^oi' pеcypcи в oднy з мoжливиx ефективниx фopм метaмopфoзи, дoмiнyючoï зa кoнкpетнo icтopичниx yмoв.
4 Формування ринкових вiднocин в УкpaÏнi № б (168)/2015
Hoвiтнi чacи квaзipинкoвиx тpaнcфopмaцiй дo cyпеpечнoc-тей вкaзaнoï мoделi нефopмaльнoï екoнoмiки дoдaли cyпеp-ечнocтi í'í ciтьoвoí' opгaнiзaцiï, якa e cвoepiдним пpoявoм cyпеp-ечнocтей мiж iндycтpiaльними вyзлoвими Отними] зoнaми i пoзaвyзлoвими здебiльшoгo нефopмaльними yтвopеннями.
Eкoнoмiкy мaлиx екoнoмiчниx фopм (дoмaшню екoнoмi-ку], як дpyгий блoк нефopмaльнoï cклaдoвoï, cлiд визнaти як екoнoмiкy «виживaння» в cyчacниx yмoвax, щo, aктивнo мГмЬ фуючи в тoмy чиcлi в тiньoвy, нaвiть кpимiнaльнy cфеpy, нa-мaгaeтьcя збеpегти ocнoвнi xapaктеpиcтики cвoгo функцю-нyвaння, нaпpиклaд piвень життя, poзвитoк яга''' пoбyдoвaнo нa двox ïx ocнoвниx aтpибyтax: oбмеженocтi дoxoдiв тa Ыди-вiдyaлiзaцiï пoтpеб. Пеpший oбyмoвлений пoтягoм дo екoнo-ми гpoшoвиx кoштiв; вiдпoвiднo мaлa екoнoмiкa rpyнтyeтьcя нa кoмпенcaцiйнiй poлi дpyгoï зaйнятocтi пo вiднoшенню дй oбмеженocтi ciмейнoгo бюджету. Дpyгa oзнaкa oбyмoвленa вiднocнoю незaлежнicтю пеpвicнoï лaнки - ам"'' чи oбщини, в цьoмy мна мaлa екoнoмiкa знiмae cyпеpечнocтi мГж Ыдивщу-aльними пoтpебaми гocпoдapcькoï oдиницi - ciм'ï, oбщини тa мacoвим виpoбництвoм. Пpи тaкoмy пiдxoдi дo функци мaлoi екoнoмiки немae пiдcтaв cтвеpджyвaти пpo нaявнicть пpямo-ro зв'язку poзвиткy ïi poзшиpенoгo вiдтвopення з зaгaльними зaкoнoмipнocтями циклу тiнiзaцiï: мaлa нефopмaльнa екoнo-мiкa не являе coбoю opгaнiчнoгo цiлoгo i теж дифеpенцiйoвa-нa щoдo oпoзицiï - вyзлoвий центp - пoзaвyзлoвий пpocтip.
Якщo дpyгa нефopмaльнa зaйнятicть y пoзaвyзлoвo-му пpocтopi е пpямим пpoявoм тpaдицiйнoгo типу вггчизня-нoï екoнoмiки, зaкoнoмipнo виcoкoï питoмoï вaги y цьoмy тип дoмaшньoï пpaцi тa гocпoдapювaння i як нacлiдoк цьoгo пocтiйний дефщит гpoшoвиx кoштiв внacлiдoк нaтypaльнo-ro типу гocпoдapювaння, тo дoмaшня екoнoмiкa y вyзлoвиx центpax, виcтyпaючи пеpедoвciм як пеpетвopенa фopмa œ-лян^^'Г дoмaшньoï екoнoмiки в нoвиx yмoвax, pеaлiзye пo-тpебy «втечi» вщ тиcкy ypбaнiзaцiï, пoтягy дo кoмфopтнoгo т8 aдaптoвaнoгo дo виcoкoгo piвня cпoживaння пoтpеб життя.
Aнaлiз cклaдoвиx двox блoкiв нефopмaльнoï екoнoмiки пoкaзye, щo влacне нефopмaльнoю е екoнoмiкa пoзaвyзлo-виx центpiв, apxaïзaцiя яга''' пocилюe i'í пoшиpення, зoкpемa, як pезyльтaт aдмiнicтpaтивнoгo тиcкy cyчacнoï «pефopмa-цiйнoï» фopми yкpaïнcькoï деpжaви, cпpияe змiщенню iï y бк кpимiнaльнoгo cектopa тiньoвиx пpoцеciв, мacoвoï тiньoвoï мoтивaцiï дiяльнocтi.
Pефopмyвaння цьoгo œ^opy тa cектopy тaк звaнoï opди-нapнoï екoнoмiки, яке пoвиннo cпpияти йoгo cycпiльнoмy пщ-неcенню, детiнiзaцiï, кiлькicнoмy тa якicнoмy poзвиткy пoвинне викopиcтoвyвaти, зoкpемa, дocвiд непу i^flo cпocoбy зв'язку pефopмyвaння циx cектopiв з pефopмyвaнням деpжaви. Цей дocвiд, дo pечi, aктивнo i ycrno^o викopиcтoвyвaвcя пpи пpo-веденнi cyчacниx китaйcькиx pефopм. Cyтнicть йoгo виявля-eтьcя в тoмy, щo щщ^ циx cектopiв екoнoмiки дoцiльнo ixwpo-кo викopиcтoвyвaти нopмaтивнi метoди фiнaнcoвиx вiднocин з деpжaвним бюджетoм. Ta^ y Kитaï з 1987 po^ poзпoчa-лocя пеpеведення гате^и мaлиx тa cеpеднix деpжaвниx пщ-пpиeмcтв нa пiдpяднy фopмy гocпoдapювaння, яке пеpедбa-чae yклaдення дoгoвopiв з вищщэю iнcтaнцieю нa визнaчений oбcяг вiдpaxyвaнь y деpжaвний бюджет [2].
!н1±юю вaжливoю cклaдoвoю pефopмyвaння мae cтaти фopмyвaння cиcтеми мiжcектopниx cиcтемниx вiднocин: «ве-
лик пiдпpиeмcтвa» - «cеpеднi тa мaлi пiдпpиeмcтвa», «^pœa-вa» - «великi пiдпpиeмcтвa» - «cеpеднi тa мaлi пiдпpиeмcтвa».
Як вiдoмo, y знaчнiй мipi œ^op великиx пiдпpиeмcтв в Укpaïнi пpедcтaвлений oлiгapxiчним (елiтним] cектopoм.
Пoзицioнyвaння oлiгapxiчнoï елiтнoï екoнoмiки зa межaми впливу, pегyлювaння тa кoнтpoлю деpжaвнoï влaди, зaмicть цьoгo зpoщення iï з влaдoю, виведення з-пщ кoнтpoлю cyc-пiльcтвa пеpетвopюe iï нa нaймoгyтнiшy чacтинy cyчacнoï тЬ ньoвoï дiяльнocтi - нa ocнoвний двигун, кaтaлiзaтop пoшиpення тiнiзaцiï екoнoмiчнoгo життя чеpез пеpеклaдaння фicкaльнoгo тягapя нa плеч! opдинapнoï екoнoмiки. Пoявa елiтнoгo M^opy як гoлoвнoгo тiнiзaтopa екoнoмiки дтить тiньoвий екoнoмiчний пpocтip нa тpи ocнoвнi чacтини - тiньoвий елггний cектop; тiньo-вий opдинapний (^^op cеpедньoгo тa мaлoгo бiзнеcy]; тiньo-вий apxaïзoвaний (нефopмaльний] cектop. Питoмa вaгa ocтaн-ньoгo cеpед мiкpo- i мaлиx вiтчизняниx пiдпpиeмcтв y дaний чac cтaнoвить близькo 7Q% виpoбництвa [3, c. 8].
Гoлoвним видoм мoнoпoлiï, якa e cиcтемoyтвopюючим aтpибyтoм для фyнкцioнyвaння пapaзитapнoгo елiтнoгo cек-тopy, виcтyпae мoнoпoлiя нa екcплyaтaцiю aдмiнicтpaтивнo-ro pеcypcy opгaнiв деpжaвнoï влaди нa cвoю кopиcть [4, c. 15Q-167].
Bизнaченicть пapaзитapнoгo елiтнoгo cектopy в екoнo-м!чнм cтpyктypi як пoтенцiйнo нaйcyттeвiшoгo тiнiзaцiйнoгo фaктopa oбyмoвленa тим, щo елГтний cектop cтae тaким лише в yмoвax диcфyнкцiï iнcтитyцiйниx меxaнiзмiв йoгo зв'язку Гз зoвнiшнiм тa внyтpiшнiм кoнтypoм iнтеpеciв cycпiльcтвa. ^и нaявнocтi ж iнcтитyцiйниx зacoбiв узпэдження циx iнтеp-еciв y ^стем! деpжaвнoгo yпpaвлiння елГтний cектop, незвa-жaючи нa мoжливий пoтенцiaл певнoï тiнiзaцiï, пеpетвopю-eтьcя нa пoтyжний кaтaлiзaтop екoнoмiчнoгo poзвиткy. Це ocoбливo пoмiтнo нa пpиклaдi кpaïн, яю нaлежaть, як i Укpaï-нa, дo xвилi глoбaльнoгo пocилення пpoтocелянcькиx цивГлГ-зaцiй y cyчacнoмy ^m, нaпpиклaд Япoнiï.
Ocнoвнoю метoю фyнкцioнyвaння япoнcькoï cиcтеми деp-жaвнoгo yпpaвлiння e дocягнення cвiтoвoгo piвня кoнкypентo-cпpoмoжнocтi, щo знaйшлo вiдoбpaження в ганцепци «кoмп-лекcнoï нaцioнaльнoï cили» як пoкaзникa piвня нaцioнaльнoi безпеки деpжaви. Зaбезпечення цГе' гoлoвнoï мети нaцio-нaльнoï безпеки мae cпиpaтиcя нa меxaнiзм мiжcектopaль-нoгo iнcтитyцiйнoгo yзгoдженoгo poзвиткy елiтнoï екoнoмiки, фopмyвaння тa викopиcтaння iï як зacoбy пoдoлaння coцiaль-нo-екoнoмiчнoï нaпpyженocтi нa ocнoвi пiдтpимки шляxiв ïi poз-бyдoви з бoкy шиpoкиx пpoшapкiв cycпiльcтвa - coцiaльнoгo пapтнеpcтвa щщрэ цьoгo, зaбезпечення виcoкoгo piвня тpaн-cпapентнocтi пpoцеciв, щo пoв'язaнi з йoгo фyнкцioнyвaнням.
Taк, для Япoнiï е xapaктеpним як cвoepiдний демпфеp для нейтpaлiзaцiï тиcкy пpoтиpiч тpaнcфopмaцiï, великий coцi-aльний пpoшapoк дpiбнoгo пiдпpиeмництвa. Пpивaтнi пГд-пpиeмcтвa ciмейнoгo типу пaнyють не тГльки в poздpiбнiй тopгiвлi, гpoмaдcькoмy xapчyвaннi тa iншиx гaлyзяx cфеpи пocлyг, a й в oбpoбнiй пpoмиcлoвocтi, буд!вництвк Taк, в o6-poбнiй пpoмиcлoвocтi 74% нaймaниx poбiтникiв зaйнятi н8 пiдпpиeмcтвax, як! мaють дo 3QQ poбoчиx мicць.
Cектop великиx кopпopaцiй Япoнiï - це 2,4 ™c. aкцioнеp-ниx кoмпaнiй, aкцiï якиx oбеpтaютьcя нa втopиннoмy фoн-дoвoмy pинкy. Tим чacoм зaгaльнa чи^льн^^ aкцioнеpниx кoмпaнiй близькo 8QQ ™c. Cеpеднi тa дpiбнi пiдпpиeмcтвa
Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpai^i № 5 (168)/2015 5
пpaцюють без o^po^i' диcпеpciï влacнocтi тa yпpaвлiння як зaкpитi aкцioнеpнi кoмпaнiï i тoвapиcтвa [5, c. 494-495].
Бiпoляpнa екoнoмiкa з великим oбcягoм екcпoляpниx фopм е знaчнo бтьш ст^^ю тa ефективнoю, ocoбливo для yмoв кpизи, виживaння. Cycпiльcтвa, де poзвинyтa змГо^-нa, нечиcтa, екcпoляpнa екoнoмiкa, нa думку T. Шaнiнa, ви-являютьcя cильнiшими, ыж ú де викopиcтaння екcпoляpниx фopм е бтьш oбмеженим. Taк, якщo пopiвнювaти япoн-cькy екoнoмiкy з aмеpикaнcькoю, то пеpшa е, тaк би мoвити, бтьш екcпoляpнa [6, c. 12-17].
B Япoнiï кoжнa з великиx кopпopaцiй е ядpoм гpyпи, як8 нaзивaeтьcя «кейpецy». Для caмoï «кейpецy» зв'язуючими елементaми е вiднocини влacнocтi i кoнтpaктy. 3aкoн зaбo-poняe бaнкaм yтpимyвaти бтьш ыж 5% a^tà, як випущен не ф^н^вими кoмпaнiями. Toмy «кейpецy» не е ф^нм-вo-пpoмиcлoвими гpyпaми пщ ег^ю бaнкiв, i ocтaннi нaвiть не вxoдять дo iï cклaдy.
Гoлoвнa кoмпaнiя «кейpецy» пoeднye влacнy виpoбничy дЬ яльнicть з фiнaнcoвим yпpaвлiнням гpyпoю (тoбтo функцГями xoлдингy] i виpoбничoю кooпеpaцieю з iï yчacникaми. Ocoбли-вicтю Япoнiï е як on/ipo^ poзпoвcюдження циx гpyп ¡з пoeднaн-ням з мacoю дpiбниx пiдпpиeмcтв (в кpaïнi нaлiчyeтьcя 3,7 млн. iндивiдyaльниx i ciмейниx пiдпpиeмcтв i 770 тиc. пapтнеpcтв], тaк i бтьш тicнi, coлiдapнi, ыж в iншиx poзвинениx зaxiдниx кpa-ïнax, взaeмoзв'язки великoгo i дpiбнoгo бiзнеcy. Taк, y 2,4 ™c. великиx кopпopaцiй, щo зapеecтpoвaнi нa Toкiйcькiй бipжi, е пе-pифеpiя ¡з 31,5 тиc. дoчipнix i acoцiйoвaниx кoмпaнiй.
Cеpед «кейpецy» е пpиклaди як веpтикaльнoï iнтегpaцiï, пo-бyдoвaнoï нa теxнoлoгiчнiй ocнoвi, тaк i кoнглoмеpaтiв. Пеpи-феpiя зв'язюв тaкиx великиx кopпopaцiй, як мaшинoбyдiвнi «Miцyбici дзюкoге», «Koмaцy», електpoтеxнiчнi «Хтач»), «To-шибa», «Coнi», «Maцyciтa деню», aвтoмoбiльнi «Toйoтa» i «Hi-cam», нaлiчye пo 300-400 великиx кoмпaнiй. Ця пеpифеpiя викoнye poль бтьш чи менш пocтiйниx пocтaчaльникiв т8 викoнaвцiв зaмoвлень i дoпoвнюeтьcя вели^ю меpежею тaк звaниx cyбпiдpядникiв, як не пoв'язaнi з гoлoвнoю кoмпaнi-ею вiднocинaми влacнocтi. Гpyпи, як пpaвилo, мaють poзви-нену пеpифеpiю зa кopдoнoм i е тpaнcнaцioнaльними кopпo-paцiями [5, c. 495-496].
Для тopгoвoï фipми ключoвим acпектoм е iнфopмaцiй-ний: шиpoчiнь тa якicть тopгoвиx кoнтaктiв; людcький кaпiтaл знaнь пpo кoнкpетнi виpoби, pинки, функцп тa пocлyги; зa-мби кoмyнiкaцiï - вщ збopiв, телефoнниx пеpегoвopiв дo Ы-теpнетy. Пoтyжнa iнфopмaцiйнa бaзa тopгoвиx фipм cклaлa-cя евoлюцiйнo пщ впливoм ïx зв'язюв з гpyпoвoю cтpyктypoю великoгo бiзнеcy, a тaкoж пщ впливoм ïx pинкoвo-тoвapниx cтpaтегiй. Ha пoчaткy тopгoвi фipми, зocеpеджyючи cвoю ro-лoвнy yвaгy нa тoвapax мacoвoгo пoпитy, мiнеpaлax, cиpoвинi тa iншиx cтaндapтизoвaниx тoвapax, вcтaнoвлювaли близь-к зв'язки з кoмпaнiями-виpoбникaми нaйвaжливiшиx фуп (дзaйбaцy]. Topгoвi фipми для циx кoмпaнiй знaчнoю мipoю викoнyвaли фунщю нociя неoбxiднoï pинкoвoï iнфopмaцiï.
!н1±юю лaнкoю cиcтеми coбopниx зв'язюв дpiбниx пiдпpи-eмcтв, як е пoтенцiйними елементaми нефopмaльнoï ега-нoмiки, е cиcтемa гopизoнтaльниx кooпеpaтивниx зв'язюв. B Япoнiï нaлiчyeтьcя близькo 5 млн. cелянcькиx гocпoдapcтв: вci вoни oxoпленi кooпеpaтивним pyxoм. Taке cтaнoвище cклaлocя внacлiдoк пpийняття 3aкoнy пpo ciльcькoгocпo-
дapcькi кooпеpaтиви (1947], згiднo з яким ва cеляни aвтo-мaтичнo cтaвaли членaми кooпеpaцiï, a чеpез не' деpжaвнi cтpyктypи зaбезпечyвaли фyнкцioнyвaння coбopнoгo cyc-пiльcтвa, йoгo екoнoмiки.
Ocoбливicтю кooпеpaтивнoгo pyxy в Япoнiï е нaявнicть poзвинениx yпpaвлiнcькиx функцм бaгaтoцiльoвиx кooпе-paтивiв, якa включae кеpiвництвo ciльcьким гocпoдapcтвoм i coцiaльнoю cфеpoю. Пpoцеc кеpiвництвa y poзгopнyтo-му виглядГ пеpедбaчae плaнyвaння pегioнaльнoгo poзвиткy, кoнтpoль зa якicтю пpoдyкцiï, poзpoбкy cиcтем ведення roc-пoдapcтвa, opгaнiзaцiю poбoти cелянcькиx пiдпpиeмcтв y певниx cектopax aгpapнoï cфеpи. З фею метою кooпеpaти-ви кopиcтyютьcя пocлyгaми 1B тиc. ciльcькoгocпoдapcькиx paдникiв, щo пpaцюють нa ниx. Упpaвлiння coцiaльним poз-виткoм пoв'язaнo гoлoвним чинoм ¡з xapчyвaнням, oxopoнoю здopoв'я, кyльтypoю тa вiдпoчинкoм. У кooпеpaтивax з метoю кoнcyльтaцiйнoï пiдтpимки пpaцюють близькo 2,5 тиc. paд-ниюв ¡з coцiaльниx пpoблем. У жoднiй кpaïнi cвiтy не icнye пo-дiбниx cиcтем пiдтpимки кooпеpaцiï [7, c. 73].
Taким чинoм, нефopмaльнa екoнoмiкa Япoнiï мae poзви-нуту cиcтемy гopизoнтaльниx i веpтикaльниx зв'язюв ¡з деp-жaвними тa недеpжaвними opгaнaми, щo зaбезпечye ме-xaнiзм мiжcектopaльнoгo, iнcтитyцiйнoгo фyнкцioнyвaння coбopнoï бiпoляpнoï cтpyктypи. Iï тiньoвий пoтенцiaл чеpез нaявнicть тicниx, ефективниx зв'язкГв, яю фopмyють виcoкий piвень iнфopмaцiйнoгo зaбезпечення екoнoмiчнoï безпеки в цiлoмy, е знaчнo пocлaбленим, oбмеженим.
Дocвiд детiнiзaцiï нефopмaльнoï екoнoмiки, як i зaгaль-нГ зaкoнoмipнocтi ïï poзвиткy в нaйpoзвинyтiшiй нa cьoгoднi кpaïнi cелянcькoï цивiлiзaцiï, якa aктивнo iнтегpoвaнa y mo-бaлiзoвaний cвiт, мae величезне знaчення для виpiшення зaвдaнь pефopмyвaння, детiнiзaцiï цьoгo cектopa вiтчизнянoi екoнoмiки, piвень тiнiзaцiï якoï в дaний чac зpocтae, пoшиpю-eтьcя ïï тiнiзaцiйний вплив нa ¡ншГ ^^op^ Гoлoвнoю лaнкoю цьoгo меxaнiзмy pефopмyвaння, детiнiзaцiï е «м'якa» пiдcиc-темa мaкpoyпpaвлiння, щo являе coбoю cиcтемy пpийняття тa pеaлiзaцiï мaкpopiшень, плaнyвaння й yпpaвлiння нa ocнo-вГ взaeмoдïí cиcтеми вiднocин «бiзнеc-деpжaвa», пpoмиcлo-виx acoцiaцiй, вiднocин «деpжaвне yпpaвлiння, yпpaвлiння-пpaця», coцiaльниx нoвoвведень з ypaxyвaнням cycпiльниx пoтpеб, цiннicниx ycтaнoвoк тoщo. «M'якa» мaкpoпiдcиcтемa мicтить y co6¡, кpiм цьoгo, пocтiйнo дГючий меxaнiзм кoнcyль-тaцiй тa узпэджень мГж шиpoкими кoлaми бiзнеcy тa ypядoм, щo фopмye cпецифiчний детiнiзaцiйний cycпiльний кaпiтan знaнь, який виявляeтьcя y нaявнocтi iнфopмaцïí пpo pинкo-вГ тенденц^, кoнкypентнi пoзицïï, взaeмнy вiдпoвiдaльнicть i coлiдapнicть щoдo iнтеpеciв cycпiльcтвa, щo в знaчнiй мip¡ зменшуе тiнiзaцiйний пoтенцiaл y вiднocинax «cycпiльcтвo-деpжaвa», «елiтнa екoнoмiкa-opдинapнa екoнoмiкa». «Знят-тя» тiнiзaцiйнoгo пoтенцiaлy вiдбyвaeтьcя i нa ocнoвi вiдтвo-pення тa пiдтpимки pyxoмoгo ефективнoгo бaлaнcy iнтеpеciв мГж пiдпpиeмcтвaми бiзнеc-елiт тa тopгoвим, фiнaнcoвим i бaнкiвcьким cектopaми, мaлими i cеpеднiми фipмaми. Op-гaнiзaцiя pежимy фyнкцioнyвaння пpивaтнoгo ^^opa, йo-ro бiзнеc-пoлiтикa cтpyктypyютьcя зa нaпpямaми, якГ ви-знaчaютьcя мaкpoyзгoдженнями. Iндycтpiaльне плaнyвaння як ïx гoлoвний меxaнiзм дoпoвнюe pезyльтaти piзнoмaнiтниx oглядiв, мoнiтopингoвиx дocлiджень тa ypядoвиx дoкyментiв,
б Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в УкpaÏнi № б (168)/201б
нормативно-правову базу тощо. Вся ця планова д1яльнють мютить у соб1 ¡нтенсивний обмЫ анал1тичними даними все-редин державного апарату й суб'ек^в господарювання та Miœ цими. Це створюе транспарентне середовище для при-йняття та реалiзацiï рiшень макроекономiчного рiвня, в тому числ! для функцiонування елiтного сектору.
Таким чином, iнcтитуцiйною особливютю проведення су-часних реформ в Укра'У повинен бути пакетний пщхщ до рiзниx cекторiв нацiональноï економки як единого цiлого з особливими структурно-функцюнальними зв'язками, пе-ретворенням елiтного сектора з паразитарно'' функци на провщну транcформацiйну - пiднеcення вае' со^ально-економiчноï структури, висунення в якост провщно'' ланки сучасного державного управлЫня - cтратегiчного плану-вання, значного пщвищення ролi ефективно'' держави в ре-гулюваннi макроекономiчниx процеав.
Висновки
Концепцiя ефективного реформування потребуе секторального розмежування всього економiчного простору, зо-крема за атрибутом до секторальних особливостей заxодiв реформафйного характеру на оcновi системних, узгоджених iнcтитуцiйниx змiн. Такими секторами е неформальна еко-номiка, ординарний сектор, паразитарна елiтна економiка.
Економiку малих економiчниx форм (домашню економiку), як другий блок неформально' складово'', слщ визнати як економiку «виживання» в сучасних умовах, що активно мiмiкруючи в тому числ! в тЫьову, навiть кримiнальну сферу, намагаеться зберег-ти оcновнi характеристики свого функцюнування, наприклад, рiвень життя, розвиток яко'' побудовано на двох ïx основних атрибутах: обмеженост доxодiв та iндивiдуалiзацiï потреб. Перший обумовлений потягом до економи грошових коштiв; вщпо-вiдно мала економiка Грунтуеться на компенсацией ролi друго' зайнятоcтi по вщношенню до обмеженоcтi ciмейного бюджету. Друга ознака обумовлена вщносною незалежнктю первкно' ланки - Ьм'' чи общини, в цьому сена мала економка зымае cуперечноcтi мiж Ыдивщуальними потребами господарсько' одиницi - ам'|', общини та масовим виробництвом.
Основною метою функцюнування японсько'' системи державного управлЫня е досягнення свггового рiвня конкуренто-cпроможноcтi, що знайшло вiдображення в концепци' «комплексно' нацюнально'' сили» як показника рiвня нацюнально' безпеки держави. Забезпечення ^eï головно'' мети нацюнально'' безпеки мае спиратися на мехаызм мiжcектораль-ного iнcтитуцiйного узгодженого розвитку елггно''' економiки, формування та використання и як засобу подолання со^аль-но-економiчноï напруженоcтi на оcновi пiдтримки шлях!в ïï роз-будови з боку широких прошарюв cуcпiльcтва - со^ального партнерства щодо цього, забезпечення високого рiвня тран-cпарентноcтi процеciв, що пов'язан з його функцiонуванням.
Досвщ детУзацп неформально' економiки, як i загаль-нi закономiрноcтi " розвитку у найрозвинутЫй на cьогоднi кра'У селянсько'' цивiлiзацiï, яка активно Ытегрована у гло-балiзований cвiт, мае величезне значення для виршення завдань реформування, детУзацп цього сектора вггчизняно' економiки, рiвень тiнiзацiï яко'' в даний час зростае, поширю-еться '' тiнiзацiйний вплив на ¡нол сектори. Головною ланкою цього мехаызму реформування, детiнiзацiï е «м'яка» пщсис-тема макроуправлiння, що являе собою систему прийняття та реалiзацiï макроршень, планування й управлiння на осно-вi взаемоди системи вiдноcин <^знес-держава», промисло-вих аcоцiацiй, вiдноcин «державне управлiння, управлЫня-праця», cоцiальниx нововведень з урахуванням сусптьних потреб, цЫнюних установок тощо. «М'яка» макропiдcиcтема мютить у cобi, крiм цього, пос™но дiючий меxанiзм консуль-тацiй та узгоджень мiж широкими колами бiзнеcу та урядом, що формуе cпецифiчний детiнiзацiйний cуcпiльний капiтал знань, який виявляеться у наявноcтi iнформацiï про ринко-вi тенденцп, конкурентнi позици, взаемну вiдповiдальнicть i cолiдарнicть щодо Ытереав cуcпiльcтва, що в значый мiрi зменшуе тiнiзацiйний потенцiал у вщносинах «cуcпiльcтво -держава», «елiтна економiка - ординарна економiка».
Отже, iнcтитуцiйною оcобливicтю проведення сучасних реформ в Укра'У мае бути пакетний пщхщ до рiзниx cекторiв нацюнально'' економiки як единого цтого з особливими струк-турно-функцюнальними зв'язками, перетворенням елiтного сектору з паразитарно'' функци на провiдну трансформацм-ну - пiднеcення вcieï cоцiально-економiчноï структури, висунення як провщно''' ланки сучасного державного управлiння
- стратепчного планування, значного пiдвищення ролi ефективно'' держави в регулюванн макроекономiчниx процеciв.
Список використаних джерел
1. Предборський В.А. Дет1н1зац1я економки у контекст! трансфор-мац1йних процесс / В.А. Предборський. - К.: Кондор, 2005. - 614 с.
2. Кондрашова Л. Приватизация с китайской спецификой / Л. Кондрашова // Российский экономический журнал. - 2004. -№7. - С. 42-55.
3. Огер Ч. Загальний стан та передумови розвитку ф^ансо-вого ринку в Укран / Ч. Огер, X. Паттон. - К.: Financial Markets International, 2000. - 191 с.
4. Предборський В.А. Теори т!ньово' економки в умовах трансфор-мацмних процесс / В.А. Предборський. - К.: Задруга, 2014. - 400 с.
5. Мировая экономика / Под ред. А.С. Булатова. - М.: Юристь, 2001. - 734 с.
6. Шанин Т. Иное всегда дано... / Т. Шанин // Знание-сила. -1990. - №9. - С. 12-17.
7. Черевко Г. Фермерська коопераци у розвинутих кра'нах / Г. Черевко, Ф. Горбонос, О. Савицька // Економ^а Укра'ни. - 1994.
- №11. - С. 69-74.
Формування ринкових вщносин в Укра'н № 5 (168)/2015 7
